CC BY
63
5. Педагопчннй словник / За ред. дшсного члена АПН Украши Ярмаченка М. Д. - К.: Педагопчна думка, 2001. -514 с.
6. Селевко Г. К. Современные образовательные технологи: Учеб. пособие. - М.: Народное образование, 1998. -256 с.
7. Скаткин М. Н. Проблемы современной дидактики. -М.: Педагогика, 1984. - 95 с.
8. Федорова Н. Ф. Творча д1яльшсть учителя в ¡ниовацшних закладах осв1ти [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://eprints.zu.edu.Ua/194/l/9D20B0F0.pdf.
Ольга niHASBA, Ачдргй ШИЛОВ
ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОАОГ1Й В ПРОЦЕС1 ФАХОВОI П1ДГОТОВКИ ТЕХНОЛОГ1В ХАРЧ0В01 ПРОМИСАОВОСТ1
V cmammi розглянуто системный nidxid до анашзу шформатизацП та педагог1чно1 технолога, ят екаючають не ттъки впровадження засоб(в ¿нформатизаци наечання, а й iнформатизащю ecix шших компонентов oceimnix технологш. Цей nidxid комплексно можно застосовувати для виечення дисциплш з використанням сучасних ¿нформацшних технологш, нових методик наечання, що робить процес наечання бшыи ефектиеним i eidnoeidnuM сучасним тенденщямрозвитку сустльстеа.
1нформатизащя вггчизняно1 освгги е одним ¡з прюритетних напрямюв ii реформування. Це закономрний процес у вищй шмш передбачае: опфативне оновлення навчально1 ¡нформацй у зв'язку з рожитком науки, текшки, культури; отримання опфативно! шфортци про ¡ндивщуальш особлив осп кожного студента, що уможиивлюе диференцйований пщхщ до оргашзанд ix навчання i виховання; освоения адекватних науковому змсту навчання й ¡ндивщуальних особливостей студент cnoco6iB донесения навчально! ¡нформацй; стришння ¡нформащ! про результатавшсть иедагопчного процесу, що дасть змэгу опфативно вносиги в нього необхщш корекгиви
Усе це сприяе удосконаленню ¡нформацшно! культури студент, здшсненню piBiieBoi та профшьно! диференщацп навчально-виховного процесу з метою розвитку нахшнв i зд1бностей студент, задоволення i'xHix запит i потреб, роз!фиття творчого потенщалу; удосконаленню управлшня освтгою; шдвищенню ефективносп наукових досшджснь [2, 26-33].
Метою роботи е застосування сучасних ¡нформащйних технологш у тдготовщ технолопв харчово! промисловостт
Розширення сффи застосування ЕОМ та ix пфиффшного обладнання зумовило появу поняття «нова ¡нформацшна технолопя» (HIT), яке е синошмом поняття «комп'ютфна технолопя». ШТ пфедбачае використання усього р1зноманптя сучасних пристрот оброблення ¡нформацй, ix пфифершного обладнання (вщеоматф1али, принтфи, пристро! для оброблення даних з фаф1чно1 i звуково! форми). HIT навчання - це методолопя i технолопя навчально-виховного процесу з використанням новтнх електронних 3aco6iB.
Для ¡нформацшного забезпечення иедагопчного процесу кожен викладач i студент повинн1 мати доступ до практично необмеженого обсягу ¡нформацй i i'i анал1тичного оброблення, можливосп для безпосереднього включения в ¡нформащйну культуру сустльстеа.
Комп'ютфна технолопя навчання (КТН) спрямована на досягнення щлей ¡нформатизаци навчання на основ1 застосування комплексу функщонально залежних педагопчних, ¡нформащйних, метод олопч них, псих оф i з i о ло пчн их та ергономчнпх з ас об ¡в i методик, створених i оргашзованих на 6a3i техшчного й профамного забезпечення ЕОМ.
Сиещал1сти виокремлюють юлька основних напрямюв використання ЕОМ у педагопчному процесс для наочного представления i демонстраци основних понять i об'ект навчально! дисцигшни, основних законом1рностей, зв'язку теоретичних иоложень ¡з практикою тощо; для моделювання i наочного представления ф1зичних процеав, що вщбуваються у доапджуваних техшчних иристроях, функщонування дослщжуваних зразюв; для автоматизованого навчання; для автоматизацп проектування; для розв'язання розрахункових задач, оброблення результат BHMipiB експфиментальних дослщжень; для контролю гадготовленосп студент.
ЕОМ повинш розглядатися в навчальному пронесi як об'екти вивчення i практичного використання. Сфед важливих компонент комп'ютфизацн навчання е розроблення
програмного забезпечення. Профами, яы використовують у ВНЗ, подшяють на: навчальш (скеровують навчання з огляду на наявш знания та ¡ндивщуальш зд1бносп студенпв. а також сприяють засвоенню ново! шформаци); д!агностичш (тестов i) (призначеш для д1агностування, перев1рки, ощнювання знань, умшь, зд1бностей); тренувальго (розраховаш на повторения закршлення пройденого навчального матер1алу); бази даних (сховища шформацп з рпних галузей знань, у яких за допомогою запит на пошук знань знаходять необхщш вщомосп); ¡мтацшш (представляють певний аспект реальности за допомогою параметр1в для вивчення його основних структурних чи функцюнальних характфистик); моделюкто (вщображакггь основш елементи i тнпн функцш, моделюють певну реальшсть); профами типу «мжросвт> (под1бш до iMiTauiйно-моделюючid;, однак не вщображакггь реальности а створюють в1ртуальне навчальне сфедовище); ¡нструментальш ирофамш засоби (забезпечують виконання конкретних операцш, тобто оброблення тексту, складання таблиць, редагування фаф1чно! шформаци) [1. 65-70].
Впровадження в навчальний процес HIT супроводжуеться збшыпенням обсяпв самоспйно! робота студент, гцо потребуе постшно! пщтримки навчального процесу з боку викладач1в. Важливароль належить консультациям, ям ускладнюються з погляду дидактичних щлей: вони збер1гаюгься як самостшш форми оргашзаци навчального процесу i водночас е елементами ¡нших форм навчально! д1яльносп (лекцп, практики, семшари, лабораторш практику ми).
3 використанням HIT можливосп оргашзаци самоспйно! робота студентов розширюються. Самоспйна робота з дослщницькою i навчальною .штературою на папфових ноаях збф1гаеться як важлива ланка самоспйно! робота студент загалом, але и' основу тепф становить самоспйна робота з навчальними профамами, тестовими системами, ¡нформацшними базами даних.
Орган is ащ я самоспйно! робота за допомогою ШТ мае низку переваг: забезпечуе оптимальну для кожного конкретного студента послщовшсть, швидюсть сприйняття матф1алу, можливкть самоспйно! оргашзаци чфгування вивчення Teopif, розбору приклад1в, метод ¡в розв'язання типов их задач тощо; формуе навички аналогично! i дослщиицько! д1яльносп; забезпечуе можливктъ самоконтролю якосп здобугах знань i навичок; заощаджуе час студента, необхщний для вивчення курсу.
KpiM того, за допомогою електронних видань на основ! сиещально розроблених комп'ютфних профам можуть бута реал1зоваш Bci види контролю. Це зшмае частину навантаження з викладача i пщсилюе ефектавшсть i своечасшсть контролю.
Використання ШТ у навчальному процеа впливае на характф навчально-шзнавально! д1яльносп студент, активгзуе самоспйну роботу студента з р1зними електронними засобами навчального призначення. Найефектавшшим е застосування цих технолопй для вщпрацьовування навичок i вмшь, необхщних для професшно! пщготовки. Воно також зумовлюе скорочення обсяпв i одночасне ускладнення д1яльносп викладача. Наприклад, для засвоення теоретичного лекцшного матф1алу використовуються не тшьки аудитор!! занятгя, а й створена система педагопчно! пщтримки (консультування, здшснення поточного контролю, проведения комп'югфного тестування, робота з навчально-методичними матф1алами). Ускладнюеться структура i таю форми навчально! д1яльносп, як контроль, консультаци i самоспйна робота студент.
1нформатазащя навчального процесу значною Miporo сирияе виршенню проблеми його гумашзацп, осыльки з'являються можливосп значно! штенсифжаци спшкування, врахування ¡ндивщуальних нахшпв i дд1бностей, розкриття творчого иотенщалу викладач1в i студент, ди-ффенщащ! навчання вщповщно до особливостей студент; звшьнення викладача i студента вщ необхщносп виконання рутинних, тсхшчних опсращй, надання !м широких можливостей для вирпттення шзнавальних, творчих проблем.
Головною метою застосування HIT навчання е пщготовка студент до самоспйно! роботи. Зазначимо, що науковщ бачать у таких технолопях i методолопю, i технологию навчально-виховного процесу з використанням найновших електронних засоб1в навчання, i сукупшсть навчальних профам pis них тагов: вщ найироспших, яы забезпечують контроль знань, до навчальних систем, що базуюгься на штучному ¡нтелекп, а також як галузь
дидактики, що займаеться вивченням илаиомрио й свщомо оргашзованого процесу иавчаиия й засвоення знаиь, в якому застосовуютъся засоби ¡нформащйжн освгги. Останш, на думку I. В. Роберта, - це засоби ШТ разом ¡з навчально-методичними, норматив но-технолопчними й оргашзацшно-шструктивними матер i ал ами, що забезиечують ix педагопчно доцшьне використання.
Як показуе сучасна педагогична практика, ШТ навчання спрямоваш на вир1шення переважно таких чотирьох тип ¡в диджтичиих завдаиь:
1) комп'ютф використовуеться як допомжний зааб для бшьш ефективного виршення системи дидактичних завдань, що вже ¡снуе (при цьому, змстом об'екта засвоення в комп'ютфшй навчальшй профам1 такого типу е довщкова ¡нформащя, шетрукци, обчислювальш опфаци, демонстращя TaiH.;
2) компьютер може бути засобом, на який покладаеться Biipiniemm окремих дидактичних завдань при збфеженш загально! структури, цшей i завдань безмашинного навчання (при цьому навчальний зм1ст не закладаеться в комп'ютф, вш виконуе функци контролера, тренажера тощо. Ця функщя широко представлена в розгалужених д1алогових системах, що моделюють Д1яльн1сть учителя. Сьогодш найчаепше використовуються довщково-контролюк™ профами);
3) використання комп'ютфа дозволяе ставити й вир1шувати HOBi дидактичш завдання, що не можна виршити традицшним шляхом (характфними е i м i тащ й но - мо д ел ю ю ч i профами);
4) комп'ютф може бути використаний як 3aci6, моделюючий зшет об'екпв засвоення шляхом його конструювання (при цьому реал1зуються принципово HOBi стратеги навчання; прикладом цього напрямку розробок е так зваш «комп'ютфш навчальш оточення» чи « mi кроев тг», що представляють мод ел i галузей знань, яю засвоюються) [5,10-12].
Як вщзначае М. М. Фщла, «використання комп'ютера в nponcci навчання сприяе також шдвищенню ¡нтфесу й загально! мотив ацп навчання завдяки новим формам робота i причетносп до npi оритетного напрямку науково - техшчного професу; актив nanii' навчання завдяки використанню привабливих i швидкозмшних форм подання шформацп, ¡ндивщуал1заци навчання - ко жен працюе в режим, який його задов ольняе; розширенню шформацшного i тестового «репфтуар1в», доступу студент до «банюв шформацп» [9, 117].
Одна з найбшыи важливих особливостей комп'ютерних ирофам - ix висока ¡нформацшна насичешсть. Вони пфедакггь навчальну ¡нформащю за короткий вщр1зок часу. Це вщкривае велиы можливосп для ix застосування як засобу рацюнального використання навчального часу, пщвищення продуктивное™ роботи вчителя, сприяе формуванню в студент навичок педагопчного менеджменту.
Використання HIT в сучасному навчанш мае певш пфеваги пфед традищйними засобами навчання. Сфед них: широю можливосп комп'ютера з обробки шформацп; розширення можливосп пред'явлення навчально! шформацп (використання кольору, граф! ки, мультишикаци, звуку), створення реального оточення; посилення мотиваци навчання (не тшьки новизна роботи з комп'ютфом, що часто сприяе пщвищенню ¡нтересу до навчання, але й можливкть регулювати р1вень складносп завдань, яю пропонуються); комп'ютф дозволяе повшетю л1квщувата одну з найважливших причин негативного ставлення до навчання -вщеугшеть позитивних результат (працюючи з комп'ютфом, студент отримуе можлив1сть довести ршення будь-ят задач1 до ынця, осюльки йому надаетъея необхщна допомога); забезиечення активного включения в навчальний процес ycix студент; гнучюсгь в ид ¡в контролю за д1яльшстю студент; комп'ютф сприяе формуванню педагопчно! рефлекси; насампфед, вш дозволяе наочно представит результата свое! д1яльносп.
Зрозумшо й те, що темпи розвитку означено! тенденци будуть визначатися передуим специфжою навчального предмета. Ще недавно вважалось, що сфера використання комп'ютера обмежуеться математикою, профамуванням, ф1зикою, xiMiero. Що ж стосуеться дисциплш гуман ¡тарного циклу, то тут вш може використовуватися лише як електронний банк даних, а в практищ навчання - пфеважно як 3aci6 наочносп. Напевно, на початковому erani так i було, але завдяки розширенню можливостей комп'ютера i з придбанням доевщу створення навчальних профам, еффа його використання значно поширилася.
Hhhí великий ¡нтерес вчених викликае такий новий напрямок комп'ютерного навчання, як мережевого навчання. Сюди вщноситься робота в систем 1нтернет, World Wide Web (www) i використання електронно! иошти. Ниш 1нтернет стае ефективним засобом навчання. Одшею з причин цього е те, що bíh дае змогу контактувати з великою ильюстю людей, чш штсрсси сшвпадають, i таким чином надаеться реальна можгтирнсть о б mí ну думками, проведения дискусш, розширення кругозору й знань. Завдяки спшкуванню формуються позитивш особиспсш якосп, вмшня творчо мислити, виховуеться культура сшлкування зокрема, та загальна культура в щлому.
На сучасному erani сощальних i технолопчних пфетворень одшею з вимог до bcíx учасниыв навчального процесу у ВНЗ е готовшсть майбутнього фах1вця до використання i н ф ор мащ й но - комун i кащ й них технологш, коми'ютфизованих систем загалом у навчанш та професпнпй д1ялыюст1. Виокремлюють три piBHi тако! roTOBHOCTi (Г. Козлакова): власний piBeHb володшня коми'ютфизованими технолопями, умшня безиосередньо використовувати !х у професшнш д1яльносп, вмшня шдвишувати свш фаховий piBeHb за допомогою 3aco6ÍB 1нтфнету. Важливим елементом ще! roTOBHOCTi е не лише теоретична гадготовказ пев hoi галуз1 знань, а також практичне вмшня викладача оргашзувати i провести навчальне заняття за допомогою комп'ютерних засоб1в i HIT навчання; шдготувати навчальне заняття за дистанщйною формою навчання; застосувати фар мои i розробки електронних навчальних поибниыв; створити власний елеиронний навчальний поиОник з конкретно! дисциплши; запровадити оевтпй Web-сайт з метою поглиблення влас но i науково! i викладацько! компетентность
Цифров1 б1блютеки, якими користувалися студента завдяки 1нтфнету, иропонуюгь ушкальний безмежний ресурс отримання ¡нформацн з будь-якого питания. Можиа ирииустити, що вони е бшьш иривабливими для студент завдяки таким cboím особливостям: ¡нформащя актуальна (студента можуть отримата саму сучасну ¡нформащю вщносно питань, яю вони дослщжують); ¡нформащя з первинних pecypciB (у багатьох вииадках студенти користуються тами ж даними й ¡нформащйними джфелами, що i вик.падачО; ¡нформащя pÍ3Ho6Í4Ha (забезпечуе широту й глибину у багатьох пщ порядков а них галузях; у звичайних б1бл1отеках Ha6ip матф1алу з потр1бного предмета обмежений; цифров1 6i6niотеки можуть розширювата д1апазон необмежено, надаючи доступ до безпрецедентно! широта ¡нформацшних джфел); ресурси представлен! в ргзних форматах (зокрема, ¡нформащя доступна в цифровш форм1 для легко! машпуляцп й використання); ¡нформащя доступна в будь-який час [4, 70-76].
Що стосуеться ВНЗ, то головними напрямками використання HIT у ньому вважаемо Taxi:
- використання ШТ у навчальному пронес i;
- використання ШТ у наукових дос.шдженнях;
- використання ШТ в управлшш ВНЗ.
Розглянемо деяи KOHKperai шляхи використання ШТ за кожним з названих напрямюв, розвиток яких, на нашу думку, е найбшьш актуа.пьним i перспектив ним.
HIT у навчальному npoi;eci DYP - це не тшьки використання мультамедшних засоб1в й 1нтфнет-технолопй на лекщях, семшарах, практичних заняттях, комп'ютеризащя б1бл1отек, а й створення такого i нформащ йно-оевпнього середовища, яке забезпечуе задоволення р!зноман1таих ¡нформацшних потреб тих, хто навчае, i тих, хто навчаеться.
Сьогодш ¡нформацшш технологи все бшыне стають об'ектом вивчення, тому постае необхщшеть ефективно! оргашзацп процесу навчання, метою якого е оволодшня цими технолопями. Оскшьки таке навчання мае ирактичну спрямовашсть, то при його здшепешн дощльно використовувати спещал1зоваш профамно-техн ¡ч hi комплекси, а також hobí форми навчання, зокрема, л с кщйн о-пр актнч ну роботу.
Навчальний процес - це певний вид орган шли людсько! д1яльносп, метою яко! е навчання. Воно е передуам щлеспрямованим епшкуванням, у ход i якого здшснюеться осв1та, виховання, розвиток, тобто пфедаеться i засвоюеться ¡нформащя. Отже, навчальний процес безпосфедньо пов'язаний з ¡нформащйними технолопями, оскшьки забезпечуе насамперед ¡нформацшш процеси в систем! («викладач-студент»), а саме:
- пффобку ¡нформащ! вчителем (викладачем) з метою !! дощльно го подання;
- пфедання ¡нформащ! студентам у форм1 знань i вмшь;
- сприйняття i засвоення ¡нформацп студентами;
- вмшня використовувати ¡нформащю, тобто набуп знания, вмшня та навички.
Сьогодш питания використання ШТ в навчальному nponcci е актуальним i пов'язане з íx
застосуванням у навчальнш дальности Особливо1 уваги заслуговуе використання ШТ в навчанш за такими напрямками: HIT як 3aci6 навчання, який забезпечуе наочтеть, демонстратившсть, що шдвигцуе ефектившеть навчання; ШТ як об'ект вивчення з метою опанування сучасних технолопй робота з ¡нформащею [7, 48-52].
Ефективне використання ШТ в навчальному процеа можливе за умови впровадження спещашзованих профамно-техшчних комплекйв (ЛТК). Такий комплекс навчального призначення - це сукупшсть профамних, техшчних i методичних засоб1в, призначених для використання ШТ у навчальному процеа.
Ochobhí складов! ПТК: техшчна, профамна, методична.
Техн1чна i профамна складов! створюють умовне сфедовище для використання HIT як засобу навчання з метою забезпечення наочносп i демонстратавносп подання навчального MaTcpiany. а також для оволодшня практичними знаниями i навичками роботи з сучасними шформацшними технолопями.
Роль методично! складов oí полягае в наявносп навчально! профами, методичних та наочних пос1бниив, дидактичних i демонстращйних матер1шпв тощо. При формуванш методично! складово1 особлива увага повинна придшятися цшям навчання, професшнш спрямованосп, наявному р1вню знань.
Вимогти до ПТК навчального призначення: вщповщшеть сучасному р1вню техшчного та профамного забезпечення; вщповщн1сть щлям навчання.
Вщповщно до цшей використання ПТК можна видшита Taxi його типи: демонстрацшний комплекс; навч ал ь но - д е мо нстращ йн ий комплекс; компьютерна лаборатор1я. Детальн1ше розглянемо техшчну склад ову цих ПТК.
Демонстращйний комплекс (ДК) призначений для використання ШТ як засобу навчання з метою гадвищення ¡нтересу до предмета i покращення ефективносп сприйняття завдяки використанню нових привабливих i швгщкозмнних форм подання ¡нформацп.
Склад ДК - мультимедшний комп'ютф, мультимед1йний проектор та екран, на який проектуеться зображення з комп'ютера.
Призначення ДК - проведения лекцш, сешнар1в, конференщй, презентащй тощо.
Навчально-демонстращйний комплекс (НДК) призначений для оволодшня HIT з метою гадвищення загально! мотивацй' навчання та можливост1 практичного опанування цими технолопями.
Особливкть НДК полягае в тому, що його використання спрямовано на застосування лекщйно-практачно1 фор ми навчання. Це особливо важливо при опануванга HIT, оскшьки цей напрямок навчання мае практачну спрямован1сть i пфедбачае безпосередню актившеть обох cropiH процесу навчання: викладача i студента.
Склад НДК - локальна комп'ютерна мережа, яка мкттггь:
1) демонстращйний мультимед1йний комп'ютф викладача;
2) сфвер, рольякого може вщ1фавати комп'ютф викладача;
3) po6o4Í Miera - мультимедшш комп'ютфи поеднаш локальною мфежею;
4) мультимедшний проектор та екран.
Призначення НДК - проведения лекщйно-практичних занять.
Комп'ютф на л аб оратор ¡я (КЛ) призначена для формування практичних vmíiil i навичок роботи з ШТ, забезпечення ¡ндив1дуал1зацп навчання (кожен працюе в режиму який його задовольняе); забезпечення доступу до ¡нформацп'; забезпечення можлнвосп об'ективно! перев1рки та ощнювання знань, умшь та навичок.
Склад КЛ - локальна комп'югерна мфежа, яка мае сфвф (головний комп'ютф), po6oni станщ1.
Призначення КЛ - проведения практичних i лабораторних занять, а також для самостшил робота студенпв.
Оскшьки опанування ШТ мае практачну спрямовашстъ, то при оргашзаци процесу навчання з íx використанням доцшьно використовувати НДК i лекщйно-практачну форму
роботи. Переваги використання НДК i лекщйно-практично! форми при опануванш ШТ з врахуваиням практично! спрямованосп наирямку навчання:
- викладання матер1алу супроводжуеться демонстращею;
- Ti, хто навчаеться, мають змогу не Т1льки побачити i зрозутшта иевний технолопчний прийом або cnoci6, а й самоспйно спробувати його виконати i закршити при виконанш типових приклад1в.
Процес шдготовки осв1ченого, в исо ко кв ал ¡ф ¡ков аного спещал1ста, котрий може застосувати сво! знания, вмшня та навички у нишшньому технолопчному сусшльств1, обов'язково передбачае використання сучасних засоб1в виробництва, яю у навчально-виховному процеа набувають ознакзасоб1в навчання.
Пщ засобами навчання розумготь предмета, яю формують навчальне сфедовище та бфуть участь у навчальшй д1яльносп, в1дтак - матер1алын сфуктурш складов! навчального середовигца, включеш у навчально-виховний процес для досягнення певних, заздалепдь сформульованих цшей, набувають ознак з ас об ¡в навчання, контекстно виступаючи i як засоби д1яльносп, i як знаряддя пращ, i як джфела ¡нформацп, i, Bpeurri-penrr, як оргтехшчне приладдя.
Навчальне середовище - це таке штучно сформоване середовище, структура й складов! якого сприяють досягненню щлей навчально-виховного процесу. Можна сказата, що навчальна д1яльшсть у правильно сформованому навчальному сфедовшщ певною Miporo сприятиме виршенню ироблеми оволодшня суб'ектом навчання особистою поведшкою.
Засоби навчання формують навчальне сфедовище, суттево впливають на д1яльшсть суб'екта навчання й оргашзащю навчального процесу, !м властива шзнавальна, формуюча та прогностична функцп, яю реал1зуються у взаемозалежному розвитков1 суспшьства й освпи. Засоби навчання завжди е засобами шзнання, тод1 як з yciei сукупносп техшчних засоб1в таку функщю мае ильки i'x невелика частина, котру можна визначита як знаряддя науки. Проте вплив саме знарядь науки, метод ¡в наукового мислення, дослщницько! д1яльносп на формування спектра засоб1в навчання, методику ix використання в навчальному процес1 е най-вагом1шим.
Еволющя засоб1в навчання визначаеться р1внем психолого-педагопчних i методичних доонджень, потребами педагопчно! практики, a i'x розвиток спрямовуеться назадоволення цих потреб. При цьому засоби навчання не можутъ иередувата тим техшчним засобам, яю ¡снують у cycni.nbCTEi на конкретному eTani його розвитку, вони значною шрою е 1хньою гадмножиною.
Вщповщно техшчш засоби, як матер¡апьне втшення науково-техшчного ирофесу, формують те технолопчне сфедовище, в якому ¡снуе людина, впливають на вщносини Mi ж людиною та довюллям, визначають piBeHb можливостей людства на конкретному erani нау ков о-техн ¡чно го ирофесу, дають змогу прогнозувати подальший розвиток як суто техшчних засоб1в, Taxi суспшьства загалом, певною шрою визначають Ц1Л1 цього розвитку.
Найяскравпштм прикладом розвитку технолопй у XX ст. е розвиток електрошки, зокрема в галуз! ¡нформацшних технолопй, досягнення я ко! не тшьки вивели ii на провщш позицп у галузях науки, техшки, виробництва, а й з мшил и уявлення людини про можливосп використання найсучасшших досягнень науки «як у професшнш д1яльносп, так i в повсякденному жито. Тобто, говорячи про засоби навчання як матер1альне вщображення техшчного процесу на Bcix етапах розвитку оевгги, треба сказата i про появу принцииово нових засоб1в навчання, яы здатш формувати навчальне середовище на 6a3i HIT.
Опосередкована npHcyraicib у навчальному середовишд зовшшнього ¡нтелекту, який реал13овано апаратно та ирофамно, надае сучасним шформацшним технолопям як засобам навчання тако! властивосп як дивергентшеть, тобто можлив1сть використання цих же 3aco6iB при вивченш р1зних навчальних предмет на Bcix р1внях i напрямах, вщпоещно змшюючи зм1стове наповнення [9, 3-10].
У реальному навчально-виховному процеа робота ¡з засобами HIT конкрегизуеться передовом у робот! з персональним комп'ютфом (ПК) та профамним засобом, що управляе роботою ПК. Одне ¡з завдань ПК - автоматизация ¡нтелектуально! прайд, гадвищення ефективносп д1яльност1 людини. Головною особливктю е забезиечення можливосп робота з такими профамними засобами, яю ор1ентоваш на користувача, що не волод1е мовами
програмування. Такий пщхщ уможливлюе подолання бартера, що вщокремшое людину вщ комп'ютера. поширення множини користувач1в i еффи використання ПК у навчальному процеа.
До профамних 3aco6iE належать комп'ютфш прикладш профами, ям дають змогу зд! йснювати математичну шдтримку процесу розв'язування задач, яи використовуються при вивченш р1зних навчальних предмет загальнооевггшх (математика, ф1зика, х1м1я, бюлопя) i спещальних (техшчна мехашка, електротехшка та ¡н.) циюш.
Ншпшне суспшьство висувае яисш HOBi вимоги до професшно! пщготовки майбутшх ф> ах ¡еще у ВНЗ. Значною Mi рою це стосуеться не тшьки змсту, форм i метод ¡в навчання, а й спрямування сушено! професшно! оевтг на формування здатносп людини до навчання упродовж життя. Особливо важливим е уевщомлення людиною значущосп такого навчання для и професшно! мобшьносп, пщтримки власио! коикурентоспроможносп на ринку пращ.
1дея неперфвно! професшно! ocbitii. реал1зацп концепци «осв1та упродовж життя» поещае важливе Micnc сфед сучасних професивних ocBiTHix щей, спрямованих на забезпечення сталого розвитку нашого сусгальства та професу всього людства у XXI ст. 3 цього випливае актуальшеть проблеми створення гнучких механпм1в пост!иного оновлення 3Micry освгга i технологш неперфвного оновлення знань. У контекст! неперфвно! професшно! ocBini важливо зазначити проблему стандартизащ! ocBiTHix ШТ. Конкретизуемо цю тезу.
Непффвна профеийна иевгга мае виняткове значения як для особистосп, так i для сусшльства. Щодо особиспсного контексту, то непфервна професшна осв1та мае бути ш.шеною педагопчною системою, що оргашзацшно, зм1стовно й технолопчно забезпечуе потребу людини у навчанш, духовному и культурному розвитку, пщвигценш професшно! компетентносп й просто отриманш естетично! насолоди вщ шзнання всього нового, що вщповщае ¡нтфесам i заиитам особистосп. Щодо суспшьного значения, то непфервна професшна ocBiTa забезпечуе стабшьшсть розвитку виробниптва, е засобом розширеного вщтворення його штелектуального, духовного i культурного потенщалу, а тому мае стати прюритетом социально! по.гптики дфжави.
У зв'язку з цим, непффвна професшна освгга потребуе нового теоретико-методолопчного i методичного забезпечення з боку педагопчно! науки, осильки вона за певними ознжами вщр1зняеться вщ традищйно! системи осени. До найбшьш харжтфних особливостей непффвно! професшно! освп~и сьогодш вщносять таи: фундаментитзащю ocBini; випфеджувальний характер освгга; збшьшення доступносп системи освгга для населения; технолопчшеть освгга [6].
Ф\тщамеiггал ¡защя оевгги спрямоваиа на формування системного мислення; цшено! науково! картини ев ¡ту, забезпечення пр i оритетно cii ¡нформацшних компонент у перспективнш систем! оевгги. Вииереджувальна осе ¡та opiemye на майбутне, на умови майбутньо! профссшно! д1яльносп в ¡нформацшному сустльств1. Збшьшення доступносп Bcix вид ¡в ocBini для населения забезпечуеться дистанцшним навчанням та впровадженням р1зних телекомунiкацшних технолопй.
Висоы темпи оновлення техшки i технолопй, яи ниш пфевишують темпи змши поко.1инь людей, зумовлююгь змши в систем! неперфвно! профес!йно! освгга. Вона вщр1зняеться вщ традищйно! оевгги насамперед сво!м технолопчним забезпеченням, осильки не може функцюнувати на баз! традищйних ocBiTHix технолопй. Технолопчшеть неперервно! професшно! освгга означае: збшьшення часових термшв i значущосп eraniB самоосв1ти; шдвищення po.ni засоб1в навчання, особливо розроблених на основ! сучасних ¡нформацшних технолопй; пщвищення значущосп принципу ¡ндивщуалшцп навчання.
Анаиз специфжи й особливостей неперфвно! профссшно! оевгги дае змогу зробити висновок, що необхщною умовою ефективносп реал1защ! ще! ще! е розробка технолопй неперфвного навчання на основ1 fx ¡нформатизаци. 1нформатизащя технолопй неперервно! ocBini е фактором ¡нтефащ! ocBiraix технолопй на Bcix и етапах. Перехщ до реаизацп концепцп неперфвно! освгга, використання HIT навчання сугтево впливають на розумшня 3Micry поняття «технолопя навчання» .
У цьому контексп вкажемо на основш особливосп сучасних технолопй навчання. 1) проектування технолопй (наприклад, модульного, особиспсно зор1ентованого, проблемного
навчання) спрямовано на реачпацпо у навчально-виховному npoueci конкретно! психолого-педагопчно! иарадигми як щеологи навчання; 2) освггня технолопя характеризуемся стабшьшстю, можлив1стю вщтворення результат навчання, незалежно вщ фактор1в та його умов; 3) технологи' навчання зав жди зоркнтоваш на заздалепдь запланований результат навчання; 4) технологи навчання вщрпняються масовим характером застосування, вщтак мають в ластив ¡сть до тиражування.
Системний гадхщ до анал1зу педагопчних технологш передбачае, що шформатизащя технолопй включае у себе не тшьки впровадження засоб1в ¡нформатизаци навчання, а й ¡нформатизащю Bcix ¡нших компонент ocBiTHix технолопй.
Розробка системи стандартов для ушфжацп освтнх технолопй полегшуе виршення багатьох проблем щодо створення единого освггнього простору, в тому чис.ш м1жнародного, осыльки розробка окремими навчальними закладами навчальних KypciB на р1зних технолопчних платформах, яю у бшыносп випадив не cyMicHi мж собою, гальмуе оргашзащю ефективного сшвробггницгва навпъ у межах одше! кра!ни.
Досвщ д1яльносп шжнародно! сгальноти щодо стандартизаци освших ¡нформащйних продукт може бути трансформований в технологи стандартизаци Bcix освгггах продукта. Нав1ть впровадження такого пщходу на piBHi одше! краши робить процедуру стандартизаци чггкою, цшеспрямованою, вшьною вщ суб'ективносп, забезпечуе ефектившсть взаемоди науковщв та ирактиюв, можливкть гнучко! адаптаци нащональних стандарт до м1жнародних, зокрема евроиейських.
Особиспсний зор1ентований BiiMip ocBini вщкривае пфспективу для творчого розвитку людини i сусгальства. У цьому ceHci цшсшсть i багатом1ршсть освггнього процесу, його вщкргтсп, передбачае поспйиий творчий иошук викладача й педагога, його особистий розвиток i саморозвиток, спрямовашсть професшно! д1яльносп на творчий розвиток студента. Ця щея ниш знаходить свое активне вщтворення у педагопчшй творчосп та особиспсно зор1ентованих педагопчних технолопях.
У сощальному аспект! для оптимального використання ¡нтелектуального потенщалу вившьнених пращвншав, значна юльисть яких мае спещашзовану базову освпу в галуз1 харчових технолопй, потр1бно для вдосконалення !х фахово! гадготовки застосовувати компетентшстний шдхщ, який забезпечуватиме ¡нтефащю набутого рагагае фахового р1вня з новими Miжднеции л ¡нарними знаниями i ирактичними навиками. На перший план виходить набуття навичок, освоения певних особиспсних техшк, розвиток здатаосп д1яти, використовуючи Bci наявш ресурси.
Це може бути здшспепо при наявносп розвинено! системи додатково! професшно! одати (навчання на виробництвг у спещал1зованих навчальних закладах, консультацшних центрах тощо), яка може забезпечити навчання в д11". Ця система повинна охоплювати yci BiKOBi вфстви та iepapxiHHi piBHi виробничого персоналу i пропонувати широкий Ha6ip форм i sacoOiB досягнення мети. Таким чином, на Bcix р1внях навчання - гадготовки, перегадготовки фах1вщв, гадвищення квал1фжаци - необхщно створювати i запроваджувати профами нарощування кадрового потенщалу на гадстав1 нових шдход1в до освгги i виробницгва продуктов харчування з використанням ШТ.
Окреслений у щй статп пере.шк ншгав поширення HIT у навчальному процеа, н ay ков in д1яльносп, уиравлшш ВНЗ не е вичфпним. Удосконалення д1яльносп ВНЗ щодо використання ШТ - коштка й безперервна робота, але без не! неможливо задовольнити ¡нформащйш пофеби KepiBiinidB. викладач1в i студент, сформувати в них необхщний pieenb шформацшно! культури, забезпечити сучасний р1вень якосп освггшх послуг, досягти необхщного р1вня акадсмчно1 мобшьносп, забезпечити гармошйне поеднання науково! й навчально! д1яльносп.
Отже, в рамках лекцшно-ирактичного заняття, яке можна проводите при наявносп НДК, е можлив1сть здобуги не лише теоретичш знания, а й практичш навички робота, що е особливо важливим при опануванш ШТ. KpiM того, НДК можна застосовувати для вивчення ¡нших дисциплш з використанням ШТ, сучасних методик навчання, що робить навчальний процес ефективним i вщповщним сучасним тенденщям ¡нформатизаци сусгальства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бессараб В. I., Бойко В. В. Апаратно-программ проблемы доступу до шформацшних ресурс!к у систем! дистантцйно! осв1тн // Сучасш технологи навчання у вшцш техшчнш шко.ш: 36. праць наук.-метод, конференцп ДонНТУ. - Донецьк, 2002. - С. 65-70.
2. Галаган В., Кнсельов Я., Тимошин Ю. Розвиток ¡нтегрованих шформацшних систем у вшцих закладах освкн Украши // Вища осе1 га Укра!ни. - 2002. - № 1. - С. 26-33.
3. Дорошенко Ю. Педагопчш программ засоби. Оргамзащйно-технопопчк аспекта облаштування комп'ютерних систем навчального прнзначення: Нов1 шформашйш технологи навчання // Освпа. -2003. -23-30 лнпня.
4. Зинченко Ю. Е., Масюк Л. Н., Масюк А. Л., Корченко А. А. Пакет программ для интерактивного тестирования знаний // Сучасм технолоп! навчання у вищш техшчнш школ!: 36. праць наук,-метод. конференцп ДонНТУ. - Донецьк, 2002. - С. 70-76.
5. Ьценко О. Передумови \ проблеми застосування новнх шформатцйних технопопй гад час викладання сощально-гумаштарних дисциплш И Освгга. Техшкумн. Коледла. -2002. -№ 1. - С. 10-12.
6. Калппна Л., Дорошенко Д., Лапшськнй В. 1нформащнш ресурсн як складова управлпшя ВИЗ: Нов1 технолоп! навчання // Освпа. - 2003. - 29 жовтня-5 листопада.
7. Козлакова Г. 1нформацшш технолоп!: штелектуал1защя навчання у вищш школ! // Вища освпа Украши. -2002. -№ 1. -С. 4В-52.
Б. Морзе Н. В. Дистанщйна технолопя як основа сучасних ¡нформащйних технологш у навчанш // Нов1 технолоп! навчання: Наук.-метод. зб1рннк. - К., 2001. -Внп. 30. - С. 32 42.
9. Фщула М. М. Педагопка внщо! школн: Навч. поабннк. - К.: Академвидав, 2006. - 352 с.
10. Про стан впровадження ¡нформагцйних технолопй для науково-методичного забезпечення самостшно! робота студента вшцих навчальних закладв: Кшення колегп МШстерства освпи I науки Украни шд 28,11,02 № 11/4-18 //1нформащйнийзб1рникМис1ерства освпи! науки Укра'ми. -2003. -№2. - С. 3-10.
1рина ХУДЯКОВА
ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕРНЕТ-РЕСУРС1В I В1ДЕОКУРС1В ДЛЯ П1ДГОТОВКИ ГЕОШФОРМАТИК1В
Устаттг доспгджеш пробпеми, пов 'язаш з професшно1 подготовкою ¡нженергв-геошфорыатитв. Роэгпянут1 можшвостг використання 1нтернет-ресурав / в!деокурс1в у навчальному процесс при викпаданш окремих дисципшн.
У сучасних умовах розвитку освгги внникае необхщшсть в пошуку та застосуванш новнх форм навчання \ викладання у ВНЗ. 1нформатизащя, яка охопи.пава сффи людсько! д1яльносп, иризводить до необхщносп заировадження змш в оргашзащю навчальноГ д1яльносп студенев. Змши иолягають в скороченш аудиторного навантаження, замш1 иасивного слухання лекцш \ зростання дол1 самостшно1 робота студента, гцо в педагопчнш практищ виявлясться в:
- зменшення в навчанш частки процесу викладання на користь процесу навчання (тобто систематичну, керовану викладачем самостшну д1яльшсть студента), але не на процес самоосвгги, який здшснюеться ¡ндивщом на свш розсуд;
- акцент! на управлшш самостшною роботою студент
1нновацп в систем вшцо1 осв1та пов'язаш з внесениям змш у: цнй, змст, методи I технологи', форми оргашзаци [ систему управлшня; стал1 педагопчно1 дшльносп й оргашзащю навчально-шзнавального процесу, систему контролю та оцшкн ршня освгга; навчальш плани та навчальш профами; д1яльшсть викладача 1 студента.
Зм1ст предмет геошформацшного циклу робить необхщним широке використання на лекщях, при проведенш пржтичиих I лабораторних занять та оргашзаци самостшно1 роботи студештв фаф1чних й ¡люстративних матер1ал1в, зокрема:
- фотозшмки обладнання [ безпосередньо саме обладнання для отримання, передач! обробки геоданих (сканери, плоттери, засоби глобального позищонування), оргашзацшш д1афами, схеми, гцо пояснюють склад 1 принципи дп вживаних техшчних пристро1в;
- карти ргзного масштабу 1 змкту, карти-схеми, плани, креслення, фафжи та д1 афами; початков 1 [ зведеш статистичш матер ¡ал и;
- програмш комплекси I системи.
