CC BY
106
УДК 371.212.3:159.928.22(045) Наталш КАЗАКОВА
Д1АГНОСТИКА ОБДАРОВАНОСТ1 В Д1ТЕЙ МОЛОДШОГО ШК1ЛЫЮГО В1КУ
У cmammi розглянуто питания выявления обдарованостг в дтей молодшого шкшьного eixy. На ocHoei вивчення й аналгзу психолого-педагоггчног та методично! лтератури з проблемы обдарованостг dimeu теоретично узагалънено i розкрито змгст методгв дгагностики обдарованостг в молодших школярге.
В статье рассмотрены вопросы выявления одарённости у детей младшего школьного возраста. На основе изучения и анализа психолого-педагогической и методической литературы с проблемы одарённости детей теоретически обобщено и раскрыто содержание методов диагностики одарённости у младших школьников.
Problems of revealing of younger preschool children gifts have been viewed in the article. On the bases of study, analysis psychological-pedagogical, methodical sources on the problem of younger preschool children gifts diagnostics the author has theoretically summed up and revealed contents of methods of younger preschool children gifts diagnostics.
Проблема дитячо! обдарованосп. розвитку творчих зд1бностей е одшею i3 актуальных на еташ модершзаци нацюнально! системи освгги. Немае сумшву, що прогрес цившзаци залежить вщ обдарованих людей, яю здатш нешаблонно мислити, швидко ор1ентуватися в нових умовах; ввд !хньо! готовности до творчого пошуку i шдходу до виконання рпних справ. Одним i3 найважливших завдань початково! школи е пошук, вщкриття, пшфування таланту дитини, плекання, пщтримка, стимулювання його. Головне — не пропустити, не загубити талант. Питания виявлення зд1бностей школяр1в, ви\пр i'x масштабу, творчо! спрямованосп — це питания вибору i стабппаци професп. професшно! шдготовки i професшно! ор1ентаци. рацюнального використання таланив та обдарувань. Тому перед наукою постае проблема створення методик пошуку i виявлення обдарованих д1тей.
У впчизнянш психологи обдаровашсть традицшно визначалась як високий р1вень розвитку зд1бностей. Питания вивчення i формування зд1бностей особистосп розглядалися у працях Ю. Бабаево!, П. Гальперша, Н. Лейтеса, О. Леонтьева, Л. Чорно! та iH. 1дея дослщження природи обдарованосп на ochobI анал1зу творчого розвитку людини знайшла свое вщображення в концепщях творчо! обдарованосп у таких науковщв як О. Кульчицька, О. Матюшкш, В. Моляко, С. Сисоева та ш.
Розвитков1 обдарованосп на р1зних впювих етапах у науковш лператур! присвячено значну кшьюсть дослщжень (В. Давидов, Д. Ельконш, О. Кульчицька, I. Лернер, Р. Пономарьова та iH.). Першочерговим завданням педагога, за Г. Костюком, е розвиток зд1бностей у дней молодшого шкшьного вжу, оскшьки саме в цей перюд вщбуваеться 1нтенсивне становления особистосп, розкриваються в ласти в i дням задатки, нахили, зд1бносп.
Дослщження обдарованосп характеризуються складшстю та суперечностями, проте в останнш час спостер1гаються тенденцп до штеграцп р1зномаштних шдход1в, шдставу для яко! дае нове осмислення поняття обдарованосп, адже воно ввдбуваеться на piBHi системи, охоплюючи Bci rpaHi особистосп. Вивчення обдарованосп через особиспсть, як вважае В. Моляко, е «одним i3 плвдних шлях1в вивчення творчосп в цшому, оскшьки вона завжди ушкальна й суто особиспсна» [5, с. 95]. Тому В. Моляко визначае обдаровашсть так: це «система, компонентами яко! е бюфЫолопчш, анатомо-ф1зюлопчш задатки; сенсорно-перцептивш блоки (!хш характеристики — шдвищена чутливють); ¡нтелектуальш й розумов1 можливосп (1хне призначення — ошнювати нов1 ситуацп й виршувати нов1 проблеми); емоцшно-вольов1 структури (визначення тривалих домшантних ситуацш i i'x штучна пщтримка); високий р1вень продукування нових образ1в, фантам я. уяватощо» [5, с. 87].
У сучасних впчизняних дослщженнях розглянуто таю аспекти з означено! проблеми: прояви обдарованосп у дитячому виц (Л. Коробко, А. Савенков та ш.); особливосп роботи з обдарованими дпъми (I. Семенова, Н. Сербшовська, 3. Хоменко та ш.); методи д1 агностики обдарованосп учшв (О. Кульчицька, В. Онацький, Н. Шумакова та ш.).
Вчителю початково! школи варто знайти вадповщ на важлив1 питания про те, що таке обдаровашсть; чим вона зумовлена; яю особливосп в1др1зняють обдаровану дитину вщ звичайно!, зд1бно!; яю проблеми виникають в обдарованих школяр1в та як 1х вирппувати; якч критерм визначення й д1агностики обдарованосп дитини; як впливае змют шкшьно! освпи на розвиток дитячо! обдарованосп; як сощум та ¡нал фактори впливають на розвиток обдарованосп тощо.
Оскшьки вщсутня цшсна система навчання й виховання обдарованих учшв у загальноосвтпх школах, педагоги змушеш самостшно шукати нов1 шляхи розвитку !хшх зд1бностей, таланту. Але рпномаштшсть прояв1в обдарованосп не завжди дозволяе вчителю початкових клаав розшзнати, видшити обдаровану дитину з ряду усшшних учшв. Тому обдаровашсть бшыпосп дней може залишитися потенцшною або ж спричиняти цший ряд психолопчних проблем са\пй дитиш та оточуючим II дорослим. Кр1 м цього, шд час роботи з обдарованими учнями у вчителя початково! школи постшно виникають педагопчш й психолопчш труднопц, зумовлеш вжовою та прихованою обдаровашстю, безл1ччю суперечливих теоретичних шдход1в 1 метод1в, вар!атившстю сучасно! освпи, вщсутшстю об'ективних методик виявлення обдарованосп у дитячому вщг
Мета статпи: на основ! вивчення й анал1зу психолого-педагопчно! та методично! лператури з проблеми обдарованосп теоретично узагальнити \ розкрити методику д1агностики обдарованосп в молодших школ яр ¡в.
Основним принципом роботи загальноосвпньо! школи В. Онацький визначае виявлення та розкриття у процесс навчання дитячо! обдарованосп. Доел ¡дни к вважае, що реал!зацн цього принципу сприяе сшвпраця практичного психолога \ вчителя початково! школи [6, с. 34-42]. На його думку, з\пст роботи з обдарованими дпъми передбачае виршення такого завдання: якомога ранппе виявляти обдаровашсть у дитини \ максимально сприяти и розвитковг
Процес виявлення обдарованосп здшснюеться поетапно: спостереження; виявлення психолопчного стану дитини шляхом власно! ошнки; визначення коефщента розумового розвитку Щ; визначення штелектуального розвитку шляхом дослщження вербальних зд1бностей учня; визначення продукт!в творчосп молодшого школяра; всеб1чний анал1з конкретних випадюв.
Для виявлення обдарованих дней спочатку варто враховувати ввдомосп, отримаш вщ батыав { педагопв, про висою уешхи малюка в будь-якш д!яльносп. Можуть бути використаш також результати групових тестувань, соцюлопчних опитувань. ГЙсля цього проводиться шдивщуальна оцшка творчого потенщалу й особливостей нервово-психшного стану дитини психологом \ вчителем початкових клаав. 3 огляду на результати можливе обстеження дней за допомогою набору психологгчних тестгв залежно вщ переваги того чи шшого вар1анта потенцшних можливостей.
Теоретичний анагпз психолого-педагопчно! лператури (О. Антощак [1], О. Кульчицька [3; 4], В. Онацький [6; 7] та ш.) дае шдстави стверджувати:
- якщо переважае штелектуальна сфера, то дитина вщр!зняеться гостротою мислення, допитливютю 1 легко навчаеться, виявляючи практичну к\птлив1сть. У цих випадках використовуються методики, спрямоваш насамперед на визначення базових когштивних 1 мовних параметр!в (наприклад, методика «Тест структури штелекту» Амтхауера);
- у дней, обдарованих у сфер! академшних досягнень, найбшып розвинутими можуть бути окре\п зд'бносп: мова 1 лпература, математика або природознавство. Тому завдання психолога — не тщьки визначити р1вень загального штелектуального розвитку школяра, а й оцшити тип мислення (може бути використаний Стенфордський тест досягнень);
- дпи ¿з творчим 1 продуктивним мисленням вщр!зняються незалежшетю, розкупстю поведшки, здатшетю продукувати оригшальш ¡де!. знаходити нестандартне ршення, винахщлив1стю. Така творча спрямовашсть обдарованосп передбачае оцшку насамперед !хшх творчих зд1бностей. Використовуються «фшурна форма тесту творчого мислення Торренса», «Тест вщдалених асощацш» Медника, вербальний тест творчого мислення
«Незвичне використовування» I. Авершо! та особиспсних характеристик («Особиспсний опитник Г. Айзенка», «Характеролопчний опитник К. Леонгарда — Н. Ш\пшека». «Кольоровий тест М. Люшера» i т. ш.);
- учнг яю вщзначаються контактшстю, значною потребою у спшкуванш й лщерств! — ¡шшативнг мають висою оргашзаторсью зд!бносп, впевнено почуваються серед однолпюв i дорослих, однолики завжди обирають !х на головш рол! в irpax i заняттях. У цьому pa3i допоможуть особистюш методики i соцюметр!я («Комплексний особиспсний соцюметричний тест» О. Звариюна);
- дгги, у яких переважають художш зд!бносп, з раннього вжу виявляють схилыпсть до малювання або музики, тому психолопчне тестування мае бути спрямоване на оцшку ступеня емоцшно! стшкосп;
- школяр! з високим ступенем психомоторних реакцш, спритносп, 3i значною ф1зичною силою, розвитком рухових навичок (6ir, стрибки) обдароваш у руховш сфер!. Д1 агностика обдарованосп таких д1тей проводиться методиками визначення зорово-моторно! координацп («Тест творчих зд1бностей у дм та pyci» Торренса).
На основ1 вивчення, анал1зу та узагальнення досвщу роботи шил м. Хмельницького (№ 1, навчально-виховних комплексов №№ 7, 15, колепуму, лще!в №№ 17, 25, 29) визначено, що д1агностика обдарованосп учн1в зд1йснюеться за такою схемою:
1. Д1агностика п1знавальних nponeciß.
2. Д1агностика р1вня штелекту, творчост1.
3. Д1агностика спрямованост1 особистосп, нахил1в, ¡нтересов.
Для д1агностики шзнавальних npoueciß дитини використовуються таю методики: «Коректурних спроб» (визначення об'ему та стшкосп уваги); «Червоно-чорна таблиця» (оцшка переключения уваги); методика Мюнстерберга (оцшка виб1рковост1 уваги); «Пам'ять на числа» (оцшка короткочасно! зорово! пам'ят1, II обсягу i точност1); «Пам'ять на образи» (оцшка образно! памЧт); методика досл1дження активного мислення; «Пор1вняння понять» (дослщження onepauiii анал1зу i синтезу); Е. Куено «Мовш лаб1ринти» (оцшка гнучкосп мислення). Bei вони дають змогу визначити р1вень розвитку шзнавальних процеав — пам'ят1. уваги, сприймання, типу мислення, уяви, а також властивосп нервово! системи, xapaicrepHi риси о со б и сто ст i.
Оц1нюеться i прогнозуеться р1вень ¡нтелектуальних. творчих, психомоторних здАбностей. Використовуються таю адаптован1 психолопчн1 тести штелекту: методика П. Тюршо «Шахова дошка» (оцшка р1вня диференц1ац11 ¡нтелектуально! активносп); методика визначення ¡нтелектуально! лаб1льност1.
ГПсля проведения психолопчних досл1джень i виявлення сукупност1 ознак обдарованост1 учня перед психологами i вчителями постае завдання створення умов для розвитку творчих зд1бностей. Серед велико! юлькост1 методик д1агностування р1вня TBopnocTi перевага надаеться вербальнш та ф1гурн1й формам тест ¡в (фшурна базуеться на використанн1 геометричного, проективного матер1ал1в та практично! роботи з предметами; вербальна передбачае виконання onepauiii з використанням словникового запасу, завершения та побудови речень). Наприклад:
- «Незавершен! фшури» (створення оригшальних завершених ф!гур i3 поданих заготовок (всього 10). Кшьюсть виконаних завдань визначае показник швидкост!, а Mipa р!зноман!тност! в!дпов!дей — гнучк!сть мислення);
- «Намалюй картинку» (тест, за яким учень мае придумати оригшальну картинку з використанням певного елемента. В шетрукци вказано, що слщ створити такий малюнок, який шхто бшьше не може запропонувати, i доповнити так, щоб в!н став завершеним i ц!кавим опов!данням);
- «Вщтворення !дей» (назвати предмети, яю належать до вказаного класу (наприклад, рщини, яю горять: гас, спирт, бензин));
- «Використання асощацш» (написати слова, схож! за значениям i3 поданим словом);
- «Використання предмепв» (перерахувати якнайбшыпе способ1в використання кожного предмета);
- «Вираз» (придумати речения з 4 ел ¡в. у якому кожне слово починаеться ¿з вказано! л пери);
- «Складання зображення» (сконструювати об'екти, користуючись набором фшур: коло, прямокутник, трикутник, швколо. Кожну ф1гуру можна використовувати юлька раз1в, змшювати розм1ри, але не можна додавати шип ф1гури чи лшн).
Отримаш результати дають можливють працювати не тшьки над гармоншним розвитком кожно! дитини, а й розвивати II природну обдаровашеть, штелектуальш задатки.
Без д1агностики спрямованосп особистосп, без урахування ¡ндивщуальних н ах ил ¡в до математики, музики, географ и тощо не можна спрямувати розвиток якостей, властивостей, яю дадуть змогу учню досягти усшх1в у подальшому жита. Для вивчення нахил1в та ¡нтереав дитини найбшып ефективними вважають таю методики: Хаана 1 Кафка (анкета з визначення зд1бностей учшв) «Карта ¡нтереав», Кл1мова «Визначення нахил1в особистосп», «Квадрат ¡нтереав». Басса «Визначення спрямованосп особистосп».
Для вчителя, особливо на початкових етапах знайомства 1 роботи з класом, найдоступшшим е виявлення адбностей шляхом експертних ошнок. Це методика опосередкованого ви\прювання обдарованосп особистосп, що включае список якостей, властивих обдарованим особистостям. Анкету заповнюють педагоги, батьки (3-4 експерти). Про наявшеть певно! обдарованосп можна твердити за збтэм високих показниюв в одному чи юлькох описах типу обдарованосп.
Ми вважаемо, що головним недолпюм використовуваних д1агностичних метод!в (насамперед теспв) е 1х ор1ентовашсть на результат. У той же час процесуальна сторона ще! д1яльностк яка, власне, 1 визначае можлив1сть бути обдарованим, залишаеться поза увагою под1бних методик. Виникае запитання: а чи можна 1 як проникнути в процесуальну сферу адбностей людини, щоб вщ д1агностики вщбору (за р1внем досягнень) перейти до д1агностики прогнозу й розвитку. Одним п метод1в. яю дають змогу працювати саме з процесуальною сферою зд1бностей (I взагал! свщомосп людини) Ю. Бабаева визначае навчально-шров1 методи 1 психолопчний треншг. На II думку, використання навчально-¡грових 1 треншгових метод! в особливо дошльне у процесс виршення таких завдань: виявлення прихованих зд1бностей обдарованих дней 1 можливостей 1хнього розвитку; подолання емошйних. особиспсних та ¡нших психолопчних бар'ер1в, що ускладнюють вияв творчо! природи обдаровано! дитини; розвиток рпних вид ¡в обдарованосп: професшна й особливо особиспсна шдготовка педагопв 1 психолопв, яю працюють з обдарованими дпъми [2].
Найдоступшшим методом виявлення обдарованих дней е систематичне спостереження за ними на вах етапах навчально-виховного процесу. Ознаки, що виявляе спостереження:
1. Обдароваш дпи, як правило, дуже активш й завжди чимось зайнятг Вони прагнуть працювати бшыпе за ¡нших або займають себе сам!, причому часто справами, яю не стосуються безпосередньо уроку. 1нод1 здаеться, що активноси цих дней не вистачае на вел предмета. 1м необх1дна особлива увага, щоб розвивати хист у заданому напрямку, не примушуючи перенапружуватись 1 не дозволяючи почуттю незадоволеносп перешкодити 1хньому прагненню займатися тим, до чого вони схильш.
2. Таю цш наполегливо прагнуть розв'язувати поставлен! перед ними завдання. Цим вони можуть дратувати вчителя, тому що хочуть знати бшыпе. Дитиш необхщно надати додаткову лпературу.
3. Обдароваш дни хочуть учитись 1 досягати уешху. Навчання приносить 1м задоволення, 1 вони здобувають знания, не сприймаючи заняття як насилля над собою.
4. Завдяки численним умшням вони здатш краще за ¡нших займатися самостшною д1яльшстю. Особливо часто це виражаеться в самоспйшй робой з лпературою. проведенш експериметчв.
5. Таю д1ти в\пють критично розглядати дшсшсть [ прагнуть проникнути в суть речей 1 явищ. Вони не задовольняються поверховими пояснениями, навпъ якщо т1 й здаються достатшми 1хшм ровесникам.
6. Вони ставлять багато запитань 1 защкавлеш у вичерпнш ввдповщ на них. Урок особливо щкавий тодг коли використовуеться дослщницький метод.
7. Завдяки робот1 ¿з засобами масово! ¡нформацм обдароваш д1ти в\пють швидко вирпнити найголовшшу ¡нформашю. самостшно знайти потр1бне джерело. Бшыпе, шж шип, вони защкавлеш в самостшному здобутп знань.
8. Пор1вняно и сво1ми ровесниками таю д1ти краще в\пють розкривати зв'язки мгле явищем 1 '3м¡стом. шдуктивно й дедуктивно мислити, маншулювати лопчними операщями, узагальнювати.
9. Багато з них ставлять перед собою завдання, виконання яких потребуе чимало часу. Таю завдання спрямоваш на застосування зд1бностей у професшнш д1яльносп, досягнення високих результапв.
Як зауважуе В. Онацький, значения спостереження у виявленш дитячо! обдарованосп надзвичайно важливе, адже об'ектом вивчення виступае дитина, здатна до активного самовираження. 3 шею метою варто виявити те поеднання психолопчних властивостей, яке притаманне саме 1й, тобто потр1бна цшсна характеристика, яку можна одержати шляхом рпноб1чни\ спостережень. Ц1 спостереження можна проводити, коли дитина граеться, навчаеться, тобто в таких умовах, яю е для не! природними [7, с. 23]. Яюсть проведених спостережень залежить ввд спостережливосп — здатносп пом ¡чат и суттев1, характерш, а часто й малопомтп властивосп пред мет ¡в { явищ. Без розвитку ще! якосп неможливе ефективне виконання дослщницько! д1яльносп.
Для дослвдження р1зних аспект! в структури обдаровано! особистосп можна скористатися бюграф1чним методом, який е специф1чним засобом дослщження життевого шляху особистосп. Комбшування бюграф1чного методу з елементами яюсного шдходу та застосуванням принцишв анал1зу й штерпретацм отриманих результат ¡в. яю бшыпе розроблеш у юльюсних методиках, допоможе скласти повну картину явища 1 дати вщповщь на багато запитань, яю постають у вивченш обдарованосп. Тому особливу увагу в дослщженш обдаровано! особистосп молодшого школяра ели придшити його ранньому та дошюльному дитинсгву, його розвитку, що можливе лише при зверненш до бюграфи дитини.
На основ! вивчення й анагпзу психолого-педагопчно! та методично! лггератури з проблеми дослщження теоретично узагальнено 1 розкрито один п шлях1в виявлення обдарованосп — д1агностику ще! якосп у дней молодшого шюльного в1ку. Визначено д1агностичш методи для виявлення обдарованосп у молодших школяр1в: тестування, спостереження, бюграф1чний метод, анагпз робгг дггей, опитування. Подано методики, яю можна використовувати для д1агностики обдарованосп учшв у початковш шкеш, зокрема для д1агностики шзнавальних процеав. р1вня ¡нтелекту, творчосп та спрямованосп особистосп, нахшнв, ¡нтереав тощо.
Цшком природно, що стаття не вичерпуе вах аспект ¡в проблеми виявлення обдарованосп дггей молодшого шюльного вп<у. Подалыпо! уваги потребують дослщження особливостей прояву обдарованосп у дггей цього вжу; рол! сощального середовища у виявленш та розвитку обдарованосп учшв початково! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антощак О. Розумшня — розум — творчкть / О. Антощак, I. Ганжала, Н. Школаенко. — К.: вид. д1м «Шильний свт>: вид. Л. Гатцина, 2006. — 112 с.
2. Бабаева Ю. Д. Психологический тренинг для выявления одарённости / Ю. Д. Бабаева. — М.: Педагогика, 1997. —278 с.
3. Кульчицька О. I. Д1агностика р1вня розвитку творчих зд1бностей / О. I. Кульчицька // Обдарована дитина. — 2007. — № 1. — С. 42^14.
4. Кульчицька О. I. Методика д1агностики ¿нтелектуально! обдарованосп / О. I. Кульчицька // Обдарована дитина. — 2007. — № 1. — С. 39—41.
5. Моляко В. А. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности/ В. А. Моляко // Вопросы психологии. — 1994. — № 5. — С. 85-95.
6. Онацький В. М. Bei дин обдароваш / В. М. Онацький // Обдарована дитина. — 2001. — № 6. — С. 34^12.
7. Онацький В. М. Спостереження як метод д1агностики обдарованоста / В. М. Онацький // Обдарована дитина. — 2006. — № 5. — С. 22-30.
УДК 37.015.3+159.922.7 Оксана КОРМИЛО
АНАЛ13 ПРОБЛЕМЫ СТАНОВЛЕНИЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЯК СУБ'€КТА
УЧБ0В01Д1ЯЛЬНОСТ1
У cmammi актуалгзусться проблема становления oco6ucmocmi молодшого школяра як суб'екта учбовоI д1яльност1. Розгляд молодшого школяра як суб'екта учбовоI д1яльносш1 здШснюетъся у межах концептуального nidxody, розробленого 3. Карпенко, за яким суб 'скттсть е способом реалгзаци людиною свого духовного потенщалу, що репрезентуе и вроджену здаттстъ до саморозвитку i самовизначення у npocmopi мотивацшно-цттсних вгдношень.
В статье рассматривается проблема становления личности младшего школьника как субъекта учебной деятельности. Младший школьник как субъект учебной деятельности анализируется в контексте концептуального подхода, разработанного 3. Карпенко, где субъектность — это способ реализации человеком своего духовного потенциала, что представляет его врожденную способность к саморазвитию и самоопределению в пространстве мотивационно-ценностных отношений.
The article is actualized the issue of identity as a subject of primary school pupils learning activity. Review ofprimary school pupils as a subject of learning activity carried out within the conceptual approach developed by Z. Karpenko, in which subjectivity is the way for human to realize his spiritual potential, which represents its inherent ability to self-determination in the space of motivational-valueble relationships.
В умовах особиспсно ор1ентованого навчання актуалпуеться проблема створення умов для саморозвитку школяр1в. формування в них бажання та вмшня вчитися, тобто забезпечення суб'ектносп цього процесу.
У сучаснш психолого-педагопчнш науш принцип суб'ектносп виступае Tieio гносеолопчною шдвалиною, яка дае змогу виокремити pi3Hi онтолопчш площини буття людини. Проблема суб'ектносп стала предметом спешального вивчення в психологи особистосп, де здшснюеться активний пошук загальних i вщмшних особливостей людини як особистосп i суб'екта в ¡сторичному nponeci (К. Альбуханова-Славська, Б. Ананьев, М. Боришевський, А. Брушлинський, 3. Карпенко, Г. Костюк, О. Леонтьев, С. Максименко, В. Петровський, В. Сафш, В. Татенко та ш.).
Мета cmammi полягае у розкригп теоретичних основ процесу становления молодшого школяра як суб'екта учбово! д1яльносп.
Учбова д1яльшсть — це онтогенетично перша цшеспрямована д1яльшсть, у якш стосунки \ii/K людьми визначеш соц1альними нормами. Тому вона стае основою для розвитку суб'екта д1яльносп [4, с. 61]. Ставлення до себе, до евпу, до суспшьства, до шших людей формуеться в основному в учбовш д1яльност1 молодшого школяра, але важливо те, що ш стосунки реал1зуються через не! як ставлення до зм1сту, метод1в навчання, вчителя, класу, школи i т. ¡н. А тому зазначена проблема набувае значущосп, оскшьки вчитель е тим «поводирем», який допомагае дитиш активно включитися у процес учшня.
Огляд теоретичних визначень психолопчного та педагопчного зм1сту особистост1 заеввдчуе ¡снування р1зних п1дход1в щодо проблеми суб'екта д1яльносп. Зокрема, Б. Ананьев особиспсть розум1е як суб'ект д1яльносп. Щ два поняття, за твердженням ученого, не тотожш, a 36ir ocoOHCTOCTi i суб'екта е вщносним навпь при максимальному зближенн1 1х властивостей, оскшьки суб'ект характеризуеться сукупшстю д1яльностей i viiporo i'x продуктивность а особиспсть характеризуеться сукупшстю суспшьних вщношень
