CC BY
13
д1вчаток стит поведшки, ¡гри. уподобання, захоплення. У хлопчиюв гостро розвиваеться почуття того, що е «д1вчачим», а д1вчатка бшыпе усввдомлюють, що припустимо для 1хньо1 поведшки, а що е суто «хлопчачим».
Пщсумовуючи викладене, варто зазначити, що до найефектившших засоб1в морально-емоцшного виховання в ам! належать особиспсш особливосп батыав, специфжа взаемоди \пж ними, характер спшкування дорослих п дпъми, за допомогою якого здшснюеться не лише обмш шформащею з проблем морально-етичного змюту, а й розвиток морально! свщомосп, формування моральних почугпв 1 переконань, регулящя й коректування вчинюв та поведшки д1тей.
Таким чином, анагпз наукових праць та результат!в дослщжень впчизняних 1 заруб1жних учених ¡з зазначено! проблеми дае шдстави для таких висновюв:
- провщним чинником впливу (пм'1 на зростаючу особиспсть е II яюсш характеристики — гармоншшсть взаемин \иж членами, вщчуття спокою 1 щастя, позитивний психолопчний кл1мат. пр1оритет духовних ц1нностей. високий р1вень культури;
- цш!сна Я-система дитини, а особливо II самоошнка. залежать в1д сшей но! ситуацИ, батыавського виховання;
- характер семейного життя позначаеться на розвитку самост1йност1 дитини, самоповаги, позитивного самоставлення.
Перспективним вбачаеться продовження розгляду цього питания в аспект! з'ясування впливу слмейно! взаемоди та батыавського виховання на шип компоненти самоставлення молодших школяр1в. серед яких особливе \псце займають самоповага та ¡нтерес до себе.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абраменкова В. В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе/ В. В. Абраменкова // Вопросы психологии. — 1987. —№4. — С. 70-78.
2. Архиреева Т. В. Влияние родительского воспитания на самоотношение младшего школьника/ Т. В. Архиреева // Вопросы психологии. — 2006. — № 3. — С. 67-77.
3. Борисенко Ю. В. Проблема отцовства в современном обществе / Ю. В. Борисенко, А. Г. Портнова// Вопросы психологии. — 2006. — № 3. — С. 112-130.
4. Клецина И. С. От психологии пола — к тендерным исследованиям в психологии / И. С. Клецина // Вопросы психологии. — 2003. — № 1. — С. 61-78.
5. Кононко О. Л. Сощально-емощйний розвиток особистост (в дошюльному дитинств1): навч. помб. для вищ. навч. заклад1в / О. Л. Кононко. —К.: Осв1та, 1998. — 255 с.
6. Лавриненко Н. В. Гендерш вщносини в родиш / Основи теорп тендеру: навчальний помбник / Н. В. Лавриненко. — К.: «К.1.С.», 2004. — С. 354-384.
7. Радина Н. К. Возрастные и социокультурные аспекты тендерной социализации подростков / Н. К. Радина, Е. Ю. Терешенкова // Вопросы психологии. — 2006. — № 5. — С. 49-59.
8. Соболева М. В. Влияние семейного конфликта на психомоторное развитие ребенка первых полутора лет жизни / М. В. Соболева, А. С. Батуев // Вопросы психологии. — 2004. — № 5. — С. 11-19.
9. Тархова Л. Н. Воспитать мужчину / Л. Н. Тархова. — М.: Педагогика, 1992. — 288 с.
УДК 371.212. Олег КОЦЮБИНСЬКИЙ
ВИХОВНА СИСТЕМА «В1ЛЫЮ1111К1.1ЫК)1 ОБЩИНИ В1ККЕРСДОРФ»
У статтг охарактеризовано теоретичт засади оргатзаци виховного процесу одного /з перших навчалъних закладгв реформаторсъкого типу в Ншеччит — «ВтъноХ шюльног общини Вткерсдорф»; розкрито змгст та осноем форми виховання учтв з урахуванням вгдмгнностей шктъно1 общини е/'д тших шкш реформаторськог педагогжи.
В статье охарактеризовано теоретические основания организации воспитательного процесса одного из первых учебных заведений реформаторского типа в Германии — «Свободной школьной общины Виккерсдорф»; раскрыто содержание и основные формы воспитания учеников с учетом отличий школьной общины от других школ реформаторской педагогики.
The following article describes theoretical basis of educational process organization in one of the first educational establishments of reformation type in Germany — «Free School Community Wickersdorf»; it also describes the contents and basic forms of pupils ' education taking into consideration the differences between school community and other schools of reformation pedagogic.
Динамиш розвитку сучасного суспшьства спонукае впчизняну освпу до своечасно! модершзаци й оновлення змюту та форм оргашзаци навчально-виховного процесу. Корисним у контекст зазначеного стае досвщ реформування ocbîth ¡нших краш, зокрема ЬПмеччини. Нова педагопчна теч1я, що виникла у цiй крапп на початку XX столптя, — реформаторська педагопка — внесла суттев1 змши у структуру навчально-виховного процесу в середнш школг
Одним Î3 перших оргашзатор1в шил р е ф о р м ато р с ь к о ï педагопки був Густав Вшекен, який разом Î3 групою однодумщв заснував «Вшьну шкшьну общину Вжкерсдорф». Д1яльшсть, форми та методи ор гашзацп навчально-виховного процесу цього навчального закладу е щкавими для вивчення не лише в контексп i стори ко-педагопчно! думки, а й можуть послужити корисним досвщом для використання у формуванш сучасно! впчизняно! мод ел i ocbîth.
Тема реформаторсько! педагопки не е абсолютно новою. Зважаючи на вже майже столпню icTopiro uieï педагогично! течи, ще радянсыа науковщ зверталися до проблем змюту виховання у реформаторських школах. Так росшська дослщниця Л. Образцова у свош дисертацшнш робот1 «Содержание и формы воспитательной работы в «Свободной школьной общине Виккерсдорф» (1906-1933)» [2] описуе загальш особливосп общини Впскерсдорф та ïï вщмшносп ввд уже ¡снуючих навчальних заклад ¡в. д1яльшсть яких грунтувалася на засадах реформаторсько! педагопки. Бшып сучасними е дослщження шмецьких науковщв Ульр1ха Германна [4] та Марина Нефа [5], яю характеризуют здебшыпого загальш тенденци розвитку шкшьно! общини Вжкерсдорф у контексп ïï столпньо! icTopiï. Таким чином, штерес науковщ в до проблеми навчання та виховання у шкшьнш об щи Hi Вжкерсдорф у рпш перюди свщчить про постшну актуалынсть питания змюту реформаторсько! ocbîth, хоча вщомостей про особливосп о р гашзацп навчально-виховного процесу в шкшьнш общиш Впскерсдорф е все ще недостатньо для повного осмислення \псця реформаторсько! педагопки Hi меч чини у модершзаци впчизняно! системи ocbîth.
Мета cmammi полягае в дослщженш особливостей bhxobhoï роботи у «Вшьнш шкшьнш общиш Вискерсдорф» у контексп реформаторсько! педагопки Hi меч чин и початку XX сголптя задля ïx творчого використання у сучаснш впчизнянш систем! освпи.
Початок XX сголптя ознаменувався для педагопки Свропи взагал1 та Имеччини зокрема появою принципово hoboï течи — реформаторсько! педагопки. Ïï основним завданням було виховання особистосп нового типу — активно!, думаючою, високоштелектуальнок готово! до адаптацп в мшливих умовах тогочасного суспшьства. 3 формуванням основних принцишв реформаторсько! педагопки (свободи дитини, самовиховання i самонавчання учшв) з'являються nepmi навчалып заклади, метою яких е реал1защя теоретичних засад uieï течи. Зазначеш заклади отримали назву «нових» та «експериментальних» шкш, оскшьки форми роботи в них вщр1знялися вщ традицшних i потребували апробацп на практищ. Так, одним ¡з нововведень була змша рол1 вчителя у навчально-виховному npoueci. Педагог ставав головою «cîm'ï», що об'еднувала 5-7 учшв î3 ргзних клаав; сприяв виршенню проблем, пов'язаних î3 навчанням cboïx вихованщв; проводив î3 ними цший навчальний piK, живучи в одному будинку.
Одшею з таких шкш реформаторсько! педагопки стала «Вшьна шкшьна община Впскерсдорф», розташована в сшьськш м1сцевост1. Як i iHini «hobî школи», вона була дев'ятикласною реальною школокынтернатом, заснованою на приватш кошти. Не отримуючи жодно! допомоги вщ держави, цей навчальний заклад фактично обслуговував дней заможних громадян, яю могли оплачувати 1'хне навчання та утримання. Однак такий шдхщ суперечив первинному задуму — створити вшьну шкшьну общину, ввдкриту для bcîx бажаючих i незалежну вщ держави та церкви.
В основу оргашзаци навчально-виховно! роботи Впскерсдорфсько! школи були покладеш три основш ¡дек
- виховання духовно багато! 1 етично чисто! людини, яка успадкувала найкрапц традицп минулого;
- оргашзащя вае! роботи школи як закладу мол од 1 та для молоди з наданням 1й свободи вибору тих чи шших форм та вид1в д!яльносп1 права голосу;
- шдготовка молод! до майбутнього сошального життя як у контексп II профеайно! гпдготовки. так 1 як активних сусгпльних д1я1пв [4, с. 63].
Цш, завдання 1 змют виховно! роботи у «Вшьнш шкшьнш общиш Вжкерсдорф» були спрямоваш на формування людини гуманно!, висококультурно!, яка поважала б ¡нал народи [3;5].
Будучи вшьною вщ державного нагляду 1 традицш, шкшьна община Впжерсдорф ставила сво!м основним завданням реагпзащю найрадикальшших вимог педагопв-реформатор1в того часу (ввдмова вщ сталого навчального плану, проведения занять на ев ¡жому повпр1, збшыпення частки трудового 1 фпичного виховання та ¡н.). Саме це положения дало змогу видшити 1 детально охарактеризувати (за зовншшьо! схожосп ще1 школи з шшими «новими школами» Шмеччини) II основну внутршню вшмшшеть в1д решти шил.
Пор1вняльний аналп систем виховання у «Вшьнш шкшьнш общин! Вп<керсдорф» 1 «Сшьських виховних будинках» Штца, яю стали першим зразком створення под1бних шил у Имеччиш, показав, що багато шмецьких юториюв педагопки, зважаючи лише на той факт, що «Вшьна шкшьна община Впжерсдорф» була спочатку до1прньою школою виховних будинюв Германа Штца, помилково вшносили II до того ж типу оевптах заклад ¡в [3; 4; 5].
Одшею гз найважливших особливостей В1 ккерсдорфсько! школи стало сгпльне навчання 1 виховання хлопчиюв та д1вчаток. р1вноправна 1х участь у жита школи, чого рашше у школах Шмеччини не було. Герман Штц, як 1 бшышеть кер!вниюв ¡нших «нових шил» у ГИмеччиш, був противником епшьного навчання. Виняток становив лише Гехеб, котрий апробував сгпльне виховання хлопчиюв 1 д1вчаток у в1ц1 вщ 1 до 20 роюв у так званих «ам'ях». Проте його доевщ поширення не набув, тод1 як досвш «Впьно! шюльно! общини Впжерсдорф» був врахований при оргашзаци «дослщних шюл» шеля 1918 року в Шмеччиш [2, с. 10].
1ншою особливютю виховно! роботи у В1 ккерсдорфсько! школ! став шетитут товариств. Це були групи учн!в, яю об'еднувалися навколо вчителя за власним вибором з урахуванням штереелв обох сторш. Педагоги й учш працювали ! вщпочивали разом. Учител! були не просто вихователями-наставниками, але й друзями, старшими товаришами сво!х учн!в. Дружн! стосунки зам!сть авторитарно! муштри випдно вир!зняли школу В!некена з-пом!ж державних навчальних заклад!в.
Характерною особлив!стю В!ккерсдорфсько! школи була також шкшьна община, що виконувала роль органу епшьного управлшня школою. Таке управл!ння базувалося на законодавчих зборах учител!в та учшв. Шк!льн! збори вир!шували питания розпорядку дня, використання й оснащения класних прим!щень ! житлових юмнат, к!лькост! кишенькових грошей, проведения шюльних кан!кул, дисципл!ни та !н. Шкшьна община не торкалася питань викладання навчальних дисципл!н ! орган!зац!! занять, осюльки в!дпов!дальн!сть повн!стю покладалася на вчител!в.
Учн!вське самоврядування у Вжкерсдорфсько! школ! було найважлив!шим чинником виховання. Прерогативою тут була справжня пошана до особистосп дитини, и право на самостшне життя, на виршення шюльних питань з повною серйозшстю ! в!дпов!дальн!стю. Особливу увагу педагоги школи звертали на надання учням можливосп в!дкрито висловлювати свою думку з р!зних питань внутр!шнього життя школи шляхом учасп у вшьнш дискус!! м!ж дирекц!ею, вчителями та учнями. Дп"и в!дверто ! емшиво виступали на зборах, вислуховували думки сво!х товариш!в, що дало !м змогу уевщомлювати себе як особистють, зрозум!ти силу свое! сп!вдружност! — «шкшьно! общини».
Цшшсть цих форм виховання, яю вперше були апробоваш у «Вшьнш шюльнш общиш Впскерсдорф», полягала у спроб1 створити для учшв таке виховне середовище, яке сприяло б формуванню позитивных етичних якостей о со б и сто сл. II ф!зичному розвитку, вдосконаленню певних трудових умшь 1 навичок. Школа таким чином допомагала молод! формувати власне ставлення до вах питань.
Педагопчно правильно органповане учшвське самоврядування у Впжерсдорфсыай школ! розглядалось як заело розвитку самосгшносп, самод!яльносп й активноси особистосп, надання учням права самим виршувати свою долю (на вщмшу в1д шших «нових» та «дослщних шкш»); сприяло шдготовщ до життя у суспшьсга (як це було, наприклад, у «Сшьських виховних будинках» Лггца, в «Оденвальдсьюй школ!» та ш.).
Важливе \iicne у виховнш робой Вжкерсдорфсько! школи посиала належним чином организована педагогами художня о ев ¡та як частина естетичного виховання 1 найважлившшй компонент етичного. На при клад 1 постановки естетико-морального виховання педагоги прагнули показати «новим», а шзшше 1 «дослщним школам», як можна використовувати засоби естетичного виховання для стимулювання учшв до активно! розумово! д!яльносп, для пробудження в них прагнення до етично! ! ф!зично! досконалост!; як позитивно вони впливають на формування у школяр!в таких етичних якостей як гуманшеть, любов до батьювщини, пошана до культури !нших народ!в, !х звича!в, традиц!й. В!дчутним був вплив цього досв!ду на оргашзацш етико-естетичного виховання в !нших «нових школах», що виникли усл!д за «Вшьною шк!льною» общиною В!ккерсдорф», а також у «досл!дних школах».
Анагпз зд!йснення естетичного виховання у Вжкерсдорфськш школ! дозволив виявити фактори, що сприяли формуванню позитивного ставлення учшв до мистецтва: цшеспрямоване ! критичне сприйнягтя твор!в, розум!ння структури мистецтва, вивчення основних форм ! закошв, захоплення мистецтвом самих учител!в. У влаенш творч!й д!яльност! учн!в реал!зувалося !хне прагнення самостшно створювати прекрасне (театральш постановки, написания картин, створення скульптурних твор!в та !н.). Саме у цьому напрям! виховно! роботи чтео проявилася особлив!сть ус!х «нових» ! «досл!дних шк!л» — втеча вщ повсякденного, бурхливого, сповненого боротьби життя великого мюта в царину естетики; спроби перетворити евп за допомогою висококультурних !дей, яю грунтувалися на кращих естетичних! гумашетичних традиц!ях минуло го [1; 4].
Трудове виховання у В!ккерсдорфськш школ! значно в!др!знялося в!д !нших «нових шил» перш за все своею прогресивною виховною спрямовашстю, яка характеризувалася вихованням пошани до прац!, виробленням звички до колективно! прац!, вихованням взаемодопомоги, товариськосп, дружби через сп!льну працю.
Дослщження Германа Ульр!ха показало, що у процес! роботи педагопв, пов'язан!й !з пошуком шлях!в орган!зац!! виховання, були знайдеш орипнальн! форми ! засоби виховного впливу на учшв на основ! використання р!зномаштних спортивно-оздоровчих заход!в. Зокрема, далек! походи й екскурсп сприяли розширенню кругозору, вихованню в дней почуття товариськост!, взаеморозум!ння, вчили долати труднопц, формували см!лив!сть, винахщливють, р!шуч!сть, загартовували волю ! характер [4, с. 58].
Р!зносторонш заняття ф!зкультурою ! спортом сприяли формуванню нових стосушав м!ж вихованцями, допомагали орган!чно влитись у сп!льне культурне життя школи. Так, шд час м!жнародних спортивних змагань юнацьких команд учш школи п!д кер!вництвом тренера О. Пельтцера збирали матер!ал для лекцш. Ця робота сприяла змщненню !х зв'язюв !з д!тьми шших краш, яю навчалися у Вжкерсдорфськш школ! [4, с. 92].
За формою оргашзаци шюльно! справи Вжкерсдорфська школа, будучи дев'ятикласною реальною пмназ!ею, зовн! не могла р!зко ввдр!знятися в!д !нших навчальних заклад!в, яю !снували у той час, осюльки уряд тогочасно! Имеччини не допустив би юнування школи абсолютно нового типу, яка не вщповщала б формальним вимогам державних чиновниюв. Проте вчител! ц!е! школи вводили у змют ! методи навчання багато нового, такого, що суперечило духу традицшно! н!мецько! школи.
Основна мета викладання у Вжкерсдорфськш школ1 полягала у шдготовщ вихованщв до вироблення власного свпюбачення, необх1дного для виховання сильного, самостшного характеру. Учням школи надавалася можливють вибирати пер ел ¡к предмет1в, яю 1х щкавлять, 1 ирацювати над ними самостшно.
Розширення навчально! ирограми за деякими дисциплшами робило майже неможливим II пор1вняння з програмою звичайно! середньо! школи. При поглибленому вивченш окремих тем гз математики, ф1зики та \i\iii учш охоче зверталися до складного мат ер ¡ал у. що мало важливе значения для розвитку 1хнього штелекту. На високому р1вш вивчались також иредмети гумаштарного циклу (¡стор1я. шоземш мови, л1тература, мистецтво), що в комплекс! створювало основу для широко! об1знаносп школяр1в у р1зних сферах життя [1; 4].
Анагпз мат ер ¡ал у. який стосуеться змюту виховно! роботи у Впскерсдорфськш школ г свщчить, що педагоги тюно пов'язували етичне виховання з формуванням в учшв наукового ев ¡то гл яду. тому й придшяли велику увагу предметам природничо-математичного циклу. При цьому розвиток критичного мислення розглядався як необхщна складова частина осв1ти, яка сприяла становлению етично виховано! особистосп [4, с. 120].
Таким чином, «Вшьна шкшьна община Вжкерсдорф» була новою школою демократичного спрямування, що яюсно вщр1знялася вщ ¡нших навчально-виховних заклад ¡в под1бного типу, а саме:
- мета 1 завдання виховання у нш вщображали найбшып радикальш вимоги педагопв-реформатор1в (маеться на уваз1 формування всеб1чно осв1чено! 1 високоморально! людини);
- виховна робота у цьому навчальному заклад1 характеризувалася демократизмом стосункчв м1ж вихователями 1 вихованцями; тут уперше в Шмеччиш було запроваджено епшьне виховання 1 навчання д1тей обох статей, яке розглядалось як неодмшна умова правильного етичного виховання;
- у Вжкерсдорфськш школ1 одним гз центральних завдань навчання 1 виховання було формування в учшв наукового св1тогляду, завдяки чому велика увага придшялася предметам природничо-наукового циклу, при викладанш яких акцент ставився на самостшну активну роботу;
- у шкшьнш общшп було знайдено новг щкав1 й оригшальш форми та засоби виховно! роботи: розгалужене учшвське самоврядування як д1евий зас1б виховання шкшьно! общини, самод1яльносп та активносп особистосп; педагопчно продумана оргашзащя мистецько! д1яльносп учшв гз метою 1х всестороннього розвитку; цшеспрямоване етико-естетичне виховання, реагпзоване у комплекс! пред мет ¡в художнього циклу (музика, малювання, скульптура, театральне мистецтво та ш.); широка постановка трудового виховання, спрямована на вироблення в учшв звички до колективно! пращ, пошани до само! пращ 1 людей пращ; використання ргзномаштних спортивно-оздоровчих заход1в для виховання в учшв почуття взаеморозумшня, смпивостг рппучост! та винахщливоетт
Запровадження вщкритого д1алогу мгж педагогами та учнями у впчизнянш систем! оевгги сприятиме створенню атмосфери «ам'1» у школ!, що усуне ряд психолопчних бар'ер ¡в. яю часто виникають у навчальному процесг Використання елемекпв виховно! системи «Вшьно! шкшьно! общини Впжерсдорф». а саме запровадження виб1ркового вивчення учнями предмепв, актив!защя позакласно! роботи вчителя и школярами, залучення учшв до колективно! пращ, введения шетитуцш учшвського самоврядування дасть змогу шдвищити р1вень та яюсгь знань учшв, сприятиме вихованню в них умшня жити 1 працювати у колективг бути не лише спостершачами, а й активними творцями дшсносп. У контекст вимог сьогодення заслуговуе на увагу проблема формування сгосунюв у р1зних системах («учень— учень», «вчитель — учень», «вчитель — батьки») у «Вшьнш шкшьнш общиш В1ккерсдорф».
Л1ТЕРАТУРА
1. Валеев А. А. Организация процесса обучения в свободных школах: материалы конференции «Новые образовательные технологии и принципы организации учебного процесса» / А. А. Валеев // Фундаментальные исследования. — 2007. — № 3. — С. 32-34.
2. Образцова JI. В. Содержание и формы воспитательной работы в «Свободной школьной общине Виккерсдорф» (1906-1933): автореф. дисс... канд. пед. наук: 13.00.01 / Л. В. Образцова. — М., 1978. — 19 с.
3. Alphei Hartmut, Herrmann Ulrich. 100 Jahre Wickersdorf — Eine kritische Vergegenwärtigung des Wollens und Wirkens von Gustav Wyneken und der Freien Schulgemeinde Wickersdorf. — Lebensgemeinschaft Wickersdorf e.V.: Festschrift anlässlich des 100-jährigen Bestehens der Lebensgemeinschaft Wickersdorf e.V., Wickersdorf, 2006.—7 s.
4. Hermann Ulrich. Gustav Wyneken. Freie Schulgemeinde Wickersdorf. Kleine Schriften. — IKS Garamond Verlag, Jena. —2006. — 134 s.
5. Näf Martin. Wyneken und Geheeb: Gemeinsame Anfänge — getrennte Wege — konträre Ziele. — Lebensgemeinschaft Wickersdorf e.V.: Festschrift anlässlich des 100-jährigen Bestehens der Lebensgemeinschaft Wickersdorf e.V., Wickersdorf, 2006. — 23 s.
