Научная статья на тему 'Відтворна здатність сріблясто-чорних лисиць в умовах західного регіону України'

Відтворна здатність сріблясто-чорних лисиць в умовах західного регіону України Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
71
29
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
САМЦі / САМКИ / ЖИВА МАСА / БАГАТОПЛіДНіСТЬ / МОЛОДНЯК

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Осташевський В.І., Ковалик Н.П., Кирилів Я.І.

Вивчено основні показники відтворної здатності лисиць сріблясто-чорної породи залежно від віку, яких тривалий час розводять в умовах Західного регіону України.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE REPRODUCED ABILITY OF SILVERY-BLACK FOXES IS IN THE CONDITIONS OF WESTERN REGION OF UKRAINE

The basic indexes of the reproduced ability of foxes of silvery-black breed are studied depending on age, which long time are conducted in the conditions of western region of Ukraine.

Текст научной работы на тему «Відтворна здатність сріблясто-чорних лисиць в умовах західного регіону України»

УДК 636.9

Осташевський В.1., кандидат с.-г. наук, асист., ® Ковалик Н.П., головний зоотехшк-селекцюнер племзаводу звiрогосподарства "Галичхутро" Кирил1в Я.1., д.с-г. наук, чл.-кор. НААНУ

ЛНУ еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Гжицького

В1ДТВОРНА ЗДАТН1СТЬ СР1БЛЯСТО-ЧОРНИХ ЛИСИЦЬ В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ

Виечено осноет показники егдтеорног здатност1 лисиць ср1блясто-чорног породи залежно е1д ежу, яких триеалий час розеодять е умоеах Захгдного регюну Украши.

Ключовi слова: самц1, самки, жиеа маса, багатопл1дшсть, молодняк.

Вступ. Одним iз факторiв штенсифжаци галузi лиЫвництва е рацюнальне використання втизняного генофонду. Особливого значення це питання набувае при пщвищенш конкурентоспроможностi галуз^ враховуючи попит на хутовi шкурки в Укра1ш та недостатне вивчення генетичного потенщалу лисиць [3, 7].

Вщтворш якостi самок лисиць е одними iз основних господарських та економiчних показникiв. Тому сьогоднi актуальним е вивчення вщтворно! здатностi звiрiв залежно вiд вiку, живо! маси з метою обгрунтування рацюнально! структури стада лисиць, рiвня та напряму селекцшно-племшно! роботи.

Встановлено, що повноцiнний статевий цикл у лисиць виявляеться в 295-361-добовому вiцi. На пiдставi аналiзу багатоплiдностi самок була встановлена И залежнiсть вiд вiку, однак не наведеш результати дослiджень залежно вщ природно-клiматичних умов, рiвня селекцшно-племшно! роботи.

Найвищий прояв репродуктивно! функци був зареестрований в лисиць 2-5-рiчного вiку. Вiковий перiод 1-2 роки характеризуеться статевим дозрiванням лисищ, i такi самки мали нижчу багатоплiднiсть. Для тварин 6-8 роюв характерне достовiрне зниження багатоплiдностi, спостер^алась значна кiлькiсть випадкiв безплiдностi, аборив i неблагополучних родiв.

Метою роботи було вивчення основних продуктивних ознак срiблясто-чорних лисиць.

Об'ект дослщжень - доро^ самцi i самки срiблясто-чорних лисиць.

Матерiал i методи роботи. Для проведення дослвдв було сформовано три дослщш групи срiблясто-чорних лисиць залежно вщ вiку самок та самщв, для вивчення репродуктивних показникiв (табл. 1).

Вщлучали молодняк вiд самок лисиць у вщ 49 дшв. Годiвлю молодняку проводили за рекомендованими нормами [8].

Матерiали одержаних результат i статистичних дослiджень були

® Осташевський В.1., Ковалик Н.П., Кирил1в Я.1., 2010

166

оброблеш за методикою А.Т. Мармоза, з використанням ПЕОМ [5].

Таблиця 1

__ Схема дослщу _

Групи В1к зв1р1в, рошв Кшьккть самщв, Кшьккть самок, гол1в

самщ самки гол1в

I 3 1 4 15

II 3 2 4 15

III 3 3 4 15

Примака. Статеве стввщношення 1:4.

Результати дослщження. Встановлено, що першородящi самки лисиць порiвняно з багатородящими мають меншу кiлькiсть малят у гнiздi. За даними цих же авторiв, величина гшзда, як i смертнiсть приплоду, практично не залежать вiд вжу батька. Хоча фiзiологiчна зрiлiсть молодняку срiблясто-чорноl лисицi наступав у вщ 8-9 мiсяцiв, значна частина молодих самщв (у середньому 27,3 %) у першому сезонi розмноження не спаровувалася iз самками. Кiлькiсть спарованих самок у розрахунку на одного самця збшьшувалася вщ першого сезону розмноження [1, 4, 6, 8].

На пiдставi аналiзу результатiв гону, розродження й шших показникiв вщтворення срiблясто-чорних лисиць рiзних вiкових груп (молодих i дорослих) був виявлений бшьший вiдсоток неспарованих i пропустувалих самок у молодих лисиць. У цш вiковiй групi також було встановлено бшьшу кiлькiсть неблагополучних родiв. У дорослих самок вiдзначалася менша кiлькiсть мертвонароджених малят i менший 1х вiдхiд до реестраци.

У таблищ 2 подано динамiку поголiв'я лисиць i 1х вiдтворна здатшсть.

Таблиця 2

Динамика погол1в'я лисиць 11х вщтворна здатшсть, гол._

Показник Роки

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Кшьшсть самок 210 210 230 250 300 508 500 500

основного стада

Отримано молодняку 980 980 900 1039 1405 2153 2120 2250

всього

Отримано молодняку 4,67 4,67 2,91 4,16 4,68 4,23 4,24 4,5

на основну самку

Згiдно з даними таблицi 2 видно, що найбшьша кiлькiсть самок основного стада була зафксована у 2005 рощ - 508 голiв, а найменше - у 2000 i 2001 роках - 210 голiв. За дослiдний перiод найбiльше було одержано молодняку лисиць у 2007 рощ - 2250 голiв, а найменше - в 2000 i 2001 рощ -980 голiв.

За показником багатоплщност встановлено найвищу його кшькють у 2004 рощ - 4,68 голiв, а найменшу в 2002 роцi - 2,91 голови. Як бачимо, багатоплщшсть самок срiблясто-чорних лисиць рiзко коливаеться вщ 2,91 до 4,68 голiв. Що, безперечно, пов'язано з штенсивним вщтворенням поголiв'я самок основного стада. При рiзкому збiльшеннi поголiв'я основного стада лисиць за рахунок молодняка виникають деякi труднощi: по-перше, досить важко вести селекцшно-племшну роботу за комплексом показниюв, по-друге,

167

репродуктивт показники самщв та самок лисиць збшьшуються iз вжом, потрете, необхщно з високою точнiстю проводити оцiнку !х батькiв.

Вiдтворна здатнiсть самок лисиць залежно вiд вiку подана у таблищ 3.

Згiдно з даними таблищ 3 встановлено достовiрнi рiзницi мiж репродуктивними показниками срiблясто-чорних лисиць залежно вщ вiку. Найвища багатоплщтсть була у III групi самок - 7,22 голови, найнижча - у I грут - 6,45 голiв, промiжне мiсце посiли самки II групи - 7,02. Вiдмiчено найбшьше холостих самок у I дослщнш групi - 26,67 %, або 4 голови, найменше у II груш - 13,33 %, або 2 голови.

Таблиця 3.

Вщтворна здатшсть самок лисиць залежно вщ вжу, п=60_

Групи Кшьшсть самок Кшьшсть мертвонаро-джених, % Зареестровано лисичат в розрахунку на самку, гол. Багатоплвдшсть, гол.

всього т1, що юзродили сь, гол. холосп, % основну благопо-лучну

I 15 11 26,67 7 5,02±0,21 5,68±0,23 6,45±0,20

td 3,53** 2,17* 2,98**

II 15 13 13,33 5 5,73±0,18 6,26±0,13 7,02±0,34

td 1,74 1,02 0,51

III 15 15 - 3 6,37±0,32 6,70±0,41 7,22±0,19

td - - -

В серед. 15 13 20,0 5 5,71±0,24 6,21±0,26 6,90±0,23

Примита. Статистично достов1рно при *-Р<0,05, **-Р<0,01.

Поряд iз залежнiстю мiж вжом i багатоплiднiстю встановлено, що тип годiвлi лисиць може вiдбитися на !х багатоплiдностi. Автори доводять, що головна причина того, що на дорослу основну срiблясто-чорну самку було зареестровано майже по 6 живих малят, а на молоду - бшьше 5 малят, полягае в змм рiвня годiвлi за сезонами року. Пщ час i тсля вiдсадження малят особлива увага придшяеться вiдновленню вгодованостi племiнних самок. У цей же час проводиться перший добiр племшних малят (другий - у серпш при введеннi роздшьно! годiвлi племiнних i забiйних звiрiв) [2, 6, 8].

Влiтку i восени дорослих самок, самцiв i ремонтний молодняк годують досхочу з облжом по!дання кiлькостi корму (650-750 ккал/доба). Пiдвищення енергетично! цiнностi кормосумiшi в цей час досягаеться додаванням тваринного жиру та рослинно! оли. Якiсть проте1ну контролюеться розрахунковим шляхом за амшокислотним складом з використанням комп'ютерно! програми. У результатi доро^ звiрi швидко вiдновлюють свою вгодовашсть.

Висновки

1. Встановлено достовiрнi рiзницi мiж репродуктивними показниками срiблясто-чорних лисиць залежно вщ вiку. Найвища багатоплiднiсть була у III грут самок - 7,22 голiв, найнижча у I грут - 6,45 голiв, промiжне мюце посiли самки II групи - 7,02. Вiдмiчено найбiльше холостих самок у I дослщнш грут -

168

26,67 %, або 4 голови, найменше у II rpyni - 13,33 %, або 2 голови.

2. Шсля закшчення добору лисиць необхщно комплектувати стадо з урахуванням стввщношення 3BipiB за вжом i статю. Однак, щоб не знизити вихщ лисичат на одну самку, щорiчна замша дорослих лисиць повинна складати 20 %. Самщв, що знижують показники вщтворно! здатност самок, необхiдно вибраковувати.

Л1тература

1.Афанасьев В.А., Перельдик Н.Ш. Клеточное пушное звероводство. - М.: Колос, 1966.-399с.

2.Вершинин Л. К. Виращивание молодняка серебристо-чорных лисиц на рационах с частичной заменой животного белка протеином подсолнечного шрота: Автореф. дис...с.-г. наук: 06.02.02 /Госагропром ком. СССР Латв. с.-г. ак. Елгава, 1986. - 20 с.

3.3айцев О.Г. Звiрiвництво. - К.: Урожай, 1984. -120с.

4.Ильина Е.Д., Соболев А.Д. Звероводство. - М.: ВО Агропромиздат, 1990. - 272с.

5.Мармоза А.Т. Теорiя статистики.-К.: Ельга, Нка-Центр, 2003. - 392 с.

6.Нюхалов А.П. 25 лет работы с лисицами // Кролиководство и звероводство. 2000. № 5. С. 8-10.

7.Осташевський B.I., Луз М.В. Добiр лисиць за параметрами вшово! та статево! структур для пщвищення господарсько цiнних показникiв // Передпрне та гiрське землеробство i тваринництво. - 2008. - Вип. 50. - С.100-103.

8.Перельдик Н.Ш., Милованова Л.В., Ерин А.Т. Кормление пушных зверей. - М.: Агропромиздат, 1987. -351с.

Summary Ostashevskiy V.I., Kovalik N.P.

LNU of veterinary medicine and biottechnologies of the name of S.Z. Gzhickogo THE REPRODUCED ABILITY OF SILVERY-BLACK FOXES IS IN THE CONDITIONS OF WESTERN REGION OF UKRAINE

The basic indexes of the reproduced ability of foxes of silvery-black breed are studied depending on age, which long time are conducted in the conditions of western region of Ukraine.

Стаття надшшла до редакцИ 7.04.2010

169

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.