CC BY
47
УДК 636.934
Осташевський B.I., к. с.-г. н., доцент © Щербатий З.С., доктор с.-г. наук, професор Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарног'медицини та бютехнологт iMeni С.З. Тжицъкого, м. Лъвгв, Украта
PICT I РОЗВИТОК НОРОК В МОЛОЧНИЙ I П1СЛЯМОЛОЧНИЙ
ПЕРЮДИ
В умовах 3eiposocnodapcme захгдного регюну Украти найбыъш поширеними е норки munie стандартный темно-коричневый, ср1блясто-голубий та сапф1ровий. За остант 60 poKie звгроводи освоыи технологт ix розведення, год\вл\, утримання, вичинки шкурок. Однак у ceimi поширення набула скандинавсъка норка.
Скандинавсъка норка - ргзновид американсъког норки, завезеног на початку XX столття на територт Швмчног Свропи. Завдяки активтй po6omi скандинавсъких 3eipienuKie, розведення норок стало важливою галуззю економжи таких крат, як Ф\нлянд\я i Датя. Съогодт скандинавсъка норка -найбыъш розповсюджена на manemi. Ii хутро складае близъко 80,00 % обсягу свтовогоринку хутра норок. Основт eidMinnipucu хутра скандинавсъкогнорки
- ргвна ость середнъог висоти i густе тдпушшя. Однак, у цш грут норок зустр1чаютъся i вгдмгнностг. Наприклад, фтсъка норка з маркуванням SAGA FURS мае бмъш високе хутро, а датсъкийр1зновид марки KOPENHAGENFURS
- быъш низъке хутро.
Активна робота селекцюнер1в фгнсъког норки привела до того, що съогодт у ceimi icnye величезна кглъкгстъ натуралъних eidmirnie цъого хутра. Але найпоширешший тип - вгдтгнку, що повторюютъ природний колгр звгрка -коричневий з быъш темною спиною. Серед них скандинавсъка норка eidmiHKy "махогон" ("mahogany") визнана еталоном класичного норкового хутрового пальто i мае насичений темно-коричневий колгр - вapiaцiю так званого "дикого типу" норки. KpiM того, у cnoжuвaчiв користуютъся популяртстю таю Kopu4Heei колъори, як "демибаф ", "zopix", "темна пастель " та inrni типи.
В cepeduni 2000 роте у 3eipo20cnodapcmeo ТзОВ «Галичхутро» були завезет норки munie сканблек, сканбраун i хедлунд гз 3eip020cn0dapcme БыорусИ. Даних норок еже тривалий час розводятъ в даних умовах. Тому особливий ттерес представляло вивчення 3aKonoMipnocmi росту й розвитку молодняка окремих munie норок у молочний та тслямолочний nepiodu. З'ясовано найвищу ттенсивтстъ росту i розвитку молодняка типу сканблек в молочний i тслямолочний nepiodu nopiernno з типами сканбраун i хедлунд. Така ттенсивтстъ росту i розвитку норок безперечно обумовлена проявом генотипу, мoлoчнocmi самок в нових природно-^матичних i виробничихумовах 3eip020cn0dapcmea.
Ключовг слова: самщ, самки, норки, тип, молочтстъ, жива маса, npupicm, довжина тыа.
© Осташевський B.I., Щербатий 3.G., 2014
149
УДК 636.934
Осташевський В.И., к. с.-х. н., доцент, Щербатый З.Э., д. с.-х. н., профессор
Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина.
РОСТ И РАЗВИТИЕ НОРОК В МОЛОЧНЫЙ И ПОСЛЕМОЛОЧНЫЙ
ПЕРИОДЫ
В условиях зверохозяйств западного региона Украины наиболее распространенными являются норки типов стандартный темно-коричневый, серебристо-голубой и сапфировый. За последние 60 лет звероводы освоили технологию их разведения, кормления, содержания, выделки шкурок. Однако в мире имеетраспространение скандинавская норка.
Скандинавская норка - разновидность американской норки, завезенной в начале XX века на территорию Северной Европы. Благодаря активной работе скандинавских звероводов, разведение норок стало важной отраслью экономики таких стран, как Финляндия иДания. Сегодня скандинавская норка -самая распространенная на планете. Ее мех составляет около 80,00 % объема мирового рынка меха норок. Основные отличительные черты меха скандинавской норки - ровная ость средней высоты и густое подпушшя. Однако, в этой группе норок встречаются и отличия. Например, финская норка с маркировкой SAGA FURS имеет более высокий мех, а датская разновидность марки KOPENHAGEN FURS - более низкий мех.
Активная работа селекционеров финской норки привела к тому, что сегодня в мире существует огромное количество натуральных оттенков этого меха. Но самый распространенный тип - оттенка, повторяющие естественный цвет зверька - коричневый с более темной спиной. Среди них скандинавская норка оттенка "махагон" ("mahogany") признана эталоном классического норкового мехового пальто и имеет насыщенный темно-коричневый цвет - вариацию так называемого "дикого типа" норки. Кроме того, у потребителей пользуются популярностью такие коричневые цвета, как "демибаф", "орех", "темнаяпастель" идругиетипы.
В середине 2000 годов в зверохозяйство ООО «Галичхутро» были завезены норки типов сканблек, сканбраун и хедлунд с зверохозяйств Белоруссии. Данных норок уже длительное время разводят в данных условиях. Поэтому особый интерес представляло изучение закономерности роста и развития молодняка отдельных типов норок в молочный и послемолочный периоды. Выяснено наивысшую интенсивность роста и развития молодняка типа сканблек в молочный и послемолочный периоды по сравнению с типами сканбраун и хедлунд. Такая интенсивность роста и развития норок бесспорно обусловлена проявлением генотипа, молочности самок в новых природно-климатических и производственныхусловиях зверохозяйства.
Ключевые слова: самцы, самки, норки, тип, молочность, живая масса, прирост, длина тела.
150
UDC 636,934
V.I. Ostashevsky, candidate of agricultural Science, Z.Y. Shcherbatyj, doctor of agricultural sciences, professor.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after SZ Gzhytskiy, Lviv, Ukraine.
GROWTH AND DEVELOPMENT IN THE DAIRY AND MINK PISLYAMOLOCHNYY PERIOD
In terms zvirohospodarstv Western Ukraine are the most common types of standard mink dark brown, silvery blue and sapphire. Over the past 60 years zvirovody mastered the technology of breeding, feeding, housing, dressing skins. However, the world -spread Scandinavian mink.
Scandinavian mink - a kind of American mink, imported in the early twentieth century in Northern Europe. Due to the active work of the Nordic zvirivnykiv, breeding mink has become an important sector of the economy in countries such as Finland and Denmark. Today Scandinavian mink - the most widespread on the planet. Her fur is about 80,00 % of the world market for fur mink. The main distinctive features of Scandinavian mink fur - equal to the average height beard and thick pidpushshya. However, in this group of mink are also differences. For example, Finnish mink marked SAGA FURS has a high fur, and a variety of Danish brand KOPENHAGENFURS - lower skins.
The active work of the Finnish mink breeders led to the fact that in the world today there are so many natural shades of fur. But the most common type - shades that echo the natural color of the animal - brown with darker backs. These include Scandinavian mink shade "mahohon" ("mahogany") recognized benchmark of classic mink fur coat and has a rich dark brown color - variation of the so-called "wild type" mink. In addition, consumers are popular colors are brown as "demybaf', "nut", "darkpastel" and other types.
In mid- 2000 in zvirohospodarstvo Ltd. "Halychhutro" were imported mink types skanblek, skanbraun and Hedlund zvirohospodarstv of Belarus. Data mink has long been bred in these conditions. Therefore, special interest represented explore patterns of growth and development of young mink certain types of milk and pislyamolochnyy periods. It was found the highest rate of growth and development of young skanblek type of milk and pislyamolochnyy periods compared with the types skanbraun and Hedlund. This rate of growth and development of mink undoubtedly due to the manifestation of the genotype, milk females in the new climatic and production conditions zvirohospodarstva.
Keywords : males, females, mink, type, milk production, live weight, weight gain, body length.
Вступ. Одним ¿з резерв1в збшьшення виробництва продукцп норювництва е використання i'x генетичних можливостей для пщвищення максимально! кшькосп продукцп шляхом цшеспрямовано! селекцшно-племшно! роботи. Безперечно, жива маса норок, як i шших вид1в 3BipiB, обумовлюе ефектившсть i'x розведення поряд ¿з кшьккними i якюними показниками волосяного покриву хутра [1, 2, 4, 5].
В норк1вництв1 широко використовують доб1р i nifl6ip за основними селекцшними показниками, такими як: жива маса, довжина тша, яккть
151
структури опушення шкурки, вихщ молодняка. Ц1 показники можуть вщображати потенцшш можливост1 мюцевих тишв зв1р1в, яких вже тривалий час розводять, а 1х законом1рност1 прояву росту { розвитку в конкретних умовах год1вл1 й утримання зазвичай е вщомими в умовах зв1рогосподарства [1, 3].
Сьогодш I на перспективу актуальним е дослщження прояву законом1рностей росту I розвитку ¿мпортних генотишв норок у нових природно-кл1матичних I виробничих умовах для оргашзацп селекцшно-племшно! роботи ¿з ними [1, 6].
Матер1ал та методи. Метою роботи було вивчення особливостей лшшного I масового росту молодняка ¿мпортних генотишв норок - сканблек, сканбраун, хедлунд (завезених ¿з зв1рогосподарств Бшоруси) у постнатальному онтогенез! вщ 1- до 180-денного вшу. Для цього було ввдбрано 3 групи р1чних самок по 25 гол1в даних титв у кожнш груш.
Дослщження проводились у зв1рогосподарств1 "Галичхутро" Сокальського району Льв1всько! области Основними об'ектами дослщжень були нащадки (самки та самщ) норок трьох названих вище титв.
Таблиця 1
Схема дослщу__
№ з/п Типи норок Юльшсть гшзд, п Стать Кшьшсть нащадшв, п
1 Сканблек 25 самщ 25
самки 25
2 Сканбраун 25 самщ 25
самки 25
3 Хедлунд 25 самщ 25
самки 25
Рацюни для год1вл1 норок складали, враховуючи наявшсть корм1в у господарств1 та рекомендован! норми в енерги \ поживних речовинах [2], збер1гаючи режим год1вл1 однаковим (дворазовим).
Зважування норчат проводили на ваз1 через таю штервали: в 1, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 60, 90, 120, 150, 180-й день залежно вщ вку, типу 1 статг
Для отримання лшшних пром1р1в довжини тша (у вщ1 30, 60, 90, 120, 180-дшв) вщ кшчика носа до кореня хвоста користувались м1рною пасткою.
Одержаний цифровий матер1ал опрацьований статистично з використанням ПЕОМ.
Результати дослщжень. Вивчення величини довжини тулуба I живо! маси норок мае мюце при визначенш напрямку селекцшно! роботи за комплексом ознак. Для прикладу жива маса норок перебувае в прямш залежност1 з площею шк1ри.
Даш про живу масу молодняка норок р1зних титв у молочний перюд подано в таблиц! 2.
1з даних таблиц! 2 видно р1зницю в рост1 I розвитку норок у молочний перюд залежно вщ типу I стал. У першу декаду молочного перюду не спостер1гаеться ютотно! р1знищ в живш маЫ норок окремих титв I статг Проте в наступи! в1ков1 перюди друго! I третьо! декади р1зниця в живш маЫ м1ж окремими трупами стае значною. Кращими за розвитком протягом молочного перюду виявились самщ I самки типу сканблек. Друге мкце за живою масою в
152
перюд вщ 1 до 30 дшв займають самщ \ самки типу сканбраун, а найнижчу живу масу в молочний перюд мали самщ { самки типу хедлунд. Вища жива маса в молочний перюд молодняка типу сканблек може бути пов'язана з кращою пристосовашстю в нових природних I виробничих умовах, молочшстю самок цього типу пор1вняно ¿з норками титв сканбраун та хедлунд.
Таблиця 2
Р1ст 1 розвиток норок у молочний першд, (X±mx), г, п=25_
Вжу днях Типи
сканблек сканблек хедлунд
самщ самки самщ самки самщ самки
1 10,3±0,26 9,6±0,15 10,5±0,17 9,4±0,11 9,7±0,24 9,3±0,07
5 22,5±0,23 21,2±0,22 20,4±0,25 19,8±0,24 19,6±0,47 18,1±0,28
10 44,2±0,41 42,5±0,36 43,1±0,53 40,3±0,37 39,8±0,51 37,5±0,35
15 70,4±1,17 66,1±0,78 67,6±0,81 62,1±0,64 62,9±0,66 59,1±1,11
20 102,1±1,32 95,2±1,32 98,4±1,44 92,3±1,38 91,4±0,52 84,7±1,08
25 147,6±3,03 136,4±1,68 142,1±1,81 134,2±1,62 133,1±1,35 122,1±1,45
30 198,5±4,12 177,2±2,37 186,3±2,52 172,1±1,37 175,6±2,38 161,3±2,47
Необхщно зазначити, що у виробничих умовах зв1рогосподарств Бшорусп кращими за розвитком також е норки типу сканблек, а менш розвинутими е норки типу хедлунд. Хоча в розр1з1 окремих зв1рогосподарств вщм1чена мшливкть за живою масою, довжиною тулуба та кшькюними \ яккними показниками вищезгаданих генотитв. В окремих зв1рогосподарствах Бшорусп селекцюнери використовували потенщал норок типу сканблек для покращення якост1 волосяного покриву хутра стандартних темно-коричневих норок з метою лжвщаци в останшх бшо! тгментаци волосу на окремих частинах тша. Також в деяких зв1рогосподарствах проводились р1зш вар1анти реципрокних схрещувань для покращення господарських показниюв. Таю зоотехтчт заходи могли обумовити значш р1знищ у розвитку {якост1 хутра норок типу сканблек [6].
Ркт молодняка окремих титв норок у тслямолочний перюд характеризуеться даними таблиц! 3.
У тслямолочний перюд спостер1гаеться значна р1зниця в живш мас1
Таблиця 3
Масовий р1ст норок у тслямолочний першд, (X±mx), г, п=25
В1к у днях Типи
сканблек сканбраун хедлунд
самщ самки самщ самки самщ самки
60 991,3±6,14 707,8±5,57 936,4±2,87 680,1±3,19 890,0±4,16 638,9±3,25
90 1519,1±16,23 957,5±8,82 1445,3±13,64 902,8±8,63 1348,3±11,71 838,6±9,66
120 1978,1±17,45 1167,2± 11,42 1906,6±19,01 1095,9±7,25 1769,4±16,33 1005,1±10,21
150 2293,4±26,84 1291,7±9,35 2211,2±27,84 1218,2±7,47 2068,7±26,54 1139,3±9,48
180 2530,1±32,11 1375,9±9,72 2382,2±33,07 1269,8±8,15 2278,4±31,12 1231,8±10,62
самщв I самок дослщжуваних титв норок, тобто бшьшою м1рою шж в молочний перюд проявляеться статевий диморф1зм. Що стосуеться живо! маси норок окремих титв, то найвищу живу масу в 60-денному вшд мали самщ I
153
самки типу сканблек, як1 на 54,9 \ 27,7 г переважали представниюв норок сканбраун { на 101,3-68,9 г самщв { самок типу хедлунд. 3 в1ком р1зниця в живш маЫ м1ж вищеназваними типами норок зростае на користь типу сканблек.При досягненш вшу 180-дшв самщ типу сканблек переважали за живою масою сво!х ровесниюв типу сканбраун на - 147,9 г { хедлунд - на 251,7 г, самки - вщповщно на 106,1 I 144,1 г. Таким чином, спостер1гаеться ч1тка р1зниця в живш мас1 м1ж норками типу сканблек, сканбраун 1 хедлунд.
У загальному можна дшти висновку, що вщ народження до 180 дшв вищу живу масу у вЫ в1ков1 перюди мали самщ1 самки типу сканблек, друге мюце за живою масою у визначеш в1ков1 перюди займали норки типу сканбраун, I найменш крупними виявились самщ I самки типу хедлунд, що, очевидно, пов'язано з 1х генетичними задатками та кращим пристосуванням до умов розведення.
Вщомо, що збшьшення живо! маси ще не дае повно! уяви про р1ст I розвиток молодняка норок, тому поряд з вивченням в1кових зм1н живо! маси тша норок ми досл1джували також особливост1 л1н1йного росту молодняка р1зних тип1в. Дан1 довжини т1ла самщв I самок в окрем1 в1ков1 пер1оди росту I розвитку вщ 30- до 180-денного в1ку наведет в таблищ 4.
Таблиця 4
Лшшний р1ст норок у рйш в1ков1 пер1оди, (X±mx), см, п=25_
В1ку днях Типи
сканблек сканбраун хедлунд
самщ самки самц1 самки самц1 самки
30 21,8±0,18 20,5±0,12 20,9±0,16 20,0±0,14 20,2±0,17 19,2±0,16
60 34,6±0,21 32,6±0,14 33,8±0,13 31,9±0,12 33,5±0,14 31,0±0,12
90 42,7±0,16 37,5±0,15 41,6±0,15 36,7±0,11 40,6±0,14 35,7±0,11
120 45,6±0,19 38,3±0,13 44,1±0,16 37,5±0,14 43,2±0,17 36,3±0,13
150 46,9±0,17 40,8±0,12 45,8±0,17 39,1±0,13 44,9±,0,13 38,5±0,11
180 47,7±0,15 41,5±0,17 46,2±0,13 40,7±0,12 45,1±0,16 39,2±0,12
1з даних таблиц! 4 видно, що за довжиною тша самщ \ самки типу сканблек переважали у вс1 в1ков1 перюди представниюв тип1в сканбраун \ хедлунд. 3 в1ком ця р1зниця м1ж вищеназваними типами зростае \ в 180 дшв самц1 типу сканблек на 1,5-2,6 см переважали самщв двох шших тип1в норок, а самки типу сканблек на 0,8-2,3 см вщповщно.
Висновки.
1. Норчата типу сканблек в молочний \ тслямолочний пер1оди мали найвищу живу масу, друге мкце за даним показником належить представникам типу сканбраун, { найнижча жива маса була заф1ксована у самц1в \ самок типу хедлунд.
2. За показниками лшшного росту самц1 { самки типу сканблек на 1,5-2,6 см та 0,8-2,3 см переважали самщв { самок норок шших титв.
3. У норок ус1х дослщжуваних титв добре виражений статевий диморф1зм як за живою масою, так { за лшшним ростом.
Перспективи подальших досл1джень. Норки типу сканблек поряд ¿з хорошими показниками росту \ розвитку володшть високими яюсними I
154
кшьккними показниками волосяного покриву хутра, однак мають низью репродуктивш показники. У хутровому покрив1 норок сканблек ввдсутнш дефект волосяного покриву, як бша тгментащя волосу, який е досить присутшм у хутр1 норок стандартного темно-коричневого типу { яю е найбшьш поширеними в умовах зв1рогосподарств Украши. Такий цшний генетичний задаток норок сканблек необхщно використовувати в умовах зв1рогосподарств з метою усунення його в хутр1 норок стандартного темно-коричневого типу, оскшьки селекщя за лжвщащею цього дефекту е досить трудомюткою \ тривалою.
Л1тература
1. Ильина Е.Д. Звероводство / Е.Д. Ильина, А.Д. Соболев -М.: Агропромиздат, 1990.-272 с.
2. Ильина Е.Д. Основы генетики и селекции пушных зверей / Е.Д. Ильина, Г.А. Кузнецов. - М.: колос, 1983. - 280 с.
3. 1нструкщя з боштування норок, лисиць, песц1в, тхор1в, енотовидних собак, нутр1й кл1ткового розведення; ¿нструкц1я з бон1тування крол1в; шструкщя з ведения плем1нного обл1ку в зв1р1вництв1 та крол1вництв1. - К.: 1111 "Бланк-Сервк", 2003. - 87 с.
4. Китаева А.П. Загальне зв1р1вництво / А.П. Китаева. - Одеса: Друк, 2001. - 216 с.
5. Китаева А.П. Сучасний стан та перспективи розвитку хутрового зв1р1вництва кл1ткового утримання / А.П. Китаева // Аграрний в1сник Причорномор'я. - Одеса, 1999. - Вип. 3(6). - С. 359-363.
6. Осташевський В.1. Сучасн1 тенденц11 розвитку норювництва в деяких зв1рогосподарствах Бшоруси / В.1. Осташевський, Н.П. Ковалик, 4.1 Лебедевская // С1льський господар. м. Льв1в - 2007. № 11-12. - С.9-12.
Рецензент - д.вет.н., професор Шаловило С.Г.
155
