CC BY
19
УДК 636.93:636.082
Осташевський В.1., кандидат с.-г. наук, асист., ©
Муха В.П., директор ТзОВ "Галичхутро", Ковалик Н.П., головний зоотехшк-селекцюнер, Шлапак В.А., головний ветеринарний лжар, Пролат 1.А., директор Республжанськогасоцгацп "Белпушнина", РеспублжаБглорусь, Лебедевськая Ч.1., головний зоотехшк-селекцюнер Пшського звiрогосподарства Брестськог област1, Республжа Бглорусь.
Львгвський национальный университет ветеринарной медицини та бготехнологгй гменг С.З. Гжицького
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГЕНОФОНДУ ЗВ1Р1В Р1ЗНИХ ВИД1В У ЗВ1РОГОСПОДАРСТВАХ УКРА1НИ I Б1ЛОРУС11
В умовах перспективних зв1рогосподарств Украгни та Бморусп вивчено генофонд зв1р1в ргзних видгв. Встановлено продуктивтсть зв1р1в окремих генотитв залежно в1д генотипових I паратипових фактор1в. Вперше з 'ясовано впливр1вня годгвлг вргзних природнокл1матичнихумовах на яюсть хутра звгргв.
Ключо^^ слова: жива маса, довжина тулубу, вгдтворна здаттсть, норки, лисищ, песщ, рись, шиншили.
Вступ. Генофонд, як термш, сформульований у 1927 р. одним iз засновниюв в^чизняно! генетично! школи О. С. Серебровським. Пвд цим вш розумiв усю повноту генетичного потенщалу популяцш (породних i сортових), як природних, так i штучних. Вiн видшив два процеси, що змiнюють склад генофонду: селекцшний добiр (природний i штучний), що дозволяе розмножити одш гени й усунути iншi, i мутацiйний, що створюе новi гени.
Генофонд породи прийнято розглядати, як комплекс спадкових задаткiв, чи набiр генiв i !х, алелей, що обумовлюють основнi ознаки i якост породи. У прямому значеннi генофонд будь-якого виду домашшх тварин визначаеться розматстю порiд, популяцiй i окремих тварин, що в цшому вщповщае поняттю "генетичнi ресурси".
Фахiвцi галузi звiрiвництва пiд генофондом хутрових звiрiв мають на увазi "колективний" генотип популяцш норок, соболiв, лисиць, песщв. Вiн мiстить у собi насамперед рiзноманiтнiсть мутацiй, що проявляеться у забарвленш хутра.
Матер1ал 1 методи. Метою роботи було дослiдити у звiрогосподарствах Укра!ни й Бшорусп генофонд звiрiв рiзних типiв, показники росту i розвитку, вщтворно! здатностi. Проаналiзувати стан селекцшно-племшно! роботи i кормово! бази звiрiвництва та розглянути методичш пiдходи при збереженнi генофонду звiрiв через призму доместикацiйних процесiв.
Дослщження проводили протягом 2002-2008 рокiв у звiрогосподарствах Укра!ни: Львiвськiй "ТзОВ Галичхутро", 1вано-Франювськш "Павлiвське", Кшвськш "Переяслав-Хмельницьке", Донецькш "Красно лиманське" та
© Осташевський В.1., Муха В.П., Ковалик Н.П., Шлапак В. А., Пролат 1.А., Лебедевськая Ч.1., 2008
111
Республжи Бшорусь: РСУП "1-й Бшоруський", "Остромечево", "Гродненське", "Прогрес-Вертел", "Чисть", "Бобруйське", "Могилевське", "Барановiчеське" "Пшське". Пiдставою для дослiдiв служили власш спостереження у звiрогосподарствах, форми племшного облiку, виробничi журнали, рiчнi зв^и, плани селекцiйно-племiнноï роботи, науковi статп, спецiальна лiтература.
Результати дослщжень. У зв'язку з економiчними труднощами 1990-х роюв у багатьох регiонах Украши iстотно скоротилося виробництво хутра, насамперед, шкурок норки, що завдало значноï шкоди нашому звiрiвництву. Кiлькiсть звiрогосподарств, якi дiяли в системi Укркоопспшки, скоротилася в чотири рази, а ri, що належали до АПК, зникли майже повнiстю. З огляду на те, що вiтчизняний генофонд хутрових звiрiв (норки, лисицi, песщ) наприкiнцi 20 ст. значно скоротився, то початок 21 ст. ознаменувався нарощуванням поголiв'я звiрiв та розведенням нових порщ (сканблек, сканбраун, хедлунд) i видiв звiрiв, серед них шиншил i нутрiй. Це призвело до зниження продуктивност i вiдтворноï здатностi норок, лисиць, песцiв, а також втратою окремих порiд i титв звiрiв, в тому чи^ рудоï лисицi [1, 2 ].
В умовах перехiдноï ринковоï економжи галузь звiрiвництва нинi представляють звiрогосподарства з рiзними формами власностi й статусу, як зосередженнi у таких областях, як Львiвськiй "ТзОВ Галичхутро", 1вано-Франкiвськiй "Павлiвське", Киïвськiй "Переяслав-Хмельницьке", Донецькiй "Красно лиманське", Полтавськiй "Петровське", Кiровоградськiй "Червона галявина", Черкаськiй „Звiроплемгосп „Ел^а", а також в Одеськш, Харкiвськiй, Херсонськiй, Днiпропетровськiй областях.
Прикладом збереження рiзноманiтностi видового складу звiрiв може служити досвiд росiйських звiроводiв. Так, росiйськими вченими й фахiвцями клiткового хутрового звiрiвництва у фондах 1нституту цитологiï й генетики був сформований ушкальний генофонд хутрових звiрiв i, насамперед, американсько1' норки (Mustela vison Schreber). Вiн представлений такими типами норок: хедлунд бша, срiблясто-голуба, пастель, шведське паломiно, королiвська срiбляста, рощинська плямиста, хрестовка, карельська плямиста, шедоу, сапфiр, фiнський топаз, лавандов^ жемчуг, а також новi генотипи, що не мають аналогiв у свт. Тому, звiрогосподарства Росiï мають можливiсть вiдновлювати втраченi i створювати новi породи, породнi групи норок.
У загальнш структурi свiтового ринку натурального хутра половина св^ового виробництва хутра норки i лисицi зосереджена в Дани й Фiнляндiï. О^м Данiï - беззаперечного лiдера, у першу п'ялрку входять Китай, Голландiя, Росiя та США. Бiлорусь за обсягами виробництва хутра входить у десятку краш разом iз крашами Балтiï i з кожним роком змщнюе сво1' позицiï на ринку звiрiвництва, а Украша разом з шшими краïнами свiту виробляють близько 7 % хутра.
Безумовно, у загальнш стратеги розвитку звiрiвництва Украши визначальну роль повинна ввдграти наука i досвщ виробництва передових звiрогосподарств Росiï, Бiлорусiï, Данiï й Фiнляндiï. Звiрiвництво завжди було наукоемним виробництвом, що включае в себе цший комплекс систем, якi утворять единий технолопчний цикл, на всiх етапах якого впроваджуються
112
результати наукових розробок [1, 2, 3, 4].
У сьогодшшшх умовах основш напрямки дослщжень у звiрiвництвi повинш бути направлеш на розробку заходiв щодо забезпечення збереження й ефективного використання генофонду хутрових звiрiв. Видовий склад звiрiв, його чисельнiсть безпосередньо пов'язанi iз соцiально-економiчним розвитком краши, а здебшьшого iз сучасними тенденцiями модельного бiзнесу. Власне ця iндустрiя визначае попит на тони й види хутра звiрiв, тим самим спонукае звiроводiв до розведення одних видiв i порiд звiрiв та зменшувати чисельшсть iнших.
Встановлено, що приблизно половина генетичних рiзниць в серединi кожного з основних вцщв обумовленi на рiвнi породи. Отже, втрата кожно! породи зменшуе кiлькiсть можливих генетичних комбшацш за господарсько-корисними ознаками в середиш виду, що, у свою чергу, обмежуе межi породоутворюючого процесу (Е. Г. Сергеев, 2004).
З метою стабшзаци стану хутрово! галузi та збереження видового складу звiрiв необхiдно проводити роботу зi створення стшко1 системи годiвлi тварин iз широким використанням нетрадицiйних кормiв i БАР вiтчизняного виробництва, удосконалювання iснуючих i створення нових ресурсозбер> гаючих технологiй виробництва продукцп кл^кового хутрового звiрiвництва, а також розробку принцитв, методiв i механiзмiв реалiзацil штегровано1 стшко1 системи ветеринарного контролю у звiрогосподарствах рiзних форм власноси.
В результатi зниження асортименту i якостi традицiйних кормiв у кормовш базi звiрiвництва, сьогоднi звiроводи використовують рiзнi нетрадицiйнi харчовi добавки для годiвлi звiрiв. Серед них бшьше 20 нових видiв кормiв i бiологiчно активних речовин. Широке застосування одержали мщели грибiв — продуцент пенiцилiну, тетрациклiну, лимонно1 кислоти тощо. Успiшно впроваджуються в практику звiрiвництва вiтамiнно-мiнеральнi премiкси: пушновiт, вiтгарант, фуртекс.
В результат аналiзу кормово1 бази й перспектив И розвитку необхщно розробити новi норми годiвлi i типовi рацiони для хутрових звiрiв у зв'язку з !х, бюлопчними особливостями травлення. Це дозволить оптимiзувати годiвлю тварин без зниження загальних витрат на годiвлю. З розвитком комбжормово1 промисловостi можна буде розглядати можливють замiни традицшно1 системи годiвлi сухими кормами.
Поряд iз вивченням паратипових факторiв, що обумовлюють продуктившсть звiрiв, необхiдно змiнити пiдходи до методiв оргашзацп дослiдження й аналiзу генетичних факторiв. Так, селекцiйнi дослщження у звiрiвництвi Укра1ни мають грунтуватись на монiторингу генофонду хутрових звiрiв i розробки заходiв щодо його збереження й удосконалювання методiв селекцшно-племшно1 роботи. Для цього необхiдно здшснювати систематичний збiр i обробку значно1 кiлькостi iнформацil про рiзнi види i кольоровi типи хутрових звiрiв. За результатами цде1 роботи можна буде створити шформацшну базу, систематизувати даш не лише про генофонд, яюсть стад, результати й методи розведення хутрових звiрiв, але й провести порiвняльний аналiз дiяльностi племшних заводiв, репродукторiв i товарних господарств
113
Украши. Одержат дат мають велике значення в обгрунтуванш шляхiв створення перспективного звiрiвництва Украши, впровадженш виробництву методичних рекомендацiй стосовно нових способiв розведення звiрiв та використання нетрадицшних кормiв та добавок.
З метою вивчення питання розвитку галузi звiрiвництва й розробки способiв збереження генофонду звiрiв (рiдкiсних i малочисельних видiв тварин) нами за дослщний перiод було вивчено особливост росту i розвитку, вiдтворноï здатност самок звiрiв, гiстроструктури шкiри, морфоструктури хутра звiрiв рiзного вiку, виявлеш генетичнi закономiрностi прояву продуктивностi залежно вiд рiвня годiвлi. Це е основою для розробки методiв покращення якостi забарвлення волосяного покриву залежно вщ репродуктивних функцiй, розвитку й типу конституци. Однак - це завдання зв'язано не лише iз сощально-економiчними фактором, який е не лише рушшним чинником при створенш порiд, але i визначае ефектившсть окремих генотипiв i доцшьшсть ïx, розведення в конкретному репош чи краïнi. Проте рушiйним етапом у забезпеченш прогресивного розвитку галузi мае все ж таки всесторонне вивчення продуктивних i бiологiчниx особливостей звiрiв на фонi доместикацiйниx процеав [2].
Генетичнi основи доместикацiï тварин можна розглядати через процес кторичного перетворення диких тварин у домашш й культурнi. Iсторiя доместикацiï охоплюе десять - дванадцять тисяч роюв. За цей короткий термiн еволюци вiдбулись змiни всiеï морфо-фiзiологiчноï оргашзаци тварин. Разом iз тим таю тварини придбали високу пристосованiсть до виробничих умов тваринницьких господарствах. Що стало своерiдним фактором пристосування до нових умов, вщсутшх у дикш природi, i вiдповiдно сформувало новi форми добору.
Характерними для процесу доместикацп е високий темп i значний розмах формоутворення. Джерелом мшливост став мутацiйний процес. У нашi днi прикладом доместикацiйниx змiн е клiтковi xутровi звiрi, зокрема, основний об'ект сучасного звiрiвництва - норка (Mustela vison Sehr.). Ui тварини, так само як i срiблясто-чорнi лисищ (Vulpes vulpes L.) були штродуковаш з дико1' природи в спецiалiзованi господарства лише близько 85 роюв тому. За цей дуже короткий у масштабах еволюцшного процесу термш у норок виникло бшя 20-ти спадково змiнениx форм, що вiдрiзняються вiд виxiдного - дикого типу забарвленням хутрового покриву. Норки, яю розповсюдженнi у природi (вшьш норки) характеризуються коричневим забарвленням хутра, то серед кл^кових звiрiв, розведення яких на фермах почалося лише 45-50 роюв тому, стали з'являтися особини з св^ло-коричневим, бежевим, срiблясто-голубим, бшим забарвленням хутрового покриву.
Генетичний аналiз показав, що бшьшшть нових забарвлень норок обумовлено рецесивними мутащями окремих генiв, що контролюють кiлькiсть пiгменту i характер його розподшу у волосi [1].
Переважна бшьшшть мутацiйниx форм норок характеризуеться меншою багатоплiднiстю i пршою життездатнiстю, нiж стандартнi, i може юнувати лише в умовах, спещально створюваних для них людиною [3]. Але навт i в цих
114
умовах деяю мутацшш форми (наприклад, "алеутська") настшьки не досить життездатш, що !х використовують при схрещуванш з iншими мутантними формами для створення нових тошв забарвлення хутра.
Вже в першi роки розведення норок пiд контролем людини вщбулася диференцiацiя дикого виду на цший ряд типiв, що стало основою майбутшх порiд, що вiдрiзняються один вiд одного не тшьки забарвленням хутра, але i за рядом важливих господарсько-корисних ознак: багатоплщшстю, збереженiстю приплоду. Таким чином, за короткий термш розведення тд контролем людини природний мутацiйний процес дав матерiал для доместикацiйних змш, що е основою для породно1 диференщаци видiв звiрiв у процес доместикаци.
Як бачимо перспективи розвитку галузi звiрiвництва обумовленi перехiдним типом ринково1 економiки i рядом соцiально-економiчних факторiв, а проблема формування й збереження генофонду звiрiв окремих видiв i !х розведення в невеликих групах - доместикацшними процесами.
В умовах передових звiрогосподарств Бшоруси: РСУП "1-й Бшоруський", "Остромечево", "Гродненське", "Прогрес-Вертел", "Чисть", "Бобруйське", "Могилевське" найбiльше розводять звiрiв таких видiв i порщ, як стандартна темно-коричнева, "дика", срiблясто-голуба (тон забарвлення хутра коливаеться вщ свiтлого до свiтло-темного), сапфiр (тон забарвлення хутра коливаеться вщ свiтлого до св^ло-темного), сканблек, сканбраун, бiла-хедлунд, пастель, махагон, паломшо, альбшо-пастель, сканблек-вiльвет, а також енотовидних собак. У звiрогосподарствах "Бобруйське" i "Могилевське" розводять песщв, у "Барановiчеському" - срiблясто-чорних лисиць, а "Гродненському" у невеликш кшькосп - рись.
З рослино1дних звiрiв у виробничих умовах розводять нутрш, ондатру, шиншил. На вирощуваннi шиншил спецiалiзуються в даний час 4 селянсью господарства, де чисельнiсть поголiв'я складае 600 голiв. Нутрiю вирощують переважно в особистих пiдсобних господарствах.
Поповнення генофонду звiрiв рiзних видiв вiдбувалось за рахунок його завезення iз звiрогосподарств Росш - "Салтиковський", "Гагарiна" та кра1н Скандинава.
У даних господарствах на високому рiвнi поставлена селекцiйно-племiнна робота, строго контролюеться рiвень годiвлi залежно вiд виробничого перюду та сезону року. Кормова база для годiвлi звiрiв складаеться з таких видiв кормiв: конина, печшка, м'ясо сiльськогосподарських тварин, субпродукти яловичиннi i свиннi м'якi, субпродукти куряч^ кров, риба сайка, мойва, кшька, вiдходи рибнi жирнi, меланж, жир сирець, шкварка, м'ясо-кюткова мука, мука ячмшна, вiдходи пшеничнi, цукор, дрiжджi пекарськi, картопля варена, кропива, яблука, капуста, буряк та шшг
Вiдмiчено позитивну тенденцiю у розробщ комплексу методiв покращення якостей хутра генетичними способами. Проводиться селекцшна робота з укрупнення норок, вивчення результат реципрокних схрещувань рiзних порiд для покращення якост хутра, лiквiдацil дефекту хутра (не тгментованого волосу), тдвищення вiдтворноl здатностi коротковолосих самок. За даний перюд селекцiйними способом було покращено яюсть хутра
115
норок стандартного темно-коричневого типу i тдвищено багатоплщшсть самок норок типу сканблек.
Рiвень годiвлi норок на одну голову в даних господарствах протягом року коливаеться вщ 156 ккал ОЕ до 517 ккал ОЕ. Залежно вiд рiвня годiвлi питома вага шкурок розмiрiв А i Б (А+Б) коливалась вiд 9,7 % ("Могшевське") до 65,6 % ("Пшське").
Жива маса норок коливалась для самок вщ 1,1 до 2,3 кг, а самщв вщ 3,0 до 4,0 кг.
У найбшьших звiрогосподарствах Украши розводять таю види звiрiв, як песцiв ^вненська обл.), срiблясто-чорних лисиць (Львiвська, Тернопшьська обл.), шиншил (гетеро-ебонi бежевий, арий стандарт, чорний оксамит i шш^ (Львiвська, Кшвська обл.), норок у таких областях, як Львiвськiй "ТзОВ Галичхутро", 1вано-Франкiвськiй "Павлiвське", Кшвськш "Переяслав-Хмельницьке", Донецькiй "Красно лиманське", Полтавськш "Петровське", Кiровоградськiй "Червона галявина", Черкаськш „Звiроплемгосп „Елта", а також в Одеськш, Харкiвськiй, Херсонськiй, Днiпропетровськiй областях. Генофонд норок представлений такими породами, породними групами i типами: срiблясто-голуба (тон хутра коливаеться вiд св^ло-темного до темного вiдтiнкiв), сапфiрова (тон хутра коливаеться вщ свiтло-темного до темного вщтшюв), стандартна темно-коричнева, коричнева, паломшо, французький пастель, переяславська, паломшо (свiтло-темний тон хутра), сканбраун, сканблек, (коротковолосий тип норок) вюлет, бш, хедлунд, хрестовка, голубий iрис. Поповнення генофонду звiрiв окремих видiв у звiрогосподарствах Украши вiдбуваеться у даний час шляхом !х, завезення з таких кра!н, як Роси, Бшоруси, Польщi, Канади.
Кормова база в^чизняного звiрiвництва в основному представлена такими кормами: печшка, субпродукти яловичi м'яю, голови воловi, субпродукти яловичi жирш, кiстковий залишок, субпродукти курячi, кров варена, риба бичок, вщходи рибш, шкварка жирна, мука ячмiнна, мука пшенична, овочi -капуста, кондитерсью вiдходи.
За останнi 6,5 роюв спостерiгаеться iнтенсивне вивчення вiтчизняними звiроводами стану i чисельностi генофонду звiрiв, проводиться критичний аналiз виробничих досягнень та методiв пiдвищення продуктивностi звiрiв. Така тенденцiя дозволяе нашим звiроводам закуповувати у найкращих звiрогосподарствах Украши вiтчизняний генетичний матерiал звiрiв рiзних видiв. Такi тенденцil поповнення генофонду звiрiв з рiзних природно-^матичних умовах Укра1ни та кра1н св^ дозволяють звiрогосподарствам поряд з штенсивним розвитком галузi сформувати найкращi стада звiрiв iз високим генетичним потенщалом за показниками багатоплiдностi самок, збереженоси приплоду та якостi волосу.
В окремих господарствах стада норок представлеш помкями з рiзною часткою кровi у результатi реципрокних схрещувань норок титв стандартний темно-коричневий та сканблек (3/4 стандартний темно-коричневий i 1/4 сканблек; 1/2 стандартний темно-коричневий i 1/2 сканблек) та норок титв стандартний темно-коричневий i хрестовки (1/2 стандартний темно-коричневий i 1/2 хрестовка).
За результатами оцшки росту i розвитку норок рiзних типiв у
116
звiрогосподарствах Украни встановлено, що найбшьш крупними е норки типу паломшо (самки вiд 2,0 кг, самц вiд 3,0 кг живо! маси), найменш крупними виявились норки титв сканблек, сканбраун, хедлунд (жива маса самок 0,9 - 1,2 кг, самщв 1,6-2,3 кг). Найвищi показники вщтворно1 здатностi проявляються у норок таких титв, як стандартний темно-коричневий, срiблясто-голубий та сапфiровий (вiд 6,5 до 12 голiв норчат), найменшi у сканблек, сканбраун, хедлунд (4,5-6,4 голiв).
Висновки.
Галузь звiрiвництва в Укрш'ш представлена такими видами звiрiв, як норки, лисищ, песцi, шиншили, а !х генофонд щороку поповнюеться за рахунок кращих стад звiрiв Бшоруси та Роси. Освоення технологи розведення нових титв i видiв звiрiв, годiвлi, утримання й догляду вiдбуваеться здебiльшого на основi власного досвiду. З метою стабшьного розвитку галузi звiрiвництва в умовах Укра!ни необхiдно невiдкладно проводити тдготовку селекцiонерiв-звiроводiв, якi б оволодши навиками племшно1 роботи зi звiром i правильного веденням зоотехшчного облiку.
Л1тература
1. Китаева А. П. Загальне звiрiвництво [Текст] / А. П. Китаева. — Одеса : Друк, 2001. — 216 с.
2. Осташевський В. I. Продуктивш та бюлопчш особливост норок стандартного темно-коричневого, срiблясто-голубого i сапфiрового типiв [Текст] : монографiя. / В. I. Осташевський, Н. П. Ковалик, В. П. Муха. — Львiв, 2008. — 220 с.
3. Осташевський В. I. Сучасш тенденци розвитку норювництва в деяких звiрогосподарствах Бшоруси [Текст] / В. I. Осташевський, Н. П. Ковалик,
4. I. Лебедевская // Сшьський господар. — Львiв, 2007. — № 7-8. — С.9-12.
4. Паркалов И. В. Опыт фермерского звероводства Финляндии в условиях низкопротеинового кормления пушных зверей [Текст] / И. В. Паркалов — Санкт-Петербург, 2007 — 109 с.
5. Паркалов И. В. Пушные звери в среде естественного обитания и перспектива клеточного звероводства в современных условиях [Текст] / И. В. Паркалов — Санкт-Петербург, 2006 — 238 с.
Summary
Ostashevskyj V.I., Muha V.P., Kovalyk N.P., Shlapak V.Y. THE PERSPECTIVES OF THE DEVELOPMENT OF GEENOFOND OF ANIMALS OF DIFFERENT TYPES IN ANIMALS ECONOMIES OF UKRAINE AND BYELARUSSIA
In conditions of perspective animals economies of Ukraine and Byelorussia it was studied the genefond of animals of different types. The productivity of animals of separate genetype depending on genetype and paratype factors and paratype factors are determined. For the first time it was found out the influence of different level of feeding in different natural-climatic conditions on the reproductive functions of animals' female.
Стаття надшшла до редакцИ 9.04.2008
117
