CC BY
12
8. Г. 1».1Яско. С'шиальне ринкопс тосмодарство та йоги 1астосувапня. — К.: Сжтовнд, 1992.
9. F.tzioni Л. Зачпач. праия. - Р. 4.
10. Срсмспкп К. 11ро науку i курс "couiam.uoi скомомки"// Нкомомша УкраУпи, 19%, N 5.
R.R. СнЫско, М. Чепа-Л.Л.
В1ДРОДЖЕННЯ АВТЕ1П ИЧНОСТ1 ДУХОВНОСТ1 ТА НЛЦЮНАЛЫЮГО ЛАНДШАФТУ: ПОСТАНОВКА III'OBJIEMII
V. V. SnizJtko, М. Chepa - L.A. Renasccnce of authentic spirituality and national landscape: problem raising
The needs of Ukraine economic revival should not be obstacle to spiritual renascence: national landscape, as a base of national consciousncss. can play important role for this process. At history, the Ukrainians were formed as an ethoce in the so-called forest-steppe zone, or more precisely in forests and meadows. The motley grass of meadows or the steppe had practical importance, Ukrainian agricultural consciousness and agricultural wealth were formed there. The forest was always a spiritual temple — it was a sin to cut a tree or to spoil a wood. Modern forest shelter belts or parks are not able to play such a role. Therefore the state forest policy must be build on the base of renascence of authentic spirituality, one of the most powerful culture symbol of which is a national landscape.
Питания: з чого усе створено на Зе\ш довп часи не мало вирппення. Apic-тотель запрононував як загальне ионяття про все, що icnye у евт, поняггя "nic". Римляни, успадкувавши грецьку фшософ'ио, переосмислили деям ионяття: "буд1-вельний л1с", "матер!яс" неретворнвея на загальновщоме ионяття "матер1я".
Цей приклад евщчить про те, якого значения в прадавш часи, часи форму-вання етнос1в, для людства мав л1с. Сьогодш загальновщомо, що рослинний св1т створив умови, придатн! для ¡снування усього живого на планет! i саме рослинний cb'it е основним гарантом ¡снування людипи. Але невдячне людство затято ни-щить свого гаранта: Jiicn внрубуються, в деяких репонах виншцуються велик! ушкальш фкоценози. Глобальна мелюрашя та спорудження гнантських гребель з т. зв. штучними морями, видобування корисиих копалин та буд!вництво MicT-мегапол1ав 3i шкщливим нов1трям -спрямовано ироти Природн.
Орга1нзм людини "звикае" до брудного довюлля i у хворобливому нсихо-ф1зюлопчному CTani в1дчужуеться вщ природного довкшля, втрачаючи природ-ний ¡мужтет. А люднна ж пов'язана з роелннамн чимось незримо-нематер1альним, а не лише утшитарною залежтстю. Зм1ст i походження uiei" духовноУ залежност1 не дослщжепо. Якщо i звергалась увага, то лише емшричпо, без глибокого анал1-зу. Можливостей робнги це стае обмапь, бо на св1танку свосУ генези людииа була часткою Космосу, ¡снувала стильно з Природою, вбираючи i генетично закртлю-ючи все надане Уй в спадок. Немов з чипсь лихоУ вол1, "прозр1вши" згодом, людииа почала вщсторошоватись тнд природного довюлля, протиставляючи себе йому, зв'язки роз1рвалися, тепер Ух складно вщчувати, не те щоби вивчати. Але вивчати треба. Вивчати на найр1зномантшних р1внях i з найрпиомаштннпих погляд1в.
Уш калыюю функшпо рослии е Ухня здатшеть видшятн летю ф!тогенш ре-човини, яю захищають рослини, як з середини, так i зовш, вщ найр!зномантпших воропв: комах, бактерж, BipyciB тощо. Д1я них речовин суто шдивщуальна i спрямована проти труп певних представнию'в "воропв". Об'еднання рослии у при-
6. Осв1Тямськ1 проблем» miiiioi школм 261
родних умовах з р1зиою д!ею летких с|мтогеиннх ремопим спроможш стпорити су-щльний захист проти притаманних конкретному геогра<|нчпому репону патогенно!' мжрофлори \ фауни, збудниюв р1зних хвороб рослини, людини н тварини. Таю природы! фггоценози формуються багатьма тисячол!ттямн \ € характернимн для певноУ \исцевост1.
Наприклад, для УкраУни характернимн росл и нам и е сосна звичайна, дуб звичайний, липа серцевидна, береза бородавчаста, клен гостролистий тощо. Ц1 дерева разом з такими ж традишйними кущами та трав'яннстою рослиншстю утворюють орипнальну атмосферу. Залежно вщ типу лку (шпильковий, листя-ний, змшшний, рщколкся тощо) й буде притаманний лише йому й склад повггря. Те ж саме стосуеться й репошв з домшуванням луковоТ або степовоТ рослинностк Але слш зауважити, що \ луков!, I степов! ф1тоценози завжди мали в своему склад! на УкраУн! суттевий додаток з деревинноУ рослинност! (1).
Вже О. Гумбольдт засвщчив факт поеднання окремих вщпв росл им у стильно функцюнуюч! групи. У своУй боташчнш належност! рослини таких труп належать до р1зних родин та р!зномаштних життевих форм. Кожний географ1чний ландшафт здшснював суттевий вплив на рослиншсть протягом мшьйошв та сотень тисяч роюв, сформувавши настшьки характерний для певного терену тип рослин-носп, який ! визначае обличчя конкретного ландшафту, його образний пейзаж.
Людина з'явилась на Землц а в!дпов!дно ! в р1зних репонах, значно шзннне н!ж були сформоваш природш боташчно-географшш рослишп провшшУ та пшн релональн! ф!тоценози. Тому людина, формуючись в конкретному репон!, адап-тувалась до усього того комплексу умов, як! Уй запрононувало природне довк!лля. А це не лише зовшшнш вигляд репону та його кл!мат, це ще й вщсутшсть хвороб, це ! особлив!сть харчування, л!кування тощо. Таким чином, адаптуючись до юну-ючого природного довктлля, людська ]стота формувалась !з зовн! та з середини, а вже ф!з!олого-б!ох!м!чн1 процеси в организм! впливали на мозкову д!ялыпсть, яка закладала шдсвщоме.
Наприклад, тубшець Заполяр'я може вщр!знити до 30 шдтшюп кольору та фактури сшгового насту, а туб!лець Багамських остров!в — ш одного, проте його уява про довкшля метить таку ж к!льк!сть вщтпшв зеленоУ барви. Усе людське розмаУття е воображениям адаптац!йних процес!в в конкретних умовах довкшля. ГПдсвщоме разом з умовами та можливостями визначають господарську д!яль-н!сть людност! певного рег!ону. До цього моменту людство взагал! чи в конкретному регюш не перетворювало довк!лля, людина лише пристосовувалась до ньо-го. В!дтворююче господарство виявилось творчою д!ею людини мислячоУ 1 воно усе актившше почало впливати на природне довк!лля, а природне довюлля впли-вало безпосередньо ! опосередковано на генезу людност! певного репону, сприя-ючи виокремленню певних св!тоглядних засад, богорозум!ння - етнопсихологп.
Виникнувши ! сформувавшись в л!солуковому репон! пом!рноУ кл!матич-ноУ зони давньоукраУнська людн!сть з землеробсько-скотарським господарським устроем ! вшловщною активною творчою настановою почала на швноч! перетво-рювати прал!си в лколукове р!дкол!сся, а на швдн! -з! скотарсько-землеробським господарським устроем безоглядно вторглася в ковилев! та полипов! степи, пере-творюючи Ух на своУ упддя. Ця д!яльн!сть дала результат — великий надлишковий натуральний продукт з подальшим великомасштабним демограф!чним вибухом.
262 До 125-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
Bpeiini решт не усе снричипило змшу юпмату та шдпотдш природш катаюпзми -довготривал1 посухи. I людшсть на праУкра'нп деградувала. Дуже багато людей в KÍJii,KÍciioMy nnpa3¡ вимсрло, а змши в якюпому - год i й казати. 3 щ.ого часу люд-nicTb, яка вщроджувалась на терепах УкраУни i та людшсть, яка мнрувала в захщ-hí та швденно-захщш репони Свропи, вже мала в своУй шдсвщомосп велику еко-лопчну осторогу, яка була закршлена в pi3imx за формою культовнх, мапчних тошо обрядах, а також ноаями УУ були праведш гаУ, священш люи, гайбожц боже-лкся тощо. Наприклад, про давши народ кельи в, якнй вийшов з терену УкраУни те римський ¡мператор Цезар свшчив, що свяшенний Геркннський л1с в Захщнш Сврош в пшр мав 9 дшв гарного ходу, а вздовж bíii тяглу вся через територп бага-тьох народ1в i людина яка була в дороз1 60 дшв не могла сказатн, що д^талася його краю (3) - величезний прнродний резерват. ДруУди, рел'!пйно-пол1тична каста кельпв та близьких до них народ1в, yci своУ релтйш дшства виконували виключ-но в дубових гаях, а Ухня легендарна Карнутська асамблея, ще й правила юридич-ний та пол1тичний 3MÍCT у давшх гальських племен (4).
Давньослов'янськ! храми за дохристиянських час1в, особливо на украУнсь-ких теренах, також були у бшьнккгп своУй праведними лками та священними гаями. Для uicí мети волхви обирали не лише, як друУди, д1брови - дубов1 raí, a i со-chobí тощо. Про ней 6ík давньоукраУнського духовного та еколопчного життя збе-реглося дуже мало ¡сторичних свщчень, значно менше шж про д1ялыпсть друУшв. Але норшняльний аналп та етнонашчш аиалогн дозволяють розглядати одухотворения рослин кельтами, Ухню систему богорозумншя, св1тоглядш засади та без-смертя дунн тощо як вщповщш, в головному, давньоукраУнським. Сьогодш вже е загальновщомим фактом перебування кельпв на украУнських теренах i вже з них, MÍrpyK)4ii в pÍ3HHX напрямках, вони понесли tí головш духовш засади, яю мали зародження на теренах материзни. Ноаями шеУ снадщини та духовними наставниками майбутшх поколшь (згодом виявилось не лише свого народу), були друУди, а у слов'янств1 - волхви. Якщо в Захщшй Сврош та на Британських островах (головно в 1рландп) друУдична шститушя духовносп збер1галась дуже довго, то на теренах п зародження, тобто на прадавшй УкраУш, з введениям християнства, особливо на початкових його етанах, разом з ¡ншими символами язичництва, праведш гаУ та священш дерева знищувались.
В давньому Khcbí велию терени обшмав праведний л1с пом1ж Лисою горою, p¡4KOK) Либщдю та урочищем Kop4¡, на його територп кр1м волхв1в аби хто заходити не Mir, заборонено було гюрпатись па земл1, пошкоджувати дерева, об-дирати кору, ламати плки, а не те щоби рубати. Порушники цього карались i це поширювалось i на Ухшо cím'io. 1 la КиУвщиш ще довп часи священною i недотор-каною рослиною була бузина червопа, народна назва УУ калинка, а згодом вшану-вання и перешило на калину звнчайну, яка з чаав Козаччннн i по наш час набула великого ноширення в народшй традншУ. КиУвський праведний лк простягався naBÍTb i на так зваш дшпров1 схили бшя Киева. Але вже у другому тисячол1тп його перетворнли на Зв1ринець, сучасною мовою княже мнсливське господарство, по-лювапи дичину, a крм того збирали ягоди, гриби тощо.
Зараз дуже складно говорити про той справжшй духовний, сошо-культур-ний вплнв та значения, яю несли на co6i tí волхвинсько-друщичш л1си, гаУ, д1бро-ви чи oKpeMÍHiHÍ рослини, але те що вони сприяли бережливому, одухотвореному
6. OcRÍTfllICbKi проблем!! Rlllimí IIIKO.IK 263
ставленлю до ycie'i Природи, то безсумшвно. I глибинно-духовне усв!домлення найгумашстичшшоУ ПсусовоУ тези "не поруш" (не вбий) закладалось саме в них природних рослинних угрупованнях. I, наприклад, сьогодж таке стаплення може вважатися показником загалыюУ культури людини, р1внем п еколопчноУ осгиченостт
Тому сучасна людина, а украТнш, поза усяким сумжвом, як нашя генетич-них землероб1в, повинна постжно сжлкуватися з представникамн рослинного cni-ту, необхщне вщновлення прав!чного зв'язку Людини i Рослини, звичайно на новому психо-емоцжному pieni. Бо якщо згодом початковий тиск християнства на рослинш символи вшух, то ганебне ставлення до Природи з боку зайд, через ко-лошальний стан УкраТни продовжувався стор1ччя. Винищувались найкранп л!си, без огляду на майбутне, а чим с винишення рослинноТ ел1ти? Це можливо nopiB-няти лише з сушльним, щлеспрямованим винищенням нацюнальноТ ¡нтел^генцп-геноцид наци та дефадащя сусшльства. Вцшовщно - дефадашя рослинних сус-пшьств, ф1тоценоз1в У кражи, нацюналыюго ландшафту.
Вщомо, що друУди вшановували дуб за його визначж езотеричш якостк Сьогодш виявлено, що в грунт! п!д кремезними деревами, не лише пщ дубами, ic-нуе суттева напруга електричного струму, чим фубине дерево, тим силыпша на-пруга. Якщо врахувати, що велик!, гарно розвинеж i гарно функшонуюч! дерева ще активно видшяють велику юльккггь летких оргажчних рослинних речовин, яю пщ д1ею сонячного св»тла розкладаючись вившьняють велику юлькють enepriV, то частково стане зрозумшим, чому нанп давш i не дуже дав!п пращури так шаноб-ливо ставились до могутжх дерев (1). Приймаючи важливе рпиення, треба було походити, пом1ркувати в дШровь П1фагор оргажзовував своТ академп у м1ртових гаях. Прикладш цшющого та актив1зуючого впливу на мозкову д1яльшсть людини рослин можливо навести багато.
1снування р!зномажтних життевих форм на Планет! - результат пристосу-вання живих ¡стот до певних умов довкшля. Расова р!зномажтжсть людства скла-лася виключно завдячуючи величезнж потеншйжй адаптогеннж сил! Homo sapiens, виникнення ж i формування нацюнальних угруповань - це злачно склад-жший поступ прюрите™ соцю-природного походження та духовного посднання.
Мова, мислення, господарська д!ялыпсть людськоТ сжлыготи на певних теренах, обумовлених оригшальним ландшафтом 3i специф1чиими ириродо-юнматичними особлнвостями формують cTani психолопчж ознаки, об'сднаж в духовний комплекс - нацюнальна свщомкть. Нацюнальна свщомють формусться стор1ччями i нав1ть тисячол1'ттями у безпосередньому зв'язку з довюллям. Етнос, який ¡сторично склався в межах певноУ територп, набув иротягом своп генези на цих теренах иевноТ етнопсих1чио1 сталось, жколн повжстю не асим¡люс, нав1ть за умов неповноцпшого сошальио-пол5тичного життя.
Як правило, чужоетжчн! зайди афесивно впливають на наш'ональний при-родний ландшафт, прапгучи змжити його, щоби задовольнити своТ утшптарж потреби. Це становления або Ыльськогосподарського, або техногенного ладу. I li дГУ не узгоджуються з усвщомленням рол! свого ландшафту м!сцевим етносом i тому вщ-буваеться ф1зичне i еколого-економ!чне вщторгнення автохтожв.
Така доля украТнського ландшафту в цьому тисячол!тп найб!лып очевидною е шсля поразки гетьмана 1вана Мазепи в 1709 р. Агресивний тиск Московп спричинив змжу соц!алыю-пол!тичних в!дносин i господарського устрою. Земля
264 До 125-РР1ЧЯ УкрДЛТУ
належала переможцям, а прашовалн па шй рабн-кршаки. Рабське мислення - ми-слення бездумного виконавня, а не творпя, було вллеио в самоусвщомлення м1с-цевого украУнського етносу у вигляд1 психолопчноУ настанови, що укра'шш - на-шя "годувалышюв РоиУ" та постачальникш чи цукру, чи сала, чи соняшнику, чи борошна тошо в Свропу. Не наш я вгльних творшв землероб'т, а нашя кршаюв-селян...
Агресор, якнй ладен лише загарбати й брати, шчого не лишаючи майбут-ньому, буде нищити усе нацюнальне, а особливо ландшафт, бо це юторична па-м'ять та нснхолопчне гйдгрунтя - етшчна шдсвщомкть. Коли нищнться Природа, а ставлення до неУ визначаеться лише тезою "не ждать мшости..", змнноеться й св1-тосприйняття, деформуеться нашональиа психомсторична нам'ять. Психолопчна жорстомсть техногенного ландшафту робить людину нервовою, емошйно травмо-ваною, 5снуючою в нашвстресовому сташ: фатал1зм приреченосп, емоцшннй не-спокш, духовно-псих1чна тугйсгь. Молодь вихована на такому "краевидГ' \ серед такого "пейзажу" школи не зможе вщчути нацюналыюТ пдносп, бо у неУ вщсутня псих1чна щентичшсть з1 сво'Гм народом, з1 своею державою, своУми теренами (2).
Сьогодш в економ!чно збалансованих державах еколопчш питания та збе-реження природного ландшафту набнрають державноУ ваги. В УкраУш в осташи де-сятилтя також розпочалося в^новления л1ст тощо, але школи це внконуеться швидкорослими рослннами з шших репошв Св1ту, не завжди, нав!ть, адаптованнми до украУнського довюлля. Аборигеншй трав'яниспй рослинносп не придшяеться належноУ уваги, а вона мае велику юльюсть шлюшнх та медоносних вшив, кр1м того, це невщ'емна складова нашонального ландшафту.
Економ1чие та промислове вщродження УкраУнськоУ держави не повинно вщвертати увагу вщ духовного вщродження, в якому нашональний ландшафт як носж нашональноУ свщомостц повинен вщ1гравати важливу роль. Але таку роль коштом захисних лкосмуг або пармв вщтворити не можливо. Тому державна л1-сова полтжа в контексп збереження природного довюлля повинна твердо спира-тися на вщродження автенгичноУ духовносп национального ландшафту.
Л першу ра
1. Палерш Сшжко. Рослнпи п натому житп. // Дошюльне внхопаиия, 1995, № 5-6, №7.
2. Налерт Сшжко. I!ацюмалг>на еждомгсть \ ландшафт. //УкраТнсып ироблеми, 1995,№1.
3. Тайны лрундоп (авг.-сост. И.Н. Вельский).-Минск.: Литература. 1998.
4. Джеймс Джордж Фрпср. Золотая вспвь. - М.: Изд-во полит, лит-ры, 1984.
УДК 630*945.3 / Л П. Гилоус, //. М. 1 аврилович - ЛИ У Ы. /. Франка;
Я.О. Чопик - МЫснародний шститут-асоцмцгя ре<Чопалмшх скологЬших
проблем
РОЛЬ ГЕОГРАФ1Ч11ИХ ДИСЦИШИН У П1ДГ0Т01Щ1 СПЕЦ1АЛICTIB Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
L. Rilous, N. Gavrybvich, Y. Chopyk Role of the Geographical sciences in the education of forestculturc specialists.
Influence of complex Geographycal Disciplines such as "Basics of (highland) mountian landscape science", "landscape ecology", "Landscape monitoring", "Practical landscape
6. OcRiTfltin.Ki проблемы nniiioT iiiko.iii 265
