CC BY
11
11. Лодкина М М. Тератология цветка морфологическая природа era органов и проблема гомологии с точки зрения генетики развития // Батан, журн. - 1977. - Т. 62. № 12. - С. 1731 - 1741.
12. Малютина Е.Т., Малютин К Г. О полигамносги и морфологттеской природе частей цветка у некоторых видов Salix // Ботап. жури. - 1972. - Т. 57. № 6. - С. 623-631.
13. Мннина Е.Г. Смещение пола у растений воздействием факторов внешней среды. - М.: Изд-во ЛИ СССР, 1952. - 198 с.
14. Минина Е.Г. Определение пола у лесных древесных растений (сексуализация древесных) //Труды Инст. Леса. - I960. - Т. 47. - С. 76-163.
15. Сндорекнй А.Г. Современные представления о вероятных -эволюционных причинах появления современных раздельнополых форм у покрытосеменных растений // Успехи совр. биол. - 1979. - Т. 88, вып. 3(6). - С. 445-456.
16. Скворцов Л.К. Salix L. // Флора Европейской части СССР. Том 5. - Л.: Наука, 1981. -
С. 10-33.
17. Старова Н.В., Еременко Е.А. Сексуализация тополей // Бюлл. Глав. бот. сада. - 1970. -№2.-С. 31-37.
18. Тахтаджян А.Л. Морфологическая эволюция покрытосеменных. - М.: Моск. об-во ис-пыт. природы, 1948. - 300 с.
19. Тутагок В.Х. Тератология цветка. - Баку. Изд-во Af I ЛзССР. 1969. - 112 с. 20. Федоров Ал. А. Тератология и формообразование у растений /11-е Комаровское чтение. - М., Л.: Изд-во АН СССР. 1958. -28 с.
21. Федоров Ал. А. Тератология и закон гомолошческих рядов Н.И.Вавилова // Ботан. журн. - 1968. - Т. 53, № 4. - С. 461 -469.
22. Шабуров В.И. Полигамия у ив как результат гибридизации // Проблемы генетики и селекции на Урале (информ. материалы). - Свердловск. 1977. - С. 139-141.
23. Шананла M.I. До питания фертильносп генеративних opranÎB вшив роду Salix !.. // Ви-вчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у боташчннх закладах i дендропарках Свразп: MaTepiaira 11-V М1жнар. наук. конф. - Бша Церква, 1999. - С. 316-320. 24. Rainio A.J. Uber die lntersexualitat bei der Gattung Salix (Dissertation). -1 leisinki, 1926. - 106 s.
УДК 630* 624.901 Проф. Б.Я. Галоид, д.тм. - ¡вано-Фрапмвське
обласиеуправлшня лкового господарства Украша
РЕАЛН СЬОГОДЕННЯ В КОНТЕКСТ1 Л1С0В01 НАУКИ I ПОЛ1ТИКИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВК1ЛЛЯ
Всеб!чний анал'п результат негативного впливу людини на зовшшне се-редовнще в р1зних природних умовах переконуе, що прсый репони в цьому вщ-пошешп е найбшып вразливими.
Про актуалыисть збереження довюлля в репош УкраТнських Карпат евщ-чить опрацьована Державна програма сотналыю-економ^чного розвитку цього регт-ону, розробка якоТ була передбачена постановою Кабшету Мипстр1в УкраТни В1'д 24 травня 1993 року № 368. Програма передбачае вирнпення проблеми шляхом збереження стабшьносп природних процест натуральних екосистем з одночасним за-стосуванням економ'шно випдних 1 еколопчно допустимих способ1в 1 метод ¡в роз-нитку тфраструктури краю. У зв'язку з цим передбачасгься переор1г.1пашя напря-мк1в розвитку народногосподарського комплексу региону та ефективне викорис-тання гуристнчних 1 рекреашМIю-л¡купальних ресурав, збереження юпматорегу-люючих 1 нриродозахисних функши Карпат; обмежения \ строгу регламентацию буд1вництва нових промислових тдприсмств 1 об'еюпв. а також рашоналпашю структури сшьськогосподарського виробництва, розширення комплексних досль джень природно-ресурсиого потеншалу репону. Л1с € одним ¡з компонентов приро-дноТ екосистеми. Вш е основою функшонувания пщприемств люового господарст-
ва та деревообробки 1 базою прського туризму, рекреацп 1 бальнеолог»'; важливим природним стабшзатором довкшля, який визначае еколопчну ситуашю.
Св1тогляд ротумшня складиих лкових проблем сьогодення Украиш 1 зок-рема репошв гпдказуе нам, що виршувати Тх слщ через призму еколого-люв-ничих та сощально-економ1чних аналЫв 1 обгрунтувань з метою одержання еко-ном1чних вигод та опрацювання заход1в, спрямованих на збереження природних структур 1 стабшзашУ натуральних процеспв люових екосистем (комплекав). Проте реально зробити це можливо тшьки тсда коли ми маемо повну шформацпо про еколопчний стан окремих репошв, 1 хоча б коротко нам^тимо на перспективу стратепю 1' тактику, як\ б гарантували нам достов^рний прогрес в Л1совому госпо-дарств1. Таке бачення проблеми грунтуеться на тому, що нове, прогресивне мис-лення в екологп, л1авництв1 1 природшй полггиш повинно виходити ¡з концепцм вир1шення природоохоронних проблем сьогодення, близьких 1 далеких перспектив. Концепщя повинна грунтуватися щонайменше на трьох головних положениях, як\ потребують наукового обгрунтування такоУ стратег!!' 1 тактики природоко-ристування, яка б забезпечила найбьпьш сприятлив! умови для життя людини, » виживання як бюлопчного виду в умовах постшно зростаючого антропогенного навантаження на природу, еколопчно обгруптованого розташування лродуктив-них сил з урахуванням рашонального використання невщновлгованих природних ресурс1в, збереження повного кругооб!гу вщновлюваних ресурав 1 збереження для майбутш'х поколшь основного генофонду рослинного ! тваринного св1ту, за-П0В1ДНИХ територш, унжальних ландшафт'т, пам'яток природи, ¡сторп 5 культури. Тшьки така стратег! я може забезпечити перехщ В1Д охорони довкшля до збереження оптимальних умов для ¡снування 1 творчост'1 людини.
Люов1 ф1тоценози в контекст! сказаного вдаграють штегральну роль. Очевидно, що детально штерпретувати значения Л1су для шдтримки натурального 1 сталого природного середовища та життя людини немае потреби, особливо для територн УкраТни з и р13номаштними агрокл1матичними умовами. Як вщомо, У краТна е малолюною територ1гю. Покрита лком площа п становить всього 8,6 млн.га., а лкистшть 14,1 %. Люи розташоваш нер1вном!рно, в основному, зосере-джеш в район! Полюся 1 Карпат.
Сьогодш, беручи до уваги ¡сторичне минуле УкраТни та п еколопчний, со-щальний \ екоиом1ЧНий стан нам необхщно спрямувати зусилля науки на зб^ль-шення Л1систост1 окремих репошв, ртном1рне розташування .глав по те ритори Украши 1 зокрема, у басейнах р^чок, на оптим!заЦ1ю в1кових структур, врегулю-вання породного складу тощо.
Адже не секрет, що багатогиковнй, без достатнього врахування природних умов, антропогенний вплив на природу л ¡су ¡стотно порушив природш екосисте-ми 1 понизив \х бюлопчну ст)йюсть 1 продуктившсть. Особливо це помтю в Кар-патському репош. Тут майже не збереглося л'1сових ф1тоценоз!в, яю найефектив-шше виконували важлит водорегулююч'| 1 грунтозахисш фупкци. Останне при-звело до широкого розвитку в Карпатах небезпечних екзогеодинам1чних процес1в: площинно'11 лнийно! ерозн грутчв, сел'т, зсув1в, обвал-1В, сшгових лавин, повеней, як1 завдають народному господарству колосальних збитюв, школи бш.ших шд вартос-п вирогценоТ деревини на окремих Д1лянках лкового фонду.
АналЬ результат ¡в дослщжень пдролопчного режиму 1 грунтового генезису басейшв прськоТ частики р!к Карпат св1дчить про те, що еколопчгп умови пр-
ськолкових басейнових екосистем ¡стогно змшст 1 потребуюгь все(мчного анал1-зу та науково обгрунтованих заходов при веденш лкового господарства на перспективу.
Але без урахувапия орографн, та грунтово-пдролопчних умов 1 сошально-економ1Чних аспектт репону усшшно вирш!увати рацюнальне природокористу-вачня з одночасною шдтримкою стабшыюст! натуральних процеав практично неможливо. В тдтвердження висловлеиоУ думки аргументуемо такими доказами. В окремих природно-територ1альних комплексах скупчена значна кшьюсть про-мислових 1 сшьськогосподарських шдприсмств, яю непом1рно активно, еколопч-но необгрунтовано використовують природш ресурси, що призводить до значного забрудненпя пов!тряного басейну, водних 1 земельних ресурав, ¡стотного зб1д-нення просторовоУ структури рослинного 1 тваринного св1ту та негативного впли-ву на оргашзм людини. Виходячи з цього, подальше розташування продуктивних сил в регшш повинно здшснюватися за умови диференщацп по природних (басейнових прськолкових) екосистемах, що вимагас гостроУ необхщшсть достов1р-них еколого-економ1чних обгрунтувань на основ1 науково-експериментальних результате.
Потр1бен корпший перелом ва'еУ еколопчноТстратеп'п формування нового мислення в питаниях рацюнального природокористування 1 охорони зовшшнього середовища. 3 огляду прюритет повинен бути вщданий не вщомчому. як зараз, а репональному шдходу. Як вщомо, кожен репон мае ушкалып, в основному йому притамашп економ1ч1н, сошалып, нащоналын, еколопчш \ ¡тш особливост1, без урахування яких ми не оптим1зуемо природокористування. Саме з таких позицш повинш бути скореговаш, або корппшм шляхом перебудоваж 1 змшеш схеми роз-витку та розташування продуктивних сил.
Певне покращення шфраструктури можливе за рахунок б1льш рашональ-ного, еколого-економ1чного обгрунтування для територп УкраУни в шлому 1 з ди-ференщащею по репонах зокрема. Найб'шын д1евим засобом у шдтримщ природ-ноУ стабшьност! \ шдвишешп продуктивност'1 натуральних ценозш е правильне го-сподарювання в люових упддях. Для досягнення ¡стотних результате в щй галуз1 мають д1яти оптималып структури управи лками ! рашональним лшокористуван-ням. Вони ПОПИ1Ш1 найб/льш повпо вщновщати занитам сьогодення 1 найменше порушувати структуру 1 функцюнування природних комплексе.
У зах1дних областях УкраУни, напрнклад, оргашзашйш структури ведения лшового господарства змпповалися за останнш перюд декшька раз!в. Не вдаю-чись до анал1зу змш, бшьш детально зупинимось на попереднш структур! комплексного ведения лкового господарства. Треба бути об'ективним 1 пщтвердити лопчну ¡стану, що все нове, яке приходить на змшу старому, е в шлому бшьш прогресивним. Так! позитивна змши Ыдбулися в той час 1 в лковому господарств1 шеля його приеднання до лкового комплексу. Нагадаемо, шо л1сов1 комплекс» в Карпатах було створено у 1959 рощ. 1дея була новач прогресивна, вона повинна була забезпечити ¡нтенсифжашю виробництва у вс1» видах Д!яльност5 лковоУ ¡н-дустрп' Карпатського краю. Лкове господарство Карпатського репону (зокрема в 1вано-Франк1ВськоУ обласгп) завдяки всеб|чному «||жансовому 1 матер1ально-техшчному забезпеченню одержало можливкть певиою м!рою покращити свое становище. Па ведения його видичялись кошти вщ прамисловоТ /ияльност! шдприсмств. Це дало можливкть зал1сиити вс! плоии вирубок 1 шдвшцити загальну продуктивность л1с!в.
Л!созагот!вельна гапузь взяла на себе майже повшспо проведения рубань догляду за л1сом, за винятком рубань догляду в молодняках, тобто звшьнила люове господарство вщ проведения збиткових роб1т, на ф'шансування яких завжди не ви-стачало бюджетних копгпв. Ц1 заходи дали можлив!сть зменшити розрахункову л1-соаку по головному користуванню 1 стабтзувати певною м!рою безсистемн! ви-рубки, що з часом позитивно вплинуло на ведения лкового господарства в щлому.
Значного прогресу в комплексних пщприемствах набула розвитку \ соща-льна сфера. На цш основ! вважаемо, що 30-л!ттй досвщ господарювання в комплексних тдприемствах УкраТнських Карпат - люокомбшатах - у свш час вцп-грав позитивну роль. Негативним було те, що люфонд належав рпним вщомствам часто з недосконалими структурами управления Л1сом. Останне спричинилося до порушення природноУ р1вноваги басейнових екосистем у зв'язку !з катастроф!ч-ною змшою вшовоУ структури л1сових ф1тоценоз1в.
Проте у зв'язку ¡з змшою в У крапп сощально-пол1тично'| обстановки, при-ватизащею та ¡ншими реформами люове господарство Карпатського репону в 1995 рош шдпорядковано МЫстерству Л1сового господарства УкраУни. Врахову-ючи соц1ально-економ1ч1п плани розвитку краУни \ ре пот'в передбачено, що при-родно-територ1альний комплекс УкраУнських Карпат з Прикарпаттям ! Закарпат-тям стануть зоною для вщпочинку рекреацй' 1 туризму. Тому виникае необхщтсть у збереженш УкраТнських Карпат В1Д надм1рного виснаження Ух натуралыгих ресурсе 1 насамперед всього бюр1зномашття люових ценоз-! в.
Беручи до уваги нов! умови ринковоУ економжи, слщ на наш погляд, внести вщповщш корективи в державну л1сову службу, яка б б1лъш повно сприяла оздоровлению Л1С1в, покрашувала еколопчж функшУ, пщвищувала продуктив-шсть 1 бюлопчну стшюсть лгав, збер1-гала грунтозахисш, водорегулююч!, баль-неолопчш та пшп власти воет Для прських умов повинш бути скорегопан! конк-ретш диференцшш заходи ведения л1сового господарства, як! б враховували Ух особливе значения в регулюваши природних процеав 1 збереженж найбшьш сприятливих умов для здоров'я людини.
В цщому для Карпатського репону слщ опрацювати 1 узаконити цший ряд юридичних акт1В (на правах закошв), яш б достов!рно в!ддзеркалювали ! збер1гали особливост! вразливого прського еколопчного середовища. Сюди необхщно нести грунтово-пдролопчний компонент та охорону оздоровчо - бальнеолопчннх ресурав I рекреацшний потешиал. Л!сове господарство в Карпатах повинно вестись на еколого-л1с1вничо-рекреацшшй основ1, базуватися на принцип! прськол!-сових басейнових екосистем (водозбфних басейшв) як основноУ господарсько-таксоном!чноУ одиниш. На вс\ басейнов! екосистеми основних р!чок Карпат (приток Дшстра, Прута 1 Тиси) слщ скласти бюматематичш динам!чш модел] з по-с-пйно-дшчими банками даних для систематичного виконання еколого-економ^ч-них обгрунтувань на заходи, як! неоднозначно, або негативно можуть впливати на Х1Д природних процессе.
Пропонуеться найбшып оптимальна структура управл!ння люами У краУни в яюй найвишим юридично-иравовим органом е Державний комггет лку при Вер-ховн!й Рад1 УкраУни. Безпосередньо йому п!дпорядковуються регюнальш департамента п\су (Ух на У краУш - 5) в т.ч. Карпатський. На територ!У департаменте ор-ган!зовуються л!сов! управи (в Карпатському департамент! Ух пропонуеться три:
Ьескидська, Горганська i Чорнопрська), як! формуються за принципом збереження характерних датпй TepuxopiV особливостей для шдтримки природних структур i npouec'iB. Адекватш структури з аиалопчним принципом слщ опрацювати для Bcix perioniB УкраТни.
Залежно вщ складное^ природних умов влаштовуються лкництва (з обо-в'язковим охопленням територп одного, або деюлькох басеншв прських чи piB-нинних р1чок з метою збереження стабшьносп природних умов), як1 безпосеред-ньо шдпорядковуються лковш ynpaei. Лкництва можуть належати р1зним вщом-ствам з правом користування люових упдь, але в професюнальному i юридично-му вщношенню вони повинш повшстю пщпорядковуватися державним структурам i виконувати (з погодженням .nicortux управ) д'ноч'| законодавч! акти. Основною структурною одиницею по ведению лкового господарства е люництво. Лю-ничий е найвищою функшоналыю-господарською одиницею. Його робота повшс-тю спрямована на штегральне використання лковоУ плоил, вирощування та охо-рону високопродуктивних i стшких лкових насаджень, яю б найбшьш повно збе-pirann природш еколопчш умови i сприятлив! функш'Т живоТ i неживо!" природи шляхом функцюнального (оптимального) природокористування за еколопчно допустимою i економ1чно випдною технолопею люозаготшель. Критер!ем оцшки роботи люничого i лкошженерних пращвшдав мае бути забезпечення повного використання потенцшних можливостей упдь люництва та сошальних фактор1в. Л'юничий несе повну юридичт!у i матер1альну вщповщальшсть за використання лкових площ, збереження i охорону л1с1в, тдтримку стабшьносп природних про-uecin пдролопчного режиму, натурального генезису формування грунт!в, оздоро-вчих, рекреацшних та шших властивостей. 1х обсяг i яюсть виконання - основа для оплати npaui.
Лкокористування здШснюеться кущовими люовими комершйними ф'фма-ми, яю шдпорядковуються i координуються обласними державними адмппстраш-ями i Ticno взаемодтоть з люовими управами i люництвами.
Реоргашчагпя ¡снуючих структур управлшня лками проводиться зпдно з ршеннями обласних рад та вщповщних погоджень i затверджень вишестояших державних установ з видачею новим структурам Державних актт на право користування землею лкфонду.
Оптимально-рацюнальне природокористування (лкокористування) вкрай необхщне для кожного ¡3 п'яти perioHiB УкраТни. Тому е нагальна потреба в роз-po6ui концепцп ведения лкового господарства на еколого-л1авничо-економ1чтй ocuoBi на близьку i далеку нерспективи.
Для УкраУнських Карпат така концепш'я повинна бути детал]зована з вра-хуванням висотних пояав rip та особлнвостей басейнових екосистем з метою максимального збереження природних умов i використання Тх, насамперед, в оздо-ровчих, рекреацшних, туристичних шлях, а також максимально можливого (допустимого) одержат/я деревини i продукте поб1чного користування з лковоУ плоил, полювання, естетичноУ насолоди та in. Важливою роботою повинно бути вщ-творення кор1нних niciB за умови врахування змш умов мюцезростання.
Наукове обгрунтування вид!в, обсяпв i строкш виконання рекомендованих заход!в зпдно з новою концепшею управлшня люами УкраУни, можливе т^ьки за умови замши ¡снуючого положения про лковпорядкування на нове. Воно пови-
нно базуватися на виготовленн! детально! топограф!чноУ основи, грунтово-пдролопчних карт I еколого-л1стничо-економ1чного анатзу. Саме таке, обгрун-тування глибоко продумане з використанням великого фактичного матер1алу по-тенцшлих можливостей Л1сових басейнових екосистем, з облжом ! врахуванням факторш антропогенного впливу дасть нам можлишсть оптимально проводити природокористування (л!сокористування) в сучасних умовах I на перспективу.
На нашу думку, вир1Шення структурно-оргатзацшних проблем у л!совому господарств! УкраУни в подальшому ракурс! заслуговуе на у вагу, тому що вон о враховуе ! збер1гае природш умови репошв, просте у застосуванш 1 вщповщае за-питам сьогодення.
Резюмуючи сказане можна зробити висновок, що нов1 сошально-полкичш, економ1чш, фшансов!, еколоп'чш \ господарсью реал ¡У в держав1 диктують потребу у розробщ 1 застосуванш новоУ еколого-лгавничоУ пол^ики, спроможноУ реально врахувати потенцшш та реальш проблеми сьогодення з метою максимального забезпечення продуктами л!су сустльства з одночасним збереженням натура-льних природних комплекст 1 сприятливого еколопчного середовища на теренах УкраУни взагаш1 окремих репошв зокрема.
УДК 630*970.13 Доц. АЛ. Гузш, к.с.-.г.п. - Природный запотдник
"Розточчя"
ОРН1ТОЛОГ1ЧНИЙ КОМПЛЕКС ДУБОВИХ лгав ТОВТРОВОГО КРЯЖУ (ГНВДОВИЙ АСПЕКТ)
Розглядаетъся структура гтздового населения птах1в рЬних в!кових категорШ наса-джень Товтрового кряжу 11одшьсько1 височини.
Метою робота е розгляд основних показниюв населения птах 1 в р1зпих В1-кових категорш дубових л!ав у гшздовий перюд.
Облжи птах!в проводилися в Л1сах природного заповщника "Медобори" та на прилеглих територ'1ЯХ у 1994-1997 рр. за методикою А.П, Кузяюна 11 ].
Нез1мкнут1 люов! культури являють собою лкостани, яю у вщ1 10-12 рок!в досягають висоти 1 -1,5 м. Вони характеризуються добрим розвитком чагарниюв з ожини, малини, калини, глоду, червоноУ бузини.
У стадп жердняк ¡в перший ярус формують дуб звичайний \ граб, другий -лвдина. 1х 31мкнут1сть вщповщно становить 0,7 1 0,3. В 35-р'1Чному ВЩ1 щ люоста-ни досягають висоти 11-12 м.
Висота середньов1Кових угруповань у 50-60-р1чмому в5щ коливаеться в межах 16-18 м. У перший ярус виходить дуб звичайний. 1х з1мкнут1сть в!дпов!дно становить 0,7;0,4 1 0,6.
Стигл1 люостани в 90-р'1чному в'щ! досягають висоти 23-25 м 1 запасу 350400 м3. У першому ярус! зростае дуб звичайний, у другому - граб, у третьому - лещина. Через розрщжешсть першого ярусу збшьшусться частка участ1 чагарниюв.
У склад! населения птах!в розглядуваних л!с!в виявлено 72 види, в т.ч. 61 -на гшздуванш. Р!знома1Йтшсть останн!х з 28 вадв на нез!мкпутих л!сових культурах зростае до 54 в стиглих л!сах. Фаушстичний склад ус1Х пар1ант!в населения птах ¡в европейський. Частка участ! птах!в европейського походження з 97 % осо-бин - в молодняках зменшуеться до 90 % - у стиглих лках. Щшьшсть населения
