CC BY
8
Науковий lsiciniK, 2000, вип. 10.2
належала переможцям, а працювалн па нш раби-кршаки. Рабське мислення - ми-слення бездумного виконавня, а не творпя, було вллено в самоусвщомлення м1с-цевого украУнського етносу у внгляд1 психолопчноУ настанови, що украУнш - на-шя "годувапьниюв Роен" та постачальникт чи иукру, чи сала, чи соняшнику, чи борошна тошо в Свропу. Не наш я вгльних творшв землероб'т, а нашя кршамв-селян...
Агресор, який ладен лише загарбати й брати, шчого не лишаючи майбут-ньому, буде нищити усе нацюнальне, а особливо ландшафт, бо це юторична па-м'ять та ненхолопчне гндгрунтя - етшчна шдевщомкть. Коли нищнться Природа, а ставлення до неТ визначаеться лише тезою "не ждать мшосп...", змнноеться й св1-тосприйняття, деформуеться нашональна психомсторична пам'ять. Психолопчна жорстомсть техногенного ландшафту робить людину нервовою, емошйно травмо-ваною, 5снуючою в натвстресовому станг. фатал1зм приреченосп, емошйннй не-спокш, духовно-псих1чна тугнеть. Молодь вихована на такому "краевидГ' \ серед такого "пейзажу" школи не зможе вщчути нацюнальноУ пдносп, бо у неУ вщеутня псих1чна щентичшеть з1 сво'Гм народом, з1 своею державою, своУми теренами (2).
Сьогодш в економ1чно збалансованих державах еколопчш питания та збе-реження природного ландшафту набнрають державноУ ваги. В УкраУш в останш де-сяпшття також розпочалося в^новленпя л1ст тошо, але школи це внконуеться швидкорослими росл и нам и з нппих репошв Св1ту, не завжди, нав!ть, адаптованнми до украУнського довюлля. Аборигеншй трав'яниспй рослинносп не придшяеться належноУ уваги, а вона мае велику юльюсть шлющих та медоносних вшив, кр1м того, це невщ'емна складова нацюнального ландшафту.
Економ1чие та промислове вщродження УкраУнськоУ держави не повинно вщвертати увагу вщ духовного вщродження, в якому нашональний ландшафт як носж нацюнальноУ свщомостц повинен вщ1гравати важливу роль. Але таку роль коштом захисних лкосмуг або пармв вщтворити не можливо. Тому державна л1-сова полтжа в контексп збереження природного довюлля повинна твердо спира-тися на вщродження автенгичноУ духовносп национального ландшафту.
Л п ерш у ра
1. Палерш Сшжко. Рослнии п пашому житп. //Дошюльне вихопаиия, 1995, № 5-6, №7.
2. Налерт Сшжко. 11аш'пмалг>на еждомгсть \ ландшафт. //УкраТнсып нроблсми, 1995,№1.
3. Тайны лруидоп (анг.-сост. П.Н. Вельский).-Минск.: Литератора. 1998.
4. Джеймс Джордж Фрпср. Золотая пс!вь. - М.: Изд-во полит, лпт-ры, 1984.
УДК 630*945.3 / Л. П. Гилоус, //. М. 1 аврилович - ЛИ У Ы. /. Франка;
Я.О. Чопик - МЫснародний шститут-асоцмцгя ре<Чопалмшх скологЬших
проблем
РОЛЬ ГЕОГРАФ1Ч11ИХ ДИСЦИШИН У П1ДГ0Т01Щ1 СПЕЦ1АЛICTIB Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
L. minus, N. Gavrybvich, Y. Chopyk Role of the Geographical sciences in the education of forestculturc specialists.
Influence of complex Geographycal Disciplines such as "Basics of (highland) mountian landscape science", "landscape ecology", "Landscape monitoring", "Practical landscape
6. OcRiTfltin.Ki проблемы nniiioT iiiko.'iii 265
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
science", "F.cological geomorphology" in solving siicli important problem as éducation of highqualificated spccialists in brunch of forestculture.
Для подолання кризовоУ еколого-економ1чпоУ ситуацп в У крапп noTpiGna квагпфжована науково обгрунтована оргашзашя ведения люового господарства в окремих регюнах. Яскравим прикладом цього € паводок в листопад! 1998р. у За-карпатп. Фатальний 36ir песприятливих у даному випадку природпих (складна метеоролопчна ситуашя, своерщш пдролопчш умови, розачешсть рельефу та iH.) i антропогенних чинниюв (еколопчно бездумна експлуаташя Л1совнх ресур-ciB, зниження верхньоУ меж1 л1су, змша ценотичноУ та вжовоУ структури лкових ф1тоценоз1в) призв1в до значних збитюв в економщ1 i навколишньому природному середовищу облает!. Настдки паводку - серйозш MaTepianbiti i моралью збитки жителям 269 населених пунгпв. Паводок супроводжувався зеувами, селевими потоками, а також активним розвитком ерозиишх npouecie. Невтншшм шдсумком цього шкщливого стихшного явища е загибель людей.
Карпатський perion вщзначаеться своерщною монтанною географ1чною та еколопчною специфжою. Тому актуальною е проблема подготовки висококвал!-фжованих спешашспв у галуз1 прського л1сового господарства. Устпшне Bupi-шення завдань ращоналыюго л1'сокористування i зменшення масштаб1-в розвптку шк1дливих геолопчних, геоморфолопчних та шших npouecie можливе лише за умови отримання майбутнши фах1вцями знань та уявлень про комплексний pieenb оргашзашУ природи конкретно! територп, у даному випадку прськоУ.
Адже i саме поняття "л1с" е комилексним. Ще на початку стшття видат-ний лicoзнaвeць Г.Ф.Морозов ставив питания про необхщшеть присутност1 щеУ географ1чноУ зумовленост1 формування л1су. У своУй npani "Вчення пролю" (1912) вш зазначав, що '\nic - явище географ!чне" i "bcî сторони життя л1су... знаходяться шд зал!зною владою оточуючих мкцевих, а точшше, географшних умов"|8, ст. 82]. АналопчноУ концепци дотримувався П.С.Погребняк |9|.
У словнику-довщнику М.Ф.Реймерса "Природокористуванпя" (1990) да-еться наступне визначення цього поняття: "Jlic — це природний комплекс, пдо складаеться з деревних рослин одного або багатьох вид1в, що ростуть близько один вщ одного (створюють бшьш-меиш зшкнутий деревостан) та шших оргашз-mîb р1зних царств разом з грантами, пщгрунтям, поверхневими водами i прилег-лим шаром атмосфери "|10, ст. 264|.
Таким чином, об'ективно визр1вае думка про необхщшеть включения до навчальних плашв пщготовки спешал1ст1'в-л1с1внию'в, зокрема, шженер1в люового господарства, дисциплиш, об'ектом вивчення якоУ е природний територ!альний комплекс (ПТК) - спецкурсу "Основи прського ландшафтознавства". Користь з цього майбутшм фах1вцям, яких готуе УкраУнський державний лкотехшчний yni-верситет, полягатиме в тому, що в npoueci його викладання студенти опанують знания про л1сову екосистему, як функцюнальну частину ландшафту та "tî систе-mhî властивосл природи, що складають основу п стшкостГ' |7, ст. 13|.
Фахово необхщними для спещашспв-л1авник1в е знания методики ошнки взаемодп елемеипв ПТК, як цЫсних систем. Оскшьки в npoueci р!зиих форм лшокористування порушуеться один ¡з елемент!в ПТК - л1совий ф!тоценоз, а це призводить в юнцевому результат до складннх еколопчних наслщюв. Цю тезу шдтверджуе практика ведения люового господарства та люоексплуаташУ. У зв'яз-
Науковий вкппк, 2000, вип. 10.2
зв'язку з цим особлипу цшшсть мають знания про нертнозначшсть взаемод1ючих фактор1в у природ! та Ух роль у формувашп природних територ1альних одиниць |6|. Окреме питания, що розглядаеться у даному спецкурс! - не стпшсть ландша-флв до зовишшього вилнву виробничого ироцесу.
Близькою до вшцезгаданоУ диснишпни е "Ландшафтна еколопя", зацжав-лешсть якою, як в Укра'пп, так \ в краУнах ЗахщноУ Свропи осташпм часом зрос-тае. Теоретичш узагальнення даноУ науки мають вагоме значе!П!я для обгрунту-вання наукових засад вщтворення лкових екосистем. У спецкурс! "Ландшафтна еколопя" штегруються ландшафтш та еколопчш шдходн до вивчення проблем взаемод1У природних та господарських систем. Поруч з ландшафтним шдходом до достдження шеУ взаемод!У, для якоУ характерне уявлення простору як сукупност1 територ1альних одиниць, у межах якнх компоненти природного середовища т1спо взаемопов'язаш 1 становлять одне шле, використовують 1 еколопчний шлях. Основна мета останнього полягае у "розробш конкретних заход1в, ям за певних господарських, техиолопчпих та нпних дш сусшльства унеможлнвлювали б пору-шення р1вноваги природних систем" [1, ст. 7|.
11ропонуеться також внесения до перелжу дисциплш, що вивчаються в УкраУнському державному люотехшчному ушверситетц зокрема на факультет! л1-сового господарства, спецкурсу "Прикладпе ландшафтознавство". Дошлыпсть спецкурсу полягае у тому, що студенти одержать знания, вмпшя \ навнки застосу-вання прннцишв у метод1в ландшафтознавства для розв'язання р1зних практичних завдань, в тому чист I таких, як шдтримапня стабш,ност1 лкових бюгеоценоз1в, люовщтворення, внб1р найбьпми рлцюиальних форм лкоексплуаташУ (рубання пром1жного та головного користування, трелювання деревини тощо) |2|.
Актуальним також е включения у навчагтып програми шдготовки фах!вшв лкового господарства в межах "Лкового мошторингу" шформашУ про ландшафт-ний мошторинг (роздш "Ландшафтний мошторинг"). Зпдно з Лковим кодексом УкраУни, люовий мошторинг розглядасться як частина нашональноУ системи мошторингу. У зв'язку з цим виникае проблема комплексного системного шдходу до оргашзашУ функщонування мошторннгових пункт1в та станцш. Наукове розв'язання шеУ проблеми та ¡нших завдань мошторннгових спостережень можливе й за умови знания методики оргашзашУ та проведения ландшафтного мошторингу |4|. Маючи багато спшыюго з еколопчним \ геосистемним, ландшафтний мошторинг характеризуеться "...своУми принциповими особливостями, яю полягають, передуем, у визначешп об'ект1в контролю" |5, ст. 8]. Об'ектом ландшафтного мошторингу е природш територ1альш комплекси: ландшафти \ Ух морфолопчш одиннщ (фашУ, урочища, м1сцевост1). Виходячи з пауковоУ иозицп, що саме ПТК р1зних ранпв е, в ширшому розумшш, безпосередшми об'ектами лкогосподарськоУ д1я-льностц здшснення локального ландшафтного мошторингу на люових територ1ях в р1зних лкогосподарських пщприемствах матимуть вагоме значения для забезпе-чення сталого л'юокористування.
Результатом еколопчно необгрунтованого ведения люового господарства е розвиток таких шкщливих геоморфолопчпих ироцеав, як прискорена лшнша \ площннна ероз1я, актив!зашя селевих \ зсувиих явищ. Вивчениям цих питань за-ймаеться "Еколопчна геоморфолопя". Пей наирям у геоморфолопУ розробляеться льв1вською школою географ1в-геоморфолопв гид кер1вництвом професора
6. ОспЬяиськ! проблеми вншоТ школн 267
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
1.П.Ковальчука. Еколопчна геоморфолопя розглядае рельеф, як середовище жит-тед1яльност1 людини, а також вивчае рельефотворч1 процеси, що вииикають шд впливом функцюнування р1зних господарських систем, в тому Hucni i лкогоспо-дарських. Знания теоретичних основ шеУ дисциплнш е корисними для формуван-ня наукових засад, принцип!в, пщход1в до вивчення i розв'язання проблем оптим1-зацн взаемодн людини, лкогосподарських та геоморфолопчних систем. Вони по-TpiÖHi також у прикладному acneicri, спрямованому на практичне забезпечення ре-ал1зацп принцишв еколопчно безпечного природокористування та пщтримування динам1чноУ pi вноваги природ но-господарських систем |3).
ГПдгрунтя для ycniuiHoro засвоення знань ¡з запропонованнх нами спецку-pciß можуть створити окрем1 дисцишпни, що вже сьогодш викладаються на факультет! лкового господарства. Це, зокрема "Теор1я екосистем ", "Грунтознавство", "Ландшафтне краезнавство" та ¡н.
Знания, вмншя та навики, отримаш у npoueci вивчення дисциплш "Основи ripcbKoro ландшафтознавства", "Ландшафтна еколопя", "Прикладне ландшафто-знавство", "Ландшафтний мошторинг" та "Еколопчна геоморфолопя" допомо-жуть спешашстам л1сового комплексу у виршенш питань збереження i вщнов-лення лкових екосистем, посилення Ух корнсних властивостей, а також у розв'я-занш проблем безперервного, невиснажливого i рашонального використання л1с1в для планом1рного задоволення потреб виробництва i населения в деревиш та in-шш продукщУ л1сового фонду.
3anpononoBani спецкурси слщ, на наш погляд, диференцшовано включатн у pi3Hi навчальш профами шдготовки спешагнспв л1сового господарства (шже-нер Л1сового господарства, ¡нженер-технолог, ¡нженер-економ1ст) та у програму асшрантськоУ п¡дготовки.
Литература
1. Гродзинськнй Д.Н. Основи ландшафтноТ екологп: ГПдручник. - К.: Либ1дь, 1993. -
224 с.
2. Исаченко Л.Г. Прикладное ландшафтоведенне. - Л.: Изд-во Ленншр. ун-та, 1976. - 152 с.
3. Ковальчук 1Л1. Рспональний сколого-1-еоморфолопчний аналп. - Льтв: 1нститут укра-Тнознавства, 1997. - 440 с.
4. Кукурудза СЛ., Гумннцька И.О., Иижннк М.С. Мониторинг природннх комилскав. -Льтв: Ред. -вид. в1дд. JlbBiB. ун-ту, 1995. - 142 с.
5. Мелмшк A.B., Мшлер Г.П. Ландшафтний монггорннг. - К.: В1ПОЛ. 1993. - 152 с.
6. Миллер Г.П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. - Львов: Выгца школа, 1974.-202 с.
7. Миллер Г.П. Ландшафтный подход в разработке ос fron охраны природы //Вести. Львов, ун-та, сер. геогр., вып. 14. - Львов: Вьпца школа. Изд-во при Львов, ун-те, 1984. - 116 с.
8. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. Изд. 7-е. - Л.: Изд. и таи. Гослесбумиз- дат, 1949. - 456 с.
9. Погрсбняк П.С. Общее лесоводство. |Для лесохоз. и агр. специальностей). 2-е псрсра-бот. изд. - М.: Колос, 1968. - 440 с.
10. Реймсрс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1990. - 637 с.
