CC BY
29
УДК630*61+630*53 Проф. €.1. Цурик, д.с.-г.и. - УкрДЛТУ
СПЕЦИФ1КА ТАКСАЦП ТА ВПОРЯДКУВАННЯ JIICIB ЗЕЛЕНИХ
ЗОН
Описано категорм jiicib населених пункта та зелених зон. Розглянуто питания фор-мування мерою спостережних пункта або д1лянок для opraimauiï та ведения еколопчного мошторингу.
Prof. E.l. Curik - USUFWT Specify management and device of woods of green zones
Described of a category of woods of the occupied items and woods of green zones, the features them management, forest inventory and architectural accomplishment recreation territories in these woods, and also are considered questions of formation of a network of research items or sites for management of ecological monitoring.
JlicH населених пунктов, зелених зон навкруги населених пунючв i промис-лових шдприемств, л1си зон i окрупв саштарноУохорони джерел водопостачання i курорте, як1 зпдно з JlicoBHM кодексом УкраУни |2] залежно вщ виконуваних ними функцж i цшьового призначення належать до лЫв I групи санггарно-ппешч-Hoï категори захищеностц е дуже неоднорщними за люотаксацшними ознаками. Як i bcí рекреацжш люи, вони впорядковуються виключно за вищим I розрядом люовпорядкувапьних po6¡t та ¡нколи за спещапьно опрацьованими проектними методиками. При цьому розр1зняють там категори: сквери i парки, л1сопарки i npHMicbKi (приселищш) люи. Основними вщмшностями, що характеризують назван! категори господарських частин, е такк
Сквери i парки - це штучно створен i або реконструйоваш природш дшян-ки лaндшaфтiв з елементами благоустрою та декоративно-архггектурним упоряд-куванням великих i малих форм. Оргашзащя i ведения паркового господарства ви-ходить за меж! компетенцн люовпорядкування. Господарсью заходи впливу i охо-рони тут спрямоваш шдив1дуально щодо кожного дерева або окремоТ фупи дерев.
Шсопарки (niconapKoei частиии зелених зон) - це найближч1 до населених nyHKTÍB територп зелених зон з наявними елементами благоустрою та архггектур-ним упорядкуванням малих форм, що мають призначення для вщпочинку населения. Завдання лкового господарства тут полягае у створен i здорового, високо-продуктивного, стшкого, естетично-привабливого та декоративно цшного л1су. JlicoBe господарство у люопарках проектуеться, та оргашзуеться, ведеться не за господарськими секщями, а диференцшовано з врахуванням особливостей кожного видшу, тобто кожноУ певно'1 дшянки. При цьому л1сопарков1 територп' можуть мати статус р1зних bhaíb:
• л ico парки з уже оформленими техшчними проектами в органах паркового благоустрою рад або адм1шстрацш населених пун mi в;
• лнюпарков! господарсью частини, niconapKoei зони, в яких за невелико']' насичено-ct¡ елементами благоустрою оргашзацп люового господарства мае зд1йсшоватись Л)совпорядииками, бажало при консультуванш архггектурно-проекгувальних спе-uianicTÍB.
ílpuMicbKi або приселищш Л1Си (лгсогосподарсъкг частини зелених зон) -це в1дносно в!ддалеш вщ населених пункпв територп* зелених зон, основним при-значенням яких е виконання ними саштарно-ппешчних та охоронно-захисних
12 Збфник науково-тсхн1Ч11нх ираць
Науковий вкиик, 2002, вип. 12.2
фуикцш. люи водночас е резервом для оргашзащУ та розширення люопарковоУ частини територп зелених зон. Тому 1 у цих люах господарство проектуеться, ор-гашзуеться 1 ведеться диференцшовано з урахуванням особливостей кожноУ окре-мо'1 дшянки. Осюльки у люах щеУ категорп переважне значения мають способи л1-Ывничого впливу, то 1 оргашзащя у них господарства проектуеться л1совпоряд-никами та здшснюються безпосередньо спещатстами л1сового господарства.
Вщповщно до названих категорш господарських об'ект1в, в означениях яких наведеьп Ух характерш вщмшносп, литературою з люовпорядкування [1,3] регла-ментуються окрем1 особливосгп способ1в швентаризашУ та опису даних об'ектш, ор-гашзацп ведения у них господарства. Проте ця регламентащя е недостатньою.
Зокрема, на вщм1ну вщ л!с1в експлуатацжного призначення, в яких засто-совуються звичайш способи ¡нвентаризащУ, таксуючи люопарки, необхщно ви-значити додатково таю ознаки люосташв, як: тип люового ландшафту (закритий, нашввщкритий, вщкритий); стушнь життездатносп та стшкосп насаджень (цгл-ком здоров1, здоров1, явно вщмираючО, або Ух стад1ю дигреЫУ за 5-ма класами (дуже малу, малу, пом!рну, сильну, розпад бюгеоценозу); клас естетичноУ та деко-ративноУ цшност1 насаджень (високоприваблив1, приваблив1, малоприваблив1); оцшку саштарно-ппешчного значения л1сових дшянок (високу, середню, слабу) та ¡нил характеры! ознаки рекреацшноУ придатносп люових насаджень.
У люах зелених зон довкола промислових центр1в, окрш зазначених, одноча-сно з л1совпорядкуванням повинш виконуватись також спещальш робота з виявлен-ня ступеня загазованосп та ¡нтоксикацп пов!тря, заражения шюдливими промисло-вими викидами та в1дходами грунтт, рослинного покриву 1 взагал1 довкшля. Ц,1 робота мають надзвичайно важливе значения для анал!зу стану люв, правильного по-дальшого опрацюваиня та проектування л1согосподарських заход1в, а також для об-грунтування 1 постановки питань л!совпорядниками перед вщповщними керуючими органами рад або адмЫстрацш про необхщшсть прийияття додаткових природо-охоронних заход1в та про полшшення ведения еколопчиого контролю.
Пщ час таксаци лю1в зелених зон та оргашзацш у них люового господарства потр1бно врахувати, що вони значно бшьшою м1рою, жж шип, пщдаються иегатив-ним впливам умов навколишнього середовища. Тут, зокрема, спостер1гаегься 1 ущгльнення верхшх горизонте Грунту при надм1рному вщвщуванш цих люосташв населениям, 1 шюдливий вплив газ ¡в та вщходт виробництва промислових пщпри-емств тощо. Це призводить до того, що у люах зелених зон спостер1гаеться значно бшьше сухостшних 1 вщмираючих дерев, н1ж у люах експлуатацшного призначення. Цим 1 обумовлюеться те, що оргашзащею, плануванням 1 ведениям люового господарства у зелених зонах передбачаеться проводити заходи з1 введения до складу люосташв деревних 1 чагарникових порщ, бюлопчно стшких проти пилу, диму, га-31в, токсичиих вщход1в та викид1в, а також таких, як! мають глибоке коршня, з метою полтшення юлькосп насаджень проти ущшьнення грунту 1 пщвищення його аеращУ. При цьому поряд з чистими тут необхщно вирощувати змшаш за складом 1 складш за формою люостани, як1 задовольнятимуть естетичш попита населения. До складу деревосташв необхщно вводити хвойш породи, яю забезпечуватимуть як чистоту повггря, так 1 цшорЫну декоративну приваблив1сть ландшафту.
Дшянковий споЫб таксащУ та люовпорядкуваиня люв зелених зон, як най-бшьш тотожний особливостям ведения у них люового господарства, потребуе та-
1. Л ¡сове та садово-паркове господарство 13
кого видьпення окремих дшянок, щоб вони, окр1м обов'язковоУ однорщносгп за л!-сорослинних умов (едатопами, типами люу, р1зновидами грунтш за ступенем ро-дючосп тощо) ! за переважаючими у склад! деревосташв породами, були легко доступш для транспортних засоб1в 1 вщв1дувач1в безпосередиьо у будь-яку части-ну люу. Це вимагае створеиня на мюцевосп достатньо густоУ транспортноУ мережу де за дороги можуть служити квартальш проаки вщповщноУ ширини, а дор1ж-ками або стежками будуть в!зир1, яю роздшяють квартали на окрем1 др!бш1ш час-тини (кштки) величиною 20-30 га.
Утворення господарських секщй, яке звичайио доцшьне у люах люогоспо-дарськоУ частини зелених зон, проводиться в особливому порядку. Вони оргаш-зуються на основ1 вид1лених однорщних господарських дкпянок (таксацжних ви-дшв], закршлених у натур1 на довготермшовий перюд, для яких характерна одна-кова цшь люовирощування та встаиовлено вщповщний господарський тип наса-дження - еталон найбшьш продуктивних л1состашв у даних люорослинних умо-вах, при цьому у багатьох едатопах, де е хороил умови для вирощування деревосташв складноУ форми, високоповнотних, з рЬномаштним складом деревних \ ча-гарникових порщ, доцшьно \ можливо формувати господарськ! секци та визнача-ти так1 госпордарсько-щльов1 етапоии для кожного типу л!су, звюно, ¡з урахуван-ням естетичних, саштарно-ппешчних 1 захисних функцш. На бщиих грунтах, де умови росту, породний склад 1 структурш особливосп л!с1в е обмеженими, за-вдання оргашзашУ господарських секщй з ор1енташею на вирощування розмаУтих люосташв декоративно-естетичного, саштарно-ппежчного та охоронно-захисно-го призначення, на жаль, виршувати бувае значно важче.
За ¡снуючими правилами [3], безпосередиьо у люах зелених зон тшьки на територ1У люогосподарськоУ частини дозволяються люовщновш рубання. У люо-парковш же частит проектуються тшьки рубання пром1жного користування \ рубання деревосташв за Ух станом. Стиппсть люу у люопаркових частинах зелених зон визначаеться досяганням кожиою дшянкою такого стану, шсля якого прояв корисних властивостей люу починас падати, а тому такий лю мае бути замшений ¡ншим. Граничний вж, до якого не сл1д проводити тут рубання, визначаеться кожного разу конкретним станом насадження, м1рою виконання ним вщпов1дних фу-нкцш 1 може наближатися до в1ку природноУ стиглостк В1к рубання кожноУ дшян-ки потр1бно встановлювати у такий споаб, щоб люовщновш заходи виконувались не у час досягнення цими люами граничного В1ку, коли Ух залишаеться "Ильки не-гайно вирубати, а дещо рашше, щоб мати достатньо часу для проведения робп- з омолодження деревосташв.
Рубання головного користування, яю переважно проводяться у вигляд1 ландшафтних доглядових рубань за окремими люостанами, у люопарковш частиш зелених зон мають своею метою формування або створення нових естетично щн-них насаджень, груп або окремих дерев, незалежно вщ техшчноУ якосп деревини. Зокрема, часто бувае доцшьно залишати дерева з викривленими, зб1жистими, роз-двоеними 1 взагаш з неправильною формою стовбурами, апе зовшшньо мальовнич1 та декоративно - привабливи Залишаються також красив! дерева, яю зростають по-одиноко, фупами або рядами бшя дор1г, проак 1 узлюь, а також дерева з дуплами для гшздування птиць. Для позбавлення монотонносп чистих насаджень, пщ час проведения таких рубань мае бути збережена домшжа порщ. Необхщно виявляти
14 Збфннк науково-тсхн1чннх праць
Науковий вк иик. 2002, вип. 12.2
"видов! точки" - мюця, з яких споглядаються красив! пейзажу вщкривати рубання-ми краевиди та гарт мюця 1 закривати на похмур!, що псують пейзаж, вилучати поган! дерева. Створення груп дерев, як1 чергуються з невеликими галявинами, що проявляе гру св1тла й тЫ, е одним ¡з завдань ландшафтних доглядових рубань.
Особливого значения надаеться проектуванню у люах зелених зон елемен-тарних заход1в архп-ектурного благоустрою територп з метою створення певних зручностей для в1дв1дувач1в: влаштування найпроспших споруд у мюцях вщпо-чинку, мостт, переход1в, схованок вщ дощу чи сшгу, перетворення окремих дор1г ! проак на алеУ тощо. Зокрема, у мюцях "видових точок" часто встановлюються павшьйони, альтанки, лавочки для вщпочинку чи ¡нш! споруди.
На вщкритих безлюних дшянках (лужках, галявинах), прилеглих до дор1г, р1чок та ¡нших водоймищ, що створюють гармошчну едшсть ландшафту та най-частше вщвщуються вщпочиваючими, люовщновш заходи, як правило, не при-значаються. Т1льки в окремих випадках можуть бути запроектоваш деревно-чагарников1 декоративна культури картинно-фупового характеру, ям покращують м1крокл1мат дшянок ! умови вщпочинку у спекотну пору року. У люах зелених зон люогосподарсьм заходи мають полшшувати загальний стан л!Ыв, шдвищува-ти Ух саштарно-оздоровч! та охоронно-захисш функщУ, стшмсть та продуктив-н!сть, що здшснюються шляхом добору ! введения до складу деревосташв швид-козростаючих, газодимостшких, декоративно-привабливих з шдвищеною фггон-цидшстю деревних порщ та чагарниюв, виконання люомелюративних робгг, ¡нте-нсивних заход1в догляду за люостанами. Призначати для рубання окремо зроста-юч1 на галявинах дерева, насшники, купц, ц!нш в естетичному вщношенш, як правило, допускасться тшьки у кволому стань Випасання худоби у люах зелених зон гранично обмежуеться \ зовсш не дозволяеться у люопаркових частинах (11.
Одшею з особливосгей дшянкового способу люовпорядкування зелених зон е те, що геодезичш зйомки та люотаксащйш роботи, крш загальновщомих техшчних прийом!в та вимог, за необхщносп мають забезпечувати можлив1сть переведения л1-с1в з одшеТ категорн в ¡ншу: зелених зон - у люопарки, люопармв - у парки.
Оскшьки поряд з! сощальним значениям (рекреацшним, сан!тарно-оздо-ровчим, естетичним тощо) люи зелених зон ! населених пункт! в в!д!грають велику роль у стабшзацп природного середовища та фактор1в функщонування екосис-тем, то одним ¡з основних завдань люовпорядкування таких об'ектш е також ! отримання необхщних достов1рних даних про стан та життед1яльшсть як окремих дерев та Ух бюгруп, так ! про структуру та динам1ку бюгеоценоз!в у зв'язку з1 зм1-нами, що вщбуваються в еколопчному середовицц, шляхом ведения перманентноУ (неперервноУ) таксащУу створенш мереж! еколопчного мон!торингу.
Не торкаючись тут конкретних завдань еколопчного мон!торингу (так! за-вдання регламентуються системою вщповщних програм стосовно рекреац!йних л1с!в певних категорш), зупинимося безпосередньо на особливостях створення його мереж! у люових екосистемах, що належать до зелених зон, маючи на уваз1, що цю мережу необхщно узгоджувати з виконуваними пщ час л!со!нвентаризац!У техн!чними прийомами та використовуваними практичними способами таксацп деревостан!в: в!зуапьними, перел!сковими та виб!рковими.
Застосування в!зуальних ! перел!скових способш таксацп, у тому числ! й з використанням аерофотозшмюв, дозволяс подшяти люов! масиви на окрем! гос-
1. Лкове та садово-паркове господарство 1 5
подарсью д1лянки (таксащйш видши) окомфно або ¡нструментально, застосовую-чи геодезичш ¡нструменти. При застосуваньп дшянкового способу таксаци та лн совпорядкування, який вважасться найбкпьш доцшьним 1 таким, що вщповщае вимогам диференцшованого ведения люового господарства фактично з урахуван-ням кожноУ дклянки, для перманентного обстеження (монггорингу) можуть вико-ристовуватись як Ц1Л1 дшянки чи Ух частини у форм1 пробних площ рЬних розмь р1в та конф1гуращУ, так 1 розташоваш на ккпькох видГгсах еколого-ф1тоценотичш полтонн, профш1 чи трансекти з видтенням у межах структурно означених одно-рщних частин у вигляд! секцш.
Для отримання об'ективноУ ¡нформашУ з достатньою репрезентатившстю бувае можливим також уже пщ час закладення мереж1 спостережливих пункте для ведения еколопчного мошторингу у л1сових масивах зелених зон застосову-вати сучасн! математико-статистичн 1 способи таксащУ. Зокрема, при обгрунтуван-ж числа, розмф1в та ¡нших параметр1в об'еючв для спостереження за динамкою бюгеоценоз1в, Ух структурних компоненте чи блоюв тощо використовуватися традицшт способи виб1рково-статистичноУ таксащУ Л1ав, у тому числ1 також спо-С1б багатоступеневоУ розшарованоУ (стратиф1кованоУ) вибфки з випадковим роз-м1щеиням о&шкових об'ек^в гшздами для виконання перманентних дослщжень.
Проте треба зауважити, що застосування вибфкових способ1в таксаци л!ав може мати наукове обгрунтування та практичне значения тшьки на значних тери-тор1ях зелених зон та Ух частин. В ¡нших умовах математико-статистична виб1рка не буде достатньо репрезентативною, а значить не забезпечуватиме пщ час досл1-дження потр1бноУ точносп та достов1рносп отримуваних результате.
Як } при створенж мереж1 для оргашзаш'У перманентних досшджень на те-риторп заповщних об'оспв [4|, розмодення та обгрунтування кйпькюних 1 якюних характеристик дшянок для оргашзацп та ведения еколопчного мошторингу у л1-сах зелених зон мають передбачити видшення:
• мереж1 так званих "фонових" доел¡дних пункпв спостереження, закладених у не-порушених коршних або умовно коршних бюгеоценозах для одержання контро-льних теспв та створення банку норматив1в стану та якосп природних екосистем;
• мсрсж1 доел щн их пункпв спостереження, закладених у похщних угрупуваннях, змшених, трансформованих, або таких, що змшюються пщ антропогенним впли-вом, для отримання об'ективних даних про вщхилення аномалп в Ух структур! й динамщ1 функцюнування. I тшьки шляхом пор1вняння та анашзу магер1ал1в спо-стережень, виконуваних перманентно на дшянках обох цих мереж, можлива реа-л1защя програмних цшей 1 завдань еколопчного мошторингу, моделювання та прогнозування стану, структури 1 динамжи окремих л1сових бюгеоценоз1в та л1Ыв зелених зон |5].
Литература
1. Инструкция по устройству государственного лесного фонда СССР. - ЦНИИТЭИ, 1964, часть 1.-С. 124-126.
2. Лковнй кодеке УкраТни// Вщомосп Верховно! Ради Украшн. - 1994. №17. - С. 443475.
3. Мурахтанов Е.С. и др. Лесоустройство: Учебник для вузов. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. -С. 273-277.'
4. Цурнк Е.Н. Особенности организации хозяйства у заповедных лесах Украинских Карпат// Лесн. журн. - 1988, № 6. - С. 5-8.
5. Цурнк СЛ. Еколого-економ1чна ефектившеть Л1с0к0ристування: Навчальний поабник. -К.: НМК ВО, 1991.-С. 30-34. _
] 6 Збфник наукгово-техтчних праць
