CC BY
11
УДК 630*627 + 630*907.1 Проф. C.I. Иурик, д. с.-г. п. - УкрДЛТУ
ВЕДЕНИЯ ГОСПОДЛРСТВЛ В ЗАПОВ1ДНИХ JHCAX КАРПАТ
Рочгаятто осоплиаосп oprannauií i веления господарстга у чапошлних ¡licax Кар-íiai I ¡ока'шна I icoGxbuiici ь провелення чахолт а иектоилепчя Kopiimoro óioi enoneiuri им-|кч о itorpiniv у таких jucax, фонопнх сиосгережеш, ¡а npoi рамою cko.ioi iniioi о моипорип-] \ i apxi i скал pnoi о cual оустрою lepirropií рскреацпших aicin
Prof. E.I. Curik - VSVi'WT Management of a facilities in reserved woods of Carpathians
To consider features of organization and management of a facilities in reserved woods of Carpathians. The shown necessity of real i/ation of measures from recovery radical higeocenotal co\er in such woods, background superv ision over the program of ecological monitoring and architectural accomplishment of territory recreation woods.
JlicomtM кодексом Укра'ши [2| регламентуються загалып задач i. принципи i npaROiii положения opratihaui'i та ведения господарства у jiícobhx масивах, вклю-чаючн гакож Tepiiiopiajibito нихокремлеш заповпш комплекси (заповцшики, нац)-опалып та прпролш парки, заказники, Jiicu паукового або ¡еторичиого значения, пам'я i пики природ»), а також itititi Jiicti 1 групп спеппризначення (курорпн та mí-ськ! :;ieit, .гнеонарки, зелен! зонн, приполонинш та субал1>шПськ1 лки, особливо за.хист дгтянкп) тошо.
Природоохороннпй статус запов'щних i crieniальинх jiícíb передбачаг необ-xbiticTi, дпференишовано'Г органпацн рашональних л!авничо-техшчни.х форм i режтив ведения господарства. Ilapimti з вирниенням виробничочпльових задач, така органпашя ведения господарства мае бут спрямована на nocriiitte збере-ження природних умов функшонування jucobiíx екосистем, вцшовлення. стабЫ-'taiiiio та полшшения структур» i ;uuuimíkh компонент!« коршних оюгеоценешв, ипенлеппя внконуваних ннмн особливо ninititx функиш.
Установления рашопалышх режимн! ведения господарства надзинчайно norpii'iic v заповгчпих :iícoihi\ комплексах Карпат, дс пилгтення cneuiajium охо-роиних термторш було проведено без neoóxi.'niotо обгру н гування Тх pomipy, ре-нрезентат hbhoctí isnóipKH i tiijioboci i üiot еопено лв, характерных для даннх pet io-нлльннх к.'пматичних, ела(|пч1шх i шшпх сколем ¡мних умов. Kp¡m того, Карпатсь-
<ч
{ñijHiiiK u;t\hniitt-1cMti'MUi\ и[)дць
Науковий вкник. 2001, вип. 11.4
кий чержавиий чаиотдник. усч чакачиики 1 пам'ятки природ» були видгчепш без с 1 норсммя буферних ¡он пеоохпшом мнпсп, а Карпа!а,кии державний приролний ичтинальний парк оргаш юиаиим у М1спях ппенсивного I осподарсько! о впливу |К1 -11с \ недалекому минулому.
Гак, ¡а лапими (7.М. Стойка та ¡п. [0|. па корппп ойн еопеночи у л^овому покршп Чорнопрсвкого ¡аповвчного мае иву припадас лише 31,7°.>. у тому чис.н на лминн» кор»м» •• 12.4 "о ппоий; нох1дш роелинш угрупуванни вииншдно иоиад 2 1 ДкХ.З "о), ч яки.ч тимчасово по.хщш - 57.2 В пперпречацп названих доелгч-никн:. мошю корппп угруповання являють собою стшк! счалн' розвитку порушено] о лианной) рослшшого иокриву. близького до природного", а тимчасово ио.мдш чаки "як! у пронесч природного формування можуть траисформувашся безносерелньо у корппп" |6, ст. 123]. Як похкчш, так 1 умовпо корппп фпоцепози ¡находя п.ся на рг.ших етапах або ста/пях процесу дегресивно-дсмутацшних сук-иесш ( ¡миО. динамика ча швидкють якпх заложить вщ типу корпшоУ рослшшоеп. еколопчппх \ мои мкнезростаиня, штенсивносп та тривалоечт антропогенного чи I нмвч о впливу >' минулому.
Природно, то у таких умовах с дошлышм ! можливим проведения необ-хгчних чахо.нв з вишовлення корпшого б'югеоценотичного покриву на дани.х :;а-п.жиипх тери зор1ях. До комплексу таких активних заходш можуть входити робо-ти з вгдиовленпя л1су та проведения саштарно-оздоровчих рубань, а у рекреащй-нщ зош парку 1 ландшафтних рубань догляду за насаджсннями, спрямованих па чбережепня або вщтворення естетпчно шпних Л1С1В. Зокрсма, для стабгпзацп, а Bi.iiак шдняпя верхньо'Г меж1 смерекових л1состашв, зниженоУ у серсдньому на 100-200 м по вертикаш у результачч вирубки та випалювання .шелв у минулому пц час розширення пасовищ, одночасно з регулюванням норм та правил вииасу ху-лоби на полонинах, необхгчне гакож проведения л1сокультурних заход1в.
Проведсчп нами деталып дослщженпя группе, сколого-ф!чоценотично'У слруктурп та динам!ки рослипиих угрупованв на трансект'к закладенш в 1976 рош на въчроч1 гори Пожижевська в УкраУнськпх Карпатах, показали, що "незважаючи на ... яккмм змпш едаф1чнпх умов, то виникли внаапдок дигресивноУ сукнесп ро-слпнносп, пронес демутацп смерековою чпсу залишасться можливим, особливо при проведешп заходи; з1 сприяння л^овщновленпя. Агро.х^пчш власгивосп та прпродиа родючкть дерново-буроземних прських грутчв пллком придапп для и|дн(Ч!лення ... ялинових ладв" [7, ст. 120|.
Люшщновлення шляхом сприяння природному поновленпю або ж безгюсе-релнвою посадкою счяшпв чи саджашнв смереки менового прського скотину за сч пуппх п! чагарпикових поргч на вгоринннх полонинах. а також на схилах лавип-11,14 'прочие!»" 1 довкола них. безумовно. счрияли б посилсшпо пдролопчноУ. иро-|исрилйни|. груто!ахисноУта ¡шлих прпродоохоронних фушлнп 1чрських ;пс1в.
Осиоливий режим органпашУ та ведения л1сового I осподарства. то вета-Ц''нлк>сп,ся у запов1лнн.\ комплексах, мае енрияги максимхчьному збереженшо п'шродт ч о ссрслсчннна. стану та функпюнування кор1нних о!огсоцсноч!в як при-рилних ек1чом1н ре1чона;н,ного ходу прнроджметоричного пронесу формування та р'ивткл \ наирммку вуоових або кл]максних угруповань 13. сг. 340-345|. евстрз-лни\ скаронпнв" чбережепня генетнчнот ([нч!л>' рослпн 1 чпарии, уткалышх ма-лговничих приролних ландшафпи. псч"1 режим повинен спрпязп усппппому ро !-■кч' 'женню та зиережешпо м1сцсвпх. ре.'ПК10ви.\, р1лк1сннх предстлвни«¡в, рослин-
' " 'О) тко иирконе I ои1(ма|и: I но
ного та тваринного св!ту, важливих та цшних у науковому та шзнавапьному В1д-ношеннях. Прийнято вважати, шо такий класичний напрямок орган¡зацп охорони природних екосистем забезпечуе найкраще виконання рослинним покрнвом р1з-них природоохоронних \ захисно-стабЫзуючих функцш [1|.
Наявшсть у рослинному покрив1 заповщних комплекЫв ф1тоценоз1в пох1д-ного характеру, безперечно, знижуе уткальшсть, бюлопчну та еколопчну стш-юсть природних екосистем. Власне тому вс! активн! господарськ! заходи, що при-значаються, повинш бути спрямоваш на вщновлення коршного бюгеноценотич-ного покриву та на забезпечення напежного саштарного стану люонасаджень, найповнкие та найефектившше виконання ними уах функцш, ям визначають са-мий статус та шльове призначення заповщних об'еюзв.
Проведения проф!лактичних попереджувальних заход1в та забезпечення потр!бноУ охорони л!ав на територп заповщних об'ект1в в!д пожеж I люопору-шень, а також захист Ух вщ шкщнимв \ грибкових захворювань зджснюеться вщ-носно усшшно звичайними оргашзацшннми засобами, що проектуються Л1совпо-рядкуванням. Служба лковоУ охорони постшно веде нагляд 1 контроль за дотри-муванням правил заповщного режиму, саштарного мЫмуму та вимог протипо-жежноУ безпеки, а також ¡нших правил, рекомендащй, порадта настанов, як! рег-ламентують порядок люових користувань, поводження та ¡нших д1янь на терито-р1Т заповщних об'ект!в.
До числа важливих робгг, яю здшснюються на територи заповщних об'ек-т1в, належать спостереження та дослщження природних екосистем \ умов функщ-' онування бюгеоценоз1в. Кр1м фенолопчних спостережень, реестрацн р1зних посе-зонних явищ 1 змш у природ!, передбачених ведениям "Лггопису природи", тепер на територ!У заповщних комплексе передбачаеться створення мереж1 спещальних дослщних дшянок для безперервних спостережень I дослщжень за системою еко-лопчного мониторингу.
Пщ час орган ¡защУ дослщжень за програмою еколопчного мошторингу на територ1У заповщних об'еюзв повинна створюватися його фонова частина - пщси-стема мереж! спостережних дщянок (пол^ошв, профшв, трансект, пробних площ), розташованих у кор!нних бюгеоценозах кшьмстю, достатньою для отри-мання контрольних теспв та створення банку нормативних даних про структуру та динамку Ух функцюнування. Ц! фонов! тести 1 нормативи потр1бш для сшвста-влення з ознаками та характеристиками похщних бюгеоценоз!в, змшених I таких, ям змшюються у виробничих умовах з р1зним господарським впливом заход1в, що проводяться.
Пщ час обгрунтування та 0praHi3au.i1 структурно"! мереж! для еколопчного мониторингу у л1сових екосистемах важливо здшснити виб1р таких способ!в так-сацм деревосташв на спостережних дщянках, як! б забезпечували достатньою М1-рою репрезентатившсть бюгеоценоз!в у виб1рков!н сукупносп, типовють проведения обм!р!в, високу ямсть та ¡нформативжсть отримуваних результате ( мож-лив!сть оц!нки Ух точности та достов!рности Досягнення такоУ мети найб^льшою м!рою забезпечуеться виб!рково-статистичними способами люовоУ таксац!У. За умови достатньоУ млькосгп обл!кових одиниць, закладених за способом випадко-вого або систематичного вибору, можливо у принцип! забезпечити будь-який сту-пшь представництва виб!рковоУ сукупност! з необхщним р!внем точност!, досто-в!рностн Як в1Домо з математнчноУ статистики, похибки середн!х статистичних
10
361 рник науково-техшчнмх мрнць
Науковий вкник, 2001, вип. 11.4
"¿знак виб1рки е обернено пропорцшними кореню квадратному з числа виконаних
в»\пр|в.
3 р1зних модифжашй виб1рково-статистичних способ1в для цшей пермане-нтно1 таксацп Л1С1В за програмою еколопчного монггорингу у мюцях спостере-жень можна використовувати вар1ант багатоступеневоТ об'ективноТ вибфки стра-тиф1кованого характеру з випадковим гшздовим розм1щенням облжових площадок для перюдичного проведения обм1р1в. В основу ж видшення однорщних страт (груп) можна покласти вщмшносп в еколопчних умовах мюцевиростання, мшли-вкяъ складу, в1ковоУ структури, таксацшноТ будови, динамки та яюсного стану деревосташв. Первинною ¡нформащею для стратифжаци деревосташв 1 опрацю-вання плану дослщжень за таким вибфково-статнстичним способом можуть служите матер1али вже проведених експедицшних обстежень (лковпорядкувальних, люотиполопчних, грунтових, геоботашчних тощо), а також вщомосп з лкератур-них джерел, наукових звтв та ¡нших праць. Оптимальний розмф дослщних дшя-нок (обл1кових площадок) для ведения на них неперервно'1 таксацп деревосташв за програмою еколопчного мониторингу слщ, звичайно, прийняти за такий, що дор!внюе мшшальнш плоии виявлення лкового ф1тоценозу, а за формою - у ви-гляд1 круга, який забезпечуе при вим1рах найменший крайовий ефект. Кшькють ж потр1бних досгидних дшянок слщ визначити за вщомими у виб1рково-статис-тичнш таксацп формулами [5|.
Разом з тим треба зауважити, що застосування вибфково-статистичних способ1в таксацп люосташв у традицшно регламентованому вигляд1 може мати наукове обгрунтування та практичне значения лише на значних за розм!рами те-ритор1ях заповщних об'ект1в та Ух частин. За ¡нших умов математико-статистична вибфка не матиме достатньоУ репрезентативности а значить не забезпечуватиме пщ час дослщжень потр1бноТ точпосп та достсшрностг
Виб1р основних люшничо-техшчних форм 1 встановлення певних режим1в ведения господарства у заповщних люах мають бути диференцшоваш з урахуван-ням тих функцш, ям, кр1м ушкальносгп, вони виконують на данш територп. У за-повщнш господарськш частит на особливо захисних дшянках ¡нших лк1в 1 групп, що вилучаються з головного користування, форми господарства затоваршстю взагал1 не встановлюються. Ушкальшсть заповщних скосистем та кращий прояв захисно-стабшзуючих, природоохоронних та ¡нших корисних властивостей Л1с4в у зростаючому стан! найбшьш повно забезпечуються високостовбурними \ корш-ними деревостанами насшневого походження.
На територп рекреацшноУ зони природного нацюнального парку (як I у М1-сцях курорте, зон вщпочинку, туристичних маршруте та в ¡нших Л1сах I групп особливого призначення) пщ час виконання ландшафтних доглядових рубань та саштарно-оздоровчих рубань слщ забезпечувати посилення ст1йкосп л1состашв проти небажаних стихшних 1 антропогенних вплив1в, полтшення Тх естетичноТ приваоливосп та саштарно-ппежчноУ цжностк Формування мальовничих крае-видт 1 ландшафт мае включати вирощування на люових дщянках шеТ зони де-ревно-чагарникових пор1д, бюлопчно стшких проти пилу, диму, газ1в, ущшьнен-ня 1 погфшення аерацп грунту. Вони мають полшшеш декоративно-естетичш характеристики, що максимально проявляються протягом усього року. Там заходи мають особливе значения у формуванш красивих природних пейзаж^в, ям добре проглядаються у перспектив! з таких оглядових "видових точок".
Лкове та садово-парковс господарств
На вщкритих галявинах дошльно саджати KBiTyni чагарникн з тривалим перюдом кв1тування, а у насадженнях залишати та збер1гати uîhhî в естетичному вщношенш дерева та Ух групи. Формування таких труп дерев, що чергуються, у поеднанш з мапьовничими полянами, ям створюють гру кольор1в, св1тла татЫ, е одним з основних завдань ландшафтних рубань догляду за Л1СОМ i декоративного озеленения, визначае своерщну техшку ïx виконання.
В люах рекреацшноУ зони велику увагу слщ пpидiляти благоустрою територп: створенню шляховоУ, дор1жковоУта стежково!' мереж!, встановленню у мюцях "видо-вих точок" альтанок, павтьйошв i лавочок для вщпочинку, проведению ¡нших орга-нпацжних та л1согосподарських заход! в. Yci роботи з органпапп територ1ального розпод1лу лю1в рекреашйноУ зони, ведения у них лкового господарства та ïx благоустрою детально повинш виконуватись пщ час проведения люовпорядкування.
JliTepaTypa
1. Лес и охрана природы/ Под ред. С.Г. Синицына. - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - 288 с.
2. JlicoBnii кодекс Укражи// Вщомосп BepxoBitoï Ради Украши. - 1944, № 17 - С 443475.
3. Одум Ю. Основы экологии. - М: Мир, 1975. - 740 с.
4. Опыт и методы экологического мониторинга: Материалы всесоюзного совегцаши. -Пущино: Научный центр биологических исследований АН СССР, 1978. - 256 с.
5. Федосимов А.Н., Анисочкин В.Г. Выборочная таксация леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1979,-256 с.
6. Флора i рослишпсть Карпатського заповщпика (П1д ред. С М. Стойко. - К.: Наук.
думка.-1982.-220 с.
7. Цурик C.I. Дигрессивно-демутационные изменения у почвах ельников и вторичных по-лошш у верхней границы леса в Карпатах// Почвоведение. - 1986, №9. - С. 112-121.
УДК 630*232 Доц. Ю.М. Дебришок, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
РОЗТОЧЧЯ ЯК Л1СОКУЛЬТУРНИЙ РАЙОН ТА ОСОБЛИВОСТ1 Л1СОКУЛЬТУРНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 В НЬОМУ
Розглянуто TepnTopianbHi, природш, л1Ывнич1 та л^сокультурш аспекта одного з ра-ñonin Захщного Л1состепу - Украшського Розточчя. Наведено формацшну структуру де-ревно? рослинноеп району, типи л!сових культур. Визначено ochobhí напрямки л1сокуль-турно! дшльноеп на Розточчг
Doc. Yr.M. Debrynuk - USUFWT Rostocha as forest culture region and of a feature forest culture of activity in it
Are considered territorial, natural, forest and forest culture aspects one from regions by Western Forest Steppe - Ukrainian Rostocha. The structure of wood vegetation of region, types of wood cultures is indicated formation. The main directions forest culture of activity on Rostocha are scheduled.
Одшею 3 передумов створення i вирощування високопродуктивних л!сових насаджень е под№ певноУ територп на OKpeMi однорщш райони за грунто-во-ютштичними умовами та напрямками ведения л1сокультурного виробництва. У цьому acneicri виршальне Micue посщае люокультурне районування, грунтуючись на якому можна найбшьш рацюнапьно використовувати люорослинний потенщап територп та перспективш деревш породи, максимально наблизити фактичну про-дуKTHBiticTb fliciB до noTenuiiÍHo можливоУ, оптим!зувати склад лкових фггоценозш.
12
Збхрипк науково-iexiiÍHiiiix ираш»
