CC BY
163
УДК 349.6 : 630 О. О. Савчук,
астрантка Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
ПРОЦЕДУРА ОРГАНВАЩ1 Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА ЯК ВИД ПРОЦЕДУРНИХ ПРАВОВ1ДНОСИН
У статп розглядаються стадп процедури оргашзацп люового господарства. Наводиться характеристика нормативно-правових актив з ведення люового господарства, подiлу лiсiв на категорп, встановлення вiку стиглостi деревосташв i норм використання лiсових ресурав, проведення лiсовпорядкування, ведення лiсового кадастру, проведення мошторингу, люово! сертифшацп.
Ключовг слова: люове господарство, лiсовi ресурси, люовпорядкування, лiсовий кадастр, лiсова сертифшащя.
Процедура оргашзацп лiсового господарства - один з видiв процедурних люових правовiдносин. Вона включае в себе таю стадп: (а) розроблення й затвердження в установленому законом порядку нормативно-правових акпв з ведення люового господарства; (б) подш лiсiв на категорп залежно вщ основних виконуваних ними функцш, видiлення особливо захисних люових дiлянок; (в) установлення вшу стиглосп деревостанiв, норм використання люових ресурсiв; (г) проведення лiсовпорядкування; (д) ведення державного люового кадастру, облшу лiсiв; (е) ведення монiторингу лiсiв; (е) проведення люово! сертифкацп.
Нормативно-правовий акт е основним джерелом норм, яю впорядковують лiсовi вiдносини. Серед цих актсв важлива роль належить спещальним формально визначеним i загальнообов'язковим нормативно-правовим актам з ведення люового господарства, яю мiстять правовi норми, спрямоваш на регулювання комплексу заходiв з охорони, захисту, рацiонального використання й розширеного вiдтворення лiсiв. Залежно вщ змiсту норм, якi мютять цi нормативно-правовi акти, вони встановлюють порядок i вимоги до системи заходiв:
- спрямованих на збереження лiсiв вiд пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та iншого шкщливого впливу на них;
- щодо захисту лiсiв вiд шкiдникiв i хвороб, своечасного виявлення 1'х осередюв, здiйснення профiлактики виникнення, 1'х локалiзацii й лшвщацп, щодо визначення правових засад систематичного спостереження за станом лiсiв;
з використання лiсiв, а саме: (а) порядок реалiзацii громадянами права люокористування загального (перебування в люах, безоплатного й без видачi спецiального дозволу збирання для власного споживання дикорослих трав'яних рослин, квтв, ягщ, горiхiв, грибiв тощо) i спецiального (заготiвля деревини в порядку рубок головного користування, другорядних люових матерiалiв, побiчне лiсове користування) i (б) використання корисних властивостей лiсiв для культурно-оздоровчих, рекреацiйних, спортивних, туристичних та осв^ньо-виховних цiлей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослщницьких робiт;
- з вщтворення лiсiв шляхом 1'х вiдновлення на лiсових дiлянках, що були вкритi лiсовою рослиннiстю (зрубах, згарищах тощо), а також люорозведення на призначених для створення лiсiв землях, не вкритих лiсовою рослиннютю;
- з установлення комплексу якюних i кiлькiсних показникiв, параметрiв, що забезпечують регламентування дiяльностi в цш галузi (подiл лiсiв на категорп, лiсiв видiлення особливо захисних люових дшянок тощо).
Розроблення й затвердження в установленому законом порядку нормативно-правових акпв з ведення люового господарства - це складники змюту його оргашзацп, яка мае сво'м завданням ведення цього господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економiчних умов, цшьового призначення, люорослинних умов, породного складу лiсiв, а також функцш, якi вони виконують [2, с. 106, 107].
Зазначеш нормативно-правовi акти розробляються в установленому порядку центральним органом виконавчо'' влади, що реалiзуе державну полiтику лiсового господарства. Основш вимоги до ведення останнього й до заходiв з охорони, захисту, використання й вщтворення лiсiв затверджуються нормативно-правовими актами Кабiнету Мтс^в Украши. Нормативно-правовi акти, що визначають умови ведення цього господарства, яюсш й кiлькiснi показники оцiнки дiяльностi в цiй галузi, затверджуються в установленому порядку центральним органом виконавчо'1 влади, що забезпечуе формування державно'' пол^ики у сферi лiсового господарства, за погодженням iз центральним органом виконавчо'1 влади, що забезпечуе формування державно'' пол^ики у сферi навколишнього природного середовища, та з шшими заiнтересованими центральними органами виконавчо'1' влади. Як указано у ст. 38 Люового Кодексу Украши (далi - ЛКУ), вимоги нормативно-правових актiв з ведення люового господарства е обов'язковими до виконання вама власниками лiсiв, постiйними й тимчасовими лiсокористувачами.
Подш лiсiв на категорп передбачае встановлення меж дшянок кожно'' категорп. Межа е одшею з юридичних ознак люово' дiлянки як об'екта люових правовiдносин. Вiдповiдно ЛКУ лiсова дшянка - це дiлянка лiсового фонду Украши з окресленими межами для ведення люового господарства й використання люових ресурав без вилучення п в землекористувача або власника землi (ст. 1 ЛКУ).
Для розмежування люових дшянок рiзних категорiй можуть використовуватися вiзири. Згiдно з п. 1.2 Правил охорони пращ для пращвниюв люового господарства та люово'' промисловостi вiзир - це смуга шириною до 0,3 м, яку прорубують у лiсi, як правило, паралельно однш зi сторiн кварталу для розмежування територш на окремi таксацiйнi дiлянки (вiзир таксацiйний), вщмежування лiсосiк або видiлених у 'х межах дiлянок, у мiсцях дшянок, у мюцях намiченого розташування трелювальних, порожнякових тракторних i тдЧзних шляхiв, автомобiльних дорiг тощо. Трелювальними шляхами е волоки, траси канатних установок, наземш люоспуски, озера, притоки рiчок та iншi воднi об'екти, що з'еднують верхш лiсосклади, а iнодi i промiжнi лiсовантажнi пункти люосши або тi, що окремими вiдрiзками розташовуються за межами лiсосiк. Порожняковий тракторний шлях - це шлях, який прокладаеться на схилах для перемщення незавантаженого трелювального трактора. ПщЧ'зними шляхами е порожняковi волоки з шириною про'зно'' частини, п поперечним i поздовжнiм ухилами, а також радiусами кривих у планi, допустимими за сприятливих погодних умов для проi'здiв автомобiлiв з вантажем [3; 2005. - № 39. - Ст. 2514].
Меж лiсових дшянок, визначених для вщнесення до певно'' категорй, можуть установлюватися по протипожежних розривах. Правилами пожежно'' безпеки в люах, затвердженими наказом Держлiсгоспу вщ 27 грудня 2004 р. за № 278, передбачено облаштування в люах Укра'ни протипожежних розривiв - спещально створених просiк шириною 50 - 150 м, яю використовуються, як правило, для влаштування транспортно'' мережi на 'х територй. Протипожежний розрив служить для зупинки верхових пожеж i е складовою частиною протипожежного заслону - комбшованого (складного) бар'еру, що складаеться з протипожежного розриву (з дорогою посередиш) i смуг люу з обох його боюв, якi очищенi вiд наземних горючих матерiалiв, розчленованi мережею мiнералiзованих смуг та обрiзаними гiлками хвойних дерев висотою до 2 м.
Межами люових дшянок, визначених для вщнесення 'х до одше'' з категорш, можуть бути протипожежнi канави й мiнералiзованi смуги. Протипожежна канава - це бар'ер для захисту дшянок люу вщ пiдземних пожеж. Вона прокладаеться вздовж меж з
торфовищами, на 1'х територп, в насадженнях з торфованими грунтами шириною внизу 0,20,4 м, зверху - 1,5-2,8 м, глибиною до мшерального шару або до рiвня грунтових вод. Мiнералiзованою смугою е дшянка територп, з яко! грунтообробними мехашзмами видалено надземнi горючi матерiали. Е ширина повинна бути вдвiчi бшьшою за можливу висоту полум'я низово! пожежi.
З метою межування люових дiлянок, визначених для вiднесення 1'х до вщповщно!' категорп, використовують вододшьш лшп. Це лiнiя, що роздшяе басейни сумiжних водойм (рiчок, озер та ш.) або залягань пщземних вод. Розрiзняють вододiли поверхневi й пщземш. Поверхневi проходять по найбшьш пiдвищених точках поверхнi мiж сусщшми рiчковими басейнами. Лiсовi дiлянки вщображаються в матерiалах лiсовпорядкування; встановлення спещальних межових знакiв на межах люових дiлянок законодавство не передбачае [3; 2005. - № 13. - Ст. 680].
Постановою Кабшету Мтс^в Украши вiд 16 травня 2007 р., № 733 «Про затвердження Порядку подшу лiсiв на категорп та видiлення особливо захисних люових дшянок» закрiплюються единi вимоги до подшу лiсiв на категорп, умови й ознаки вщнесення 1'х до останшх, а також видiлення особливо захисних люових дiлянок з режимом обмеженого люокористування. Залежно вiд основних виконуваних функцiй лiси подiляються на таю категорп: (а) природоохоронного, наукового, юторико-культурного призначення; (б) рекреацiйно-оздоровчi люи; (в) захиснi й експлуатацiйнi. Люи, що зростають на однiй територп й вiдповiдають умовам та ознакам вщнесення 1'х до рiзних категорiй, належать 1'х до тса з них, для яко! у встановленому законодавством порядку функщонуе режим бшьш обмеженого лiсокористування. Межi лiсiв, визначених для вщнесення 1'х до одша з категорiй, проводяться уздовж природних меж, квартальних просiк, лiнiй зв'язку й електромереж та iнших ч^ко визначених на мiсцевостi розмежувальних лшш - залiзниць та автомобiльних дорщ канав, каналiв, газо- й нафтопроводiв, вiзирiв, протипожежних розривiв i вододшьних лiнiй.
У лiсах iснують особливо захисш лiсовi дiлянки з режимом обмеженого люокористування, якi видiляються органом виконавчоi влади з питань люового господарства АРК, центральним органом виконавчоi влади, що реалiзуе державну пол^ику у сферi лiсового господарства, i за поданням лiсовпорядних органiзацiй i за погодженням з органом виконавчоi влади з питань охорони навколишнього природного середовища АРК, обласними, Кшвською, Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями. Нормативи, за якими видшяються такi лiсовi дiлянки, встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв Украши [3; 2007. - № 37. - Ст. 1483].
В особливо захисних люових дiлянках указаними органами виконавчоi влади (за необхiдностi) може бути повшстю або частково заборонено застосування окремих видiв i способiв рубок (ст. 41 ЛКУ).
За ДСТУ 3404-96 «Л!авництво. Термiни та визначення» деревостан - це сукупшсть дерев, що е основним складником люу. Пiд стиглiстю деревостанiв розум^ть такий 1х стан, при якому вони якнайкраще вiдповiдають метi господарства, тобто найповшше задовольняють його потреби в конкретних сортиментах деревини або виявляють сво! кориснi властивостi.
Теорiя лiсокористування розглядае рiзнi види стиглосп деревостанiв виходячи з основного цшьового призначення лiсiв, функцiй, якi вони виконують, продуктивносп, бiологiчних особливостей деревних порщ, лiсорослинних умов, природних зон, а також способiв вiдновлення люу. Усi види стиглостi можуть бути подшеш на 2 групи - бюлопчш (природна, вiдновлювальна й фiзiологiчна) й економiчнi (кiлькiсна, технiчна, господарська, яюсна, захисна та iн.).
Стан насаджень або окремих дерев, за якого вони переходять у стадш вщмирання, йменуеться «природна стиглгсть», а вш, у якому розпочинаеться цей процес - «вгк природног стиглостг». Останнш залежить вщ деревноi породи, умов мюцезнаходження й походження. Природна стигшсть е тим максимальним вшом, до якого можна тримати
дерева на кореш. У практищ люовпорядкування вона знаходить застосування в тих господарствах, де за мету мають не одержання деревини, а використання якихось функцш люу. Це люи (а) природних заповщниюв, (б) першо'1 i друго'1 зон округiв саштарно'1 охорони лiкувально-оздоровчих територiй i курортсв, (в) заповщно'1 зони нацiональних природних i регiональних ландшафтних паркiв, (г) люопарково'1 частини зелених зон та ш.
В1дновлювальна (або ф1зична) стигл1сть деревостатв настае, коли забезпечуеться найкраще 1'х природне вiдновлення. Вона вказуе на ту вшову межу, за яку повинна переходити рубка, що мае задовольняти вимоги постшносп користування на пiдставi забезпечення природного люовщновлення. Вiдновлювальна стиглiсть деревостанiв залежить вщ пашвно'1 породи, 1'х походження, умов мюцезнаходження, ступеня зiмкненостi крон дерев, '1'х загального стану.
Ф1з1олог1чно стиглим вважаеться деревостан з найбшьшим приростом деревно'1 маси. Саме в цьому його вщ спостер^аеться максимальний ефект оздоровлення довкшля.
Кглькгсною стиглгстю називають вiк деревостану, при якому 1'х середнш об'емний прирiст досягае максимуму. Вона залежить вщ пашвно'1 породи дерев, 1'х типу, умов мюцезнаходження, стану. Г! вш особливо важливо враховувати в господарствах, зорiентованих на отримання максимально'' маси деревини незалежно вщ 11' якостi. При цьому вш головно'1 рубки не повинен бути нижчим вщ вiку кшькюно!' стиглостi насаджень.
Техшчною стиглгстю йменують такий стан деревостану, за якого спостер^аеться максимальний середнiй прирiст провщного сортименту або групи основних сортиментсв. Вона вiдображае цiльову спрямованiсть господарства в економiчних i природних умовах. За техшчною стиглютю деревостанiв установлюють оптимальний вiк головно'1 рубки насаджень в експлуатацшних лiсах. г!' вш залежить вiд породи дерев, люорослинних умов, середнього дiаметру провiдного сортименту, повноти насадження.
Пщ якгсною стиглгстю розумiеться стан деревостану, при якому якюна цифра досягае найбшьшо!' величини. Якюна цифра - це знеособлена середня вартють 1 куб. м деревини, визначена з урахуванням виходу конкретних сортимешив та 1'х щн. Вiк якюно'1 стиглостi залежить вщ економiчних умов i вартостi рiзних сортиментiв деревини.
Пiд час установлення ращональних строкiв вирощування лiсу важливо поеднувати висою якiснi показники з максимальним кшькюним виходом сортиментiв. Таке поеднання вщображае господарська стиглгсть деревосташв, вiком яко'1 вважаеться така пора насадження, коли воно дае максимальний середнш грошовий прибуток.
Не менш важливим видом стиглостi лiсу е захисна стиглгсть. Вщомо, що захисш функцп лiсiв рiзноманiтнi. Усi вони, а також стутнь 1'х виявлення перебувають у тiсному зв'язку з динамшою нагромадження фiтомаси, що значною мiрою визначаеться вiком деревостанiв. Захисна стиглють настае не вiдразу, а наростае поступово, тому зазвичай говорять не про вш, а про 11' перiод. Останнiй характеризуеться початковим i кiнцевим вiком насадження, пщ час якого захиснi функцп люу виявляються максимально. Так, захиснi функцп полезахисних лiсосмуг виявляються з 3-х - 5-ти роюв, ще до зiмкнення крон. Зi збiльшенням 1'х висоти захисний вплив лiсосмуги зростае, поширюючись на територiю, що дорiвнюе ширинi 20-25 висот лiсосмуги. Захисш властивосп лiсу теж залежать вщ його складу, повноти, вiку, стану тощо. У перiод кульмшаци приросту у висоту захисний вплив люу досягае максимуму i тривае певний час [2, с. 131, 132].
Метою проведення люовпорядкування е розроблення системи заходiв, спрямованих на забезпечення люокористування, ращонального ведення люового господарства, здшснення едино!' техшчно'1 полiтики в ньому, ефективного вщтворення, охорони й захисту лiсiв, на пiдвищення 1'х продуктивносп [2, с. 137].
Люовпорядкування е обов'язковим на всш територп Укра'ни, ведеться державними лiсовпорядними оргашзащями за единою системою, у встановленому центральним органом виконавчо'1 влади порядку, що забезпечуе формування державно'1 пол^ики у сферi лiсового господарства. У люах, що перебувають у державнш власностi, воно провадиться за рахунок кошт1в Державного бюджету, в люах власносп комунально'1 - мiсцевого бюджету, в люах
приватно! власносп - за кошти !х власникiв. Ведення лiсовпорядкування може здiйснюватися за рахунок iнших джерел, не заборонених законом (ст. 47 ЛКУ).
Державний лiсовий кадастр на територп Украши ведеться на пiдставi кадастру земельного з метою ефективно'1 оргашзацп охорони й захисту лiсiв, ращонального використання лiсового фонду держави, вщтворення лiсiв, здiйснення систематичного контролю за яюсними i кiлькiсними !х змшами. Лхсовий кадастр призначено для забезпечення оргашв державно! влади, органiв мюцевого самоврядування, заiнтересованих пiдприeмств, установ, оргашзацш i громадян достовiрною й об'ективною iнформацieю щодо природного й господарського стану люового фонду Украши та правового режиму його використання (статп 49 i 50 ЛКУ).
Державний люовий кадастр та облiк лiсiв ведуться Держлiсагенством Украши за единою для вах лiсiв системою за рахунок кош^в Держбюджету з метою забезпечення ефективно'1 оргашзацп охорони й захисту лiсiв, !х рацiонального використання й вщтворення, здшснення постiйного контролю за якюними й кiлькiсними змшами в люовому фондi Украши. Цей кадастр включае системнi вiдомостi про розподш лiсового фонду мiж власниками лiсiв i постiйними лiсокористувачами, про подш усiх лiсiв за категорiями залежно вiд виконуваних ними основних функцiй, грошову оцiнку та iншi данi, що характеризують !х кшьюсний i якiсний стан. Склад документаци кадастру й первинного облiку лiсiв, порядок !! ведення затверджуються Мшагропол^ики Украши за поданням Держлiсагенства, погодженим з Мшютерством природи Украши [3; 2007. - № 46. -Ст. 1885].
Щороку станом на 1 ачня до матерiалiв первинного облшу лiсiв постiйними лiсокористувачами i власниками лiсiв, в об'ектах яких (або для частини яких) бракуе бази даних з актуальною шформащею щодо характеристики кожно! люово! дшянки, вносяться змiни, що вiдбулись у структурi лiсового фонду. Цей кадастр ведеться за категорiями лiсiв з видшенням лiсових дiлянок, придатних для експлуатаци. Вiдомостi про вкритi люовою рослиннiстю лiсовi дiлянки, придатнi для користування, визначаються шляхом вщшмання вщ загально! площi тих лiсових дшянок, на яких згiдно з чинним законодавством не допускаеться проведення рубок головного користування. При складанш форм державного люового кадастру для постшних лiсокористувачiв i власникiв лiсiв, а також зведених звiтних форм для адмiнiстративно-територiальних одиниць площа фiксуеться з точшстю до 1 га, запас деревосташв - у тисячах кубiчних метрiв (з двома знаками тсля коми). У зведенiй документацii державного люового кадастру по крш'ш даш, що характеризують площу, приводяться в тисячах гектарiв (з одним знаком тсля коми), а запаси деревосташв - у мшьйонах кубiчних метрiв (з двома знаками пiсля коми) [3; 2010. - № 100. - Ст. 3581].
Ефективне ведення люового господарства не може юнувати без мошторингу стану лiсiв, який включае в себе своечасне виявлення й облш патогенних чинникiв, що призводять до всихання насаджень. У зв'язку iз цим здшснюеться робота щодо збирання й оброблення шформаци, пов'язано! з усиханням лiсiв на всш територii Укра!ни. Цi даш включають у себе площi всихаючих лiсiв, таксацiйнi характеристики насаджень, усихаючi породи, чинники, що викликають цей процес, i заходи боротьби, що вживаються для його запоб^ання. Для дослщження усихання лiсiв у динамщ один раз на 3 роки кожне люгосподарство на територii Укра!ни надае iнформацiю щодо поточного стану тдвщомчих йому насаджень, яка надалi аналiзуеться й подаеться у форм^ зручнiй для отримання будь-яких даних про причини й обсяги усихаючих порщ у будь-якому регюш держави [5, с. 224].
Мониторинг лiсiв здiйснюеться вiдповiдно до Закону Украши «Про охорону навколишнього середовища» i ст. 55 ЛКУ. Вiн е складовою частиною державно'1' системи мошторингу довкшля, провадиться шляхом збирання, передач^ збереження й аналiзування даних про стан лiсiв, прогнозування змiн у них i розроблення науково обгрунтованих рекомендацiй для iнформацiйно-аналiтичного забезпечення управлшня лiсами, ухвалення рiшень щодо запоб^ання негативним змiнам !х стану, дотримання вимог екологiчноi
безпеки i принцитв ведення лiсового господарства на засадах сталого розвитку. Мошторинг - одна з основних функцш державного управлшня й ведення лiсiв [4, с. 110].
Розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 31 грудня 2004 р., № 992-р «Про схвалення Концепцп державно! програми проведення мошторингу навколишнього природного середовища» мошторинг стану лiсiв провадиться щодо люово! рослинностi, люово! фауни (в тому чист мисливсько!), лiсових rрунтiв, земельних дшянок, не вкритих лiсовою рослиншстю, але якi задовольняють потреби люового господарства [3; 2005. - № 1. - Ст. 40].
Указ Президента Украши «Про положення про Державне агентство люових ресурав Украши» № 458 вiд 13 кв^ня 2011 р. вiдносить здiйснення мошторингу грушив з метою вирощування продуктивних лiсових насаджень, люово! рослинностi й мисливських тварин до повноважень Державного агентства люових ресурав Украши [3; 2011. - № 29. - Ст. 296].
I. Ф. Букша зазначае, що отримана при проведенш монiторингу iнформацiя мае забезпечувати можливють оцiнювати лiсорослиннi умови на контрольованих дшянках, характеризувати iнтенсивнiсть антропогенного впливу на люи, виявляти негативнi змши у фiзико-хiмiчних властивостях грунтiв через забруднення атмосфери й постчорнобильсью проблеми, втрату грунтом поживних речовин тсля вирубки дерев, змiну водного режиму грушив унаслiдок впливу дiяльностi людини та iнших чинникiв [1, с. 115].
Стаття 56 ЛКУ визначае поняття «люова сертифiкацiя» як оцшку вiдповiдностi системи ведення лiсового господарства встановленим мiжнародним вимогам щодо управлшня люами й лiсокористування на засадах сталого розвитку. Метою люово! сертифшацп е забезпечення економiчно, екологiчно й сощально збалансованого ведення лiсового господарства. Й органiзацiя i проведення здшснюються вiдповiдно до порядку, встановленого центральним органом виконавчо! влади, що забезпечуе формування державно! пол^ики у сферi лiсового господарства, за погодженням iз центральним органом виконавчо! влади, що забезпечуе формування державно! пол^ики у сферi охорони навколишнього природного середовища.
Процедура оргашзацп люового господарства законодавчо врегульована , мае широку правову регламентацiю. Усi п стадп мають велике значення для подальшого розвитку й реалiзацii люового законодавства Украши. Виникаючим при цьому суспшьним вiдносинам властивi ознаки правовщносин процедурних, урегульованих правом, якi мають публiчний характер, бо утворюються вони у процес дiяльностi уповноважених суб'екпв.
Список лтератури: 1. Букша I. Ф. Принципи створення системи еколопчного мошторингу люових грунтiв Украши / I. Ф. Букша // Стан земельних ресурав в Укрш'ш: проблеми та шляхи виршення : зб. доп. Всеукр. наук.-практ. конф. - К. : Центр еколог. осв^и та шформацп, 2001. - С. 115, 116. 2. Наук.-практ. коментар Люового кодексу Украши / Г. I. Балюк, А. П. Гетьман, Т. Г. Ковальчук [та ш.] ; за ред. Г. I. Балюк. - К.: Юршком 1нтер, 2009. - 368 с. 3. Офщшний вюник Украши. 4. Правове регулювання еколопчних, аграрних та земельних вщносин в Укрш'ш: сучасний стан i напрями вдосконалення: моногр. /
A. П. Гетьман, М. В. Шульга, А. М. Стат1вка [та ш.]; за ред. А. П. Гетьмана та
B. Ю. Уркевича. - Х. : Право, 2012. - 448 с. 5. Харченко Д. А. Информационные технологии в мониторинге усыхания лесов Украины / Д. А. Харченко // Вюн. Харюв. ун-ту, № 506; Серiя: Актуальш проблеми сучасно! науки в дослщженнях молодих вчених м. Харкова. -Ч. 2. - Х.: Харюв. нац. ун-т, 2001. - С. 224-226.
ПРОЦЕДУРА ОРГАНИЗАЦИИ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА КАК ВИД ПРОЦЕДУРНЫХ ПРАВООТНОШЕНИЙ Савчук Е. А.
В статье рассматриваются стадии процедуры организации лесного хозяйства. Приводится характеристика нормативно-правовых актов по ведению лесного хозяйства, разделению лесов на категории, установлению возраста спелости древостоев и норм
использования лесных ресурсов, проведению лесоустройства, ведению лесного кадастра, проведению мониторинга, лесной сертификации.
Ключевые слова: лесное хозяйство, лесные ресурсы, лесоустройство, лесной кадастр, лесная сертификация.
THE PROCEDURE OF FORESTRY AS A FORM OF PROCEDURAL
RELATIONSHIPS Savchuk E. A.
In the article the stage of the procedure of Forestry. A characteristic of regulations on forestry, forest division into categories, to establish the age of maturity stands and norms of use of forest resources, forest management planning, forest inventory, monitoring, conducting forest certification.
Key words: forestry, forest resources, forest management, forest inventory, forest certification.
Надтшла доредакцп 19.09.2013р.
