CC BY
68
УДК 336.24 Acnip. О.В. Юречко1 - НЛТУ Украти, м. nbsis
АНАЛ1З ВИД1В Л1СОКОРИСТУВАННЯ У ДЕРЖАВНИХ Л1СО-ГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИСМСТВАХ УКРА1НИ
Здiйснюeться аналiз видiв лiсокористування у державних люогосподарських пiдприeмствах Украши. Наводяться npaBOBi основи ix застосування.
Post-graduate O.V. Yurechko -NUFWTof Ukraine, L'viv Analysis of forms of forest using by state forest enterprises in Ukraine
The analysis of forms of forest using by state forest enterprises of Ukraine is examined. It is pointed basic legislative base that is up to their adoption.
Люи в житл людини вщграють дуже важливе значения i насамперед тому, що вони створюють сприятливе еколопчне, естетичне i оздоровче сере-довище. О^м цього, вони мають вагоме господарське значення, оскшьки е джерелом деревини - цiнноi сировини для рiзних галузей виробництва. По-бiчнi продукти лiсокористування вiдiграють велику роль у забезпеченш насе-лення цшними продуктами i високоефективними лiками.
Для збшьшення лiсосировинного потенцiалу регiону, подальшого за-доволення потреб народного господарства у деревиш та збереження еколого-соцiальних функцiй лiсових екосистем необхщно суворо дотримуватися оп-тимальних невиснажливих обсягiв лiсокористування, пiдвищувати продук-тившсть лiсiв i лiсистiсть територii до науково обгрунтованих норм, полш-шити вiкову структуру лiсiв та ix породний склад вiдповiдно до природнокль матичних та лiсорослинниx умов.
Сукупшсть лiсовиx i нелiсовиx земельних площ, призначених для роз-витку люового господарства, ставки та водойми в ix межах, становлять люо-вий фонд. До його складу входять: люи, лiсовi невкритi лiсом плошд, якi шд-лягають залiсненню, нелiсовi плошi, що мають службове та господарське значення i, розташоваш в лiсовиx масивах, болота, тски, яри.
У лiсаx Украiни здшснюються загальне та спецiальне використання люових ресурсiв. Загальне лiсокористування здiйснюють громадяни, як мають право вшьно перебувати в лiсаx, безкоштовно збирати для власного спо-живання дикоро^ трав,янi рослини, квiти, ягоди, горixи, гриби, iншi плоди, крiм випадюв, передбачених законодавчими актами. Спецiальне використання люових ресурсiв здiйснюеться в межах спецiалiзованиx державних люо-господарських шдприемств.
В основу класифiкацii видiв спецiального використання лiсiв покладе-но роль лiсiв, якi використовуються як природний ресурс. Вона, зокрема, по-лягае у значенш лiсу як джерела деревини, живищ, iншиx люових ресурсiв, а також у специфiчниx якостях лiсу: лiкувально-оздоровчиx, рекреацiйниx, ес-тетичних. Виходячи з цього, види спещального права лiсокористування за цшьовим призначенням можна подiлити на:
• використання деревних ресуршв л1су (загот1вля деревини, живиц i другоряд-
них лшових матер1ал1в);
1 Наук. кер1вник: доц. М.М. Огородник, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
• побiчнi лiсовi користування (сiнокосiння, випасання худоби, розмщення ву-лиюв та пасш, загот!вля деревних сок1в, загот!вля i збiр дикорослих плодiв, горiхiв, ягвд, лiкарських рослин i техтчно! сировини);
• використання лiсiв для ввдтворення ресурсiв тваринного походження, користування лшом для потреб мисливського господарства;
• використання люу у науково-дослщних цiлях;
А • ____• и • _
• використання лшу у культурно-оздоровчих, рекреацiиних, спортивних i ту-ристичних цiлях.
Залежно вщ строку, якиИ встановлюеться, користування земельними дшянками люового фонду може бути постшним або тимчасовим. Право пос-тшного користування земельними дшянками люового фонду посвщчуеться державним актом на право постшного користування землею. Земельш дшян-ки люового фонду можуть надаватись тимчасовим користувачам за пого-дженням з постшними користувачами.
Тимчасове користування земельними дшянками люового фонду може бути: короткостроковим - до трьох роюв { довготермшовим - вщ трьох до двадцяти п'яти роюв.
Загот1вля деревини е основним люовим користуванням у частиш задо-волення потреб суспшьства у люових ресурсах. Порядок загот1вл1 деревини регулюеться ст. 52-60 Люового кодексу Укра!ни, Правилами вщпуску деревини на пш в л1сах Укра!ни, затверджених постановою Кабшету Мш1стр1в Укра!ни вщ 29 липня 1999 р., № 1378, Правилами рубань головного користування в люах Украши, затверджеш постановою Кабшету Мш1стр1в Украши в1д 27 липня 1995 р., № 559.
Правила вщпуску деревини на пш в люах Украши - це система норм щодо встановлення л1мтв, !х розподшу та видач1 дозвол1в на загот1влю деревини, живищ та шших продуклв л1су, строюв { порядку !х загот1вл1 та виве-зення. Правила рубань головного користування в люах Украши визначаються як система норм { вимог щодо здшснення рубань, в основу яких покладено дотримання принцишв безперервного, невиснажливого { рацюнального використання люових ресурЫв, збереження умов вщтворення високопродуктив-них стшких насаджень, !х еколопчних та шших корисних властивостеИ.
ЛюовиИ кодекс визначае, що загот1вля деревини у порядку спещаль-ного використання здшснюеться шд час рубань головного користування, що проводяться у стиглих деревостанах. Деревина заготовлюеться також шд час рубань, пов'язаних з веденням люового господарства. Отже, вщповщно до Ль сового кодексу визначено три види рубань: рубання головного користування, рубання, пов'язаш з веденням люового господарства, та шш1 рубання.
Порядок визначення розм1ру загот1вл1 деревини у порядку рубань головного користування регламентуеться ст. 56 Люового кодексу. Так, плану-вання { проведення загот1вл1 деревини у порядку рубань головного користування здшснюеться в межах розрахунково! люосжи. Загот1вля деревини у порядку рубань головного користування в розм1рах, що перевищують розрахун-кову люосжу, забороняеться.
Розрахункова люосжа - науково обгрунтована оптимальна щор1чна норма рубань достиглих деревосташв, яка обчислюеться на тривалиИ перюд
для кожного шдприемства, що веде люове господарство, роздшьно за група-ми лшв, господарствах у кожнш област^ регюш, виходячи з принцишв без-перервност та невиснажливост використання люових ресурЫв.
Розм1ри люоЫчного фонду, тобто запасу деревини, призначено!' для за-гот1вл1 шд час рубань головного користування, встановлюються в межах розрахунково! люоЫки виходячи з потреб у люових ресурсах. Не встановлюеться л1м1т на загот1влю деревини шд час рубань, пов'язаних з веденням люового господарства, а також на загот1влю деревини шд час проведення шших рубань (розчищення земельних дшянок люового фонду, вкритих люовою рослинню-тю, у зв'язку з буд1вництвом пдровузл1в, трубопровод1в, шлях1в тощо).
Суб'ектами права загот1вл1 деревини е загот1вельш шдприемства, установи, оргашзаци. До шдприемств люогосподарського комплексу належать ус суб'екти шдприемницько! д1яльност1 у галуз1 люового господарства, а також юридичш або ф1зичш особи, яким вщповщт земельш ресурси надано у власшсть або постшне користування. ЗвичаИно домшуючими е державш, аг-рарш, вшськов1 та шш1 шдприемства.
Вщповщно до Правил вщпуску деревини на пш в люах Укра!ни ус види рубань здшснюються за спещальним дозволом - люорубним квитком. Кр1м того, населенню видаеться ордер на др1бниИ (до 10 куб. метр1в) вщпуск деревин на пш. Видача люорубного квитка (ордера) регулюеться 1нструкщею про порядок видач1 дозвол1в на спещальне використання люових ресурЫв затвердженою наказом Мшютерства охорони навколишнього природного се-редовища Укра!ни вщ 31 березня 1993 р., № 26.
Вщповщно до ст. 89 Люового кодексу спещальне використання люових ресурЫв та користування земельними дшянками люового фонду е платним. Плата справляеться за встановленими таксами або у вигляд1 орендно!' плати чи доходу, отриманого вщ реал1заци люових ресурЫв на конкурсних умовах. Плата за загот1влю деревини на пш справляеться за встановленими постановою Кабшету М1шстр1в Укра!ни вщ 20 Ычня 1997 р., № 44 таксами на деревину люових порщ, що вщпускаються на пш, або у вигляд1 орендно! плати чи доходу, отриманого вщ реал1заци люових ресурЫв на конкурсних умовах.
Важливим видом люокористування е загот1вля живищ. Порядок заготовки живищ регулюеться ст. 61 Люового кодексу Укра!ни, Правилами вщпуску деревини на пш в люах Укра!ни, Правилами загот1вл1 живищ в люах Укра!ни.
Живиця - це смола хвоИних дерев, яка використовуеться для отриман-ня медичних препарат1в, а також у техшчних цшях. Живицю одержують шляхом шдсочки, тобто надр1зу на кор1 стиглих та пристигаючих хвоИних наса-джень. Загот1вля живищ здшснюеться, в основному, постшними та тимчасо-вими люокористувачами - шдприемствами люозагот1вельно!' промисловост на шдстав1 спещального дозволу - люорубного квитка, якиИ видаеться на весь термш експлуатаци дшянки, призначено! для шдсочки. Загот1вля живищ здшснюеться на вщведених { переданих для шдсочки насадженнях зпдно з планом вщводу насаджень для шдсочки в натур^ ршенням обласно! державно! адмшютраци про розподш л1м1ту загот1вл1 живищ. Вщведення насаджень { оформлення !х у натур1 проводиться зпдно з Правилами шдпуску деревини
на пш. Загальна площа насаджень, що передаеться для пiдсочки, не повинна перевищувати 10 розрахункових лiсосiк.
Термiн, порядок та технолопя заготiвлi живицi в шших хвойних наса-дженнях встановлюеться Державним комiтетом лiсового господарства. Плата за заго^влю живицi визначаеться у межах такс на живицю, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 20 сiчня 1997 р., № 44.
К^м заготiвлi деревини та живищ, Лiсовий кодекс передбачае можли-вiсть заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв, а також здiйснення побiчних люових користувань. Вони належать до спещального використання, прова-дяться за плату на пiдставi спецiального дозволу - люового квитка i тiльки у межах вщведених земельних дiлянок люового фонду. Цi питання регулюють-ся Порядком заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв i здiйснення побiчних лiсових користувань в люах Укра!ни, затвердженого Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вiд 23 квггня 1996 р., № 449, 1нструкщею про порядок ви-дачi дозволiв на спецiальне використання люових ресурсiв, правилами вщ-пуску деревини на пш в лiсах Украши.
До другорядних люових ресурсiв вщносять пнi, луб, кору дерев, де-ревну зелень. 1х заготiвля здшснюеться для потреб виробничо! та комер-цшно! дiяльностi з метою 1х промислово! переробки, розвитку лiсових про-мислiв i задоволення потреб населення. Вщповщно до вимог ст. 62 Люового кодексу Укра!ни заготiвля другорядних люових матерiалiв повинна здшсню-ватись без заподiяння шкоди лiсу.
Серед видiв права лiсокористування особливе мюце займають побiчнi лiсовi користування. У ст. 64 Люового кодексу вказано, що до побiчних лiсових користувань належать: випасання худоби, розмiщення пасж, заготiвля сiна, де-ревних союв, збирання i заготiвля дикорослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, ль карських рослин i техшчно! сировини, люово! пiдстилки та очерету. Здiйснення побiчних лiсових користувань повинно провадитися без заподiяння шкоди лiсу.
Вiдповiдно до Порядку здшснення побiчних лiсових користувань в ль сах Укра!ни, затвердженого постановою Кабшету МЫс^в Укра!ни вщ 23 квiтня 1996 р., № 449, побiчнi лiсовi користування можна подшити на двi групи. До першо! вiднесено побiчнi лiсовi користування, об'ектом яких е лiс -заго^вля (збирання) дикорослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, лiкарських рослин; заго^вля деревних сокiв; збирання люово! пiдстилки. До друго! - не тшьки лiс, але й землi лiсового фонду, не покритi люом, - розмiщення пасiк, заготiвля сша i випасання худоби, заготiвля очерету.
Збiр громадянами у лiсах дикорослих трав'янистих рослин, квiтiв, гри-бiв, ягiд, горiхiв, iнших плодiв для власного споживання належить до загаль-ного використання лiсових ресурсiв i провадиться безкоштовно.
Заготiвля (збирання) дикорослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, лшарських рослин i техшчно! сировини провадиться способами i методами, що виключа-ють виснаження наявних ресурсiв i заподаяння шкоди лiсовому господарству.
Шд час збирання лiкарських рослин необхщно дотримуватись таких вимог: заготовляти шдземш частини рослин (корiння, кореневища, бульби, цибулини) тшьки тсля достигання i осипання насiння, залишати частину
рослин для вщновлення заростей, а молодi рослини - для подальшого росту; зрiзати траву без грубих приземних частин, не виривати рослини з коршням, кореневищами, бульбами, цибулинами; заготовляти кору тшьки на деревах, призначених для рубання у поточному рощ, бруньки - ранньою весною до 1х набухання i розпускання; залишати крашд екземпляри кв^ок i суцвт для за-пилення i наступного вщновлення рослин, не допускати зрiзування та обла-мування гiлок дерев i чагарникiв. Збiр лшарсько1 сировини допускаеться в таких межах (вщ загального бiологiчного запасу на дшянщ): пiдземних частин рослин (коршня, кореневища, бульби, цибулини) - до 10 %; трави, листя, квь ток, суцв^ь трав'янистих рослин, дерев i чагарникiв - до 40 %.
Заго^вля деревних сокiв провадиться у спещально створених для ще1 мети насадженнях, а також деревостанах, що шдлягають рубанням головного користування, не рашше нiж за 10 роюв до рубання, а у деревостанах, що шдлягають рубанню, пов'язаним з веденням люового господарства, та шшим рубанням - за один рш до рубання.
Розмiщення пасж на земельних дiлянках лiсового фонду здшснюеться без права рубань дерев i чагарниюв, розчищення та розорювання земельних дшянок лiсового фонду i спорудження на них будiвель капiтального типу. М1сця розмiщення пасiк визначаються з урахуванням умов ведення люового господарства i спецiального використання люових ресурсiв. Найбiльш при-датними для розмщення пасiк е мiшанi люи з наявнiстю медоносiв: липи, клена, верби, горобини, жимолосл, крушини, глоду, чорницi, малини, вересу, калини, терну тощо. Перюд розмiщення вуликiв i пасiк визначаеться залежно вiд календарних термiнiв цвiтiння медоносiв. Розмiщення пасж у мiсцях ма-сового вщпочинку людей забороняеться.
Заготiвля сiна i випасання худоби на земельних дшянках лiсового фонду забороняються, якщо це може завдати шкоди люу. Земельш дiлянки люо-вого фонду для заготiвлi сiна i випасання худоби щороку визначаються пос-тшними лiсокористувачами на пiдставi матерiалiв люовпорядкування або спецiального обстеження. Для сшокосшня можуть використовуватися неза-лiсненi зруби, галявини та iншi не вкрит лiсовою рослиннiстю землi, на яких не очшуеться природне лiсовiдновлення.
Випасання худоби, за винятком юз, дозволяеться на вкритих i не вкри-тих лiсовою рослиннiстю землях люового фонду, якщо це не завдае 1м шкоди. Мiсця та термши випасання худоби зазначаються у люовому квитку. На тери-торiях об'екпв природно-заповiдного фонду випасання худоби може здшсню-ватися лише за умови, що воно не суперечить 1х цшьовому призначенню.
Збирання люово1 тдстилки допускаеться в окремих випадках у люах друго! групи на земельних дшянках люового фонду, що визначаються пос-тiйними лiсокористувачами, не частше одного разу на п'ять роюв на однш i тiй же дшянщ люу. Термiн збирання зазначаеться у люовому квитку. Збирання люово1 пiдстилки забороняеться на люових дiлянках, розташованих у бщ-них люорослинних умовах, на дiлянках, де грунти пiддаються ерозп, та в мю-цях масового розмноження грибiв.
Заготiвля очерету провадиться на земельних дшянках люового фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин та ште-реЫв охорони навколишнього природного середовища.
Нaцioнaльний л^тех^чний yнiвeрcитeт yKpa'1'ни
ЛicoвиИ кoдeкc кpiм зaзнaчeниx вищe видiляe ш£ дeкiлькa видiв люо-кopиcтyвaння. Так, ет. 71, 74-76 Лicoвoгo кoдeкcy здiИcнюe пpaвoвe peгyлю-вання викopиcтaння лicoвиx pecypciв для пoтpeб ми^т^кого гocпoдapcтвa, у кyльтypнo-oздopoвчиx, peкpeaцiИниx, cпopтивниx i тypиcтичниx цiляx та пpoвeдeння нayкoвo-дocлiдниx poбiт.
Пpaвo кopиcтyвaння люом у кyльтypнo-oздopoвчиx, peкpeaцiИниx, cпopтивниx i тypиcтичниx цiляx oфopмляeтьcя вiдпoвiднo до нopм як люово-го, так i зeмeльнoгo зaкoнoдaвcтвa, що виpaжaeтьcя у двox пpaвoвиx фopмax Иого pea^a^ï - peглaмeнтaцieю пopядкy poзмiщeння в лicax i на зeмляx ль coвoгo фонду тypиcтcькиx тaбopiв, баз вiдпoчинкy тощо, а також чepeз здiИcнeння загального викopиcтaння люовж pecypciв.
Головною мeтoю пpaвa лicoкopиcтyвaння для нayкoвo-дocлiдниx poбiт e виявлeння, вивчeння, збepeжeння i викopиcтaння гeнeтичнoгo фонду pocлин у лicax нашо!" дepжaви. Загальновизнаним e факт нeoбxiднocтi шиpoкoгo за^ тocyвaння у ^акти^ лicopoзвeдeння дocягнeнь гeнeтики i ceлeкцiï дepeвниx пopiд. Оcoбливicтю peгyлювaння цього виду ^ава лicoкopиcтyвaння, зважа-ючи на ^инцип бaгaтoцiльoвoгo викopиcтaння лiciв, e Иого пpiopитeтнicть вiднocнo шшж видiв пpaвa кopиcтyвaння лicoм. Для пpoвeдeння науково-дocлiдниx poбiт у лicax пiдпpиeмcтвaм, ycтaнoвaм i opгaнiзaцiям можуть на-дaвaтиcя cпeцiaльнi дшянки, на якж можуть бути oбмeжeнi або пoвнicтю за-бopoнeнi лicoвi кopиcтyвaння iншиx лicoкopиcтyвaчiв, у т.ч. ^омадян, якщо цe нe cyмicнo з цiлями пpoвeдeння нayкoвo-дocлiдниx poбiт. Piшeння пpo об-мeжeння чи зaбopoнy тaкиx видiв пpaвa кopиcтyвaння пpиИмaють мicцeвi pa-ди за пoгoджeнням з пocтiИними лicoкopиcтyвaчaми.
Рацюнальте викopиcтaння лicoвиx pecypciв дacть змогу збepeгти та пpимнoжити бaгaтcтвo лiciв, що завжди були i зaлишaютьcя одним з гoлoвниx пpиpoдниx чинниюв, мicцeм фopмyвaння тpyдoвoï дiяльнocтi людини - почи-наючи з дoicтopичниx чaciв i дoнинi. Багато науковщв i пoлiтикiв вбачають мoжливicть полшшити eкoлoгiчнy cитyaцiю на шляxy подальшого poзшиpeння oб,eктiв пpиpoднo-зaпoвiднoгo фонду, ютотного oбмeжeння або И повного ^и-пинeння пpoмиcлoвoгo лicoкopиcтyвaння в лicax дeякиx peгioнiв, нe вдaючиcь до cиcтeмнoгo aнaлiзy cтaнy cпpaв у галуз^ до виcвiтлeння oб,eктивниx лшв-ничo-тexнiчниx пoкaзникiв, якi xapaктepизyють стан лiciв i змiни, що вщбули-cя в ниx за минyлi дecятиpiччя i вiдбyвaютьcя cьoгoднi. Te caмe cтocyeтьcя дocвiдy i показниюв eкoнoмiчнoгo викopиcтaння лicoвиx pecypciв у cyc^mx зapyбiжниx кpaïнax. Аджe намагання увшти до GвpoпeИcькoгo Cпiвтoвapиcтвa те можна peaлiзyвaти лишe гacлaми. Важлившим e eкoнoмiчнe зpocтaння, i в тому чи^ - в люовш гaлyзi, з piвнянням на пepeдoвi дocягнeння.
Лiтeрaтyрa
1. Лicoвий xoAexc Укpaïни вiд 21 ачня 1994 p.// Вщомооп Вepxoвнoï Ради. - 1994, № 17. - С. 99.
2. Лaвeйкiнa G. PerioRa^m acпeкти yпpaвлiння пpиpoдними pecypcaми та eM^o^HRa бeзпeкa нaceлeння, нayкoвe видання. - К.: Рада з вивчeння пpoдyктивниx шл, У НУНУ, 2000.
3. ^нарук С.А. Peгioнaльнe пpиpoдoкopиcтyвaння: Навч. noc. - Львiв: Свгг, 1992. - 336 c.
4. Бoбкo А. Пpoблeми лicoвoгo гocnoдapcтвa в Укpaïнi: оподаткування зeмлi, нopмyвaн-ня вiдnycкy та poзмip зaгoтiвлi дepeвини// Екoнoмiкa Укpaïни. - 199S, № S.
5. Зaвгoрoдня В. Вщповщальнють за шкоду зanoдiянa пopyшeнням лicoвoгo законодав-cтвa// Пiдnpиeмництвo, гocпoдapcтвo i npaвo. - 2002, № 12.
6. Постанова Кабшету М1н1стр1в Украши вщ 5 грудня 1996 р., № 1464 "Про такси для обчислення розм1ру шкоди, заподiяноi люовому господарству".
7. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 21 квiтня 1998 р., № 521 "Про затверджен-ня такс для обчислення розмiру вщшкодування шкоди, заподiяноi порушенням природоохо-ронного законодавства у межах територш та об'екпв природо-заповiдного фонду".
8. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украiни вiд 27 липня 1995 р., № 555 "Про затверджен-ня Санiтарних правил в люах".
9. Порядок под^ лiсiв на групи, вщнесення 1х до категорп захишеностi та видшення особливо захисних земельних д^нок лiсового фонду, затверджений постановою Кабшету МЫс^в Украши вiд 27 липня 1995 р., № 557.
10. Порядок заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв i здiйснення побiчних лiсових ко-ристувань в лiсах Украiни, затверджений Постановою Кабшету Мшс^в Украiни вщ 23 кв^-ня 1996 р., № 449. _
УДК 336.9+658.0 Доц. М.К. Колкник, канд. екон. наук;
студ. Р.1. Задерецька - НУ "Львiвська полiтехнiка"
МЕХАН1ЗМ ФОРМУВАННЯ СПЕЦIАЛЬНОÏ KPEAOTHOÏ ГАЛУЗЕВOÏ ПPOПOЗИЦIÏ ДЛЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ВИРОБНИКА
Розглянуто питання розвитку системи кредитно'1' та фшансово'1' пщтримки сiльськогосподарських пiдприeмств. Проаналiзовано особливостi розвитку кредит-них вiдносин в аграрному сектор^ головнi проблеми та недолши, запропоновано шляхи ïx усунення, запропоновано конкретш заходи щодо удосконалення кредитного мехашзму.
Assoc. prof. M.K. Kolisnyk; stud. R.I. Zaderets'ka -NU "L'vivs'kaPolitehnika"
Creation of special credit proposition for agricultural producer
The article deals with questions pertaining to the development of crediting and the financial support system to agricultural enterprises. The author analyzes peculiarities of credit relations development in the agrarian sector, the main problems and drawbacks, and suggests methods for their elimination. Also propose measures aimed at perfecting the mechanism of crediting.
Тенденци, що переважають у св1товш економщ вимагають пошуюв якюного реформування вс1х галузей економши. Зокрема, для Украши варто звернути увагу на розширення можливостей поступу для банювського та сшьсь-когосподарського сектор1в. Д1яльшсть сучасних банювських установ на пере-важно обмежуеться стандартним набором послуг та намаганнями ïx штерпрету-вати бшьшою чи меншою м1рою. Однак така ситуащя не може тдвищити кон-куреноспроможнють украïнськиx банюв пор1вняно з шоземними банювськими установами. Отже, варто акцентувати на тих послугах, як допоможуть в1тчиз-няному банку витримати натиск шоземних конкурента. Вигщним е надання банками спещальних кредитних пропозицш для виробниюв р1зних галузей.
Питанням кредитування сшьського господарства придшяють велику увагу вггчизняш та заруб1жш економюти-дослщники, зокрема Т. Осташко, Л. Долгий, О. Стариков, М. Гарасим, С. Науменкова, М. Малик, А. Берлач, О. Лош-карьова, Я. Чайковський [1-9, 13]. Bti науковщ тдтверджують думку, що сшь-госпвиробнику потр1бна тдтримка комерцшних банюв. Особливоï уваги потре-
