CC BY
35
Лiтература
1. Анциферов Г.И. Селекция ивы белой на быстроту роста и качество древесины: Авто-реф. дисс. ... канд. биол. наук. - М.: 1965. - 24 с.
2. Гусейнов И.Д. Новые виды и гибриды прутовидных ив для флоры Азербайджана и внедрение их в производство. - Труды АзербНИИЛХ. - Баку, 1973. - С. 41-44.
3. Сукачев В.Н. Из работ по селекции ив// Сб.: Селекция и интродукция быстрорастущих древесных пород. - Л.: Гослестехиздат, 1934. - С. 17-22.
4. Шабуров В.И. Индивидуальная изменчивость ивы белой в поймах рек южного Урала в связи с селекцией на декоративность: Автореф. дисс. ... канд. биол. наук. - Свердловск, 1970. - 25 с.
5. Сукачев В.Н. Работы по селекции ивы// Лесное хозяйство. - М.: Лесн. пром-ть. -1939, № 1. - С. 21-26.
6. Старова Н.В. Селекция ивовых. - М.: Лесн. пром-сть. - 1980. - 208 с.
7. Скворцов А.К. Ивы СССР. - М.: Наука, 1968. - 262 с.
8. Василенко И.Д. Опыт гибридизации ив на Украине// Лесной журнал. - Архангельск: Известия ВУЗ. - 1976, № 5. - С. 134-135.
9. Василенко И.Д. Межвидовая и внутривидовая гибридизация в роде Salix L.// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1983, вып. 65. - С. 53-56.
10. Василенко 1.Д. Декоративш форми riбридiв в родi Salix L.// Матер. шжн. конф. -Умань, 2006. - С. 142-143.
11. Василенко И.Д., Старова Н.В. Способ получения декоративны форм ив: Авторское свидет. на изобретение. - М.: Госкомизобретений СССР. - 14.12.1981. - 8 с.
12. Василенко И.Д. Новообразования у гибридных комбинаций ив// Сб. науч. тр. - Тула, 1979. - С. 18-22. _
УДК 630*6(477) Доц. М.М. Огородник, канд. екон. наук;
acnip. О.В. Юречко - НЛТУ Украти, м. nbsis
АНАЛ1З ВИД1В Л1СОКОРИСТУВАННЯ У ДЕРЖАВНИХ Л1СО-ГОСПОДАРСЬКИХ П1ДПРИеМСТВАХ УКРА1НИ
Здшснюеться аналiз видiв люокористування у державних люогосподарських тдприемствах Украши. Наводяться npaBOBi основи ix застосування.
Assoc. prof. M.M. Ogorodnyk; post-graduate О.У. Yurechko -
NUFWT of Ukraine, L 'viv
Analysis of forms of forest using by state forest enterprises in Ukraine
The analysis of forms of forest using by state forest enterprises of Ukraine is examined. It is pointed basic legislative base that is up to their adoption.
Люи в житл людини мають дуже важливе значения насамперед тому, що вони створюють сприятливе еколопчне, естетичне i оздоровче середовище. Окр1м цього, вони е джерелом деревини - цiнноi сировини для рiзних галузей виробництва. ^6i4m продукти люокористування вщграють велику роль у за-безпеченш населення щнними продуктами i високоефективними лжами.
Для збшьшення люосировинного потенщалу регюну, подальшого за-доволення потреб народного господарства у деревиш та збереження еколого-сощальних функцш люових екосистем необхщно суворо дотримуватися оп-тимальних невиснажливих обсяпв люокористування, шдвишувати продук-тившсть лiсiв i люистють територii до науково обгрунтованих норм, полш-шити вiкову структуру лiсiв та ix породний склад вiдповiдно до природно-клiматичниx та лiсорослинниx умов.
У люах Укра1ни здiйснюються загальне та спещальне використання лiсових ресурсiв. Загальне люокористування здiйснюють громадяни, якi ма-ють право вiльно перебувати в люах, безкоштовно збирати для власного спо-живання дикорослi трав,янi рослини, квгги, ягоди, горiхи, гриби, iншi плоди, крiм випадкiв, передбачених законодавчими актами. Спещальне використання люових ресурЫв здшснюеться в межах спецiалiзованих державних люо-господарських шдприемств (ДП).
В основу класифшаци видiв спещального використання лiсiв покладе-но роль лiсiв, якi використовуються як природний ресурс. Вона, зокрема, по-лягае у значеннi лiсу як джерела деревини, живищ, iнших лiсових ресурЫв, а також у специфiчних якостях люу: лiкувально-оздоровчих, рекреацiйних, ес-тетичних. Виходячи з цього, види спещального права люокористування за щльовим призначенням можна подшити на:
• використання деревних ресуршв л1су - загот1вля деревини, загот1вля живищ, загот1вля другорядних люових матер1ал1в (птв, луба, кори та ш.);
• поб1чт люов1 користування - сшокошння, випасання худоби, розмщення ву-лишв та пасш, загот1вля деревних сошв, загот1вля 1 зб1р дикорослих плод1в, гор1х1в, япд, лшарських рослин 1 техтчно! сировини;
• використання лю1в для вщтворення ресурс1в тваринного походження, користування люом для потреб мисливського господарства;
• користування л1сом у науково-дослщних щлях;
• користування л1сом у культурно-оздоровчих, рекреацшних, спортивних 1 ту-ристичних цшях.
Залежно вiд строку, який встановлюеться, користування земельними дшянками лiсового фонду може бути постшним або тимчасовим. Право пос-тшного користування земельними дiлянками лiсового фонду посвщчуеться державним актом на право постшного користування землею. Земельнi дшян-ки лiсового фонду можуть надаватись тимчасовим користувачам за пого-дженням з постшними користувачами.
Тимчасове користування земельними дшянками люового фонду може бути: короткостроковим - до трьох роюв i довготермiновим - вщ трьох до двадцяти п'яти роюв.
Заго^вля деревини е основним люовим користуванням у частинi задо-волення потреб суспшьства у лiсових ресурсах. Порядок заготiвлi деревини регулюеться Люовим кодексом Укра1ни, Правилами вiдпуску деревини на пш в лiсах Украши, затвердженими постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 29 липня 1999 р., № 1378, Правилами рубань головного користування в люах Украши, затвердженими постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 27 липня 1995 р., № 559.
Правила вщпуску деревини на пш в лiсах Укра1ни - це система норм щодо встановлення лiмiтiв, 1х розподiлу та видачi дозволiв на заготiвлю деревини, живищ та шших продуктiв люу, строкiв i порядку 1х заготiвлi та виве-зення. Правила рубань головного користування в люах Украши визначаються як система норм i вимог щодо здiйснення рубань, в основу яких покладено дотримання принцишв безперервного, невиснажливого i рацiонального використання люових ресурсiв, збереження умов вщтворення високопродуктив-них стiйких насаджень, 1х екологiчних та iнших корисних властивостей.
Лiсовий кодекс визначае, що заготiвля деревини у порядку спещального використання здшснюеться шд час рубань головного користування, що проводяться у стиглих деревостанах. Деревина заготовлюеться також шд час рубань, пов'язаних з веденням люового господарства. Отже, вщповщно до Ль сового кодексу визначено три види рубань: рубання головного користування, рубання, пов'язаш з веденням люового господарства, та iншi рубання.
Порядок визначення розмiру заготiвлi деревини у порядку рубань головного користування регламентуеться ст. 56 Люового кодексу. Так, плану-вання i проведення заготiвлi деревини у порядку рубань головного користування здшснюеться в межах розрахунково1 люосжи. Заготiвля деревини у порядку рубань головного користування в розмiрах, що перевищують розрахун-кову лiсосiку, забороняеться.
Розрахункова люосша - науково обгрунтована оптимальна щорiчна норма рубання достиглих деревостанiв, яка обчислюеться на тривалий перiод для кожного шдприемства, яке веде люове господарство, роздiльно за група-ми лiсiв, господарствами у кожнiй област^ регiонi, виходячи з принципiв без-перервностi та невиснажливостi використання люових ресурсiв.
Розмiри лiсосiчного фонду, тобто запасу деревини, призначено1 для за-готiвлi пiд час рубань головного користування, встановлюються в межах роз-рахунково1 лiсосiки, виходячи з потреб у люових ресурсах. Не встановлюеться лiмiт на заготiвлю деревини шд час рубань, пов'язаних з веденням люового господарства, а також на заго^влю деревини пiд час проведення шших рубань (розчищення земельних д^нок лiсового фонду, вкритих лiсовою рослиншс-тю, у зв'язку з будiвництвом гiдровузлiв, трубопроводiв, шляхiв тощо).
Суб'ектами права заготiвлi деревини е заго^вельш пiдприемства, установи, органiзацiï. До шдприемств люогосподарського комплексу належать ус суб'екти пiдприемницькоï дiяльностi у галузi лiсового господарства, а також юридичш або фiзичнi особи, яким вщповщт земельнi ресурси надано у власшсть або постiйне користування. Як правило, е державш, аграрнi, вшсь-ковi та iншi пiдприемства.
Вщповщно до Правил вiдпуску деревини на пш в лiсах Украïни, ус види рубань здiйснюються за спещальним дозволом - лiсорубним квитком. К^м того, населенню видаеться ордер на дрiбний (до 10 куб. метрiв) вiдпуск деревини на пнi. Видача люорубного квитка (ордера) регулюеться 1нструк-цiею про порядок видачi дозволiв на спецiальне використання лiсових ресурЫв, затвердженою Наказом Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища Украши вщ 31 березня 1993 p., № 26.
Вщповщно до ст. 89 Люового кодексу, спецiальне використання люо-вих ресурсiв та користування земельними донками лiсового фонду е плат-ним. Плата справляеться за встановленими таксами або у виглядi орендно1' плати чи доходу, одержаного вщ реалiзацiï лiсових ресурсiв на конкурсних умовах. Плата за заго^влю деревини на пнi справляеться за встановленими Постановою Кабшету М1шс^в Украши вщ 20 сiчня 1997 р., № 44 таксами на деревину люових порщ, що вiдпускаються на пш, або у виглядi орендно1' плати чи доходу, одержаного вщ реалiзацiï лiсових ресурсiв на конкурсних умовах.
Важливим видом люокористування е заготiвля живищ. Порядок заго-тiвлi живицi регулюеться Лiсовим кодексом Украши, Правилами вщпуску де-ревини на пнi в люах Украши, Правилами заготiвлi живищ в люах Украши.
Живиця - це смола хвойних дерев, яка використовуеться для одержан-ня медичних препара^в, а також у техшчних щлях. Живицю одержують шляхом шдсочкування, тобто надрiзу на корi стиглих та пристигаючих хвойних насаджень. Заго^вля живицi здiйснюеться, в основному, постшними та тим-часовими люокористувачами - пiдприемствами люозаго^вельно! промисло-вост на пiдставi спецiального дозволу - люорубного квитка, який видаеться на весь термш експлуатаци дiлянки, призначено! для пiдсочення. Заготiвля живицi здшснюеться на вiдведених i переданих для тдсочування насаджен-нях згiдно з планом вщводу насаджень для тдсочки в натурi, рiшенням об-ласно! державно! адмшютраци про розподiл лiмiту заготiвлi живицi. Вщве-дення насаджень i оформлення !х у натурi проводиться згiдно з Правилами тдпуску деревини на пнi. Загальна площа насаджень, що передаеться для тдсочування, не повинна перевищувати 10 розрахункових люосж.
Термiн, порядок та технолопя заготiвлi живицi в iнших хвойних наса-дженнях встановлюе Державний комггет лiсового господарства. Плата за за-готiвлю живицi визначаеться у межах такс на живицю, затверджених поста-новою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 20 сiчня 1997 р., № 44.
К^м заготiвлi деревини та живищ, Люовий кодекс передбачае можли-вiсть заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв, а також здiйснення побiчних люових користувань. Вони належать до спещального використання, прова-дяться за плату на пiдставi спецiального дозволу - люового квитка i тiльки у межах вщведених земельних дiлянок люового фонду. Цi питання регулюють-ся Порядком заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв i здiйснення побiчних лiсових користувань в люах Украши, затвердженим Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 23 квггня 1996 р., № 449, 1нструкщею про порядок ви-дачi дозволiв на спецiальне використання люових ресурсiв, правилами вщ-пуску деревини на пш в лiсах Украши.
До другорядних люових ресурсiв вщносять пнi, луб, кору дерев, де-ревну зелень, !х заготiвля здшснюеться для потреб виробничо! та комер-цшно! дiяльностi з метою !х промислово! переробки, розвитку лiсових про-мислiв i задоволення потреб населення. Вщповщно до вимог ст. 62 Люового кодексу Украши, заготiвля другорядних люових матерiалiв повинна здшсню-ватись без заподiяння шкоди лiсу.
Серед видiв права лiсокористування особливе мюце займають побiчнi лiсовi користування, до яких належать: випасання худоби, розмщення пасж, заготiвля сiна, деревних союв, збирання i заготiвля дикорослих плодiв, горь хiв, грибiв, ягiд, лжарських рослин i техшчно! сировини, люово! пiдстилки та очерету. Здiйснення побiчних лiсових користувань повинно провадитися без заподiяння шкоди лiсу.
Вiдповiдно до Порядку здшснення побiчних лiсових користувань в ль сах Украши, затвердженого постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 23 квiтня 1996 р., № 449, побiчнi лiсовi користування можна подшити на двi
групи. До першо1' вiднесено побiчнi лiсовi користування, об'ектом яких е лю -заго^вля (збирання) дикорослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, лiкарських рос-лин; заго^вля деревних сокiв; збирання люово1" пiдстилки. До друго1' - не тшьки лiс, але й землi лiсового фонду, не покритi люом, - розмiщення пасiк, заготiвля Ына i випасання худоби, заготiвля очерету.
Збiр громадянами у лiсах дикорослих трав'янистих рослин, квтв, гри-бiв, ягiд, горiхiв, iнших плодiв для власного споживання належить до загаль-ного використання лiсових ресурсiв i провадиться безкоштовно. Заготiвля (збирання) дикорослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, лжарських рослин i тех-нiчноï сировини провадиться способами i методами, яю виключають висна-ження наявних ресурЫв i заподiяння шкоди лiсовому господарству.
Шд час збирання лжарських рослин необхщно дотримуватись таких вимог: заготовляти шдземш частини рослин (корiння, кореневища, бульби, цибулини) тiльки пiсля достигання i осипання наЫння, залишати частину рослин для вщновлення заростей, а молодi рослини - для подальшого росту; зрiзати траву без грубих приземних частин, не виривати рослини з коршням, кореневищами, бульбами, цибулинами; заготовляти кору тшьки на деревах, призначених для рубання у поточному рощ, бруньки - ранньою весною до ix набухання i розпускання; залишати крашд екземпляри квгток i суцвт для за-пилення I подальшого вщновлення рослин, не допускати зрiзування та обла-мування гшок дерев i чагарникiв. Збiр лжарсь^' сировини допускаеться в таких межах (вщ загального бiологiчного запасу на дшянщ): пiдземниx частин рослин (коршня, кореневища, бульби, цибулини) - до 10 %; трави, листя, квь ток, суцвггь трав'янистих рослин, дерев i чагарниюв - до 40 %.
Заго^вля деревних союв провадиться у спецiально створених для цiеï мети насадженнях, а також деревостанах, що шдлягають рубцi головного користування, не рашше шж за 10 рокiв до рубання, а у деревостанах, що шдлягають рубкам, пов'язаних з веденням люового господарства, та шших рубках - за один рж до рубання.
Розмщення паЫк на земельних дшянках люового фонду здшснюеться без права рубань дерев i чагарниюв, розчищення та розорювання земельних дшянок люового фонду i спорудження на них будiвель капитального типу. Мюця розмiщення пасiк визначаються з урахуванням умов ведення люового господарства i спещального використання люових ресурЫв. Найбшьш при-датними для розмщення паЫк е змiшанi лiси з наявшстю медоносiв: липи, клена, верби, горобини, жимолост^ крушини, глоду, чорнищ, малини, вересу, калини, терену тощо. Перюд розмiщення вуликiв i паЫк визначаеться залеж-но вiд календарних термiнiв цвiтiння медоносiв. Розмiщення паЫк у мiсцяx масового вiдпочинку людей забороняеться.
Заго^вля сiна i випасання худоби на земельних дшянках люового фонду забороняються, якщо це може завдати шкоди люу. Земельш дшянки лiсового фонду для заготiвлi Ына i випасання худоби щороку визначаються постшними лiсокористувачами на пiдставi матерiалiв лiсовпорядкування або спецiального обстеження. Для ЫнокоЫння можуть використовуватися не за-лiсненi зруби, галявини та iншi не вкритi лiсовою рослиннiстю земл^ на яких не очiкуеться природне люовщновлення.
Випасання худоби, за винятком KÏ3, дозволяеться на вкритих i не вкри-тих лiсовою рослиннiстю землях люового фонду, якщо це не завдае ïm шкоди. Мiсця та термiни випасання худоби зазначаються у люовому квитку. На тери-торiях об'екпв природно-заповiдного фонду випасання худоби може здшсню-ватися лише за умови, що воно не суперечить ïx цiльовому призначенню.
Збирання лiсовоï пiдстилки допускаеться в окремих випадках у люах другоï групи на земельних дшянках лiсового фонду, що визначаються пос-тiйними лiсокористувачами, не частше одного разу на п'ять роюв на однiй i тiй же дшянщ лiсу. Термiн збирання зазначаеться у люовому квитку. Збирання лiсовоï пiдстилки забороняеться на люових дiлянках, розташованих у бщ-них люорослинних умовах, на дiлянках, де грунти пiддаються ерозiï, та в мю-цях масового розмноження грибiв.
Заготiвля очерету провадиться на земельних дшянках люового фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин та ште-реЫв охорони навколишнього природного середовища. Люовий кодекс, крiм зазначених вище, видшяе ще декiлька видiв лiсокористування, зокрема для потреб мисливського господарства, у культурно-оздоровчих, рекреацшних, спортивних i туристичних цшях та для проведення науково-дослщних робгг.
Право користування люом у культурно-оздоровчих, рекреацшних, спортивних i туристичних щлях оформляеться вщповщно до норм як люово-го, так i земельного законодавства, що виражаеться у двох правових формах його реашзаци - регламентащею порядку розмiщення в люах i на землях ль сового фонду туристських таборiв, баз вщпочинку тощо, а також через здшснення загального використання лiсових ресурсiв.
Головною метою права люокористування для науково-дослщних робiт е виявлення, вивчення, збереження i використання генетичного фонду рослин у люах нашоï держави. Загальновизнаним е факт необхiдностi широкого зас-тосування у практицi лiсорозведення досягнень генетики i селекци деревних порщ. Особливiстю регулювання цього виду права люокористування, зважа-ючи на принцип багатощльового використання лiсiв, е його прюритетшсть вiдносно iнших видiв права користування люом. Для проведення науково-дослiдних робiт у лiсах шдприемствам, установам i органiзацiям можуть на-даватися спецiальнi дiлянки, на яких можуть бути обмежеш або повшстю за-бороненi лiсовi користування шших лiсокористувачiв, у т.ч. громадян, якщо це не сумюно з щлями проведення науково-дослiдних робiт. Рiшення про об-меження чи заборону таких видiв права користування приймають мiсцевi ради за погодженням з постшними люокористувачами.
Рацiональне використання люових ресурсiв дасть змогу зберегти та примножити багатство лiсiв, що завжди були i залишаються одним з голов-них природних чинникiв, мюцем формування трудово" дiяльностi людини -починаючи з доiсторичних часiв i дониш. Багато науковцiв i полггиюв вбача-ють можливiсть полiпшити еколопчну ситуацiю на шляху подальшого роз-ширення об,ектiв природно-заповiдного фонду, ютотного обмеження або й повного припинення промислового люокористування в лiсах деяких регюшв, не вдаючись до системного аналiзу стану справ у галуз^ до висвiтлення об'ек-
тивних лiсiвничо-технiчних показниюв, якi характеризують стан лiсiв i змiни, що вiдбулися в них за минулi десятирiччя i вщбуваються сьогоднi. Те саме стосуеться досвiду i показникiв економ1чного використання люових ресурЫв у сусiднiх зарубiжних крашах. Адже намагання увiйти до Свропейського Спiвтовариства не можна реашзувати лише гаслами. Важливiшим е економ1ч-не зростання, i зокрема - в люовш галузi, з рiвнянням на передовi досягнення.
Лiтература
1. Лгсовий кодекс Украши. Кодекс Украши про надра: Офщшне видання. - К.: Парла-ментське вид-во, 2004. - 78 с.
2. Еколопчна i лсова полтика// Зб. наук. праць. - Льв1в: ТзОВ "ЗУКЦ". - 2004, вип. 2. - 144 с.
3. Бобко А. Проблеми люового господарства в Укрш'ш: оподаткування земл^ нормуван-ня вщпуску та розм1р загот1вл1 деревини// Економша Украши. - 1998, № 8. - С. 14-17.
4. Завгородня В. Вщповщальнють за шкоду, запод1яну порушенням люового законо-давства// Пщприемництво, господарство i право. - 2002, № 12. - С. 12-14.
5. Постанова Кабшету МЫс^в Украши вщ 5 грудня 1996 р., № 1464 "Про такси для обчислення розмiру шкоди, заподiяноï люовому господарству".
6. Постанова Кабiнету МЫс^в Украши вiд 21 квiтня 1998 р., № 521 "Про затверджен-ня такс для обчислення розмiру вiдшкодування шкоди, заподiяноï порушенням природоохо-ронного законодавства у межах територш та об'ектiв природо-заповiтного фонду".
7. Постанова Кабшету МЫс^в Украïни вщ 27 липня 1995 р., № 555 "Про затверджен-ня Саштарних правил в лiсах".
8. Порядок под^ лiсiв на групи, вщнесення 1х до категорп захищеностi та видшення особливо захисних земельних д^нок лiсового фонду, затверджений постановою Кабшету МЫс^в Украши вiд 27 липня 1995 р., № 557.
9. Порядок заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв i здiйснення побiчних лiсових ко-ристувань в лiсах Украши, затверджений постановою Кабшету Мшс^в Украши вщ 23 кв^-ня 1996 р., № 449.
10. Лковий кодекс Украши. Кодекс Украши про надра: Офщшне видання. - К.: Парла-ментське вид-во, 2004. - 78 с.
УДК 630*232.41: 630*176.322.6 Acnip. М.М. Гузь1 - НЛТУ Украши, м. Rbsis
ВПЛИВ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕР1АЛУ НА Р1СТ I РОЗВИТОК Л1СОВИХ КУЛЬТУР
Проаналiзовано результати експериментальних дослщжень впливу умов виро-щування садивного матерiалу на його наступний picT i розвиток у лiсових культурах.
Ключов1 слова: дуб звичайний, ciянцi, шпигування жолудiв, тоpф'янi таблетки, коренева система.
Post-graduate M.M. Guz - NUFWT of Ukraine, L 'viv
The influence of growing terms of planting stock on growth and development of forest cultures
It is analysed the results of experimental researches of influence of conditions on growing of planting stock on its forming and development in forest cultures.
Keywords: ordinary oak, seedlings, espionages of acorns, peat tablets, rootage.
Вщомо, що умови вирощування садивного матер1алу мають великий вплив на рют i розвиток рослин у люових культурах [1, 2, 4-6]. Для досль
1 Наук. кер1вник: доц. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
