CC BY
24
УДК 911.2:630 (292.452) Асист. П.С. Телш, канд. геогр. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
СТАН ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В ВЕРХНЬОДН1С-ТРОВСЬКИХ БЕСКИД1В ТА ШЛЯХИ ЙОГО ОПТИМ1ЗАЩ1
Проведено ан^з люокористування у Верхньоднiстровських Бескидах. Проана-лiзовано використання ресурсiв деревини, пс^чш лiсовi користування, використан-ня лгав для потреб мисливського господарства, користування лiсами в культурно-оз-доровчих, рекреацiйних, спортивних, туристичних i осв^ньо-виховних та науково-дослiдних цiлях.
Ключов1 слова: Верхньодшстровсьга Бескиди, лiсовi ресурси, люокористування.
Люов1 ресурси Карпат мають багатогранне значення у житл суспшь-ства. З одного боку, люи е джерелом сировини для р1зних галузей господарства, а з шшого, виконують важлив1 кшматорегулятивну, водорегулятивну, Грунтозахисну та сощальну (оздоровчу) функцп. З огляду на це, наше досль дження мало за мету проанал1зувати сучасний стан використання люових ре-суршв у Верхньоднютровських Бескидах. Верхньоднютровсью Бескиди займають твтчно-захщну частину Скибових Карпат. З огляду на невелик абсолютт висоти люи регюну значно трансформоват, що ютотно знижуе 1х-ню еколого-стабЫзацшну роль.
Зпдно з даними метеостанцп Турка (587 м н. р. м.), середня р1чна температура в регюш становить 5,6°С, а середня р1чна кшькють опад1в - 844 мм. У прськш мюцевосп переважають пор1вняно родкта бур1 люов1 Грунти. Таю природт умови сприятлив1 для вирощування високопродуктивних хвойно-широколистяних л1с1в. За ландшафтним районуванням (Муха, 2003), у Верхньоднютровських Бескидах видшяють два шдивщуальш ландшафти (Верхньоднютерський - 825,6 км2 та Ор1вський - 486 км2) 1 шють висотних мюцевостей [2]. Основт показники стану використання люових ресуршв Верхньоднютровських Бескид1в ми проанал1зували для л1с1в двох найбшь-ших люокористувач1в регюну - державного тдприемства (ДП) "Старосам-б1рське ЛМГ" 25363 га, (57 % люового фонду) та Старосамб1рського до-ч1рнього люогосподарського тдприемства (ДЛГП) "Галсшьлю" 18721 га (43 % люового фонду).
Використання деревних ресурив люу. У державних люах Верхньоднютровських Бескид1в у процес головного користування протягом 2009 р. було заготовлено 15,69 тис. м3 деревини (площа, на якш здшснювали рубання головного користування становить 76,7 га) (табл. 1). Лише близько 18,8 % запасу було заготовлено тд час поступових рубань в люах, як виконують пе-реважно природоохоронн функцп, 81,2 % запасу - заготовлено у експлуата-цшних люах (з них лише близько 19 % - тд час суцшьних рубань 1 81 % -тд час поступових рубань головного користування.
У державних люах Верхньоднютровських Бескид1в у процеш здш-снення пром1жного користування у 2009 р. заготовлено 25,24 тис. м3 деревини (площа, на якш здшснювали доглядов1 рубання, становить понад 606,9 га) (табл. 2).
Табл. 1. Обсяги рубань головного користування у державных лжах _Верхньодтстровськых Бескыд1в у 2009 р._
Назва рубань Узгоджений обсяг рубань (розрахункова лгсосжа) Фактично зрубано
площа, га лжвщний запас деревини, тис. м3 площа, га лжв1дний запас деревини, тис. м3
Захисш, рекреацшно-оздоровч1 лгси та лгси природоохоронного, наукового,
1сторико-культурного призначення
Поступов1 рубання 17,0 3,18 17,0 3,18
Експлуатац1йн1 лгси
Суцшьн рубання 11,1 2,38 11,1 2,38
Поступов1 рубання 48,6 10,13 48,6 10,13
Всього по ДП
Суцшьш 11,1 2,38 11,1 2,38
Поступов1 65,6 13,31 65,6 13,31
Разом 76,7 15,69 76,7 15,69
з них хвойш 49,8 10,51 49,8 10,51
твердолистяш 15,3 3,77 15,3 15,3
м'яколистяш 11,6 1,41 11,6 11,6
Табл. 2. Обсяги рубань догляду за лгсом у державных лгсах Верхньодтстровськых Бескыд1в у 2009 р.
Назва рубань Узгоджений обсяг рубань (розрахункова лгсосжа) Фактично зрубано
площа, га загальний запас площа, запас деревини, тис. м3
деревини, тис. м3 га загальний лжвщний
Доглядов1 рубання
Освггаення 94,1 0,9 84,2 0,79 -
Прочищення 154,5 1,95 154,1 1,95 0,03
Прорщжування 86,5 1,39 81,3 1,25 1,09
Прох1дт рубання 31,7 0,76 27,5 0,64 0,57
Саштарш рубання
Суцшьш 14,0 2,56 14,0 2,56 2,31
Виб1рков1 69,2 0,73 69,2 0,67 0,51
Реконструктивн рубання
38,4 4,75 38,4 4,75 4,47
Лгсоввдновлювальш рубання
73,2 11,95 73,2 11,92 11,44
Очищення ввд захаращення
45,3 0,25 45,3 0,25 0,25
Всього 606,9 25,24 587,2 24,78 20,77
з них хвойш 412,6 17,16 399,3 16,85 14,12
твердолистяш 188,14 7,82 182,03 7,68 6,44
м'яколистяш 6,16 0,26 5,87 0,25 0,21
Бшьше 53,3 % запасу деревини заготовлено у лгсах, яю виконують пе-реважно охоронт функцп, i лише 47,7 % запасу деревини заготовлено в експлуатацшних люах. Це свщчить про приблизно однакове поширення зах-ворювань як в охоронних, так i в експлуатацiйних лiсах. Близько половини запасу деревини заготовлюегься шд час лiсовiдновлювальних рубань,
19,2 % - тд час реконструктивных, 18,7 % - оглядових, 13,0 % - доглядових рубань, 1 % - рубань з очищення вщ захаращень. Такий розподш е близьким до оптимального, i свiдчить проте, що державнi лiси Верхньоднiстровських Бескидiв е джерелом отримання деревини i здатнi виконувати природоохо-роннi функцн.
У лiсах Верхньоднiстровських Бескидiв, як перебувають у тдпоряд-куваннi Мшагрополиики, обсяги заготiвлi деревини майже у п'ять разiв мен-шi вщ вiдповiдних у державних лiсах. Обсяги заготiвлi деревини пiд час рубань головного користування у 2009 р. становлять, вщповщно, 15,69 тис. м3 у державних лгсах i лише 1,55 тис. м3 - у колишшх колгоспних лiсах. Обсяги заготiвлi деревини пiд час рубань догляду за лгсом у цьому ж рощ становили 24,78 тис. м3 i 6,45 тис. м3 вiдповiдно.
Серед рубань догляду за лгсом у лiсах обох лiсокористувачiв найбшь-ше деревини було заготовлено тд час доглядових та лгсовщновлювальних рубань в експлуатацiйних лiсах. Останшми роками значно почастiшали ви-падки самовшьних рубань. Головно в лгсах Мшагрополггаки.
Табл. 3. Обсяги заготмт деревины у лгсах Старосамбгрського ДЛГП " Галс'иь.йс"у 2001 р._
Назва рубань Узгоджений обсяг рубань (розрахункова л1сос1ка), тис. м3 Фактично зрубано
разом зокрема хвойш разом зокрема хвойш частка ввд проекту, %
Рубання головного користування
3,50 3,40 | 1,55 1,55 44
Рубання догляду за лгсом
Доглядов1 рубання
Осв1тлення 0,09 - 0,09 - 100
Прочищення 0,22 0,22 0,38 0,38 172
Прорщжування 0,90 0,90 0,73 0,73 82
Прох1дн1 рубання - - - - -
Сан1тарн1 рубання
Суцшьш - - - - -
Виб1рков1 2,43 2,43 1,20 1,20 49
Реконструктивн1 рубання
0,13 - 1 - - -
Шсов1дновлювальш рубання
- - 1 3,30 3,30 -
Очищення в1д захаращення
0,04 0,04 0,35 0,35 77
Всього 7,82 7,30 8,0 7,69 98
У лгсах Верхньоднгстровських Бескидiв е значн можливосп щодо за-готiвлi другорядних лiсових матерiалiв - живищ, пнiв, лубу та кори, деревно! зеленi, деревних сокiв. Таке використання лiсiв можна здiйснювати без запо-дiяння !м шкоди. На жаль, загопвля цих матерiалiв майже не проводиться, або зводиться до практично не контрольованого збирання мгсцевим населенням.
Побiчнi лiсовi користування. Для сiнокосiння у репош використову-ють не залiсненi зруби, галявини та iншi не вкрит лiсовою рослиннiстю люо-вi дшянки. В окремих випадках поблизу населених пункпв використовують зрiдженi деревостани, мiжряддя лiсових культур та плантацiй. Випасання ху-доби здiйснюють на вкритих не вкритих люовою рослиннiстю землях, деколи це завдае шкоди люовим масивам. Дiлянки для розмiщення вулиюв i пасiк видiляють на узлюсях, галявинах та iнших не вкритих люовою рослиннiстю землях, мiсця яких визначають власники лiсiв або постшш лiсокористувачi. Заготiвлю дикорослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, лiкарських рослин здшснюе мiсцеве населення.
Використання лiсiв для потреб мисливського господарства. У Верхньоднютровских Бескидах мисливське господарство ведуть три користу-вачi (табл. 4). Найбшьш iнтенсивно веде мисливське господарство ДП "Ста-росамбiрське ЛМГ" (42,2 % вшх мисливських угiдь). Протягом останшх рокiв вiдбуваеться зростання основних видiв мисливських звiрiв та птахiв, а також окремих представниюв червонокнижно! фауни. Проте, загалом фактичний середнiй прирют по ДП не досягае нормативних показниюв. Усi користувачi мисливських угадь придiляють достатньо уваги регулюванню чисельносп хи-жих звiрiв та птахiв, зокрема лисиць та вовкiв. Одним iз факторiв позитивних змiн е збшьшення фiнансування мисливського господарства.
Табл. 4. Користувачi мисливських угiдь у тсах Верхньодшстровських Бескидiв
Користувач мисливських упдь
Надано в користу-вання, га
Частка вщ за-гально! площ1 регюну, %
Зокрема
водно-болотш
ДП "Старосамб1рське ЛМГ"
56220
42,8
40875
13792
1553
Ш1 "Екобескид"
19263
14,0
2719
16446
98
ТзОВ "МГ Вепр"
21252
16,2
6101
14960
191
Користування лiсами в культурно-оздоровчих, рекреацшних, спортив-них, туристичних i освiтньо-виховних та у науково-досладних цiлях. Використання лiсiв для культурних цiлей у Верхньоднiстровських Бескидах про-водять лише поблизу Лаврiвського (1407 р.) та Добромильського (1731 р.) монастирiв, залишкiв замку Мшшеюв, (XV ст. с. Муроване) та Гербурпв (XVI ст.), а також поблизу закинутих соляних шахт в урочищi Салiна поблизу Добромиля. Використання лiсiв е недостатнiм, адже в репош на територп люфонду е ще низка об'ектiв, яю було б цiкаво вiдвiдувати туристам.
У люах Верхньоднютровських Бескидiв значш перспективи розвитку належать санаторно-курортному господарству, !х пiдсилюе наявнiсть родо-вищ мiнеральних вод. Найбiльшими е два родовища поблизу с. Розлуч Тур-кiвського р-ну (пiвнiчна околиця, натрiева, мiнералiзацiя - 0,6 г/л, добовий дебгг - 1,7 м3; твденна околиця, гiдрокарбонатна натрiево-кальцiева хлорид-но-гадрокарбонатна натрiева, мiнералiзацiя - 11,7 г/л, добовий дебгт - 4,3 м3). Бiля м. Добромиля розмiщене джерело магшево-кальщевих вод мiнералiза-цiею 0,5 г/л. Невелик джерела мiнеральних вод е також поблизу сш Березiв, (сульфатно-хлоридна натрiева, мiнералiзацiя 281,2 г/л), Стара Сшь (хлоридна натрiева, мiнералiзацiя - 364,8 г/л), Шумина (хлоридна натрiева, мiнералiза-цiя - 263,2 г/л) [3]. Зазначимо, що санаторно-курортне господарство на цiй
теpитоpiï мае посгсти одне з пpовiдниx мгсць у стpyктypi pекpеацiйного ^и-pодокоpистyвання, оскiльки rpyнтyeться на якiсниx пpиpодниx pесypсаx кpyглоpiчного викоpистання. Кpiм того, м'який ктмат, досить висока залгс-ненiсть ствоpюють спpиятливi умови для ктматол^вання та оздоpовчиx ви-дiв тypизмy.
Hевеликi абсолютнi висоти Bеpxньоднiстpовськиx Бескидiв (700-1000 м) та залгснешсть гpебеневиx дiлянок xpебтiв iстотно знижуе можливостi вико-pистання теpитоpiï для пiшоxiдного тypизмy. Тому тут доцшьш комбiнованi пiшоxiдно-велосипеднi маpшpyти.
Bикоpистання лiсiв для освiтньо-виxовноï дiяльностi здiйснюeться че-pез оpганiзацiю шкiльниx лiсництв. При Hовомiськiй ЗCШ I-III ст., на базi Добpомильського лiсництва та ^и Cтаpоpопськiй ЗCШ I-III ст., на базi Cra-pосамбipського лiсництва функцюнують шкiльнi лiсництва, за якими за^ш-лено вiдповiдно 220 та 277 га лiсовиx yгiдь. Для pозвиткy дитячого та моло-дiжного тypизмy щоpiчно пiд час лiтнix кашкул в ypочищi Левypда бiля с. Cтpiльбичi на базi наметового табоpy пpоводять тypистично-кpаeзнавчi змагання сеpед школяpiв pайонy.
Висновки. У пpоцесi головного коpистyвання пpотягом 2009 p. у pегi-онi заготовлено 17,24 тис. м3 деpевини, а вiд pyбань фоpмyвання й оздоpов-лення лiсiв - 31,69 тис. м3 деpевини. Це свiдчить пpо небезпеку пот^ення заxвоpювань як у заxисниx, так i в експлyатацiйниx лiсаx.
Побiчне лiсокоpистyвания може бути значним джеpелом доxодiв лгсо-господаpськиx пiдпpиeмств. У мисливськиx господаpстваx, якi належать тpьом коpистyвачам, пpотягом останнix pокiв вщбуваеться зpостання популя-цiй основниx видiв мисливськиx звipiв, птаxiв.
З кyльтypно-пiзнавальною метою лiси викоpистовyють лише поблизу Лавpiвського та Добpомильського монастиpiв, а також замюв (с. Mypоване та м. Добpомиль), закинyтиx соляниx шаxт в ypочищi Cалiна поблизу Добpоми-ля. Дещо недостатнiм е викоpистання лiсовиx ландшафтiв для pекpеацiйноï дiяльностi. Bикоpистання лiсiв для освiтньо-виxовноï дiяльностi здшсню-еться лише чеpез оpганiзацiю шкiльниx лiсництв.
Загалом сучасний стан викоpистання лiсiв у pегiонi важко назвати комплексним, адже на сьогодш вони залишаються пеpедyсiм джеpелом отpи-мання деpевини з недостатнiм викоpистанням ïxнix загальносyспiльниx благ.
Лiтepaтypa
1. Псфадник каpпатського лiсiвника / за pед. M.B. Чеpнявського. - Iвано-Фpанкiвськ : Bид-во "Фслiант", 200S. - 36S с.
2. Му^а Б.П. Фiзикс-гегpафiчнi умови та ландшафтна стpyктypа басейну веpxiв'я p. Днiстеp // Дослщження басейновет екосистеми веpxиьсгс Днiстpа : зб. наук. пpаць. - Львiв, 2000. - C. 7-21.
3. Телш Ü.C. Bиксpистання ландшаф™ Bеpxиьсднiстpсвськиx Бескидiв для сpганiзацiï pекpеацiйнсï дiяльнсстi / Ü.C. Tелiш, I.M. Рожко // Biсник Hацiснальнсгс yнiвеpситетy "Львiвська пслiтеxиiка". - Cеp.: Геогpафiчна. - Львiв : Bид-вс НУ "Львiвська пслiтеxиiка". -2009. - Bип. 36. - C. 301-30S.
4. Поpядок спецiальнсгс виксpистання пpиpодниx pесypсiв: Офiцiйний Bеб-сайт Bеp-xовноï Ради Укpаïни // Bеpxсвна Рада У^аши. - 1994-2010. [Eлектpснний pесypс]. - Доступ-ний з http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=761-2007-%EF.
5. Матерiали Львiвськоl люовпорядкувально! експедицп ВО "Укрдержлюпроект" по ДП "CTapocaM6ipcbKe ЛМГ" за 2009 р.
6. Матерiали Львiвськоl люовпорядкувально! експедицп ВО "Укрдержлiспроект" по CrapocaM6ipcbKOMy ДЛГП "Галсiльлiс" за 2009 р.
Телиш П.С. Состояние использования лесных ресурсов Верхнеднестровских Бескид и пути его оптимизации
Проведен анализ лесопользования в Верхнеднестровских Бескидах. Проанализированы использование ресурсов древесины, побочные лесные пользования, использование лесов для нужд охотничьего хозяйства, пользование лесами в культурно-оздоровительных, рекреационных, спортивных, туристических, образовательно-воспитательных и научно-исследовательских целях.
Ключевые слова: Верхнеднестровские Бескиды, лесные ресурсы, лесопользование.
Telish P.S. State of the forest resources of Upper Dnister Beskids and ways of their optimisation
The author analyzed the usage of forest resources in Upper-Dnister Beskidies Region. The article includes an analysis of the use of wood resources, use of non-wood forest products, forest use in hunting, recreation, sport, tourism, education and scientific researches.
Keywords: Upper-Dnister Beskidies, forest resources, use of forest resources.
УДК630*231:630*181.9 Доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук;
проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ЕЛЕКТРОФ1ЗЮЛОГ1ЧШ ПОКАЗНИКИ П1ДРОСТУ ДЕРЕВНИХ ПОР1Д
Дослщжено iмпеданс i поляризацшну емшсть шдросту деревних порщ на вгг-ровальнш д^нщ та для nopiBmHm шд наметом сусщнього деревостану в ДП "Ос-молодське люове господарство". Виявилося, що достсгарна рiзниця мiж середшми значеннями юнуе лише для поляризацшно1 емност шдросту смереки i горобини - у цих порщ вона е вищою на в^ровальнш дшянцг
Ключовг слова: електрофiзiологiчнi показники шдросту, природне поновлення, в^ровальш д^нки, ДП "Осмолодське лiсове господарство".
Щд час проведения л1с1вничо-еколог1чних та генетико-селекцшних дос-лщжень широкого застосування набули електроф1зюлопчш параметри -бюелектричш потенщали, 1мпеданс та поляризацшна емшсть [1-11]. Вони е штегральними показниками, що вщображають штенсивнють i особливосп проходження ф1зюлого-бюх1м1чних процеив у денному, сезонному та онто-генетичному аспектах та характеризують загальний стан рослин.
Зв'язок 1мпедансу i поляризацшно1 емност з ф1з1олог1чними процеса-ми у рослин висвилювався у роботах 1.В. Рутковського i Т.С. Коршуново1 [11], Г.Т. Криницького [3-9] та В.К. Зажи [1-2]. Найчастше дослщжують електропараметри прикамб1ального комплексу тканин, який складаеться з камбж> та лубу i новоутворено1 деревини. Ц тканини вир1зняються високою ф1з1олог1чною активнютю, чутливi до змiн стану дерева, легкодоступш, а ïхнi
