CC BY
10
нлты
УКРЛ1НИ
wi/ган
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270504
Article received 22.06.2017 р. Article accepted 29.06.2017 р.
УДК 630*31:658.011.051
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 Correspondence author V.L. Korzhov vl.korzhov@ukr.net
С. Ю. Кокоць1, В. С. Кудра2, В. Л. Коржов2
1Державне тдприемство "Славське лкове господарство", смт. Славськ, Украша 2 Украшський НД1 гiрського лтвництва iм. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франювськ, Украша
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРИРОДНО-ВИРОБНИЧИХ АСПЕКТ1В Г1РСЬКО1 Л1СОЗАГОТ1ВЛ1
(НА ПРИКЛАД1 ДП "СЛАВСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО")
Подано результати аналгшчних дослщжень природних умов, таксацшних показниюв деревосташв, в яких проведено рiз-нi види рубок, та особливостей 1х виконання в прських умовах Сколшських Бескид. Наведено шформащю про розташуван-ня лгсоачного фонду на схилах рiзноl с^мкоста, визначено тенденцп обсягш лiсозаготiвлi, видiв i способiв застосовуваних рубок, використання рiзних типiв трелювально1 технжи та обсяпв i вуалей первинного транспортування деревини. Вста-новлено, що останшми роками збшьшуються обсяги рубок формування i оздоровлення лiсiв, яю проведено на 84,0 % ввд площi всiх лiсосiк, де заготовлено 68,6 % усього обсягу деревини. Виявлено, що технологiчнi процеси лiсосiчних робгг на тдприемст, в основному, базуються на наземних засобах первинного транспортування деревини. Зазвичай, використову-ють тракторне трелювання, за допомогою якого виконано 90,7 % ввд загального обсягу люозаготавл^ за невеликого перева-жання колiсних трелювальних тракторш (46,9 %). Зазначено позитивнi тенденцп зниження вiддалi трелювання на всiх видах користування, що пов'язано з будiвництвом нових лiсових автодоргг в урочищах, рашше недоступних для освоення.
Ключовi слова: прсью умови; характеристики лгав; види люокористування; способи рубок; засоби трелювання; лгсот-ранспортна мережа.
Вступ. Свiтова спiльнота на сучасному етат визна-чила основш глобальнi цiлi, як1 передбачають збере-ження, примноження i вiдтворення лгав, як головного чинника еколопчно! рiвноваги на планетi, а також змь ну тенденцп до зменшення люового покриву шляхом забезпечення сталого ведення лiсового господарства i посилення економiчних, соцiальних i екологiчних влас-тивостей лгав. При цьому порушено питання про знач-не розширення площi захисних лiсiв, збереження 1х продуктивних функцiй, зростання частки люово1 продукций отримувано! завдяки рацiональному веденню т-сового господарства, а також застосуванню рацюналь-них методiв заготiвлi та використанню деревини, як еколопчно безпечно! i ввдновлювано1 сировини, з ура-хуванням посилення ролi люового сектора у пом'якшен-нi змш клiмату иОТССС, 2009; Krynytskyy & ЗДегш-avskyy, 2014; Korzhov & Ро1уа^а, 2014).
Вiдомо, що технолопчш процеси i системи машин, як застосовують для проведення рубок у горах, зумов-люють iстотнi змши в лiсовому середовищi, зокрема в люоввдновних процесах. Так1 змiни негативно вплива-ють на функцп прських лгав i часто бувають досить вщчутними. Тому актуальним е питання застосування природоощадних технологiчних процесiв i систем машин для прсько! лiсозаготiвлi на базi поеднання рiзних способiв рубок i формування рацюнально! транспортно!
iнфраструктури в лiсових масивах, враховуючи i шляхи первинного транспортування деревини (ВуЬ1ик et а1., 2010; Korzhov, 2011). При цьому потрiбно враховувати природно-виробничi умови господарювання в люах конкретного регiону. 1х основними показниками е: рельефно-ктматичш характеристики, обсяги люозаго-тiвлi, види i способи рубок, характер розташування ль соачного фонду на схилах рiзноl с^мкосп, типи зас-тосовувано! люозагопвельно1 техшки, обсяги i середнi вiддалi первинного транспортування деревини.
Об'екти i методика дослвдження. Аналiтичнi досль дження проводили на базi ДП "Славське люове господарство", яке пiдпорядковане Львiвському обласному управлiнню лiсового та мисливського господарства Держлюагентства Укра1ни. Аналiзували матерiали базового лiсовпорядкування, здiйсненого в 2008 р., та звиш даш виробничо1 дiяльностi пiдприемства за 20102015 рр., як1 мiстили ввдомосп про бiльш нiж 1900 люо-вих дiлянок зi загальним л^вдним запасом деревини понад 630 тис. м3, освоених рiзними видами рубок iз застосуванням рiзних систем машин. Встановлювали так1 таксацiйнi характеристики розроблених люових дь лянок: вiкова структура, боштет i повнота деревостанiв, а також с^мшсть схилiв. Вивчення виробничих показ-ник1в включало подiл цих дмнок за видами та способами рубок, площами i обсягами лiсозаготiвлi та типа-
1нформащя про aBTopiB:
Кокоць Сергiй Юрiйович, директор. Email: slavsklls@ukr.net
Кудра Василь Степанович, ст. наук. спiвробiтник. Email: vs.kudra@ukr.net
Коржов Володимир Леошдович, канд. техн. наук, ст. наук. спiвробiтник, перший заступник директора з науково! роботи. Email: vl.korzhov@ukr.net
Цитування за ДСТУ: Кокоць С. Ю., Кудра В. С., Коржов В. Л. Дослщження природно-виробничих аспек^в гiрськоí лiсозаготiвлi
(на прикладi ДП "Славське лiсове господарство"). Науковий вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(5). С. 25-29. Citation APA: Kokots, S. Yu., Kudra, V. S., & Korzhov, V. L. (2017). Studies of natural-production aspects of mountain logging (on the example of the state enterprise "Slavske forestry"). Scientific Bulletin of UNFU, 27(5), 25-29. https://doi.org/10.15421/40270504
ми застосовуваних трелювальних 3aco6iB. Аналiз обся-пв заготiвлi деревини рiзними трелювальними засоба-ми та встановлення середньо! вiддалi трелювання деревини здшснювали на основi шформацп, подано! в тех-нологiчних картах розроблення люоак. Для визначення середньо! вiддалi транспортування деревини в розрiзi видiв рубок та титв трелювальних засобiв використо-вували так1 формули (Haydar, 1982):
X R
• ^- ТГЛ/Г
let
X я
(1)
де: £R - сумарна вантажна робота пiд час трелювання деревини, м3 км; £ q - сумарт обсяги заготовлено! де-
3
ревини, м ;
X R = X я' ьч
, м3км,
(2)
де: qi _ обсяги фактично! заготiвлi на лiсосiцi, м3; Lcрi -середня вiддаль трелювання для кожно! лiсосiки, км.
Результата дослвдження. Державне пiдприeмство "Славське лшове господарство" розмiщене на швшчно-захщному мегасхилi Укра!нських Карпат у твденно-за-хiднiй частинi Львiвсько! обл. на територп сколгвсько-го адмiнiстративного району. Площа його лiсового фонду становить 24,65 тис. га i розподшена мiж шiстьма лiсництвами, площа яких змiнюeться вiд 3,1 до 4,9 тис. га. За люорослинним районуванням територiя пiдприeмства належить до Центральноевропейсько! провiнцi! £вропейсько! зони. Шдприемство розташова-не в областi Скибових Карпат, як1 характеризуються гiрським рельефом з хребтами заввишки 900-1200 м н. р. м. Бшьша частина лiсових масивiв розташована в межах висот 550-800 м. Кимат району перехвдний вiд по-мiрно теплого захiдноевропейського до континентального схщноевропейського. Основнi клiматичнi показни-ки так1:
1 середня температура - +5,3°; 1 кшьюстъ опадав за рж - 1127 мм; 1 тривал1сть вегетацшного перюду - 146 дтв; 1 середня товщина стгового покриву - 29-79 см;
• глибина промерзання Грунту - 25-65 см;
• в1дносна волопсть повпря - 70,5-77,2 %.
У тсовому фондi переважають бурi прсьш лiсовi грунти на елювi!-делювi! Карпатського флiшу i гiрськi опiдзоленi грунти на продуктах вивирювання тскови-шв. Найпоширенiшi бурi гiрськi лiсовi слабоошдзолеш грунти (понад 90 % площ^. За ступенем вологостi бшь-ша частина грунпв належить до вологих. Частка земель з надлишковим зволоженням незначна i становить 0,2 %.
Вiкова структура сформована насадженнями рiзного вiку, де переважають середньовiковi деревостани (42,2 % загально! площi). Молодняки, що складаються переважно зi шпилькових порiд, займають близько тре-тини площ вах насаджень, а стиглi i перестшш лiси -13,7 % (рис. 1).
Загалом у ДП "Славське люове господарство" переважають продуктивш високобонiтетнi деревостани I i вищого клаав бонiтету, що займають 79,1 % площ. Низькопродуктивнi насадження (4 i 5 класiв бонiтету) становлять тшьки 0,8 % площi. Лси характеризуються високою повнотою, де високоповнотш (0,8 i вище) деревостани займають близько половини вкрито! люовою рослиннiстю площi. Значну частку (35,4 %) становлять середньоповнотш насадження (0,6-0,7). Основу люово-
го покриву формують деревостани з участю ялини (73,6 %), де середт запаси стиглих i перестшних насаджень становлять 473 м3/га. 1х середнiй клас бонiтету -1А, а повнота - 0,7. Разом з тим встановлено низьку стшшсть ще! породи до рiзних збудник1в хвороб i сти-хшних явищ (вiтровали, буреломи). Тому значш площi потребують вжиття оздоровчих заходiв, враховуючи са-нiтарнi рубки. Це тдтверджуеться проведеним аналь зом способiв рубок i видiв лiсокористування. Тенденцп застосовуваних на пiдприемствi видiв люокористування за останнi 6 рок1в ввдображено на рис. 2. Наведена на ньому шформащя свiдчить про збшьшення обсягiв рубок формування i оздоровлення лiсiв, як1 охоплюють традицшш рубки догляду за лiсом (освилення, прочи-щення, прорвджування i прохвдт рубки), в також саш-тарш рубки (вибiрковi i суцiльнi) та очищення лiсу вiд захаращеностi. Цими видами рубок освоено 84,0 % ввд площi всiх лiсосiк або 68,6 % обсягу лкозагопвлг Вар-то зазначити, що до рубок головного користування включено частину суцiльних санiтарних рубок, ввднесе-них до розрахунково! люоаки. У середньому вихiд лш-ввдно! деревини по пiдприемству за аналiзований перь од становить 80,1 %.
Рис. 1. Вжова структура лгав
L! ! ! ■ ■
и --- 2ии 2014 2015
О ■ головне користування
■ рубки формування I оздоровлення л1с1в
■ шли види
Рис. 2. Обсяги тсозаготтвт у розрiзi видгв люокористування
Тенденцш застосування способiв рубок на тд-приемствi представлено на рис. 3, де ввдображено данi щодо суцшьно-вузьколюоачних, вибiркових i сущль-них саштарних рубок, а також шших рубок, до яких вiдносять розрубку трас тд трелювальш волоки i лiнi! електропередач, розрубку квартальних прост та проти-пожежних розривiв.
Основними способами на тдприемсга е санггарш рубки, як1 проведено на 95 % загально! площi зрубiв. З них 85,8 % становлять сущльт санггарш рубки, якими заготовлено 91,9 % вае! деревини. Спостерiгаеться дина-мiка збiльшення площ цих рубок, що обумовлено, насам-перед, санггарним станом л1сових насаджень, для яких характерним е масове всихання ялинових деревостанiв.
i—n
■ вузьколкюична виб1ркова саштарна
В суцшьна саштарна mini способи Рис. 3. Обсяги лiсозаготiвлi в розрiзi способгв рубок
Розподiл люоак за !х розмiщенням на схилах рiзно! стрiмкостi подано на рис. 4. На схилах до 20° розташо-вана значна частина площi лiсосiк (66,6 %). Майже чет-верта !х частина розмiщена на схилах до 10°, де пере-важно проводили рубки формування i оздоровления т-сiв. На с^мких i дуже стрiмких схилах зосереджено близько третини площi всiх люоак (33,4 %), з них на дуже стр1мких - 5 %.
Рис. 4. Розподш площ лiсосiк на схилах рiзноl стрiмкостi
Технологiчнi процеси люоачних ро6Гт на тд-приемствi, в основному, базуються на наземних засобах первинного транспортування деревини. Це, передуам, гусеничш (ТТ-4, ТДТ-55) г колют (МТЗ-82, ТАФ-82, ЛКТ-81, НSМ-805) трелювальш трактори (рис. 5).
Рис. 5. Трелювання деревини колiсним трактором HSM-805
РГдше використовують гужовий транспорт Г спуск деревини навГсною канатною люотранспортною установкою LARIX-3Т або причшною М02-300. В окремих випадках, залежно вГд рельефу мГсцевостГ, застосовува-ли комбшоване первинне транспортування деревини з використанням одного мехашзму на спуску, а шшого -на !! трелюваннГ до верхнього складу. Встановлено так варГанти спареного використання трелювальних засо-бГв: МТЗ-82 + ТТ-4; ШМ-805 + ТТ-4; LARIX-3Т + ЛКТ-81; LARIX-3Т + ТТ-4 Г М02-300 + МТЗ-82.
Однак, такий метод застосовано тГльки на 3,9 % вГд за-гально! илькосп лГсосГк. Результати дослгджень пока-зують, що на тдприемствГ, в основному, використову-ють тракторне трелювання, за допомогою якого викона-но 90,7 % вГд загального обсягу лГсозаготГвлГ, за невеликого переважання колГсних трелювальних тракторГв (46,9 %). Обсяги лГсозаготГвлГ в розрГзГ рГзних типГв трелювальних засобГв показано на рис. 6.
Трелювальний 3aci6
Рис. 6. Обсяги застосування рГзних трелювальних засобгв
Обсяги трелювання гужовим транспортом, який зас-тосовують здебшьшого випадшв на рубках догляду, становлять близько 9 %. Роботу наявних мобшьних ка-натних установок переважно практикують у комплексГ з гусеничними або колГсними тракторами. Таю установки зазвичай використовують для спуску деревини до шдшжжя схилу, звГдки вона трелюеться тракторами. За аналГзований перюд канатнГ установки застосовували на 21 люосщг З !х допомогою Гз стрГмких гГрських схи-лГв транспортовано 4,6 тис. м3 деревини, бшьша частина з яко! - Гз застосуванням навГсно! мобГльно! канатно! установки LARIX-3Т. Наведене вище свГдчить, що шд час лГсозаготГвлГ практично весь обсяг деревини (понад 99 %) транспортують Гз використанням наземного транспорту. При цьому, основну масу заготовлено! деревини трелюють тракторами рГзних титв, що спричиняе ю-тотнГ пошкодження як поверхнГ зрубГв, так Г прилеглих територГй. Особливо значно! шкоди завдають пГдросту, а в окремих випадках вш може бути знищений у разГ порушення технологи збирання деревини та недотри-мання регламентованих правил виконання люозаготь вельних робГт. НаслГдки такого впливу можуть у по-дальшому ютотно змГнити як1сть та продуктивнГсть де-ревостану, що сформуеться Гз наявного пГдросту. Пошкодження пГдросту за певних умов сприяе формуванню дров'яних стовбурГв з ознаками механГчних пошко-джень та розвитку гнилГ. Попередньо проведеними дос-лгдженнями встановлено, що для люових гГрських схи-лГв характерною е лГнГйна форма ерози, яка приурочена до сильномГнералГзованих дГлянок, тобто мГсць розта-шування трелювальних волошв Г про!здв, а також на-вантажувальних пунктГв. ТрелювальнГ волоки врГзають-ся у схили, порушуючи монолГтну структуру грунту, що призводить до формування значних обсягГв ерози. Особливо небезпечними в ерозшному плаш е магю-тральнГ трелювальнГ волоки, яш за низько! густоти люо-вих автодорГг, експлуатуються тривалий перюд Г з часом перетворюються у лшшш ви!мки (яри), до яких примикають пасГчнГ волоки. Наявна мережа волошв рГз-ного типу змшюе гГдрологГчний режим гГрських схилГв, що негативно впливае на природну вологГсть лГсових
27
грунпв, яш е основою забезпечення росту деревосташв. Детально цi аспекти ввдображено в публiкацiях таких авторiв (Bybluk et al., 2010; Korzhov, Kudra, & Kokots, 2013; 2017; Kudra, Korzhov, & Kokots, 2016).
Ефективнють роботи люового пiдприемства iстотно залежить вiд наявностi на його територп люотранспор-тно! мереж та li стану. Зважаючи на це, ДП "Славське лiсове господарство" здiйснюе штенсивне будiвництво лiсових дорiг, що шдтверджуеться iнформацiею, пода-ною на рис. 8.
I 15-.-
а
я
£ 0-1-1-1-1-1-1-
3 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 ю
О PiK
Рис. 8. Обсяги будшництва люових автодоргг
Загалом спостерiгаеться позитивна динамка дорожно-будiвельних робiт. На сiчень 2017 р. загальна довжина лiсових автодор^ на пiдприемствi становить 192,4 км, з яких в лiсовому фондi розташовано 161,2 км (83,8 %). При цьому потрiбно зазначити, що п'ята час-тина дорп" характеризуемся незадовiльним технiчним станом. Густота люових автодорiг становить 0,78 км/100 га.
Продуктивнють та ефективнiсть роботи трелюваль-но! технiки iстотно залежить ввд вiдстанi транспорту-вання деревини, на величину яко! визначальний вплив здшснюе густота автомобiльних дорiг в люових маси-вах. Проведено аналiз тенденцш змiн середньо! вiддалi трелювання за останш 6 рок1в для рiзних видiв люоко-ристування, як1 представлено на рис. 8. Виявлено пози-тивнi тенденцп до зниження вiддалi трелювання на всiх видах користування. Це пов'язано з наведеними нижче обставинами. На рубках головного користування таке становище зумовлено будiвництвом нових люових ав-тодорiг в урочищах, рашше недоступних для освоення. Рубки формування i оздоровлення лiсiв призначаються, переважно, в насадженнях, розташованих на транспор-тно-доступних територ1ях.
Рис. 8. Динамжа середтх вуалей трелювання деревини за рiз-них видв лiсокористування
На основi виконаних розрахунк1в встановлено серед-m вiддалi трелювання в розрiзi видiв рубок та типiв тре-лювальних засобiв. Середня ввдстань трелювання гужо-вим транспортом на всiх видах користування становить 0,35-0,41 км. Гусеничш трактори на рубках головного користування та рубках формування i оздоровлення лгав в середньому трелюють на вщстань, ввдповвдно 1,48 км i 1,23 км. Для колiсних тракторiв середня вiдстань трелювання шд час рубок головного користування та рубок 28
формування i оздоровлення лгав становить, ввдповвдно, 1,26 км i 0,90 км. Потрiбно зазначити, що вщстань трелювання деревини для вах засобiв первинного транспор-тування перевищуе рекомендованi значення.
Висновки
1. ДП "Славське лiсове господарство" е типовим ль совим шдприемством Сколiвських Бескид, чи! лiсовi масиви розташоваш в межах висот 550-800 м, переваж-но на пологих i покатих схилах (66,6 %). За вшом бшь-шiсть становлять середньовiковi деревостани (42,2 % загально! площi).
2. Основу лiсового покриву тдприемства формують деревостани з участю ялини (73,6 %), де середш запаси стиглих i перестiйних насаджень становлять 473 м3/га. При цьому !х середнiй клас бонiтету - 1А, а повнота -0,7. Спостережено низьку стшкють ще! породи до рiз-них збудник1в хвороб i стихiйних явищ (вiтровали, бу-реломи). Тому значнi площi лгав потребують вжиття значних обсягiв оздоровчих заходiв.
3. Наявна тенденцiя до збшьшення обсягiв рубок формування i оздоровлення лiсiв, як1 охоплюють тради-цiйнi рубки догляду за люом (освiтлення, прочищення, прорвджування i прохвдш рубки), в також санiтарнi рубки (вибiрковi i суцiльнi) та очищення лiсу вiд захараще-носп. Цими видами рубок освоено 84,0 % вщ площi всiх люоак або 68,6 % загального обсягу люозагопвлг У середньому вихiд л^вдно! деревини по шд-приемству становить 80,1 %.
4. Встановлено повсюдне застосування на люозаго-тiвлi наземного транспортування деревини (понад 99 % вщ загального обсягу загопвл^. Понад 90 % деревини трелюеться тракторами рiзних типiв, за невеликого пе-реважання колiсних трелювальних тракторiв (46,9 %). 1з застосуванням канатних установок заготовлюють менше 1 % деревини. Обсяги трелювання гужовим транспортом, який застосовують здебiльшого на рубках догляду, становлять менше 9 %.
5. Вщстань трелювання деревини для всiх засобiв первинного транспортування перевищуе рекомендованi значення. Середня вщстань трелювання гужовим транспортом на вах видах користування становить 0,350,41км. Гусеничш трактори на рубках головного користування та рубках формування i оздоровлення лгав у середньому трелюють на вщстань, ввдповвдно, 1,48 км i 1,23 км. Для колюних тракторiв середня вщстань трелювання тд час рубок головного користування та рубок формування i оздоровлення лгав становить, ввдпо-ввдно 1,26 км i 0,90 км.
6. Значш обсяги трелювання деревини тракторами рiзних типiв вимагають улаштування велико! шлькосп трелювальних волоков, що спричиняе iстотнi пошко-дження як поверхш зрубiв, так i прилеглих територш. При цьому вщчутно! шкоди завдають пiдросту, що за певних умов сприяе формуванню дров'яних стовбурiв з ознаками мехашчних пошкоджень та розвитку гнилг Особливо небезпечними в ерозшному планi е магю-тральнi трелювальш волоки, що за наявно! невисоко! густоти лiсових автодорiг експлуатуються тривалий пе-рiод i з часом перетворюються у лшшш ви!мки (яри), до яких примикають пасiчнi волоки. Тому наявна мережа волошв рiзного типу змiнюе гiдрологiчний режим прських схилiв, що негативно впливае на природну во-логiсть люових грунпв, як1 е основою забезпечення росту деревосташв.
7. IcroTHe 3HH®eHHH cepegHix Bigganen TpaHcnopTy-BaHHa gepeBHHH gna Bcix TpenroBanbHHx 3aco6ÎB, ^o gacTb 3Mory icTOTHO 3MeHmHTH HeraTHBHHH BnnHB nico3a-roTiBni Ha goBKinna, MO^nHBe b pa3i 3HanHoro po3mupeH-Ha nicoTpaHcnopTHoi' Mepe^i mnaxoM рeкoнcтрyкцiï Ta no6ygoBH hobhx nicoBHx aBTogopir.
nepe^ÏK BHKopHCTaHHx g»epe.n
Bybluk, N., Styranivsky, O., Korzhov, V., & Kudra, V. (2010). Timber harvesting in the Carpathians: Ecological problems and methods to solve them. Journal of forest science, 56, 333-340. Haydar, M. O. (1982). Proektuvannia lisovoznykh avtomobilnykh do-rih [Design of forest roads]. Lviv: Vyshcha shkola, 231 p. [in Ukrainian].
Korzhov, V. L. & Polyakova, L. V. (2014). Stratehichni zavdannia rozvytku lisovoho sektoru Karpat [Strategic tasks of forest sector development in the Carpathians]. Naukovi pratsi Lisivnychoi akade-mii nauk Ukrayiny, 12, 266-270. [in Ukrainian]. Korzhov, V. L., Kudra, V. S., & Kokots, S. Yu. (2017). Issledovanie prirodno-proizvodstvennykh aspektov gornykh lesozagotovok. Oborudovanie i instrument dlia professionalov, 2, 56-59. [in Russian].
Korzhov, V.L., Kudra, V.S. & Kokots, S. Yu. (2013). Effektivnost gornykh lesozagotovok s ispolzovaniem kolesnogo trelevochnogo traktora HSM-805S [Efficiency of mountain logging using skidding tractors HSM-805S]. Oborudovanie i instrument dlia professionalov, 1, 70-74. [in Russian].
Korzhov, V. L. (2011). Vdoskonalennia lisokorystuvannia iak faktor zapobihannia klimatychnykh zmin [Improvement of forest management as a factor in preventing climate change]. Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy, 9, 189-193. [in Ukrainian].
Krynytskyy, H. T., & Cherniavskyy, M. V. (Eds.) (2014). Nablyzhene do pryrody ta bahatofunktsionalne vedennia lisovoho hospodarstva v Karpatskomu regioni Ukrainy ta Slovachchyny [Close to nature and multifunctional forest management in the Carpathian region of Ukraine and Slovakia]. Uzhhorod: Kolo, 278 p. [in Ukrainian].
Kudra, V. S., Korzhov, V. L., & Kokots, S. Yu. (2016). Lisivnycho-ekolohichna efektyvnist zastosuvannia trelyuvalnykh traktoriv v Skolivskykh Beskydakh [Forestry-ecological efficiency of skidding tractors application in Skole Beskids]. Suchasni problemy li-sivnycho-ekolohichnoi typolohii: materialy vseukrainskoi nauk.-prakt. konf., May 12-14, 2016 y., Ivano-Frankivsk, (pp. 170-176). Ivano-Frankivsk: NAIR. [in Ukrainian].
UNFCCC (2009). Message from the XIII world Forestry Congress to the COP 15 of the UNFCCC. Retrieved from: http://www.cfm.2009.org/en/detalle-ovedad.asp.
С. Ю. Кокоць1, В. С. Кудра2, В. Л. Коржов2
1 Государственное предприятие "Славское лесное хозяйство", пгт. Славск, Украина 2Украинский НИИ горного лесоводства иМ. П. С. Пастернака, г. Ивано-Франковск, Украина
ИССЛЕДОВАНИЕ ПРИРОДНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ АСПЕКТОВ ГОРНЫХ ЛЕСОЗАГОТОВОК
(НА ПРИМЕРЕ ГП "СЛАВСКОЕ ЛЕСНОЕ ХОЗЯЙСТВО")
Поданы результаты аналитических исследований природных условий, таксационных показателей древостоев, в которых проведены различные виды рубок, и особенностей их выполнения в горных условиях Сколевских Бескид. Приведена информация о расположении лесосечного фонда на склонах разной крутизны, представлены тенденции объемов лесозаготовок, видов и способов применяемых рубок, использования разных типов трелевочной техники, объемов и расстояний первичной транспортировки древесины. Установлено, что в последние годы наблюдается увеличение объемов рубок формирования и оздоровления лесов, которые проведены на 84,0 % от площади всех лесосек, где заготовлено 68,6 % всего объема древесины. Технологические процессы лесосечных работ на предприятии, в основном, базируются на наземных средствах первичной транспортировки древесины. Обычно, используется тракторная трелевка, с помощью которой выполнено 90,7 % от общего объема лесозаготовки, при небольшом преобладании колесных трелевочных тракторов (46,9 %). Отмечены позитивные тенденции снижения расстояния трелевки на всех видах пользования, что связано со строительством новых лесных автодорог в урочищах, ранее недоступных для освоения.
Ключевые слова: горные условия; характеристики лесов; виды лесопользования; способы рубок; средства трелевки; ле-сотранспортная сеть.
S. Yu. Kokots1, V. S. Kudra2, V. L. Korzhov2
1 State enterprise "Slavskforestry district", Slavsk, Ukraine 2Ukrainian Research Institute of Mountain Forestry named after P. Pasternak, Ivano-Frankivsk, Ukraine
STUDIES OF NATURAL- PRODUCTION ASPECTS OF MOUNTAIN LOGGING (ON THE EXAMPLE OF
THE STATE ENTERPRISE "SLAVSKE FORESTRY")
The article presents the results of analytical studies of the natural-production conditions of management in the forests of a particular region. As initial data, the materials of the basic forest inventory of 2008 and reports on logging of the state enterprise "Slavske forestry" for 2010-2015 were used. Productive high-yielding tree stands of the I class and upper class of bonitet (79.1 %) is dominated in the enterprise. The third part of the forest is located on steep slopes. Medieval forest stands are predominate (42.2 %). The basis of the forest cover is formed by stand that includes spruce (73.6 %), where the average volume of ripe and overmature plantations consist 473 m3/ha. However, there is a low resistance of this specie to various pathogens of diseases and natural disasters. In recent years, there has been an increase in the volume of improvement thinning conducted on 84.0 % of all harvesting areas, where 68.6 % of the total volume of timber was harvested. The dynamics of the increase of the areas of sanitary felling is noted, which is associated with a large scale drying of spruce stands. The technological processes of logging operations at the enterprise are mainly based on ground aids of primary timber transportation, causing significant damage to the surface of the cutting area and the adjacent territories. Typically, a tractor trailing is used, with which 90.7 % of the total volume of harvesting is performed. The volumes of trailing by caterpillar and wheel tractors are almost identical. Less often, animal skidding (8.6 %) and cable yarding systems (0.7 %) are used. The distance of trailing of wood for all means of primary transportation exceeds the recommended values. The average distance of trailing by animal skidding on all type of cutting is 0.35-0.41 km. Caterpillar tractors on final cutting and improvement thinning have average distance of trailing, respectively, 1.48 km and 1.23 km. For wheeled tractors, the average distance of trailing on final cutting and improvement thinning is 1.26 km and 0.90 km, respectively. At the same time there are positive trends in reducing the distance of trailing on all types of cutting, connected with the construction of new forest roads. The main factor influencing the forest environment is the primary transportation of wood, the optimization of which is an urgent task for mountain logging.
Keywords: mountain conditions; forest characteristics; types of forest utilization; system of cutting; equipment for trailing; forest transport network.
