CC BY
18
УДК 630*605 Проф. С. Немтур1, д-р наук; тж. М. Яхим1, канд. наук;
асист. Р. Вицега2, канд. с.-г. наук
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА В Л1САХ ШЛЬОНСЬКОГО I ЖИВЕЦЬКОГО БЕСКИД1В (ПОЛЬЩА) З ВРАХУВАННЯМ ЗМ1Н КЛ1МАТУ
Наведено характеристику люового фонду Шльонського i Живецького Бескидiв з використанням баз даних та цифрових карт шформацшно1 системи державних лiсiв (SILP). Дослiджено вплив кшмату на стан лiсiв, запропоновано шляхи запоб1гання не-гативним наслiдкам змш клiмату та змодельовано просторовий розвиток прських лiсiв.
Ключов1 слова: Бескиди, кл1мат, стан лiсiв, прогноз структури деревосташв.
Вступ. Прська система Карпат починаеться у верхiв'i Дунаю невисо-кими кристал1чними масивами Малих Карпат, як витягнут з швденного заходу на швшчний схщ. Даш гори розширюються i шдвишуються. На меж1 м1ж Словаччиною i Польщею розташоваш кристал1чн1 масиви Високих Татр, на швшч вщ яких розташоваш Бескиди - система прських хребт1в у твден-нш смуз1 Карпат на територи Польшд, Украiни i частково Словаччини. Вони утворюють пологу дугу i роздшяються на Захщт та Схщт, або як ix ще на-зивають Лiсистими Карпатами.
Лiси Карпат завжди привертали увагу науковщв. Однак, останнiм часом надмiрна увага викликана iстотним попршенням стану лiсiв пiд впливом кшматичних змiн. Всихання ялинових насаджень Карпат сьогодш набуло масштабiв стиxiй, вггровашв та буреломiв, частiшого заселення дерев шюд-никами та хворобами - це далеко не повний перелж явищ, якi зумовленi глобальною змшою клiмату. Потрiбно термiново вщшукати шляхи вирiшення цих проблем на науковому рiвнi та запровадити низку рекомендацш у госпо-дарськiй дiяльностi пiдприемств. Значний внесок щодо цього зробили укра-iнськi науковцi (Ю.Ю. Туниця, М.А. Голубець, С.М. Стойко, 1.Ф. Калуцький, Г.Т. Криницький, В.О. Крамарець, В.1. Парпан, В.С. Олшник та iн.) [1, 3, 4]. Багаташтнш досвiд дослiджень у цьому напрямку мають польськi колеги (S. Niemtur, W. Grodzki, A. Kolk, R. Poznanski, A. Jaworski, J. Michalski, M. Nowak, M. Jachym, J. Starzyk та ш.) [9, 10, 6, 12]. Проте единоi стратеги у виршенш цих надскладних завдань для вЫх лiсiв Карпат науковщ не розро-били. Необхщно дослiдити окремi територи лiсовиx угруповань.
Саме тому автори зробили спробу дослщити вплив змши клiмату на люи Шльонського i Живецького Бескидiв та визначити шляхи його мiнiмiза-ци. На основi аналiзу запропоновано новi пiдxоди щодо лiсовирощування (переформування), ведення господарства та формування структури прських лiсiв. З використанням можливостей сучасного програмного забезпечення (Г1С-засоби, цифрова модель рельефу) спрогнозовано змши просторового розташування лiсiв з урахуванням висоти н.р.м., експозици й крутизни схилу та мжрорельефу.
1 HayKOBO-goc^igHHH iHCTmyT mcoBoro rocnogapcraa (Forest Research Institute) m. Сенкоцiн CrapHH, no^b^a
2 HauioHa^bHHH mcoTexmnHHH yHiBepcuTeT yKpaitin (Ukrainian National Forestry University) m. .HbBiB, yKpaitia
Матерiали та методика дослвдження. Для дослiдження впливу змш клiмату на стан прських лiсiв Польщi використано матерiали баз даних íh-формацшно! системи державних лiсiв (SILP) та цифровi карти [7, 8] семи надлюництв (шсгосшв) Шльонського та Живецького Бескидiв: Бельско (Bi-elsko), влесня (Jelesnia), Суха (Sucha), Уйсоли (Ujsoly), Устронь (Ustron), Венгерська Гiрка (W^gerska Górka) та Вюла (Wisla), схему розташування яких зображено на рис. 1.
Рис. 1. Схема розташування надлкництв
Метою дослщжень передбачалося: дослщити вплив змши клiмату на стан лiсiв; запропонувати заходи щодо мiнiмiзацiï впливу з врахуванням еко-H0Mi4H0r0 та еколопчного поглядiв; спрогнозувати модель просторового роз-витку лiсових бiоценозiв дослiджуваноï територи.
Для докладного аналiзу та графiчноï iнтерпретацiï отриманих резуль-татiв використано Г1С-технолопю Arc-View 3.2 (програмнi модулi Spatial Analyst i 3 d Analyst). Дослщження санiтарного стану здшснено з використан-ням аерофотознiмкiв та реестру даних обсягу заготовленого сухостою у дос-лщжуваних надлiсництвах. Прогнозування змш територiального розташування лiсiв здiйснено з використанням монiторингових пробних площ, якi заклали пращвники Вiддiлу лiсового господарства гiрських регюшв Науково-дос-лiдного iнституту лiсового господарства (ZGLRG IBL) та багаторiчних на-укових дослiджень в гiрських люах проф. С. Немтура [9-11].
Результати дослщжень та обговорення. Вплив кшмату на лiс можна спостерiгати за рiзними чинниками, адже клiмат та лiсовi екосистеми тiсно корелюють мiж собою. Проте найбiльш iнформативною характеристикою е саштарний стан лiсiв у статищ та динамiцi, зокрема кшькють усохлих та пош-коджених дерев, плошд санiтарних рубань, обсяги заготовленого сухостою то-що. Як вже зазначалось вище, плошi пошкоджених лiсiв визначено на основi аерофотознiмкiв висо^ роздiльноï здатностi та матерiалiв мошторингових пробних площ. Вiдповiдно до аналiзу отриманих результатiв понад 62 % площ лiсiв характеризуються наявнiстю усохлих або уражених дерев (рис. 2).
Рис. 2. Зображення лкового масиву на аерофотозшмку
Ця загрозлива ситуащя саштарного стану зумовила детальний аналiз лiсового фонду за деревними породами, результати якого наведено у табл.
Табл. Розподт площ насаджень за переважаючими породами
Надлшниц-тво Переважаюча порода
ялина бук лшовий ялиця бша шш1 породи
площа, га частка, % площа, га частка, % площа, га частка, % площа, га частка, %
Б1екко 2730 28,1 2835 29,2 452 4,7 3698 38,1
Меёша 5154 45,1 3444 30,1 1992 17,4 846 7,4
8иеИа 3205 30,4 3268 31,0 2585 24,5 1474 14,0
и|8о1у 10093 78,2 1787 13,8 606 4,7 423 3,3
ШЙЮП 3526 32,3 2890 26,4 436 4,0 4079 37,3
Ш. Оогка 5916 67,2 1635 18,6 896 10,2 354 4,0
6384 77,3 1084 13,1 665 8,1 124 1,5
Разом 37008 51,0 16943 23,3 7632 10,5 10998 15,2
Отже, найбшьшу площу займають насадження ялини, частка яких змь нюеться у межах вщ 28,1 % - у надлюнищв Б1е1вко, до 78,2 % - у надлюниц-твi Щво1у. Загалом частка ялинових насаджень становить 51 %. Значний вщ-соток ялинових насаджень негативно впливае на саштарний стан бiоценозiв. За останне десятилiття спостерiгають масове всихання ялини у Карпатах загалом, та у Бескидах зокрема [3-5, 9]. Серед низки причин цього явища е не-вщповщшсть едафокшматичним умовам. Вщомо, що ялина е вибагливою до вологост грунту, хоча не виносить и надлишку, але на грунтах iз надлишко-вою протiчною вологiстю росте добре. За вщношенням до родючостi грунту вона не е вибагливою i належить до мезотрофiв. Ялина зимостшка, але може сильно пошкоджуватися (особливо тдрют) пiзнiми весняними i раншми
осiннiми заморозками. Зазвичай, вона формуе поверхневу кореневу систему i е уразливою до вггров^в [1, 2].
Клiматичнi чинники, як впливають на стан люових насаджень, умов-но можна подшити на безпосереднi та опосередкованi. До безпосередшх чин-никiв належать шдвищення температури повiтря, вплив вiтру (веровали, бу-реломи), зниження рiвня поверхневих вод, збшьшення кiлькостi опадiв (паводки i повенi), погiршення санiтарного стану лiсiв. До опосередкованих чин-никiв належать створення сприятливих умов для розвитку хвороб та додатко-вих генераци шкiдникiв, водна ерозiя грун^в, рiзка змiна температур.
Проаналiзовано вплив на лiси одного з найвагомших клiматичних чинникiв - середньорiчноl температури повiтря. Сьогоднi питання глобального потеплшня е актуальним, зокрема для лiсiвникiв. На рис. 3 зображено динамжу обсягiв заготiвлi сухостою ялини (за матерiалами звггно! докумен-таци Дирекцп Державних Лiсiв Польшд).
Jelesnia Bielsko Ustrori Wisla Ujsoty W. Görka
Рис. 3. Обсяг саштарнихрубань впродовж 2004-2008рр.
Наведений рисунок вказуе, що кшьюсть деревини, яку заготовляють при проведенш санiтарних рубок, постiйно збшьшуеться. Спостершаеться тiсний зв'язок, який вказуе на значний негативний вплив шдвищення температури на стан дерев та саштарний стан насаджень Шльонського та Живець-кого Бескидiв загалом.
Проте цей вплив кшмату не е локальним. Вiн мае глобальний характер. Аналопчну тенденцiю спостерiгають в шших кра1нах Свропи, зокрема у Словаччиш, Чехи, Литвi (рис. 4). З цього рисунка бачимо, що зi щорiчним пiдвищенням середньорiчноl температури збшьшуеться обсяг заготовлено! деревини внаслщок пошкодження дерев та !хнього всихання.
2003 р. 2007 р
J - територп масового всихання дерев Рис. 4. Динамка площ пошкодження та всихання дерев
Напевне, такий значний вплив на люи був би не вщчутним (принаймш мали б змогу розтягнути його в чаш), якщо люовирощування здшснювалось б на принципах наближеного до природи лiсiвництва. Наразi единим дiевим способом запобiганню негативному впливу кшмату е переформування дере-востанiв. Цей процес повинен враховувати, насамперед, еколопчш аспекти:
• забезпечення лшами сво!х функцш (грунтозахисна, водорегулювальна, кис-нетв1рна, рекреацшна тощо);
• запровадження у склад насаджень деревних порвд, як вщповщають грунто-во-кл1матичним умовам територп;
• створення деревостатв на типолопчн1й основц
• використання насшня 1 посадкового матер1алу мюцевого походження. Глобальна фiнансово-економiчна криза змушуе, при цьому, звернути
увагу на фшансовий бiк цього процесу. Вщомо, що експлуатацiйнi люи та-кож виконують функцiю забезпечення потреб населення у деревиш. Тому потрiбно докладно вивчити питання щодо багатоцшьового використання ль су, збереження у складi насаджень цiнних промислових порщ, еколого-еко-номiчного обгрунтування сшввщношень частки деревних порiд тощо.
Автори зробили спробу виршити це питання шляхом розрахунку оптимально! частки ялини (переважаюча деревна порода) у складi насаджень на основi прогнозу кшматичних чинникiв, створено"" цифрово"" моделi рельефу (3 ё) та шформацшно! системи державних лiсiв. Використовуючи спецiалiзо-ване програмне забезпечення з врахуванням типу люу, експозицн та крутизни схилу, висоти н.р.м., санiтарного стану та наявност пiдросту для кожного ви-дiлу, здiйснено модельний розрахунок частки ялини у складi насаджень, що зображено на рис. 5.
Аналопчний розрахунок доцшьно зробити для шших деревних порiд. При цьому потрiбно враховувати, насамперед, бiолого-екологiчнi властивост деревних порiд, типи лiсу та кшматичш чинники (змiна клiмату та особливос-тi мiкроклiмату). Варто зауважити, що участь окремих деревних порщ, в окре-мих випадках ютотно вiдрiзняеться вiд запропоновано! участi порщ у складi, запропоновано! правилами ведення люового господарства гiрських лiсiв.
Рис. 5. Участь ялини у складi насаджень Шльонського та Живецького Бескидiв за типами люу
Забезпечити теоретично обгрунтовану участь деревних порщ у складi насаджень у виробничих умовах складно. Найпростшим варiантом е ство-рення люових культур на зрубах, згарищах тощо. Однак у лiсовому господар-ствi Польщi практично не використовують суцшьт рубки, а враховуючи, що дослiджуванi насадження зростають у прських умовах i вiднесенi до катего-рп захисних - такi заходи не практикують (о^м санiтарних рубок). Тому до-сягнути бажаного результату можливо за умови створення шднаметових лi-сових культур або ж шляхом запровадження рубок переформування. Сьогод-нi питання практично! реашзацп запропонованих варiантiв залишаеться вщ-критим. Вщомо лише, що ця кампашя потребуватиме значних фiнансових витрат та затрат часу.
Впродовж наступних десяташть внаслщок глобальних клiматичних вiдхилень значних змш зазнае структура гiрських лiсiв. Особливо чiтко спос-терiгатиметься змша висотно-поясного поширення: змiниться верхня межа люу, яка при змiнi середньо! температури на 1 °С шдшматиметься на 50-80 м; пояс чистих за складом насаджень змшиться поясом мшаних насаджень; склад насаджень будуть формувати iншi (не характернi для прсько! частини) деревнi види.
Висновки. Сьогодш ми спостерiгаемо глобальнi змши клiмату. Причини виникнення та шляхи 1хньому запобiганню вивчають провщш науковi iнституцil на планетарному рiвнi. На жаль цi змiни безперечно впливають на лiсовi бiогеоценози (масове всихання дерев, попршення санiтарного стану насаджень, неможливють виконання lхнiх еколопчних функцiй).
Одним iз прiоритетних завдань науковщв у лiсовiй галузi е розроблен-ня методiв ведення люового господарства, якi нiвелювали б негативний
вплив змш клiмату. Зрозумiло, що цi методи повинш базуватись на принципах наближеного до природи лiсiвництва з врахуванням типолопчно! основи. Багаторiчний досвщ вивчення цього питання вказуе на необхщшсть запрова-дження переформування лiсiв та введення у склад насаджень нетипових для прських територiй деревних порщ. Довготривалий процес переформування зумовить вщ'емний економiчний ефект, адже: потребуватиме значних фшан-сових витрат на практичну реалiзацiю; замiна технiчно щнних деревних по-рiд на менш цiннi зумовить зменшення рентабельностi люовирошування то-що. Для мimмiзаци фiнансово-економiчних втрат потрiбно обгрунтувати участь щнних деревних порщ у складi насаджень. Шдвищення верхньо! межi лiсу зумовить збшьшення площ лiсiв. Запровадження зазначених вище захо-дiв дасть змогу запоб^ти негативних наслiдкiв, якi спричинеш глобальними змiнами клiмату та посилить еколопчну стабiльнiсть гiрських лiсiв.
Лггература
1. Голубец М.А. Биогеоценотический покров Бескид и его динамические тенденции/ Голубец М. А., Борсук Д. В., Гаврилюк М. В. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 240 с.
2. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М. А. Голубец. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
3. Калуцький 1.Ф. Вггровали на твшчно-схщному макросхил1 в Украшських Карпатах. - Льв1в : Компашя "Манускрипт", 1998. - 204 с.
4. Криницький Г.Т. Критична ситуащя у ялинових люах // Люовий i мисливський журнал. - 2005. - № 4. - С. 17-19.
5. Grodzki W.: Spatio-temporal patterns of the Norway spruce decline in the Beskid Slanski and Zywiecki (Western Carpathians) in southern Poland. Journal of Forest Science, 2007, 53. - P. 38-44.
6. Grodzki W.: Zagrozenie gorskich drzewostanow swierkowych w zachodniej cz^sci Bes-kidow ze strony szkodnikow owadzich. Lesne Prace Badawcze, 2004, 2. - P. 35-47.
7. Jachym M.: Possibilities of the use of the Forest Informatics System (SILP) and digital maps in the forest protection in Poland / Jachym M., Grodzki W. [In:] Grodzki W. (ed.) GIS and databases in the forest protection in Central Europe. Forest Research Institute, Warsaw, 2005. - P. 55-60.
8. Jachym M.: Using digital maps for presentation of selected characteristics of the Carpathian mountains spruce forest stands in the national forest IT system (SILP) / Jachym M., Niemtur S. [In:] Kozak J., Szablowska A., Troll M., Zaluski B. (eds.). EnviroMount Conference on GIS and RS in Mountain Research. GIS Laboratory. Institute of Geography and Spatial Management Jagiellonian University, 2002. - P. 53.
9. Niemtur S.: Lasy karpackie: stan aktualny i proba prognozy. Problemy Zagospodarowania Ziem Gorskich. Komitet Zagospodarowania Ziem Gorskich, PAN, 2007, 54. - P. 31-44.
10. Niemtur S.: Aktualne problemy gornej granicy lasu w Sudetach i Karpatach / Niemtur S., Ambrozy S., Skawinski P. // Problemy Zagospodarowania Ziem Gorskich, 2002, 48. - P. 173-184.
11. Niemtur S.: Stan odzywienia drzewostanow iglastych w LKP "Bory Tucholskie" oraz "Lasy Beskidu Sl^skiego" na podstawie badan monitoringowych / Niemtur S., Wojcik J. // Biuletyn Monitoringu Przyrody, 2003, 4. - P. 48-56.
12. Poznanski R.: Nowoczesne metody gospodarowania w lasach gorskich / Poznanski R., Jaworski A. CILP, Warszawa, 2000. - P. 228.
Немтур С., Яхым М., Выцэга Р. Актуальные проблемы ведения лесного хозяйства в лесах Шленского и Живецкого Бескидов (Польша) с учетом изменений климата
Приведена характеристика лесного фонда Шленского и Живецкого Бескидов с использованием баз данных и цифровых карт информационной системы государственных лесов (SILP). Исследовано влияние климата на состояние лесов, пред-
ложены пути предотвращения негативных последствий изменений климата и смоделировано пространственное развитие горных лесов.
Ключевые слова: Бескиды, климат, состояние лесов, прогноз структуры древостоев.
Niemtur S., Jachym M., Vytseha R. Issues of the day of conduct of forestry are in the forests of Szl^ski and Ziwecki Beskid's (Poland) taking into account changes of climate
Description of forest fund Szl^ski and Ziwecki Beskid's is resulted with the use of bases given and digital maps of the informative system of the state forests (SILP). Investi-gational influence of climate on the state of the forests, the ways of prevention of negative consequences of changes of climate and spatial development of the mountain forests is modelled.
Keywords: Beskid's, climate, state of the forests, prognosis of structure stands.
УДК 631.11 Проф. М.В. Щурик, д-р екон. наук,
перший проректор 1вано-Франтвського умверситету права iM. Короля Данила Галицького
СТРУКТУРИЗАЦ1Я ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ ЯК НАЙВАЖЛИВ1ША ПЕРЕДУМОВА РАЦ1ОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ У КАРПАТСЬКОМУ
МАКРОРЕГ1ОН1
Охарактеризовано нишшнш стан сформовано'1 структури земельних ресурав Карпатського макрорегюну. Обгрунтовано потребу запровадження яюсно ново! структури використання земельного фонду, в основу яко потрiбно покласти цшьове використання земельних упдь кр1зь призму оптимального виршення сощальних, еколопчних, економiчних та шших важливих завдань вщтворювального процесу.
Ключовi слова: реформа, власнють, агрогосподарства, фшансування, структу-ризацiя, землезабезпеченiсть, рацiональнiсть.
Постановка проблеми. Нишшня оргашзащя вщтворювального процесу земельних ресурЫв у Карпатському макрорегюш в свош основ1 недос-татньо враховуе природно-економ1чн1, бюлопчш, х1м1чн1 та шш1 властивост земль Земельний фонд використовують на засадах екстенсивних метод1в гос-подарювання, що негативно впливае на процес його збереження, полшшення та охорону. Макрорегюн, на вщмшу вщ шших областей Украши, вир1з-няеться надм1рним подр1бненням земельних ресурЫв.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Земельний фонд, земель-m ресурси, характер сформованих земельних вщносин у вггчизняному секто-р1 економжи тривалий час е предметом дослщжень i дискусш багатьох вщо-мих вчених. Особливо штенсифжувались дослiдження вiдтворювального процесу земельних упдь у зв'язку зi здшсненням в Украïнi аграрно! та земельно! реформ, якi, як вщомо, успiшний розвиток сiльськогосподарського сектора економши пов'язували з процесом приватизацп, пошуком справжньо-го власника, господаря земль Водночас, стрiмка та тотальна приватизащя земельних угiдь не забезпечила очжуваних результатiв. За шдрахунками акад. НАНУ Е. Лiбановоï, лише 8,5 % населення вважають, що економжу Украши
