CC BY
17
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
розсадного вирощування. Однак, залежно вiд погодних умов, щ показники ic-тотно не перевищували у розсадному варiантi. Особливо великий розрив за цими показниками у тзшх сор^в "Вереснева" i "Жемчуг" та культиварiв сор-тотипу Художня "Дарунок Матерi" i "Нежность". Схожють наciння та на-сшнева продуктивнicть цих cортiв були значно нижчими, шж у разi вирощування через розсаду (табл. 3).
Висновки. Таким чином, здiйcненi доcлiдження заcвiдчили, що в умо-вах Захщного Подiлля безрозсадний cпоciб е бiльш ефективним для вирощування сор^в айстри однорiчноï раннiх та середшх термiнiв цвiтiння. Наciння шзшх cортiв з високими поciвними якостями в цих умовах можна отримати лише у розсаднш культурь
Лггература
1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений растительных сообществ. -Новосибирск : Изд-во "Наука", 1974. - 155 с.
2. Вернандер Н.Б. Почвы // Украина и Молдавия. - М. : Изд-во "Наука", 1972. -С. 177-225.
3. Международные правила анализа семян : пер. с англ. - М. : Изд-во "Колос", 1984. -
309 с.
4. Международные правила определения качества семян. - М. : Изд-во "Колос", 1969. - 184 с.
5. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР // Бюллетень Главного ботанического сада. - М. : Изд-во "Наука". - 1979. - Вып. 113. - С. 3-8.
6. Семена однолетних и двулетних цветочных культур. Посевные качества. ГОСТ 12260-81.
7. Чернюк Г. Кл1мат Тернопшьсь^' обласп // Природа, населення та господарство Тер-нопшьсь^' обласп. - Тернопшь, 1991. - С. 9-14._
УДК630.284 Доц. Л.С. Осадчук, канд. с.-г. наук; проф. В.П. Рябчук,
д-р с.-г. наук; доц. Т.В. Юськевич, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв; доц. В.М. Гриб, канд. с.-г. наук - Нащональний утверситет бюресурав
i природокористування Украти
СИРОВИНН1 РЕСУРСИ ДЛЯ ЗАГОТ1ВЛ1 ЖИВИЦ1 В УКРА1Н1
Узагальнено даш про потенцшш сировинш ресурси сосни звичайно'1' для потреб тдсочування. На основi вщведених для рубання головного користування сосно-вих насаджень у шдприемствах ОУЛМГ розраховано потенцшш запаси живищ.
Ключов1 слова: смолопродукгивнють, живиця, сосна звичайна, потенцшш запаси.
Assoc. prof. L.S. Osadchuk; prof. V.P. Ryabchuk; assoc. prof. T.V. Yuskevych -NUFWT of Ukraine, L'viv; assoc. prof. V.M. Gryb - National university of bio-resources and environmental using of Ukraine
Raw materials sources for soft resin purveyance in Ukraine
The generalized is given about the potential resource of scotch pine for tapping. On the basis of taken of the main use of pine in the enterprises of forest region is expected potential supplies of resin.
Keywords: resin productiviti, resin, scotch pine, potential resource.
Державна програма "Л1си Украши" визначае основш напрями та дже-рела забезпечення збалансованого розвитку люового господарства краши,
66
Збiрник науково-техшчних праць
спрямованого на посилення еколопчних, сощальних та економiчних функцiй лiсiв в умовах реформування сшьгоспшдприемств, прийняття нового земельного законодавства. Одним iз основних напрямюв розвитку лiсового госпо-дарства е рацiональне використання лiсових ресурсiв [1].
Велику господарську щншсть мають люи, у складi яких переважають шпильковi породи. У цих лiсах формуеться найбшьша кiлькiсть високояюсно1 деревини, таю насадження ефективно впливають на навколишне середовище. У користуваннi Державного компету лiсового господарства Украши перебу-вае 7,4 млн. га люового фонду, що становить 68 % вшх лiсiв держави, з них 9490,9 тис. га - вкрип люовою рослиннiстю землi. Лiси представленi на 42 % хвойними породами, з яких 33 % плошд займають сосновi насадження. Серед-нiй запас на 1 га хвойних становить 239 м3. За вжовими групами пристигаючi та стиглi лiсовi насадження становлять, вщповщно, 13 % та 11 % [2, 6].
Щодо використання соснових насаджень для шдсочування, то в Украшу як i в деяких iнших крашах, найпоширенiше пiдсочування сосни зви-чайно!. Соснова живиця - цiнна сировина для отримання канiфолi та скипидару, як е вихiдними продуктами для синтезу багатьох хiмiчних продукпв. Окрiм традицiйного застосування живицi, скипидару й кашфол^ варто зазна-чити потенцшно новi можливостi використання живищ, зокрема, i для вироб-ництва бюпалива [8-10]. Продукти пiдсочного виробництва упродовж уЫх рокiв у цшому свiтi належали до дефiцитних, ситуащя не змiнилась й досi. Враховуючи широкий ареал розповсюдження сосни звичайно! на територи Украши, 11 здатшсть пристосовуватися до рiзних умов мюцезростання сосно-вим лiсам надають винятково важливого значення соснових лiсiв як сировин-нiй базi заготiвлi живищ. Проте, для оптимального i ефективного використання соснових насаджень, зокрема для заготiвлi живищ, по^бно ощнити потенцiйнi сировиннi ресурси для задоволення потреб у живищ.
Метою дослщжень було ощнити потенцшш можливостi заготiвлi жи-вицi в Укра1ш Потенцшш можливост пiдсочування хвойних насадженнях Украши, передусiм, у соснових лiсах, е значними. Однак упродовж останшх роюв пiдсочування сосни в Укра1ш скорочуеться, незважаючи на дефщит пiдсочних продукпв i нових можливостей 1х використання.
Шдсочування сосни звичайно! на Укра!ш в останнi роки здiйснювали на плошд 19,3 тис. га, зокрема на територи таких областей: Волинсько! - 3,2, Житомирсько! - 0,9, Кшвсько! - 3,5, Львiвськоl - 1,5, Рiвненськоl - 5,0, Сумсько! - 0,6, Чершпвсько1 - 4,6 тис. га (рис.).
Льв1вська
8%
Рис. Заготiвля живиц по областях Украти
Табл. 1. Сировинш ресурсы сосни звичайноУ для гидсочування за 2006 р.
Область Загальна плоша та запас Насадження Вщведено для рубання головного користування Потенцшна смолопро-дуктившеть Можлива за-гот1вля живиц! з плош, в1две- дених для рубання гол, користув. Выведено для загот1вл! ЖИВИЦ1 Можливо заготовити з плоил, вщведеноТ для пщеочування
стили та перестоял \ пристигаю1п
га тис.м"1 га тис.м'1 га тис.м'1 га 3 м т т тис. га т
Вшницька 3815,3 1138,7 523,1 181,6 1005,4 377,5 21,6 7566,0
Волинська 207119,7 48827.4 7684,1 2095,7 46733,9 [4646,3 935,6 252276,0 2451,9 2952 3,2 1010
Дшпропетров-ська 12,8 0,3 - - - - - -
Донецька 2391,3 610,1 - - 44,6 17,8 - -
Житомирська 258865,0 67210,9 25542,2 8301,7 61024,7 21575,7 2077,3 708924,0 9712,9 8294 0,9 359
Закарпатська 269,2 85,4 0,8 0,3 57,1 24,1 - -
ЗапорЬька 3,9 0,1 - - - - - -
1вано-Франювська 3331,3 868,6 32,3 9,1 97,9 34,1 3,9 531,0
Кшвська 151027,1 43609,5 10042,2 3596,4 32711,5 12394,2 1129,0 396817,0 4207,8 4643 3,5 1439
Клровоград-ська 2762,9 634,1 31,5 9,6 2,3 0,7 - -
Луганська 34994,3 7919,5 283,7 80,7 3588,4 1246,8 28,9 8864,0
Льв1вська 76963,0 20789,0 4756,8 1403,3 20631,6 7227,8 418,2 102319,0 1641,9 1197 1.5 435
Одеська 463,8 101,7 - - 1,8 0,4 - -
Полтаве ька 43431,9 11586,7 355,4 116,2 4486,3 1529,3 39,2 15751,0
Р1вненська 318112,0 69780,5 31736,5 8039,9 56071,9 17288,9 1313,9 299428,0 9406,7 3503 5,0 1333
Сумська 79243,8 27018,7 4664,1 1794,1 26563,3 11155,9 436,6 175909,0 2099,1 2058 0,6 283
Терногпльська 10675,4 2799,5 146,1 42,3 1356,7 469,6 18,7 4995,0
Харювська 39679,0 11412,7 1494,1 501,8 8618,1 3269,8 64,3 20674,0
Хмельницька 36169,0 11057,2 1892,8 742,5 9696.7 3685,7 190,8 74942,0 868,8 877
Черкаська 57176,2 15995,9 1897,6 610,9 6950,3 2629,1 206,7 65334,0 713,9 764
Чершвецька 516,4 179,9 41,0 14,6 12,4 5,2 0.9 267,0
Чержпвська 152968,5 48315,0 11164,1 4249,8 59174,1 23545,2 1 132,7 435228,0 4972,2 5092 4,6 2068
Всього 1479991,8 389941,3 102288,4 31789,6 338829,0 121123,9 8018,3 2569825,0 36075,4 29380,8 19,3 6927,3
У середньому в УкраАт заготовляли 5,8 тис. т живищ на рж. Цей по-казник за останне десятирiччя знизився бшьш шж у два рази. Враховуючи дану ситуащю щодо залучення соснових насаджень до шдсочування, ми про-аналiзували наявш сировиннi ресурси сосни звичайно1, як можуть бути вико-ристанi для заготiвлi живицi.
Потенцiйну смолопродуктивнiсть соснових насаджень встановлювали на основi запашв стиглих i перестоялих соснових насаджень, використову-ючи данi звiтних матерiалiв лiспроекту. При цьому ми врахували показники смолопродуктивностi дерев та визначених значень коефщента смолопродук-тивностi для рiзних екотипiв сосни звичайно! [3, 7]. Можливють заготiвлi живищ визначали з врахування площ, вщведених для рубання головного корис-тування в областях, де традицшно заготовляли живицю, це зокрема, Во-линська, Кшвська, Житомирська, Львiвська, Рiвненська, Чернтвська та Хмельницька. Плошi насаджень для заготiвлi живицi встановлювали на осно-вi затверджених розпоряджень Кабiнету Мiнiстрiв Украши "Про затверджен-ня розмiрiв лiсосiчного фонду та плошi хвойних насаджень (сосни) для заго-тiвлi живицi на 2006 р." [5]. Результати зведених зв^них матерiалiв та вико-наних розрахункiв наведено у таблищ.
Як видно iз наведених даних (табл.), люи Украшського Полюся займа-ють 37 % плошд i 34 % загальних запаЫв лiсiв Украши, з яких 57 % припадае на сосновi насадження, де саме зосереджеш основнi сировинш ресурси сос-ново! живицi. Найбiльшi сировиннi ресурси розмiшенi у Чернтвському (4,6 тис. га), Рiвненському (5,0 тис. га), Кшвському (3,5 тис. га) та Волинсь-кому (3,2 тис. га) ОУЛМГ. Виходячи iз цих даних, на основi виконаних роз-рахункiв, на цих шдприемствах можливо заготувати таку кiлькiсть живищ, зокрема: у Чернтвському (2068 т), Рiвненському (1333 т), Кшвському (1439 т) та Волинському (1010 т).
Таким чином, потенцшш можливост заготiвлi живищ значш Враховуючи вщведеш для рубання головного користування сосновi насадження у пiдприемствах ОУЛМГ, потенцшш запаси живищ становлять 27-29 тис. т на рж. При цьому, iз вщведених площ для заготiвлi живицi можна заготовляти 6,7-6,9 тис. т. живищ шорiчно.
Л1тература
1. Державна програма "Люи Украхни" на 2002-2015 рр. Затверджена постановою Кабь нет М1н1стр1в Укряхни в1д 29 квггня 2002 р., № 581.
2. Загальна характеристика л1с1в Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dklg.kmu.gov.ua.
3. Осадчук Л.С., Рябчук В.П. Диференщащя сосняк1в за смолопродуктивнютю р1зних екотип1в сосни звичайно! // Матер1али IX Погребняк1вських читань "Люова типолог1я в Укра-1ш: сучасний стан, перспективи розвитку" (10-12 жовтня 2007 р., м. Харюв). - Харк1в : УкрНД1ЛГА, 2007. - С. 87-88.
4. Правила загот1вл1 живищ в люах Украши. Затв. пост. КМ Украши вщ 8.02.96 р. -К., 1996. - № 185. - 12 с.
5. Про затвердження розм1р1в люоачного фонду та площ! хвойних насаджень (сосни) для загот1вл1 живищ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uazakon.com.
6. Рябчук В.П., Осадчук Л.С., Юськевич Т.В. Загот1вля живищ - як чинник тдви-щення продукгивносп соснових насаджень Украши // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.6. - С. 187-190.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
7. Сильванович В.В., Меличко А.В. Определение смолопродуктивности сосны обыкновенной методом микроранений // Лесной журнал : Известия вузов. - 1991. - № 3. - С. 24-26.
8. Hodges, A.W., Johnson J.D. Borehole oleoresin production from Slash Pine. Southern Journal of Applied Forestry 21(3): 1997. - Р. 108-115.
9. Hodges A.W., Green T.C. Chemicals and biofuels from pine oleoresin. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bioproducts-bioenergy.gov.
10. Zinkel, D., Russell J. eds. Naval Stores: Production, Chemistry, Utilization, Pine Chemicals Association, Atlanta GA. 1989. _
УДК 502.74:591.5(47.81) Acnip. Т.М. Пушкарьова - НЛТУ Украши, м. nwîe
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАРОСТАННЯ ТРАНСФОРМОВАНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ Д1ЛЯНОК ВНАСЛ1ДОК БУД1ВНИЦТВА
Вивчено особливосп заростання трансформованих земельних дшянок, утворе-них внаслщок будiвництва в умовах Сиавського району м. Львова.
Ключов1 слова: вюленти, патента, експлеренти, трансформоваш земельш дь лянки.
Post-graduate T.M. Pushkariova-NUFWTof Ukraine, L'viv
Growthing peculiarities of the transformed ground areas as a consequence
of building construction
This article is devoted to studying of peculiarities of growthing the transformed ground areas owing to building in the conditions of Syhovsky area of Lvov region.
Keywords: violents, patiens, explerents, transformed ground areas.
Останшм часом вплив техногенезу, як одше1 з сучасних форм антропогенезу, значно посилився. Площа природних екосистем, як зазнають ди техногенного чинника, а також бюгеоценоз1в природно-техногенних ком-плекшв (Колесников, Моторина, 1978), постшно збшьшуеться. Це спричинюе посилення рол1 угруповань синантропно1 рослинносп в оточуючш нас природа Дослщження мюько1 синантропно1 рослинносп зумовили у формування спещального роздшу фггоценологи - урбофггоценологи, який можна розгля-дати як частину урбоекологи в широкому розумшш У склад1 синантропно1, зокрема м1сько1 спонтанно1 рослинносп, найхарактершшим е рудеральний комплекс. Кучерявим В.П. (1999) видшено три характеры групи рудероцено-з1в: сингеноценози (первинш угруповання кар'ер1в або повшстю еродованих земель), автогеноценози (саморегульоваш рослинш угруповання) та процено-зи (тимчасов1 рослинш угруповання в рудеральних мюцезростаннях - звали-ща, смггники, буд1вельн1 майданчики).
Це дослщження присвячене вивченню рудеральних проценоз1в, як формуються на штенсивно порушених мюцезростаннях, що зумовлено, зокрема, зняттям, змщенням або похованням верхнього шару грунту. Такими, наприклад, е буд1вельш майданчики. На територи Сих1вського району м. Львова ми заклали шютдесят вшм пробних дшянок, на яких вивчено видо-вий склад, проективне покриття вид1в, чисельшсть окремих парцел i 1хне видове рiзноманiття.
У ходi заростання будiвельних майданчикiв, де переважно е вираже-ним мiкрорельеф, простежуються первинш проценотичш сукцесiï, якi охоп-
70
Збiрник науково-технiчних праць
