CC BY
7
3. Гпршепнн II. М., Штшснко Л. II. Лссополсiro. — Львов: Пища школа. 1997. —302 с.
4. Jliconiilt Кодекс УкряТни // Голос Украмш ni/i 13. 01 1994 , № 68.
5. Остяпеикп К. Ф., ГеруиншськиИ I. К). Тнмолпм'пшП япалп Jiicin // Р.колопя. — 1975. №3 —С. 36—41.
УДК 630*622
С.МАаапицький Кременецький nicoeuu техткум
(МП ИМ13ЛЦШ J11CIICTOCTI В ЛГРО.ПЛНДШЛФТЛХ ЗЛХ1ДИОГО J1ICOCТЕПУ
В perioiri iieoGxinna опгимгашя jiicncmcri а|ролаилшафпв Дослтжеио нааплкм амтроноген-пшо вшшву на агроланлшяфти i ртроблсио 1ахолн толо стабмпаш) iierairrnnux явит lirtcucitB-iinll ротпгок сш.ського la лгсоного господарсгва, rexiiiKii. чбшыпсипя чисельиосп нпселсмня га паслшки госгюдарсько'| лдялыюсп люлимм мртвелн ло виспажепня i забрудпснпя чемслышх i во-лннх pecypciR Запромоповаио парамсгри опгималыю)' niciiciocfi.
Ivanycky S. М.
Agricultural landscape Structure iinprnvcment by Forest (lover Optimizing
It is point out the results of investigation of forest cover for agricultural landscape optimizing and proposals concerning the establishing of protected forest territories network.
The Western Porcst-Slcppe is distinguished by rich natural resources, plant and animal world, and big diversity of landscape, high industry and recreation potential, developed agriculture, high density оГ population By the decision of the land tenure it is neccssary to proceed from the quantitative and qualitative estimation of natural-resource potential, the important component of that are land resources, because llie welfare of people and development perspectives for all branches of national economy is depended from the maintenance by these resources.
The main task in decision of agroforestry and ecological problems of the Western Forest-Steppe is ccologizalion of agriculture and forestry and optimization of woodincss in agrolandscapcs.
It is necessary to exclude all eroded and polluted lands for afforestation and particularly for grasslands. It is advisable to create agrolandscapcs in that forest will have the big share as the strong regulator of surface water run off protecting tipper fcitilc level of soil from destruction.
ЗахмииП Jlicocren випначаеться багатимн приролмими ресурсами, рпно-маштпим роелипним i тппринним евггом, пеликим розмаУттям ландшафту, значнпм промпелопмм i рекреаuiii11им потешиалом. розшшутим альськогос-подарським пиробництвом, высокою нилымстю населения |2|.
Иеолпоринпсть ириродних фактора зумопила pijiioMaiiirniiii поролнии склад jiicin га писоку мролуктишпоь jiicociauin (l-!a-ll боштети). Характерна особлшисть perioity — перемежовування стеиопнх та jiicomtx лЬянок. Рельеф MiciteBocTi nepeci4ciiiiii глибокими долинами ргюк, ярами, иромоТиамп.
Юпмат 3axi;uioro Jlicocreny помфно-континептальиий. Ссредпьор1чна температура 7,3°С. Серелия температура лиипя 18°С. Перспажають захглт в1три, i'x шппдккп. 6-10 м/с. KuibKicrb опал!в коливагп.ся ni/t 600 до 700 мм у pin. У ио-
Дослшжпшя ia охоромя лгеошгх скогистсм 127
сушлтн роки в окремих районах млыасть опал ¡в зннжусться до 350 мм, а у воло-п шдвищуеться до 1000 мм. Тривал1сть вегетацшного иертду становнть 210 дшв.
У грунтовому покрив1 переважають сIр 1 лков1 грумти на лесах 1 лесовид-них суглинках р1зного ступеня ошдзоленост1, зустр1чаються чорноземи, дер-ново-шдзолист1 та дерново-карбонатш грунги, м1сцямн — деградоваш.
1Це у XVI ст. середня лкмспчсть цього репону досягла 50 %. Л ¡с був ос-новпим багатством краю 1 вишравав важливу роль в жнт людини. Викорнс-тання лIсIв иризводило до зменшення IX нлощ 1 змши бтр1зноманптя лкових екосистем. Особливо великих збитюв л1сам снричинив розвиток л1сових промис;пн у XVII—XIX ст.
Найб1льш спустошливим для дмс1в було виготовлсння поташу, який кори-стувався великим попитом в Англп та Голланди. У XVIII ст. посплюеться використання л1сових нлощ 1 винитеиня Л1С1В для зб1лынемня ормих земель, що стало причиною найб1льшого зменшення л1спстосп репону.
Надмфна екснлуатац1я лЫв у феодальний \ кашталктичний пертди иризве-ли до р1зкого зменшення лкистосп краю, зниження захисних 1 водорегулюючих функшй Л1С1В. Значного винищемня зазнали лки 1 в повоенш роки (1945-1990 рр.), коли факгичний випуск л!су у 2 рази перевищував розрахуиков! норми. Поряд з1 стиглими, надм1рно внрубувались пристигавши л1состапи [1|.
Сьогодш загальна нлоща Л1С1в репону становить близько 890 тис.га. Основна територ1я Захщного Лкостену викорисговуеться в альськогосподар-ському виробництв1. Ус1 Ыльськогоснодарськ1 упддя займають 75 % плоип, в тому числг р1лля — 61 %, сиюкоси \ пасовища — 8,5 %, багатор1чш наса-дження (сади та ш.) — 1,5 %. Основними альськогосподарськими культурами е пшениця, кукурудза, нукров1 буряки.
Внаапдок надкпрно! розораносл пльськогосподарських земель за дуже низькоТ л1систост1 (1-3 %) в агроландшафтах еротпп ироцеси поширились на 385,7 тис.га.
Для полшшення еколопчно! ситуацп в репош потр1бно провести так1 заходи:
• прискорити формувапня оптимально!' лкистот в агроландшафтах;
• значно зб1льшити обсяги лкорозведення, нолшшити породний склад захисннх л1с1в;
• актив1зувати залкення яр1в, шск1в та шших непридатних для «мльського господарства земель;
• створнти еколопчну систему природоохоронних територт рег1ону. Результат досл1джень. Вивчено наслики антропогенного впливу на агро-
ландшафти 1 розроблепо заходи шодо стабшзацп негативних явиш. Запропоно-вано параметри оптимально! лгснстосп в Захшному Л1состепу. 1нтенсивннй розвиток Ыльського та л1сового господарства, техшки, збшьшення чиселыюст1 населения та наслики господарсько! д1ялыюст1 людини призвели до виснаження I забруднення земельних 1 водних ресурст. Деградац1я ландшафпв, як правило, пов'язаш з1 зменшенням лкистостк Л1с е могутшм природним фактором, який позитивно впливае на кл1мат, грунти, умови формування поверхневого стоку, посилюс ст1йк1сть природних систем до р1зного роду антропогенного впливу. Л1с послаблюс пронеси водноУ ерози грунту та запоб1гае забрудненню р1чок та ш-ших водойм. Завдяки лкам покращуеться стан водних ресурсш, шдвищусться
128 Охороня бкфпмомяшття: тсоретичш та прнклалш асискт н
врожайшсть Ыльськогосподарських культур, створюються сирмяглмш умови для життя людей.
Конференшя ООН з1 стало! о розвтку у Рт-де-Жансйро (1992) визнала, що збереження л!С1 п с одшею з пажлиппх сучасинх проблем людства. Сього-д1М лков1 екоснстемп розглядаються як I оловнпй компонент бтефери, здат-ний стабппзувати та в1дновлювати II ириролну ртшпагу. сповмышти х1д де-структивних нропеав у багатьох рспоиах.
Нроблсмн землекорнступяини. При виринешм них проблем пеобхишо виходити з к1льк1С1Ю1 та ямсноУ ош'нок природпо-ресурсного нотеншалу, ва-жливпм компонентом якого с земелып ресурси, осмлькн в|'д р1вня забезпече-носп ними заложить добробут людей I перспективи розвнтку вЫх галузей народною господарства.
Рашональне використаиня земель у репож передбачас розп'язанпя таких важлипих завдань, як ражональна оргашзажя землекористувапня: збережения продуктнвиост1 Ыльськогосподарських земель; оптимЬашя використаиня земель при кпжгалузевмх шдноемнах га шип.
Рашональна оргашзашя територн г основою нротиерозшного захисту фунпв. Кожпе господарство поппипо маги проект впутрпппьо господар-ського землевиорядкувания з протнерозНшою ор! аппашею територи та системою агротехшчних, л^омелтративних \ пдротехшчпнх заход1в (3).
Нажливо ширше внровалжувати контурно-мслшратиппу систему земле-робетва, грунтозахисш та вологозберп аюч1 технологи обробп ку грунту, на схилах — суворо дотримуватися строев пнс1пання груптозахиспих культур, а на непридатних для пос1в1в дп1яиках — створювагн захисш Л1С0П1 насаджеп-ня. ПротиерозпЧш заходи ели! здШсшопатн по басеину в питму, а не на окремих його дмянках. Дожльно здиЧснити швентаризанпо вс|'х яруго-балкових земель, обстежити Ух стан, конкретно но кожтй систем! розробити шляхи Ух освопшя та використаиня. Комплекс робгг ¡з захисту гру(тв мае бути викопанин у иовиому обсязг Для ефективноУ реал1занн комплексу агротехшчних захо;ив пеобхшнимн е пертдична пшептаризашя земель з В1ДО-Пражеипям Ухнього яккного сгапу, контроль за паспортизашею полж ¡з за-значеиням заход1в з яюсного полшшення группв.
Збсрежеиня та шдвшцемня родючосп фуипв можпл забезнечити при правильному впкорнсташм кожного гектара альськогосноларських земель на основ! комплексних 1пдомостей про характер грунту, нахил м1сцсвосл, особливост1 рельефу, водппй режим, сненифжу обробггку грунту для вшиопицшх культур то-то. Для основиих тшпв груипв анд розробити опгпмлльш технологи IX обробггку, вировадити еколопчпо обгруитований набф Ыльськогосподарських культур, як! шдлягають вирошуванпю, як1 б не зннжували Ух продуктивности Врахо-вуючи нсгативний баланс гумусу, який склався попсюлио, пеобхшю вносити шлвишеш лози оргашчних добрив: у пайближч)' роки внесения оргашчних добрив дошлыю довести до 17-20 т/га. Для розробки науково обгруптованих реко-мендашй ¡з внесения добрив з урахуванпям фгзико-х1м1чпого та плролопчного стану грунту, його бтлопчноУ активносп та потреби в пожнвних речовинах. Пеобхишо в ус1х районах створитн снсшальш агрох1м|'чш лаборачорп', як1 новинш взяти на себе обл1к групт|'в, контроль за збережепням ) шдвшценпям Ух родючос-Т1. вибором 1 проведениям комплексних мслюрацШ, застосуванням оргашчних I мтералмшх добрив, ефектившетю грунтозахисних захо;пв.
Дослщжсмия та охорона лкоппх скосмсгсм 129
Враховуючи змачне пошпрення кислих грунпв, иеобхипю в майближми роки добитися IX повноУ нейтралпацп шляхом внесения вапняковнх матер1а-л!в у середньому по 9 т/га.
Найбшын ефективиим заходом ¡3 шдвищення продуктивное^ природпих сшожатей е Ух докоршне полшшення шляхом проведения в1дповиших агро-техшчних 1 культурно-техшчних заход1в, вапнуваиня тошо. Докоршнпм по-лшшенням охоплено лише 20-30 % упдь. Дешо нищим е нишотдиии показ-иик у Льв!вськш обласп, де пигома вага полшшених сшожатей становить 60 %, пасовищ — 50 %.
Важливо посилити контроль за збереженням \ внесениям мшералмшх добрив, а також пестицид!в 1 гербициив. Неконтрольоване Ух застосування при-звело до забруднеиня грутчв, водоймищ, грунтовнх вод I вирощуваниУ про-дукцм. Слш суворо регламентувати використання нестицидп) I гербщи/ив, зампповати Ух быьш еколопчпо безпечними, ширше переходит на бшлопчш методи боротьби з шкишиками 1 хворобами альськогоснодарських рослип.
Проблеми л1Соко|)11Стування. Вирннення проблем» сталосп I ста-б1лыюст1 в агропромисловому комплекс! е одшею з головних, бо така модель розвитку може забезпечити надМшсть \ екоиом1чпу ефектившсть фупкцпжу-вання всього Ыльськогосподарського виробництва.
Сьогодш вкрай актуальною е проблема збалансованого розвитку, зокрема стабЫзацп системи „сусшльство I природа". У вирппенш щеУ складноУ проблеми ключовим фактором е збереженпя бтргзномашття природи, розши-рення плони л¡с1в до оптимальних розм1р1в, що дасть змогу стабппзуваги еколопч^ну ситуацпо 1 спов1лышти хм деструктивпих процес1в в окремих ре-понах. Идеться про першочерговий захш в аспект! сталого розвитку в Захм-ному Л!состепу. .ГПавникам необхмно: добитись зб1лыиепня л1сосировиппо-го потеншалу, повшшого задоволепия потреб народного господарства в деревин!, ресурсах недеревноУ рослиниоет!, соц!альнпх та еколопчннх функщ-ях л1сових екосистем; дотримуватися оптимальних иевиснажливих обсяпв лкокористування; п!двищити продуктившсть л!с!в ! л1сист!сть територи до науково обгруптоваиих норм; полшшити вшову структуру л!е!в та Ух пород-ний склад вмповмно до нрироднокл!матичних ! лкорослиниих умов.
Важлпвим заеданиям л!согосподареького виробництва повинно бути дальше шдвищення продуктивност! та цшност! Л1Ыв; в!дновлення кор!нних дубових, ду-бово-букових, ялицевих ! смерекових насаджень, реконструкшя малоцшпих граб-няк!в, березняк!в ! осичник!в, ширше застосування ноступових ! виб!ркових рубок, своечасне та яюсне проведения рубок догляду ! саштарних рубок, а також заход!в щодо захисту Л1с!в вм ентомошк!дник!в ! фггозахворюваиь.
В умовах зростаючого значения л1су як еколопчного фактору головним заеданиям л!сокористуваипя е розширеипя використання водоохоронно-за-хисних властивостей л1сових екосистем, створеппя сприятливих умов для життя людей, забезпечення потреб народного господарства в деревин!, техш-чних, кормових, харчових ! л1карських ресурсах. Причому важливе значения мае оргашзашя багатошльового л!сокористування на принципах безперерв-ност!, комплексност! та невиснажливост! використання л!сових ресурсов. Вн-рппемня шеУ складноУ проблеми можливе тмьки при: оптим!заци лкокорис-тування, охорони та в!дтворення л!сових ресурс!п; сдмосп використання та охорони Л1с1в; суворому обл1ку стану ресурсно! бази та умов природного се-
130 Охороня бшрпномапптя: теоретмчш та прмклалш аспект
редовиша; комплексному шдхол) ло пипчсипя та ппкористпнпя Л1ав; оитимг зани зв'язк1в м1ж уама пилами лкокориступання.
Шл час рубок юлопиого корисгування необхипю проводит заходи, як1 ( сприяли максимальному збсрежепшо природного лкшпдмоплення. Вшювленш Л)С|в ! шдвнщенпя Ух продуктивное^ сл1д здЖснювати насамнерел шляхом залг сення не вкригих лком нлощ. рекоиструкпп хвойнпх монокультур I насаджеиь иошкоджених впровалами, буреломами та сшголамами, а також залкення не придатних для альськогосиодарського використаиня земель.
Вмсповки та нропозпшУ. Головним завланням у внрмненш аграрно-лк1в-ничих 1 еколопчних проблем Зах1дмого Лкостепу г еколопзашя сип.ського 1 лЬ совою юснодарства та опгим1заш'я лкнстосл в ат роландшафтах, яка нолягас у:
• розшнренш плонп лк1в 1 збйтмешм лкнстосп в агроландшафтах;
• шдвишеиш продуктивное™ \ стшкоеп лк1в;
• дотриманш комплексности безперервносп та невиснажливосп при вико-ристанш лкових ресурЫв;
• охорош та рашопальному внкористанш земель;
• створенш умов для вишовлення земель, порушеннх техногенним пнливом;
• в|дтворен1н лIс!п за рахунок мкпевих вшив ! екотишп головних лко-угворкночих порш;
• охорош \ збережешй гепетнчпого рппомашття лкових екосистем; фор-муваиш еколог ¡чно1 системи нриродоохоронних тсриторш.
Слш шдкреелнти, то виснажеш довготривалими нпемемлнмми рубками лки Захитного Лкостепу не златш иовиою мфою утримувати сколопчну рЬ вновагу, а захисне лкорозвелення, як важливий фактор еколопчно'У стаб1ль-ност1, ниш неребуваг у пеликому заненадг Не енричнняе штенсифшашга ерозШинх нропеЫв в агроландшафтах репону.
У зв'язку з тим, що ерозп'шими нронссами в репош охонлено тнеяч! гек-тар1в земель, альське господарство нелобираг з них в1д 40 ло 60 % врожаю рослиннинтпа. Гарантувати стабпшнсть врожаУв \ пролуктившеть Ыльсько-юсподарськнх упдь неможлнво без от им1за1П1 лкнстосп в аг роландшафтах, без активного використаиня захисних лконасаджень I охороии земель.
3 огляду на ш обставини. важлнпим лержавним завланням г значке збп!ь-шення плоим лтв репону за рахунок залкення иеупдь та луже еролованих земель, непридатних для Ыльського юсноларсгва, створення захисних л1Ыв на нолях \ по берегах р1чок. на рекулыивованих землях, шлвишепня продук-тивностч 1 бшлопчноТ стткосп Л1С1 в. поенленпя Ух водоохоронно-захисноУ роли (илыи ефскгивноУ охороии лкмв.
Лише оптнмЬашя природного серелопища ¡, перш за псе, оптнм1зашя л1-систосп в агроландшафп разом з контурно-мелкра! ивиою оргашзаш'ею те-рнторм може забезнечити зменшення ерозНших та ¡пшнх негативних явищ. Нередбачено створення системи приролоохороппих захо;пв: рашональне розмпнення грунтозахисних та вггроломних лкосмуг, захисних лкових наса-лжень на луже еролованих землях.
Треба внлучити ус1 еродоваш I забрудпеш зекип шд залкення \ частково |мд залуження; дош'льно створюватн агроландшафт и. в якнх лк зайняв би питому вагу як могутшй регулятор поперхнепою стоку води, шо охороняв би верхшй родючий шар грунту в1д руйнування.
ДоСЛ1ЛЖС1ШЯ гя пхороиа лкопих скоснстсм 131
y^arncbrai держпвний лicoтеxнiчний yнiверcитет
