CC BY
15
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
ДОСЛ1ДЖЕШШ ТА ОХОРОНА Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ
УДК 630*622+630*111
Л.1. Котй
Украшський державний nicomexuimmù университет
РОЛЬ J1ICOB11X НАСАДЖЕНЬ У СТАБ1Л13АЦП ЕК0Л0Г1ЧН01 СИТУАЦН В УМОВАХ ВОЛИНСЬКО'1 ВИСОЧИНИ
Аналгзусться стан земелышх pecypciB в межах Волннсько! впсочиии Пропопуються заходи щодо иокращення еколопчно'| снтуацп шляхом збшьшсння jiicncrocii в ai роламдшафтах.
Kopiy !.. I.
The role of forestry in stability ecological situation in Volynian height
Analysis of condition lands resources in Volynian height is hiven. We proposes different ideas for stability ecological situation, we increasing forestry in the agro landshafts.
Формування флори ВолинськоУ височини вщбувалось у шсляльодовиковий пе-рюд. Внаоидок високо'У ocBoenocTi територп л1сопокрита плота становить тут лише 12,1 %. Jlicn зосереджеш переважно у ншшчшй та швдешнй частицах. Ilepe-важають широколистяш га зммиаш насадження. На великих д1лянках збереглися фрагмеити степовоУ та скелыю-лковоУ рослимносп. На иîbiiohi perioiiy в межах Дубшвського району jiicucTicTb сягае 18,6 %, а на сход1 в Гощанському — 3,3 %. Складовою частиною Волинсько'У височини виступае Р1вненсько-хвилясто-горбиста височина, то знаходиться на територп Дубшвського, Гощанського, Здо-лбушвського, Млишвського, Острозького, Радивил1вського та частково I'iuiieiicb-кого райошв PiBiieHCbKoï облат, займаючи нонад 567 тис. га. В межах uieï височини po3TauioBaiii Дубшвський, Острозький та частково Клеванський держл1сгос-пи з загальною илотею понад 66 тис. га.
Д1ялынсть людини протягом тривалого ¡сторичного иерюду значною Mipoio вплинула на сучасний показник Jiicncrocri i nepiunoMipiucib розташування Jiiciu на територп perioiiy. Темни i нанрямки господарсько'У д1яльност1 людини тодо зм1ии плот i географп jiîcîb у pi3iii ¡сторичш еиохи визначались piнмсм розвитку продук-тивних сил i характером сусшльного виробництва. На даний час в periotii сфор-мувались 'iaKi умови, як1 не дозволяють розраховувати на значне розшнрення нло-mi flicib у майбутиьому. Сдиним резервом подалыиого зГмлыпеипя luiomi jiîcobiix насаджснь можуть слугувати земл1 nicoeoro фонду, не BKpini jiicoBuio рослиншс-тю, а також малонридатш (середньоеродоваш) та непридапн (сильноеродоваш) для альськогосподарського використання земелын упддя, зал1сення яких снрмя-тиме розвитку продуктивних сил i шдвшценшо ефектшшосп Ыльськогоспо-дарського виробництва [1]. Головним завданням Jiicunoio господарства в умовах височини е збп1ынення нриродоохоронного i лкосировинного потешпалу та лко-вого фонду ¡нтенсивними й екстенсивними методами ведения господарства.
Враховуючи особливосп розпод1лу земельних у г ¡ль, шгенсивиосп антропогенного внливу, характеру нрояву основних негативних iipoiiecie, рельефу mîc-ueBOCTi та грунтово-шпматичних умов дошлыю теригорпо височини умовно до-
40 Охороиа бшрпиомаш ггя: rcopciirini та ирпклалш аспсю и
Науковий вкник, 2000, вип. 10.3
лучити до МалонолкькоУ зони, яка охоплюс зсриторио ВолинськоУ внсочпии та Малого 11ол1сся. Характерною особлшнсно нт юии с чергування шлноспо рт-нмх илот з наюрбамн вмсоюго до 300-320 м (в межах М1зоцг.кот кряжу, Товг-ро1И юрм, до 342 м). Рельс(|) м1сневосп пересччепий I лнбокими р1чковнми долинами, ярами га пимоТнами. Серед грунгових рпнотшп гут нереважаюп. Ыр1 л1-сов1 груши на лесах I лесопидних суглинках з рпиим стуненем отлзоленосл, зустртаюп.ся деградоваш чорноземи, а в райотм Малою Полкся розповсюджеш лерново-шдзолис™ сушшаш груити, рендзини та в долинах рж торф'яно-болотш грунтм. Анал1з земелышх ресурЫв пнУ зони зпешдчип, то площа альгосиупдь гуг колнпасться п1д 52,2 % у Волина,кш облаем до 66,7 % на Пвненщшн 131. Л1-снспсть даиоУ територп знаходться и межах ви1 20,3 % у РтиенськмЧ облаем до 24.8 % на територм алмпп'стратипних райотв Лынвщини, як1 вхоляп. в шо зону. Вите згадаиа зона характеризуемся також лосить високою розоратстю Ыль-юснупдь (до 83,7 %), та незначною часткою сшокоав (до 8 %), иасовищ (до 10 %) та багаторгпшх насалжепь (до I %). 3 метою внявлення внливу окремих ио-казниюв структури земелышх ресурав зони Малою Полкся на стуншь ирояву ерозшиих пронеав, нами був проведений аналв внливу лшистосл, Ыльсько-юсиоларськоУ освоеносп, розораиост1 альгоспумль, вшеотку лук1в, иасояиш та ба1 аторгших насаджень на штенсившсть ерозшннх пропеа'в в межах адмппст-ративних райотв цкУ зони. В результап сшвставлсиня них показшшв була ви-рахувана величина кореляншних коефписнмв. проведено диснерсшпий аналп та впзначеио найбтын оптпмалмшй нар1апг них залсжностей. Шлпошдио до про-ведених розрахункт найвищим коефшкнтом корелянп (11=0.71) характернзусться залежшеть высотку еролованих земель зони Малою Пол1сся в1л розораноеп алыоспупдь, яка найкраще описуеться ршмяпмям регресп:
у= 13,81х |'|,6соог,7х
Вишонишо до визиаченоУ залежноезч в умовах району иайб1лып ¡стспний ирямий внлив на частку еролованих земель мае розоратсть упдь. Отже. змен-шения розораност1 упдь енриятиме змешиеиию еродованосл земель. Дето мент чпка I зворотна залежшеть. встаиовлена при сшвставленш ноказиика еродованосп земель з чаегкою пасоншц (К=-0,60), лукт та багатор1чнпх лс-ревних насаджень (11=-0,40), лкистосп (К= -0.37). Майменш ¡стоша пряма залежшеть внзначена шд час пор1пняння ноказннка еродованосл земель \ высотку спн.ськоюсподарськоУ освоеносп терпгорм району (К=0,25).
Проведет нами лослшження вказують на тс. то найбппни ¡стотно па ш-1енсив!псть ерозшннх ироцес1в в райош Малою Полнея, де площа л1сових земель значпо мепша. впливаг розоратсть Ылы оснупдь та высоток иасовищ, \ лето мети пииутно лкиемсть. Па шлепни пор1вняння сумм квадра-| ичних в1дхилепь проамалпованнх р1впяиь регресм та виишшдмогп оспов-них залежностей змшн фактора л рьохфакторноУ модсл1 залежиоезт вшеотку еролованих земель в райош Малого Полкся в1д лкистосм. розораност1 с1ль-юсну|тль та вшеотку насовищ, було розраховано ржпяння регрссм тину:
V - 1,101» О.ооия -0.2022 -0.2664 0.021х <0.029х -0.073Чх .
у - i ЧУ.}Х| х2 х3 с I 2 1
де у — еродоваш земл1, %: Х| — розора!Нсть с1лыоснут¡ль, %; х2 — насопи-та. %; х3 — л1сист1сгь, %.
Догл1лжсппп I» охоропя лкоппх СКПСИС1ГМ 41
УкраУнський державний лкотехшчний ушверситет
Наведене ршнянпя достовфно моделюс тенденци змши вшсотку еродованих земель залежпо в1д вказаних вище фактор1в. Проведене табулювання иоказникш еродованост1 земель залежно в1д розораиосп алыоспупдь, л1систост1 та 1идсот-ку пасовищ, вказуе на те, що нашстотшше на змту цього показника внливас розорашсть Ыльгоспупдь та л1си<лтсть. Так, зб1льшуючи л1сист1сть певноУ територп в межах Малого Пол1сся з 3 до 35 % при стабп1Ы1их показниках розораиосп та плоии пасовищ, вшсоток еродованих земель можна зменшити з 30,5 до 8,7 %. Подана залежшсть спостерпаеться шд час зменшення розораиосп з 90 до 35 %, що дозволило б зменшити вшеоток еродованих грушчв з 30,5 до 8,6 %, менш ¡с-тотна залежшсть цього ноказника спостерпаеться вщ плоии пасовищ. Гак, при мппмалыпй л1систост1 3 % I максимально розораиосп Ылыоспупдь 90 %, зб1-льшуючи вшсоток пасовищ до 12,5 % можпа зменшити вщсоток еродованих земель з 15,3 до 8,6 %.
В1дповщно до нроведених досл!Джень виникас потреба в найближчий час провести зал1сення вс1х непридатних для Ыльськогосиодарського виробшщтва земель, якнх тут нараховуегься близько 50 тис. га. Досл1джуваний репой пале-жить до числа аграрно-нромислових репошв з добре розвинутим смьським гос-подарством та промислов1стю. Си1ьськогосподарськ1 шднриемства на територп ВолинськоУ височини займають помад 540 тис. га земель, що становить 84,2 % П плоии В перюд ХУ1-Х1Х ст. Ыльське господарство тут було розвинуте бп1я р1-чок, де земелып ди1янки зосереджувались в руках духовенства та шших великих землевласшшв. Шсля реформи 1861 р. було проведено надиш селян землею та л1сами, що сприяло роздр1бненню л1сових та земельних масивш. Вже на 1931 р. в даному репош нараховувалось близько 22 тис. господарств, половина з якнх мал и ди1янки площею до 3 гектар1в. Цей перюд також сшвпав з швидким будш-ництвом залЬпиць, розвитком цукровоУ, прничоУ, металурпйпоУ та ¡нших вшив промнеловот, як1 для свого розвитку споживали велику юльккть деревини. 14-зке шдвищення орепдних I кушвельних шн на землю впкликало велике зашкав-лення у розчистш земель вщ л1су. В результат! цього велик1 плоии л1совнх земель неретворювалпсь у ннзьконродуктивш спп>госпупддя, яК1 лише в перин роки використання давали висою урожаУ. 1Чзке зменшення плоии л1ив в першл активного Ыльськогосподарського освоения репону дослшжемь сприяло ппенсив-ному прояву негативних ироцеав, зокрема ерозп грунтш. Пайбпп.ш штенсивно ерозшш пронеси вибувалися на впсокопродуктивних грунтах, така ж тенденшя збереглась 1 в даний час. Зокрема у шв)ПЧно-сх1дшй частшп ВолинськоУ височини переважають шдзолист1 грунти па лесовидних породах, як1 зазнають най-б!льш ¡нтенсивних ероз1йних пошкоджень. Вони займають нонад 268,9 тис. га, що становить нонад 54 % територп репону. 1нтепсивна Ыльськогосподарська д1-ялымсть зумовила р1зномаштш змши нриродних ламдтафтш, передуЫм ство-рення великих орних масишв, що супроводжувалось знищенням ;псовоУ рослии-ност1 (гаУв, перелкшв, л1сових куртин). Це призвело до значного зниження лки-стост1, особливо агроландшафпв. Л1сист1сть окремих з них не неревищус 1-3 %, а шод1 нонижуеться менше, шж до I %. 1снуюче сшввшношення земельних уг!ль сприяло появ1 значноУ кпижосп еродованих земель в межах височини, де Ух на-раховуеться нонад 190 тис.га. Водною ероз1ею тут пошкоджено 173,7 тис.га земель, що становить близько 90 % пошкоджених земель РшменськоУ обласп. По-ряд з тим частка сильно та дуже сильно пошкоджених водною ероз1сю грунпв сягас майже 20 %. Такс сшввиношення характерце для Млишвського, Здолбу-
42 Охороиа Гнорпмоманптя: теорстнчш та прнклади! аспект
Науковий вкпик, 2000, вип. 10.3
швського та 1Чвненського paflonin. IIa лапнй час майже 70 % ncix ероловаиих ■земель знаходнться у користунанш Ыльсько! осполарських господарств periony. Частипа з них залужена, частика залкена. алс значка частика (попал 40 %) iirie-нспвпо використовуеться для внрошування ЫльськгосподарськоУ нродукнп. Си-туашя ускладшогться те й тим, то па лании час в perioni переважають Ыль-госнупддя. на яких вирощування ЫльськогосноларськоУ пролукн" проводиться з пикорисзанням штенсивних технолопй, то сирияг подалыиому руйнупанию грутзв. Спп.госпупдля в межах височипи складають попал 84 %, з них ришя за-ймае до 77 %, то майже BTpini перевишур еколопчно допустим! норми. В бпп.-niocii ai po<|)ipM periony не забезпечуп ься оигимальннй nüiGip спп.сько! осподар-ських культур в ciпозмini, не догримуюгься безпечш ai ротехшчш нриномн об-роб1тку грунту на схилах, не падаеться виинннлна увага оптимальному cniBBÜl-ношенню KOMHOHeirriB ландшафту (лiс, р1лля, луки). Дослиження багазьох вп-чизняних та закордоиних науковшв нказуюгь па те, то лки норяд з важливою грунтозахисною, внкокують луже важливу водорет улюючу функции в умовах l opGoripnoi o ландшафту та мкроюпматнчну л межах агроландшафпв.
Зважаючи на впсоку еродовашсть земель. исзалсшлмшИ стан грутзв, шд'гмннП баланс |умусу в умовах periony дослтжеиь. дтнлыю частицу низько-продуктивних орннх земель вилучити з Ыльсько! осноларського пмкормстання та поппзити ступiнь ix розорапосзз. 3 метою покращснпя ¡снуючоУ еколопчиоУ си-Tyanii, сучасну ландшафту структуру ПолииськоУ иисочинп iiorpißno комплексно оптим1зувати шляхом Ух насичепня морфолог¡чиими елементамп еколопчного нрнзначепня. Пайб1лын прпдатними для них ni лей г Jiiconi, лугов1 та innii приро-дт екосистеми. ЯК1 характеризуються високим ступепем замкнутей малих ннк-jmb кругообпу речовин i 6un,ni складною структурою, шо сирияе кратому вико-напню ними рол1 6ioreoxiMi4iinx 6ap'rpiB у ландшафтах. Мри цьому neoöxifliio пстановити оптимальну структуру земелытнх pecypciß periony лоапджепь [2|. 3 uieio метою дошльно иерелбачити внлучеиня частики ероловаиих земель у резе-рвний фонд, а в подалыиому провести i'x залшеппя та залуженпя. Загальпа плота земель, на яких илаиугться проведения них захолш, сягае 80 тпс.га. Для Biipi-теппя такого масштабного заходу необх!дпо залучнтн значну кигьккть контв та матср1алмшх pecypciß, то вимагаг иевного часу. Проведения них робгг дозволить иократити еколопчш умови в агролапдтафтах ИолинськоУ височннп та спрнятпме не плькн збЬыпепию jhciictocti i збережепшо земельнпх pecypciB, а й гндвншенню УхньоУ иродуктивносп.
Jliiepaiypa
1. I cncipyic С. Д., Мнжпнк М. С., Konill Jl. I. Jlicn 3axinn<iro periony УкраУнп. — JIi.rir: Атлас, 1988 —407 с.
2. Koiiill Jl. I. Teopcnmii лепекш збммпеппя «icnciocii 3nxi;inoro periony Укра'пш // Паук. BiciniK. — Jli.nin, 1996. — Нин. 5. — С. 126--131.
3. Kniilll Jl. I., Фпик I. II. Ошпмгзашя jiicuciocii n мроландшафох ilir11iчiк>—exiлмо"| часишн Нолппсько! писочипн. — Льшв: ЕнеП, 1999. — 141 с.
Дослщжпшн Iii охорппя jiironiix екпспстсм
43
