CC BY
12
2. Исаев А.С., Коровин Г.Н., Сухих В.И. и др. Экологические проблемы поглощения углекислого газа посредством лесовосстановления и лесоразведения в России. - М,: ЦЕПР, 1995. - 155 с.
3. Lakida P. Forest Phytomass estimation of Ukraine/ WP-96-96. - Laxenburg, IIASA 1996. - 75 p.
4. Lakida P., Nilsson S., Shvidenko A. Estimation of forest phytomass for selected countries of the former European USSR/ WP-95-79. - Laxenburg, IIASA, 1995. - 33 p.
5. Matthews G. The carbon contents of trees/ Forestry Commission/ Tech. Paper 4. - Edin-burg, 1993. - 21 p. _
УДК 630*622 Доц. Л.1. Копт, д-р. с.-г. наук - УкрДЛТУ;
1.В. Фник, канд с.-г. наук - директор Клеванського ДЛГ
значения ф1томел1оративних насаджень у забезпеченн1 розвитку високопродуктивного с1льськогосподарського виробництва в умовах швн1чно-сх1дно1 частини волинсько! височини
Проведено аналiз основних причин змши люистосп регюну дослщжень. Вив-чено особливосп впливу ф^омелюративних насаджень на мшро^мат агроугщь та урожайшсть сшьськогосподарських культур.
Doc. L.I. Kopiy - USUFWT; I.V. Fizyk - Klevun FC
Role fitomeliorative stands in agricultural of the Nort-East in
the part of the Volyn hill
Made analyses of main reasons of the changes percents of forest areas in region of research. Learned features influence phytomeliorative plants on the microclimate of site conditions and productivity of agricultures.
Надм1рна експлуатащя природних ресуршв, шдустр1ал1защя ландшаф-т1в, знищення природних бюценоз1в та замша !х антропогенними, сприяе сп-рощенню еколопчних зв'язюв та збщненню природного багатства. Пропорщ-йно до зростання чисельност населення та економ1чного розвитку суспшьст-ва збшьшуватимуться потреби людини в р1зноман1тн1й мшеральнш та орга-шчнш сировиш, еколопчно чистих продуктах харчування, чистш вод1 i повь трь Сдиним шляхом вирiшення ще! проблеми - науково обгрунтоване, ощад-ливе та гармонiйне користування вЫма видами природних ресурсiв з макси-мальним забезпеченням умов !х вщтворення. Особливу роль у гармошзаци ствюнування людини i природи в умовах антропогенно-трансформованих ландшафтiв Волинсько! височини покликана вщграти система люомелюра-тивних та шших господарських заходiв, якi передбачають суттеве, науково обгрунтоване збiльшення площд рiзного типу лiсових насаджень (захисш ль совi смуги, лiсовi куртини, га!, перелiски, лiсовi масиви), як б були рiвномiр-но та ращонально розташованi в межах регюну дослiджень i вiдповiдали б одночасно не тшьки задоволенню потреб вЫх iнших природокористувачiв (сiльське, водне, рекреацшне господарства та iн.), а й забезпечували б збере-ження i вiдтворення всiх природних ресурсiв.
Суттевий антропогенний вплив на лiсовi масиви височини спостер^ае-ться з початку XVI столггтя, коли особливо зросла защкавлешсть до дубових,
ясеневих та шших лiсiв, з боку захщноевропейських споживачiв. Швидкий розвиток мануфактурного виробництва, будiвництво мiст, розвиток торгiвлi сприяли тому, що в цей перюд найбiльш поширеним було виробництво поташу, скла та залiза. Особливо поширились цi виробництва у зазначений перюд на Волиш та Подшль Вiдомо, що у 60-х роках XVI столггтя поташ, скло i заль зо виробляли неподалiк Луцька, Рiвного, мiж рiками Горинь i Случ, Горинь i Стир, а також у райош Острога. Заводи з виготовлення поташу зашза i скла завдавали значних збиткiв, що вщзначалися величезними площами винищених лiсiв, еродованих земель, замулених та пересохлих рiк. Варто зазначити, що лише за перюд з 1913 року по 1960 рж люистють району дослщжень зменши-лась майже втрич^ розоранiсть сiльгоспугiдь зросла у 1.5 раза (табл. 1).
Табл. 1. Динамика, земельнихугiдь у межах регюну досл'кджень
№ з/п Земельт угвддя Роки
1913 1931 1940 1960 1975 1995
1. Орт земл1 51.3 58.1 65.4 68.3 70.1 76.0
2. Л1сов1 насадження 27.8 20.1 15.3 9.1 11.9 12.1
3. Сшокоси 1 пасовища 17.4 17.1 14.1 14.8 11.3 11.0
4. 1иш1 земл1 3.5 4.7 5.2 8.5 6.7 0.9
Першi статистичш дат щодо наявност еродованих земель, як були пiдготовленi у 1958 рощ в межах Рiвненськоl областi вказували на те, що по-над 27 % сшьськогосподарських угiдь шддаються ерозiйним процесам. Порь внюючи статистичш даш протягом 1958-1995 рокiв можна вщзначити посту-пове зростання плошд еродованих земель (табл. 2). Цьому сприяла iнтенсивна сiльськогосподарська дiяльнiсть, яка зумовила рiзнi змiни природних лан-дшафтiв, передусiм створення великих орних масивiв, що супроводжувалось знищенням люово! рослинностi (га!в, перелiскiв, лiсових куртин).
Табл. 2. Динамика, плош} еродованих земель на територи Рiвненсько'i областi
№ з/п Роки Загальна площа сшь-госпупдь Еродоват земл1 У тому числ1
слабка середня сильна та дуже сильна
тис. га %
1. 1958 349.4 96.6 27.6 49.1 34.0 13.5
2. 1962 345.9 111.6 30.9 58.0 36.9 16.7
3. 1968 429.3 117.3 36.6 59.2 32.7 25.4
4. 1975 437.5 167.6 38.3 88.7 47.2 31.7
5. 1995 475.4 190.8 40.1 102.7 52.7 35.4
Це призвело до значного зниження люистост ландшаф^в, особливо агроландшаф™. Наприклад, люистють агроландшаф^в окремих районiв Рiв-ненсько! областi не перевищуе 1-2 %, а iнодi становить десят частини вщсот-ка. Площа окремих полiв колективних спiлок сягае 160 га i бiльше. Площа незахищеного простору на територи окремих господарств сягае понад 10 км .
Велик безлiсi простори е базою для прояву пилових буревив, посух. Щ негативш явища стають характерними не тiльки для Полюся, а й для вЫе! Волинсько! височини (на даний час !х можна спостерiгати у Радивилiвсько-му, Дубнiвському, Рiвненському та iнших адмшютративних районах Рiв-ненсько! та Волинсько! областей).
Швшчно-схщна частина Волинсько! височини характеризуемся найбь льш високим рiвнем сшьськогосподарсько! освоеность Питома вага сшьсько-господарських упдь у загальнiй площi регiону становить у середньому 84.2 %. Переважаючу частку сшьськогосподарських угiдь складають орш землi 76 % (табл. 3). Це дуже високий показник розораност територи, який перевищуе екологiчно допустимi межi майже у три рази. Яюсний стан орних земель - не-задовiльний. Значнi площi сшьськогосподарських упдь 190,8 тисячi гектарiв (понад 40 %) шддаш ерозiйним процесам. Незважаючи на явнi переваги впро-вадження комплексу заходiв (агротехнiчних, пдротехшчних, люомелюратив-них, органiзацiйних), спрямованих на боротьбу з водною та вдовою ерозiею, у багатьох господарствах регюну цим питанням ще не надаеться достатньо! уваги. Використання ж еродованих земель без дотримання необхiдних норм !х захисту вiд руйнiвних процесiв супроводжуеться пiдвищеним змивом, розми-вом або видуванням верхнього горизонту, що веде до зниження грунтово! ро-дючостi. Окремi дiлянки орних земель у результат повного змиву гумусного горизонту переходять у неугiддя (Млишвський район).
Табл. 3. Земельшугiддя пiвнiчно-схiдноi частини ВолинськоИ височини, тис. га
А Земл1 колективних стлок • ^ к
№ з/п Адмшстра-тивний район Площа Ч Д а В о л П Всього • ^ Рц Сади и о • ^ Ч Сшокоси Пасовища Яри 1 балки • ^ л м е СО • ^ а н нч н б к -д дл адм се из р П Газопровод та ЛЕП
1 Гощанський 69.2 2.3 64.3 44.1 0.4 1.1 5.3 4.9 2.8 5.7 2.6 —
2 Дубтвський 122.6 21.9 94.4 55.3 0.5 3.9 7.5 9.3 3.8 14.1 3.3 1.1
3 Здолбу-твський 66.1 7.8 54.6 34.0 0.3 4.9 1.9 3.8 3.4 6.3 3.4 0.3
4 Млитвсь-кий 132.3 8.7 120.6 89.4 0.4 4.8 2.1 6.6 4.6 12.7 2.8 0.2
5 Острозький 70.4 13.9 53.8 33.9 0.2 1.7 5.2 4.4 2.1 6.3 2.6 0.1
6 Пвненський 123.4 11.5 87.7 61.6 0.6 3.7 6.9 6.1 3.1 5.7 6.7 2.4
Всього 584.0 66.1 475.4 318.3 2.4 20.1 28.9 35.1 19.8 50.8 21.4 4.1
Змшгсть грунлв суттево впливае на урожайшсть сшьськогосподарсь-ких культур. На пiдставi багаторiчних дослiджень впливу штенсивност еро-зiйних процесiв на урожайшсть сшьськогосподарських культур Рiвненсько! земельно! експедици було встановлено, що урожай озимо! пшенищ на серед-ньозмитих грунтах зменшуеться порiвняно з незмитими майже втрич^ а на сильнозмитих - майже в шють разiв, урожай жита на середньозмитих грунтах зменшуеться майже у 2.5 рази, а на сильнозмитих майже у 4.5 рази. Подiбна закономiрнiсть зменшення урожаю залежно вiд ерозi! грунту спостер^аеться i для iнших сшьськогосподарських культур i вiдповiдае загальновiдомим тен-денцiям [1-4] (табл. 4).
Бшьшють господарств регiону прагнуть збiльшити продуктившсть сь льгоспугiдь шляхом внесення мшеральних добрив, а для боротьби з бур'я-нами застосовуеться значна кшьюсть гербiцидiв. Все це суттево збшьшуе за-бруднення грунтiв та грунтових вод залишками мiндобрив i отрутохiмiкатiв.
У першу чергу це стосуеться Гощанського та Млишвського районiв. Собiвар-тiсть продукцп, вирощено! на крутосхилах, дуже висока. Для сшьськогоспо-дарських пiдприемств доцшьшше вилучити еродованi та ерозiйно небезпечш землi з частки орних земель i провести !х залiснення. Незначну частину ор-них земель займають лiси сiльськогосподарських пiдприемств - близько 3 тис.га, що становить 0.5 % загально! площi. Особливо зростае захисна роль насаджень, розташованих серед сшьгоспупдь в умовах горбогiрного рельефу, який характерний для швшчно-схщно! частини Волинсько! височини. Такi насадження, закршлюючи грунт корiнням, оберiгають його вщ змиву, запобь гають розвитковi зсувiв.
Табл. 4. Урожайшсть основних стьськогоподарських культур залежно
вiд ступеню змитост'1 tрунтiв
№ з/п Сшьськогосподарська культура Урожайшсть на грунтах р1зно!" ступет змитост!, ц/га
незмии слабка середня сильна
1. Пшениця (озима) 21.2 15.1 7.1 2.9
2. Пшениця (ярова) 18.9 16.1 7.6 3.0
3. Жито 18.1 14.9 6.8 4.1
4. Цукровий буряк 268.0 179.0 105.0 91.0
5. Кормовий буряк 295.0 167.0 74.0 -
6. Картопля 141.0 102.0 82.0 61.0
7. Овоч1 185.0 107.0 62.0 —
8. Трави (Ыно) 34.0 19.0 13.0 7.0
Для збереження грунтово! родючост i пiдвищення ефективностi сшь-ськогосподарського виробництва необхщно дотримуватись оптимального сшввщношення компонентiв ландшафту (лiс, рiлля, луки). Вщповщно до еко-логiчних умов конкретного господарства слщ здiйснювати землекористуван-ня, водокористування, лiсокористування в оптимальних розмiрах, забезпечу-ючи безперервне використання ресурЫв, що дае змогу уникнути негативного антропогенного впливу на навколишне середовище. Оптимiзацiя використання природних ресурЫв передбачае вибiр такого варiанту, який забезпечував би задоволення потреб сшьськогосподарських, лiсових та iнших ресурЫв, по-переджуючи !х виснаження, а також шдтримання еколопчно! рiвноваги при загальному мiнiмумi затрат працi. Водночас для оптимiзацi! природокористу-вання необхщно забезпечити достатньо високий рiвень еколопзаци виробництва. Людина реально може впливати на формування рослинного вкриття земно! поверхш, що суттево сприятиме послабленню негативних еколопчних проявiв i дозволить у певнiй мiрi регулювати клiмат на певнiй територi!. Лю, як потужний рослинний компонент ландшафту, у процес свого розвитку на-копичуе органiчну речовину, продукуе кисень, сприяе затриманню вологи на полях, регулюе рiвень води у рiчках, очищае воду, попереджуе та суттево послаблюе повет й вщчутно впливае на формування поверхневого стоку, грунтотворення та кшмат. Наша увага була зосереджена на вивченш впливу люових масивiв та створених захисних люових смуг на мiкроклiмат агрола-ндшаф™ пiвнiчно-схiдно! частини Волинсько! височини. Зовтшнш вплив лiсових насаджень на мжрокшмат прилеглих лiсогосподарських угiдь, у першу чергу, залежить вiд плошд лiсового масиву, компактного розташування, а
також контрастност !х географiчного розповсюдження. Вщповщно до цього, об'ектами дослiджень шдбирались певнi дiлянки на яких були б представлеш лiсовi масиви рiзно! площi та конфiгурацi! (смуги, мiжпольовi дрiбномасивнi насадження, га!, перелiски та ш.), що розташованi окремими масивами та формують певну систему захисних люових насаджень [5, 6].
Важливого значення у формуванш мжрокшмату певно! територi!' чис-леннi дослiдники надають виру. Вiн сприяе активiзацi! трансшраци, посиле-ному обмiну повiтряних мас, розсдае пари вологи i приносить бшьш сухi ма-си повггря. Навеснi i влiтку сильний вггер спричинюе вiтрову ерозiю, пош-коджуе сходи, вщкривае корiння рослин i видувае посiви. Прояв цього негативного явища в агроландшафтах регюну дослiджень пов'язаний з наявнiстю великих безлюих територiй у межах агроспшок, розташованих на територи пiвнiчно-схiдно! частини Волинсько! височини. Лiсовi масиви виконують важливу вiтростримуючу роль.
Дослiдження вггрового режиму на територi! агрофiрми "Зоря" в умо-вах пiвнiчно-схiдно! частини Волинсько! височини показали, що внаслщок впливу мiжпольового насадження, швидкiсть в^ру в межах насадження та на прилеглш територi! суттево зменшуеться незалежно вiд експозицi! (табл. 5). Така ж закономiрнiсть впливу системи насаджень вiдмiчена i в межах ПСП "Маяк". Дослщження вiтрового режиму в умовах горбопрного рельефу Волинсько! височини показують, що на швидюсть виру суттевий вплив мае рельеф мiсцевостi. Так, у пониженому мющ за пагорбом (трансекта № 2) швид-кiсть вiтру була нижчою на 34 % вщ швидкост вiтру, замiряно! на пагорбь Подiбна тенденцiя зменшення швидкостi у понижених формах рельефу вщ-значена на трансекл № 1. Тут швидюсть вiтру на тдвищенш була бiльшою на 25 % вщ швидкостi вiтру на рiвниннiй частинi трансекти. Результати про-ведених дослщжень вiтрового режиму в умовах регюну дослщжень шдтвер-дили, що незалежно вщ експозицi! крутизни схилу пагорбiв, напрямку вiдно-сно сторш свiту, лiсовi масиви та захисш лiсовi насадження суттево зменшу-ють швидюсть виру.
Варто зазначити, що захисш лiсовi насадження найбiльш ютотно змен-шують швидкiсть вiтру на рiвних елементах рельефу на вщсташ до 400-500 м.
Табл. 5. Вплив м1жпольового л1сового масиву на швидшсть втгру, м/с (ПСП "Зоря ")
Експозиц1я В1дстань в1д л1су, м
0 15 50 100 250 400 600
Швтчна 0.08 — 0.92 — 1.90 3.05 3.24
Сх1дна 0.13 1.24 1.80 2.11 2.86 3.17 3.38
0.18 1.01 1.40 1.93 2.58 3.08 3.29
0.09 0.89 1.35 1.90 2.80 3.11 3.30
Зах1дна 1.05 0.78 0.98 1.56 2.68 3.03 3.23
0.19 0.66 0.96 1.36 2.47 3.15 3.35
0.45 0.98 1.25 1.65 2.54 3.00 3.19
Пщ час !х розташування на вершинах пагорбiв вщстань вiтрозахисно-го впливу дещо збшьшуеться, а у понижених мiсцях — межi захисного впливу зменшуються.
Виявлено певну залежшсть впливу захисних лiсових насаджень на температуру пов^я сумiжних територш вiд пори року, погоди та конструк-цi! насадження (табл. 6). При циклошчнш погодi спостерiгаеться вщтеплюю-чий вплив лiсового насадження на температурний режим прилегло! дшянки. Вплив погодних та сезонних умов на температуру повггря можна простежити анашзуючи дат, представлет в табл. 7.
Табл. 6. Вплив л'шового масиву на температуру пов'тгря сумiжних полiв, град.
Дата зам1р1в та тип погоди Ввдстань ввд лшового масиву
намет л1су 50 150 200
20.09.98-23.09.98 (1500 год.) Циклотчна погода, Трансекта № 1 12.4 13.0 13.2 13.2
24.09.98-26.09.98 (1400 год.) Сонячно, Трансекта № 1 20.2 20.9 21.6 22.2
15.05.91-17.05.91 (1400 год.) Сонячно, Трансекта № 1 17.9 19.3 19.9 20.8
Як видно з таблищ, найбшьш суттевi змши температури пов^я спо-стерiгаються лiтнього сонячного дня, коли рiзниця температур у насадженш i на вiдстанi 400 м вщ нього у вiдкритому полi о 12-й годинi дня сягае 4.7°С. У перiод циклонiчно! погоди, а також восени, коливання температури пов^я суттево згладжуються i не перевищують у першому випадку 0.6°С, а в осш-нiй перюд — 1.8°С.
Табл. 7. Вплив л'1су на температуру пов'тгря сумiжних сiльгоспугiдь, град.
Дата, погода Ввдстань ввд стши л1су, м
л1с узлшся 15 50 100 250 400
16.06.98 сонячно 17.3 18.8 19.3 19.8 20.6 21.4 22.1
30.06.98 циклотчна погода 9.6 9.2 10.6 9.4 12.2 11.2 10.2
10.10.98 сонячно 11.5 11.7 12.3 12.6 12.8 13.1 13.7
Суттевий вплив на рют i розвиток сшьськогосподарських рослин та формування комфортного мжрокшмату мае волопсть повiтря. Для оцiнки во-логостi повiтря використовують показники вщносно! вологостi та дефiциту вологостi повпря. Знижуючи швидкiсть вiтру, зменшуючи турбулентшсть та видiляючи у процесi життедiяльностi дерев значну кiлькiсть вологи, фггоме-лiоративнi насадження сприяють збiльшенню вологост повiтря. Найбiльш суттевий вплив люових насаджень на вологiсть повiтря спостер^аеться пiд час вегетацiйного перiоду [7]. Анашз впливу на вологiсть повггря насаджень рiзного складу свiдчить, що у полудневий перiод у зош впливу змiшаних насаджень (сосново-дубового, березово-грабового) волопсть пом^но зростае на вщсташ до 250 м. Максимальна добова волопсть також вища у зош впливу насадження. Наявшсть серед сшьськогосподарських упдь захисних люо-вих насаджень та масивiв люу сприяе рiвномiрному перерозподiлу снiгового покриву. Вщ кiлькостi зимових опадiв, що накопичились до весни, структури сшгу, характеру снiговiдкладення, ступеню промерзання грунту залежить не тiльки перiод сшготанення, вологiсть грунту, забезпеченiсть рослин легкодоступною вологою, а й штенсившсть ерозшних процесiв [8]. Вiдповiдно до встановлених особливостей розподшу снiгу, вщзначено, що для бiльш роз-
членованого рельефу характерний найбiльш нерiвномiрний розподш сшгово-го покриву. Встановлено також, що на територи Волинсько! височини зимoвi опади складають 9-18 %. Шд впливом вiтрiв рiзнoгo напрямку сшг у межах височини з вододшьних i привoдoдiльних схилiв зноситься на дно пдрогра-фiчнoï сгтки. Як показали нашi дoслiдження лiсoвi насадження тут мають значний позитивний вплив на особливост снiгoвiдкладення. У результат проведених дoслiджень накопичення сшгу на трансектах 1, 2 (ПСП "Зоря") була виявлена щкава закoнoмiрнiсть вiдкладення снiгу залежно вiд конструк-цiï лiсoвoï смуги. Так, захисна люова смуга щiльнoï кoнструкцiï сприяе максимальному накопиченню снiгу (висотою до 1.0 м) всередиш смуги, а на вщ-сташ 15-25 м з завiтрянoгo боку товщина снiгoвoгo вкриття рiзкo змен-шуеться i в окремих випадках сягае 3-5 см у перюд його формування. Смуга ажурно!" конструкци характеризуеться довшою зоною впливу на накопичення сшгу iз завiтрянoгo боку i сприяе рiвнoмiрнoму рoзпoдiлу сшгового покриву.
Найбiльш суттево проявляеться сшгозатримуюча роль системи люо-вих насаджень. Так, дослщження прoведенi нами у внутршньоклгтковому прoстoрi, сформованому при поеднанш лiсoвих смуг та масиву люу, показали, що oстаннi сприяли додатковому накопиченню сшгу на прилеглш дшян-цi. Найкраще спoстерiгалась сшгозатримуюча роль люового масиву в цш сис-темi на вiдстанi до 100-250 м. Найбшьш ефективно лiсoвi смуги впливають на температуру та волопсть пoвiтря прилеглих пoлiв i значною мiрoю на ïx мжрокшмат, що пiдтверджуеться нашими дoслiдженнями в умовах агролан-дшафтiв пiвнiчнo-сxiднoï частини Волин^^ височини. Поряд з мжрокшма-тичним впливом фiтoмелioративнi насадження послаблюють, або, здебшьшо-го, припиняють ерозшт процеси в агроландшафтах регioну дослщжень. Вони також вiдчутнo впливають на рют, розвиток та врожайшсть основних сiльськoгoспoдарськиx культур, якi вирощують у регioнi [9, 10]. Зокрема, нами прoаналiзoванo вплив рiзниx за складом, вiкoм, прoдуктивнiстю люових смуг та масивiв на формування юлькост стебел, кiлькoстi стебел з недороз-винутими колосками, середню кущислсть, середню висоту стебла, середню кшьюсть зерен у кoлoсi, масу 1000 зерен, бюлопчну врoжайнiсть, врожайшсть зерна та iншi бioметричнi показники таких зернових культур, як жито та озима пшениця. На пробнш плошд серед угiдь КСП "Маяк" проводились дослщження мжрокшматичного впливу фiтoмелioративниx насаджень на урожайшсть oзимoï пшеницi. Так, на пунктах спостережень трансекти, прoкладенoï перпендикулярно до сосново-дубово-смерекового насадження та заxиснoï лiсoвoï смуги, найвища врoжайнiсть зерна вiдмiчена на вiдстанi вiд 50 до 200 м. Найменшoï врoжайнoстi зерна озима пшениця сягае на вщсташ до 15 м вщ заxиснoï лiсoвoï смуги чи лiсoвoгo масиву, а також на вщсташ по-над 400 м (табл. 8). На вщсташ до 15 м i понад 400 м вщ захисних насаджень спостер^аеться також найменша кущиспсть стебел пшеницi. Найкращi мж-рoклiматичнi умови для висoкoï продуктивност зернових культур зосередже-нi з зав^яного боку захисного насадження на вщсташ вiд 50 м до 400 м. Mi-нiмальна кшьюсть рослин з пошкодженим, недорозвинутим i хворим колосом формуеться на вщсташ 50-100 м вщ захисного люового масиву. Макси-
мального значення цей показник сягае на вщсташ до 50 м та понад 400 м, тобто поза зоною впливу ф^омелюративних насаджень.
Табл. 8. Бюметричнахарактеристика nocieie ош.хин пшениц (ПСП "Маяк")
№ з/п Показники Пункти спостережень на трансектах
3 4 5 6 8 9 10 11 12 13 14
1 Кшьюсть рослин на 1м2 193.0 281.0 243.0 206.0 156.0 162.0 261.1 211.6 163.5 215.2 263.0
2 Кшьюсть стеблин на 1 м2 324.0 384.0 442.0 391.0 331.0 349.0 376.0 321.2 364.8 436.0 376.8
3 Кшьюсть стеблин з пошкодженим колосом на 1 м2 41.0 72.0 33.0 51.0 17.0 15.0 45.0 31.0 22.0 7.3 81.5
4 Середня висота стебла, см 81.3 79.1 83.3 76.2 77.7 83.4 84.0 95.0 87.1 83.4 79.4
5 Середня довжина колоса, см 7.4 7.9 7.3 7.4 7.8 8.4 7.4 8.5 8.2 8.2 7.9
6 Середня кшьюсть зерен у колоа, шт. 19.4 23.1 21.7 23.4 22.1 24.6 23.2 18.4 22.9 21.4 18.3
7 Маса 1000 зернин, г 32.0 38.4 36.2 34.5 35.4 34.1 35.1 34.9 33.0 37.4 33.4
8 Бюлопчна врожайшсть, ц/га 58.8 109.9 107.8 88.4 85.3 89.2 92.5 80.9 113.2 104.1 66.7
9 Врожайшсть зерна, ц/га 19.1 29.1 33.2 27.3 25.5 28.4 27.5 19.2 26.4 34.7 18.9
У результат проведених дослщжень вдалося визначити зони позитивного впливу захисних люових смуг i масивiв не тiльки на кшьюст показники сiльськогосподарських культур, але й на ïx якiсть. Враховуючи вплив захисних лiсовиx насаджень на мжрокшмат прилеглих сiльськогосподарськиx упдь, полiпшення бiологiчниx властивостей грунпв, протидда ерозiйним процесам, можна сприяти суттевому пiдвищенню врожайностi основних сшь-ськогосподарських культур та кардинальному зменшенню впливу на грунти таких негативних явищ, як вiтрова i водна ерозiя. Рiвномiрне та рацiональне розташування ф^омелюративних насаджень в межах агроугiдь регюну дос-лiджень дозволить забезпечити стабшьний розвиток високопродуктивного сiльського господарства i сприятиме вирощуванню екологiчно чистоï сшьсь-когосподарськоï продукцiï.
Лiтература
1. Казюта Н.Р. Рост полезащитных лесных полос и их влияние на среду и урожайность сельскохозяйственных культур. - Харьков, 1968. - С. 17-28.
2. Коптев В.И. Определение степени защищенности полей лесными полосами и ее влияние на урожай озимой пшеницы// Лесоводство и агролесомелиорация. - 1967, № 13. - С. 98-102.
3. Костина Н.Ф. Лесные насаждения и урожай в условиях расчлененного рельефа// Лесное хозяйство. - 1972, № 4. - С. 67-69.
4. Милосердов Н.М. Влияние лесных полос на урожай зерновых культур в Степи Украины// Лесное хозяйство. - 1991, № 10. - С. 30-31.
5. Боброва Л.П. Микроклимат и урожай сельскохозяйственных культур в системе молодых полос: Автореф. Дис... канд. с. -х. наук: 06.03.01. - Волгоград, 1964. - 23 с.
6. Высоцкий Г.Н. О гидрологическом и метеорологическом влиянии лесов. - М. -Л.: Гидрометеоиздат, 1952. - 112 с.
7. Бяллович Ю.П. Размещение полезащитных полос на территории: Отчет о НИР УкрНИИАЛМИ и ЛХ. - Харьков, 1960. - С. 26-40.
8. Федотов С.Ф., Марунич С.В. Изменение водорегулирующей и водоохранной роли леса// Тр. V Всес. Гидрологического съезда. Гидрологическое обоснование водохозяйственных мероприятий. - Л.: Гидрометеоиздат. - 1990, т.4. - С. 655-662.
9. Волков Ф.И. Влияние полезащитных лесных полос на выращивание сельскохозяйственной продукции. - Николаев: Облтипография, 1983. - 27 с.
10. Копш Л.1. Л^и як основа еколопчно'1' стабшьносп репону та високо'1' врожайнос-т сшьськогосподарських лашв// Землевпорядкування i земельний кадастр. - Льв1в: ЛДАУ. -2002, № 5. - С. 58-64.
