CC BY
11
Розаш IV
EKOIIOMIKA, 11ЛАНУКЛ11Ш1 I .VIII» VIS.IIII1Ш IS Л1С01ШР0БНИЧ<ШУ КОМПЛЕКС!
УДК338.911:330.151+339.5 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. паук-УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ13АЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ ЯК ПРЮРИТЕТНА ПАРАДИГМА IX ТРАНСФОРМ АЦП У XXI СТ.
Дослшжуюгься актуапьш меюдолопчш проблеми становления еколопчно! парадигм« сучасно? Teopil скономшних систем у KOHTeKcri шаемодп сусшльства i природи, особ-ливостсй прнродокористування на nopoti третього тнсячол1ття. Автор врачовуе глобалпа-niiiiii тендешш та нростежус взасмозалежносп у Biipiuiciini економ1члих, сошальних i сколопчних проблем.
Doc. YclV. Kul'chyts'kyi — USUFWT
Ecologization of economic systems as the main paradigm of their transformation in XXI century
Actual methodological problems of modem theory of economic systems ecological paradigm formation in the context of the society and nature interaction, peculiarities at the beginning of the third century are being investigated. The author take into consideration global tendency and observe the intcrdcpcndency in the solution of economic, social and ecological problems
Трансформашя економ1чних систем сусшльства у XXI ст. об'ективно 3Mi-нюе стратепчш концепти сучасного цившзацшного дискурсу. Це насамперед зу-мовлено актуал4зац1ею надзвичайно важливоУ проблеми збереження довкшля i за-безпечення належних умов ¡снування i розвитку людства. Таким чином, йдеться про еколопзац1ю економ1чних систем як прюритетну парадигму Ух трансформацГУ на злам1 тисячолггь. Окреслена наукова проблема може бути концептуально ви-piuteHa лише на основ! д1алогу економ1чноУ та ¡нших наук при напежнш уваз1 до розкриття мехашзму людськоУ, економ1чноУ д!яльно<гп як одв1чного двигуна coui-апьно-економ1чного прогресу.
На nopo3i третього тисячол1ття у евт вщбуваються докоршш змши у pi3-них сферах життед1яльносп, з'являються Hoei засоби i предмети npaui, змшюсться сам 3MicT i характер конкретних вид1в економ1чноУ д1яльносп, що породжуе необ-хщшеть подальшого дослщження д1яльност1 як науковоТ KaTeropiV. Людська д1я-льшеть як найбшьш загальне, ¡сторично i лопчно вихщне поняття у тлумаченш люднни i сусшльства повинна м!стити у co6i внутр1шне джерело розвитку. Таким
4. Еконокнка, планувяння i уиравлшня в лковнробинчому комплекс! 147
джерелом, на нашу думку, може бути суперечшсть м1ж п предметно-практичною ! тзнавальною сторонами. У загальному. вигляд1 вона полягае у тому, що д1яль-шсть е перехщ суб'екта до сфери об'ективноУ \ водночас включения об'екта до сфери суб'ективноУ. Вона тим самим становить процес розпредметнення природи, тобто об'ективацн суб'ективного 1 опредметнення людськоУ, економ1чноУ дгяльнос-т1, тобто суб'ективацп об'ективного як створення "штучноУ" природи. У вщношен-ш "людина -природа" людина розглядаеться не тшьки як суб'ект в1дношення. В економ1чшй практиш вщбуваеться включения причинного зв'язку природних речей до людськоУ д1яльно<гп, а останньоУ - до уншерсального зв'язку природних процеав. Тому разом ¡з справжнш тзнанням законом1рностей природи 1 предметного втшення шзнаних зв'язюв, людська д1яльнють не тшьки суб'ективна, апе й водночас об'ективна.
Людська д1яльшсть як категор1я виражае не тшьки конкретну взаемод1ю суб'екту та об'екту [4], не просто зводиться до специального знания, а виступае у форм1 загального, стосовно до якого конкретш види знания ¡снують у форм1 част-кового 1 особливого. До реч1, варто шдкреслити, що категор1я д1яльносп ниж не може бути "монопол1зована" жодною з наук про людину 1 суспшьство, вона пере-бувае на "стику" цих наук, оскшьки вщображае глибинш мотиви 1 мехашзми по-ведшки людини у свт, у суспшьство у його економ1чнш систем!. Це означае, що всеб!чне вивчення людини передбачае об'еднання пщход1в 1 висновюв р1зних наук. Водночас, оскшьки економ1чне бутгя людини, економшш потреби та штереси людей, Ух економ1чна культура I поведшка, система економ!чних в1дносин с прю-ритетними у функщонуванш суспшьства, його житгед1яльност1, вважаемо, що ка-тегор1я д1яльносгп повинна насамперед дослщжуватися сучасною економ)чною теор1ею, предмет якоУ ¡стотно розширився 1 дал1 розширюеться та гумашзуеться на пороз1 XXI ст. На нашу думку, економ!чна теор1я сьогодш вщновлюе на яюсно вищому витку свого розвитку кра!щ традицп полггичноУ економи як своерщноУ науки наук, яка ставить людину у центр1 паукового дискурсу 1 всеб1чно анал1зуе ГУ д!яльшсть у суспшьств1, використовуючи ¡деУ та висновки вах наук, починаючи В1Д фшософп 1 закжчуючи прикладними теор1ями. При цьому ми повшстю под1-ляемо точку зору вщомого украУнського ученого, засновника львтсько'У школи економшних систем Г. Башнянина, котрий трактуе предмет економ1чноУ науки не як доагндження якихось м1ф1чних виробничих вщносин (марксистський шдхщ) 1 не як вивчення поведшки суб'ект1в господарювання (поширений шдхщ у захщшй економ!чнш лп-ературО, а як досл1дження принцишв (особливостей, закошв, тен-денцш) функцюнування та розвитку економ1чних систем [1|.
Н1 ф1зична картина св1ту, ш якесь ¡нше конкретне знания про людину, природу 1 суспшьство нав1ть у найбшьш повних узагальненнях не виводить нас за меж1 природничо-наукового уявлення про них. Осягнення загальних закошв розвитку природи, суспшьства 1 економ1чноУ системи зокрема неможливе без ушвер-сальноУ категорн д1яльносгп, яка охоплюе як чуттево-матер1альне, перетворююче ставлення людини до оточуючого св1ту, так I теоретичне, виражене у лопчнш форм!. Розумшня д1яльносп передбачае едшеть теоретичного ! практичного ставлення людини до св1ту, що становить специф1чно людський спошб буття економ1-чноУта сощальноУ дшсносп, який полягае у "виробництвГ' матер!альноУ, економь чноУ 1 духовноУ культури, у шзнанш, перетворенш 1 шдпорядкуванш природного 1 сощально-економ1чного св1ту цшям ! потребам людини.
148 Зб||)||||К наукоио-'мгхшчннх праць
Всеб1чно збагнути зм!ст 1 структуру людськоУ, економ!чноУ дЫльносп не-можливо без урахування взаемозв'язку, взаемоди суспшьства 1 природного сере-довища. Суспшьство становить оргашчну цЫсшсть або систему, яка характеризуемся певними ямсними ознаками, що вир1зняють УУ з навколишнього свпу. Водночас м1ж суспшьством, його еконолпчною системою 1 природою ¡снують не-розривш зв'язки. Це, по-перше, генетичш зв'язки, як1 вщображають еволюцио ва-еУ живоУ природи. По-друге, це структурш зв'язки, оскшьки суспшьство може ¡с-нувати лише за певних природних умов. Воно включене до р1зних природних систем (Галактики, СонячноУ системи, бюсфери, ноосфери та ¡н.) 1 поадае у них пев-не мюце. Наречт, по-трете, м1ж суспшьством 1 природним середовищем ¡снують функцюнальш зв'язки, як! реал1зуються у процеа взаемод1У суспшьства з природою. До щеУ взаемоди належать обмш речовиною, енерпею та ¡нформащею. Будь-яке суспшьство, щоб нормально ¡снувати 1 розвиватися, повинно мати змогу ви-користовувати природш ресурси 1 природш багатства, освоювати р1зн1 джерела енерпУ, шзнавати властивосп й законом1рност1 природних сил, явищ 1 процесш. Р1вночасно суспшьство також "в1ддае" природ! р!зн! речовини (вщходи виробниц-тва 1 споживання), частину продукованоУ ним енерпУ, а також ¡нформащю, напри-клад, змжюючи I упорядковуючи вщповщно до своУх знань 1 уявлень про красу навколишш природш предмети 1 явища.
У процеа взаемоди суспшьство 1 природа постшно впливають одне на одного. Але м!ра такого взаемовпливу не е незмшною. Економ1чно-юторичний роз-виток передбачае збшьшення знань та удосконалення засоб1в 1 способ1в людськоУ д1яльносп, що робить вплив суспшьства на природу дедал1 вагомшим 1 помггш-шим. Цей вплив мае своУ певш особливостк Насамперед, вш здшснюеться з метою покращення умов людського життя I задоволення зростаючих потреб, на сти-х1йн!й \ евщомш, планом1рнш основа Головним способом цшеспрямованого впливу суспшьства на природу з метою задоволення його потреб 1 е економ1чна д1яльшсть, що виступае у даному випадку у форм1 еколого-економ1чноУ д1яльносп |5]. Характеризуючи економшну дЫльшсть кр1зь призму природи, взаемод1ю з природпим середовищем, можна, на наш погляд, видшити таю ТУ види:
• природоприсвоювальна д'тльшеть, яка насамперед псреважас на раншх станах розвитку суспшьства 1 полягае у тому, що люди беруть у готовому вигляд1 вщ природи те, що необхщне Ум для задоволення житгевих по греб;
• природопрчстосовницька дишьшеть, спрямована па тс, щоб краще пристосува-тися до змш у природи а також до умов житгя у р1зних кшматичних зонах;
• природов1дтворювалыш д'ишыисть (насамперед сшьськогосподарська -земле-робство, рослинництво, тваринниптво), у пропса якоУ люди гидтворюють необ-хщж Ум природш умови 1 засоби свого ¡снування (родюч1сть групп в, Успвш рос-лини. свшських тварин тощо);
• природоперетворювалыш дшлыисть (ремкництво, селекцюнування, промисло-ве виробництво), яка дае змогу, використовуючи "матер1али"' природи (дию рос-лини 1 тварини, корисш копалини тощо), змшювати Ух1п власти восп або перетво-рювати Ух у предмети, псобхцип для задоволення людських потреб;
• природоосвоювшшш дшльшеть, наприклад, никористання нових ни/ив рослин \ тварин, природних речовин \ сил. осушения болп 1 зрешения пустель, освоения нових земель, земних надр, морських глибин ¡, нареит, коемшного простору;
• природоохоротш Ыяльшсть, спрямована на охорону 1 збереження рослинного 1 тваринного евтв, заповщних л1с!в, водоймищ, ландшаф™ тощо, яка ниш, ¡з заго-
4. Економйкя, планування I управлшня в лкивнробннчому комплекс! 149
стренням екологччних проблем, наЬула осоЬливого значения. Останш ж, як вщо-мо, виникли через шк1длив1 для природи i самоУ людипи насл!дки екоиом1чно1 дь яльносп, споживацьке сгавлення до довкшля з боку сусшльства; • природетворча дишыисть, наприклад, створення у якомусь Micni земноТ кул! юпматичних умов (кпкроюпмату), придатних для життя людей та УхньоУ ;пялыюс-Ti, штучних водоймищ, л1сових масив1в i т.п. Але найвищим проявом природотво-рчоУ д1яльност1, яка, на думку видатного украшського вченого В. Вернадського, за своею силою та значениям у наш час прир1внюсться до масштабних геолопчних npouecia, можна вважати створення розумно i доцшьно впорядкованого середо-вища людського ¡снування — ноосфери [2].
Hi економ1чна, Hi еколопчна системи не ¡снують окремо одна вщ одноУ, а навпаки, Ухшй розвиток взаемопов'язаний i взаемозумовлений. 3 цього приводу вщомий дослщник еколого-економ1чних проблем I. Грабинський справедливо пщкреслюе, що взаемозалежнють у функцюнуванш економ1чно1 та еколопчноУ систем i спшьний Ух вплив на ефективнють нацюнальноУ економ1ки свщчить про потребу Тхнього сшлыюго аналЕзу [3|. Як вщомо, економ1чна система сусшльства входить до складу р1зних природних систем. Тому, простежуючи вплив природи на економ¡чну систему i суспшьство у цшому, noTpi6no враховувати, що pi3Hi системи справляють неоднаковий вплив на сощально-економшне життя. Безпосере-дне природне оточення, яке е необхщною передумовою виникнення, ¡снування i розвитку сусшльства та його економ!чноУ системи i яке часто називають географ1-чним середовищем, чинить, безперечно, бшьший вплив на pi3HOMaHiTHi сфери людськоУ ж иттед i я л ы юсп, шж процеси i явища, що вщбуваються у масштабах yciei планети, СонячноУ системи або Галактики, вплив яких на суспшьство та еко-ном1чну систему зокрема опосередковуеться географ1чним середовищем. Варто додати, що нам ниш вщом1 ще далеко не eci форми i мехашзми такого впливу. Ще донедавна, скаж1мо, вважалося, що погодш умови, вщ яких значною Mipoio зале-жать сшьськогосподарсьм роботи, функщонування транспорту, самопочутгя людей, визначаються тшьки земними факторами. Проте зараз доведено, що ni умовн багато у чому залежать вщ тих складних npoueciB, як1 вщбуваються не лише в Со-нячшй систем1, а й у бшыи в1ддаленому косм1чному npocTopi.
У чому ж конкретно знаходить свш прояв вплив природи на сощум, еко-ном!чну систему сусшльства i людину? Насамперед, потр1бно зазначити, що природа е необхщним середовищем ¡снування сусшльства. Вона дае матер1али та енерпю, природш шляхи i xapnoei речовини, воду i повпря та багато ¡ншого, без чого неможливий процес життед1яльностк Залежно вщ того, якими е природш умови, природш багатства i природш ресурси, вони можуть позитивно чи негативно впливати на розвиток людського сусшльства, прискорювати або сповшьнюва-ти трансформацию його економ1чноУ системи. Зрозумшо, що сприятлив; юпматич-Hi умови, багатство земних надр, флори i фауни, наявшсть зручних природних шлях1в i т.п. стимулюють становления i розвиток економ1чноУ системи сусшльст-ва та е передумовою УУ подальших усшшних трансформацж. Вплив природи на суспшьство знаходить CBifi прояв i у тому, що цикшчшсть багатьох природних npoueciB (змши дня i ноч1, nip року, цикли сонячноУ активности електромагштних хвиль та ¡н.) визначае ритм1чшсть людськоУ житгед1яльноеп: npaui й вщпочинку, проведения сшьськогосподарських po6iT, д1яльносп промислових пщприемств, роботи транспорту, споживання води, електроенерги тощо. Природш умови впли-
] 50 3f>ipniiK наукови-техшчши праиь
вають також на розмщення i спещалпашю виробництва, мшнародний подш пращ, на переважний розвиток тих чи ¡нших галузей сшьського господарства, на роз-селення людей тощо. Але, KpiM того, вчеш давно зауважили, що природш умови здшснюють певний вплив i на псих1чний склад, характер i культуру людей. Ось що, зокрема, писав про це видатний украУнський фшософ Д. Чижевський: "Най-бшьш важливими моментами ¡сторичного розвитку украУнського нацюнального характеру треба вважати постшне тло украУнськоУ icTopi'i' - природу УкраУни та два перюди ¡сторичн1 - княз1вську добу та добу бароко. Степ був т1ею основою, що якнайбшьше придалася до усталення псих1чних рис... Тут треба додати лише ще одне: степ е, безумовно, та форма буття природи, що може бути поставлена поруч з тими захщноевропейськими ландшафтами, як! е головними ноаями вели-чност1. Те почуття безмежно-могутнього, або безмежно-великого, що викликають море, Л1С i гори, набувае також специф1чноУ форми i у степу, що сполучуе широту i розмах краевиду з буйним розкв1том життя природи; естетичне i рел1гшне почуття i фшософ1чна свщомють однаково прокидаються на rpyHTi степового ландшафту. Як море, лю i гори, так само i степ мае своУ "небезпеки"; почуття велично-го породжувало тут своерщний - i ¡сторично-зумовлений - "неспокш", бо ж степ довг1 стол1ття був шби джерелом в1чноУ загрози коч1вник1в, все нових та нових руйшвничих людських хвиль" |7|.
Под1бш м1ркування про геопсих1чш чинники формування св1тогляду украУнськоУ людини знаходимо у фшософських роздумах вщомого европейського мис-лителя XX ст. О. Кульчицького: "Свггоглядна настанова людини украУнського степу - це радше ентуз1астична настанова, коли пануе такий стан душ:, який фшо-соф1я й поети описують як "сп'яшлють", розмршшсть, любов i шал (Ясперс). По-б£ч ентуз1астично'Г настанови супроти степу можлива школи, згщно ¡з поляршстю степового свгтовщчування, й нтлютична настанова радикального заперечення будь-якоУ вартост1 й прагнень" [6|.
Пщсумовуючи, хочемо наголосити на тому, що всеб1чно збагнути зм1ст eK0H0Mi4H0'i д1яльноеп, простежити взаемозв'язок i взаемод1ю сусшльства, його економ1чноУ системи i природи, довюлля неможливо без застосування системного пщходу. На наш погляд, саме на цьому повинна грунтуватися методолопя сучас-них еколого-економрших доогнджень. Вважаемо також, що економ1чна теор!я на nopo3i XXI ст. повинна ¡стотно розширити i гумашзувати предмет свого досль дження, поставивши у центр! цившзацшного дискурсу людину, яка мае розгляда-тися у контекст1 динамки економ1чних, еколопчних, нацюнальних та загально-людських цшностей. Водночас необхщно шдкреслити, що прюритетною парадигмою трансформащУ економ!чних систем у третьому тисячолггп об'ективно ви-ступае Ух еколопзащя як едино можливий вектор забезпечення майбутнього як окремих держав, так i людства у щлому.
Лггература
1. Ващишин A.M. 11аукова /иялыпсть професора Г.1. Башняннна -Льв1в: Каменяр, 2001. -
С. 20.
2. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста - М.: Наука 1988. - С. 72.
3. ГраГшнськин I.M. Формування еколопчног парадигми сучасно1 економ1чно1 науки// Формування ново! парадигми економ1чно1 освгги в Укра'ш1 (до 150-р1ччя вщ дня нар. С. Подо-линського. -Матср1али мгжнар наук.-метод. конф. -Льв1в: Л11У, 2000. - С 11.
4. Деятельность: теории, методология, проблемы. - N1.: Политиздат-, 1990. - С. 16.
4. Еконошка, планування i управл1ння в Л1совироиннчому комплекс! {51
5. Кульчицький Ь., к'ульчнцький И., Кулиич 1. Ьколого-економтна дишыисть у кон-тексп формувалня сощалыю-еколопчнта суспшьннх вщносин// Bichhk Льшв, ун-ту. Сер1я еконо-М1чна. - Львш: ЛНУ, 1999, вип. 29. - С. 78-82.
6. Кульчнцькмп О. Основи фшософн i фшософгших наук. - Мюнхен-Льв1в: УВУ, 1995. -
С. 152.
7. Чнжсвськнй Д. 1 [арнси ч icropii фкчософп на У крапп. - Мюнхен: УВУ, 1983.-С. 17-18.
УДК 330.342 Докторант Б.В. Кульчицький, канд. екон. наук—ЛНУ т. I.Франка
МЕТОДОЛОГИЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ СУСГИЛЬСТВА: КОНТЕКСТ ТИПОЛОГ13АЦН
Лналпуюп.ся методолопчш проблеми досл1дження економ1чних систем сусптьства. На ochobi сучасних гпдход1в автор обгрунтовуе власну наукову концепшю.
Doct. В. Kul'chyts 'kyi - NUL
The research methodology of economic systems of society: context of
typologization
In article are analyzed the methodological research problems of economic systems of society. The author substantiates an own scientific conception on base of contemporary approaches
Концептуальними засадами дослщження економ1чних систем сусгпльства е комплексний, системний пщхщ до Ух розумшня як складних утворень, що визна-чають всю багатоелементну архггектуру суспшьного ладу. Основоположними ¡де-ями нашого наукового анал!зу виступають ¡деУ гумашзащУ сучасноУ економшно'У Teopi'i, осюльки, на наше глибоке переконання, зрозумт! генезис, суть, динамку економ1чних систем, здшснити Ух вщпов!дну типолопзащю, збагнути передумови формування нацюнальноУ економ1чноУ системи УкраУни на nopo3i XXI ст. немож-ливо без комплексного вивчення цих систем у взаемозв'язку з проблемами мюця i рол! людини, ГУ д1яльносп, економ1чноУ культури, сощальних та пол!тичних ¡нсти-туцш, культуролопчно-етшчних процеав у нацюнальшй економвд [10]. Як слу-шно зазначае Д. Чистилш, ",..теор1я, яка вивчае "суспшьний" розвиток, стане справд1 сустльствознавчою тод1, коли до сфери ТУ уваги разом з економшними проблемами потраплять проблеми сощальш" [12].
Окремо хочемо наголосити, що ми повшстю подшяемо точку зору вщомого украУнського ученого, засновника льв1вськоУ школи економ1чних систем Г. Башня-нина, котрий розглядае загальну Teopito економ1чних систем як метатеор1ю чи ме-та.четодолопю, як таку фундаментальну економ1чну науку, яка стоУть чи повинна стояти над економ1чною Teopieio як такою, чи пол[тичною економ1ею. Як певного роду метатеорЫ чи метаметодолопя економ1чного функцюнування та розвитку во-на повинна дослщжувати, на думку вченого, найзагальшнн принципи чи законом!-pHOCTi функцюнування та розвитку економ1чних систем. Ця наука - свого роду "...фшософш економ¡чного життя, фшософЫ економ1чного розвитку" |3|.
KpiM того, методолопя вивчення економ1чних систем сусптьства, Ух типо-лопзаци та пор1вняння спирасться на конкретш науков1 методи, серед яких важ-лившими для нашого аналву вважасмо таю, як едшсть анал1зу i синтезу, ¡сторич-ного i лопчного шдход1в, дедукцнта шдукцпта in.
1 52 Зшрнпк мауково-техшчних праиь
