CC BY
11
зменшення податкового навантаження i забезпечення збалансованосп ¡нтерест держави та ¡нтерес1в суб'еючв господарювання.
Сдшсть податковоУ системи та законодавчоУ бази оподаткування забезпе-чуеться повним охопленням ecix питань з оподаткування в одному законодавчому aKTi. Таким законодавчим актом прямо'Гдп повинен стати Податковий кодекс.
Податковий кодекс — це комплексний законодавчий акт, npaBOBi норми якого врегулюють взаемовщносини платниюв податюв та державних податкових оргашв у npoueci справляння податк1в з ycix суб'еючв економ!чних вщносин. Зок-рема йдеться про те, що податков1 та неподатков1 платеж! мають переду ci м слугу-вати всеб1чному розвитку i стимулюванню вггчизняного товаровиробника, зайня-toctî населения, нарощення темшв виробництва, задоволенню попиту споживачт.
Податковий кодекс УкраУни буде единим нормативним документом, який регулюватиме вщносини з приводу сплати податмв, мютитиме mîtkî визначення елемент1в податкових платежш, встановлюватиме права та обов'язки платнимв податюв та державних податкових оргашв. Простота та зрозумшсть дозволить уннкнути подвшного тлумачення норм, протирт та непорозумшь у застосуванш Податкового кодексу УкраУни на практищ.
Ухвалення Податкового кодексу дасть змогу ¡стотно знизити податковий тягар, спростити та наблизити до розумшня платником податк1в податкового за-конодавства, скоординувати дп фшансовоУ, податковоУ та кредитноУ систем, чггко визначити npaBOBi вщносини м1ж державою та платниками податкш.
Ухвалення Податкового кодексу — це нагальш вимоги часу. Звол1кати з ух-валенням свого Податкового кодексу УкраУш не можна. У грудш 2001 р. Верховна Рада УкраУни розглянула Податковий кодекс у режим1 другого читання. Але bîh не був прийнятий i буде обговорюватись у третьому читанш.
Над1емось, що в 2002 р. Податковий кодекс буде ухвалено у третьому читанш, а бюджет 2003 р. формуватиметься на нових податкових засадах.
Податковий кодекс — це економ1чна Конститушя держави, основне призна-чення якоУ полягае у тому, щоб максимально сприяти розвитков1 пщприемництва pi3Hnx форм власносгп i тим самим досягги максимально можливого росту доходней частини бюджету. Адже основою кожного сусгпльства е мир та благополуччя його громадян, Ух впевнешсть у завтрашньому дш. А цього можна досягги тшьки за рахунок фшансовоУ стабшьносп у державь
Лггература
1. Поддсрьопн A.M. Фшанси пщприемств. - К.: КНЕУ, 2000.-234 с.
2. Все про бухгалтерский облЫ. Перюдичш видаипя за 2002 pÎK, м. Харк-in
3. Bienик податковен служби. Перюдичш впдання за 2002 pin, JIi.eiib.
УДК 502: 330.15 Доц. О.Я. Савчук, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
EKOHOMI4HI ПРОБЛЕМИ РАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Розглядаються питания ошнки взасмозв'язку природоресурсного потеншалу та pani-онального природокористування. Викладеш погляди на енергетичну структуру екосистем та ÏX вчагмодпо. Подаються проблемш аспектн формування природно! piBHOBai и бюсфери, що виннкли у систем i скопом ¡много вшношення до iiei людини i сусгпльства.
190 36ipiniK" и;пk'uimi-|txiii'mnv праць
О. Уа. Savchuk - USUFIVT Economic problems rational nature resources
Consider the intcreommunieation estimation questions nature resources of potential and rational natural resource. Laid out looks on power structure ccosystcm and their interaction. Give the problem forming aspects of natural biosphere equilibrium, that happened in system of economic attitude to it man and society
Сьогодш поняття природи у сепдомосп людини acouiioe сукупшсть приро-дних умов ¡снування людського суспшьства. У цьому розумшш характеризуеться не спльки природа як форма буття чи об'ект пауки, екмьки М1сце i роль природи у систем! скономшного вщношення до неТ людини i сусшльства. Це ж поняття вжи-ваеться не тшьки для визначення природних, але й створсних людиною MaTepia-льних умов ¡снування.
Як вщомо, поепйне зд1йснення обмшу рсчовин м1ж людиною i природою е законом, що регулюе сусшльне виробництво. Без такого обмшу неможливе саме людське життя. Тому змжа ставлення людини до природи в економ1чному аспект! визначаеться змшою характеру д1яльносп людини.
Протягом всього ¡снування людства засоби i предмети н матер1ального ви-робництва були безпосередшми продуктами природи. Це призвело до того, що з другоУ половини XX ст. cnoci6 експлуатацп природних pecypcie, коли людина брала В1Д природи все без розрахунку, досяг критичного р1вня. Обсяги викорис-танпя джерел енерпУ, сировини та MaTepianiB стали майже р1вними загальним запасам Ух у земнш природк На природу все бшьш пом1тно впливала сукупна Д1яль-nicTb сусшльства. Стало очевидно, що людина явно втручаеться у природи! меха-нпми саморегулювання бюсфери, змшюе i'x i умови ¡снування живоТ матери. Все це створило об'ективну природну основу i необхщшеть переходу вщ екстенсивно-го до ¡нтенсивного способу користування природою.
3 боку самого сусшльства ця необхщшеть спонукала до змши характеру дюлыюсп. Д1яльнють людини вже не могла розвиватись пщ впливом своеУ влас-но1 лопкп, а вимагала спещального регулювання, оскшькк виявилась обмеженою сукупшсть и матер1апьних природних умов. 1нструментом такого регулювання у cycnmbCTBi стала наука - як головне знаряддя ¡нтенсифкаци виробництва, удо-сконалення технологи! i рацюнашзацп, продумано! перебудови матер1альних вщ-носин людини з природою.
При цьому враховуеться важливий чинник — людина i людство це частина природи. Виражснням uiei позицп стала розроблена В.1. Всрнадським копцешця ноосфери. Однак процес рацюнал1заци вщносин з природою ще далеко не опти-мальний. У багатьох краУнах продовжуеться деградашя зовшшнього ссредовища, хижацька експлуатащя pecypciB природи. На Близькому Сход1, в Африщ, на Балканах, на Кавказу в Молдову у тому ж Афганюташ пщ час воен люди руйнують природу, знищують людей та Ух працю.
Це вщбуваеться зараз, або було зовам недавно. Однак першоджерелом бу-рхливого розвитку глобально! еколопчноУ кризи вважаеться демограф1чний ви-бух, який призв1в до: прискорених темтв використання природних pecypcie; на-громадження величезноУ кшькосп в1дход1в виробництва i побуту; надзвичайного забруднення навколишнього природного середовища.
4. Г.ко11ом1ка, планування i умравлжкя п лковиробничому komii.'ickci 1 9 1
Якщо не зупинити цей рух, можуть виникнути глобальш змши юнмату, зростання захворювань, голод i вимирання людей.
Трансформащя природи людиною неминуча у зв'язку з д1сю закону ро-звитку природноТ системи за рахунок оточуючого п природного середовища. Вщ-повщно з цим законом "будь-яка природна система може розвиватись тшьки за рахунок використання матер1ально-енергетичних та ¡нформацжних_можливостей оточуючого п середовища". Абсолютно ¡зольований саморозвиток неможливий. Наел ¡дни fli'i цього закону означають таке:
• будь-яка бшьш оргашзована бюлопчна система, використовуючи i видозмшюючи середовище життя, створюе потенцшну загрозу ¡снуванню низькооргашзованих систем. Завдяки цьому у земшй 6ioci|iepi пеможливе повторив зародження жиггя, воно буде знищено ¡снуючими оргашзмами;
• бюсфера Земл1 як система розвивасться не тшьки за рахунок pecypcie плаиети, а опосередковано за рахунок i пщ впливом косм1чних систем (перш за все Соняч-ноГ).
Змша природи людиною — це зростаюче вилучення речовини й enepri'i людством i змша ф1зичних i Х1М1ЧНИХ характеристик природи у процеа власного розвитку. В ¡сторичному плат, за М.Ф. Реймерсом, видшяють конкретш етапи змши природи людством [64].
Hoei потреби природних pecypcie економ1чно розвинут1 краУни-монопо-люти використовуюгь для штучного шдвшцення цш на продукщю. Вони домага-ються залишити краУни, що розвиваються, а серед них i УкраУну, у рол! постача-льниюв pi3HopiflHoi сировини. Отже, вийти УкраУн! з кризи i зберегти економ1ч-ний та пол!тичний суверештет можна тшьки на засадах ефективного та ращона-льного природокористування.
Природш ресурси - частина Bcie'i сукупност1 природних умов ¡снування людства i найважливший компонент оточуючого людину середовища. Вони ви-користовуються у npoueci виробництва з метою задоволення матер1альних i куль-турних потреб сусшльства. У зв'язку з бурхливим розвитком продуктивних сил, який вимагае величезноУ кшькосп природноУ сировини, проблеми забезпечення нею виробництв особливо актуальш. Одночасно захист природних pecypcie набу-вае глобального характеру, тому що усшшна боротьба з забрудненням грунту, ат-мосфери та пдросфери, яке негативно впливае на цЫсшсть природних pecypcie, вимагае погоджених дш ycix держав планета.
Щоб мати уяву про природш ресурси держави, забезпечувати Ух ращона-льне використання, важливо здшснювати розвшку, вивчення, скласти кадастри i по окремих видах (земельний кадастр, водний, люовий,...) i у територ!альному план! (природш ресурси Земл!, суходолу, Свггового океану i його частин, континенте, великих природних райотв, perioHie, держав, областей тощо).
Велике значения носять науково-обгрунтоваш ошнки природних pecypcie, ям завжди носять конкретний характер. OchobhI типи ouiHon: технолопчна (вироб-нича, операцшна), економЫна (виражена у певних юльюсних i ямсних eKOHOMi1!-них категор!ях), сощальна. Науков1сть передбачае об'ективну оцшку природних pecypcie - як необхщну умову досягнення найбшыиого ефекту вщ Ух використання.
Серед дослщникт природоресурсного потенщалу битышсть розглядас його оцшку у широкому значенш як визначення Bcie'i сукупносп яюсних i юлькюних характеристик природних pecypciB, УхньоУтеритор1альноТлокагнзацн i часових BHMipie.
J92 3&ipniiK науково-техшчннх праць
Bei види ошнок умовно подшяються на два напрямки. Перший харак-тсризуе neBni ккльюеш, якюш, BapTicui та muii параметри самих природних pecypciß; другий, б1льш узагальнений напрямок, вивчае, насамперед, техногенний, а у щлому - сошально-економ1чний вплив сусшльства на навколишне середовище, природн1 умови i ресурси, i зворотний вплив природи на сусшльство. Особливий штерес i практичне значення, виходячи ¡з сучасного стану вггчизняного народно-господарського комплексу, мають методолопчш розробки i нагромаджений у кра-Унах розвинуто'У економ!ки досвш платного природокористування, визначення ва-ртост1 природного потеншалу, щн i такс, рентних показнимв природних pecypciß, еколого-економ1чного стимулювання господарськоУ д1яльносп у галуз1 освоения, охорони та вщтворення природних багатств тощо.
Узагальнюючи стушнь науковоУ розробленосп цих проблем в УкраУш, мо-жна прийти до висновк1в, що:
• визнаючи Heo6xi;uiocri переходу шд методолопчних i теорстичних положень до практичного розрахунку обсягу та структур» природоресурсного потеншалу вщ-cyrni едшн принципи, шдходи та прийоми такоУ оцшки;
• серед напрямюв кшьмсного визначення природоресурсного потенщалу домшуе обчислення диференщйноУ цшносп pecypciß;
• абсолютна oniмка, як найвщповщшша cncumjiiui природоресурсного потеншалу, практично не вивчена.
Методолопчне обгрунтування економшних проблем дослщження природоресурсного потенщалу просгежуеться на трьох основних ршнях - анаштично-му, системно-функщональному i оргашзащйно-прикладному. Перший з них пе-редбачае визначення cyTi природоресурсного потеншалу, Гюго основних завдань та напряммв Ухнього виршення. Другий pieeub дослщження виходить з уявлення про природоресурсний потенщал як про цшений, системно-оргашзований об'ект, розвиток якого пщпорядкований сшлыюму впливу як природних та сусшльних закошв, так i законом1рностей взаемод1У природи i сусшльства. На pißni оргашза-щйно-прикладному теоретичш побудови моделей досшджуваного природоресурсного потенщалу реашзуються у конкретних, практично значущих розробках, впровадження яких у народне господарство пщводить основу гид науково оргажзо-вану систему ращонального природокористування репону. При цьому природокористування, що розглядаеться у принциш як процес взаемодп природи i сусшльства взагагп, не зводиться (з боку людини) лише до "використання природних благ", а неминуче охоплюе i Ух вивчення, освоения, перетворення, охорону i вщтворення.
Дании процес у такому рочумшж надшений якюно повим 3mictom. 3 одного боку, Bin охоплюе всю систему рацюнального використання природи (природних pecypciß) людиною, а з шшого, вщображае зворотний вплив природи на людину, який проявляеться через едшеть i взаемозв'язок природних i сусшльних фактор1в по шдтримщ, збереженню i вщтворенню 'п природно-ресурсного потеншалу.
Базою природокористування територи е п природш ресурси, сукупна про-дуктившеть яких вщображаеться в Ухньому потенщаш. Отже, оцшка природоресурсного потенщалу лежить у самш основ! розвитку людського сусшльства, його зв'язкт з природою. Тому природокористування це система сусшльних заход1в, спрямованих на пошук, вивчення, рашональне використання, збереження та вщтворення природоресурсного потенщалу.
4. Екомокпка, плннуваиия i управлшня в лйсовиробпмчиму комплекс! 1 93
Науковш в основу методологи оцшки природоресурсного потеншалу за-кладають вир1шення таких завдань:
• визначення економжо-географ1чноУ сутносп само!" оцшки та и основних вид ¡в;
• обгрунтування об'скта, единого критерйо 1 узагальнюючого показника оцшки природоресурсного потеншалу;
• сшввим1р народногосподарськоУ цшносп в1дновлюваних та невщновлюваних природних ресурав, Ух експлуагашйних 1 середовише-захисних функцш;
• визначення натуральных 1 варпених показнишв, розрахунок кадастрових цш;
• врахування загальних та шдивщуальних особливостей оцшки рпиих видт природних ресурав, можлив1СП. Ух комплексного I альтернативного використання. Одним з найважливших методолопчних питань е розробка основних аспекте оцшки природоресурсного потенщалу: змютового, територ1ального 1 часового. Оцшка на цш основ1 природоресурсного потеншалу УкраУни як суверенно-! держави мае не лише науково-теоретичне, а й прикладне значения. Сшвставлення отриманих результат^ вносить своУ особливосп у теор1ю, методи та практику оцшки природоресурсного потеншалу у масштабах держави |3-5|. Зокрема, ¡нтег-ральний природоресурений потеншал УкраУни, визначений з наведених обфунту-вань, дортнюе у цшах 1991 р. 53,95 млрд. крб. Основу природоресурсного комплексу краУни складають багат! земельш та мшеральш ресурси, на частку яких припадае близько 3/4 ¡нтеграпьного природоресурсного потеншалу. Дал1 йдуть водш та природш рекреашйш ресурси. Ц1 чотири види природних багатств зосе-реджують бшьше як 95 % сумарного природоресурсного потенщалу УкраУни.
Природоресурсний потенщап е важливою складовою сукупного ресурсного потенщалу, який включае трудов1, матер1апьш та природш ресурси. В основ! розрахунку сукупного потеншапу лежать варт1сш (грошов1) оцшки трудових, ма-тер!альних та природних ресурав. ВартГсть продукту тдприемств (товару) визна-чаеться уречевленою у ньому сусшльною працею. М1рок> вартост1, тобто м1рою уособленоУ у товарах безпосередньо сусшльноУ (абстрактноУ) праш е гроип, а тому грошов1 оцшки — це оцшки трудовк Оцшка одиниш живоУ пра1Й, одного серед-ньортного прашвника здшснюеться шляхом визначення и фондового аналогу.
3 наближенням фаничноУ ефективносгп кашталовкладень до середньоУ, розм1ри фондового аналогу вимфюються величиною р1чного обсягу заробггноУ плати працюючого, подшеною на нормативний коефщ1ент ефективност! кашталь-них вкладень. Потеншал одноразових витрат (який не можна ствставляти з пото-чними витратами внаслщок р1зного часу Ухнього об1гу \ фактично р1зною розмф-шетю) приводиться до ртного виразу для пор1вняння з ¡ншими ресурсами шляхом процентування д1ючих основних I оборотних фонд1в згщно з прийнятим нормативом ефективносгп.
Р1чна розм1ршсть ¡нтеграпьного природно-ресурсного потенщалу дае мож-лив1сть сумувати його з потенщалом трудових 1 матер!апьних ресурсш 1 визначи-ти сукупний ресурсний потеншал народногосподарського комплексу.
В сукупному ресурсному потеншаш УкраУни на трудов! ресурси припадае 34,4 %, основш та оборотш фонди - 34,9 %, природоресурсний потеншал - 30,7 % |6|.
Обчислення величини I структури сукупного ресурсного потенщалу, з одного боку, розрахунок природоресурсного потешцалу у дточих цшах св1тового ринку, з другого боку, сшвставлення отриманих показниюв, зокрема структурних, для м1жнародних пор1внянь е достатньо надшною методолопчною основою об-
194 Збфннк наукономсхигпшх н|>акь
грунтування теоретично1 1 практично! оцшки природоресурсного потеншалу ад-мнпстративних областей 1 райошв УкраУни. Перерахований з шею метою приро-доресурсний потеншал УкраУни у поточному доларовому екв1валент1 становить 62,45 мшьярда. Частка найважлив1'ших мшеральних ресурав - 27,7 %, земельних - 39,0 %, природних рекреащйних ресурав - 18,5 %|6]. При вЫй ор1ентовносп наведених даних, не можна не вщзначити, що у шлому 1 величина 1 сшввщношен-ня природних ресурсов М1ж собою у гривневому 1 доларовому вим1рах збер1гають-ся у межах одного порядку. Це надзвичайно важливо, маючи на уваз1 як завище-ний курс долара по вщношенню до гривш, так 1 наявну несшввим1ршсть внут-р1шн1х д1ючих щн, насамперед, на сировинну, промислову та сшьськогоспо-дарську продукщю.
СтабЫзуючим ор1ентиром в оцшш нишшнього етапу ринкового розвитку народного господарства е 1 визначеш внутршш пропорцн м1ж складовими сукуп-ного ресурсного потенщалу держави. Нав1ть при необмеженому наступному зрос-танш ринковоУ вартосп трудових ресурст, основних 1 оборотних фонд1в, природних ресурав у шлому можна передбачити збереження м1ж ними усталених протя-гом останшх десятаппть сшввщношень. Комплексний еколого-економ1чний пщхщ до вивчення природоресурсного потенщалу реашзуеться через систему взаемопо-в'язаних метод1в дослщження. Найважлив1шими серед них е: економ!чна ощнка використання, системно-структурний анал1з, ощнка охорони 1 вщтворення, р1вень забруднення навколишнього середовища, картограф1чне моделювання, типолопя, дослщження природоресурсних комплексе, природоресурсне районування 1 про-гнозування розвитку природоресурсного потеншалу репону.
Виходячи з1 сказаного вище, в УкраУш необхщно сконцентрувати увагу на розв'язанш таких проблем природокористування:
• поглиблення наукових основ 1 вдосконалення методики оцшки природоресурсного потенщалу;
• визначення мюця природоресурсного потенщалу у склад! сукупного ресурсного 1 народногосподарського потенщалш краУни таи регюшв;
• пошук природоресурсних резерв1в та розробка заходов Ух використання;
• оптимпащя народногосподарськоУ спешшпзашУ на засадах сучасних штеграшйких процеав;
• шдвищення ефективносп природокористування (зниження ресурсом1сткосп I пщ-вищення ресурсов1ддач1 природоресурсного потенщалу);
• створення умов для розвитку еколопчно чистих виробництв;
• ощнка впливу природоресурсного потенщалу на функщонування сустльно-територ1алышх комплекст;
• анагнз та синтез показниюв територ1ально"1 диференшацм, охорони та в1дтворення природоресурсного потенщалу, картограф1чне моделювання;
• вивчення ршюмаштноеп природоресурсного потеншалу, формування природоресурсних райошв рпного таксоном1чного р1вня;
• побудова природоресурсних балашив;
• розробка прогшэдв розвитку природоресурсного потеншалу, його ретроспектив-ний, оперативний та перспективний анагнз на баз! автоматизованих баикчв даних, створюваних геожформацшних систем;
• формування мехашзму еколого-економ1чного стимулювання природокористування, визначення плати за використання сукупних природних ресурс ¡в 1 збитмв, що завдаються природ! та сусшльству забрудненням природного середовища;
■1- Ёконошка, нлипунашш 1 умравлмшн в лк'овнробннчому комплекс! 1 95
• започаткування еколопчного виховання, створення системи безиерсрвноУ еколоп-чноУ освпи, формуватшя свпогляду, культур» та еколого-екопом1чного мислення на век ¡ерарх1чних ртпях науки та оевгги.
Л1тература
1. Реймсрс Н.Ф. Природопользование. - М., 1990. - 638 с.
2. Реймерс Н.Ф. Охрана природа й окружающей человека среды - М.: 11росвсшсиис, 1992.-320 с.
3. Руденко В.П. Географш ириродно-ресурсного потешцалу Украиш. - Льшп: Св1т, 1993.
-240 с.
4. Руденко В.П. Довщник з географа природно-ресурсного потеншалу Украиш. - К.: Вн-ща школа, 1993.—180с.
5. Руденко В.И., П1видснко А. И. Еколопчш основи природокористування. - Чсршвш: Рута, 1995. -78 с.
6. Швиденко Л.П., Руденко В.П., Свдокименко В.К. Еколопчш основи природокористування: Павч. поыбник. - К.: 13МН, 1999.-200 с.
УДК 657.446 Асист. Л.1. Повосельська - УкрДЛТУ
РОЗБ1ЖНОСТ1 В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ТА ПОДАТКОВОМУ
ОБЛ1КУ
Податкову систему реформовано з 1997 року. Мот нормагивш документи бухгалтерского облжу щодо переходу пщприемств на роботу за нацюнапьними стандартами за-нроваджено з 2000 року. Розглядаються питання неузгоджсносп положень бухгалтерского та податкового облжу у частит порядку нарахувань амортизаци основиих засоб1в. Пропонуються мехашзми модершзацп податкового облжу вцшовщно до м1жнародмих стандарте.
Assist. L.I. Novoselska - USUFWT Discrepancies in accounting and taxation
Taxation system was reformed in 1997. New normative documents of accounting as to the transition of enterprises to operations according to national standards have been introduced since 2000. Lack of co-ordination of accounting and tax regulations has been considered in the chapter of the order of amortization calculation of capital funds. Taxation should be modernized according to international standards.
Формування податковоУ системи в УкраУш активно розпочапося з 1992 року. Закон УкраУни "Про систему оподаткування" визначае принципи побудови системи оподаткування, податков1 та неподатков1 платеж! до бюджету, обов'язки та вщповщальшеть платнишв податюв.
3 1997 р. реформовано податкову систему. Законом вщ 15.07.1999 року внесено змши та доповнення до Закону УкраУни "Про оподаткування прибутку пщприемств" вщ 22.05.1997 року.
Одшею з актуальних проблем для суб'ект!в шдприемницькоУ д!яльност1 е введения у д1ю з 1.01.2000 року Закону УкраУни вщ 16.07.1997 року за № 996-Х1У "Про бухгалтерский обл1к та фшансову звпгнють в УкраУш" (¡з змшами та допов-неннями). Цей закон передбачае запровадження нових нормативних докуменпв бухгалтерського облжу щодо переходу шдприемств на роботу за нацюнальними стандартами.
196 36ipiuiK няуково-техжчних праць
