CC BY
22
УДК 631.11
Щурик М.В., д.е.н., професор® 1вано-Франювсъкогоутверситету права iм. КороляДанила Галицъкого
ЗБАЛАНСОВАНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ, ПОКРАЩЕННЯ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В:
МАКРОРЕГЮНАЛЬНИЙ 3PI3
Досл1джуетъся оргатзащя природокористування в областях Карпатсъкого макрорегюну. Анал1зуетъся нитшнт стан природных pecypcie. Приведено перелж наиважливгших чинник\в, ят призвели до порушення збалансованост1 природно-ресурсного потенщалу. Пропонуютъся noei засади до оргатзацп процесу в1дтворення природних pecypcie дослгджувано! mepumopii. Запропоновано мехашзм досягнення збалансованост1 в природокористувант.
Ключое1 слова: ресурси, збалансоватстъ, еколог1я, в1дтворення, збереження, охорона, фтансування.
Постановка проблеми. Домшування економ1чних закошв над законами онтологп призвело до порушення збалансованосп природних pecypciB. Саме цим пояснюеться деструктившсть змш кл1мату, надм1рне вирубування лгав, зниження водонаповнюваносп водних pecypciB, значне послабления регенеративних властивостей флоришстики й фаушстики.
Анал1з останн1х дослщжень i публжацш. Кризов1 явища, що все частше проявляються в суспщьному вщтворювальному процес1 ниш е предметом дослщжень багатьох в1тчизняних i заруб1жних вчених. При цьому напрямки вивчення вир1зняються надзвичайною р1зномаштшстю i р1зноплановктю. В ix перелжу важливе мкце належить дослщженню криз, яю все частше проявляються в процесах, пов'язаних з вщтворенням природних pecypciB та всього довкшля, загостренням сощальних проблем тощо. Часто причиною криз, на думку багатьох науковщв, е домшування економ1чних iHTepeciB над еколопчними, сощальними, лейтмотивом яких е забезпечення постшного економ1чного зростання. По цьому поводу вщомий учений Г. Дейл1 зазначае, що ми вступили в еру, коли зростання збшьшуе еколопчш та сощальш витрати швидше, шж воно збшьшуе блага виробництва [1, с. 180]. Тут же нимзазначаеться, що розробляти нацюнальну пол1тику максим1зацп ВВП просто нерозумно. Це практично р1внозначно збшьшенню до максимуму виснаження й забруднення [1, с. 15]. Таким чином, неузгоджешсть (незбалансовашсть) м1ж економ1чною складовою та можливостями залучення для цих потреб природно -ресурного потенщалу, е одшею з причин, яка призводить до порушення балансу природи, попршення И асим1лятивних i регенеративних властивостей. Якщо ран1ше природа справлялася з негативними наслщками господарсько! д1яльност1 людини, то сьогодш 1Й це не по силах [2, с.6]. Саме тому окрем1 вчеш пщдають
® Щурик М.В., 2012
398
грунтовнш критищ економ1чш модел1, що покладеш ниш в основу розвитку суспшьства. Зокрема, В. Мунт1ян дослщжуючи теоретичш основи економ1чних моделей доводить, що сучасна економ1чна наука не здатна виршувати назрЫ глобальш проблеми, оскшьки займаеться дослщженням виробництва й розподшу матер1альних благ \ не щкавиться проблемами природокористування [3, с. 37]. Досягнення збалансованост1 в суспшьств1, включаючи природно-ресурсний потенщал, на його думку, потребуе змши суспшьно - економ1чного укладу. Якщо людство не справляеться з проблемами, що загрожують цившзаци, то катталктичний (тобто антагошстичний) лад слщ замшити на сощалютичний [3, с.411]. Таким чином, досягнення збалансованост1, на переконання вченого, можна досягнути завдяки.
Слщ зазначити, що досягнення стану збалансованост1 економжи, екологи та сощальних стандарт1в життя людини тюно корелюе ¿з засадами Концепци сталого розвитку, яка вперше була проголошена у Доповвд комюи "Наше спшьне майбутне", що була представлена на 42-гу сесш ООН (1987 р.). Сталий розвиток визначае полшшення якост1 життя населения в межах можливостей екосистеми \ е вищою ознакою (станом) теля теори економ1чного зростання [4, с.5]. Под1бне тлумачення сталого розвитку (читай збалансованого) знаходимо у працях И.В. Недина та Е.И. Сухина. Сталий розвиток - це створення сощально-ор1ентовано! економши, що спираеться на рацюнальне використання природних ресурЫв та охорону навколишнього середовища \ не загрожуе добробуту прийдешшх поколшь [5, с. 18]. 3 наведеного тлумачення сталост1 ч1тко простежуеться, що сталий (збалансований) розвиток передбачае оргашчну едшсть розв'язання триединого завдання полшшення екологп, виршення сощальних та економ1чних завдань. Особлива увага при цьому выводиться збалансованому природокористуванню, яке ниш, особливо в макрорегюнальному розр1з1 не е достатньо дослщженим.
Постановка завдання. Дослщити основш причини, яю призвели до порушення природного балансу природних ресурЫв у Карпатському макрорегюш. Запропонувати мехашзм досягнення збалансованост1, як передумови збереження, покращення та охорони природно-ресурсного потенщалу.
Результати дослщження. Антропогенне та техногенне навантаження на природш ресурси, все довкшля стало одшею з причин порушення 1х збалансованостг Дисбаланс природно ресурсного потенщалу, спричинений, насамперед, надм1рним зростанням матер1альних потреб сощуму, залучаючи при цьому в господарський оборот надм1рну частину природних ресурав. Вщсутшсть збалансованост1 природно-ресурсного потенщалу негативно впливае на перспективу економ1чного зростання та можливост1 розв'язання сощальних проблем.
Найголовшшою причиною порушення збалансованост1 природних ресурЫв е недотримання, а в окремих випадках свщоме ¿гнорування сощумних вимог закошв онтологи.
399
Дослщження збалансованого природокористування, на нашу думку, слщ здшснювати у взаемозв'язку з розвитком економ1чно! та сощально! сфери. Такий мехашзм дослщження дасть можливкть досягнути конкретних результат очшувано! збалансованост1 природних ресурав та забезпечити належне виконання заход1в по 1х збереженню, покращенню та охорош. Кр1м цього збалансоване природокористування слщ розглядати в контекст! теоретичних \ методолопчних засад Концепцп сталого розвитку, оскшьки в основу цього документа покладено збалансоване розв'язання еколопчних, сощальних, економ1чних завдань без залучення додаткових природних ресурЫв. Поняття "сталий" не корелюе з "розвитком". Саме тому доцшьним е запровадження в наукову термшологш замкть дефшщп "сталий розвиток" -"збалансований". Збалансоване означав, що одночасно усшшно виршуються еколопчш, економ1чш \ сощальш завдання сощуму, не порушуючи при цьому баланс природних ресурЫв, сформований Св1товим Розумом. Цшком зрозумшо, що збалансовашсть, зокрема в економщ, сощальнш сфер1, яка досягнута за рахунок залучення в оборот додаткових ресурав природи не слщ вважати благом. Такий напрям досягнення збалансованост1 може призвести до виснаження та знищення значно! частини природно-ресурсного потенщалу, попршення екологп, втрати регенеративних властивостей земель сшьськогосподарського \ несшьськогосподарського призначення, л1согоспо-дарських земель, водних ресурав, засм1ченост1 атмосфери тощо. Кр1м того досягнення збалансованост1 економжи \ сощально! сфери за рахунок виснажливого використання природно-ресурсного потенщалу призводить, як правило, до втрати, зменшення регенеративних властивостей флоришстики та фаушстики. Саме таю засади до виршення економ1чних \ сощальних проблем домшують ниш в Укра!ш.
Збалансоване природокористування, як передумова збереження, покращення та охорони природних ресурав найбшьш доцшьно дослщжувати в розр1р1 окремих регюшв. Зазначене пояснюеться тим, що в Укра!ш прирородоресурсний потенщал не е однаковим за обсягом, складом та якктю. В одних регюнах вш надм1рно знищений, забруднений \ засм1чений, у шших -краще збер1гся та мае значно кращ1 регенеративш властивостг На особливу увагу при цьому заслуговуе Карпатський макрорегюн, який, на вщмшу вщ шших е значно багатшим на природш ресурси. Своерщшстю вир1зняеться також флоришстики та фаушстика, природно-кл1матичш умови, рельеф тощо.
Карпатський макрорегюн, на вщмшу вщ шших областей Украши приеднаний до складу Радянсько! Украши в перюд 1939 - 1944 рр. До цього часу вш знаходився пщ поневоленням кра!н Захщно! Свропи. В той же час шша частина регюшв Украши знаходилася в склад1 Радянського Союзу. Пщпорядковашсть Украши р1зним крашам привела до формування адекватного мехашзму використання, збереження. полшшення та охорони природно-ресурсного потенщалу, ментал1тету населения тощо. Особлив1стю вщтворення в той час була надм1рна експлуатащя природно - ресурсного потенщалу крашами - поневолювачами.
400
Пкля приеднання захщних областей до складу Радянсько! Украши використання природних ресурав набуло бшьш жорстоких метод1в \ форм. Проголошення дослщжуваного регюну шдустр1альним спричинило до найбшьш масового вирубування карпатських лгав, надм1рно! експлуатаци водних ресуршв, вторгнення цившзацп в рашше не зад1яш територи, зникнення багатьох р1зновид1в флоришстики \ фаушстики. На територи дослщжуваних областей було започатковано широкомасштабне буд1вництво пщприемств промисловосп, х1м1чних завод1в \ шкщливих виробництв, об'ект1в вшськово -промислового комплексу тощо. Зрозумшо, що функцюнування нових пщприемств вимагало значно бшьшого залучення в господарський об1г природних ресурЫв. Кр1м цього для дослщжуваного перюду характерними стали масова розробка й експлуатащя багатьох вид1в корисних копалин: нафти, газу, вугшля, шших рудних матер1ал1в, яю споживались на мющ, а також масово вивозились за меж1 макрорегюну. Тодшньою владою всшяко заохочувалось постшне нарощування обсяпв видобутку корисних копалин, загот1вля дшово! лко деревини, залучення для потреб промисловост1, буд1вництва, шших галузей I сфер економжи водних ресурав тощо.
Особливо! шкоди природно-ресурсному потенщалу завдавала мелюращя перезволожених сшьськогосподарських земель, у результат! чого було порушено водний баланс, попршилось водопостачання, втрачено значну частину водоресурсних джерел.
Надм1рно знищено було також Карпатсью лки. Саме цим пояснюеться швидкопрогресуюче зростання незалкнених люогосподарських земель. Завдяки запровадження зазначено! економ1чно! модел1 до оргашзаци використання природних ресурав було завдано непоправно! шкоди природно-ресурсному потенщалу, що спричинило порушення його збалансованостг
Проголошення незалежност1 Украши не забезпечило кращо! оргашзаци використання, збереження, полшшення та охорони ресурав природи, покращення екологи, розв'язання економ1чних I сощальних завдань. Бшьше того, послабления контролю держави та мкцевих оргашв влади за використанням природних ресурЫв, спроба запровадження недосконало! модел1 1х приватизаци значно попршило виконання вимог досягнення збалансованостг В цей час спостер1гаеться масове вивезення люодеревини з використанням витончених тшьових схем за меж1 макрорегюну та Украши, р1зке зниження дебету водних ресурав та втрата водо наповнюваностг Слщ зазначити, що нестача води постшно зростае й набувае небезпечного, безповоротного й загрозливого характеру для мешканщв не лише великих мют, а й багатьох сшьських населених пункт1в чого рашше не спостер1галось.
Нишшнш дисбаланс природних ресурав слщ оцшювати через призму умовного ланцюга. Идеться про те, що знищення лково! деревини, забруднення водоресурсних джерел, шших складових довкшля призвели до депресивносп, а в багатьох випадках - втрат регенеративних властивостей флоришстики I фаушстики, обмшння, а то й пересихання значно! частни малих I середшх р1к, струмк1в, озер, природних ставюв тощо. 3 кожним роком зменшуються також
401
запаси рибних ресурЫв, що спричинено неправом1рними вчинками окремих груп населения, забрудненням та засм1ченням водоресурсних джерел.
Складшсть полягае в тому, що лейтмотивом використання природних ресурЫв продовжують залишатися надм1рш економ1чш штереси суб'ект1в пщприемницько! д1яльност1, провладних чиновниюв, як1 продовжують знищувати природш ресурси, залучаючи при цьому все бшьшу !х частину в економ1чний оборот. Така оргашзащя використання природокористування розщнюватись чиновниками як усшх розвитку, благо. Дотримання вимог закошв онтологп при цьому часто залишаеться поза увагою. Економ1чне зростання, що супроводжуеться виснаженням природних ресурав, забрудненням довкшлям, попршенням складових якост1 життя загострюе проблему збереження цившзаци, виживання людства. Саме тому на конференцп ООН (1992 р.) з проблем довкшля та розвитку, яка ухвалила багато важливих документ1в, { серед них - "Порядок денний на XXI стол1ття" було проголошено нову концепщю сталого розвитку, що передбачае врахування економ1чних, еколопчних та сощальних проблем людства, тобто концепцш сталого розвитку [6, с.85,86]. Зазначене ще раз пщтверджуе, що досягнення збалансованого природокористування потребуе запровадження в нашш держав! практичних заход1в по ¿мплементаци концепцп сталого розвитку.
1снуючий ниш дисбаланс використання та охорони природних ресурав потребуе узгодженост1 м1ж економ1чними, еколопчними та сощальними компонентами вщтворювального процесу. Це означае, що збалансоване природокористування об'ективно можна забезпечити при надежному виршенш проблем економжи, сощально! сфери не завдаючи при цьому шкоди природно-ресурсному потенщалу. Баланс мае оргашчно синтезувати одночасний збалансований розвиток \ економжи, \ екологи, \ сощально! сфери в процеЫ оргашзаци вщтворення природних ресурЫв. Досягнення збалансованост1 потребуе генезису зусиль, бажання, а також усвщомлення адекватними владними шститутами, вс1ма громадянами потреби оргашзовувати сусшльний вщтворювальний процес на яюсно нових засадах. Означене потребуе радикальних змш, частина з яких мае пол1тичний пщтекст. Идеться про те, що катталктична система, ринков1 вщносини, як1 часто фетишизуються як визначальш, проривш не можуть справитись з проблемами збалансованого розвитку, що спричиняе до загострення економ1чних, еколопчних та сощальних проблем людства, загрожуе його дальшшому кнуванню. По цьому поводу В. Муш!ян наголошуе, що людство не справиться з проблемами, що загрожують цившзаци, "якщо катталктичний (тобто антагонютичний) лад не замшити на сощалютичний" [5, с.411]. Порушення балансу природних ресурЫв мае мкце не лише в Укра!ш, айв шших крашах св1тово! сшльноти. Ця проблема глобального, планетарного масштабу. Витоки И генезису стосуються, насамперед, високорозвинутих кра1н, бшьшють з яких забезпечила власне економ1чне зростання порушуючи закони онтологи.
Виршення завдання збалансованого природокористування, на наше переконання, потребуе проведения спещальних наукових дослщжень, суцшьно!
402
швентаризацп природних ресурЫв. Без таких заход1в досягнути втрачену збалансовашсть у природокористуванш неможливо. 1нвентаризащя слугуватиме своерщною д1агностикою стану збереження природно-ресурсного потенщалу, а також його придатност1 до використання. Дослщження переконують, що ниш в Укра!ш, особливо в регюнах не мае цшсно! об'ективно! , шформаци, яка стосуеться стану ресурав лку, води, сшьськогосподарських земель, ступеня забрудненост1 та засм1ченост1 атмосфери, збереження та можливост1 популяци флорин1стики та фаун1стики тощо. Не запроваджено також пост1йного мон1торингу стану та руху природних ресурс1в по користувачах \ власниках, окремих населених пунктах тощо. Зважаючи на це, проведения швентаризацп природних ресурав е нин1 одним з найб1льш важливих завдань. Тим б1льше, що негативний вплив на довк1лля з кожним роком посилюеться, про що переконливо засв1дчуе оф1ц1йна статистика (табл.1).
Таблиця 1
Викиди забруднюючих речовин у атмосферне пов1тря в областях Карпатського макрорег1ону [7, с.136]
2000 2005 2009 2010 2010 у % до 2000
Закарпатська 40,7 65,9 87,6 87,1 2,140
1вано- Франк1вська 184,8 252,2 271,8 224,9 1,217
Льв1вська 192,9 187,6 253,4 246,3 1,277
Черн1вецька 35,1 33,6 43,0 44,6 1,271
Разом по макрорегюну 483,5 539,3 655,8 602,9 1,247
Розбалансован1сть природокористування спричиняеться також зб1льшенням навантаження вщход1в на один квадратний к1лометр (табл. 2).
Таблиця 2
Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повггря в розрахунку на один квадратний кшометр [7, с.137]
(т)
2000 2005 2009 2010 2010 у % до 2000
Закарпатська 3,2 5,1 6,8 6,8 2,125
1вано- Франювська 13,3 18,1 19,6 16,2 1,218
Льв1вська 8,8 8,6 11,6 11,3 1,284
Чершвецька 4,3 4,1 5,3 5,5 1279
403
Результата швентаризацп слщ покласти в основу розробки програм оздоровчих заход1в з метою вщновлення збалансованост1 природно-ресурсного потенщалу.
Програма мае мютити цшсний мехашзм оргашзацп заход1в по вщновленню pecypciB природи, реашмацш втрачено! збалансованост1 на MÍKpo-, мезо- та макрор1внях. Реал1защя зазначеного потребуе застосування шдивщуального шдходу до кожного виду природних pecypciB у po3pÍ3Í населених пункт1в, райошв, регюшв, окремих територш та в цшому по кра!ш. Зрозумшо, що запровадження пропонованих заход1в не може бути разовою популютською акщею та вимагатиме тривалого часу.
Програма мае враховувати також те, що мотиващя сощуму до використання та охорони природних pecypciB не змшилася. Ми повшстю подшяемо думку тих вчених, якими доводиться, що вщновлення стану збалансованост1 природних pecypciB, призупинення i'x руйнац1! потребуе змши само1 людини. Збалансований розвиток з навколишн1м середовищем стане можливим за умови, коли функц1я Розуму буде дом1нувати над матер1альним, споживацьким ставленням до природно - ресурсного потенщалу. Перспектива людства багато в чому визначаеться в1дпов1дно до закошв природи, на яю людина хоча i не впливае, але i'x треба вивчити, щоб знати як влаштувати свою життед1яльн1сть, не йти всупереч вимогам природи [8, с. 24]. Таким чином, саме людина cboí'm в1дношенням до природно-ресурсного потенщалу призвела до розбалансованост1 природи. Саме тому вона покликана в1дновити порушений у природ! баланс.
Формування якюно ново! модел1 взаемов1дносин людина -природа, на наше глибоке переконання, е акс1омою без усв1домлення яко! вщновити баланс природно-ресурсного потенц1алу неможливо. Зрозумшо, що таке завдання не лише надзвичайно важливе, а й надм1рно складне для виконання. Идеться про перебудову в планетарному масштаб! свщомост1 людини, запровадження в практику вчення про ноосферу, що започатковане вщомим в1тчизняним ученим В. Вернадським. Саме сфера розуму здатна подолати кнуючий hhhí хаос у процесах пов'язаних з використанням, збереженням, покращенням та охороною природних pecypciB, порушення збалансованост1 в природ!.
Висновки. 1гнорування вимогами закон1в онтологй' спричинило до порушення збалансованост1 природно-ресурсного потенц1алу. Найб1льш суттево воно проявляеться в noripmeHHi екологи, надм1рному залученню в сферу виробництва pecypciB л1су, води, с1льськогосподарських угщь, зниженн1 регенеративних властивостей флорин1стики та фаушстики тощо. Складн1сть полягае в тому, що з динам1кою сусшльного розвитку спостер1гаеться зростання розбалансованост1 не лише природно-ресурсного потенщалу, а й сощально-економ1чн1й сфер1. Идеться про те, що розбалансовашсть в природ! tícho корелюе з економ1чними та сощальними процесами. Подолання кризових явищ в планетарному масштаб! слугуе Концепщя сталого розвитку, прийнята Конференц1ею ООН у 1992 р. в Pió - де - Жанейро. Зазначений документ сл1д вважати програмою запровадження спщьних зусиль людства в напрямку
404
досягнення збалансованосп еколопчних, сощальних та економ1чних завдань у межах кожно! краши, регюну, населеного пункту тощо. Разом з тим, як засвщчують результати дослщження засади Концепцп сталого (збалансованого) розвитку не можуть бути реал1зоваш, оскшьки стартов! умови, р1вень розвитку економши, сощально! сфери, стан природно-ресурсного потенщалу для бшьшост1 кра!н не е однаковим. Кр1м того атрофованими продовжують залишатися людсью цшност1 св1тосприйняття. Ниш найбшьш щнними для абсолютно! бшьшост1 населения продовжують залишатися грош1, надм1рш споживацьк1 штереси до природно-ресурсного потенщалу. Природш ресурси, як I 30 роюв тому продовжують засм1чуватись, забруднюватись та часто неогрунтовано залучатись для потреб виробництва. Цшком зрозумшо, що таю засади ставлення до природно-ресурсного потенщалу спричиняють до його дальшшо! розбалансованост1, виснаженост1, знищення тощо.
Досягнення збалансованост1 природокористування потребуе запровадження ряду цшьових, адресних заход1в. Насамперед, це стосуеться проведения швентаризацп природно - ресурсного потенщалу. Отримана шформащя слугуватиме основою прийняття ршень оздоровления природних ресуршв, вилучення або залучення !х для потреб виробництва, досягнення збалансованостг Йдеться про розробку програми регенераци природно-ресурсного потенщалу.
Важливим кроком на шляху забезпечення збалансованост1 природокористування е формування нового св1тосприйняття природи людиною. Йдеться про те, що сощум повинен будувати сво! взаемовщносини до природи на засадах паритетное^, зважаючи на те, що И ресурси е живим оргашзмом, який потребуе адекватного ставлення до них. Це аксюма, без уевщомлення яко! забезпечити збалансоване природокористування неможливо.
Л1тература
1. Дейл1 Г. Поза зростанням. Економ1чна теор1я сталого розвитку. - К., 1нтелсфера, 2002. - С.180.
2. Корншчук Л. Сталий розвиток I глобальна мгая Украши/ Л.Корншчук, В.Шевчук// ЕкономкаУкраши.- 2009.-№4.- С. 4-13.
3. Мунтиян В. Информационная парадигма. Монография. - К., 2006, С.37,
411.
4. Дацш О.1. Забезпечення продовольчо! безпеки в контекст! европейсько! штеграци Украши / О. Дацш // Агросвгг.-2008.-№18.- С.5.
5. Актуальные проблемы устойчивого развития / Под общ. ред. И.В. Недина и Е.И. Сухина.- К.: Знания, 2003.- С.18.
6. Корншчук Л. Економ1чне зростання I сталий розвиток / Л.Корншчук// Економка Украши.- 2008.- №4.- С.82-90.
7. Довкшля 1вано-Франк1всько! област1 у 2010 рощ / Головне управлшня статистики в 1вано-Франк1вськш область Вщп. за вип. Л.Зброй. - 1вано-Франювськ, 2011. - С.136.
8. Панасюк Б.Я. Природш процеси 1 людство / Б. Панасюк// Економка АПК.- 2009.-№7.- С.24-34.
405
Summary Schuryk M.
Ivano-Frankivsk university of law named after kind Danylo Halitskiy
SUSTAINABLE DEVELOPMENT AS REPRECUTION OF SAVINGS, IMPROVEMENT AND DEFENCING OF NATURAL RESOURCES MACROREGIONAL REVIEW
It is researched the modern situation of the natural resources of the Carpathian macroregion. The article reveals the mechanism and the most impotant preconditions of the model implementation for stable development in the agrarian sector. The author proposes the new quality model of operating the process of the natural resources reproducing. New preconditions for the agrarian sector transition into the model of steady development was suggested by the author for the Carpathian macroregion.
Рецензент - д.е.н., проф. Музика П.М.
406
