CC BY
18
УДК 330.342:303.725.2 Доц. Я.В. Кульчицький1, канд. екон. наук;
проф. Б.В. Кульчицький2, д-р екон. наук; студ. О.О. Апостолюк
ЕКОЛОГ1ЧНА СПРЯМОВАН1СТЬ СУЧАСНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ У КОНТЕКСТ IX ПОР1ВНЯЛЬНОГО АНАЛ1ЗУ
Дослщжено теоретико-методологiчнi проблеми з еколопзаци сучасних еконо-мiчних систем i3 позицiй постшдустр1ально! парадигми та економ1чно! компарати-вiстики в умовах посилення глобал1заци. Розглянуто змiст еколопчно! парадигми економ1чно! теори та обгрунтовано необхiднiсть виокремлення сощально-еколопч-них вщносин у системi економiчних вiдносин сусшльства. Проаналiзовано концеп-цiю стiйкого розвитку та особливост еколого-економiчних iнструментiв у розвине-них кра!нах.
Ключовi слова: економiчнi системи, постiндустрiальна парадигма, еколопчна парадигма економ1чно! теори, постiндустрiальне (шформацшне) суспiльство, глоба-лiзацiя, економiчна компаративютика, стiйкий розвиток.
Вступ. Дослщження теоретико-методолопчних засад поршняння сучасних економ1чних систем об'ективно передбачае виявлення прюритетних домь нант !х трансформаци, якими у ХХ1 ст. е, на наш погляд, еколог1зац1я та глобаль зац1я. Саме щ процеси здшснюють ниш виршальний вплив на функцюнування i трансформацю iснуючих чи становлення нових економiчних систем. Будучи тюно взаемопов'язаними мiж собою, вони зумовлюють ключовi параметри еко-номiчних систем, !х елементну структуру, визначають найважлив^ функци. I хоча актуальнiсть проблеми з еколопзаци економши не тдлягае сумнiву, проте бiльшiсть iснуючих наукових дослщжень мають або виключно економiчний, прагматичний ухил, або природоохоронну спрямовашсть у чистому виглядг Звiдси випливае необхiднiсть комплексного пiдходу до ще! складно! й важливо! теоретично! i практично! проблеми на основi дiалогу економiчно! та iнших наук.
Метою роботи е розроблення теоретико-методологiчних засад досль дження екологiчно! спрямованостi сучасних екожмчних систем у контекстi еко-номiчно! компаративiстики, що мае важливе значения для методологи економч-но! теори, а також практики державного регулювання взаемодi! економiчно! та еколопчно! систем i забезпечення сталого розвитку екожмчних систем в умовах посилення глобалiзацi!. Методами нашого дослiджения е насамперед дiалектич-ний, аналiз i синтез, системний, синергетичний, порiвияльного аналiзу та iн.
Ступ1нь розроблення проблеми та огляд лггератури. На наш погляд, еколопчна спрямовашсть сучасних екожмчних систем е характерною ознакою формування шформацшного постiндустрiального суспiльства. Вiдповiдно по-рiвняльний аналiз сучасних економiчних систем ^зь призму посилення !х еколопзаци, з урахуванням епохального переходу вщ людини економiчно! (homo economicus) до людини творчо! (homo creator) [15, с. 258-286; 16, с. 109-119], не-одмшно повинно спиратися на постшдус^альну парадигму. Саме постщдус-трiальна парадигма е, на наше переконання, тим ключем, який дае змогу роз-крити змiст сучасних екожмчних систем, здiйснити !х порiвняльний аналiз та виявити стратегiчний вектор системно! трансформаци в умовах посилення еколопзаци та глобалiзацi!.
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
Екологiчна спрямованють сучасних економiчних систем зумовлюе, на наше переконання, необхщнють перегляду, переосмислення фундаментальних методологiчних постулатав, положень економiчноl теори. Економiчна теорiя протягом свое1 тисячолггньо! еволюци пройшла багато етатв розвитку. При цьому, зрозумшо, видозмiнювався предмет 11 наукового аналiзу, методолопя, теоретичнi парадигми, концепти, що зумовлювало вiдповiднi змiни екожмчно-го дискурсу, коригувало стратегiю фундаментальних дослщжень. Але завжди пiдrрунтям наукових концепцiй, висновюв, рекомендацiй були реальнi еконо-мiчнi процеси, суспшьна економiчна практика, яка виступае единим i визна-чальним критерiем iстинностi теори. Минуле ХХ ст. знаменувало собою новий злет економiчноl науки, 11 активний дiалог з багатьма iншими науками: вщ соць альних до природничих [1-8; 10; 11; 13; 15-17]. Практичними причинами таких тенденцш у методологи економiчноl теори стали насамперед актуальш пробле-ми взаемин людини i довкiлля, екологи. Внаслiдок цих негативних тенденцш як у нацюнальних, так i у свiтовiй економiках, в екожмчнш теори почала утвер-джуватися екологiчна парадигма, що передбачае розгляд, дослiдження усiх еко-номiчних i соцiальних процесiв крiзь призму збереження довкшля, умов юну-вання i розвитку людсько1 особистостi [3-8, с. 54-65]. Як аргументовано зазнача-ють у цьому контекстi сучаснi польсью дослiдники Б. Федор, С. Чая, А. Грачик, З. Якубчук, еколопчна парадигма економiчноl теори виростае насамперед з критики можливостей традицiйного неокласичного оптимiзацiйного аналiзу до вирiшення проблеми деградаци i охорони довкiлля, а також забезпечення вщпо-вщно! його якост та доступностi природних засобiв для майбутнiх поколiнь. Ця критика спираеться на такi аргументи, як: по-перше, багатовимiрнiсть явищ, що перебувають на "стику" економiчноl системи i довкiлля; по-друге, взаемозалеж-нiсть мiж економiчною системою з одного боку, i природними системами (фь зична, бюлопчна, метеорологiчна та iн.), - з шшого [17, с. 22].
З наведених мiркувань, на наш погляд, випливае висновок, що системне вивчення проблем деградаци й охорони довкшля, системне дослщження проце-су еколопзаци економiки можна концептуально здшснити лише на основi дь алогу економiчноl та iнших наук за належно! уваги до розкриття внутршшх ме-ханiзмiв екожмчно! та еколопчно! дiяльностi як одвiчного двигуна, рушшно! сили соцiально-економiчного прогресу. При цьому деяю дослiдники простежу-ють взаемозв'язок мiж екологiзацiею екожмчно! теори та гумашзащею еконо-мiки i суспшьства. З цього приводу А. Чухно слушно наголошуе, що "... екологь зацiя економiчноl науки та економiчноl полiтики, створення гармоншно! еколо-го-економiчноl народногосподарсько! системи е необхщною умовою гумашза-ци економiки i суспшьства загалом, створення економiчних та еколопчних умов високо! якостi життя" [15, с. 100]. На переконання ученого, економiчна теорiя повинна прийняти постщдус^альну парадигму як перспективу. Причому "... перехд на нову парадигму - це не лише розроблення ново! системи щей та уяв-лень, але i формування яюсно нового типу мислення, глибоке оновлення методологи та понятшного апарату науки" [15, с. 218].
Як обгрунтовано наголошуе Ю. Туниця, мiж традицшною ринковою економiкою та екологiчними вимогами юнують глибою суперечностi. Тому головною проблемою сучасно! економiчноl науки повинно стати формування но-
во! еколопчно! економiки: "Наука повинна зробити все можливе для адаптацн ринково! моделi економiки до вимог еколопчно! економ^, бiльше того, в реальному житт повинна вiдбутися трансформацiя ринково! економ^ в еколо-гiчну" [13, с. 21]. Вщомий дослщник слушно вважае, що економiчна наука на початку третього тисячолiття мусить змшити або принаймнi iстотно уточнити свою парадигму, оскшьки "предмет класично! i неокласично! економiки стае ширшим i складнiшим у зв'язку з розширенням поняття третього фактора ви-робництва "природш ресурси" до поняття "природне довкшля" (environment)" [13, с. 26-27].
Ми погоджуемося з точку зору Ю. Туницею, який виводить еколопчну економiку з екожмчно! теори i вважае !! складовою останньо!. Справд^ яким не був би жвавим дiалог екожмчно! та iнших наук, але оновлена й збагачена сучасними концептами та постшдус^альною парадигмою екожмчна теорiя е саме тим методолопчним фундаментом, рiчищем, у руслi якого виокрем-люеться екологiчна економiка як воображения об'ективного процесу утвер-дження екологiчного iмперативу саме в економiчнiй теори. Пiдсумовуючи роз-думи про еколопчний iмператив у новiй економiчнiй теори, Ю. Туниця аргу-ментовано наголошуе, що "... повинна вщбуватися еколопзащя економiчноl теори та шших економiчних дисциплiн i, водночас, економiзацiя екологи та iнших природничих дисциплiн" [13, с. 84].
Польсью економюти Б. Федор, С. Чая, А. Грачик, З. Якубчук слушно тдкреслюють, що економiчна теорiя е насамперед наукою про оптимальне ви-користання обмежених i таких, що мають альтернативне застосування, чинни-юв виробництва. Пiзнавальнi, як i утилiтарнi, функци економiчноl теори у цари-нi екологiчно-економiчноl проблематики полягають у цьому контекстi у ство-реннi передумов економiчноl рацiоналiзацн господарювання i полiтики охорони довкiлля. Така рацiоналiзацiя, наголошують ученi, вщбуваеться завжди у кон-кретних суспiльних чи навпъ морально-етичних умовах, коли йдеться про систему цiнностей, норми поведшки [17, с. 23]. Сучасна еколопчна етика повинна спонукати людину до гуманного ставлення до живих iстот, оскшьки цiннiстю е кожне життя, а права природи вщграють визначальну роль у конституюваннi людського i позалюдського життя [17, с. 28].
Об'ективш змiни, що вщбуваються нинi у розвинених економiчних системах, повинш, на наше переконання, знайти вщображення у теоретичному ви-окремленнi соцiально-екологiчних вщносин у системi економiчних вiдносин суспiльства [2, с. 105-121; 7; 8, с. 54-58]. При цьому щд сощально-еколопчними вщносинами ми пропонуемо розумiти вiдносини, як об'ективно складаються мiж суб'ектами екожмчно! системи суспiльства, еколого-екожмчно! дiяльнос-т у процесi свiдомого перетворення природного свпу на основi вщповщно! еко-номiчноl та еколопчно! культури.
Такий пiдхiд дав би змогу не тшьки зосередити увагу вчених-теоретиюв на розглядi змiсту й мiсця сощально-еколопчних вiдносин у понятiйному апара-т екожмчно! теори, але й надати потужного поштовху всебiчному вивченню особливостей функцюнування цих вiдносин у сучасних розвинених економiч-них системах з метою !х максимального врахування в екожмчнш та еколопч-нiй полгтищ кра!н з перехiдними економiчними системами у процеш !х тран-сформацн в умовах посилення еколопзаци та глобалiзацil.
Стверджуючи нагальнють засвоення суспiльною свiдомiстю екоцен-тристсько1 системи цiнностей та настанов, ми усвщомлюемо важливiсть еколо-пчно1 культури у процесi становления i трансформаци економiчних систем [2; 5; 8, с. 64-65]. У шдгрунтя формування сучасно1 еколопчно1 культури мають бути покладеш насамперед орiентованiсть на еколопчну доцiльнiсть i безпеку, вщсуттсть протиставлення людини i природи, сприйняття природних об'ектiв як повноправних партнерiв у взаемоди з людиною.
Як зазначае вичизняний учений Ю. Туниця, неперехщний характер та актуальнiсть концептуальних положень документiв "Рю-92" однозначно тд-твердженi двома наступними свiтовими самггами - "Рю+5" (Нью-Йорк, 1997 р.) i "Рю+10" (Йоганнесбург, 2002 р.). Незважаючи на це, вважае укра1нський учений, поки що не видно серйозних змш на краще. Тому потрiбен сильний додат-ковий iмпульс, яким може стати усвщомлення свiтовою спiльнотою ще1 ство-рення Еколопчно1 Конституци Землi (ЕКЗ) та необхщносп якомога швидшого 11 опрацювання i схвалення [13, с. 203]. Як слушно зазначае учений, ЕКЗ повинна мати статус Основного Закону виживання цившзаци i сталого розвитку, який, не загрожуючи суверенитету жодно1 кра1ни, 11 полiтичному ладу, вiроспо-вiданню громадян, нацiональним штересам, водночас забезпечував би кожнiй державi зокрема i свiтовому спiвтовариству загалом екологiчну та економiчну безпеку, а окремш людинi - нормальнi для 11 життя природнi умови як ниш, так i в майбутньому [13, с. 195-196]. Iнституцiйне забезпечення ЕКЗ передбачае створення органiв контролю за дотриманням визнаних норм економiчноl до-цiльностi нацiональних i мiжнародних виробничих структур. Такими органами могли б стати: Рада еколопчно! безпеки, Свiтова екологiчна органiзацiя, Мiжна-родна еколопчна полiцiя, Мiжнародний екологiчний суд, Мiжнародний еколо-гiчний банк або Глобальний екологiчний фонд, а також iншi взаемопов'язанi в едину систему, тдпорядковану единiй метi, шституци, що забезпечують дiяль-нiсть, спрямовану на тдтримку принципiв сталого розвитку [13, 209].
На думку Ю. Тунищ, ЕКЗ не повинна бути суто природоохоронним пра-вовим актом: "За сво1м призначенням - це соцю-економжо-еколого-правовий документ довгостроково1 до, який повинен бути спрямованим на збереження едино1 еколопчно! системи Землi i вах форм життя на планетi та сталий сощ-ально-економiчний розвиток. Якщо людство хоче вижити i розвиватися як бь осоцiальна система у глобальнш екологiчнiй системi, то закони господарювання у всiх кра1нах свпу (економiчнi закони) повиннi вiдповiдати законам природи, не суперечити цим законам, а узгоджуватися з ними" [13, с. 212].
Як зазначають П. Леоненко i О. Черепнша, украшсью вченi запропону-вали оцiнювати рiвень сталого розвитку за допомогою вщповщного iндексу 1ср, який розраховують як суму шдекшв для трьох вимiрiв: економiчного (1екВ), еко-логiчного (1ев) та соцiального (1се) з вщповщними ваговими коефiцiентами. Своею чергою кожен з цих вдекав обчислюють, застосовуючи вiдомi у мiжна-родних оцшках iндекси конкурентоспроможностi, екожмчно1 свободи, якост та безпеки життя, людського розвитку та ш. Таким чином, вдекс стiйкого розвитку (1ср) вираховують за формулою
1ср = 0,43'Теке + 0,37'1ее + 0,337,«
у якш використано масштабш коефiцieнти для забезпечення однаковоï ваги eK0H0Mi4H0r0, екологiчного та сощального вимiрiв в iндексi сталого розвитку [9, с. 366].
Актуалiзацiя екологiчних проблем упродовж третього тисячолптя ха-рактеризуеться зростанням кiлькостi шструменпв екологiчноï полпики, як ви-користовують у сучасних економiчних системах для екожмчного захисту дов-кiлля. У цьому контекст конструктивним видаеться шдхщ I. Синякевича, кот-рий обгрунтовуе принципи формування системи iнструментiв екологiчноï поль тики: трансформування зовнiшнiх негативних екологiчних ефектiв у внутршнц штеграци обов'язкових iнструментiв екологiчноï полiтики з добровшьними; ш-теграцiï iнструментiв еколопчжй полiтики з iнструментами iнших полпик; прь оритетностi iнструментiв екологiчноï полггаки, що забезпечують нацiональну екологiчну безпеку; ранжирування iнструментiв екологiчноï политики; трансформування шструменпв економiчноï полiтики в шструменти екологiчноï по-лiтики [11].
Польський дослiдник Г. Шойге називае три групи знарядь полггаки уп-равлiння довкшлям: 1) правовц 2) економiчнi; 3) екологiчна пропаганда та еко-логiчна освiта [18, с. 135]. Крiм того, вш видiляе такi типи економiчних шструменпв охорони довкшля, як: 1) платежц 2) субсидп; 3) плати внаслщок продажу товарiв, як тсля вжитку можуть змiнитися на шкiдливi вщходи; 4) створення ринку дозволiв на забруднення (який дiе у Польщi з 2005 р.); 5) фiнансовi сти-мули iснуючого правового регулювання [18, с. 135-137].
У розвинених економiчних системах способами реалiзацiï еколого-еко-номiчних iнструментiв е ïх вiдповiднi форми, серед яких найбшьшого поширен-ня набули таю: 1) податковi iнструменти; 2) мита; 3) плати, платежц 4) штрафи; 5) субсидп; 6) дотацп; 7) гранти; 8) кредитнi iнструменти; 9) виплати; 10) прис-корена амортизацiя; 11) цiновi iнструменти. Так, зокрема, у промислово розвинених крашах свпу спостерiгають тенденцiю до зростання ролi екологiчних по-датюв та ïх стимулятивного впливу на розвиток економ^. Частка екологiчних податюв загалом вщ оподаткування юридичних i фiзичних ошб становить у: США - 3,2 %, Данiï - 3,4 %, Австрiï - 4,4 %, Канадi - 4,5 %, Швейцарiï - 4,7 %, Нiмеччинi - 4,9 %, Францiï - 5,4 %, Ндерландах - 5,5 %, Грецп - 6,1 %, Новiй Зеландп - 6,1 %, Японiï - 6,5 %, Фiнляндiï - 7,3 %, Iспанiï - 7,5 %, Великобрита-нiï - 8,2 %, Iталiï - 9,0 %, Норвегл - 10,8 %, Португалiï - 11,5 %, Iрландiï -11,9 % [10, с. 115].
У цьому контекста А. Чухно слушно зазначае, що е безлiч прикладiв у за-хщних краïнах, де активно й ефективно використовують природоохоронш тех-нологiï на основi четких ринкових принципiв. Водночас, пщкреслюе учений, "подолання екологiчноï небезпеки перетворилося на реальну тенденцiю, що склалася не тд впливом мiфiчних всесвiтнiх еколопчних податкiв, а внаслiдок небаченого прогресу технологiй, який зробив ресурсо- та енергоощадливi мето-ди виробництва екожмчно вигщними" [15, с. 100].
Висновки. На наше переконання, ж^вняння сучасних економiчних систем повинно бути щшьно пов'язане з аналiзом процесiв еколопзаци та генезису поспндус^ального суспшьства. Еколопзащю потрiбно розглядати як но-вий контекст порiвняльного аналiзу економiчних систем. При цьому розгляд
змюту процесу еколопзацп е насамперед можливiстю по-новому щдшти до дос-лщження сучасних екожмчних систем, адже одними з найважливших для оцiнки просування економiчноï системи до новоï якостi життя суспшьства е па-раметри, показники, що характеризують мiрy вирiшення саме еколопчних проблем. Крiм того, подолання екологiчноï кризи потребуе нинi об'еднання зу-силь рiзних краïн, всього светового спiвтовариства. Водночас дослiдження "еко-логiчного" профiлю тiеï чи iншоï конкретноï економiчноï системи неминуче призводить нас до необхщносп врахування глобального аспекту функцюнуван-ня системи у контексп ïï "yчастi" у забруднент довклля у планетарному мас-штабi чи, наприклад, вивезеннi "брудних" технологш у вiдсталi краïни, коли йдеться про розвиненi економiчнi системи. Таким чином, подальший розвиток економiчноï теори та розроблення методологiчних засад ж^вняння сучасних економiчних систем потребують комплексного, взаемопов'язаного бачення проблем щодо еколопзацп i трансформацiï економiчних систем ^зь призму глобалiзацiï процесiв iнститyцiоналiзацiï представниками рiзних галузей науко-вого знання. 1ншими словами, йдеться про необхщшсть об'еднання зусиль на "стиках" наук про людину, довкiлля i суспшьство.
Л1тература
1. Кульчицький Я.В. Сучасш економ1чш системи в умовах еколопзацп та глобал1заци (теоретико-методолопчш засади пор1вняння) : монограф1я / Я.В. Кульчицький. - Льв1в : Вид-во "Л1га-Прес", 2011. - 687 с.
2. Кульчицький Я.В. Проблеми формування сощально-еколопчних сустльних вщносин у контексп трансформаци сучасних еколого-економ1чних систем : монограф1я / Я.В. Кульчицький. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2005. - 144 с.
3. Кульчицький Я.В. Методолопя анал1зу еколого-економ1чних систем у контексп цив1-л1защйно1 парадигми / Я.В. Кульчицький // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.1. - С. 209-215.
4. Кульчицький Я.В. Еколопчна парадигма розвитку економ1чно1 теори у контексп по-силення еколопзацп економ1ки / Я.В. Кульчицький // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. на-ук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.6. - С. 220-225.
5. Кульчицький Я.В. Еколопчний ¡мператив пор1вняно сучасних економ1чних систем / Я.В. Кульчицький // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.1. - С. 200-202.
6. Кульчицький Я.В. Фшософ1я еколопчно' безпеки у контексп системного шдходу до вивчення нащональних економж / Я.В. Кульчицький // Вюник Льв1вського ушверситету. -Сер.: Економ1чна. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка. - 2005. - Вип. 34. - С. 358-361.
7. Кульчицький Я.В. Проблеми становлення сощально-еколопчних сустльних вщно-син: методолопчний аспект / Я.В. Кульчицький // Вюник Льв1вського ушверситету. - Сер.: Економ1чна. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка. - 2004. - Вип. 33. - С. 23-27.
8. Кульчицький Я.В. Пор1вняння економ1чних систем (проблеми методологи) : моногра-ф1я / Я.В. Кульчицький, Б.В. Кульчицький. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка, 2007. -318 с.
9. Леоненко П.М. Сучасш економ1чш системи : навч. поабн. / П.М. Леоненко, О.1. Че-репнша. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 429 с. - (Вища освгта ХХ1 столптя).
10. Мельник Л.Г. Основи стшкого розвитку : навч. поабн. [для самост. вивч. дисц.] / Л.Г. Мельник. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2006. - 383 с.
11. Синякевич I. Концепщя щодо формування системи шструменпв нащонально' еколопчно' жштики / I. Синякевич // Економжа Украши : полгтико-економ1чний журнал. - 2002. -№ 7. - С. 70-73.
12. Соколенко С.1. Глобал1защя i економжа Украши / С.1. Соколенко. - К. : Вид-во "Логос", 1999. - 568 с.
13. Туниця Ю.Ю. Екоекономжа i ринок: подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
14. Фшпенко А.С. Глобальш форми економ1чного розвитку: ютор1я i сучасшсть / А.С. Фшпенко. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 670 с.
15. Чухно А. А. Поспндустр1альна економжа: теор1я, практика та 1х значення для Укра-1'ни / А.А. Чухно. - К. : Вид-во "Логос", 2003. - 631 с.
16. Чухно А.А. Сучасш економ1чш теори : шдручник / А. А. Чухно, П.1. Юхименко, П.М. Леоненко / за ред. А.А. Чухна. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 878 с.
17. Fiedor B. Podstawy ekonomii srodowiska i zasobôw naturalnych / Fiedor B. (red.), S. Cza-ja, A. Graczyk, Z. Jakubczyk. - Warszawa : Wyd-wo C.H. Beck, 2002. - 484 s.
18. Szoege H. Zarys problemôw ekonomiki srodowiska / Henryk Manteuffel Szoege. -Warszawa : Wyd-wo SGGW, 2005. - 220 s.
Кульчицкий Я.В., Кульчицкий Б.В., Апостолюк О.О. Экологическая направленность современных экономических систем в контексте их сравнительного анализа
Исследованы теоретико-методологические проблемы экологизации современных экономических систем с позиций постиндустриальной парадигмы и экономической компаративистики в условиях усиления глобализации. Раскрыто содержание экологической парадигмы экономической теории и обоснована необходимость выделения социально-экологических отношений в системе экономических отношений общества. Проанализирована концепция устойчивого развития и особенности эколого-экономических инструментов в развитых странах.
Ключевые слова: экономические системы, постиндустриальная парадигма, экологическая парадигма экономической теории, постиндустриальное (информационное) общество, глобализация, экономическая компаративистика, устойчивое развитие.
Kul'chyts'kyj Ya. V., Kul'chyts'kyj B. V., Apostoljuk O.O. Ecological orientation of the modern economic systems in the context of their comparative analysis
Theory-methodological problems are explored of the ecologization of modern economic systems from positions of post-industrial paradigm and comparisons of economic systems in the conditions of strengthening of globalization. The maintenance is exposed of ecological paradigm of economics and substantiate necessity of selection of social-ecological relations in the system of economic relations of society. Conception is analysed of steady development and feature of ecological-economic instruments in the developed countries.
Keywords: economic systems, post-industrial paradigm, ecological paradigm of economic theory, post-industrial (informative) society, globalization, comparisons of economic systems, steady development.
УДК 574.52:504.73:581.526 Докторант Н.Г. Мiронова, канд. техн. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИЩ1 ВОДН1 ТА ПРИБЕРЕЖНО-ВОДН1 РОСЛИНИ ТЕХНОГЕННИХ ОЗЕР МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено анал1з видового складу вищих водних та прибережно-водних росли-ни техногенних озер Малого Полюся, що утворилися на мюцях вщпрацьованих за-топлених кар'ер1в ¡з видобування тску. На його основ1 здшснено систематичний анал1з, подано родинний та родовий спектри.
Ключовг слова: сингенетичш та ендоеколопчш сукцеси, вищ1 водш рослини, прибережно-водш рослини, техногенш озера, Мале Полюся, систематичний анатз.
Вступ. Теритс^я Малого Полюся розташована м!ж Волинським та По-дшьським лесовими плато i видшяеться як особливий фiзико-географiчний район Захщноукрашсько! провшци люостепу. Це - внутршня знижена акуму-лятивно-денудацшна р!внию, для яко! характерний високий рiвень залягання
