CC BY
28
Таким образом, использование информационных технологий, интернет-технологий является сегодня главным фактором и инструментом снижения трансакционных издержек предприятия, а исследование экономических явлений и процессов методами институционального анализа приобретает всё большую ценность и даёт возможность значительно повысить эффективность работы хозяйствующих субъектов.
Литература
1. Предмет и метод информационной экономики// "Экономическая теория на пороге ХХ1 века - 2"/ Под редакцией Ю.М. Осипова, В.Т. Пуляева, В.Т. Рязанова, Е.С. Зотовой. -М.: Юрист, 1998. - С. 497-519.
2. Ефремов В.С., Зудов Д.В. Проблемы экономики и организации @-бизнеса. http://www.nosorog.com/public/management/problem_economic.html.
3. Вольчик В.В. Курс лекций по институциональной экономике Ростов-н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 2000 http://www.ie.boom.ru/Lecture3.htm.
4. Кузьминов Я.И. Юдкевич М.М. Курс лекций по "Институциональной экономике" http://www.iet.ru/mipt/2/text/curs_instituzional lekzii_04.htm.
5. Виноградова М.Ю. Формирование трансакционных издержек в логистике хозяйственных связей: Автореф. дис. канд. экон. наук. 08.00.05 - Экономика и упр. нар. хоз-вом (логистика)/ С-Петерб. ГУ экономики и финансов. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2002. - 17 с.
6. Уильямсон О. Экономические институты капитализма: Фирмы, рынки и отно-шенческая контрактация. СПб.: Лениздат, 1996, - С. 53.
7. Стиглер Дж. Экономическая теория информации// В кн.: Теория фирмы. - СПб.: Экономическая школа, 1995, - С. 508, 516-518.
8. В2В е-коммерция: почему новая экономика активно развивается. http://b2 b.infos. ru/index4_7.html.
9. Функции электронного правительства по регулированию Интернет-экономики. http://www. inforum. spb .ru/phorum/ conf/cdoc4. doc.
10. Опыт и перспективы функционирования Интернет-экономики за рубежом и в России. http://www. stihij a.ru/internet.htm.
11. Сарайкин В.Г., Минеев Т.Ф. Новые технологии в лесном комплексе// Лесн. пром-сть. - 2000, № 1.
12. Thomas F. Siems. "B2B E-Commerce: Why the New Economy Lives". http://www. dallasfed.org/htm/pubs/swe/7_8_01 .html._
УДК330.342:338.911:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон.
наук - НЛТУ Украти
ЕКОЛОГ1ЧНА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ EKOHOMI4HOÏ TEOPIÏ У КОНТЕКСТ ПОСИЛЕННЯ ЕКОЛОГ1ЗАЦП ЕКОНОМ1КИ
Дослщжено особливосп еколоro-економiчноï дiяльностi, становлення сощаль-но-еколопчних вщносин, змют i значення економiчноï та еколоriчноï культури в еко-TOMi4Hrn система Обгрунтовано можливють синтезу цившзацшного та шституцшно-го пiдходiв до розумшня свiтовоï економiчноï еволюцп та еколопзацп сучасних еко-номiчних систем.
Ключов1 слова: еколопчна парадигма, економiчна система, нащональна еко-номiка, системний тдхщ, екологiчна безпека.
Doc. Ya.V. Kul'chyts'kyi-NUFWTof Ukraine
Ecological paradigm of development of economic theory in reinforcing context ecological compatibility of economy
Inquired into peculiarities of ecological-economic activity, formations of socially-ecological truck, maintenance and role of economic and ecological culture in economic
system. Substantiated synthesis possibility civilization and approaches institutional to understanding of world economic evolution and ecological compatibility of contemporary economic systems.
Keywords: ecological paradigm, economic system, national economy, system-formatted approach, ecological safety.
Трансформащя eKOHOMi4Hrn систем на nopo3i третього тисячолiття об'ективно змшюе стратепчш концепти сучасного цивiлiзацiйного дискурсу. Це, насамперед, зумовлено актуашзащею надзвичайно важливо1 проблеми збереження довкiлля i забезпечення належних умов iснування i розвитку людства. Таким чином, йдеться про еколопзащю економiчних систем як прь оритетну парадигму !х трансформаци на зламi тисячолiть. Об'ективний про-цес посилення еколопзаци економiки породжуе необхiднiсть вiдповiдних ме-тодологiчних змш у системi економiчного знання, коли основою подальшого розвитку сучасно! економiчноl теори стае екологiчна парадигма.
Системне дослщження процесу еколопзаци економiки може бути концептуально здшснене тшьки, на наш погляд, на основi дiалогу економiчноl та iнших наук за належно1 уваги до розкриття механiзму економiчноl та еколо-пчно1 дiяльностi як одвiчного двигуна, рушшно1 сили соцiально-економiчно-го прогресу. При цьому людська дiяльнiсть як категорiя виражае не тiльки взаемодiю суб'екта i об'екта, не просто зводиться до спещального знання, а виступае у формi загального, стосовно до якого конкретш види знання юнують у формi часткового i особливого. Категорiя дiяльностi нинi не може бути "моно-полiзована" жодною з наук про людину i суспшьство, вона перебувае на "стику" цих наук, оскiльки вiдображае глибиннi мотиви i механiзми поведiнки людини у свт, у суспiльствi, у його економiчнiй системi. Це означае, що всебiчне вив-чення людини передбачае об'еднання пiдходiв i висновюв рiзних наук.
Водночас, оскiльки економiчне буття людини, економiчнi потреби та штереси людей, lx економiчна та еколопчна культура i поведiнка, система економiчниx вiдносин е прiоритетними у функщонуванш суспiльства, його життедiяльностi, вважаемо, що категорiя дiяльностi повинна насамперед дос-лiджуватися сучасною економiчною теорiею, предмет яко! iстотно розши-рюеться та гумашзуеться на порозi третього тисячолтя. На нашу думку, економiчна теорiя сьогоднi вiдновлюе на якiсно вищому витку свого розвитку крашд традицil полiтичноl економil як своерщно1 науки наук, яка ставить людину у центр наукового дискурсу i всебiчно аналiзуе ll дiяльнiсть у сус-пiльствi, використовуючи iдеl та висновки вЫх наук, починаючи вщ фiлосо-фИ i закiнчуючи прикладними теорiями. При цьому ми подшяемо точку зору Г.1. Башнянина, котрий трактуе предмет економiчноl теорil не як дослщжен-ня якихось мiфiчниx виробничих вiдносин (марксистський пiдxiд) i не як вив-чення поведшки суб'ектiв господарювання (поширений пiдxiд у захщнш еко-номiчнiй лiтературi), а як дослщження принципiв (особливостей, закошв, тенденцiй) функцiонування та розвитку економiчниx систем [1, с. 20].
На нашу думку, сучасне теоретико-економiчне дослщження суспiль-ства повинно грунтуватися на комплексному аналiзi економiчноl та еколопч-но! культури, яка е ключем до розумiння справжнix мотивiв i меxанiзмiв еко-номiчного поступу. На порозi третього тисячолiття економiчна культура
2. Сощально-гуманктичш аспекти екологiзацil економжи
221
включае таку ютотну складову, якою е еколопчна свщомють i культура. Стверджуючи нагальшсть засвоення суспiльною свiдомiстю екоцентристсь-ко1' системи цiнностей та настанов, ми усвщомлюемо важливiсть еколопчно! культури у процес становлення i трансформаци економiчноl системи сус-пiльства. У шдгрунтя формування сучасно! еколопчно! культури повинш бути покладенi насамперед орiентованiсть на екологiчну доцiльнiсть i безпеку, вщсутшсть протиставлення людини i природи, сприйняття природних об'ек^в як повноправних партнерiв у взаемоди з людиною. Екологiчну культуру ми пропонуемо розумгги насамперед як систему усталених цiнностей норм, та настанов, як вiдображенi в екологiчнiй свiдомостi суспшьства та ре-алiзуються в економiчнiй дiяльностi. Таке бачення, на наш погляд, дае змогу, з одного боку, подолати обмежешсть суто дiяльнiсного шдходу, а з iншого, -врахувати аксюлопчш характеристики природоперетворювально! дiяльностi [4, с. 57-58].
У сучасних економiчних системах еколого-економiчна дiяльнiсть вщ-буваеться в умовах загострення суперечност мiж вимогами пiдвищення еко-номiчноl ефективностi виробництва i потребами збереження довкшля. Ця су-перечнiсть на порозi третього тисячолiття повинна виршуватись на основi засвоення суспiльною свщомютю екоцентристсько! системи цiнностей, зпд-но з якою природш утворення е самощнними незалежно вiд ступеня 1'х корис-ностi для людини.
На наш погляд, еколого-економiчна дiяльнiсть як невщ'емна складова цшсно! людсько! дiяльностi, що безпосередньо спрямована на свщоме перет-ворення навколишнього середовища, з розвитком науково-техшчного прогре-су, зростанням значення антропогенного чинника на подальшу долю Всесвь ту вiдiграе дедалi вагомiшу роль у визначеннi структури i функцiй системи економiчних вщносин сучасного суспiльства. Об,ективнi змiни, що вщбува-ються нинi у розвинутих економiчних системах, повиннi, на наше переконан-ня, знайти вiдображення у теоретичному виокремленш сощально-еколопч-них вщносин у системi економiчних та суспшьних вiдносин. При цьому пiд сощально-еколопчними вiдносинами ми пропонуемо розумiти вщносини, якi об'ективно складаються мiж суб'ектами економiчноl системи суспiльства, еколого-економiчноl дiяльностi у процесi свiдомого перетворення природного свггу на основi вщповщно! економiчноl та еколопчно! культури. Такий шдхщ дав би змогу не тшьки зосередити увагу вчених на розкритл змюту й мiсця сощально-еколопчних вiдносин у понятiйному апаратi економiчноl те-ори, але й надати потужного поштовху всебiчному вивченню особливостей функщонування цих вiдносин у сучасних розвинутих економiчних системах з метою 1'х максимального врахування в економiчнiй та еколопчнш полiтицi.
А в цшому дослiдження еколого-економiчноl дiяльностi в умовах по-силення процесу еколопзаци сучасних економiчних систем зумовлюе, на нашу думку, необхщшсть перегляду, переосмислення багатьох фундаменталь-них методолопчних постулатiв, положень економiчноl теори. Зокрема, йдеться про перегляд значення i мюця природи в економiчному процеЫ. Природу потрiбно визнати головним джерелом нащонального багатства, найваж-
лившим чинником виробництва ^вним за значенням пращ i капiталу) i за-безпечення ресурсо- i енергозбереження. Для досягнення ще! мети можна запропонувати, зокрема, обгрунтування зростання питомо! ваги вартост при-родно! складово! виробництва, що створить основу для шдвищення рента-бельностi екологiчно чистих виробничих процеЫв. Вiдповiдно, центральним завданням еколопчно! полiтики е здiйснення структурних зрушень в еконо-мiчнiй системi, !! докорiннiй перебудовi за новим типом рацюнальност^ який би забезпечив розвиток еколопчно доцшьних форм виробництва i споживан-ня. У цьому полягае концептуальне бачення еколого-економiчно!', природо-охоронно! дiяльностi, що базуеться на еколопчних критерiях економiчного розвитку i враховуе взаемозумовлешсть екологi! та економiки [4, с. 46].
Враховуючи зростаюче значення еколопчно! складово! сощально-еко-номiчного прогресу на порозi третього тисячолiття, аналiз сучасних нащ-ональних економiк об'ективно передбачае розгляд ключових теоретичних i практичних проблем динамiки економiчних систем з врахуванням запит1в екологiчно! безпеки, яка ниш е прюритетною, основоположною сучасного методологiчного дискурсу [3, 4]. Поряд з формуванням постiндустрiального суспшьства практично у вЫх регiонах св^у iстотно загострилася екологiчна криза, що почало загрожувати самому середовищу юнування людини. Причо-му екологiчнi проблеми стали настшьки серйозними i масштабними, що у ба-гатьох економiчних системах вийшли за доленоснiстю на перший план. У цьому контекст не втрачають актуальностi iде! видатних укра!нських учених
B. Вернадського i С. Подолинського про те, що людина i природа, космос творять одне цше i проектування сталого економiчного зростання немислиме поза увагою до екологiчних проблем суспiльства. При цьому, як зазначае
C. Злупко, С. Подолинський виходив з того, що найдоцшьшшою потрiбно вважати суспiльно-економiчну систему, здатну найповшше використати со-нячну енергiю [2, с. 79].
Аналiз теорi! та практики функцюнування сучасних еколого-еконо-мiчних систем шдводить до висновку, що на порозi третього тисячолiття особливо зростае значення такого важливого показника дослщження i водно-час критерiю порiвняння еколого-економiчних систем, як ступiнь еколопчно! безпеки. Зокрема, на наш погляд, сучасна методолопя порiвняння еколого-економiчних систем повинна грунтуватися на врахуваннi кшькох груп об'ективних показникiв-критерi!в, серед яких на чшьному мiсцi мають бути еколопчш. При цьому визначальними, на наше переконання, еколопчними показниками-критерiями порiвняння сучасних еколого-економiчних систем виступають: стушнь екологiчно! безпеки (загальний рiвень); частка природо-охоронних витрат у ВВП; стутнь чистоти повiтряного i водного басейшв; величина радiоактивного фону; кшьюсть речовин хiмiчного походження, внесе-них на 1 га культивованих земель; стушнь еколопчност продуктiв харчуван-ня; вiдсоток лiсонасаджень до загально! площi; частка електроенергi!, яку ви-робляють за допомогою екологiчно чистих технологш (за допомогою енергп сонця, вггру, води); вiдсоток вiдходiв основного виробництва, як йдуть у повторну переробку; стутнь утатзацп екологiчно шюдливих вiдходiв.
2. Соцiально-гуманiстичнi аспекти еколотаци економiки
223
За ступенем еколопчно1 безпеки yci сучасш еколого-економiчнi системи можна подiлити на таю рiзновиди: по-перше, екологiчно небезпечш або екологiчно незбалансованi економiчнi системи; по-друге, еколопчно "пере-хiднiм або квазiбезпечнi економiчнi системи; по-трете, еколопчно безпечш або екологiчно збалансованi економiчнi системи; по-четверте, екогомологiчнi економiчнi системи суспшьства. Застосування уЫх наступних еколопчних показникiв-критерiïв порiвняння сучасних еколого-економiчних систем (по-чинаючи вiд частки природоохоронних витрат у ВВП) дае змогу ютотно кон-кретизувати екологiчну оцшку економiчноï системи та об'ективно порiвняти ïï з iншими системами. Зокрема, у сучасних умовах неабияке значення мають таю еколопчш показники функщонування i вiдповiдно критерiï порiвняння еколого-економiчних систем як величина радiоактивного фону i стушнь еко-логiчностi продуклв харчування. Фактично йдеться про умови юнування i вiдтворення само1' людини, ïï здоров'я, генетичний фонд i у цьому контекст перспективу розвитку еколого-економiчних систем, включаючи сфери поль тики i культури, не тшьки окремих народiв, але й людсь^' цившзаци.
Пiдсумовуючи, хочемо зазначити, що цившзацшний пiдхiд до вив-чення сучасних еколого-економiчних систем означае насамперед усвщомлен-ня того, що на порозi третього тисячолiття дослiдження систем тшьки як спо-собiв оргашзацп економiки без урахування екологiчних, сощальних та гума-нiтарних параметрiв функщонування суспшьства е щонайменше глибокою методолопчною помилкою. На наш погляд, методолопя дослiдження еколо-го-економiчних систем повинна максимально враховувати посилення еколо-гiчноï домiнанти сучасного цивiлiзацiйного розвитку, спиратися на розшире-не трактування еколого-економiчноï системи як складного системного утво-рення, а також враховувати об'ективний процес руху людства до постшдус-трiальноï економiки, де людина, ïï становище у суспiльствi виступатиме са-моцiллю економiчного розвитку i головним критерiем порiвняння еколого-економiчних систем. Саме у цьому ми вбачаемо методолопчну конструктив-нiсть синтезу цившзацшного та iнституцiйного пiдходiв до розумшня як свь товоï економiчноï еволюци, так i екологiзацiï сучасних економiчних систем.
Л1тература
1. Ващишин А.М. Наукова д1яльнють професора Г.1. Башнянина. - Льв1в: Каменяр, 2001. - 716 с.
2. Злупко С. Формування, розвиток i сучасний стан економ1чно'1 системологи в Укра-1'ш// Економша Украши. - 2005, № 3. - С. 77-83.
3. Кульчицький Я.В. Еколого-економ1чш системи (проблеми теори i методологи дослщження). - Льв1в: УкрДЛТУ, 2003. - 64 с.
4. Кульчицький Я.В. Проблеми формування сощально-еколопчних суспшьних вщ-носин у контекст! трансформаци сучасних еколого-економ1чних систем. - Льв1в: Камула, 2005. - 144 с.
