CC BY
110
m
НАТЫ
ЫКРА1НИ
»irnieft®
Науковий BicH и к НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280307 Article received 02.04.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 639.[1.04+1.053](477.42)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author O. L. Kratiuk deneshi_ks@ukr.net
О. Л. Кратюк
Житомирський нацюнальний aapoeKonoaiuHuü утверситет, м. Житомир, Украта
ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ1 РАТИЧНИХ ARTIODACTYLA
У ВОЛЬЕРАХ НА ТЕРИТОРП ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТ1
Дослщжено видовий склад та динамжу чисельностi ратичних тварин у вольерах на територп Житомирськоï областi. Площа вольергв регюну становить 941,7 га. На 2004 р. на територп обласп юнувало 4 вольери загальною площею 374,2 га. Упродовж 2005-2009 рр. площа вольерiв змшювалася вiд 117,2 га у 2005 р. до 178,2 га у 2009 р., у 2011 р. вона вже станови-ла 576,7 га, а у 2016 р. - 715,2 га. У вольерах Житомирсьюм обл. утримують Cervus nippon, Cervus elaphus, Sus scrofa, Capre-olus capreolus, Dama dama, Ovis ammon загальною чисельшстю 561 особина, яка за перюд 2004-2017 рр. зросла у 5 разiв. На початку ХХ1 ст. на територп обласп юнувало 4 вольери, у яких утримували 46 особин Cervus nippon та 75 особин Sus scrofa. До 2011 р. у вольерах регюну утримували виключно ц види. У 2013 р. бшьше половини всього поголiв'я (52,4 %) становила Sus scrofa, то за два роки - у 2016 р. - ïï частка становила вже 40,0 %, а на початку 2018 р. - тшьки 20,0 %. Найстшкшою у господарствах регюну залишаеться популящя Cervus nippon, чисельнiсть якого змшюеться в межах 40-56 особин. Встанов-лено, що змiна чисельност Sus scrofa за роками дуже ютотна: вiд 15 особин (2005-2007 рр.) до 185 (2014 р.). Користувачi дедалi частше надають перевагу Cervus elaphus, чисельшсть якого у вольерах за останш роки зросла до 166 особин. Упродовж 2012-2017 рр. чисельшсть Ovis ammon, Capreolus capreolus та Dama dama у господарствах обласп поступово зростае, як зростае i кшьюсть самих господарств, де ïх утримують.
Кл^чов^ слова: мисливське господарство; нашввшьне утримання; Sus scrofa; Cervus elaphus; Cervus nippon; Dama dama.
Вступ. Пробои взаемодп диких тварин, навко-лишнього ceрeдовища та дiяльноcтi людини поcтiйно уcкладнюютьcя. Зроетання чиceльноcтi та щiльноcтi тварин в умовах фрагмeнтацiï природних cтацiй юну-вання нeодмiнно призводить до штативного впливу на ciльcькe та лicовe гоеподаретво (Apollonio et al., 2017), а також до змши повeдiнковиx cтeрeотипiв окрeмиx по-пуляцiй, що можe бути одним iз чиннишв, яш тiльки пiдcилюють cтрiмку e^m^TO окрeмиx видiв ратичних в урбашзоваш рeгiони Свропи (Podgórski et al., 2013).
На rai i^e^^TOro розвитку миеливеького гоепо-дарства у бшьшоеп краïн Свропи (Khoietskyi & Pokhali-uk, 2014) ратичнi в урбашзованих ландшафтах знахо-дятьая пiд рiзними джeрeлами антропогeнного тюку, зокрeма полювання, як частини €координованого уп-равлшня тваринним cвiтом, та браконьерства, що е cправжньою загрозою нe тшьки для зникаючих, а й для звичайних видiв тварин (Sönnichsen et al., 2017). О^м цього, дeдалi очeвиднiшe, що полювання мае ширший дiапазон eфeктiв, нiж звичайнe змeншeння щiльноcтi ратичних (Mysterud, 2014). Ц стонукае використовува-ти щоразу новi й новi пiдxоди до управлшня популяць ями ратичних тварин, як ввдновлюваного рecурcу, яш базують€я на оcновi доcягнeнь cучаcноï eкологiчноï науки, протe на тeрeнаx поcтрадянcькиx краш вони зали-шають€я нeзмiнними протягом оcтаннix 50 рошв (Apollonio et al., 2017).
Незважаючи на те, що найбшьш поширеною формою використання ресурсiв ратичних залишаеться полювання, наразi значного поширення набувае !х розве-дення в умовах напiввiльного утримання, де вони жив-ляться переважно природними кормами, але не мають можливостi перемiщуватися за меж1 iзольовано! д^н-ки мисливських угiдь (Kaminetskyi, Babich & Smahol, 2011). Розведення тварин на обмеженш територп дае можливiсть бiльш досконалого контролю за популя-цiею, що веде до значного зростання чисельносп та якосп поголiв'я. Особливо це актуально для невеликих мисливських господарств, яких переважна бшьшють, де через обмежешсть площi та придатних до проживания стацш дуже важко сформувати здорову, повноцiнну по-пуляцiю.
Основними видами господарювання для бiльшостi користувачiв мисливських угiдь Житомирсько! областi е ратичш тварини, а тому збшьшення чисельностi та урiзноманiтнення !х видового складу шляхом розведення у нашввшьних умовах е досить актуальним.
Мета роботи. З'ясувати видовий склад та динамжу чисельносп ратичних тварин у вольерах на територп Житомирсько! обласп.
Матерiали та методи дослщження. Характеристику популяцш ратичних тварин у вольерах Житомирсько! обласп здшснено на основi матерiалiв Державно! служби статистики Укра!ни, Державного агентства ль
1нформащя про автора:
Кратюк Олександр Леошдович, канд. бiол. наук, доцент, кафедра експлуатацп лiсових ресурав. Email: deneshi_ks@ukr.net;
https://orcid.org/0000-0002-2661-8074 Цитування за ДСТУ: Кратюк О. Л. Видовий склад та динамЫа чисельност ратичних Artiodactyla у вольерах на територп
Житомирсько!' обласп. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 3. С. 34-37. Citation APA: Kratiuk, O. L. (2018). Species Composition and Number Dynamics of Artiodactyla Ungulates in Enclosures in the Territory of Zhytomyr Region. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 34-37. https://doi.org/10.15421/40280307
сових ресурав Украши, а також проекпв органiзацiï i розвитку мисливського господарства користувачiв мис-ливських угiдь Житомирсько1' областi.
Результата дослiдження та ïx обговорення. Мис-ливське господарство в Житомирськш обл. веде 91 ко-ристувач. Загальна площа закрiплених мисливських угiдь областi становить 2131875 га, зокрема: люових -887553 га, польових - 1131900 га, водно-болотних -112422 га. За офщшною статистикою, на 01.03.2018 р. на територп Житомирсько1' обл. вольери функцюнують в 11 мисливських господарствах рiзних форм власностi. Згiдно з люомисливським районуванням у межах Польськоï зони функцюнуе 8 вольерiв, а в Люостеповш частинi областi - 3 вольери. За призначенням вольери демонстрацшш, для тимчасового утримання та розве-дення мисливських тварин. Площi вольерiв рiзнi - вiд одного-двох гектарiв до сотень.
Наразi загальна площа вольерiв становить 941,7 га (рис. 1). Упродовж 2004-2017 рр. змша площi вольерiв, згiдно з формою державноï статистичноï звiтностi 2-ТП "Мисливство", вiдбувалася стрибкоподiбно. Зазначений перiод можна роздшити на калька етапiв, а саме: перший - до 2005 р., другий - 2005-2010 рр., третш -2011-2016 рр. i четвертий - з 2017 р. На 2004 р. на територп обласп юнувало 4 вольери в таких господарствах: ДП "Барашвське ЛМГ" (56,2 га), ДП "Радо-мишльське ЛМГ" (61,0 га), СФГ "Земля Полюся" (228,0 га) та МГ "В'юнки" (29,0 га). ïх загальна площа становила 374,2 га. У другий перюд площа вольерiв, за статистичними даними, рiзко зменшилася, оск1льки вольери СФГ "Земля Полюся" та МГ "В'юнки" не пот-рапили до статистичноï звiтностi у 2005 р. та наступш роки. Тiльки у 2017 р. вольер СФГ "Земля Полюся" з'явиться у статистичнш iнформацiï та приведе до рiз-кого зростання площi вольерiв (четвертий перiод). Про-тягом 2005-2009 рр. площа вольерiв змiнювалася вiд 117,2 га у 2005 р. до 178,2 га у 2009 р. Третш перюд примггний тим, що у 2011 р. було створено вольер пло-щею 500 га у ТОВ "Камiя Плюс". Це найбшьший вольер на територп Житомирсько1' областi. Упродовж 2011-2016 рр. в обласп тривало поступове зростання площi вольерiв головним чином за рахунок приватних мисливських господарств. У 2011 р. площа вольерiв становила 576,7 га, а у 2016 р. - 715,2 га. Як уже зазна-чали, що не ва наявш в обласп вольери потрапляють до офщшно1' статистики. Так1 вольери переважно розмь щенi на територiï приватних мисливських господарств.
Рис. 1. Динамжа площi вольерiв на територiï Житомирсько1 об-ластi
За останнi роки чисельнють тварин, яких утримують у вольерах, поступово зростае (рис. 2). У 2017 р. основ-не поголiв'я ратичних становило 561 особину. Порiвня-но з 2004 р., чисельнють тварин зросла майже у 5 разiв.
Рис. 2. Динамжа чисельносп основного поголiв'я ратичних тварин у вольерах на територп Житомирсько1 обласп
На територiï Украïни об'ектами вольерного розве-дення серед ратичних е свиня дика (Sus scrofa Linnaeus, 1758), козуля европейська (Capreolus capreolus Linnaeus, 1758), олень благородний (Cervus elaphus Linnaeus, 1758), олень плямистий (Cervus nippon Temminck, 1838), лань (Dama dama Linnaeus, 1758), муфлон евро-пейський (Ovis ammon Linnaeus, 1758), зубр (Bison bonasus Linnaeus, 1758) (Yevtushevskyi, 2009, 2012; Sma-gol & Gavris, 2013).
Видовий склад ратичних тварин, яких утримують у нашввшьних умовах на територп Житомирсько1' обл., досить широкий - Cervus nippon, Cervus elaphus, Sus scrofa, Capreolus capreolus, Dama dama, Ovis ammon. На початку ХХ1 ст. на територп обласп у 4 вольерах утри-мували 46 особин Cervus nippon та 75 особин Sus scrofa (рис. 3). До 2011 р. у вольерах регюну були тшьки Cervus nippon та Sus scrofa. Невдалою виявилася спроба ут-римувати Dama dama у ДП "Малинське ЛГ". Тут у вольерi площею 28,0 га протягом 2007-2009 рр. утри-мували 6 особин.
З 2011 р. починаеться поступове збагачення видового складу ратичних у вольерах. Це стало можливим зав-дяки дiяльностi ТОВ "Камiя Плюс", до якого було завезено Cervus elaphus, а згодом Ovis ammon та Dama dama. Ниш у вольерi господарства, о^м зазначених ви-дiв, е ще Capreolus capreolus та Sus scrofa. Таке спiльне утримання призводить до попршення загального стану угiдь. Сшввщношення видiв у вольерах наразi вирiв-нюеться. Якщо у 2013 р. бшьше половини всього пого-лiв'я (52,4 %) становила Sus scrofa, то за два роки - у 2016 р. - ïï частка становила вже 40,0 % (Kratiuk, 2017), а на початку 2018 р. - тшьки 20,0 %.
Найбшьш стшкою i прогнозованою у господарствах регюну залишаеться популяшя Cervus nippon (рис. 4). Змши чисельностi виду незначнi. Упродовж останшх рок1в чисельнiсть виду змiнюеться в дiапазонi 4056 особин основного поголiв'я.
Найнепередбачуванiшою нинi залишаеться популяшя Sus scrofa. Це зумовлено непоодинокими випадками захворювання на африканську чуму свиней. Змша чисельносп за роками дуже ютотна: вщ 15 особин (20052007 рр.) до 185 ос. (2014 р.). Це пов'язано певною мь рою i з адмшютративними заходами щодо елiмiнацiï виду. Користувачi поступово вщмовляються утримува-ти проблемний вид i дедалi частiше надають перевагу Cervus elaphus, чисельнють якого у вольерах за останш роки зросла до 166 особин. Власники час вщ часу проводить випуски Cervus elaphus в упддя, чим i зумовлено зменшення кiлькостi тварин у вольерах у певш роки.
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 Рис. 3. Cmввiдношення paimnHx i^ap™ y вольepax na ■repKropn Жигомиpcькоï облacтi
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 Рис. 4. Дигамм чиcельноcтi Cervus elaphus, Cervus nippon гa Sus scrofa y вольepax щ геpигоpiï Жигомиpcькоï облacтi
Доcигь пеpcпективиими для иaпiввiльиого yтpимaн-ия e Ovis ammon, Capreolus capreolus xa Dama dama. B оcтaннi pоки ïx чиcельиicxь y гоcподapcтвax облacxi иоетуиово зpоcxae, як зpоcтae i кшькюгь caHHx гошо-дapcxв, де ïx yxpимyюxь (pnc. 5). До 2016 p. ц^ xвapии yxpимyвaли гшьки y TOB "Kaмiя Плюcм, a згодом - y TOB МК "Хaиxеp" тa TOB УTМP. У межax вольepiв ïx чиcельиicxь зpоcxae шляxом пpиpодного иpиpоcxy.
Рис. 5. Динaмiкa чиcельноcxi Ovis ammon, Capreolus capreolus тa Dama dama y вольepax na теpигоpiï Жигомиpcькоï облacxi
Висновки. Aктyaльнicть cxвоpеиия вольepiв щоpокy зpоcxae. Hapaзi вiдбyвaexьcя иеpеоcмиcлеиия мicця i pо-л1 вольepiв y cyчacиомy миcливcькомy гоcиодapcxвi. Пpоведеиий aиaлiз зacвiдчye безшетемний иiдxiд до ведения вольepного гоcиодapcxвa иa бшьшоет1 шд-пpиeмcтв, иезвaжaючи иa iиxеиcивие иpоведеиия 6Í-оxеxиiчииx зaxодiв. Bлacиики вольepiв подекуди ч1гко
не усвщомлюють можлив1 напрями розвитку. Незважа-ючи на це, мисливсьи господарства Житомирськоï обл. мають значний потенщал у розвитку вольерного господарства, про що свщчить збшьшення кшькост вольер1в, ïx площ^ чисельност тварин, ур1зномаштнення видового складу.
Перелж використаних джерел
Apollonio, M., Belkin, V. V, Borkowski, J., Borodin, O. I., Borowik, T., Francesca Cagnacci, F., et al. (2017). Challenges and science-based implications for modern management and conservation of European ungulate populations. Mammal Research, 62, 209-217. https://doi.org/10.1007/s13364-017-0321-5 Kaminetskyi, V. K., Babich, O. H., & Smahol, V. M. (2011). Ekolohichni ta hospodarski aspekty napivvilnoho rozvedennia dykykh kopytnykh (na prykladi spetsializovanykh pidpryiemstv Derzhavnoho upravlinnia spravamy Prezydenta Ukrainy). Kyiv: ZAT "Myronivska drukarnia". [In Ukrainian]. Khoietskyi, P. B., & Pokhaliuk, O. M. (2014). Myslyvske hospodarstvo krain Yevropy. [World experience of captive hunting game management]. Scientific Bulletin of UNFU, 24(8), 42-52. [In Ukrainian].
Kratiuk, O. L. (2017). Kharakterystyka voliernoho hospodarstva Zhytomyrskoi oblasti. Naukovi chytannia, 119-122. [In Ukrainian]. Mysterud, A. (2014). Effects of selective harvesting on ungulate populations. In R. Putman, & M. Apollonio (Eds.) Behaviour and management of European ungulates, (pp. 124-147). Dunbeath: Whittles Publishing.
Podgorski, T., Bas, G., & J^drzejewska, B. (2013). Spatiotemporal Sonnichsen, L., Borowik, T., & Podgorski, T. (2017). Survival rates
behavioral plasticity of wild boar (Sus scrofa) under contrasting and causes of mortality of roe deer Capreolus capreolus in a rural
conditions of human pressure: primeval forest and metropolitan landscape, eastern Poland. Mammal Research, 62, 141-147.
area. Journal of Mammalogy, 94(1), 109-119. https://doi.org/10.1007/s13364-017-0308-2
https://doi.org/10.1644/12-MAMM-A-038.1 Yevtushevskyi, M. N. (2009). Pliamystyi olen (Servus nippon
Smagol, V. N., & Gavris, G. G. (2013). Zubr, Bison bonasus hertulorum Swinhoe, 1864) v Ukraini ta za yii mezhamy. Kyiv:
(Mammalia, Artiodactyla), v Ukraine: dinamika chislennosti, Vyd. dim "Eko-inform". [In Ukrainian].
rasprostranenie, statcii i limitiruiushchie faktory. [The wisent Bison Yevtushevskyi, M. N. (2012). Myslyvski tvaryny Ukrainy na voli ta v
bonasus (Mammalia, Artiodactyla) in Ukraine: dynamics of volierakh. Cherkasy: Vertykal. [In Ukrainian]. population, area of distribution, habitat and limiting factors']. Kyiv: Veles. [In Russian].
А. Л. Кратюк
Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир, Украина
ВИДОВОЙ СОСТАВ И ДИНАМИКА ЧИСЛЕННОСТИ КОПЫТНЫХ ARTIODACTYLA В ВОЛЬЕРАХ НА ТЕРРИТОРИИ ЖИТОМИРСКОЙ ОБЛАСТИ
Исследованы видовой состав и динамика численности копытных животных в вольерах Житомирской области. Площадь вольеров региона составляет 941,7 га. По состоянию на 2004 г. на территории области существовало 4 вольера общей площадью 374,2 га. На протяжении 2005-2009 гг. площадь вольеров колебалась от 117,2 га в 2005 г. до 178,2 га в 2009 г., в 2011 г. она уже составляла 576,7 га, а в 2016 г. - 715,2 га. В вольерах Житомирськой обл. содержат Cervus nippon, Cervus elaphus, Sus scrofa, Capreolus capreolus, Dama dama, Ovis ammon общей численностью 561 особь, которая за период 20042017 гг. возросла в 5 раз. В начале ХХ1 в. на территории области существовало 4 вольера, в которых содержали 46 особей Cervus nippon и 75 особей Sus scrofa. До 2011 г. в вольерах региона содержали исключительно эти виды. В 2013 г. больше половины всего поголовья (52,4 %) составлял Sus scrofa, за два года - в 2016 г. - его долевое участие составляло уже 40,0 %, а в начале 2018 г. - всего 20,0 %. Наиболее стойкой в хозяйствах региона остается популяция Cervus nippon, численность которой изменяется в пределах 40-56 особей. Установлено, что колебание численности Sus scrofa по годам очень существенно: от 15 особей (2005-2007 гг.) до 185 (2014 г.). Пользователи все чаще отдают преимущество Cervus elaphus, численность которого в вольерах за последние годы возросла до 166 особей. На протяжении 2012-2017 гг. численность Ovis ammon, Cap-reolus capreolus и Dama dama в хозяйствах области постепенно растет, как растет и численность самих хозяйств, где их содержат.
Ключевые слова: охотничье хозяйство; полувольное содержание; Sus scrofa; Cervus elaphus; Cervus nippon; Dama dama.
O. L. Kratiuk
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
SPECIES COMPOSITION AND NUMBER DYNAMICS OF ARTIODACTYLA UNGULATES
IN ENCLOSURES IN THE TERRITORY OF ZHYTOMYR REGION
Increasing the number and enrichment of the species composition of ungulates in hunting grounds by their breeding in semi-free conditions is relevant for the vast majority of hunting farms. The ungulate populations are characterized based on the materials of the State Statistics Service of Ukraine, the State Forest Resources Agency of Ukraine, and also hunting land users' projects of organization and development of hunting grounds of Zhytomyr Region. The total area of the enclosures is 941.7 ha. As of 2004, there were 4 enclosures in the territory of the region with the total area of 374.2 ha. During 2005-2009, the enclosures area ranged from 117.2 ha in 2005 to 178.2 ha in 2009. During 2011-2016, the gradual increase in the area of enclosures continued in the region, mainly due to private hunting farms. In 2011, the area of enclosures was 576.7 ha, and in 2016 it was 715.2 ha respectively. In 2017, the main livestock of ungulates was 561 animals. Compared to 2004, the number of animals increased by almost 5 times. The ungulates are represented by Cervus nippon, Cervus elaphus, Sus scrofa, Capreolus capreolus, Dama dama, and Ovis ammon in the enclosures of Zhytomyr Region. Only Cervus nippon and Sus scrofa were kept in the enclosures of the region until 2011. At the beginning of the 21st century there were 46 individuals of Cervus nippon and 75 individuals of Sus scrofa. Later Cervus elaphus, and the following year Ovis ammon and Dama dama were brought to the Kamia Plus Ltd. The population of Cervus nippon remains the most stable and predicted in the farms of the region. In recent years the number of species has ranged from 40 to 56 individuals. Sus scrofa population is supposed to be the most unpredictable nowadays. The variation of the number according to the years is very significant: from 15 individuals (2005-2007) to 185 individuals (2014). The users are gradually refusing to maintain a problem species and increasingly prefer Cervus elaphus, whose number in enclosures has increased to 166 individuals in recent years. Ovis ammon, Capreolus capreolus and Dama dama are considered to be quite promising for semi-free maintenance. Their number grows by natural increase within the enclosures. The place and role of enclosures in the modern hunting farms are reconsidered. The analysis performed confirms the unsystematic approach to managing hunting farms in most enterprises despite intensive biotechnical measures. Nevertheless, hunting farms in Zhytomyr Region have considerable potential in the development of enclosure farms, as evidenced by the increase in the number of enclosures, their area, number of animals, and the diversification of species composition
Keywords: hunting farm; semi-free maintenance; Sus scrofa; Cervus elaphus; Cervus nippon; Dama dama.
