CC BY
60
УДК639.1.06 Проф. П.Б. Хоецький, д-р с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Скольський, канд. с.-г. наук; здобувач О.М. Похалюк - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПЕРСПЕКТИВИ ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УПДДЯХ ТЗОВ "ЯВ1Р ПЛЮС"
Товариство з обмеженою вщповщальшстю "Явiр плюс" створене у 1995 р. Одним i3 перспективних напрямш його господарсько'1 дшльносй е вольерне розведення мис-ливських звiрiв. Товариством в угщдях Державного пiдприемства "Кшерщвське лiсове господарство" влаштовано вольер площею понад 200 га. Основними об'ектами ведения вольерного мисливського господарства е Sus scrofa, Cervus elaphus. У 2011 р. i3 Австрп у вольер завезено 16 Cervus elaphus, i3 фермерського господарства Волинсько'1 област -10 Sus scrofa. Налагоджено пiдгодiвлю ратичних, ïx охорону. У структурi товариства органiзовано науковий шдроздш для виршення органiзацiйниx, бiотеxнiчниx, експлу-атацiйниx та iншиx питань.
Ключовi слова: Sus scrofa, Cervus elaphus, вольер, Волинська область, шдгодшля.
Ращональне ведения мисливського господарства займае помине мiсце в системi соцiальиих щнностей европейських краш. Полюваиня, рибальство -важливi складовi економiки багатьох i3 них (Австрия, Угорщина, Нмеччина), а дохвд вiд мисливства не менший, нiж надходження вiд деяких розвинених галу-зей промисловостi. Що ж до Захвдного регiону Украши, то мисливське господарство ведеться тут загалом неефективно i е нерентабельним. Це зумовлюе не-обхiднiсть пошуку нових форм i методiв ведення мисливського господарства, розробки концептуально-засадничих принцишв мисливсько-господарсько1 да-яльностi на регюнальнш основi [6]. Одним iз перспективних напрямш мисливсько-господарського виробництва е вольерне розведення мисливських звiрiв. Воно мае багатовжову iсторiю. Так, у 1900 р. в Галичиш функцiонувало
4 вольери (загальною площею 1404 га), через 10 рокш 1х кiлькiсть зросла до 15. В Австро-Угорськш шперц найбiльше вольерш було органiзовано на територц сучасно!' Чехи - 90 (площа 84,8 тис. га). Серед шших краш iмперiï Чехiя харак-теризувалася найефективнiшим веденням мисливського господарства [7]. Су-часна чисельнiсть вольерних i фермерських господарств у Чехи е меншою (по-над 70). У них утримуеться близько 10 тис. ратичних тварин.
Загалом, з початку ХХ1 ст. у багатьох крашах свиу активно розвиваеться вольерне мисливське господарство з метою отримання м'ясно1 i пантово1 продукций полювання на звiрiв в обгороджених територiях, випуск звiрiв " тд пос-трiл", створення нових стад та ш. Розведення дичини на обгороджених терито-рiях добре оргашзоване. Зокрема у вольерах Канади утримуються 160 тис. ратичних, бшьше в США - 200 тис., в Австралп - понад 220 тис. ратичних. У бврош створено приблизно 10 тис. мисливських ферм, в яких утримуеться бшь-ше 700 тис. оленiв i диких свиней [1]. М'ясо диких звiрiв надходить у продаж. Так, в !спанп щорiчно добувають 70 тис. олешв, при загальнiй чисельносп по-голiв'я понад 650 тис. особин. Ввд продажу оленини отримують 30-40 млн евро доходу [3]. У краМ зареестровано 150 ферм, в яких утримуеться приблизно
5 тис. голш. Бшьшкть господарств вирощують олешв заради м'ясно1 продукцiï. Цей напрям розведення дичини проспший в оргашзацц, гарантуе прибуток, ос-кшьки попит на оленину, яка не мктить холестерину, швидко зростае i, вщпо-
ввдно, зростають цiни. Однак встановлено, що вирощування трофейних самщв i 1х продаж ефектившший вiд вирощування оленiв на м'ясо в 3-10 разiв [5].
Серед ратичних видiв об'ектами вольерного розведення в Украíнi е олень благородний i плямистий, муфлон, лань, дика свиня (табл.); iз хутрових видав - норка, лисиця, ондатра; iз птах1в домiнують - крижень, Сра курiпка, фазан, перешлка, також в Украíнi е фермерське розведення страуав.
Табл. Види ратичних, яК е об'ектами вольерного розведення
Краша Вид тварин
Украша Дика свиня, муфлон, лань, олень благородний, олень плямистий
Рос1я Дика свиня, муфлон, лань, марал, олень благородний, олень плямистий
Б1лорус1я Дика свиня, муфлон, лань, олень благородний, олень плямистий
Чех1я Олень благородний, лань, муфлон, козел базоаровий
Великобриташя Козуля европейська, олень благородний, лань, мунтжак, водяний олень
Австрал1я Олень благородний, шдшський замбар, лань
Нова Зеланд1я Олень благородний, олень плямистий, лань
Вольерне розведення ратичних, на перших етапах оргашзацл виробниц-тва, потребуе вкладення значних коштiв. У кра'нах бвропи вольери обгороджу-ють откою iз стшко1 сталi з багатошаровим цинковим покриттям, що гарантуе безремонтне використання протягом 40-50 роюв [5]. Варткть влаштування таких вольерiв е iстотною. У сучасних умовах багато мисливських господарств Украши, через ввдсутнкть необхвдних коштiв, не мають можливостi органiзува-ти вольерне господарство. Витрати на ведення мисливського господарства не покриваються надходженнями. Причинами низько! самоокупностi мисливських господарств е незначна чисельнкть основних видiв мисливських звiрiв, пору-шення структури 'х популяцiй, низька культура полювання, браконьерство, нес-тача спецiалiстiв високо! квалiфiкацií та iн.
Бiльше можливостей оргашзувати рентабельне мисливське господарство у приватних пiдприемств, товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю (ТзОВ), якi, крiм мисливсько-господарсько! дiяльностi, займаються iншими видами вироб-ництва. Так, у 2005 р. у Волинськш обласп зареестровано два ТзОВ, ят займа-лися ведениям мисливського господарства, у 2012 р. - чотири. У 1995 р. на Во-линi було органiзоване ТзОВ "Явiр плюс". Воно займаеться лiсозаготiвлею, оп-товою торпвлею, мисливством, розведенням тварин. У першi роки кнування товариство проводило лiсозаготiвлю, згодом свою д1яльнкть розширило. При виборi напряму мисливсько-господарсько!' дiяльностi ТзОВ "Явiр плюс" надало перевагу вольерному розведенню мисливських звiрiв.
Товариством протягом 2008-2012 рр. в упддях Звiрiвського (квартал 5) i Муравищанського (квартали 38, 39) Державного шдприемства "Кшерщвське ЛГ" влаштовано вольер площею 208 га. Частину територц вольера в минулому використовували пiд сiльськогосподарськi культури, згодом вона поросла ча-гарниковою рослиннктю та травами i е галявиною. Решта дшянки вкрита т-сом. Тип лку - сирий i мокрий дубовий сугруд та вшьховий субiр. У складi де-ревосташв - сосна звичайна, вiльха, дуб звичайний, береза, осика. Вiк деревос-
ташв змiнюеться вiд незшкнених лiсових культур до 70^чних лiсостанiв. На-явш дшянки лiсових культур ялини звичайно!. Значна частина деревостанiв представлена молодняками першо! i друго! вiковоí групи. Повнота 'х рiзнома-нiтна: ввд 0,60 до 0,82. Частина деревосташв характеризуеться наявнiстю шд-росту i пiдлiску (крушина, лiщина). Пiдлiсок формують крушина ламка, ожина, лiщина, шипшина, бузина червона та iншi види. Зшкнуткть пiдлiску зазвичай становить 0,2-0,3, трапляються дшянки iз зiмкнутiстю 0,4 i бiльше. У середньо-вжових деревостанах наявний пiдрiст берези, вшьхи, сосни, граба, нерiвномiр-ний за поширенням i густотою. Структура лкосташв у загальному оптимальна для мисливсько! фауни. Переважаючий тип мисливських упдь - листяний та хвойний лк. Водозабезпечення територií достатне.
Стосовно якосп територií та лiсостану для розведення та утримання ди-ко1 свиш та оленя благородного пiдiбрана дшянка вiдповiдае бiологiчним особ-ливостям ратичних видiв, íх вимогам до середовища iснування. Погоднi умови розташування вольера сприятливi для iснування ратичних, характеризуются помiрною континентальнiстю з м'якою зимою i теплим, не спекотним лиом. Зи-ми з iстотним сшговим покривом i морозами бувають рвдко. Однак суворою для звiрiв виявилася зима 2012-2013 рр. Почалася 1 грудня, але снiгопади в лютому i в березнi призвели до значного снiгового покриву в кшщ зими - на початку весни. У вольерi передбачено проведення наукових дослiджень. Тому в струк-турi ТзОВ для вирiшення органiзапiйних, бютехшчних, експлуатапiйних та ш-ших питань створено науково-дослщний пiдроздiл.
Ведення рентабельного мисливського господарства неможливе без наяв-ностi високопродуктивного стада. У зарубiжних крашах трофейнiй селекпií придшяеться ктотна увага. Оленiв селекпiонують в напрямку довжини ропв та кiлькостi в^остюв. Самець з трофейними рогами може коштувати вщ 2 до 6 тис. евро, а варткть племiнного самця оленя на европейському ринку може доходити до 40 тис. евро [4]. Найкрашд племшш стада олешв утримуються в Угорщинi, Шмеччиш, Австрií, Iспанií. Товариством "Явiр плюс" у грудш 2011 р. з Австрп (округ Мелк) з приватного господарства завезено 16 олешв благородних. У стадi 13 самок вжом вiд 3 до 5 ротв i 3 сампi вжом вiд 4 до 6 ротв. Перед завезенням в Укра1ну стадо, ввдповщно до ветеринарних вимог, протягом 10 дн1в знаходилося в карантинних умовах. Були проведенi рiзнi дiаг-ностичнi дослiдження щодо захворювання звiрiв.
При iстотнiй мiжвидовiй агресií утримувати у вольерi двох вид1в ратичних недоцшьно. Однак за незначно1 чисельностi стада оленя в 10-20 голiв над-ходження вiд реатзацл продукпií необх1дно очiкувати через 4-6 роюв, а за умови трофейного вирощування - термiн збшьшуеться. Тому, щоб зменшити вит-рати на утримання вольера, доцшьно при значнш його площi, поряд з оленем, розводити дику свиню. Надходження коштiв вiд реалiзапií диких свиней можна очжувати через 2-3 роки. Тому товариством iз фермерського господарства "Амла" (Волинська область) було придбано 10 самок. У 2013 р. перший прип-лiд у дикоí свинi егерською охороною зареестровано 1 березня. Наступнi прип-лоди виявлено 6 i 20 березня. У вольерi було зареестровано с1м гшзд диких свиней. У перших трьох приплодах облiковано всього дев'ять малят, у пiзнiших
приплодах - бшьше. Так на початку квггня двi дикi свинi водили 10 поросят, а в травш третя самка привела 6 поросят. Загалом бiльшiсть самок народжували весною. Однак були i пiзнi приплоди, зокрема егерська охорона рееструвала на-родження малят на початку серпня.
Для нормально!' життедiяльностi ратичних у вольерних умовах важливе значення мае збалансований ращон. Пiдгодiвлю здiйснюють пшеницею, куку-рудзою. Пшениця е високоенергетичним кормом, мктить значну кiлькiсть бiлка i придатна як компонент зерносумiшей. Одним iз основних кормiв е кукурудза, хорошим концентрованим кормом для ратичних е овес. Зерно кукурудзи, як i овес, мае багато жирiв (4-5 %), але менше кштковини, характеризуеться знач-ною енергетичною щннктю. Каротин, який мiститься у кукурудз^ позитивно впливае на плодючiсть самок, шдвищуе iмунiтет, опiрну здатнiсть оргашзму. Тому у вольерi проводиться ктотна пiдгодiвля ратичних. Протягом 30 дшв (4.10-4.11.2013 р.) на пiдгодiвлю звiрiв використано понад 7 тонн кукурудзи. Без збалансованого корму, збагаченого бюдобавками i сiллю, немае можливос-тей виростити трофейних особин. У великих за площею вольерах полювання наближене до добування звiрiв у природних умовах, тому вартiсть таких полю-вань бiльша, нiж на незагороджених територ1ях. Так в европейських кра'нах (Угорщина, Польша, Румутя та ш.) добування оленя благородного з трофейни-ми рогами в загороджених територ1ях може вартувати понад 20 тис. евро [4].
Таким чином, ТзОВ "Явiр плюс" е першим шдприемством у Захвдному регiонi Украши, в мисливських угiддях якого влаштовано вольер площею понад 200 га. Основними об'ектами ведения мисливського господарств е ратичш види. Мисливсько-господарська дiяльнiсть товариства спрямована на розведення трофейних особин оленя благородного i дико!' свиш. Однак нормативно-правова база ведення мисливського господарства в Украíнi не вщповдае сучасним ви-могам, мiжнародному досвiду, що створюе трудношi в д1яльносп товариства.
Лiтература
1. Данилкин Алексей. Нужно ли фермерское охотничье хозяйство "великой охотничьей державе"? / Алексей Данилкин // Охота. - 2011. - № 4. - С. 2-7.
2. Ландете-Кастильос Томас. Огораживание частных охотничьих хозяйств Испании как важный элемент менеджмента дичи / Томас Ландете-Кастильос // Охота. - № 10. - 2012. - С. 18-21.
3. Ландете-Кастильос Томас. На пути к совместной европейской стратеги менеджмента оленей / Томас Ландете-Кастильос // Охота. - 2012. - № 12. - С. 24-28.
4. Мадейски Мирослав. Животные в вольерах. Продуктивный вольер / Мирослав Ма-дейски // Охота. - 2013. - № 3. - С. 36-37.
5. Мадейски Мирослав. Пусть власть не мешает / Мирослав Мадейски // Охота. - 2013. -№ 3. - С. 4-7.
6. Хоецький П.Б. Концепцш розвитку мисливського господарства Захщного регюну Украши / П.Б. Хоецький. - Львш : РВЦ НЛТУ Украши, 2011. - 12 с.
7. МузК^Ы^ю па wystawie РагузИе) // Ьс^ес. - 1900. - № 24. - 8. 2.
Хоецкий П.Б., Скольский И.Н., Похалюк О.Н. Перспективы ведения охотничьего хозяйства в угодьях ООО "Явор плюс"
Общество с ограниченной ответственностью "Явор плюс" создано в 1995 г. Одним из перспективных направлений его хозяйственной деятельности есть вольерное разведение охотничьих зверей. Обществом в угодьях ГП "Киверцивское лесное хозяйство" устроено вольеров площадью свыше 200 га. Основными объектами ведения
вольерного охотничьего хозяйства являются Sus scrofa, Cervus elaphus. В 2011 г. из Австрии у вольер завезено 16 Cervus elaphus, из фермерского хозяйства Волынской области - 10 Sus scrofa. Настроенная подкормка копытных, их охрана. В структуре общества организовано научное подразделение для решения организационных, биотехнических, эксплуатационных и других вопросов.
Ключевые слова: Sus scrofa, Cervus elaphus, вольер, Волынская область, подкормка.
Khoyetskyy P. B., Skol'skyy I. N., Pokhalyuk O.M. The Prospects of Hunting Management within the Lands of Yavir Plus Ltd
Yavir Plus Ltd. was established in 1995. One of the priority areas of its business activity is outdoor enclosure breeding of game animals. Within the State Enterprise Kivertsi Forestry the company arranged an enclosure over an area of 200 hectares. The main species of outdoor enclosure game management are the wild pig (Sus scrofa) and the red deer (Cervus elaphus). In 2011 Cervus elaphus 16 in number from Austria and Sus scrofa numbered 10 from the private farm in the Volyn region were introduced. Ungulates feeding and their protection are also organized. There is also a research department in the company structure to solve all kinds of organizational, biotechnical, and other operational issues as well.
Keywords: Sus scrofa, Cervus elaphus, outdoor enclosure, Volyn region, feeding.
УДК 504.73:635.9(477.46) Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук;
астр. Ю.А. Запливана; ст. викл. С. С. Курка, канд. бюл. наук; ст. викл. Г.П. 1щук, канд. с.-г. наук; викл. ВЛ. Кульбщький, канд. с.-г. наук -
Уманський НУ садкництва
ОБЛАШТУВАННЯ АЛЬШЙСЬКО'1 Г1РКИ (АЛЬП1НАР1Ю) НА ПРИСАДИБН1Й Д1ЛЯНЦ1
Наведено результати розробки проекту облаштування альпшарвд на присадибнш дщянщ в передм1ст1 Умаш. У процес розроблення проекту альпшсько! прки вивчено та узагальнено лтературш даш щодо використання зелених насаджень у полшшенш за-гального стану озеленювально! дшянки. Пщбрано асортимент рослин для проектуван-ня альпшсько! прки. Обладнаний альпшарш, оргашчно вписавшись у мюцевий ландшафт, додасть нового сучасного виду присадибнш дшянщ й надасть необмежену мож-ливють для творчост1. Завдяки альпшарш, присадибна дщянка значно довше не втра-тить сво!х декоративних якостей, тому що альпшсью рослини цв1туть тривалий час або мають декоративне листя, а шод1 сполучають згадаш якост1.
Ключовi слова: альпшська прка, облаштування альшнарвд, присадибна дщянка, кв1тник, рослини.
Постановка проблеми. За останш десятилiття в нашш краíнi значно пiдвищився штерес до такого виду декоративного оформлення, як альпiнарiй. Як у громадських мiспях, так i на приватних д1лянках професiйнi садiвники та аматори створюють кам'янисп сади, моделюючи водночас гiрськi ландшафти поеднанням каменю та вщповвдних високогiрних рослин [6, с. 276].
Перша альпшська прка з'явилася напритнщ XVIII ст. в Англи. Роком появи першого альшнарда можна було б вважати 1772 р., коли в оранжереí Фь зж Гарден у Челсi для колекцп рослин, завезених iз Швейцарських Альп, було використано кландський гравiй i базальтова лава. Пiзнiше, у 1867 р., було по-будовано альпшарш у садах К'ю шд Лондоном, а у 1871 р. - у Единбурз^ Упро-довж ХХ ст. альпшсью прки або просто скельш прки (рокарп) стали не-вiд'емним елементом садово-паркового будшництва. З огляду на це, актуальним
