CC BY
51
На юго-востоке Украины длина надземных частей Sesleria nitida имеет намного большие значения (75,2±5'22 см), чем Sesleria caerulea (20,6±''94 см). S. nitida характеризуется большим количеством генеративных и вегетативных органов (105,7 '53 и 76,3±7'14 стеблей соответственно) и большей длиной листьев (14,9± '06 и 64,5±3'76 см), по сравнению с S. caerulea. Количество (4,1 ' и и ширина листьев (3,2 ' см и
4,0±1,77 см) S. caerulea и S. nitida отличаются несущественно. Оба вида Sesleria Scop. можно рекомендовать для использования в озеленении на юго-востоке Украины.
Ключевые слова: Sesleria Scop., морфобиологические особенности, юго-восток Украины.
Trunov A.P., Kolenkina M.S., Skakovsky S.I. Research of Sesleria Scop. Species in the Southeast of Ukraine
In the southeast of Ukraine the length of the aboveground parts of Sesleria nitida was much higher (75.2±522 cm) than those of Sesleria caerulea (20.6± 94 cm). S. nitida has greater number of generative and vegetative organs (105.7±853 and 76.3±714 stems respectively) and larger leaf length (14.9±206 cm and 64.5±376 cm) compared with S. caerulea. Number (4.1±113 and 4.2±086) and width of leaves (3.2±089 cm and 4.0±177 cm) of S. caerulea and S. nitida differ insignificantly. The both species of Sesleria Scop. can be recommended for use in the greening of the southern East of Ukraine.
Keywords: Sesleria Scop., morphological and biological peculiarities, southern East of Ukraine.
УДК 639.1.06
ОЦ1НЮВАННЯ ЯКОСТ1 МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ ТЗОВ "ЯВ1Р ПЛЮС" П.Б. Хоецький1, О.М. Похалюк2, ВЛ. Яриш3
Одним i3 напрямюв мисливськогосподарсько'1 дшльносп товариства з обмеженою вщповщальшстю "Явiр плюс" е вольерне розведення мисливських 3BipiB. Товариство в угщдях Державного шдприемства "Юверщвське люове господарство" влаштувало вольер площею 208,1 га i в 2013 р. завезло Cervus elaphus та Sus scrofa. У межах вольери ощнено якост мисливських угiдь. Упддя характеризуются для Cervus elaphus Ш.4 бонiтетом i для Sus scrofa III.2 боштетом, тобто середнiми кормовими i захисними властивостями. Щiльнiсть Cervus elaphus на 1 га становить 5,8 особин, а Sus scrofa -близько 2 особин. У вольерi здшснюють пiдгодiвлю звiрiв.
Ключовi слова: Sus scrofa, Cervus elaphus, вольер, боштет, Волинська область.
В YKpaÏHÎ площа мисливських угiдь становить понад 46,9 млн га. До 90-х роюв ХХ ст. основними користувачами упдь були Украшське товариство мис-ливщв i рибалок (УТМР), Державний комиет лiсового господарства Украши, Товариство вшськових мисливцiв i рибалок та Фiзкультурно-спортивне товариство "Динамо". Монополiстом упдь було УТМР, якому належало понад 90 % загально1 площi. Y 90-х роках ХХ ст. неодноразово проводили перерозподал. Так на початку ХХ1 ст. вщсоток площi мисливських упдь УТМР зменшилася. Y 2006 р. за УТМР було закроено 74 %, а в 2015 р. - 62,8 %. Появилися новi ор-ганiзацiï та товариства, яш не ввiйшли у структуру УТМР i належали товари-ствам з обмеженою ввдповщальшстю, приватним особам та ш. У Захiдному ре-гiонi Украши першими мисливськими господарствами з iншою формою влас-
1 проф. П.Б. Хоецький, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 здобувач О.М. Похалюк - НЛТУ Украши, м. Львгв;
3 ст. наук. сп1вроб. В.Л. Яриш, канд. с.-г. наук - Карадазький природний заповедник
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
носп були МГ "Космечара" (1вано-Франк1всько1 обл.), МГ "Фемда-штер" (Во-линська обл.) та îh. Станом на 2015 р., у Волинськш обл. 24,9 % мисливських угiдь були закрiпленi за державними пiдприeмствами Агенцп лiсових ресурсш Украши. 1стотна площа (56,5 %) належала УТМР, за мисливськими господар-ствами з iншою формою власносп закрiплено 18,6 % угiдь.
У 1995 р. у Волинськш обл. оргашзоване ТзОВ "Явiр плюс". Одним i3 нап-рямюв мисливськогосподарсько!' дыльносп товариства е вольерне розведення мисливських звiрiв. Упродовж 2008-2012 рр. в упддях Звiрiвського i Мурави-щанського лiсництв ДП "Кiверцiвське ЛГ" було влаштовано вольер площею 208,1 га i завезено ратичних звiрiв, зокрема: оленя лiсового (Cervus elaphus L.), дику свиню (Sus scrofa L.) [4, 5]. Тому метою роботи е ощнювания якосп мисливських упдь вольери ТзОВ "Явiр плюс".
Методика робгг. Ощнювания якостi мисливських упдь проведено зпдно з Настановами з упорядкування мисливських угiдь [3]. Здшснено класифiкацiю угiдь у межах вольери на основi таксацiйних видшв Звiрiвського (кв. 5) та Му-равищанського (кв. 38, 39) лкництв i натурного обстеження лiсовоï територц та сiльськогосподарських угiдь Дернiвськоï сшьсько!' ради. Види та пiдтипи мисливських упдь згруповано у шкть тишв: хвойний лiс, листяний тс, змiшаний лiс, луки, болота, водойми. Кожному виду, шдтипу та типу упдь, залежно вiд кормових та захисних умов, присвоено певний боштет вiдповiдно до виду дико!' тварини. До першого бонiтету вiднесено видши мисливських угiдь з дуже доб-рими кормовими i захисними властивостями, до другого бонiтету - iз добрими кормовими i захисними властивостями, до третього - iз середшми кормовими i захисними властивостями, до четвертого - з поганими кормовими i захисними властивостями, до п'ятого - упддя, не придатнi для проживания певного виду мисливсько!' тварини [2, 3].
Середнш бонiтет, для кожного виду мисливських тварин, розраховано зпд-но з формулою [6]
Бсер. = I х S1 + II х S2 + III X S3 + IV х S4 + V х S5 / S, де: S - загальна площа господарства, га; I-V - класи боштету; S1-S5 - площа мисливських упдь вiдповiдного класу бонiтету, га.
Результата дослщження. Частину територiï вольери в минулому викорис-товували як сшьськогосподарсью землi (с. Дерно), згодом вона поросла самось вом деревних порщ, чагарниковою рослиннiстю i травами. Решта дшянки вкри-та лiсом, який покривае понад 60 % плошд вольери. У складi деревостанiв - сосна звичайна, вiльха, дуб звичайний, береза, осика, рiзнi види верб. Вш наса-джень змшюеться вiд нез1мкнутих лiсових культур до насаджень вжом понад 70 ротв. Наявнi ддлянки лiсових культур ялини. Значна частина деревостан1в представлена молодняками першо1 i друго1 вiковоï групи. Повнота насаджень 0,6-0,8. Деякi деревостани характеризуются наявнiстю пiдросту i шдлкку. У складi пiдлiску присутнi крушина ламка, лщина звичайна та iншi види. З1мкну-тiсть пiдлiску зазвичай 0,2-0,3, трапляються д1лянки iз з1мкнутктю 0,4 i бiльше. Насадження з густим шдростом i пiдлiском становлять понад 25 % площд, пок-рито1 лiсом. У середньовiкових деревостанах наявний шдркт берези, вiльхи, сосни, граба, нерiвномiрний за поширениям i густотою. Загалом структура лi-
состашв е оптимальна для кнування ратичних [5]. Пашвний тип мисливських упдь - хвойний тс, яким вкрито понад 30 % територц вольери.
Цшнкть мисливських упдь визначаеться кормовими, захисними, гшздоп-ридатними властивостями територц, як1 залежать зазвичай в1д характеру рос-линносп, а також перебувають шд впливом 1нших чиннитв: ктмату, рельефу, конкурента, хижаюв, д1яльност1 людини та ш. За сво'ми кормовими та захисними властивостями мисливсью упддя мають р1зне значения для мисливських тварин. Так, молод1 насадження характеризуются значним запасом плкового корму. Концентращя доступного корму приваблюе в таю упддях рослино'дних зв1р1в (лось, сарна та ш.) 1 запобкае перемщенню на значш вщсташ, що супро-воджуеться надшрними втратами енергп (особливо в зимовий перюд), яка де-коли не компенсуеться спожитим кормом.
Окр1м цього, тут найкрашд захисш умови. Таю насадження спроможш за-безпечити тваринам надайний захист в1д несприятливих чиннитв. Вони харак-теризуються наявнктю 1 достатньою юлькктю р1зномаштних притулив, схова-нок, в яких зв1р1 можуть переховуватись вщ воропв, перебувати тд час несприятливих погодних умов, ввдпочивати. Пристигаюч1, стигл1 та перестшш насадження без наявносп шдросту та шдлкку характеризуются найпршими як кормовими, так 1 захисними умовами. Рослиновдш зв1р1 !х уникають, перебу-вання тут е короткочасним. Таку яккну ощнку мисливських упдь стосовно пев-них вид1в мисливських тварин прийнято називати боштуванням [6]. Внаслщок натурного обстеження проведено розподш територц вольери за типами мисливських упдь та здайснено ощнку !х якост1 (табл.).
Табл. Боштування мисливськихугiдь товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю _"Явiр-плюс "_
Клас боштету Вид
Лось Олень Дика свиня Сарна евро-пейська
лковий плямистий
I 47,0 7,5 7,5 3,5 7,5
II 5,6 44,8 44,8 43,8 45,1
III 62,9 62,9 62,9 62,9 62,9
IV 39,3 46,2 46,2 97,8 45,9
V 53,3 46,7 46,7 0,1 46,7
На основ1 табл. розраховано середшй боштет для кожного виду ратичних: для лося 1 дико! свиш середшй боштет становить Ш,2, а для сарни 1 оленя -Ш,4. Отже, мисливсью упддя товариства характеризуються середшми кормовими 1 захисними властивостями.
Нав1ть у найкращих за кормовими та захисними властивостями упддях не може перебувати надмрно велика юльккть тварин. У зв'язку з тим, для кожного боштету розраховано оптимальну шдльнкть зв1р1в, тобто максимальну чи-сельнкть мисливських зв1р1в на 1000 га упдь, за яко! зв1р1 в достатнш кшькосп забезпечеш кормами, схованками. Чим вищий боштет упдь, тим бшьша юль-ккть зв1р1в у цих упддях може кнувати. Оптимальна шдльнкть основних видк мисливських тварин у мисливських упддях залежить вщ середнього класу бош-тету та природно! зони. Для умов Полкся в упддях, ят характеризуються бош-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра'ни
тетом 111.4, оптимальна щшьшсть оленя лiсового на 1000 га становить 4 особи-ни, а щшьшсть дико'' свит в уиддях, якi характеризуються боштетом 111.2, становить 3,6 особин. У вольeрi щiльнiсть оленя люового та дико'1 свинi бiльша вщ оптимально''. У Польщi в упддях з поганими кормовими i захисними властивос-тями науковцi рекомендують у вольерах утримувати оленя з розрахунку 3 осо-бини на 1 га, а з хорошими кормовими i захисними властивостями - до 6-10 го-лiв. Станом на 2015 р. у вольeрi товариства щшьшсть становила 1 особину на 5,8 га, що значно менше вiд рекомендовано'' щiльностi.
У 2013 р. товариство iз Австрп завезло у вольер 16 особин оленя люового, з них: трьох самщв вiком 4-6 рокiв i 13 самок вком вiд двох до шести роюв. У 2014 р. у стадi приплiд становив 10 оленят, а в 2015 р. - 9 малят (рис.).
25
ю
"¡20
л"
0 15 Й
1 10
о а
1
4 1
1
2013 2014 2015 Рк
И Доросл1 Щ Цьогсштки
Рис. Чисельмсть оленя лкового (Сегуив е1аркт Ь.) вугiддях ТзОВ "Явiр-плюс"
За перюд 2014-2015 рр. у розмноженш взяли участь 70-80 % самок оленя люового, у деяких вольерах ПольшД участь самок досягала 90 %. У 2015 р. по-над 50 % поголiв,я становив одно-дворiчний молодняк. Залежно вiд вiку твари-ни, перюду року i з метою зменшення впливу ратичних на деревно-чагарникову рослиншсть у вольeрi налагоджена пiдгодiвля. Упродовж лгшьо-осшнього перь оду у вольeрi корми викладали один раз на добу, в зимово-осшнш перiод - двiчi на добу (вранцi та ввечер^. З цieю метою у межах вольера влаштовано три тд-годiвельнi майданчики, якi обладнанi бютехтчними спорудами. У науковiй ль тературi пропонують рiзнi рацiони для годiвлi тварин, iз врахуванням потреби певного виду та шдивщуально!' потреби кожно'1 особини, яка залежить вiд вшу та фiзiологiчного стану [1]. У природних умовах врахувати ва чинники важко. Товариство намагаeться розробити власш рацiони для годiвлi тварин, що даe змогу забезпечити поголiв,я поживними речовинами з урахуванням потреби у кшькосп корму, вмiсту в ньому протешу, вггамЫв та мiнеральних речовин.
Одним iз завдань вольeри e розселення звiрiв у мисливськi упддя. Пiсля за-везення у 2013 р. дико'1 свинi у вольeр, 11 поголiв,я за перiод 2013-2016 рр. до-сягло понад 100 голiв. Надмiрна и щiльнiсть могла негативно вплинути на вщ-творення поголiв,я оленя. Дика свиня, в умовах невелико'' плошД та недос-татньо'' кiлькостi кормiв, може вступати у конкурентнi вiдносини з iншими ра-тичними. Тому товариство, з метою зменшення конкурентних вiдносин, прово-
дить розселення дико! свинi в мисливськi упддя та утримуе поголiв'я у вольeрi чисельнiстю до 100 особин.
Висновки. Угiддя ТзОВ "Явiр плюс" у межах вольери для оленя лкового та дико! свинi характеризуются середнiми кормовими i захисними властивос-тями. За перiод функцiонування вольери (2013-2016 рр.) зареестровано iстотне збшьшення чисельностi ратичних. Щiльнiсть оленя лкового на 1 га становить 5,8 особин, а дико!' свиш - близько 2 особин. З метою зменшення впливу звiрiв на деревно-чагарникову рослиннкть та пiдтримання репродуктивних функцш поголiв'я, товариство здiйснюе пiдгодiвлю звiрiв з урахуванням виду, перюду року, вшу та фiзiологiчного стану тварини, проводить розселення дико!' свиш у мисливсью упддя.
Лггература
1. Вудмаска 1.В. Екологiя живлення олешв / 1.В. Вудмаска, А.П. Петрук, Б.1. Колiсник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2016. -Вип. 26.1. - С. 54-61.
2. 1нструкцш з упорядкування мисливських упдь Украши. - К. : Вид-во "Лнбщь", 2000. -
85 с.
3. Настанова з упорядкування мисливських угiдь. - К. : Вид-во "Либщь", 2002. - 112 с.
4. Хоецький П.Б. Вплив ратичних звiрiв на деревно-чагарникову рослиншсть в умовах вольера ТзОВ "Явiр-плюс" / П.Б. Хоецький, 1.С. Скольський, О.М. Похалюк, А.П. Паренюк // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. -Вип. 24.9. - С. 41-45.
5. Хоецький П.Б. Перспективи ведення мисливського господарства в угщдях ТзОВ "Явiр плюс" / П.Б. Хоецький, 1.С. Скольський, О.М. Похалюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.6. - С. 15-19.
6. Хоецький П.Б. Практикум з мисливствознавства / П.Б. Хоецький. - Львш : Вид-во "Спо-лом", 2007. - 64 с.
Надтшла до редакцп 21.11.2016р.
Хоецкий П.Б., Похалюк А.М., Яриш В.Л. Оценка качества охотничьих угодий ООО "Явор плюс"
Одним из направлений охотохозяйственной деятельности общества с ограниченной ответственностью "Явор плюс" является вольерное разведение охотничьих зверей. Обществом в угодьях Государственного предприятия "Киверцовское лесное хозяйство" устроен вольер площадью 208,1 га и в 2013 г. завезено Cervus elaphus и Sus scrofa. В границах вольера проведена оценка качества охотничьих угодий. Угодья характеризуются для Cervus elaphus Ш.4 бонитетом и для Sus scrofa - Ш.2 бонитетом, то есть средними кормовыми и защитными свойствами. Плотность Cervus elaphus на 1 га составляет 5,8 особей, а Sus scrofa - около 2 особей. В вольере проводится подкормка зверей.
Ключевые слова: Cervus elaphus, Sus scrofa, вольер, бонитет, Волынская область.
Khoyetskyy P.B., Pokhalyuk O.M. Assessment of the Hunting Grounds Quality at the Yavir Plus LLC
One of the areas of the hunting economic activities of the limited liability company Yavir Plus is captive breeding of game animals. The company constructed an enclosure of 208.1 ha in area in the grounds of the Kivertsi Forestry State Enterprise, and in 2013 Cervus elaphus and Sus scrofa were introduced there. The assessment of the quality of the hunting grounds was carried out within the enclosure. Concerning Cervus elaphus, the grounds are characterized by site class III.4, and for Sus scrofa - by site class III.3, i.e. the average forage and protective properties. The density of Cervus elaphus per hectare is 5.8 individuals, and is about 2 individuals for Sus scrofa. The animals in the enclosure are provided with supplementary feeding.
Keywords: Sus scrofa, Cervus elaphus, enclosure, site class, Volyn region.
