CC BY
0В1ДОБРАЖЕННЯ MICIOHEPCbKOÏ ДШЛЬНОСИ ЩОДО ПРОТЕСТАНТСЬКОГО РУХУ В YKPAÏHI У ЗВ1ТН1Й ДOKУМЕНТАЦIÏ (1900-1917 рр.)
Плевако К. В.
Аспирантка, Луганський нащональний университет 1мен1 Тараса Шевченка, м. Старобыьськ, Украг'на
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31052020/7086
ABSTRACT
The research was conducted in order to highlight the sources of missionary activity on the Protestant movement in the Ukrainian lands and to establish the information potential of the analyzed documents. The methodological basis is based on the principle of historicism and objectivity. Research methods used: heuristic, method of analysis and synthesis, in particular, thematic and structural types of content analysis, methods of source analysis.
The peculiarities of informative saturation of documents, as well as the nature of their informative orientation are determined. Problems of the history of the Protestant movement have been identified in reports, published articles of Orthodox missionaries. An objective assessment of the role of missionary societies in the religious, administrative and educational areas of their activities.
According to the results of the research, the prospects of further scientific research of the history of Protestantism in the Ukrainian lands by introducing new sources into scientific circulation are outlined. In the course of the research, missionary periodicals were analyzed, and the influence of missionary journalism on the Protestant movement was revealed.
Citation: K. V. Plevako. (2020) Image of the Missionary Activity Regarding the Protestant Movement in Ukraine in Reporting Documents (1900-1917). World Science. 5(57), Vol.3. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31052020/7086
Copyright: © 2020 K. V. Plevako. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Розвиток юторично! науки доводить, що дослщження джерел та !х залучення до наукового об^у е одним iз найперспектившших напрямiв сучасного джерелознавства.
Сферу мююнерсько! дiяльностi слщ розум^и у широкому сенЫ, оскшьки вона глибоко проникала в ус аспекти суспшьного та особистого життя людини протестантського вiросповiдання. В умовах наростання сощального напруження 1905-1907 рр., i пюляреволюцшних роюв, перед церквою поставало завдання реашмувати та заново завоювати авторитет духовного наставника. Протестантизм у роки пол^ично! лiбералiзацi! набув масовосп, що обумовило посилення мююнерсько! дiяльностi. Для росшського уряду протестантськi громади несли загрозу, оскшьки !х релiгiйна iдеологiя виходила за рамки ортодоксального православ'я, i несли в собi зерно сощального й духовного протесту.
Актуальнють дослщження зумовлена введенням до наукового обороту нових джерел i !х систематизащя, що сприятиме розширенню джерельно! бази дослщжень протестантського руху в укра!нських землях у 1900-1917 рр.
Протестантський рух в Укра!ш мав певш особливостi, якi дозволяють науковцям дослщити усi аспекти його дiяльностi: у всеукра!нському, всеросiйському та регiональному
ARTICLE INFO
Received: 30 March 2020 Accepted: 22 May 2020 Published: 31 May 2020
KEYWORDS
missionary activity, missionary, historical sources, Protestant movement, Protestantism.
вимiрах. Аналiз юторюграфи проблеми дозволяе констатувати, доследники звертають увагу на надання глибоко-вивчено! характеристики протестантського руху, становищi та дiяльностi протестантських осередкiв, полiтико-правових аспектах взаемоведносин iз царським урядом та росшською православною церквою. Серед радянських iсторикiв вiдзначимо працю авторського колективу «Росшське православ'я: вiхи ютори» за редакщею О. Клiбанова, яка мютить окрему проблемно-тематичну главу «Мiсiонерська дiяльнiсть церкви (друга половина Х1Х ст. -1917 р.) [1]. Сучасна укра!нська iсторiографiя представлена розвiдками, яю розкривають становище й дiяльнiсть протестантських громад у межах тогочасних губернш Росшсько! iмперil. Серед них след вiдзначити працi В. Любащенко [2], I. Опрi [3] та Р. Сгарчука [4]. Усi публшацп мають епiзодичний та узагальнюючий характер мююнерсько! дiяльностi. Саме тому вбачаемо наукову необхеднють у доповненнi та систематизаци джерел, якi розкривають мiсiонерську дiяльнiсть щодо протестантського руху в укра!нських землях.
Об'ективний i неупереджений розгляд аспекпв мююнерсько! дiяльностi православно! церкви, можливий лише на пiдставi залучення широкого кола iсторичних джерел.
Мета джерелознавчо! розвiдки передбачае аналiз матерiалiв з розкриття мююнерсько! дiяльностi православно! церкви щодо протестантського руху в укра!нських землях i з'ясування шформацшного потенцiалу документiв.
Основний виклад. Джерела з мiсiонерсько! дiяльностi за едеолопчною спрямованiстю е однобiчними. Розкриття !х змiсту мае iнформативний потенцiал щодо заходiв росiйсько! влади та православних дiячiв з приводу укрiплення авторитету серед православних вiрян i повернення протестантiв до православно! вiри.
Аналiз документiв надае можливiсть виявити найбшьш iстотнi iде! , якi панували у середовищi мiсiонерiв i, ведповедно, засади полiтики царського уряду щодо протесташгв: 1) необхiднiсть надання статистичних даних iз вказiвкою чисельностi протесташгв у благочинних округах; 2) проведення роз'яснювальних бесiд iз протестантами щодо !х вiрування; 3) виявлення основоположних засад протестантських вчень.
Значна кшькють документiв, що iлюструють аспекти проведення мююнерсько! дiяльностi зберiгаються у Ф. 127 «Ки!вська духовна консисторiя» Центрального державного юторичного архiву Укра!ни, м. Ки!в (ЦД1АК Укра!ни) та Ф. 40 «Харювська духовна консисторiя» (1749-1918 рр.) Державного архiву Харкiвсько! обласп, м. Харкiв (ДАХО).
За шформативною спрямованiстю джерела з мiсiонерсько! дiяльностi слiд подiлити на три групи.
Першу тематичну групу складають мююнерсью доповiдi та рапорти, якi надсилалися до Ки!всько! та Харкiвсько! духовних консисторiй. Матерiали цiе! групи характеризуются внутрiшньою мiсiею православних священникiв, як надсилали даннi до консисторi! щодо розповсюдження протестантiв на територi! Ки!всько! та Харкiвсько! епархi!. Звiти та рапорти надавали керiвникам мiсiонерських товариств i органам влади статистичнi ведомост щодо протестантiв. Невтiшнi результати спрямовували заходи щодо !х виправлення. Зазначимо, що революцшш подi! 1905-1907 рр. i царськi манiфести про свободу совют обумовили низьку результативнiсть мююнерсько! роботи.
Окремi рапорти благочинних священниюв повiтiв Ки!всько! епархi! мiстять ведомосп «Про тих, що перейшли з православ'я до ерес та розкол» за кожний рiк. Таблицi ведомостей поданi чисельно щодо кiлькостi чоловшв та жшок та включають таю релшйш вiрування: римське, лютеранське, реформаторське вiросповiдання, поповщинська секта, безпоповщинська, духобори, молокани, скопщ та штундисти.
Проаналiзованi матерiали, що зберiгаються у ф. 127 ЦД1АК Укра!ни дають змогу здшснити !х розподiл, згiдно шформативно! насиченостi (табл.1)
Таблиця 1. Кшькюний розподiл доповiдей i рапорпв MicioHepiB, надiсланий до Ки!всько! консистори протягом 1904-1913 рр.__
Доповщ й рапорти i3 ведомостями вузько! iнформативно! насиченостi (мютять тiльки кiлькiснi данi) Доповщ й рапорти i3 вiдомостями розширено! iнформативно! насиченостi (мiстять детальний опис)
43 7
Анатз вщомостей дае можливють виявити тенденцiю розвитку та утвердження протестантського вчення серед православних вiрян у Ктвськш губерни. Певнi рапорти не обмеженi чисельними даними, е змютовно насиченими, i мiстять опис життя селян-протесташгв та членiв !х родин. Варто зазначити, що описи мiсiонерiв мають однобiчний та негативний характер висв^лення, однак, дозволяють заповнювати прогалини з ютори протестантського руху. Зокрема, у рапорт приходський священник с. Мончин негативно висвiтлюе життя мешканки села Олена Чернишово!, 44 рокiв, яка зi своею дочкою Ганною 8 роюв «уклонилась вiд православно! вiри та прийняла вчення духовних штундиспв, i, не дивлячись на неодноразовi повiдомлення, залишаеться упорною у сво!й оманi, и не ходить в приходський храм» [5,арк.15].
Рапорти та доповщ мiстять найбiльш цiнну шформащю щодо впливу протестантських громад, тенденцп !х поширення та обгрунтування мююнерсько! справи. Так, в одному iз рапорив священник, характеризуючи стан у м. Казатиш, зазначае про доцшьш методи мюп: «...перш за все, i головним чином, старанно! i коректно! боротьби з ним, шд належним керiвництвом, мiсцевих православних мирян (члени мюцевого Союзу Росiйського народу, що утворився в 1908 р.), а по-друге - широким розповсюдженням серед мюцевого населення, а почасти й у залiзничних по!здах, протисектантських i протикатолицьких брошур i листюв (одночасно ведеться боротьба i з католицтвом)» [7, арк.13зв].
Друга група складають вiдомостi, що мiстять статистичну шформащю щодо змш чисельностi ле! чи iншо! групи протестантiв. Документи ще! групи можна використовувати щодо аналiзу групово! належностi та релшйно! свiдомостi протестантiв сiльського населення Ки!всько! та Харкiвсько! епархi!. Зокрема, документи мютять даннi Бердичiвського, Василькiвського, Звенигородського, Кашвського, Радомишльського, Старобiльського, Уманського, Харювського, Черкаського повiтiв [5], [8], [11]. Слщ зазначити, що вiдомостi вiдрiзняються мiж собою, не мiстять ушфшованого зразка. Однi вiдомостi обмежуються шформащею про наявнiсть протестантiв в окрузi душ чоловiчо! та жiночо! статп, iншi - е бiльш шформативно насиченими, i надають даннi протесташгв по селах, !х прiзвища та данш усiх членiв родин, рш переходу до протестантизму або рш народження вже будучи членом протестантсько! вiри. Такi даннi мiстять щкаву iнформацiю з точки зору дослщження релiгiйно! свiдомостi мешканцiв повiтiв. Оскшьки вщомосп вiдображують кiлькiсний склад багаточисельних протестантських родини iз дiтьми, яю у несвiдомому вiцi за волею батьюв ставали протестантами [8,арк.21-23]. Отже, можна припустити, що мююнерська дiяльнiсть характеризуеться збором детально! iнформацi! щодо протестанлв, членiв родин та релшйних громад, а також дотриманням принципу статистичного зведення.
Третя група документiв окреслюе справи, порушеш проти протестантiв через окремi випадки. Звiтна документацiя цiе! групи надають щкавий матерiал для анатзу. Зокрема, щодо доповнення характерних рис мююнерсько! дiяльностi, яка стосувалась супроводженням протестанта пiд час судових справ та жорстким контролем. Наприклад, по завершенню однiе! iз подiбних справ зазначено: «Харювська Gпархiальна Рада з мююнерських справах, розглянувши, в зборах своему 2-го кв^ня цього року передання Духовною Консисторiею, при вщношенш вiд 30 березня цього року за № 4245, полщейське дiзнання про розбещення в штунду селянки Мари Стрельцово!, не знайшов шдстави до порушення справи про розбещення i постановив наказати парафiяльному священиковi Валкiвського району мати особливий нагляд за родиною Стрельцових» [6,арк.2-2зв.]. Приводом у порушенш справ слугували ди протестантiв, у яких мiсiонери вбачали загрозу. Так, в одному iз звiтiв священник зазначав: «Теперiшнiй час - штунди, чому всяке слово i дiя проти церкви i вiри не повинно залишатися часом в порожнечь Цим робиться тшьки для вiри пiдрив, а для шших спокуса. Нам священикам доводиться переносити не тшьки подiбну лайку, а й лайку материнську i навт побо!. У даний час слова i умовляння подiбним людям, так само i iншим злочинцям, не мае нiяко! сили i значення...» [9, арк.4-4зв.]. Опис у документ надае пiдстави припустити, що встановлення довiри для мiсiонерiв було важливим елементом !х роботи. Мююнерська дiяльнiсть вiдзначалась виваженiстю, а зв^на документацiя повинна була мiстити детальний опис ситуаци серед протестантiв та характеристику !х настро!в. Наприклад, в одному iз документiв Gпархiальна рада з мююнерських справ у Харювськш епархи надае вказiвку, що «.. ^яльнють Ради, вiдповiдно до самого призначення його - керувати справою боротьби з розколом-
сектантством, - виражалася в пристро! й забезпеченш мююнерсько! справи в парафiях епархп i у вказiвцi заходiв i способiв застосування !х в боротьбi з розколом-сектантством. З огляду на це Рада насамперед вимагала вщ парафiяльних священикiв сучасних i докладних повiдомлень про всiх бiльш-менш важливих подiях i настро!в у середовищi сектантiв i про ставлення до них православних» [10, арк.5 зв.].
Матерiали цie! групи надають також певну iнформацiю щодо шлюбних вщносин, позашлюбне спiвжиття протестантiв i вщношення владних органiв до цього. За рапортами священниюв порушувались справи з цього приводу, хоча не зазнавали кримшально! квалiфiкацi! [12].
Таким чином, модна констатувати, що зв^на документащя мiсiонерiв, що зберiгаeться у юторичному архiвi Укра!ни у м. Ки!в (ЦД1АК Укра!ни) та Державному архiву Харкiвсько! областi у м. Харюв (ДАХО) свiдчать про розгортання щлеспрямовано! дiяльностi щодо контролю, перевiрки та боротьби iз протестантськими осередками в укра!нських землях. Доповiдi, рапорти, вщомосп надають уявлення про особливостi релтйно! свiдомостi укра!нцiв, допомагають з'ясувати настро!, оцiнки та думки протестантiв, а також визначити характер взаемоди мiсiонерiв та представникiв протестантських громад. Разом з тим, змют документiв дозволяе доповнити iсторичнi прогалини у висв^ленш аспектiв розвитку протестантського руху в укра!нських землях.
Проте, звiтна документащя мiсiонерiв, незважаючи на свiй вагомий шформативний потенцiал, е лише частиною джерельно! бази дослiдження проблеми пол^ики щодо протестантського руху в Укра!ш.
REFERENCES
1. Klibanov. A.I. (Ed). (1989). Russian Orthodoxy: milestones of history. Moscow: publishing political literature.
2. Lyubaschenko V.I. (1998). Protestantism in Ukraine: genesis, structure, place in socio-cultural processes. (Abstract of PhD thesis), Kyiv.
3. Oprya I.Y. (2006). The stanovische that activity of the piopian protestant communities of the right bank of Ukraine (1900-1917). (Abstract of PhD thesis), Kyiv.
4. Sitarchuk R.A (2009). Seventh-day Adventists in the Ukrainian lands of the Russian Empire: historical and political aspect (second half of the XIX century - 1917). (Abstract of PhD thesis), Kyiv.
5. Statements about persons of Orthodox confession, which came into sectarianism and splittism. (1908). CSHAUK (Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv). F. 127. - Op. 1005. - F. 67.
6. The case of seduction of a peasant woman in the village of Vysokopolye of the Valkovsky district by Maria Streltsova. (1902). SAKHR (State Archives of Kharkiv region). F. 40. - Op. 71. - F. 101.
7. The case of the spread in the Kiev diocese of sectarianism and the fight against them. (1911). CSHAUK (Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv). F. 127. - Op. 1005. - F. 117.
8. The case of the spread of sectarianism in the Kyiv province and the fight against them. (1912). CSHAUK (Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv). F. 127. - Op. 1005. - F. 130.
9. The case of a local peasant Berlovsky on the gathering allowed himself to speak disrespectfully of the church and the parish priest. (1902). SAKHR (State Archives of Kharkiv region). F. 40. - Op. 71. - F. 166.
10. The case of the delivery of information to the Governor of the Province on the state of schism and sectarianism in the Kharkov diocese. (1904-1905). SAKHR (State Archives of Kharkiv region). F. 40. - Op. 71. - F. 1702.
11. The case of sectarians and shtundists living in the parish. (1906). SAKHR (State Archives of Kharkiv region). F. 40. - Op. 71. - F. 2105.
12. The case of the marriage of the shtundist, the peasant Mitrofan Romanenko, with the shtundist Anna Portolina (1901). SAKHR (State Archives of Kharkiv region). F. 40. - Op. 82. - F. 18.
