CC BY
41
Conclusions regarding the relevance of the database researched are made by the authors of the article.
Key words: abstract database, citation index of scientific articles, Google Scholar, scientific databank.
УДК 26:316.77(045)
С. В. Филипчук
МЕД1А-ПРОСТ1Р ЯК РЕФЛЕКС1Я КУЛЬТОВО! I ПОЗАКУЛЬТОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ХРИСТИЯНСЬКИХ КОНФЕС1Й
У cmammi проанал1зований мед1а-прост1р, в якому представлена культова i позакультова dimbHicmb християнських конфест сучасног Украгни. Розглянутi особливостi комумкацт християнських конфест у медтованому, медiатизованому та медiапросторах.
Клю^о^^ слова: медiа-простiр, культова i позакультова дiяльнiсть, УПЦ МП, УПЦ КП, УГКЦ, протестанти.
Сучасна шформацшна епоха викликае радикальш трансформаци християнства в праксеолопчнш сферь Культова i позакультова дшльнють сучасних християнських конфесш рефлексуе в медiа-простiр. Вiдтак актуальним е аналiз та виявлення особливостей представлення церков у конфесiйному та свгтському медiа-середовищi через вузловi теми суспшьно-релНйного дискурсу.
У сферi гумаштаристики працюе чимало науковцiв, якi студшють взаемовiдношення релМ та медiа. Так, А. Бойко дослщжуе багатовекторну сферу релЫйно'1 журналiстики, М. Балаклицький вивчае медiатизацiю протестантизму, Ю. Гавриш студше релiгiйний дiалогiзм у нових медiа Украши, О. Задоянчук вiдстежуе особливосп сприйняття УПЦ МП у медiа, Г. Гадьовивчае медiа-стратеrii католицько'1 церкви в штернет та iн.
Поняття медiа-простору е мiждисциплiнарним, вiдтак у гумаштарних науках аналiзуються рiзнi смисловi вiдтiнки цього феномена. Соцiологiчний тдхщ акцентуе на соцiальнiй природi комушкацп в цiлому i розглядае медiа-простiр як середовище, у рамках якого вщбуваються соцiальнi комушкацп, вивчае проблеми впливу медiапростору на суспiльство, а сам медiа-простiр розумiе як сукупнють засобiв суспiльних комунiкацiй, якi впливають на громадянську свiдомiсть (Г. Зиммель, П. Бурдье, О. М. Астаф'ева, Т. В. Пискун). Психолопчна наука наголошуе на особливостях людського характеру i психiки в рiзних аспектах функщонування медiа -простору, а сам медiа-простiр трактуе як сукупнють засобiв впливу на особистiсть (С. Н. Волкова, Г. М. Маклюен). Теорiя журналiстики акцентуе на практичних аспектах функщонування засобiв мас-медiа, а сам медiа-простiр окреслюе як сукупнють ЗМ1 та масово'1 шформаци (М. I. Бурич, I. А. Смушкова) [3]. Актуальним е звернення саме до фшософського визначення (В. О. 1льганаева), адже такий пщхщ забезпечуе вивчення медiа-простору в контекстi поняття медiа-дiяльностi -це багаторiвнева сощально-комушкацшна (iнформацiйна) структура, особливим чином оргашзована соцiальна система, що складаеться з рiзних рiвнiв i виконуе функщю iнформацiйного супроводу всiх сторiн життя суспiльства всiма можливими медiа-засобами [4].
У науковш лiтературi з сощальних комунiкацiй також iснуе проблема
спiввiдношення i можливого ототожнення понять «медiа-простiр» та «медiа-середовище». Вiдтак «медiа-середовище» - це система сощальних iнститутiв, комунiкацiйних мереж i соцiальних суб'eктiв, що е частиною соцiального простору, в якому вщбуваеться соцiальна комунiкацiя, що втiлена в дiяльностi будь -яких видiв медiа з метою передачi шформаци для широкого кола рецитенпв [6, с. 78].
Людська дiяльнiсть та мiжособистiсне спiлкування в суспiльствi реалiзуеться в сощальному просторi, який е 1'хньою фундаментальною умовою i мае чимало сегменпв, пiдпросторiв, зокрема релiгiйний та шформацшний. Дiяльнiсть християнських конфесiй у и культових та позакультових сферах характеризуеться рефлексiею в украшський та свгговий медiа-простiр. Це закономiрний процес, адже релЫйна дiяльнiсть посiдае особливе мюце в системi сустльно! дiяльностi. Вивчення феномену медiа-простору i його релЫйного, християнського, сегменту тiльки стае предметом дослщження украшськох релЫезнавчо! науки.
Культова дiяльнiсть християнських конфесiй зосереджена навколо й засобiв: храму чи молитовного будинку та всього, що знаходиться в його просторь Формально вона представлена лгтурпею/богослужшням, молитовними практиками, церковним ством, здшсненням ташств тощо. Рефлексiею в медiа-простiр ще! сфери дiяльностi християнських конфесiй е прямi трансляци богослужiнь, що властиве вам християнським конфеаям.
Так, православнi вiряни УПЦ МП мають можливiсть слухати он-лайн-транслящю через рiзнi носи з штернет-ресурав Свято-Успенсько'1 Поча'1всько'1 та Киево-Печерсько'1 лавр. Святковi лпургп - рiздвянi, пасхальнi - транслюються в прямому ефiрi телеканалами «1нтер» та «Глас», а також розмщеш на 1'хшх YouTube-ресурсах. Безсумнiвно, що важливим засобом релЫйно'1 дiяльностi е культова будiвля. Знаходячись у нiй, хай навпъ через посередництво технiчних засобiв, людина потрапляе у специфiчну зону сощального простору, опиняеться в кардинально шшш життевiй ситуаци. Результатом релЫйнох дiяльностi мае бути задоволення релiгiйних потреб шдивща. Утiм чимало присутнiх на лпургп через он-лайн висловлюють невдоволення коментуванням священноди, адже, на 1хню думку, голос коментатора заважае 1'м чути хоровий спiв i перебувати в молитвi та нiвелюе '1хнш духовний настрiй. Така iндивiдуальна культова дiяльнiсть, хоча й не безпосередньо з групою вiрних у храм^ доступна вiруючим iз високим рiвнем релiгiйних переконань, iз хорошим знанням релЫйних текстiв, видiв i способiв культово'1 дiяльностi.
Прямi трансляц11 урочистих богослужшь у Свято -Володимирському кафедральному соборi Киева, якi очолював Предстоятель УПЦ КП Патрiарх Фiларет, вели бшьшють загальноукра'1'нських телеканалiв. Такi трансляцп фiксують вiд 5 до 20, а деякi навiть i 115 тисяч переглядiв, що засвiдчуе секулярну тенденщю до вiртуалiзацii релiгii. РелЫйш мотиви та стимули участi в такш формi культово'1 дiяльностi е т ж самi, що й для вiрянина, який фiзично присутнш на лiтургii в храмi: релЫйна вiра, релiгiйнi почуття, потреби, прагнення, очжування, але реалiзуються вони з шшими мiрами глибини й зануреносп в культову дiю.
УГКЦ також здшснюе свою медiа-дiяльнiсть у культовш сферi через пряму трансляцiю богослужшь. Зокрема, рiздвяне богослужiння з Патрiаршого собору Воскресiння Христового та проповщь Глави УГКЦ Святослава наживо транслювали «5 канал», «^к» та «ЖивеТБ» (кiлькiсть переглядiв на YouTube-каналi 1,5 -15 тисяч, що залежить, зокрема, вщ часу запису). РКЦ в УкраНш через власну шформацшну структуру КМЦ органiзовуе й готуе проведення трансляцш, надае коментаторiв для рiздвяних i пасхальних богослужiнь iз Ватикану на украшському телебаченнi «UA: Перший», «5 канал», а також на греко-католицькому «ЖивеТБ» [9]. Навпъ у такш
дистанцiйованiй формi засобами культово! дiяльностi е храм, релiгiйне мистецтво тощо. Водночас через таке споглядання може дiяти прагнення iндивiда задовольнити в релЫйнш дiяльностi й нерелЫйш потреби - естетичнi, комунiкативнi тощо.
Украшсью протестанти з-помiж iнших християнських конфесш лщирують у використаннi прямих трансляцш богослужiнь iз душпастирською та мiсiонерською метою. Вiдомо, що культ iз погляду змiсту - це «драматизащя релiгiйного тексту», що характеризуеться вiрувальним вiдношенням та повторювальнiстю. Для протестант!в особливо характерно особисте занурення в текст Бiблii, адже це вiрнiсть реформаторському принципу Sola Scriptura, а також головний засiб мююнерсько! форми дiяльностi в культовiй сферь Вiдтак засадничим у протестантському богослужшш е саме проповiдь - тлумачення Писання, практичне застосування бiблiйних постула^в для ситуаци «тут i тепер», яка е реальнiстю для вiрних.
Вiдомо, що в культовiй дiяльностi вiдбуваеться спiлкування вiруючих один iз одним, вона е засобом згуртування релЫйно! спiльноти. Найбiльш наповненi храми вiрянам саме пiд час християнських свят Рiздва, Хрещення, Стрiтення, Пасхи, Свято! Трiйцi та iн. Так, соцюлопчш дослiдження фiксують цю тенденщю: тiльки на релiгiйнi свята з 2000 по 2016 рр. храми вщвщувало 52% украшських громадян, щотижня присутнi на лпургп - 17,7%. Водночас на 2016 р. вiруючими себе вважають 70,4% украшщв, православними 65,4%, греко- i римо-католиками 6,5% i 1%, протестантами 1,9%, а 24,3% щентифшують себе «просто православними» [11, с. 27, 31-32]. Приватна, «домашня» релЫйнють, коли «^ра глибоко в серщ», знаходить вияв у дистанцшванш вiд безпосередньо'1 присутностi в храм^ вiдтак перегляд трансляцiй святкових та шших богослужiнь задовольняе потреби секуляризовано! людини.
Рiзновидами практично! позакультово! дiяльностi християнських конфесiй е: мiсiонерство, евангелiзацiя, соцiальнi комушкацп, катехизацiя, богословська та професшно зорiентована освiта, душпастирювання (дiтяча, пiдлiткова, молодiжна робота, отка подружжя), волонтерство в рiзновекторнiй та рiзнорiвневiй соцiальнiй роботi, капеланство (вшськове, пенiтенцiарне, спортивне), бiоетика й медичш проекти, органiзацiйна та керiвна дiяльнiсть у релiгiйних органiзацiях, iнституцiях, мiжконфесiйних та мiжрелiгiйних радах та ком^етах, видавнича дiяльнiсть, культурно -мистецью проекти тощо. Цi та iншi напрями позакультово'1 дiяльностi рефлексують у медiа-простiр через воцерковлене i невоцерковлене середовище засобами друкованих та електронних ЗМГ.
У нашому дослiдженнi для виявлення головних комушкативних точок, ко^ християнськi конфеси як продуценти актуалiзують в украшському суспiльствi через власну культову та позакультову дiяльнiсть, ми будемо спиратися на модель медiа-простору дослщнищ С. Г. Им, яка видшяе такi три його вимiри: 1. Медiйований простiр - це «переданий», репрезентований через посередництво ЗМГ проспр; 2. Медiатизований проспр - це будь-який тип сощального простору, який передбачае використання медiа чи/або перебувае пiд його значним впливом; 3. Проспр медiа - це матерiальний простiр мас-медiйних мереж i потокiв. Отож, якщо медшований простiр спiввiдноситься iз контентом, медiатизований - iз середовищем його поширення i використання, то медiйному простору вщповщають канали виробництва i передачi iнформацii, тобто самi медiа i система взаемозв'язку мiж ними [11, с. 41].
Воцерковлений чи невоцерковлений шдивщ, який живе в шформацшному суспшьсга, сприймае соцiальний простiр через посередництво медшованого простору, який наповнений медiа-образами та медiа-текстами, що окреслюють реальнiсть. 3i свiтського боку, медшований проспр наповнений здебiльшого неякiсною, що тяжiе до сенсацiйностi, спрощеною, стереотитзованою, заполiтизованою iнформацiею про
конфесiйне життя. З шшого, конфесiйного середовища, «традицшно склалося так, що комушкащя Церкви та ïï вiрян мала характер комушкацп-розсшвання, оскшьки зь.. сторони Церкви була директивною» [2, с. 146]. Ут1м ситуащя змiнюeться, оскiльки церкви для забезпечення сво'1'х соцiальних комунiкацiй активно залучають засоби електронних медiа: соцiальнi мережу спецiалiзованi сайти, що вiдстежують релЫйне життя Украши i свiту, офщшш сайти церков тощо. Новiтнi медiа завдяки iнтерактивнiй взаемоди мiж аудиторieю та церковними продуцентами стають тим мютком, як пише дослiдниця Ю. Гавриш, на якому зароджуеться новий тип комушкацп мiж церквою та сустльством - комунiкацiя дiалогу [2, с. 147]. Вщтак через призму ЗМК окреслимо перелiк вузлових тем, яю в медiйованому просторi вщображають вектори дискурсу мiж церквою та сустльством.
Так, iз 2008 р. тема святкування хрещення Кшвсько'1" Рус е однiею з провiдних у суспшьно-релЫйному життi краши. Головнi святкування вщбулися 2008 р. (1020-лптя), 2013 р. (1025-рiччя) i заплановаш на 2018 (1030-лiття), хоча щороку православнi церкви здiйснюють молебнi на Володимирськш гiрцi, хреснi ходи, iншi церковнi заходи (примiром, молодiжнi рок-концерти УПЦ МП). Це свято прописало в дискурс мiж церквою i державою таю ключовi повiдомлення: 1. необхщнють об'еднання украшського православ'я у единш Помiснiй украшськш церквi (УПЦ КП, УГКЦ, президент В. Ющенко); 2. Хрещення Кшвсько'1" Русi - це «духовна купшь» единого схщнослов'янського народу: мiфологеми «русского мира» (РПЦ, проросiйське крило УПЦ МП, В. Янукович). Це свято в шформацшному просторi ще бiльше протиставило УПЦ МП та УПЦ КП, i навпъ «сам факт звернення УПЦ до полпиюв iз проханням не використовувати Хрещення Рус для тару свщчить про те, що Церква починае усвщомлювати загрозливу ситуацiю. «Це не полтична подгя, хоч i святкування церковно-державне», - зауважив протоiерей Г. Коваленко, прес-сткер Предстоятеля УПЦ» [7].
Тенденцш до полпизаци релМ у контекстi теми хрещення Кшвсько'1' Русi (2013 р.) засвiдчило нагородження В. Януковичем, тодштм президентом Украши, патрiарха Кирила орденом Ярослава Мудрого I ступеня, у вщповщь президент Росшсько'1' Федераци В. Путiн нагородив митрополита Володимира орденом Олександра Невського. Водночас на конференци «Православно-слов'янсью цшносп -основа цивiлiзацiйного вибору Украши» В. Путш пiдкреслював, що «Роая, Украша i Бiлорусь становлять единий проспр, який об'еднують спiльнi духовн цiнностi». Вiдтак власне медiйного вщображення церковно'1' сутi хрещення Русi в свпському медiа-просторi не було [7].
Украшсью протестанти потужно заявили про себе в украшському медiа-просторi через проект R500, приурочений до 500^ччя святкування европейсько'1' Реформаци. Були здшснеш рiзноманiтнi заходи та активносп, зокрема: молитовнi снiданки з представниками влади й освпи, науковi конференци, благодшницью акци, концерти духовно'1' музики, виставки, кругл столи, вело- та автопроб^и, святкування християнських свят, Нацюнальний день молитви за Украшу, тематичш публшаци в провiдних украшських виданнях, теле- та радюпередач^ документальнi фшьми тощо, якi наповнили собою проспр соцiальних комунiкацiй протестантiв. Цi та iншi заходи були покликанi актуалiзувати в украшському iнформацiйному просторi в контекст евроiнтеграцiйного вектору розвитку Украши тематику п'яти реформацшних sola, що змшили соцiальний, економiчний, культурний та духовний проспр Свропи. Двi найбiльшi поди в рамках R500 - це День Подяки (17 вересня 2017 р.) та Всеукрашський рiздвяний флешмоб «Украша та свiт святкують Рiздво Христове разом» (25 грудня 2017 р.).
Засадничим повiдомленням, переданим через сощальш комушкацп протестантськими речниками проекту R500, було: укра'нське суспiльство сьогодш потребуе докорiнних реформ, вiдтак досвщ европейсько!' Реформаци може бути для Укра'ни дороговказом та «дорожньою картою» змш, у пiдвалинах яких мае бути саме духовне вщродження. Водночас через проект R500 протестанти, здебшьшого йдеться про 1'хне нове поколшня перiоду незалежно!' Укра'ни, яке не мае за сво'1'ми плечима радянського минулого, сповненого переслщувань та остраюзму через релiгiйнi погляди, вiдтак захисного iзоляцiонiзму вiд суспiльства, прагнуть активно залучатися в ус сфери життя суспiльства й використовувати 1'х як майданчики для мюшно!' проповiдi.
Попри значш набутки в рiзних сферах життя укра'нського суспiльства, свiтський медiа-простiр належним чином не вiддзеркалив, як би того волши самi протестанти, головне повщомлення проекту R500. Прикладом, на День подяки 17 вересня 2017 р. конфесшш медiа-працiвники нарахували 150 тис. чоловж на головнш площi Киева, втiм цей факт не став шформацшним приводом для свггських телевiзiйних та iнших медiа. Натомiсть це викликало хвилю обурення в середовищi протестантiв (пост у Facebookмедiйника Р. Кухарчука, блог на «Украшсью правдЬ> полiтолога В. Уколова та ш.), що, мовляв, свпсьм ЗМ1 продовжують радянську традицiю табуювання теми присутностi протестантiв у суспшьному життi Укра'ни. Саме цi повщомлення вщ протестантських речникiв, якi, завдяки штерактивносп новiтнiх медiа, стали шформацшним приводом у медiа-просторi й порушили проблему професшносп соцiальних комунiкацiй протесташив. Так, О. Кулигiна зазначае: «Ключовими повiдомленнями пiсля Дня Подяки стало... невмшня протестантiв будувати стосунки з медiа, бути зрозумiлими для зовшшшх аудиторш» [8].
Цi два приклади - святкування хрещення Кшвсько!' Русi та проект R500 -шюструють, що ЗМК не лише вщображають перебiг суспiльно-релiгiйних подш у медiа-просторi, але й певним чином маркують 1'х. Це позначення спонукае зовшшш й внутрiшнi аудитора церковних комунiкацiй сприймати цi поди/мюця в образах i смислах, яю для них визначили медiа-працiвники з конфесшного чи свiтського медiа-середовища. Так, прив'язка до Киева (столищ, мюця) в ситуац11' зi святкуванням хрещення Кшвсько'1' Русi необхiдна для сощальних комунiкацiй православних i католицьких конфесш як демонстращя 1'хнього прагнення до загальноукрашського статусу (зокрема, ЗМ1 зафiксували/розтиражували в медiа-просторi молебнi на Володимирськш гiрцi, у знакових для украшсько'1' церковно'1' iсторii храмах: Михайлiвському Золотоверхому соборi, Соф11 Киiвськiй, Киево -Печерськш лаврi, в яких брали участь очшьники конфесiй, вiдомi полгтики та вiряни тощо). Утiм динамжа релiгiйноi мережi засвiдчуе, що жодна православна чи католицька конфеая гомогенно не покривае своею присутнютю ва областi Укра'1'ни. Водночас проведення на головнш площi Киева Дня Подяки та Святкування Рiздва 25 грудня украшськими протестантами також засвiдчуе '1'хне прагнення через медшований проспр продемонструвати «тут-i-тепер» власну щентичнють у контекстi сучасно! суспiльно-релНйно! iсторii Украхни.
Медiатизацiя релiгii, як елемент моделi медiа-простору, - це процес зростання ролi ЗМ1 в рiзних сферах релiгiйноi дiяльностi. У сьогоденш пiд впливом медiа вщбуваються значнi трансформацП християнства, адже комушкацп прописують й актуалiзують для християнських конфесш та '1хшх аудиторiй щоденну й вiддалену буттеву проблематику, репрезентують речникiв, якi говорять вiд iменi церкви. Доречно також буде зауважити, що соцюлопчш дослщження фiксують найвищу довiру укра'нських громадян саме до ЗМ1 та церкви (Церквi довiряють 64,4%, ЗМ1 -48,3% [13]).
Дослщник М. Балаклицький узагальнив напрацювання зарубiжних та укра'нських
учених у сферi медiатизацiï релМ. Вiдтак, цьому процесу притаманна: 1. проникненють рел№ через засоби комушкативних технологiй у всi сфери життя людини та суспiльства; 2. Медiатизацiя релМ - це частина процесу секуляризаци. Новiтнi медiа стирають меж мiж профанним i священним, роблять релЫю доступною; 3. Медiа не просто висвiтлюють i репрезентують релЫю. Вони взаемодiють iз нею в такий споаб, який змшюе обох [1, с. 55-56].
Медiатизований простiр сповнений рiзними векторами дискурсу мiж християнськими конфесiями та сустльством, в якому знаходить вщображення культова та позакультова дiяльнiсть церков. На основi аналiзу конфесiйного та свпського медiа-середовища виокремимо напрями/потоки медiйних рефлексш через праксеологiчний пiдхiд християнських конфесш сучасно'1 Украши.
1. «Церква - влада - суспшьство». Оцiнка подш Помаранчевого та Свромайдану, осмислення мюця церкви в громадянському спротивi, усвщомлення ролi церкви в суспiльствi як морального авторитета, «совют наци», виконання церквою пророчих функцш щодо дш влади (демонстрацiя ставлення до явища корупци, рецепцiя европейського вектора розвитку Украши i духовних ризиюв та переваг цього процесу тощо), прагнення до розбудови едино'1 Помюно'1 православно'1 церкви.
2. «Церква - вшна - суспiльство». Осмислення концепту «теолопя вiйни», феномен капеланства, досвiд пост военного душпастирювання, бачення волонтерства як мюшно'1 проповiдi та християнського обов'язку, сощальна допомога постраждалим внаслiдок военних дш, теми прощення i миротворства як рефлекая на суспiльно -полпичш реалп.
3. «Церква - цшносп - суспiльство». Праксеологiчний пщхщ християнських конфесiй до проблематики бюетики (аборти, евтаназiя, сурогатне материнство, щеплення, штучне заплiднення, палiативна допомога тощо), осмислення екологп довкiлля, тiла, душ^ напрацювання в освiтнiй сферi (конфесшна i свiтська освiта, еволюцiонiзм та креацюшзм, викладання курсiв духовно-морального спрямування в загальноосвпшх навчальних закладах тощо), амейш цiнностi в контекстi виклиюв сьогодення (подружжя, розлучення, одностатевi стосунки, виховання дней, ювенальна юстищя тощо).
4. «Церква - культура - суспшьство». Роль християнських цшностей у розвитку украшсько'1 культури, рецепщя церквою рiзних мистецьких форм для власно'1 керигми.
5. «Церква - iншi релiгiï - суспiльство». Форми екумешзму та мiжрелiгiйного дiалогу в сощальному просторi Укра'1'ни, ставлення укра'1'нських громадян i християнських оргашзацш до шших релiгiй та конфесiй.
Простiр медiа, або медiйний простiр, як елемент нашо'1 робочо'1 моделi медiа-простору - це матерiальний простiр мас-медшних систем i потокiв, що наповнений каналами виробництва i передачi шформацшних повiдомлень, тобто це самi ЗМ1 i система взаемозв'язку мiж ними. РелЫйш ЗМ1 - це друковаш (газети, журнали, бюлетенi, книги тощо), електронш (телебачення та радiомовлення) та мережевi медiа (iдеться про багатофункцюнальну систему iнтернету, що е штерактивним майданчиком для комунiкацiï), котрi засноваш релiгiйними органiзацiями та мають безпосереднш або ж опосередкований релiгiйний контент та виконують свпоглядну й мiсiйну функцй в релiгiйних соцiальних комушкащях.
За звiтом Мiнiстерства культури Украши на 1 ачня 2017 р. християнських ЗМ1 рiзних типiв налiчувалося близько 500 одиниць, iз них УПЦ МП володiе 135 медiа, УПЦ КП - 48, УАПЦ - 12, УГКЦ - 58, РКЦ в Украïнi - 19, баптисти - 25, п'ятидесятники - 63, адвентисти - 22 [5]. Як засвщчують результати соцопитування, здшсненого компашею Research&Branding Group, сьогоднi найпопулярнiшими серед
украшщв ЗМ1 е телебачення та штернет. Так, приблизно 9 з 10 дорослих громадян Украши бГльш-менш регулярно отримують новини за допомогою телебачення, а близько половини - через штернет. Переваги, яю украшщ вiддають окремим ЗМ1 певною мiрою пов'язанi з вiком, рiвнем освГти та сферою зайнятостi [10]. Вщповщно до iншого опитування, здiйсненого 2016 р. 1нтерньюз у рамках проекту USAID «У-МедГа» щодо споживання ЗМ1, виявлено, що близько 67% респондент використовують iнтернет для отримання новин, порiвняно iз 64% 2015 р. Кшькють украшщв, якi повiдомили, що дивляться новини по ТБ, скоротилася з 89% 2014-го до 81% 2015-го та 79% 2016-го [12].
Отже, культова та позакультова дiяльнiсть християнських конфесш рефлексуе в украшський i свповий свпський та релшшний медiа-простiр, моделлю якого е таю сегменти: медшований, медiатизований та проспр рiзних типiв ЗМ1. Цi рефлексп, зокрема прямi трансляцГï богослужiнь, посилюють процес вГртуалГзацп релiгГï.
Медiйований проспр характеризуеться явищем полпизаци релшп та сакралГзацп полпики, особливо це стосуеться вщображення дискурсу мГж православними церквами i суспшьством щодо €дино'1' помюно'1' православно'1' церкви й векторiв внутршнього i зовшшнього розвитку Украшсько'1' держави. Водночас медiа, повщомляючи про сустльно-рел^шш поди, певним чином маркують ïx, що детермiнуе сприйняття цих подш i образiв зовшшшми й внутршшми аудиторiями.
У медiатизованому просторГ вщображаеться дГяльнють християнських конфесiй через тематичш блоки рефлексш, як аудитора отримують через канали медшного простору, зокрема через чисельш християнсью ЗМ1 рГзних тишв (друковаш та мережевГ медГа).
Список використаноУ л1тератури
1. Балаклицький М. А. МедГатизащя протестантизму в Укра'1'ш 1991-2010 рокГв / М. Балаклицький; вщп. ред. А. А. Бойко. - Харюв : Харювське юторико-фшолопчне товариство, 2011. - 375 с. ; Balaklytskyi M. A. Mediatyzatsiia protestantyzmu v Ukraini 1991-2010 rokiv / M. Balaklytskyi; vidp. red. A. A. Boiko. - Kharkiv : Kharkivske istoryko-filolohichne tovarystvo, 2011. - 375 s.
2. Гавриш Ю. С. ДГалопзм у нових медГях Украши як зааб сощальних комушкацш: релшшний аспект : дис. ... канд. наук Гз сощальних комушкацш : спец. 27.00.04 / ЮлГана Степашвна Гавриш; ЛьвГвський нащональний ушверситет Гм. I. Франка. - ЛьвГв, 2016. - 215 с. ; Havrysh Yu. S. Dialohizm u novykh mediiakh Ukrainy yak zasib sotsialnykh komunikatsii: relihiinyi aspekt : dys. ... kand. nauk iz sotsialnykh komunikatsii : spets. 27.00.04 / Yuliana Stepanivna Havrysh; Lvivskyi natsionalnyi universytet im. I. Franka. - Lviv, 2016. - 215 s.
3. Грицай С. Архгтектошка сучасного медГапростору [Електронний ресурс] / С. Грицай // Вюник книжково'1' палати. - 2012. - № 5. - С. 26-30 . - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2012_5_5 ; Hrytsai S. Arkhitektonika suchasnoho mediaprostoru [Elektronnyi resurs] / S. Hrytsai // Visnyk knyzhkovoi palaty. - 2012. - № 5. -S. 26-30 . - Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2012_5_5
4. Грицай С. В. Визначення поняття «медГа проспр» з позицш мГждисциплшарного пщходу [Електронний ресурс] / С. В. Грицай // Вюник Харювсько'1' державно'1' академи культури. - 2012. - Вип. 36. - С. 235-243. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/hak_2012_36_27 ; Hrytsai S. V. Vyznachennia poniattia «media prostir» z pozytsii mizhdystsyplinarnoho pidkhodu [Elektronnyi resurs] / S. V. Hrytsai // Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury. - 2012. - Vyp. 36. - S. 235-243. -Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/UJRN/hak_2012_36_27
5. Даш Департаменту у справах релшш та нащональностей Мшютерства культури
Украши : Форма 1. Звгг про мережу церков i релЫйних органiзацiй в Укра'ш станом на 01.01.2017 р. // РелЫйно-шформацшна служба Украши. - Режим доступу : https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr2017/67269 ; Dani Departamentu u spravakh relihii ta natsionalnostei Ministerstva kultury Ukrainy : Forma 1. Zvit pro merezhu tserkov i relihiinykh orhanizatsii v Ukraini stanom na 01.01.2017 r. // Relihiino-informatsiina sluzhba Ukrainy. - Rezhym dostupu :
https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr2017/67269
6. Дженжебiр О. М. Поняття «медiасередовище» у сучаснiй науцi про сощальш комушкацп / О. М. Дженжебiр // Укра'нське журналiстикознавство. - 2013. - Вип. 14. -С. 75-79 ; Dzhenzhebir O. M. Poniattia «mediaseredovyshche» u suchasnii nautsi pro sotsialni komunikatsii / O. M. Dzhenzhebir // Ukrainske zhurnalistykoznavstvo. - 2013. -Vyp. 14. - S. 75-79.
7. 1025^ччя Хрещення Рус у медiа: мiж офiцiозом i скепсисом / пщгот. М. Довженко // РелЫйночнформацшна служба Украши. - Режим доступу : https://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/53489 ; 1025-richchia Khreshchennia Rusi u media: mizh ofitsiozom i skepsysom / pidhot. M. Dovzhenko // Relihiino-informatsiina sluzhba Ukrainy,. - Rezhym dostupu : https://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/53489
8. Кулигша О. Коли медшний скандал тсля «Дня Подяки» гучтший, нiж сам «День Подяки». Кейс, вартий того, щоб увiйти у тдручники [Електронний ресурс] / О. Кулигша // РелЫйно-шформацшна служба Украши. - Режим доступу : https://risu.org.ua/ua/index/blog/~Olena/68326 ; Kulyhina O. Koly mediinyi skandal pislia «Dnia Podiaky» huchnishyi, nizh sam «Den Podiaky». Keis, vartyi toho, shchob uviity u pidruchnyky [Elektronnyi resurs] / O. Kulyhina // Relihiino-informatsiina sluzhba Ukrainy. -Rezhym dostupu : https://risu.org.ua/ua/index/blog/~Olena/68326
9. Медiа-центр Конференци епискотв РКЦ. - [Електронний ресурс] // Католицький Медiа-Центр. - Режим доступу : http://kmc.media/pro-nas.html; Media-tsentr Konferentsii yepyskopiv RKTs. - [Elektronnyi resurs] // Katolytskyi Media-Tsentr. - Rezhym dostupu : http://kmc.media/pro-nas.html.
10. Найбшьш популярними серед укра'нщв ЗМ1 е телебачення та 1нтернет : Детектор медiа. - Режим доступу: http://detector.media/infospace/article/123866/2017-03-07-naibilsh-populyarnimi-sered-ukraintsiv-zmi-e-telebachennya-ta-internet-research-branding-group^Naybil'sh populyarnymy sered ukrayintsiv ZMI ye telebachennya ta Internet : Detektor media. - Rezhym dostupu : http://detector.media/infospace/article/123866/2017-03-07-naibilsh-populyarnimi-sered-ukraintsiv-zmi-e-telebachennya-ta-internet-research-branding-group.
11. РелЫя i Церква в украшському суспшьство сощолопчне дослiдження [Текст] // Релiгiя, Церква, суспшьство i держава: два роки тсля Майдану. - К.: Центр Разумкова, 2016. - 44 ^Relihiya i Tserkva v ukrayins'komu suspil'stvi: sotsiolohichne doslidzhennya [Tekst] // Relihiya, Tserkva, suspil'stvo i derzhava: dva roky pislya Maydanu. - K.: Tsentr Razumkova, 2016. - 44 s.
12. Споживання ЗМ1 в Укрш'ш 2016 року. - Режим доступу : http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/research/spozhivannya_zmi_v_ukraini_2016_rok u_populyarnist_facebook_zrostae_dovira_do_rosiyskikh_media_znizhuetsya; Spozhyvannya ZMI v Ukrayini 2016 roku. - Rezhymdostupu : http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/research/spozhivannya_zmi_v_ukraini_2016_rok u_populyarnist_facebook_zrostae_dovira_do_rosiyskikh_media_znizhuetsya.
13. Ставлення громадян Украши до суспшьних шститулв, електоральн орiентацiï'. - Режим доступу: http://razumkov.org.ua/napryamki/sotsiolohichni-
doslidzhennia/stavlennia-hromadian-ukrainy-do-suspilnykh-instytutiv-elektoralni-oriientatsii-2; Stavlennya hromadyan Ukrayiny do suspil'nykh instytutiv, elektoral'ni oriyentatsiyi. -Rezhym dostupu : http://razumkov.org.ua/napryamki/sotsiolohichni-doslidzhennia/stavlennia-hromadian-ukrainy-do-suspilnykh-instytutiv-elektoralni-oriientatsii-2.
OraTra Hagmm.na go pegaK^i 15.10.2017
S. Fylypchuk
MEDIA SPACE AS A REFLEXION OF CULT AND OUT-OF-CULT ACTIVITIES OF CHRISTIAN CONFESSIONS
The cult and out-of-cult activities of Orthodox, Catholic and Protestant denominations are reflected in the Ukrainian and world media space, the model of which is the following segment - media space of various types of mass media.
The cult activity of Christian denominations is mostly represented in live broadcasts (in Internet resources) of worship in temples. Believers of the UOC MP, the UOC KP and the UGCC, who are in their own areas (home, office, or outside), but are not directly present in the temple, have the opportunity, through interactive broadcast of worships by sites, national radio and television channels, to satisfy their religious needs and to vary degrees of intensity of experiencing religious feelings. Such a form of an individual cult activity, when the believers are not directly present in the temple, allows them to experience and express religious beliefs, feelings, needs, aspirations, expectations with another degree of intensity, depth, and contemplation; through these modern technical means of communication the person can satisfy his / her aesthetic and communicative needs.
Ukrainian Protestants use live broadcasts of worships not only to meet their religious needs of their congregation, but they also do it with pastoral and missionary purpose for the outside audience. The Sola Scriptura principle is realized through personal study of the biblical text, so preaching, as the interpretation of the Scriptures, is the main means of the missionary form of the religious activity of the Protestant denominations.
Varieties of practical out-of-cult activities of Christian denominations are reflected in the media space through the confessional and secular environment with the use of printed and electronic media.
The media space is characterized by the phenomenon of politicization of religion and the sacralisation of politics, especially the reflection of the communication between Orthodox churches and society on the Single Local Orthodox Church and the vectors of the internal and external development of the Ukrainian state and the vision of the Orthodox denominations' place in this process. At the same time, the media, announcing social and religious events, mark them in some way, and this determines the perception of the events and images by external and internal audiences.
The media space reflects the activities of Christian denominations through such thematic blocks of reflections: "Church - Power - Society", "Church - War - Society", "Church - Values - Society", "Church - Culture - Society", "Church - Other Religions -Society". These reflections are delivered to the audience through the media channels, in particular through the numerous Christian media of various types (printed and network media).
Key words: cult and out-of-cult activities, media space, Protestants, UOC MP, UOC KP, UGCC.
