Відображення міфолого-релігійних уявлень про простір у фразеологічних одиницях з компонентом земля Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). № 3. 2011 г. С. 247-250.

УДК 811.161.2'373.7

В1ДОБРАЖЕННЯ М1ФОЛОГО-РЕЛ1Г1ЙНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРОСТ1Р У ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ОДИНИЦЯХ З КОМПОНЕНТОМ ЗЕМЛЯ

Лебедева Т.Н.

Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, г. Симферополь, Украина

E-mail: svetoniy@mail.ru

В статье исследуются фразеологические единицы с компонентом земля в этнолингвистическом аспекте. Проанализирован фрагмент языковой картины мира, в котором на уровне фразеологии отображаются мифолого-религиозные представления об одном из важнейших понятий бытия - пространстве.

Ключевые слова: фразеологическая единица, компонент, символ.

Постановка проблеми. Уявлення про проспр е суттевим фрагментом будь-яко! мовно! картини свггу. Специфшу феномену простору влучно сформулював Ю.М. Лотман: «Просторова картина свггу багатошарова: вона увiбрала в себе i мiфологiчний унiверсум, i наукове моделювання, i побутовий «здоровий глузд»... Унаслщок чого створюеться складний семiотичний мехашзм, який перебувае в постiйному русЬ> [4, 164]. Серед просторових характеристик, що позначають члену-вання простору й ставлення людини до цього членування, нами обрано архетип земля.

Проаналiзувати складову мовно! картини св^у, в якiй на рiвнi фразеологп вiдображаеться таке унiверсальне поняття, як проспр - мета запропоновано! робо-ти. Завдання розвiдки полягае в тому, щоб виявити й описати ФО з компонентом земля, що характеризують одне з найважливших категорш буття - поняття простору; довести, що мовна репрезентащя категорп простору грунтуеться на мiфологiчних i релiгiйних уявленнях, та з'ясувати вплив мiфологiчного мислення, релiгiйного свiтогляду на св^обачення сучасно! людини.

1з просторовою семантикою, точнiше з географiчним подшом, пов'язана, зок-рема, ФО земля об1тована в значенш «1зра!ль. Маеться на увазi територiя iзра!льсько! держави, яка розташована на землях древньо! Палестини» [3, 237]. Ви-токи ще! ФО походять з бiблiйно! оповiдi про вихiд евре!в з Сгипту.

Вiдповiдно до Святого Письма, Господь наказав Мойсею вивести iзраiльський народ з египетського полону «до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом» [Вихщ 3: 8], тобто багату i щедру. Пюля сорокарiчного походу вони дiсталися земл^ про яку Бог сказав: «Оце той Край, що Я присягнув Авраамов^ Iсаковi та Якову, говорячи: Насшню твоему Я дам його» [Повторення закону 34: 4]. Сьогодш на цiй землi розташована кра!на 1зра!ль, яка виникла внаслiдок багатовшового прагнення евре!в створити власну державу на територп, що належить, як гласить Бiблiя, !х пращурам. Об^ованою, тобто обiцяною, ця земля названа в посланш апостола Павла до евре!в: «Вiрою Авраам, покликаний на мюце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й шшов, не вiдаючи, куди йде. Вiрою вiн пере-бував на Землi Обiцянiй, як на чужш, i проживав у наметах з 1саком та Яковом, спiв-

спадкоемцями ле! ж обгтнищ» [Послання до евре!в 11: 8,9]. Саме тут, за припущен-ням дослiдникiв з ютори християнства, знаходилася кра!на Едемська - рай земний, насаджений самим Богом для перших людей. Для кожного християнина це мюце вважаеться священним. Сьогоднi раем земним називаемо благодатну мiсцевiсть, яка приносить задоволення та насолоду; мюце, де можна жити щасливо й безтурботно. Тлумачення бiблiйноl за походженням ФО рай земний, на наш погляд, вiдображае по-бутове, спрямоване на матерiальне, свiтобачення сучасно! людини.

Зi значенням простору, який знаходиться далеко, вживаемо ФО на край землг, [аж (хоч, геть)] на край земл1 (св1ту, свта), з тридев 'ятог земл1, за тридев 'ять (за тридесять) земель, за &м земель.

Компонент край у складi ФО на край землг пов'язаний з мiфологiчним сприй-няттям земл^ всесвгту. Край уявлявся нашим пращурам межею, але не власне ри-сою, рубежем, а стороною, мюцем, де заюнчуеться простiр. Ви^в походить з найдавнiших уявлень про землю як площину, за краями яко! простягаеться безмеж-ний океан i зверху накриваеться небесним склетнням [7, 355]. Подiбне сприйняття простежуеться в релiгiйному свiтоглядi. У Святому Письмi часто вживаються алегоричнi й образш вислови, що використовуються для опису землi й неба. Зокре-ма, видиме небо зображуеться в Бiблil як шатро чи намет: «Вш (Творець) небо простяг, мов тканину тонку, i розтягнув Вш його, мов намета на мешкання» [1са! 40: 22]; називаеться склетнням небесним, який сво!м нижшм краем торкався кра!в землi: «вщ кiнцiв неба аж до кшщв його» [Матвiя 24: 31], «вщ краю землi до край-неба» [Марка 13: 27] (пор. ФО на край земл1 ).

Синонiмiчною до ФО на край земл1 безперечно е ФО за тридев 'ять земель, яка вважаеться фольклорною за походженням. Висловом за тридев 'ять земель, у тридесятому царств/ починаеться не один казковий текст. Така початкова (шщальна) формула потрiбна казкарю для того, щоб зорiентувати слухача в простора Вона через стрункють, стшкють структури й форми, закршленють за жанром i мюцем у цьому жанр^ часту повторюванють i загальновщомють безперечно е «стабiльним казковим зворотом», а тим самим (незважаючи на думку деяких дослщниюв) нале-жить не до зворотiв змiнного типу, а до стшких словосполучень [5, 306]. Частше вживаеться подана ФО з дiесловами руху «!здити, шти, поспiшати».

Символiка компонента тридев'ять пов'язана зi стародавнiми вiруваннями в мапчну природу числа. Числа «три» i «дев'ять», якi входять до його складу, вважали-ся сакральними для багатьох народiв свiту й асощювалися з моделлю всесвiту (верх -середина - низ; початок - юнування - кшець), формулою для творення свiтiв тощо [8, 300]. Крiм того число тридев'ять належить до дев'ятирiчноl системи числення, що юнувала на Русi поряд iз десятирiчною, й означае «двадцять им» [7, 248]. Проте в казках, - як зазначае В.М. Моюенко, - цей виств вiддаляеться вщ точного числiвника й означае «дуже далеко». Дослiдження останнього часу показали, що слово тридев 'ять мае тшьки зовшшш ознаки чи^вника, хоч на справдi ним не е; а належить до обставинних при^вниюв зi значенням «дуже, безюнечно далеко» [9, 100-101].

У ФО за тридев 'ять земель «множиннють» земель створюе образ вщдаленосп вщ «свого» простору, унаслiдок чого метафорично образний змют ФО спiввiдноситься з далеким, невщомим, незасвоеним простором, який е потенцшно

248

В1ДОБРАЖЕННЯ М1ФОЛОГО-РЕЛ1Г1ЙНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРОСТ1Р У.

небезпечним для людини (пор. ФО хоч на край землг (свту, свта). Щцставою для такого твердження слугують найдавнiшi форми усвщомлення св^у - архетишчш опозицп «далеко - близько», «свiй - чужий». За тридев'ять земель - це незнайо-мий, хаотичний, «чужий» простiр, св^ хтошчно! сили. Людина, залишаючи «свш», рiдний, вiдомий, гармонiйно побудований проспр i тим самим, порушуючи умовну межу мiж свiтом «сво1'м» i «чужим», прирiкаe себе на випробування. Пригадаемо будь-який казковий сюжет: на кожному крощ позитивного героя (1вана-царевича, 1вана-дурака) пiдстерiгае небезпека, коли вш вирушае за тридев'ять земель - у царство Баби Яги, Кощея Безсмертного - персонажв, яю втшюють сили зла. Це мiсце знаходиться за ланами, за люами, за ршою, за горами, тобто далеко вщ свiту «сво!х». «Неназване мюце за тридев'ять земель, - вважае В. Айрапетян, - куди за1хали в однiй iз росiйських казок Заморишек i його брати й де живе зла Баба-Яга,

- це шше тридесяте царство» [1, 262-263]. Вщомий дослiдник фольклору В.Я. Пропп так само припускае, що за тридев 'ять земель - найменування царства мерт-вих, «того», «шшого» свiту [6, 18]. Учений подае й другу версда походження ФО. Деякi уривки казок, падбраш В.Я. Проппом, прямо називають, що за тридев'ять земель розташовано небесне сонячне царство, саме тому в казках переважае «золо-тий колiр як синонiм вогняностi» [6. 22]. До реч^ в iнтернет-ресурсах на тему «Ве-дичний погляд» неоднарозово тдкреслюеться, що за тридев'ять земель - це за ме-жею Сонячно! системи, в яку входять тридев'ять, тобто двадцять сiм планет.

Розглянут думки щодо походження вислову свщчать, що в сучаснiй ФО за тридев'ять земель закршилося значення дуже вщдаленого простору (навiть потойбiчного чи небесного свiтiв). Такий проспр сприймаеться як чуже, невiдоме, iнодi потенцiйно небезпечне.

Висновки та перспектива. Отже, у мiфолого-релiгiйному уявленнi земля характеризуе проспр: рщний простiр - вщ прададвсько!, батьювсько! землi, рщнизни - до географiчного подiлу - краши, планети в цiлому. У фразеолопчнш картинi свiту украшщв земля асощюеться з вiддаленим простором - на край землг або окремою територiею - земля обтована. Кшьюсно переважають ФО зi значен-ням простору, який знаходиться далеко.

Л^ература

1. Айрапетян В. Толкуя слово: опыт герменевтики по-русски / В. Айрапетян. - М.: Языки славянской культуры, 2001. - 484 с.

2. Ыбл1я або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповггу 1з мови давньоеврейсько! та грецько! на укра!нську наново перекладена.

3. Большой фразеологический словарь русского языка. Значение. Употребление. Культурологический комментарий /Отв. Ред. Телия. - 2-е изд. - М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2006. - 784 с.

4. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек - текст - семиосфера - история / Ю.М. Лот-ман. - Москва: Языки русской культуры, 1996. - 464 с.

5. Мокиенко В.М. Почему так говорят? От Авося до Ятя: Историко-этимологический справочник по русской фразеологии / В.М. Мокиенко. - СПб.: «Норинт», 2006. - 512 с.

6. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки / В.Я. Пропп. - СПб., 1996. - 59 с.

7. Русская фразеология. Историко-этимологический словарь / Соавт.: Бирих А.К., Мокиенко В.М.

- М: Изд-во "Астрель" / "АСТ" / "Хранитель", 2007. Изд. 3-е, испр., доп. - 928 с.

8. Словник символш культури Украши / За заг. ред. В.П. Коцура, О.1. Потапенка, М.К. Дмитренка, В.В. Куйбщи - К.: Мшетум, 2005. - 352 с.

249

9. Фелицина В.П., Мокиенко В.М. Русский фразеологический словарь. Более 800 выражений /

B.П. Фелицина, В.М. Мокиенко. - М.: Эксмо-Пресс, 1999. - 400 с.

Лебедева Т.М. Ввдображення м1фолого-рел1гшних уявлень про проспр у фразеолог1чних одиницях з компонентом земля / Т.М. Лебедева // Вчеш записки Тавршського национального ушвер-ситету îm. В. I. Вернадського. Серiя «Фшолопя. Соцiальнi комунжаци». - 2011. - Т. 24 (63), № 3. -

C. 247-250.

У статт досладжуються фразеолопчш одиницi з компонентом земля в етнолшгвгстичному аспек-Ti. Проаналiзовано фрагмент мовноï картини свiту в якш на рiвнi фразеологiï вiдображаються мiфолого-релiгiйнi уявлення про одне з найважливших понять буття - просторi. Ключовi слова: фразеологiчна одиниця, компонент, символ.

Lebedeva T.N. Display of mythological and religious conceptions of space in phraseological units with the component of the earth / T.N. Lebedeva // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2011. - Vol. 24 (63), No 3. - P. 247-250.

This article explores the phraseological units with the component of the earth in their ethnic and linguistic aspect. Analyzed fragment of the language picture of the world, in which the level of phraseologies are displayed mythological and religious conceptions about one of the most important concepts of life - space. Keywords: phraseological unit, component, character.

Поступила в редакцию 01.09.2011 г.

250