CC BY
7
"Sotsialno nezashchishchennyye gruppy naseleniya: otdel-nyye voprosy: analiz khoda obespecheniya gendernogo ravenstva i sotsialnogo razvitiya: novyye tendentsii i problemy. Mezhdun-arodnyy dokument" [Socially unprotected groups: selected issues: analysis of the progress of gender equality and social development: new trends and challenges. The international document]. http://ru.belbsi.by/rights/library/library_list?lid=1084
United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2015). Trends in International Migrant Stock: The 2015 revision (United Nations database, POP/DB/MIG/Stock/ Rev. 2015). Table 1-6.
"United Nations High Commissioner for Refugees, Global Trends: forced Displacementin 2015 (Geneva, 2015)". www.unhcr.org
"World Data Atlas" https://knoema.com/atlas?origin=knoema.ru Yurchenko, S. A., and Yurchenko, Ye. Ye. "Demograficheskiye protsessy na Ukraine: Realii i perspektivy (na primere Kharkovskoy oblasti)" [Demographic processes in Ukraine: Realities and prospects (by the example of the Kharkov region)]. In Perspektivy skoordiniro-vannogo sotsialno-ekonomicheskogo razvitiya Rossii i Ukrainy v obsh-cheyevropeyskom kontekste, 483-491. Moscow: RAN. INION, 2014.
Yurchenko, S. A., Yurchenko, Ye. Ye., and Vorkuyeva, Ye. A. "Osobennosti mezhdunarodnoy migratsii naseleniya v Yevrope na sovremennom etape" [Features of international migration of the population in Europe at the present stage]. Problemy ekonomiki, no. 2 (2017): 61-69.
УДК 338:504(477) П 64
В1ДНОВЛЮВАН1 ДЖЕРЕЛА ЕНЕРП! «ЗЕЛЕНО1» ЕКОНОМ1КИ -СУЧАСНИЙ ЗАГАЛЬНОСВ1ТОВИЙ ТРЕНД
© 2017
ШУБА О. А.
УДК 338:504(477) П 64
Шуба О. А. Вщновлюваш джерела енерги «зелено!» економши - сучасний загальносвгговий тренд
Метою cmammi е досл/дження сучасного стану використання в/дновлюваних джерел енерги в окремих рег/онах св/ту. Проанал/зовано сучасний стан використання в/дновлюваних джерел енерги (г/дро-, сонячноi та енерги в/тру) у виробництвi електроенерги в кранах Европи, СНД, Ази та Африки. Зазначено, що в кранах Европи поновлюван/ джерела енерги дом'шують у виробництв/ електроенерги. Також розглянуто проблему ви-кид/в CO2 в/д спалювання палива. До кра!н з найбльшими значеннями цього показника належать Китай, США, 1нд/я, Рос/я, Япон/я, Н/меччина, 1ран, Республ/ка Корея, Сауд/вська Арав/я та Канада. Узагальнюючи запропонован/ науковцями ц/л/«зеленоi» економ/ки, визначено, що вс/ вони мають на мет/ формування принципово нового середовища для економ/чного / соц/ального прогресу, який зведе до м/н/муму негативний вплив на довк/лля та нарешт/ зробить ефективним використання природних ресурс/в для п/двищення р/вня життя населення.
Ключов'! слова: «зелена» економ/ка, «зелене» зростання, в/дновлюван/ джерела енерги у виробництв/ електроенерги, еколог/чно чиста енергети-ка, еколог/чно чист/ технологи Рис.: 6. Ббл.: 10.
Шуба Олена ApmypiBHa - кандидат географ/чних наук, доцент кафедри м/жнародно'( економ/ки та св/тового господарства, Харк/вський нацо-нальний ун/верситет /м. В. Н. Караз/на (пл. Свободи, 4, Харк/в, 61022, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338:504(477) П 64 Шуба Е. А. Возобновляемые источники энергии «зеленой» экономики - современный общемировой тренд
Целью статьи является исследование современного состояния использования возобновляемых источников энергии в отдельных регионах мира. Проанализировано современное состояние использования возобновляемых источников энергии (гидро-, солнечной и энергии ветра) в производстве электроэнергии в странах Европы, СНГ, Азии и Африки. Отмечено, что в странах Европы возобновляемые источники энергии доминируют в производстве электроэнергии. Также рассмотрена проблема выбросов CO2 от сжигания топлива. К государствам с наибольшими значениями этого показателя относятся Китай, США, Индия, Россия, Япония, Германия, Иран, Республика Корея, Саудовская Аравия и Канада. Обобщая предложенные учеными цели «зеленой» экономики, определено, что все они предусматривают формирование принципиально новой среды для экономического и социального прогресса, которая сведет к минимуму негативное влияние на окружающую среду и, наконец, сделает эффективным использование природных ресурсов для повышения уровня жизни населения. Ключевые слова: «зеленая» экономика, «зеленый» рост, возобновляемые источники энергии в производстве электроэнергии, экологически чистая энергетика, экологически чистые технологии. Рис.: 6. Библ.: 10.
Шуба Елена Артуровна - кандидат географических наук, доцент кафедры международной экономики и мирового хозяйства, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338:504(477) n 64 Shuba 0. A. The Renewable Energy Sources of the «Green» Economy -a Modern Global Trend
The article is aimed at studying the current status of use of the renewable energy sources in the selected regions of the world. The current status of use of the renewable energy sources (hydro, solar, and wind) in the electricity generation in Europe, CIS, Asia and Africa has been analyzed. It has been noted that in the European countries the renewable energy sources dominate in the overall electricity generation. Also the problem of CO2 emissions from fuel combustion has been considered. The States with the highest values include China, the United States, India, Russia, Japan, Germany, Iran, the Republic of Korea, Saudi Arabia, and Canada. On generalizing the goals of the «green» economy as proposed by scientists, it has been defined that all of them envisage the creation of a fundamentally new environment for economic and social progress that would minimize negative impacts on the environment and, finally, would provide the efficient use of natural resources to raise the standard of living of population.
Keywords: «green» economy, «green» growth, renewable energy sources in the electricity generation, ecologically clean energy, ecologically sound technologies. Fig.: 6. Bibl.: 10.
Shuba Olena A. - PhD (Geography), Associate Professor of the Department of International Economics and World Economy, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Убагатьох кра!нах свiту впродовж останнк деся-тилiть проводяться заходи по збереженню до-вккля та зменшенню руйшвних наслiдкiв госпо-дарсько! дiяльностi людини. Незважаючи на те, що цих заходiв недостатньо i природне середовище продовжуе руйнуватися, це не е пiдставою для припинення зусиль у цьому напрямку. Важливо продовжувати та активiзу-вати дшльшсть по збереженню нашо! планети. Серед науковцiв кнуе багато ентузiастiв цiеi справи, яю за-пропонували концепцiю «зелено!» економжи, яка вже вткюеться багатьма кра!нами свiту. Незважаючи на те, що концепщя «зелено!» економiки вже кнуе та адапту-еться до умов свггового господарства, термiн ««зелена» економжа» досi не мае однозначного визначення. Про-те iснують, i !х можна видкити, визначення, що досить точно вцображають сутнiсть та характеристику «зелено!» економжи.
Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) дае таке визначення: ««Зелена» економжа - це економжа, яка пiдвищуе добробут людей i забезпечуе соцiальну справедливкть i при цьому iстотно знижуе ризики для навколишнього середовища i дефщит еколо-гiчних ресурсiв» [1, с. 32].
Економiчна i сощальна комiсiя ОрганiзацГ! Об'ед-наних Нацш для АзГ! та Тихого океану (ЕСКАТО) ха-рактеризуе економiчне зростання на основi функщо-нування «зелено!» економжи таким чином: ««Зелене» зростання - це пол^ичний фокус, який спираеться на еколопчно сталий економiчний прогрес в цкях стиму-лювання низьковуглецевого i вiдкритого для вск со-цiальних верств розвитку. «Зелене» зростання означае засоби стимулювання економiчного зростання та розвитку, забезпечуючи при цьому те, що природш активи продовжують надавати ресурси та еколоичш послуги, вiд яких залежить наше благополуччя. Для цього воно мае служити каталiзатором iнвестицiй та шновацш, якi будуть покладенi в основу сталого зростання та приве-дуть до виникнення нових економiчних можливостей» [1, с. 33]. Мiжнародна торгова палата розглядае «зелену» економжу як таку, де «... економiчне зростання та еко-логiчна вцповцальшсть взаемодоповнюють одне одного, шдтримуючи прогрес у соцiальному розвитку...» [2]. Зпдно з доповiдями ЮНЕП «... «зелена» економжа -це економжа з низькими викидами вуглецевих сполук, яка ефективно використовуе ресурси i вцповцае штер-есам усього суспкьства» [3, с. 11]. Також авторитетна в цьому питанш органiзацiя ЮНЕП вцзначае: «Зелена» економiка - це економжа, яка забезпечуе довгострокове шдвищення добробуту людей i скорочення нерiвностi, при цьому дозволяючи майбутнiм поколшням уникну-ти суттевих ризикiв для навколишнього середовища i його збцншня» [4]. У тому ж документа пiдкреслено взаемозв'язок мiж поняттями «зелено!» економжи та сталого економiчного розвитку: «Концепцiя «зелено!» економiки не замшюе собою концепцiю сталого розвитку, однак зараз усе бкьш поширене визнання того, що досягнення стайкоста майже повнiстю залежить вiд створення правильно! економжи. Протягом десятилiть, коли новi багатства створювалися з використанням мо-делi «коричнево!» економiки, суспкьство не вирiшило
таких проблем, як сощальна маргiналiзацiя i виснажен-ня ресурйв. Концепцiя «зеленого» зростання шдкрес-люе важливiсть iнтеграцi! екологiчно! та економiчно! полiтики таким чином, який дозволить виявити новi по-тенцшш джерела економiчного зростання, не створюю-чи при цьому «нестiйкого» навантаження на ккьюсть i якiсть природних багатств» [4].
Серед вiтчизняних науковщв часто використову-еться таке трактування: ««Зелена» економжа -напрям в економiчнiй науцi, який сформувався в останш два десятирiччя, у рамках якого вважаеться, що економжа е залежним компонентом природного середовища, у межах яко! вона кнуе та одночасно е Г! части-ною. Ця концепцiя включае в себе це! багатьох iнших напрямюв в економiчнiй науцi та фкософи, таких як екологiчна економiка, економжа довккля, антиглоба-лiстика, теорiя мiжнародних вiдносин та iн.» [3, с. 11]. Концепцiя «зелено!» економiки пропонуе використову-вати заходи, якi включають такi економiчнi й нееконо-мiчнi методи, а саме:
+ варткна оцiнка природних ресурсiв, цшоут-ворення, яю вiдповiдають принципам сталого розвитку;
+ державна iнвестицiйна полiтика, що спрямова-на на пiдтримку розвитку «зелених» техноло-г1й, iнфраструктури, природного кашталу для вiдновлювання i збкьшення його обсягiв; вц-мова вц екологiчних неефективних субсидiй, якi необхцш для нестiйко! економiчно! дiяль-носта (скьське господарство, енергетика, рибо-ловство, лкне i водне господарства); + державнi закупiвлi, якi заохочують виробни-цтво екологiчно! продукцГ!, i застосування вц-повiдних принципам сталого розвитку методiв виробництва; + реформування систем «еколопчного» оподат-кування, що передбачае змщення акценту з податку на робочу силу в бж податкiв ш забруд-нення;
+ усунення торговельних бар'ерiв на шляху еко-
логiчних товарiв i послуг; + цкьова державна шдтримка Н1ОКР, пов'язана зi створенням еколопчно чистих технологiй [5].
Узагальнюючи запропонованi науковцями цiлi «зелено!» економжи, можна стверджувати, що вй вони ма-ють на мета формування принципово нового середовища для економiчного i соцiального прогресу, який зведе до мшмуму негативний вплив на довккля та нарешта зробить ефективним використання природних ресурйв для пiдвищення рiвня життя населення. Ця мета може реалiзуватися через цш нижчого порядку (пiдцiлi), до яких належать:
+ захист, збереження, вiдтворення природних ресурсiв i недопущення безповоротно! втрати бiорiзноманiття шляхом мiнiмiзацi! негативного антропогенного впливу на оточуюче се-редовище, збереження та вцтворення зелених насаджень, забезпечення цккноста екосистем, пiдвищення якоста природних ресурсiв тощо;
+ пiдвищення ресурсоефективностi (збГльшення продуктивностi залучених у господарський обiг природних ресурсГв i зменшення обсягу вГдхо-дiв завдяки впровадженню замкнутого циклу виробництва та максимально повнш утилiзацi! вГдходГв), з переорiентацiею на переважне ви-користання вiдновлювальних ресурсiв; + економiчний розвиток на основi структурних змш, що ведуть до пiдвищення ваги «зелених» секторiв з вiдповiдним скороченням «корич-невих»;
+ забезпечення сощального прогресу в «зеленому» сегмента економжи - створення «зелених» робочих мiсць, зростання доходiв населення, отриманих за рахунок зайнятостi в «зеленому» секторi економiки, пiдвищення якостi товарiв та послуг за рахунок надходження на ринок «зелено!» продукцГ! тощо [6, с. 60].
У«зеленш» економiцi зростання доходГв г зайня-тостГ забезпечуеться державними та приватними швестицшми в тГ проекти, що сприяють змен-шенню викидГв вуглецю та забруднення, шдвищують ефективнГсть використання енергГ! та ресурсГв, працю-ють на упередження втрати бюрГзномашття та екоси-стемних послуг. ЦГ швестицГ! необхГдно капГталГзувати та пГдтримувати шляхом цГльових державних видаткГв, субсидГй Г стимулГв для сприяння розвитку «зелених» секторГв, розвитку ринкГв для «зелених» технологш та ГнновацГй, удосконалення регуляторно! полГтики та по-токГв фшансово! допомоги, переходу до «зелених» державних закушвель [3, с. 13]. Теорш «зелено!» економГки базуеться на трьох аксюмах: неможливо нескГнченно розширювати сферу впливу в обмеженому простора неможливо вимагати задоволення нескГнченно зроста-ючих потреб в умовах обмеженоста ресурсГв; усе на по-верхш ЗемлГ е взаемопов'язаним [7, с. 63].
З огляду на вищезазначене можна сформулювати ключовГ принципи «зелено!» економГки, до яких належать:
+ гармоншацш вГдносин у системГ «природа -людина - виробництво», належну узгодженГсть економГчних, соцГальних та еколопчних прю-ритетГв;
+ захист як людини, так Г природи вГд руйшвного
впливу виробничо! дшльноста суспГльства; + забезпечення сприятливих умов життедшль-
ностГ в поточному та майбутньому перГодах; + гарантування зростання економГчного потенщ-алу суспГльства та його сощально-культурного розвитку в умовах еколопчно! безпеки [8, с. 36].
Незважаючи на визнання необхГдноста впро-вадження заходГв по збереженню довкГлля, «зелена» економжа функцГонуе, в основному, в окремих галу-зях свГтово! економГки (енергетика, оргашчне сГльське господарство, транспорт, архГтектура, екологГчний туризм). Таке повГльне впровадження нових методГв гос-подарювання викликае розчарування, але треба вГдзна-чити, що е сектор економГки, в якому «зелеш» шдходи демонструють значнГ темпи розвитку. Так, вГдбуваеться постГйне зростання частки вГдновлюваних джерел енергГ! у виробництвГ електроенергГ!. Особливо це помГтно в кра!нах бвропи, де вГдновлюванГ джерела енергГ! до-мГнують у виробництвГ електроенергГ! (рис. 1).
Як видно з рис. 1, максимального значення вГдновлюванГ джерела енергГ! у виробництвГ електроенергГ! (пдро-, сонячна та енергш виру) досягнута в евро-пейських кра!нах. Також у цих кра!нах спостерГгаеться бГльш динамГчне зростання цГе! частки. Така потужна динамка розвитку сегмента «зелено!» економГки, так звано! альтернативно! енергетики, визначаеться нацю-нальним прюритетом забезпечення енергетично! безпеки европейських кра!н, яю е Гмпортерами нафти Г газу.
Частка, %
40
35 30 25 20 15 10 5 0
2000
2005
2010
2015
Р1к
1 - £вропа
20,5
20,1
25,7
34,2
2 - Азт
13,5
13,9
16,1
20,3
3 - СНД
18,3
18
16,7
16,1
4 - Африка
17,8
16,9
17,4
18,9
Рис. 1. Частка вщновлюваних джерел енергм у виробницт електроенергГ^ (гiдро-, сонячна та енергiя виру) у свiтi, % [9]
Значно повкьншими темпами, але з позитивною динамкою, змшюються обсяги в1дновлюваних джерел енер-rii у виробництв1 електроенергп в крашах Ази та Африки, уряд яких усв1домлюе важливкть використання нових джерел економ1чного зростання, не створюючи при цьому навантаження на ккьюсть i як1сть природних багатств.
На жаль, у крашах СНД частка в1дновлюваних джерел енерги у виробництв1 електроенерги зменшилася з 18,3% у 2000 р. до 16,1% у 2015 р., тобто на 2,2%. За аналопчний перюд частка в1дновлюва-них джерел енерги в крашах Ази збкьшилася на 6,8% (з 13,5% до 20,3%), а в крашах Африки - на 1,1% (з 17,8% до
18,9%). Тобто, якщо краши Ази у 2015 р. досягли значен-ня цього показника на ршш европейських кра'1н 2000 р., то краши СНД втратили за цей перюд 2,2% i р1вень в 16,1% (2015 р.) е нижчим, шж був у 2000 р. у крашах Африки (17,8%).
Бкьш детально показник частки в1дновлюваних джерел енерги у виробництв1 електроенергП (пдро-, со-нячна та енергш в1тру) розглянуто на рис. 2.
Серед кра'ш, як1 мають найвищ1 показники частки в1дновлюваних джерел енерги у виробництв1 електроенергП (пдро-, сонячна та енерг1я в1тру), можна видкити Норвег1ю, Нову Зеланд1ю, Бразилш, Венесуелу, Колумб1ю, Швецию, Канаду, Португалш, Румун1ю та Чил1 (рис. 3).
€вропа, 2015 р., %
Аз1я, 2015 р., %
СНД, 2015 р., %
Частка
вщновлюваних джерел енерги у виробництв1 електроенергп (пдро-, сонячна та енерпя в1тру)
Африка, 2015 р., %
Е?
OQ О О
о
Q_
О <
СО
<
Рис. 2. Частка вщновлюваних джерел енерги у виробницт електроенергп (гiдро-, сонячна та енерпя виру) в CBiTi, % [9]
Кража
Норвепя Нова Зеландт Бразилт Венесуела Колумбт Швецт Канада Португалт Румунт Чил1
0 20 40 60 80 100 120 Частка, %
S
ш
■ Частка вщновлюваних джерел енерги у виробництв1 електроенергп (пдро-, сонячна та енерпя впру) у св1Т1, %
Рис. 3. Краши, ям мають найвищi показники частки вiдновлюваних джерел енерги у виробницв електроенергп
(гiдро-, сонячна та енергiя вiтру), %, 2015 р. [9]
У середньостроковгй перспективг значення «зеленого» сектора економгки в цглому та екологгчно чисто! енергетики зокрема може збгльшитися. Темпи зростання свiтового виробництва електроенергГ! характеризуются позитивною динамiкою, про що свгдчать данiрис. 4.
Як видно з рис. 4, надзвичайно швидкими темпами зростання виробництва електроенергГ! вгдбуваеться в крашах АзГ!, тому питання використання еколопчно чисто! енергетики для них е особливо актуальним.
Також значущою проблемою для всгх кра!н свiту е викиди CO2 вiд спалювання палива, якi належать до найважливiших показникгв «зеленого» зростання. До кра!н з найбгльшими значеннями цього показника належать Китайська Народна Республгка (КНР), США, 1ндГя,
Виробництво енергп, ТВт/год.
12000 10000 8000 6000 4000 2000
Росгя, Японiя, Нiмеччина, 1ран, Республгка Корея, Сау-дiвська Аравiя та Канада (рис. 5).
Як видно з рис. 5, Китайська Народна Республгка е безперечним лидером по забрудненнях викидами CO2 вiд спалювання палива. Звичайно, це можна пояснити i вгд-повiдними значеннями ВВП, але США мають зiставнi з КНР значення ВВП, а викидiв CO2 - майже вдвiчi менше.
Аналiзуючи ситуацiю з викидами CO2 вiд спалювання палива за реггонами свiту (рис. 6), можна вгдзна-чити !х невпинне зростання в крашах АзГ!, де лидером забруднення залишаеться КНР. Кра!ни бвропи, хоч i недостатньо швидко, але все ж зменшують такг викиди, а кра'ши СНД i Африки, на жаль, повгльно, але збгльшу-ють цей показник.
0
2000 2005 2010 2015
1 - Европа 3438 3762 2864 3791
2 - Азт 3984 5642 7952 9955
3 - Африка 445 564 675 780
4 - СНД 1250 1374 1482 1510
PiK
Рис. 4. Темпи зростання свггового виробництва електроенергм, ТВт/год. [9]
Викиди, Мт
10000 9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
Викиди CO2 Bifl спалювання палива, Мт
^ Ч^ / ч/ / JÏ KPaÏHa
¿я
S S
Рис. 5. 10 краТн з найбшьшими значеннями викидiв CO2 вш спалювання палива, Мт, 2015 р. [9]
Е?
CQ
о о
о
Q_
О <
СО
<
о
ш
Викиди, Мт
16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000
0
2000 2005 2010 2015
1 - £вропа 4167 4301 4055 3600
2 - Азт 7068 10321 12304 14798
3 - снд 2170 2267 2349 2386
4 - Африка 728 919 1050 1166
PiK
Рис. 6. Викиди CO2 вiд спалювання палива за репонами свiту, Мт [9]
Уже зараз можна стверджувати, що «зелена» еко-ном1ка, хоч i не так стр1мко, але впевнено збкьшуе сво'1 масштаби. Так, за кнуючими прогнозами, до 2025 р. ткьки св1товий ринок еколог1чно чистого устаткування досягне 4,4 трлн евро, що означае понад 30% середньо-р1чне зростання «зелено!» економжи та збкьшення ii внеску у св1товий ВВП до 6-7%. Уже до 2020 р. можна чекати майже подвоення свггового ринку еколопчно чистих технологш (у тому числ1 потроення ринку низь-ковуглецевих технолог1й), зростання числа зайнятих у в1дпов1дних секторах майже в чотири рази i зб1льшення вкладу «зелено'1 економ1ки» у св1товий ВВП як м1н1мум до 5% [10, с. 314].
ВИСНОВКИ
Для функцюнування «зелено'1» економжи необх1д-но перейти на новий р1вень розвитку суспкьства. Фак-тично, «зелена» економжа - це економ1ка з мшмаль-ними в1дходами, що ефективно використовуе природш ресурси та в1дпов1дае штересам усього суспкьства, тому 11 можна розглядати як основу сталого св1тогоспо-дарського розвитку, сутн1сть якого базуеться на трьох аспектах: економ1чному, сощальному та еколог1чному. Використовуючи принципи «зелено'1» економ1ки, можна створити середовище для економ1чного та соц1ального прогресу, який не матиме сучасного негативного впливу на довккля. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бережна Ю. «Зелена» eKOHOMiKa в краТнах схщного партнерства. Економ'чш науки. Сер.: Економка та менеджмент. 2012. Вип. 9, ч. 2. C. 30-36.
2. Ten 10 condition for a transition toward a green economy. ICC Paper Document. No. 213 - 18/7. Paris: ICC, 2011. 7 p.
3. Мельник Л. Г., Бурлакова I. М., Зябша €. А. Перспек-тиви розвитку «зеленоТ» економки (погляд економiста на кон-ференцiю «Рiо +20»). Mechanism of Economic Regulation. 2012. № 4. С. 9-15.
4. Оценка оценок окружающей среды Европы. «Зеленая» экономика. URL: http://green.ucci.org.ua/wp-content/ uploads/2016/11/ 3_green_economy_RU.pdf. - 145 с.
5. Kennet M. What Green Economics? An Age of Global Transformation - An Age of Green Economics/Green Economics Institute. URL: www.greeneconomics.org.uk
6. Чмир О. С., Захаркевич Н. П. «Зелена» економка: сутнкть, ц^ та базовi принципи. Економ'чний вкник Донбасу.
2013. № 3. C. 54-62.
7. Буркинський Б. В., Галушкша Т. П., Реутов В. €. «Зелена» економка крiзь призму трансформацмних зрушень в УкраТш: монографiя. Одеса: Пiдпри£мств0 «ф£нiкс», 2012. 348 с.
8. Марчук Л. П. «Зелена» економка: суперечносп та перспективи розвитку. Вкник аграрной науки Причорномор'я.
2014. Вип. 1. С. 34-41.
9. Мировая энергетическая статистика. URL: https:// yearbook.enerdata.ru/
10. «Зелена» стратепя регюну: монографiя/Б. В. Буркинський, Т. П. Галушкша, В. £. Реутов [та ш.]. Саки: Пщпри£мство «ф£шкс», 2012. 448 с.
REFERENCES
Berezhna, Yu. "«Zelena» ekonomika v krainakh skhidnoho partnerstva" ["Green" economy in Eastern Partnership countries]. Ekonomichni nauky. Ser.: Ekonomika ta menedzhment vol. 2, no. 9 (2012): 30-36.
Burkynskyi, B. V., Halushkina, T. P., and Reutov, V. Ye. «Zelena» ekonomika kriz pryzmu transformatsiinykh zrushen v Ukraini ["Green" economy through the prism of transformational shifts in Ukraine]. Odesa: Fieniks, 2012.
Burkynskyi, B. V. et al. «Zelena» stratehiia rehionu ["Green" strategy of the region]. Saky: Fieniks, 2012.
Chmyr, O. S., and Zakharkevych, N. P. "«Zelena» ekonomika: sutnist, tsili ta bazovi pryntsypy" ["Green" economy: essence, goals and basic principles]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, no. 3 (2013): 54-62.
Kennet, M. "What Green Economics? An Age of Global Transformation - An Age of Green Economics". Green Economics Institute. www.greeneconomics.org.uk
Marchuk, L. P. "«Zelena» ekonomika: superechnosti ta pers-pektyvy rozvytku" ["Green" economy: contradictions and develop-
2
ment prospects]. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria, no. 1 (2014): 34-41.
"Mirovaya energeticheskaya statistika" [World energy statistics]. https://yearbook.enerdata.ru/
Melnyk, L. H., Burlakova, I. M., and Ziabina, Ye. A. "Perspek-tyvy rozvytku «zelenoi» ekonomiky (pohliad ekonomista na kon-ferentsiiu «Rio+20»)" [Prospects for the development of the "green"
economy (view of the economist at the conference "Rio+20")]. Mechanism of Economic Regulation, no. 4 (2012): 9-15.
"Otsenka otsenok okruzhayushchey sredy Yevropy. «Zelena-ya» ekonomika" [Assessment of environmental assessments in Europe. The "green" economy]. http://green.ucci.org.ua/wp-content/ uploads/2016/11/3_green_economy_RU.pdf
"Ten 10 condition for a transition toward a green economy". ICC Paper Document, no. 213-18/7. Paris: ICC, 2011.
UDC 338.2
THE INTERNATIONAL EMPLOYMENT PROTECTION PRACTICES
© 2017 OTENKO P. V.
UDC 338.2
Otenko P. V. The International Employment Protection Practices
The article discusses the need for corporate protection of staff in accordance with both the European and the International labor law. The author defines the essence of the category of «protection of staff», its constituent elements and the importance of function of this mechanism in terms of corporate security. The main methods used in the international practice to achieve a high degree of protection of staff have been systematized and presented. The main stages of development and tendencies concerning the formation of instruments for protection of staff have been analyzed, and the principal indices to assess the degree of protection of staff have been determined.
Keywords: protection of staff, European and International labor law, methods, instruments, elements, principal indices. Bibl.: 10.
Otenko Pavlo V. - Postgraduate Student, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1-a Inzhenernyi Ln, Kharkiv, 61166, Ukraine)
УДК 338.2
Отенко П. В. MimHapoÖHa практика захисту 3aÜHamocmi
У данй cmammi розглядаеться питання щодо необх1дност1 корпоративного захисту персоналу вiдповiдно до европейського й мiжнародно-го трудового права. Автор визначае суттсть категорИ «захист персоналу», складовi елементи та важливкть дИ даного механзму в корпоративна безпец1 Систематизовано й представлено основн методи, ям використовуються в мiжнароднiй практиц для досягнення високого ступеня захисту персоналу. Проаналвовано основт етапи розвитку та тенденцИ в'дносно формування 'тструмент'ю захисту персоналу, визна-чено основт ¡ндекси для оцшювання ступеня захисту персоналу. Ключов'! слова: захист персоналу, европейське й мiжнародне трудове право, методи, 'нструменти, елементи, основн ндекси. Б'бл.: 10.
Отенко Павло Васильович - аспрант, Науково-дослiдний центр ¡н-дусmрiальних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1-а, 2 пов, Хармв, 61166, Украна)
УДК 338.2
Отенко П. В. Международная практика защиты занятости
В данной статье рассматривается вопрос о необходимости корпоративной защиты персонала в соответствии с европейским и международным трудовым правом. Автор определяет сущность категории «защита персонала», составляющие элементы и важность действия данного механизма в корпоративной безопасности. Систематизированы и представлены основные методы, которые используются в международной практике для достижения высокой степени защиты персонала. Проанализированы основные этапы развития и тенденции касательно формирования инструментов защиты персонала, определены основные индексы для оценивания степени защиты персонала. Ключевые слова: защита персонала, европейское и международное трудовое право, методы, инструменты, элементы, основные индексы. Библ.: 10.
Отенко Павел Васильевич - аспирант, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1-а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина)
Over the past decade, there has been a heated debate on the costs and benefits of employment protection regulations. These regulations have been introduced with the aim of enhancing workers' welfare and improving working conditions, but if too onerous they may raise labor adjustment costs and affect labor market outcomes. Theoretical models show that employment regulations constrain both layoffs and hirings, but these models do not provide conclusive answers regarding the aggregate effects on related areas.
This problem was addressed by the following authors and institutions: A. Muravyev, A. Bassanini, L. Nunziata, D. Venn, G. Bertola, T. Boeri, S. Cazes, the European Commission, the International Labor Organization, OECD, John P. Martin, S. Scarpetta, O. Blanchard, P. Cahuc, F. Postel-Vinay, and other. Thus, this topic is widely discussed nowadays.
Employment protection and employment security as essential aspects of the right to work have been a major concern of the International Labour Organization and Labour law throughout history. Accordingly, the following question can be raised - why employment protection and employment security are vital at all? The most appropriate answer to this question is that workers and employers usually work under the so-called "master-servant relations". This means that the employee as a servant is expected to perform his duties under the supervision and for the good of the employer (master). De facto, there is asymmetry of contractual rights between them due to the big concentration of power in employers' hands.
Thus, there are a lot of techniques that are being applied by governments all around the world in order to achieve a high degree of employment protection and em-
