CC BY
7
УДК 336.143:336.22, JEL: E62, H21, H23, Q54
Ф1СКАЛЬН1 СТИМУЛИ РЕАЛ1ЗАЦ!Т ДЕРЖАВНО! ЕНЕРГЕТИННОТ ПОЛ1ТИКИ ТА РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОТ ШКОЛИ
©2017
СИНЮТКА Н. Г., ЯСТРУБСЬКИЙ М. Я.
УДК 336.143:336.22, JEL: E62, H21, H23, Q54
Синютка Н. Г., Яструбський М. Я. Фккальш стимули реалiзацii' державно! енергетичноТ полiтики
та реформування вищо! школи
У cmammi актуал'вуеться питания державного врегулювання макроеконом1чних процеав, пов'язаних з провадженими в УкраЫ економ1чними, енергетичними, фккальними й остттми реформами. З метою реал'ваци державно} енергетично} полтики акцентуеться увага на фккальних тдходах. Девим заходом для 'тплементаци кнуючоi державно} енергетично} стратеги може служити використання фккального стимулу у виглядi «вуглецевого податку». Проведений огляд запровадження такого податку в розвинених кранах тдтверджуе доцмьнсть застосування фккального мехатзму з метою стимулювання швестицш у енергоефективт технологи Розглянутi перспективи запровадження цього податку в УкраМ. З цею метою узагальнено фактичт та прогнозт викиди СО2 енергетичним сектором, проведено розрахунки можливих надходжень &д }х оподаткування. Для подальших дотджень означено} тематики нагальною е потреба детал'ваци у ф'тансовш статистиц надходжень екологчного податку в розрiзi джерел. Наведенi пропозици акцентують увагу на ключових питаннях, пов'язаних з iмплеменmацiею державно} енергетично} стратегi}; позитивних i негативних проявах запровадження вуглецевого оподаткування; мехатзмах повернення надходжень &д податку; доцiльносmi запровадження фккально-осттньо'} модели
Ключов'! слова: податок на викиди доксиду вуглецю, ресурсно-екологiчне оподаткування, екологчно-трудова податкова реформа, енергетична сmраmегiя, фккальна полтика, фскально-освтня модель. Табл.: 1. Ббл.: 15.
Синютка Наталiя ГеннадИвна - кандидат економ'мних наук, старший викладач кафедри фiнансiв, Нацональний унверситет «Льввська полтехника» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна) E-mail: [email protected]
Яструбський Михайло Ярославович - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри облку та анал'ву, Нацональний утверситет «Льввська по-лтехтка» (вул. Степана Бандери,12, Льв'в, 79013, Укра'ша) E-mail: [email protected]
УДК 336.143:336.22, JEL: E62, H21, H23, Q54 Синютка Н. Г., Яструбский М. Я. Фискальные стимулы реализации энергетической политики Украины и реформирования высшей школы
В статье актуализируется вопрос государственного урегулирования макроэкономических процессов, связанных с проводимыми в Украине экономическими, энергетическими, фискальными и образовательными реформами. С целью реализации государственной энергетической политики акцентируется внимание на фискальных подходах. Действенной мерой для имплементации существующей государственной энергетической стратегии может служить использование фискального стимула в виде «углеродного налога». Проведенный обзор введения такого налога в развитых странах подтверждает целесообразность применения фискального механизма с целью стимулирования инвестиций в энергоэффективные технологии. Рассмотрены перспективы внедрения этого налога в Украине. С этой целью проведено обобщение фактических выбросов СО2 и произведены прогнозные расчёты в энергетическом секторе. Приведены расчеты возможных поступлений от налогообложения. Для дальнейших исследований обозначенной тематики насущной является потребность детализации в финансовой статистике поступлений экологического налога в разрезе источников. Ключевые слова: налог на выбросы диоксида углерода, ресурсно-экологическое налогообложение, эколого-трудовая налоговая реформа, энергетическая стратегия, фискальная политика, фискально-образовательная модель. Табл.: 1. Библ.: 15.
Синютка Наталия Геннадиевна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры финансов, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина)
E-mail: [email protected]
Яструбский Михаил Ярославович - кандидат экономических наук, доцент кафедры учёта и анализа, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.143:336.22, JEL: E62, H21, H23, Q54
Synyutka N. G., Yastrubskyy M. Ya. The Fiscal Stimuli for the Implementing Ukraine's Energy Policy and Reforming Higher Education
The article attempts to revise the issue of the State regulation of the macro-economic processes associated with the economic, energy, fiscal, and educational reforms that are being carried out in Ukraine. In order to implement the State energy policy, fiscal approaches have been emphasized. The use of the fiscal stimulus of «carbon tax» can be seen as an effective measure for implementation of the existing State energy strategy. A review of introduction of such a tax in the developed countries confirms the expediency of applying fiscal mechanism in order to encourage investment in energy-efficient technologies. Prospects for introduction of this tax in Ukraine were considered. To this end, actual CO2 emissions have been generalized and prediction calculations for the energy sector have been accomplished. The calculated estimates of possible tax revenues have been provided. For further studies on the outlined topic, there is an impelling need to detalize the financial statistics of the ecologic tax revenues in terms of sources.
Keywords: carbon dioxide tax, resource-ecologic taxation, ecologic-labor tax reform, energy strategy, fiscal policy, fiscal and educational model. Tbl.: 1. Bibl.: 15.
Synyutka Nataliya G. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Finance, Lviv Polytechnic National University (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: [email protected]
Yastrubskyy Mykhailo Ya. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Accounting and Analysis, Lviv Polytechnic National University (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: [email protected]
При виборi шляху розвитку, як показуе практика, оправданим i оптимальним е напрям гармошза-щ! рiзнобiчних ланок з метою забезпечення по-ступальност i, водночас, уникнення побiчних явищ, якi виникають через упущення, що призводять до дисгармо-ни. 1дея сталого розвитку, що мае на метi збереження бь осфери й iснування людства, була проголошена в 1992 р. на Конференщ! ООН з навколишнього середовища i розвитку, вцомо! як «Сами Землi», яка проходила в Рю-де-Жанейро i була спрямована на гармошзацш високо! якостi навколишнього середовища та здорово! еконо-мжи у вселенському масштабi. Наслiдком штенсивного впровадження й адаптащ! проголошено! концепщ! стали кардинальнi змiни у структур економiки, освiтнiй сферi, а сама цея сталого розвитку стала важливою складовою нацюнально! полiтики i безпеки розвинених кра!н.
Саме дослiдженню досвцу вирiшення означених питань та мкцю й ролi фiскальних чинникiв, системи вищо! школи в процесi перетворень присвячене наше дослцження.
Осккьки Укра!на мае один з найвищих у свт рiв-нiв викиду СО2 у спiввiдношеннi до ВВП, використання фiскального стимулу у виглядi «вуглецевого податку» може стати дiевим заходом для iмплементащ! кнуючо! державно! енергетично! стратег!!. Проблематика запро-вадження еколопчного оподаткування вiдображена у працях вггчизняних вчених, зокрема, О. Веклич [1], О. Маслюкшсько! [1], Л. Некрасенко [2], О. Прокопенко [2], А. Соколовсько!. Так, Л. Некрасенко та О. Прокопенко пропонують застосовувати диференцшоваш ставки на викиди СО2 в регюнах, що дозволить шд-силити фiскально-регулюючу функцiю еколопчного податку [2]. О. Веклич та О. Маслюювська, узагальню-ючи сучасш европейськi тренди енергозбереження та енергоефективносп, розкривають позитивнi аспекти екологiчно-трудово'! податково! реформи (далi - ЕТПР). Тему дослцжували також зарубiжнi вченi: Б. Буке, Г. Дейл! Н. Стерн [3], С. Спек, С. Тшдейл [4], Е. Хьорнер [5] та ш. У сво!х роботах дослцники основну увагу при-дкяють вуглецевому податку як економiчному шстру-менту боротьби зi змiнами клiмату на планет! засобу залучення вiдновних джерел енергГ! без шкоди для до-вккля та сталого розвитку.
Водночас питання ефективност чинного оподаткування викидiв двоокису вуглецю в УкраМ, його впли-вiв на реалiзацiю полiтики енергоефективностi, на нашу думку, дотепер не стало предметом вггчизняних науко-вих дослiджень.
Метою стати е визначення рiвня впливу фккаль-них стимулiв, податкового iнструментарiю для досягнен-ня макроекономiчних цкей, у т. ч. еколопчних та енерге-тичних. а також напрацювання пропозицш щодо адаптащ! свiтового досвцу екологiчного оподаткування для гармонiйного розвитку енергетичного сектора в УкраМ. Науковий штерес позицюнуеться в ракурсi визначення ступеня впливу чинно! податково! ставки вуглецевого податку чи Г! шдиферентност щодо обсягiв викидш СО2; розрахунку оптимального рiвня податково! ставки для реал!заци положень енергетично! стратег!!.
Економжа Укра!ни е високоенергоемною, що спричиняе програш конкурентно! боротьби укра!нськи-ми виробниками у свгговому масштабi. На нашу думку, саме через значну енергоемшсть одинищ вiтчизняного ВВП та експоненщальне зростання цiн на енергонос!! в першiй декадi ХХ1 ст. був зруйнований економiчний по-ступ Укра!ни.
Усв!домлення урядом Укра!ни вищезазначених ри-зиюв, неoбхiднiсть системних рiшень для розв'язання проблеми енергoефективнoстi реалiзувалися в нацю-нальнiй Енергетичнiй стратег!! Укра!ни на перюд до 2030 р., яка прогнозуе в тому числ! зменшення енергoемнoстi ВВП до 0,41 кг у. п./$ США на довгострокову перспективу - до 2030 р. [6, с. 8]. Досягнути мети пропонувалося за рахунок технолопчно! та структурно! складових енергозбереження.
На жаль, запропоноваш цiлi державно! енергетично! стратег!! Укра!ни у 2017 р. залишаються недосяж-ними, у тому числ! й через певш об'ективн! обставини: анекс!ю частини територ!! Рос!ею, г!бридний в!йськовий конфлжт на сход! кра!ни, перманентну економ!чну кризу. Унасл!док цього на замовлення ММстерства енергети-ки та вуг!льно! промисловост! Укра!ни було розроблено проект ново! Енергетично! стратег!! держави до 2035 р.: «Безпека, енергоефектившсть, конкурентоспромож-н!сть» [7], яка пропонуе амбгтш ор!ентири, у тому числ! зниження енергоемносп ВВП б!льш н!ж у два рази, до р!вня 0,13 тонн нафтового екв!валенту/тис. дол. США ВВП [7, с. 47].
Зрозумко, що реал!зац!я сучасно! модел! функцю-
нування енергетичного сектора на основ! енерго-
ефективност!, енергетичного суверен!тету, неза-лежност! в!д !мпортного палива, використання в!днов-лювальних джерел енерг!! !з адаптац!ею до зм!н кл!мату потребуе !нновац!йно! державно! пол!тики, спец!альних заход!в стимулювання у цьому сектор! тощо. Таким ф!скальним стимулом для досягнення ц!лей енерго-ефективност!, на наш погляд, може виступати податок на викиди д!оксиду вуглецю. Показовим е узагальнення свггового досв!ду, який доводить усп!шн!сть б!льш як 25-р!чного (з 1990 р.) використання системи оподаткування викид!в двоокису вуглецю як шновацшного ф!с-кального !нструменту, ор!ентованого на сучасн! енерго-ефективн! технолог!! й практики, зм!ну пропорц!й глобального енергетичного балансу на користь альтернатив-них джерел енерг!! та зменшення забруднення довюлля.
Вуглецеве оподаткування (Carbon Tax) - р!зно-вид ресурсно-еколопчного податку, що справляеть-ся за викиди в атмосферне повиря двоокису вуглецю стац!онарними ! пересувними джерелами забруднення, з метою упов!льнення зм!н кл!мату на планет! внасл!док недопущення нагромадження критичного р!вня парни-кових газ!в. Мета оподаткування - стимулювання енер-гоефективних !нвестиц!й.
За даними Св!тового банку, загалом у свт на да-ний час система оподаткування двоокису вуглецю у тш чи шшш форм! запроваджена б!льш як у 40 кра!нах та 20 окремих юрисдикц!ях (м!стах, штатах, рег!онах): США, Кита!, европейських кра!нах, Австрал!! [8, с. 10]. Чинш
ставки податку варшються в дiапазонi в1д менше 1 дол. США до 130 дол. США/т СО2. Основна частка емга! парникових газiв (85%) тарифкуеться за ставками, ниж-чими вц 10 дол. США/т СО2. Першою у свiтi кра!ною, яка у 1990 р. впровадила податок на двоокис вуглецю, стала Фшляндш - за вiдносно низькою ставкою 1,7 дол. США/т СО2. За нею слцом запровадили карбонове опо-даткування Норвегiя (1991 р.), Швецш, Данiя, Шдер-ланди. Починаючи з друго! половини 90-х рокiв ХХ ст., щ скандинавськi кра!ни оргашчно доповнили пода-ток так званою еко-трудовою податковою реформою (ЕТПР), ключовою ознакою яко! став принцип фккаль-но! нейтральностi - одномоментного запровадження i зростання в прогресГ! ставок карбонового податку та зниження ставки податку на доходи домогосподарств, сощальних платежiв для роботодавщв тощо. Водночас збереженi рiзноманiтнi податковi преференцГ! - для креюнгу нафтопродуктiв, виробництва електроенергГ! та авiацiйного палива для мiжнародних рейсiв [1; 5; 8]. Внаслцок певних трансформацш у 2015-2016 рр. вугле-цеве оподаткування у ФшляндГ! поеднуеться з енерге-тичним оподаткуванням [5, с. 13, 23], ефективна ставка податку на двоокис вуглецю складае 60-65 дол. США/т СО2 залежно в1д виду палива [8; 9].
Еколопчш податки в НорвегГ! (у т. ч. податок на СО2) у 2014 р. принесли до бюджету приблизно 2,06% в1д ВВП, засвцчуючи успiшнiсть впрова-дження ЕТПР [10] за чинно! ставки податку на двоокис вуглецю в розмiрi 52 дол. США/т С02 [8; 9; 10, с. 8].
Швецiя теж увела податок на викиди СО2 шляхом перенесення частки податкового навантаження iз тра-дищйних факторiв виробництва (працi та катталу) на нове джерело - забруднення довккля. Акцизнi збори на викиди дiоксидiв карбону та сiрки, а також збкьшення ставок чинних еколопчних платежiв компенсувалися зниженням ставки податку на доходи сощально вразли-вих домогосподарств, але рiвень оподаткування доходiв найбагатших домогосподарств залишився стало висо-ким. У 2015-2016 рр. ставка податку на двоокис вуглецю в щй краМ склала рекордш 150 дол. США/т СО2 (з урахуванням наявних пкьг та преференщй - у серед-ньому 131 дол. США/т СО2). Втiм, цим податком не об-кладаються паливш ресурси, якi використовуються для виробництва електроенергГ!, а окремi галузi промисло-востi мають пкьги, наприклад скьське, лiсове та рибне господарство [1, с. 65-66]. Пальне з вцновних джерел (етанол, метан, торф, бюмаса та вiдходи) звкьнене вiд сплати податку на СО2, що сприяло !х масовому залу-ченню для опалення будiвель та в промисловостГ
Данiя стартувала зi ставкою оподаткування близь-ко 16,8 дол. США/т СО2, а надходження вiд податюв на дiоксиди карбону та йрки стали компенсаторами переходу промисловост на новi ставки екологiчних податюв. У 2015 р. ставка податку в краМ складала 26 дол. США/т. СО2 [8; 9].
У ВеликобританГ! за рахунок еколопчних податюв компенсуеться зниження працедавцями ставки плате-жiв iз соцiального страхування, а також заходи з енер-гозбереження та розвитку вiдновних джерел енерги. Вiд
сплати податку на змшу клiмату зв1льняеться електро-енергш, яка виробляеться з вiдновних джерел, i пальне, що використовуеться для виробництва тепла й електроенергГ! (когенераци). Сьогодш ставка податку на двоокис вуглецю складае 24 дол. США/т СО2 [8; 9].
У ШвейцарГ! еколопчш податки е компенсаторами для зниження вартост медобслуговування населення при ставщ податку - 62 дол. США/т СО2 [8; 9].
Окремi кра!ни - Польща, Естонiя, Мексика, Япо-нiя - запровадили експлщитну ставку вуглецевого податку на мшмальному рiвнi 1-2 дол. США/т СО2 [10, с. 13; 12]. У 2015 р. розпочала оподаткування викидiв СО2 Португалiя, у 2016 р. - Швденно-Африканська Рес-публiка, у 2017 р. - ЧилГ
Водночас не ва кра!ни оподатковують викиди СО2 експлщитно. Так, Францiя не застосовуе вуглецеве оподаткування у чистому виглядГ хоча у квггш 2016 р. анонсовано запровадження так звано! «вуглецево! компоненти» в енергетичному оподаткуваннi на рiвнi 22 евро за тонну СО2. А от Нова Зеландiя вцмовилася вiд карбонового податку через його обтяжливкть для енергетичного сектора економжи [8].
Iснуючi комбiнацi! регiональних, нащональних i субнацiональних фiскальних iнструментiв у секторi оподаткування СО2 в глобальному масштабi поповнили на-цюнальш бюджети бГльш як на 50 млн дол. США упро-довж лише 2015 р, з яких приблизно 30% - за рахунок окремих ставок карбонового податку.
Пцсумовуючи свiтовi тренди в калькуляцГ! тари-фiв, податкових ставок енергетичного оподаткування, доходимо таких висновюв. Першочер-говою причиною застосування шструменпв екологiч-ного оподаткування було прагнення людства скоротити викиди парникових газiв з метою виршення проблеми змiни ^мату. Вiдбулося це шляхом побудови системи фккальних стимулiв i противаг окремо для груп вироб-никiв та споживачiв енергГ!. База оподаткування, як правило, охоплюе обсяги викопного палива та споживання електроенерги.
Мейнстримом запровадження вуглецевого подат-ку стала його фккальна нейтральнiсть, тобто зниження ставок шших податкiв та платежiв: податку на доходи чи працю, плати за медичне страхування, а отже, податок на викиди СО2 став базою для проведення еколопчно-трудово! податково! реформи (ЕТПР) [1, с. 66-69]. ^м того, ставки податку на СО2 диференщюються для рiз-них кра!н, платниюв i галузей, певнi сектори промисло-востi звГльняються вiд його сплати або мають фккальш преференцГ! в шшш (непрямiй) формi [3; 4].
Для Укра!ни введення податку на СО2 е прийнят-ним за умови одночасного зниження для шдприемств сощальних податюв (наприклад, податку на доходи населення, вшськового збору, 6СВ), але без зростання загального рiвня фiскального навантаження. Це сприя-тиме досягненню складних для реалiзацi! цГлей структурно! перебудови економiки, зокрема енергетичного сектора. ^м того, трансформацш податкового навантаження з пращ та катталу на енергоспоживання могла
б стати резонною вцповцдю суспкьства на об'ективш екологiчнi загрози [3-5].
Примите, що в УкраМ пiсля тривалих дискусiй у 2011 р. усе ж вцбулося запровадження податку на ви-киди двоокису вуглецю як компоненти еколопчного податку [11], хоча поки що це не вплинуло на ситуацш кардинальним чином. У 2011 р. ставка податку складала лише 0,20 грн/т СО2, у 2016 р. - вже 0,33 грн/т, у 2017 р. ставка досягла рiвня 0,37 грн/т СО2 (що е^валентно аж 0,014 дол. США). Вуглецевий податок у 2017 р. залиша-еться частиною еколопчного податку (ст. 243.4 Подат-кового кодексу Украши) [11].
Загалом надходження вiд екологiчного податку в УкраМ у 2016 р. склали 1,6 млрд грн, у т. ч. надходження в1д викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повь тря стацюнарними джерелами забруднення - 0,6 млрд грн проти вцповцно 1,1 та 0,25 млрд грн у 2011 р. [12]. 1снуюча система облжу податкових надходжень в Укра'1-ш не видкяе частку доходiв саме в1д оподаткування ви-кидiв СО2, хоча, виходячи з розмiру ставок i статистики обсягiв забруднення [13; 14], вона навряд чи е високою i знаходиться в дiапазонi 60-75 млн грн щорiчно. З метою подальших наукових дослiджень у цьому секторi вини-кае потреба в деталiзащí фшансово1 статистики надходжень в1д екологiчного податку.
Як бачимо, фккально-регулююча парадигма оподаткування вуглецевим податком в УкраМ не реалiзова-на в жодному з аспекпв. Науковий штерес викликае об-Грунтування прогнозу потенцiйних надходжень в1д такого податку, який залежатиме вiд двох чинникiв: бази оподаткування (обсяги викидiв СО2) та ставки податку.
Використовуючи данi Державно! служби статистики
Украши, обсяги запланованого споживання енерге-
тичних ресурсш (вугкля, нафти, природного газу) з прогнозного паливно-енергетичного балансу Украши до 2030 року, наведеного в нацюнальнш Енергетичнш стратеги [6], на основi шформаци з Нацiонального кадастру антропогенних викидiв парникових газiв [14] та проекту НЕС [7], узагальнимо фактичнi обсяги викидiв двоокису вуглецю економiкою Украши упродовж 1990-2016 рр. i прогнозш на перiод 2020-2035 рр. (табл. 1).
У результата проведеного анашу пропонуемо таке.
1. У зв'язку з високим рiвнем полпично! та еко-номiчноl невизначеностi у краМ прогнознi показники обсягiв викидiв СО2 характеризуються недостатньою точнiстю та потребують коригувань. За припущення, що оподатковуватиметься вся економжа без жодних секто-ральних податкових пкьг, що нереалктично, вiдповiдно до НЕС прогноз надходжень в1д оподаткування викидiв дiоксиду вуглецю складатиме у 2035 р. 155,9 млн грн (за чинною ставкою 0,37 грн). Таю гшотетичш надходження в1д карбонового оподаткування шдтверджують його не-значний фккальний потенцiал в УкраМ. Слц також зау-важити, що запроваджена Податковим кодексом ставка оподаткування е невиправдано низькою (0,37 грн/т СО2, або 0,014 дол. США/т СО2), особливо у порiвняннi з на-веденими вище ставками европейських краМ загально-свiтового тренда до !хнього неухильного перманентного зростання [8; 9].
2. Чинна ставка вуглецевого податку в УкраМ е шдиферентною для виробничих та енергетичних шд-приемств i не чинить iстотного впливу як на скорочен-ня ними викидiв парникових газiв, так i на наповнення бюджету краши. Якби податок на двоокис вуглецю справлявся хоча б за ставкою 10 грн/т СО2, то податковi надходження у 2035 р. склали б зпдно iз прогнозними розрахунками 3,47 млрд грн.
3. Практичш аспекти визначення розмiру ставки податку на викиди дюксиду вуглецю е непростими. На нашу думку, в УкраМ доцкьно обрати емшричний шдхц до 'й встановлення, наприклад запозичити до-свiд Польщi, Естони, що Грунтуеться на пiдборi ставок iз урахуванням дослiджень поведiнкових аспектiв еко-номiчних суб'ектiв, еластичностi попиту i пропозици на ринку енергетичних ресурйв.
Беручи до уваги глобальнi тренди, а також неочь куванi змши цшово1 кон'юнктури на енергiю, слц реко-мендувати поступове, але неухильне збкьшення ставки податку на двоокис вуглецю з моменту його введення. Такий метод тарифжаци обрала бiльшiсть розвинутих краМ яю мають досвiд справляння екологiчного податку. Зрозумко, що наведений мехашзм формування ставки карбонового податку функцюнуватиме лише за умов
Таблиця 1
Фактичнi та прогнознi викиди СО2 економiкою Украши, млн т
Ик Фактичж викиди Прогноз
Державна служба статистики Нацюнальний кадастр Нова енергетична стратепя - 2035 Енергетична стратепя - 2030
Оптимктичний сценарш Базовий сценарш Песимктичний сценарш
1990 693,0
2005 152,0 307,5
2010 198,2 287.2
2015 162,0 209.3
2016 150,6
2020 414.8 428,6 390,7 334,9
2030 414.8 507,1 447,9 411,2
2035 346.5
о
т о
о
о
=п <
<
о
ш
Джерело: складено за [1; 6; 7; 13; 14].
сумлшного виконання державно! енергетично! стратеги, спрямовано! на довгострокове планування енергое-фективних iнвестицiй, змiни у пропорцiях генеруючих потужностей та замiщення сировинно! бази альтерна-тивними видами палива тощо.
4. Негативним проявом для розвитку вичизня-ного екологiчного та вуглецевого оподаткування може стати встановлення фккальних преференцш на основi лобiзму iнтересiв окремих олiгархiчних груп у парла-ментi, наприклад для теплових електростанцiй. На наш погляд, зважаючи на недавню смптеву кризу у Львовi та загалом депресивний стан вГтчизняно! системи пово-дження iз вiдходами, доцкьним е повне звкьнення вiд оподаткування викидiв двоокису вуглецю новостворе-них пiдприемств, що спалюють бiомасу, твердi побутовi вiдходи (смптя) та виробляють таким чином теплову та електроенергш без заподiяння шкоди для довккля.
Зшшого боку, емшричш данi европейського досвiду
свiдчать, що енергетичш та вуглецевi податки характеризуются й негативними наслiдками, такими як: штучне зниження конкурентоздатноста шдприемств, зайнятих у енергоiнтенсивних виробництвах [1, с. 66; 8, с. 23], що потенцшно скорочуе обсяги виробництва та експорту. Щоправда, вивкьнеш в результата структурно! перебудови ресурси пожвавлюють та шдживлюють iншi сектори економки. Крiм того, внаслiдок мГжнарод-но! конкуренцГ! е ризики «переткання» шкiдливих ви-робництв до юрисдикцш з бкьш сприятливим режимом оподаткування викидiв дiоксиду вуглецю [4; 5].
5. СлГд обачно збкьшувати податкове наванта-ження на вiтчизнянi стратепчш галузi (видобуток i збагачення залiзно! руди, виплавка сталi, виробництво електроенергГ!, мiнеральних добрив, цементу тощо), яю створюють левову частку викидiв СО2. З огляду на це шдтверджуеться доцiльнiсть диференцiацi! ставок карбонового податку для рiзних галузей та регюшв вГ-тчизняно! економiки, але обов'язково iз запланованим зменшенням чи скасуванням податкових преференцiй у довгостроковiй перспективi [1, с. 68].
6. Нарешта, важливо також розглянути механiзми повернення надходжень вГд податку на СО2 задля дотри-мання ключового принципу фккально! нейтральностi. При проведеннi ЕТПР у кра!нах бвропи надходження вГд екологiчних податкiв переважно компенсувалися роботодавцям у формi зниження рiвня сощальних вне-скiв. Реалiзацiя такого сценарш здешевлюе працю i, за теорiею подвiйних дивiдендiв [4; 5], може стимулюва-ти зайнятiсть. Зважаючи на те, що единий сощальний внесок, який сплачуеться роботодавцями, в УкраМ вже скорочено до порогових 22%, сощально i полГтич-но привабливим ршенням для збiднiлого суспiльства може стати скасування 1,5%-го вшськового збору, базою оподаткування для якого е заробГтна плата та iншi доходи фiзичних осiб. 1ншим практичним шструментом повернення надходжень вiд податку на СО2 може бути включення коштав вГд екологiчного податку на викиди двоокису вуглецю до складу доходiв Пенсшного фонду Укра!ни або коштiв на реалiзацiю медично! рефор-ми (Швейцарiя). За таких умов вГдбудуться позитивнi
процеси перенесення податкового тягаря вгд соцiально вразливих суспкьних груп до надмiру багатих. Це стане вiдповiддю на кнуючий суспкьний запит щодо справедливого перерозподку нацiонального багатства мiж громадянами, вiдновить принцип соцiально! справедливости в оподаткуваннi.
7. Альтернативним способом повернення вугле-цевих надходжень у глобальних практиках е субсидГ! для шдприемств-платниюв з метою впровадження ними еколопчно безпечного устаткування, що теоретично спроможне посилити стимулюючу роль податку до енергозберiгаючого iнвестування (Великобританш). Запровадження пропоновано! схеми витрачання коштав вГд вуглецевого оподаткування виправдане лише за умов подолання корупцГ! в УкраМ, вилучення шдприемств ПЕК з-шд ошки олiгархiчних кланiв, що, на нашу думку, е ключовою передумовою усп1ху провадження енергетичних та фккальних реформ.
8. Якщо розглядати питання справляння податку на СО2 на перспективу, актуалiзуеться кадрова проблематика, з огляду на що виникае потреба в^криття у ВНЗ спецiалiзацi! «Економжа та управлiння енергоефектив-нГстю», «Енергетичний менеджмент» у межах спещаль-ностей «Економiка», «Менеджмент» Гз запровадженням програм, якГ вивчатимуть проблематику шднято! теми Г займатимуться необхГдними науковими дослГдженнями в означенГй сфер1 Витрати на пГдготовку таких фахГвщв оправдано покривати у визначеному сегментГ справляння податку. АктуальнГсть такого поеднання шдсилю-еться провадженими на даному еташ перетвореннями в освГтнш сферГ, особливо в частинГ вищо! школи. Над-звичайно гострим е питання фшансування галузГ, ве-рифкаци джерел фГнансового забезпечення дГяльностГ системи вищо! школи. ВГтчизняний Г зарубГжний досвГд фГнансового забезпечення ВНЗ Грунтовно висвГтлено проф. О. 6. Кузьмшим [15]. Однак в аналГзованГй про-блематицГ ми маемо можливГсть поеднати дшльшсть закладГв вищо! школи напряму з вГддачею, результа-тивнГстю !х дГяльностГ. Саме в таких поеднаннях про-являеться гармонГйнГсть у розвитку й функцюнуванш, починаючи вГд окремо взятих ГнституцГй до економГки в цГлому, де все перебувае у взаемозв'язку й взаемозалеж-ностГ, впорядковане, вГдповГдае критерГям доцГльностГ, узгодженостГ, нщо не випадае з логГчного ланцюжка по-слГдовностей, не е обтяжливим чи паразитуючим.
ВИСНОВКИ
У результата проведеного дослГдження ми зГткну-лися з низкою питань, яю потребують державного вре-гулювання. З метою реалГзацГ! державно! енергетично! полГтики нами наголошено на фГскальних пГдходах. Для ГмплементацГ! Гснуючо! державно! енергетично! стратеги використання фГскального стимулу у виглядГ «вуглецевого податку» може служити дГевим заходом. Проведений огляд запровадження такого податку в розвине-них кра!нах пГдтверджуе доцГльнГсть застосування фГскального мехашзму з метою стимулювання швестицш у енергоефективнГ технологГ!. Для подальших дослГджень означено! тематики нагальною е потреба деталГзацГ! у
фшансовш статистищ надходжень eKOAorÍ4Horo подат-ку в po3pÍ3Í джерел. Пiднята тематика потребуе подаль-шого вивчення i Грунтовних дослiджень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Веклич О. О., Маслюмвська О. П. Оцшювання фккаль-ного потен^алу податку на двоокис вуглецю при змшнм 6a3i та ставц оподаткування. Фнанси Укроти. 2008. № 6. С. 63-69.
2. Nekrasenko L., Prokopenko O., Aranchiy V. Carbon Tax as an Instrument of Environmental Management in Ukraine. Акту-альт проблеми eKOHOMÍKU. 2015. № 3. С. 196-202.
3. Stern, N. The economics of climate change. New York: Cambridge University Press, 2007. 692 p.
4. Tindale, S. Carbon and Energy Taxes in Europe. URL: http://climateanswers.info/2010/07/carbon-and-energy-taxes-in-europe/
5. Hoerner, J. A., Bosquet B. Environmental Tax Reform: the European experience. Washington, DC: Center for Sustainable Economy, 2001. 94 p.
6. Розпорядження Кабшету МУсрв Укра'ши «Енерге-тична стратепя Укра'ши на перюд до 2030 року» вщ 24.07.2013 р. № 1071. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0002120-13
7. Нова eнергетичнa стратепя Укра'ши до 2035 року: «Без-пека, енергоефективысть, конкурентоспроможысть» (проект). URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/publish/article7art_ id=245165746
8. State and Trends of Carbon Pricing. World Bank, Washington, DC, 2015. 92 р. URL: http://documents.worldbank.org/curat-ed/en/636161467995665933/pdf/99533-REVISED-PUB-P153405-Box393205B.pdf
9. Effective Carbon Rates: Pricing CO2 through Taxes and Emissions Trading Systems. OESD. 2016. 180 p. URL: http://dx.doi. org/10.1787/9789264260115-en
10. The World's Carbon Markets: A Case Study Guide to Emissions Trading. URL: https://www.edf.org/sites/default/files/ EDF_IETA_Norway_Case_Study_May_2013.pdf
11. Податковий кодекс Укра'ши. URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/2755-17
12. Звггысть про виконання державного бюджету. Державна казначейська служба Укра'ши. URL: http://www.treasury. gov.ua/main/uk/publish/category/236
13. Викиди забруднюючих речовин та дюксиду вуглецю в атмосферне повггря (1990-2016). Державна служба статистики Укра'ни. URL: https://www.ukrstat.gov.ua
14. Нацюнальний кадастр антропогенних викидiв iз джерел та абсорбцп поглиначами парникових ^в в УкраМ за 1990-2015 рр. URL: https://www.menr.gov.ua
15. Kuzmin O., Yastrubskyy M. Peculiarities of Higher Educational Establishments Funding Accounting: National and Foreign Experience. Economics, Entrepreneuship, Management. 2016. Vol. 3. No. 2. P. 1-6.
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/n0002120-13
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17
"Nova enerhetychna stratehiia Ukrainy do 2035 roku: «Bez-peka, enerhoefektyvnist, konkurentospromozhnist» (proekt)" [New Energy Strategy of Ukraine until 2035: "Security, Energy Efficiency, Competitiveness" (project)]. http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/con-trol/publish/article?art_id=245165746
Nekrasenko, L., Prokopenko, O., and Aranchiy, V. "Carbon Tax as an Instrument of Environmental Management in Ukraine". Aktu-alniproblemy ekonomiky, no. 3 (2015): 196-202.
"Natsionalnyi kadastr antropohennykh vykydiv iz dzherel ta absorbtsii pohlynachamy parnykovykh haziv v Ukraini za 19902015 rr." [National inventory of anthropogenic emissions from sources and removals by sinks of greenhouse gases in Ukraine for 1990-2015. ]. https://www.menr.gov.ua
"State and Trends of Carbon Pricing" World Bank. http:// documents.worldbank.org/curated/en/636161467995665933/ pdfZ99533-REVISED-PUB-P153405-Box393205B.pdf
Stern, N. The economics of climate change. New York: Cambridge University Press, 2007.
Tindale, S. "Carbon and Energy Taxes in Europe". http://clima-teanswers.info/2010/07/carbon-and-energy-taxes-in-europe/
"The World's Carbon Markets: A Case Study Guide to Emissions Trading". https://www.edf.org/sites/default/files/EDF_IETA_ Norway_Case_Study_May_2013.pdf
"Vykydy zabrudniuiuchykh rechovyn ta dioksydu vuhletsiu v atmosferne povitria (1990-2016)" [Emissions of pollutants and carbon dioxide into the air (1990-2016)]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. https://www.ukrstat.gov.ua
Veklych, O. O., and Masliukivska, O. P. "Otsiniuvannia fiskal-noho potentsialu podatku na dvookys vuhletsiu pry zminnii bazi ta stavtsi opodatkuvannia" [Estimation of fiscal potential of carbon dioxide tax at variable base and tax rate]. Finansy Ukrainy, no. 6 (2008): 63-69.
"Zvitnist pro vykonannia derzhavnoho biudzhetu" [Report on the implementation of the state budget]. Derzhavna kaznach-eiska sluzhba Ukrainy. http://www.treasury.gov.ua/main/uk/pub-lish/category/236
REFERENCES
"Effective Carbon Rates: Pricing CO2 through Taxes and Emissions Trading Systems". OESD. http://dx.doi.org/10.1787/ 9789264260115-en
Hoerner, J. A., and Bosquet, B. Environmental Tax Reform: the European experience. Washington, DC: Center for Sustainable Economy, 2001.
Kuzmin, O., and Yastrubskyy, M. "Peculiarities of Higher Educational Establishments Funding Accounting: National and Foreign Experience". Economics, Entrepreneuship, Management. Vol. 3, no. 2 (2016): 1-6.
