CC BY
187
Modern ecological and economic problems of cross-border cooperation between Ukraine and neighboring EU states are analyzed. The necessity of development of theoretical and methodological framework aimed at the practical implementation of greening of education, greening of economy and sustainable development in the trans-border level is considered. Attention is paid to the fact that the transition to sustainable development in the border regions of Ukraine and neighboring EU countries is impossible without greening the economy and greening education to training for sustainable development. The necessity of creating appropriate ecological and economic conditions for sustainable development in areas adjacent to the border Ukraine and the EU. The basic premise greening the economy and greening education to training for sustainable development in Ukraine.
Keywords: cross-border greening the economy, trans-border cooperation, greening of education, greening of economy, sustainable development, ecological and economic problems, ecological and economic competence.
УДК 336.226.44:338:504.06
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ ПОДАТОК В УКРАШ1: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д, СУЧАСН1 РЕАЛН, НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ
В.О. МандрикУ.П. Новак2
Розглянуто зарубiжний досвщ еколопчного оподаткування, зокрема висвилено основы його форми. Наведено складовi компоненти формування еколопчного податку. Проан^зовано динамшу i структуру показниюв надходження еколопчного податку в Укрщш за 2011-2014 рр., яка сввдчить про тендендiю до зростання всiх його складових компонент. Висвгглено основнi змшн законодавчо-нормативного регулювання щодо адмiнiстрування екологiчного податку, а також розподiлу коштiв, отриманих вiд еколопчного податку в Укра'л'ш на 2016 р. Окреслено основш напрями вдосконалення еколо-гiчного податку на основi щ^вняння чинного в Укрщш еколопчного оподаткування з економiчно розвиненими крашами Свропейського союзу.
Ключовi слова: еколопчний податок, екологiчне оподаткування, адмшстрування екологiчного податку.
Постановка проблеми. Антропогенна дiяльнiсть людства супрово-джуеться значним негативным впливом на навколишне природне середовище, змiнюe природний колообiг процеав, створюе загрози життю i здоров'ю люди-ни. Iснуючi суперечностi мiж агресивною виробничо-господарською дiяльнiстю та щею сталого розвитку, ставлять перед сусшльством все новi питания ращ-онального природокористування й охорони навколишнього середовища. У кон-текстi цих виклиюв вченi сформували низку напрацювань у цьому напрямку, проте i надалi залишаються складнi i не виртеш питання. Особливiстю укра-1нсько1 як нащонально1, так i регiональноí еколопчно!' полiтики е недосконалiсть методик ощнювання шкоди довкiллю та методов впливу на стимулювання ращ-онального природокористування, а також нехтування принцишв сталого розвитку. Це, зокрема, створюе нестачу фшансових джерел для покриття збиттв на тих територiях Украши, де вплив техногенного навантаження е найбшьшим.
Одним iз дiевих економiчних iнструментiв екологiчноí полiтики, що дае змогу вирiшувати нагальнi питання, а також стимулювати скорочення обсягiв викидав забруднювальних речовин i формувати у забруднювачiв навколишньо-
1 доц. В.О. Мандрик, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 доц. У.П. Новак, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
го природного середовища бшьш свщоме ставлення до природних ресурав, е еколопчний податок. У контекста цього постае проблема адмЫстрування еколопчного податку, його розподшу м1ж бюджетами р1зних р1вшв, а також ефек-тивного розподшу коштш та !х використання на ввдповщш цш.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Питаниям еколопчного оподат-кування присвячеш пращ таких в1тчизняних вчених як О. О. Веклич, Т.П. Га-лушкшо!, 1.М. Синякевича, Б.М. Данилишина, €.В. Хлобистова, О.О. Веклич, В С. Мщенко, О Ф. Балацького та ш. Понад це, у наукових працях не придше-но достатньо уваги питанням удосконалення адмЫстрування еколопчного податку, його фккального значення, розподшу надходжень вщ нього м1ж бюджетами р1зних р1вшв та використання цих коштш для забезпечення сталого роз-витку держави.
Постановка проблеми. З огляду на зазначене вище, метою роботи е роз-гляд заруб1жного досв1ду еколопчного оподаткування, анал1з розподшу еколопчного податку м1ж бюджетами р1зних р1вшв в УкраМ та визначення основних напрямш удосконалення еколопчного податку в УкраМ.
Виклад основного матерiалу дослщження. Еколопчний податок е ваго-мим джерелом наповнення бюджепв кра'н бвропейського Союзу. Так, у 27 кра-'нах 6С у 2009 р. еколопчш податки становили 2,4 % в1д ВВП. До краш-члешв з найбшьшою часткою цих податтв у ВВП належать Дашя (5,7 %), Нщерланди (3,9 %), Болгарк 1 Мальта (по 3,5 %), а найнижча частка - в 1спани (1,6 %), Лит-в1 (1,7 %), Румунп (1,8 %) 1 Латвп (1,9 %) [5]. В УкраЫ еколопчний податок е далеко не бюджетоформувальним податком 1 становить приблизно 0,2 % ВВП.
Зпдно з Податковим кодексом Украши [1, ст. 240], еколопчний податок складаеться з:
• надходжень вщ викидiв забруднювальних речовин в атмосферне повпря стащ-онарними джерелами забруднення;
• надходжень вiд сквддв забруднювальних речовин безпосередньо у водш об'екти;
• екологiчного податку, який сплачують за розмiщення вiдходiв (крш розмщен-ня окремих видiв (клашв) вiдходiв як вторинно!' сировини на власних територь ях (об'ектах) суб'екпв господарювання);
• надходжень вiд утворення радiоактивних вiдходiв (враховуючи вже нагрома-дженi);
• надходжень вiд тимчасового зберя-ання радiоактивних вiдходiв 1'х виробника-ми понад установлений особливими умовами лщензп термiн.
У таблиц наведено динамжу показнитв надходжень за складниками еколопчного податку в УкраМ за 2011-2014 рр., яка св1дчить про тенденцда до зростання. Так, надходження вщ сплати еколопчного податку збшьшились на 147 % у 2014 р. пор1вняно з 2011 р. Найбшьше зростання демонструе показник сплати за скиди забруднювальних речовин безпосередньо у водш об'екти (у 2014 р. на 193 % пор1вняно з 2011 р.), зростають обсяги сплати за розмщення вщходав у спещально вдаедених мкцях чи на об'ектах, крш розмщення окремих вид1в вщход1в як вторинно!' сировини (у 2014 р. на 170 % поршняно з 2011 р.). Також зростае р1вень сплати за викиди в атмосферне пов1тря забруд-
нювальних речовин (у 2014 р. на 137 % порiвняно з 2011 р.) здебтьшого за ра-хунок стащонарних джерел забруднення.
Табл. Показники надходження екологiчного податку за 2011-2014 рр., млн грн1
2011 2012 2013 2014
Екологiчний податок - усього 1988,2 2028,5 3050,6 2918,1
зокрема за
викиди в атмосферне повкря забруднювальних речовин, зокрема 1436,6 1386,7 2159,6 1966,5
стащонарними джерелами забруднення 1254,9 1271,9 2046,0 1834,9
пересувними джерелами забруднення 181,6 114,8 113,6 131,6
скиди забруднювальних речовин безпосередньо у водш об'екти 60,2 74,3 117,0 116,4
розмщення вiдходiв у спещально вiдведених мiсцях чи на об'ектах 491,3 567,4 773,8 835,2
Структуру еколоичного податку за 2011-2014 рр. зображено на рис.
20 % 40 % 60 % 80 % 100 .
Рис. Структура екологiчного податку за 2011-2014рр.
Отже, найбшьшу питому вагу у структурi еколоичного податку становлять надходження вщ сплати за викиди в атмосферне повггря забруднювальних речовин, яка, щоправда, щороку зменшуеться: вщ 72,3 % у 2011 р. до 67,4 % у 2014 р., а найменшу частку - надходження вщ сплати за скиди забруднювальних речовин безпосередньо у водш об'екти, яка щороку збшьшуеться: вщ 3 % у 2011 р. до 4 % у 2014 р.
Для еколоичного податку Податковим кодексом Укра'ни [1] передбачено понижувальний коефщент 0,8 у разi переходу на маловщходш i безвiдходнi ре-сурсо- i енергозберiгаючi технологи, впровадження найкращих iснуючих техно-логiй. Отже, Податковий кодекс передбачае можливють отримання певних по-даткових преференцiй запроваджувачам новггшх технологiй, використання яких дасть змогу менше забруднювати навколишне природне середовище та бiльш ефективно використовувати природнi ресурси.
Частка екологiчних податюв у загальному обсязi оподаткування в рiзних крашах може значно вiдрiзнятися. Так, як свiдчать дослiдження втизняних на-уковцiв [6], серед аналiзованих кра'н найнижчу частку екологiчних податюв мае США - 3,2 %. При цьому найвищий показник демонструе Iрландiя - 11,9 % вщ загального обсягу оподаткування. Середнiй рiвень обсягiв екологiчних по-
1 Складено на основi статистичних збiрникiв "Довкшля Укра!ни 2011-2014". 22
датк1в демонструють кшька кра'н: Грещя 1 Нова Зеландш - по 6,1 % вщ загаль-ного обсягу оподаткування, Японя - 6,5 %, Фшляндая - 7,3 %, 1спашя - 7,5 %.
До основних форм застосування еколопчного оподаткування в економ1чно розвинених кра'нах належать [8]:
• податок на виршення глобальних, нацiональних чи регiональних екологiчних проблем;
• еколопчний "транспортний" податок (еколопчну складову податку звичайно вносять до загального податку за використання автомобтя, використовують у бiльшостi кра1н Свропи, а також у Канадi, Япони);
• екологiчний податок на повпряний транспорт, вносять до загальних ставок податку за здшснення цього виду дiяльностi у краш (Канада, США, Дашя, Нор-вегiя, Швещя) i за перелiт через територш кра1н (е стандартною позицieю мiж-народних правил);
• плата за забруднення (забруднення атмосфери i викиди у водш басейни);
• екологiчний податок на конкретш групи товарiв, зокрема мшеральш добрива (Норвегiя, Швецiя), пестициди (Дашя, Фран^, Угорщина, Португалiя, Швейцарiя та ш.); пластмасова тара, упакування (Данiя, Угорщина, Iсландiя, Польща); шини (Канада, Дашя, Ф^яца^, Угорщина, Польща); батарейки-аку-мулятори (Данiя, Швецiя, Японiя); розчинники (Данiя); мастила (Фiнляндiя, Францiя, Норвега);
• енергетичнi податки, зокрема еколопчний податок на паливо, зокрема i залеж-но вiд наявностi еколопчно шк1дливих компонентiв: свинцю (у бтьшосп кра-1н); вуглецю (Данiя, Ф^ящдя, Нiдерланди, Норвегiя), сiрки (Бельгiя, Дашя, Франщя, Польща, Швецiя), окислiв азоту (Чехiя, Францiя, Польща, Швецiя). Найпоширешшими у кра'нах Свропи е транспортш та енергетичш податки: енергетичш податки становлять 72 % вщ загально! величини еколопчних податтв у СС, а транспортш податки - 23 % [5].
Окремо варто звернути увагу на досвщ Нмеччини, де екоподаткова реформа зумовила збшьшення дохщно! частини бюджету ще! краши на понад 20 млрд евро "зелених податтв". 90 % цих кошт1в було використано для зни-ження податтв на працю та доходи ф1зичних ос1б, наслдаом чого стало ство-рення 250 тис. нових робочих мкць. I це - одночасно 1з прямими еколопчними наслщками реформи: зниженням викид1в дюксину карбону на 2,4 % (що в масштабах шмецько! економжи сягае мшьйошв тонн щор1чно) та зростанням попи-ту на еколопчно чиста технологи (так, тшьки продаж автомобш1в на газовому пальному зрю на 10 %) [4].
Отже, практично в ус1х економ1чно розвинених крашах у р1зних формах присутш еколопчш податки. Водночас, варто зауважити, що адмЫстрування цих податк1в може ктотно в1др1знятись, вони можуть враховуватися до вартосп товару, супроводжувати процес виробництва або сплачуватися шд час утил1за-цц товару. Отже, заруб1жний досвщ еколопчного оподаткування св1дчить про високу ефективнкть цього виду шструменту еколопчно! пол1тики.
Анал1з розподшу кошт1в, отриманих в1д еколопчного податку в УкраМ станом на 2015 р., у своему дослщженш здайснила О. А. Чала [7], де, зокрема, вщзначила, що трансформащя системи розподшу еколопчного податку реал1зо-вана шляхом закршлення надходжень тшьки за загальним фондом у частщ
80 % до мкцевих i 20 % до державного бюджетав. Частки надходжень вiд еко-логiчного податку прив'язаш до територií його формування.
Треба зазначити, що Верховна Рада Украши наприкiнцi 2015 р. перенаправила надходження вiд екологiчного податку iз загального фонду мiсцевих бюджетав у спецiальний фонд з метою використання цих коштiв виключно на програми зi захисту навколишнього середовища, що е, безумовно, позитивним. Ввдповвдно 80 % надходжень вiд еколопчного податку йтимуть до спецфондiв мкцевих бюджетiв, з яких 25 % надходжень будуть направляти в сшьсью та мiськi бюджети, а 55 % - до обласних бюджетав. У спецфонд мiського бюджету Киева будуть направляти 80 % надходжень ввд еколопчного податку [2]. Отже, у загальному фондi державного бюджету залишаються 20 % надходжень ввд екологiчного податку.
У загальному фондi отриманi кошти змiнюють свое призначення та напря-ми 1х використання. До спещального фонду надходять цiльовi кошти, якi витра-чати можна тальки за цiльовим призначенням. Внаслвдок цього платежi посту-пово отримують свое цiльове призначення у процес перерозподiлу !х за джере-лами витрат, i зростають у напрямку природоохоронних заходав.
Цим же Законом [2] внесено змши до Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища", зокрема, зазначено, що "кошти мкцевих i Державного фондiв охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тальки для фшансового забезпечення здшснення природоохоронних заходiв, включаючи захист вiд шкiдливоí дií вод сшьських населе-них пунктiв та сшьськогосподарських угiдь, ресурсозберiгаючих заходав, у т.ч. наукових дослiджень з цих питань, ведения державного кадастру територш та об'ектав природно-заповiдного фонду, а також заходiв для зниження забруднен-ня навколишнього природного середовища та дотримання екологiчних норма-тивiв i нормативiв екологiчноí безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення".
Однак не вс змiни позитивш, у структурi екологiчного податку. Так, з метою полегшення адмшктрування екологiчного податку було скорочено його базу оподаткування за рахунок припинення оподаткування викидiв забрудню-вальних речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення та скасу-вання еколопчного податку за утилiзацiю знятих з експлуатацп транспортних засобiв. 1ншим негативним моментом iснуючого екологiчного податку е немож-ливiсть його податкового планування, Оскiльки ставки податку коригуються практично щороку, враховуючи iидекси споживчих цш, iндекси цiн виробникiв промислово! продукцц (проект щодо змiни ставок вноситься Кабшетом мшк-трш Украши до Верховно! Ради щороку до 1 червня).
Не можна не погодитись з проф. О. О. Веклич [3], що "щорiчнi мiжбюджет-нi трансформацп розподшу екологiчного податку в трiадi "загальний фонд Державного бюджету - спещальний фонд Державного бюджету - спещальний фонд мiсцевих бюджетав" в режимi "ручного управлiння", безумовно, розхитують всю систему фiнансового забезпечення природоохоронних заходiв, не дають змогу !х чiтко спланувати та виконувати". Крiм цього, в репонах держави вiдсутнi спещ-альнi органи, яю акумулювали б iнформацiю про стан навколишнього природного середовища та потребу здшснення природоохоронних заходш.
У податковш сижмД Украши iнструменти екологiчного регулювання про-ходять стадiю становления i вiдповiдно будуть удосконалюватися, шляхом вне-сення змiн i доповнень. Проте вже зараз, порiвнюючи чинний еколопчний по-даток з його аналогами краш Европейського Союзу, потрiбно окреслити напря-ми його удосконалення, зокрема:
• запровадити акцизний податок за використання стимуляторiв росту та антибь отик1в, що використовуються у корм тваринам;
• запровадити оподаткування продукцй' та упаковки, в складi яко'1 мiстяться не-безпечнi речовини;
• поступово пiдвищити ставку податку за одиницю забруднювально'1 речовини до европейського рiвня;
• запровадити оподаткування негативного впливу фiзичних та бiологiчних фак-торiв, таких як шум, електромагнггне випромiнювання;
• розробити та запровадити подагкш п1льги (на розмитнення основних засобiв, призначених для охорони навколишнього природного середовища, використання шдприемствами ресурсо- та енергоощадних технологiй; прискорену амортизацш основних засобiв природоохоронного призначення).
Крш цього, варто прислухатись до думки проф. О.О. Веклич [3] щодо по-новлення правових норм чинного природоохоронного законодавства та збалан-сування !х з бюджетним законодавством шляхом змiни чинного регламенту цшьового спрямування екологiчного податку до загального фонду Державного бюджету на пропис щодо спрямування цих коштiв до спецiального фонду Державного бюджету, а також скасування тих норм Бюджетного кодексу Украши, якД дають змогу витрачання мкцевими бюджетами надходжень вiд еколопчно-го податку на заходи, що не мають шякого вiдношения до природоохоронно! да-яльностi та безпосередньо не виршують екологiчниx проблем у державi та ок-ремих регiонаx.
Висновки. Еколопчний податок на сьогоднД розглядають як важливий чинник екологозбалансованого розвитку вичизняго! економiки, який мав би за-безпечити адекватне еколого-економiчним реалiям акумулювання фiнансовиx ресурсiв для шдтримання природоохоронно! дДяльностД держави. З щею метою потрД6но внести вадповадт змши у чинне законодавство, якД дали б змогу гар-монiзувати нащональну екологiчну полиику з базовими засадами податкового та природоохоронного законодавства держав Европейського Союзу, в яких еко-лопчш податки слугують джерелом фшансування природоохоронних витрат.
Лiтература
1. Податковий кодекс Украши вiд 02.12.2010 р., № 2755-VI. [Електронний ресурс]. -Доступний з https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
2. Закон Украши "Про внесення змш до Бюджетного кодексу Украши щодо цшьового спрямування еколопчного податку" вiд 24.12.2015 р., № 918-VIII. [Електронний ресурс]. -Доступний з https://zakon3.rada.gov.Ua/laws/show/918-19/paran7#n7
3. Веклич О.О. Ниншня модель фшансово-бюджетно! децентрашзацй екологiчного оподаткування як шституцюнальний чинник посилення екологiчних викликв : аналiтична записка / О.О. Веклич. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://komekolog.rada.gov.ua/kome-kolog/control/uk/publish/article? art_id=58930&cat_id=45228
4. Зелена економжа (Стаття № 1) / Всеукрашське громадське об'еднання "Розвиток та довкiлля". [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.dae.org.ua/ua/our-topics/green-economy/48--1 .html
5. Козьменко С.М. Особливостi екологiчного оподаткування в зарубiжних крашах / С.М. Козьменко, Т.В. Волковець // Вюник Сумського державного ун-ту : зб. наук. праць. - Сер. Економжа. - 2012. - № 1. - С. 11-18.
6. Основи стшкого розвитку : навч. пойб. / за заг. ред. проф. Л.Г. Мельника. - Суми : Вид-во ВТД "Унiверситетська книга", 2005. - 654 с.
7. Чала О.А. Сучасш аспекти розподшу еколопчного податку в контекстi забезпечення еколопзацл нащонально! економiки / О.А. Чала // Ефективна економiка : зб. наук. праць. - 2015. - № 3. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3908
8. Юрченко Л.1. Екологiя / Л.1. Юрченко. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2009. - 304 с.
Надтшла доредакцп 10.05.2016р.
Мандрык В.О., Новак У.П. Экологический налог в Украине: зарубежный опыт, современные реалии, пути совершенствования
Рассмотрен зарубежный опыт экологического налогообложения, в частности освещены основные его формы. Перечислены составляющие формирования экологического налога. Проанализирована динамика и структура показателей поступления экологического налога в Украине за 2011-2014 гг., которая свидетельствует о тенденции к росту всех его составляющих. Освещены основные изменения законодательно-нормативного регулирования по администрированию экологического налога, а также распределения средств, полученных от экологического налога в Украине на 2016 г. Очерчены основные направления совершенствования экологического налога на основе сравнения действующего в Украине экологического налогообложения с экономически развитыми странами Европейского союза.
Ключевые слова: экологический налог, экологическое налогообложение, администрирование экологического налога.
Mandryk V.O., Novak U.P. Environmental Taxes in Ukraine: International Experience, Current Realities, Ways of Improvement
The foreign experience of environmental taxation is considered; also basic form of environmental taxation is highlighted. The components forming the environmental are defined. The dynamics and structure of revenues indicators of environmental tax in Ukraine for 20112014 years are analyzed, which indicates upward trend of its components. The basic changes in legislation and regulation concerning environmental tax administration and distribution of funds received from the environmental tax in Ukraine in 2016. The basic directions of improvement of the environmental tax are outlined, based on the comparison of the current environmental taxation in Ukraine from developed countries of the European Union.
Keywords: environmental tax, taxation, environmental tax administration.
УДК 658.330
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ СТАЛИМ ЕКОНОМ1ЧНИМ РОЗВИТКОМ ПЩПРИеМСТВ В УМОВАХ Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 НЕСТАБЫЬНОСП
В.1. Михайловський1
Розглянуто проблеми функцюнування промислових шдприемств у сучасних фшан-сово-еконо)шчних умовах. Проаналiзовано теоретико-методичш дослщження сутност сталого екож^чного розвитку шдприемств, проаналiзовано запропоноваш вченими-економютами поняття "стшкий розвиток", "економiчне зростання", "експлейнарний базис". Розглянуто концепцвд сталого розвитку: три обов'язково-необхщш складовi компонента, доцшьшсть та ринкова можливють реалiзацil проектних ршень. Запропонова-но шдхщ на базi дослiджень (моделей) I.A. Бланка та К. Уолта щодо управлiння при-
1 доц. В.1. Михайловський, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
