5. Экологическая оценка и экологическая экспертиза / О.М. Черп, В.Н. Виниченко, М.В. Хотулёва, Я.П. Молчанова, С.Ю. Дайман. - М. : Изд-во "Эколайн", 2000. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ecoline.ru/mc/books/eiabook.
Леськив Г.З. Особенности оценки влияния проектируемой и осуществляемой антропогенной деятельности на окружающую среду
Рассмотрен метод оценки влияния проектируемой и осуществляемой антропогенной деятельности на окружающую естественную среду и особенности разработки и передачи на экспертизу проектируемой и осуществляемой антропогенной деятельности на окружающую среду.
Ключевые слова: экологическая экспертиза, проектируемая и осуществляемая антропогенная деятельность, оценка влияний на окружающую среду, научная эколо-го-экспертная оценка.
Leskiv H.Z. Features of estimation of influence of the designed and carried out anthropogenic activation environment
The method of estimation of influence of the designed and carried out anthropogenic activity is Considered on a natural environment and features of development and trans mission on examination of the designed and carried out anthropogenic activity on an environment.
Keywords: ecological examination, designed and carried out anthropogenic activity, estimation of influences on an environment, scientific ecology - expert estimation.
УДК 338.2 Доц. Ю.М. Кушшрчук, канд. екон. наук - Львыський ДУВС
ЕКОЛОГ1ЧНЕ ОПОДАТКУВАННЯ У ПАРАДИГМ1 Ф1СКАЛЬНО1 НАУКИ
Здшснено огляд сучасних пiдходiв до поняття еколопчного оподаткування. Проведено оцшку фюкального значення еколопчних податгав в Укра1ш. Проведенно оцшювання ефективносты фшансування природоохоронних заходiв. Емшрично дос-лщжено шдходи до оцшювання розмiрiв еколопчних податгав. Проаналiзовано структуру еколопчних платежiв, яга сплачують в кра!ш. Окреслено проблемш та перспективш аспекти еколопчного оподаткування в Укра1ш.
Ключовг слова: еколопчний податок, викиди, скиди i розмщення забрудню-вальних речовин, витрати на природоохоронш заходи, фюкальна ефектившсть еколопчних платежiв, податкове навантаження еколопчними платежами.
Вступ. Ниш дедат бшьшого значення набувае питання еколопчно! безпеки. 1нтенсивний розвиток виробництва е, з одного боку, стимулятором для економ1чного зростання, а з шшого - виявляеться у негативних наслщках - забрудненш довкшля. Це пов'язано передушм 1з тим, що економжа нашо! кра!ни тривалий час розвивалась без урахування можливих еколопчних нас-лщюв. В Украш розмщеш переважно шюдлив1 ресурсо- та енергомютю виробництва 1з застаршими технолопями та недостатньо ефективними приро-доохоронними системами. Отже, зростання обсяпв фшансово-економ1чно! д1яльносл зазвичай супроводжуеться збшьшенням обсяпв використання ре-суршв, що попршуе еколопчну ситуащю в кра!ш.
Постановка завдання, мета дослщження. Ддвищена увага до еколопчного оподаткування пов'язана з масштабними еколопчними катастрофами, що супроводжують д1яльшсть людини, та пов'язаш 1з цим питання навко-лишнього середовища, яю висвгглюються у засобах масово! шформацп. Ок-
ремi питання з еколопчного оподаткування розглянуто у працях як вичизня-них, так i зарубiжних учених, зокрема: А. Соколовсько1, З. Варналiя, Л. Та-рангул, Ю, 1ванова, I. Майбурова, О. Кащенко, В. Мщенко, О. Савченко, С. Хлобистова, О. Веклич, О. Василенко та багатьох шших. Однак комплексного дослiдження еколопчного мюця екологiчного оподаткування у системi фiскальних важелiв досi не здшснено. Саме тому метою дослiдження е вив-чення вiтчизняного фiскального досвщу регулювання екологiчних питань, оцiнювання його ефективносп та на основi цього формулювання пропозицiй щодо його реформування в Украш.
Виклад основного матер1алу. У Конституцп Укра1ни визначено, що "забезпечення еколопчно1 безпеки i тдтримання еколопчно1 рiвноваги на те-риторп Укра1ни... е обов'язком держави" [1, с. 16].
Досвщ зарубiжних кра1н свiдчить, що вагомими iнструментами стиму-лювання енергозбереження та еколопзацп виробництва е ресурсш платежi та природоохоронш заходи. Механiзм оподаткування ресурсовикористання пок-ликаний забезпечити ефективнiше 1х використання та вщтворення ресурсiв. Цього можна досягти застосуванням як регулювальних, так i фiскальних влас-тивостей цих платежiв. Акумулюючи ресурснi платежi, держава фшансуе природоохороннi заходи та сприяе вщновленню екорiвноваги, тобто забезпе-чуе ресурсно-сировинну, енергетичну, продовольчу та еколопчну безпеку.
В Украш до еколопчних платежiв належить лише екологiчний пода-ток - дещо модифiкована вершя збирання за забруднення навколишнього се-редовища. У свiтовiй фiскальнiй практищ iснуе кiлька пiдходiв до визначен-ня розмiру екологiчних платежiв:
• перший передбачае урахування втрат суспшьства в1д забруднення довкшля;
• другий Грунтуеться на визначенш витрат, необх1дних для здшснення приро-доохоронних заходш.
Згiдно з першим пiдходом, проаналiзовано динамiку шюдливих викидiв та збирання за забруднення навколишнього природного середовища (рис. 1).
5,00
4,00
к 3,00 §
^ 2,00 1,00 0,00
4,66
1 44
1,03 0 91 0,97 0 88 Щоот ГП1,00
2003
2004 2005 2006 2007
2008
2009
2010 Роки
□ Базов1 темпи еколопчних платежтав
□ Базов1 темпи викид1в, скид1в та розмщення забруднюючих речовин
Рис. 1. Темпи зростання екологiчних платежiв та викид'ш, скидiв iрозмщення забруднювальних речовин в Укршт у 2003-2010рр.
(розрахував автор на основi даних [2])
З рис. 1 видно, що вщ 2002 р. до 2009 р. еколопчш платежi зросли у 4,66 раза, а темпи викидiв, скидiв та розмщення вiдходiв знизились на 29 %.
Очевидно, що iснуe обернений зв'язок мiж розмiрами екологiчних платежiв та забрудненням навколишнього природного середовища. Отже, екологiчнi платежi виконують покладену на них функщю - стимулювати упровадження нових очисних споруд та здшснення iнших заходiв для зменшення забруд-нення довкшля.
Оцiнювання ролi та значення рiзних видiв екологiчних платежiв свщ-чить про те, що у структурi еколопчних платежiв найбiльшою е питома вага збирання за викиди в атмосферне повиря вiд стацiонарних джерел забруд-нення - 52,9 %, наступне за значенням мiсце посщае збiр за розмiщення вщ-ходiв - 34,6 %, приблизно однакове фюкальне значення мають екологiчнi платежi за скиди забруднювальних речовин у водш об'екти та за викиди в атмосферне повггря вщ пересувних джерел забруднення - 6,5 % та 6,0 % вщпо-вщно (рис. 2).
34.
Еколопчш платеж1 за викидив атмосферне пов1тря вщстацюнарних джерел забруднення
Еколопчш платеж! за викидив атмосферне 52 9 пов1тря вщ пересувних джерел забруднення
П Еколопчш платеж1 за скиди
забруднюючих речовин у водш об'екти
И Еколопчш платеж1 за розмщення вщход1в
Рис. 2. Структура екологiчних платежи в УкраШ станом на 01.01.2010р., % (розраховано автором на основi даних [2])
Ураховуючи другий шдхщ до визначення розмiрiв платежiв, проаналь зовано динашку витрат на природоохоронш заходи i надходження збирання за забруднення навколишнього природного середовища (табл. 1).
З табл. 1 можна зробити висновки, що видатки на фшансування при-родоохоронних заходiв за останшх дев'ять роюв зросли у 3,8 раза i досягли на початок 2010 р. 12176 млн грн. Позитивною е тенденщя до збшьшення частки державного фшансування видатюв на охорону довкшля вщ 3,84 % у 2002 р. до 22,71 % на початок 2010 р. Щодо еколопчних платежiв просте-жуемо позитивнi тенденцп до пiдвищення ефективностi адмiнiстрування пред'явлених зборiв за забруднення навколишнього природного середовища. Так, на початок 2002 р. фактично сплачувалось близько третини пред'явлених еколопчних платежiв (36,2 %), а на початок 2010 р. - вже 97,8 %.
До негативних тенденцш належить те, що збiр за забруднення навколишнього природного середовища недостатньо ефективно виконуе свою фю-кальну функщю, тобто його значення у фшансуванш видатюв на охорону довкшля iз зведеного бюджету поступово зменшуеться. Частка видатюв зве-деного бюджету на фшансування заходiв з охорони навколишнього природного середовища вщ 2002 р. до 2010 р. знизилась практично вдвiчi - з 66,8 % по 37,7 % вщповщно. Про низью фюкальш властивостi також свщчить нез-начна питома вага еколопчних платежiв у сукупних податкових надходжен-нях 0,26 % у 2004 р. та 0,34 % у 2010 р. (табл. 2).
Табл. 1. Динамжа видаттв на охорону навколишнього природного середовища та еколог1чних збор1в в Украгт у 2002-2010 рр.
Показники Роки, станом на 1 ичня
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Видатки на охорону навколишнього природного середовища, млн грн 3224,3 3675,8 3827,3 4508,9 5987,7 7089,2 7366,6 9691 12176
зокрема з бюджеив, млн грн 123,9 117,7 661,6 920,9 1183,3 1252,5 1636,6 2241,3 2764,7
1ндекси видатюв на охорону навколишнього природного середовища, % 119,5 114 104,1 117,8 132,8 118,4 103,9 131,6 125,6
Частка державного фшансування видатюв навколишнього природного середовища, % 3,84 3,20 17,29 20,42 19,76 17,67 22,22 23,13 22,71
Збори, пред'явлеш за забруднення навколишнього природного середовища, млн грн 228,8 235 221,9 265 330,6 374,6 863,5 955,7 1065,3
Частка фактично сплачених еколопчних збор1в, % 36,2 64,2 68,6 86 88,7 97,6 85,4 102,7 97,8
Фактично сплачеш збори за забруднення навколишнього природного середовища, млн грн 82,8 150,9 152,2 227,9 293,2 365,6 737,4 981,5 1041,9
Частка видатюв зведеного бюджету на охорону навколишнього природного середовища, що фшансуеться за рахунок збору, % 66,8 128,2 23,0 24,7 24,8 29,2 45,1 43,8 37,7
Джерело: розрахував автор на осжга даних [2].
Табл. 2. Динамжа та частка податшв на економ1чт ресурси у сукупних податкових платежах Украши у 2004-2010 рр.
Показники 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Еколопчш платеж^ млн грн 189,1 269,4 319,3 414,8 795,0 1088,1 1182,0
Разом податюв, зборiв та шших обов'язкових платежiв, млн грн 71684,8 86526,0 108459,0 153622,4 198725,0 253564,0 342649,0
Частка еколопчних пла-тежiв у сукупних податкових надходженнях, % 0,26 0,31 0,29 0,27 0,40 0,43 0,34
Еколопчне оподаткування в Укра1ш ниш знаходиться у зародковому сташ. Хоча зб1р за забруднення навколишнього природного середовища 1 збшьшився, проте з врахуванням р1вня шфляцп залишився, по суп, незмш-ним. Важливим напрямом реформування системи оподаткування е тдвищен-ня оподаткування еколопчно шюдливих виробництв, що дасть змогу стиму-лювати впровадження енергоощадних технологш.
З огляду на таке низьке ресурсне значення еколопчних податюв для формування бюджепв р1зних р1вшв вони створюють м1зерне податкове на-вантаження на економ1ку, адже менше 0,15 % ВВП розподшяеться за 1х учас-т (рис. 3). Таке низьке значення податкового навантаження за еколопчними податками свщчить про можливосп тдвищення ставок податку в декшька раз1в, тобто значш резерви у застосуванш фюкальних та розподшьчо-регулю-вальних властивостей цих шструменпв. Змщнюючи еколопчну безпеку, ре-сурсш платежи дають змогу фшансувати заходи 1з захисту довкшля та лжвь дацп забруднення, сприяють зменшенню викид1в шюдливих речовин.
%
0,15 0,1 0,05 0
□ Податкове навантаження еколопчними платежами
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Роки Рис. 3. Формування податкового навантаження екологiчними платежами
(розрахував автор на основi даних [2, 3])
Ниш еколопчний податок виконуе лише фюкальну функщю, а приро-доохоронш заходи бюджету фшансуються iз залишковим принципом, що су-перечить мет оподаткування та призводить до його низько! ефективностi. Крiм того, мехашзм нарахування збирання робить його непрямим та перекла-дае на тих, хто потерпае вщ шкiдливих викидiв, а не на суб'ектiв, що його здшснюють. Деякi украшсью економюти пропонують сплачувати цей податок iз прибутку, а не зараховувати до витрат виробництва [4, с. 37].
У свгшвш фюкальнш практищ значного поширення набули екологiчнi податки. Вони еволюцюнували i тепер оподатковують не лише фактичне заб-руднення, а й основне джерело його виникнення, тобто щ платежi набули превентивного характеру. Наприклад, у Францп, Фшляндп, Бельгп та в ш-ших кра!нах застосовують податки на енергоносп [5, с. 96].
Також у зарубiжнiй практицi спостерiгаемо явище вщновних плате -жiв, якi розраховуються як витрати на вщновлення еколопчного природного стану, що порушився внаслщок господарсько! дiяльностi [6, с. 37]. Щоб змен-шити негативнi наслщки використання як вiдновних, так i невiдновних ре-сурсiв, у багатьох кра!нах наприклад, у США та Росп практикують формування фондiв майбутнiх поколiнь [7, с. 7].
Сьогодш в Укра!ш функцiонуе еколопчний податок, який зазнав пев-них змш у Податковому кодексi Укра!ни. До позитивних змiн варто вщнести:
• тдвищення рол1 еколопчних платежш та фшансово! спроможноста природо-охоронних заходш за рахунок збшьшення ставок збирання вдтчц
• впровадження збирання для пересувних джерел забруднення через податко-вих агентш (продавщв палива) призводить до запровадження своер1дного по-датку Пиу;
• формування доход1в спещального фонду Державного бюджету Украши за рахунок 50 % еколопчного податку для фшансування цшьових проектш еко-лопчно! модершзаци тдприемств у межах сум сплаченого ними еколопчного податку, оскшьки хрошчна нестача фшансових ресурав мгсцевих бюджета часто спричиняла нецшьове використання кошта фонду.
Проте варто зауважити, що модершзащя платежу мае й певш негатив-нi аспекти:
• зменшення фшансування спещальних фондш охорони навколишнього природного середовища мгсцевих бюджета, що порушуе принцип бюджетно! полпики - субсид1арносл, в1д 70 % до 50 % збирання, вщповщно до сшьсь-ких, селищних та мгських - 35 %, обласних бюджета та бюджету АР Крим -15 %, мгст Киева [ Севастополя - 50 %;
• не змшено порядок вщнесення на витрати, тому його i далi перекладають на кшцевого споживача.
Висновки. Вочевидь, реформування екологiчних платежiв повинно Грунтуватися на:
• наданнi переваги прямим еколопчним податкам без подальшого ix включен-ня у витрати;
• перемщенш податкового навантаження на еколопчш платежi шляхом перегляду ставок оподаткування у сторону збшьшення;
• наданш переваги превентивним способам захисту навколишнього середовища, тобто оподаткування джерела забруднення, а не фактичних викидш. Отже, екологiчним податкам притаманний ютотний регулювальний
потенцiал, адже вони стимулюють впровадження iнновацiйниx ресурсозберь гаючих та енергоощадних теxнологiй, пiдвищують якють довкiлля та, вщпо-вiдно, життя населення. Подальшi дослiдження будуть зосереджуватися на мiкроекономiчниx аспектах екологiчного оподаткування - оцшщ впливу еколопчних платежiв на фiнансово-господарську дiяльнiсть суб'екпв тд-приемницько! дiяльностi.
Л1тература
1. Конститущя Украши: вщ 28.06.1996 р., № 254 к/96-ВР / Верховна Рада Украши. -(Офщшний сайт Верховно!' Ради Украши). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. zakonl .rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg= 254 %EA%2F96-%E2 %F0. - (Законодавча база).
2. Статистичний щорiчник Украши за 2009 рж / Держкомстат Украши / за ред. О.Г. Оса-уленко. - К. : Вид-во "Консультант", 2010. - 570 с.
3. Комгтет Верховно!' Ради з питань бюджету. - (Офщшний сайт Комитету Верховно!' Ради з питань бюджету). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.budget.rada.gov.ua/ kombjudjet/uk/doccatalog/list? currDir-45096
4. Кашенко О.Л. Фiнансовi аспекти еколопчних платежiв / О.Л. Кашенко // Фшанси Украши : журнал. - 2000. - № 1. - С. 36-38.
5. Савченко О.Ф. Оподаткування шюдливих викидiв / О.Ф. Савченко // Фшанси Украши : журнал. - 2001. - № 4. - С. 96-103.
6. Мщенко В.С. Реформування мехашзму фшансового забезпечення геологорозвщува-льно! дiяльностi / В.С. Мщенко // Фшанси Украши : журнал. - 2004. - № 3. - С. 35-43.
7. Мщенко В.С. Щодо формування ефективно! рентно! политики в Украш / В.С. Mi-щенко, О.1. Барановський, Я.В. Петраков // Фшанси Украши : журнал. - 2008. - № 2. - С. 3-14.
8. Хлобистов С.В. Еколопчна безпека трансформацшно! економжи / С.В. Хлобистов. -К., 2004. - 332 с.
9. Веклич О.О. Удосконалення системи еколопчного оподаткування / О.О. Веклич // Ф> нанси Украши : журнал. - 2001. - № 2. - С. 3-11.
10. Василенко О.Г. Податковi платежi в системi природокористування / О.Г. Василенко // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2004. - № 12. - С. 86-90.
Кушнирчук Ю.М. Экологическое налогообложение в парадигме фискальной науки
Осуществлен обзор современных подходов к понятию экологического налогообложения. Произведена оценка фискального значения экологических налогов в Украине. Оценена эффективность финансирования природоохранных мероприятий. Эмпирически исследованы подходы к оценке размеров экологических налогов. Проанализирована структура экологических платежей, взымаемых в стране. Очерчены проблемные и перспективные аспекты экологического налогообложения в Украине.
Ключевые слова: экологический налог, выбросы, сбросы и размещение загрязняющих веществ, затраты на природоохранные мероприятия, фискальная эффективность экологических платежей, налоговая нагрузка экологическими платежами.
Kushnirchuk Yu.M. Ecological taxation in the paradigm of fiscal science
The review of modern approaches to the concept of environmental taxation was made. The fiscal importance of environmental taxes in Ukraine was assessment. The effectiveness of the environmental activities financing was reviewed. The approaches to the estimating of environmental taxes size were empirical proved. The structure of environmental charges imposed in the country was evaluated. Outlined the problem and perspective aspects of environmental taxation in Ukraine.
Keywords: environmental taxes, emission, discharge and placement of pollutants, the cost of environmental measures, fiscal efficiency of environmental charges, the tax burden of environmental charges.
УДК 581.5 Пров. тж. I. С. Позинич -
Державний природознавчий музей НАН Украти, м. Львiв
АЛЬФА-Р1ЗНОМАН1ТТЯ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ЯК ПОКАЗНИК ÏX ТРАНСФОРМОВАНОСТ1 НА ТЕРИТОРП БАСЕЙНУ Р1ЧКИ ДН1СТЕР
На ocHOBi аналiзу альфа-рГзномашття для 24 асощацш люово!' та чагарниково!' рослинност на територп карпатсько!' частини рГчки Дшстер встановлено, що висо-кий показник фiтoрiзнoманiття не завжди корелюеться з високим показником гомо-генност для угруповань асощацш.
Вступ. Упродовж останшх столпъ внаслщок штенсивного використання ресуршв та агрокультурного перетворення природних ландшафпв вгд-булися значш змши у рослинному покривГ, зокрема спрощення його ценотич-но1 структури та скорочення видового рГзномашття [1]. На мющ колишшх прал1ив, похщних старовжових л1с1в, екотонних фГтоценозГв на узлюсях та по берегах рГчок виникли вторинш та штучш лучш й люовГ фГтоценози. Шд кшець XX ст. особливо1 актуальносп набуло збереження бюлопчного рГзно-машття та особливо вивчення р1зномаштносп рослинних угруповань й еко-систем загалом. Флористичне рГзномашття - штегральна характеристика рос-линностг Це показник, який оцшюе видове багатство як в одному угрупован-ш, так i в межах цшого ландшафту [2]. На сьогодш широко використовуеться система формальних oцiнoк бioрiзнoманiття [2].
Матер1али та методики досл1дження. Фгтоценолопчш дocлiдження проводили у 2008-2011 рр. шляхом складання ландшафтнo-геoбoтанiчних oпиciв, використовуючи вiдoмi ландшафтнo-геoбoтанiчнi, лiciвничi та фгтоценолопчш методики. Дocлiдження рослинност проводили на засадах фло-ристично1 класифжацп Гз застосуванням метoдiв Ж. Браун-Бланке (Braun-Blanquet, 1964). ПольовГ дослщження виконано Гз застосовуванням загаль-ноприйнятих для флористично1 класифжацп шкал та методик (Алехин, 1951; Braun-Blanquet, 1964; Fukarek, 1967; Scamoni, 1967; Wysocki, Sikorski, 2002). Описи опрацьовано за допомогою комп'ютерних пакетГв "Geobot" та " Statisti-ca 6". СинтаксономГчну схему укладено з використанням середньоевропейсь-ко1 методики (Braun-Blanquet, 1964; Tüxen, 1974; Schwabe-Braun, Tüxen, 1982; Matuszkiewicz, 2001). Об'еми, структуру та назви синтаксошв подано за (Ma-tuszkiewicz, 2001).