CC BY
11
УДК 342.951:004.738.5
Надiя Бортник
доктор юридичних наук, професор, завщувач кафедри адмшютративного та iнформацiйного права Нацiонального ушверситету "Л^вська полггехшка",
bnp1969n@gmail.com
Сергiй Самов
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адмiнiстративного та шформацшного права Нацiонального унiверситету "Л^вська полггехшка",
esimov_ss@ukr.net
В1ДНОСИНИ В МЕРЕЖ1 1НТЕРНЕТ ЯК ОБ'еКТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
© Бортник Н., Самое С., 2019
Дослщжено правове регулювання сусшльних вщносин у мережi 1нтернет. Про-аналiзовано законодавче регулювання 1нтернету як особливого шформацшного простору та як технолопчноТ мережь Охарактеризовано рiзнi пiдходи та класифжацшш особливостi правового регулювання 1нтернету як технологiчноï мережi та як особливого середовища, в якому здшснюються комунiкативнi в1дносини. Визначено провiдну роль держави у регулюванш мережi 1нтернет та встановленнi законодавчого забезпечення, вщзначено важливiсть саморегулювальних в1дносин. Зроблено вщповщш висновки та надано рекомендацн.
Ключовi слова: 1нтернет; iнтернет-технологiï; шформащя; сусшльш в1дносини; правовi в1дносини; шформацшна шфраструктура.
НадеждаБортнык,
Сергей Есимов
ОТНОШЕНИЯ В СЕТИ ИНТЕРНЕТ КАК ОБЪЕКТ ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ
Исследовано правовое регулирования общественных отношений в сети Интернет. Проанализировано законодательное регулирование Интернета как особого информационного пространства и как технологической сети. Охарактеризованы различные подходы и классификационные особенности правового регулирования Интернета как технологической сети и как особой среды, в которой осуществляются коммуникативные отношения. Определяется ведущая роль государства в регулировании сети Интернет и установлении законодательного обеспечения, отмечено важность саморегулирующихся отношений. В статье сделаны соответствующие выводы и даны рекомендации.
Ключевые слова: Интернет; интернет-технологии; информация; общественные отношения; правовые отношения; информационная инфраструктура.
Nadiia Bortnyk
Head of the Department of Administrative and Information Law Educational-Scientific Institute of Law and Psychology
Lviv Polytechnic National University, Doctor of Law, Professor
Sergey Esimov
Associate Professor of the Department of Administrative and Information Law Educational-Scientific Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University,
Ph. D.
RELATIONS IN THE NETWORK INTERNET HOW TO OBJECT LEGAL REGULATION
The article is devoted to the study of legal regulation of social relations in the Internet. The legislative regulation of the Internet as a special informational space and as a technological network is analyzed. Different approaches and classification peculiarities of legal regulation of the Internet as a technological network and as a special environment in which communicative relations are implemented are described. Determined the leading role of the state in regulating the Internet and establishing legislative provision, while the importance of self-regulatory relations. Appropriate conclusions and recommendations are made in the article.
Key words: Internet; Internet technologies; information; public relations; legal relations; information infrastructure.
Постановка проблеми. Прогрес сустльства неможливий без розвитку науки та техтки, без впровадження технолопчних нововведень. пщвищення ролi науки та техшки як фактора
сощальних перетворень актуалiзуe складний спектр свггоглядних, сощально-етичних та шших проблем. Суспшьство характеризуемся прискоренням темтв замши техтчних засобiв виробництва, систем автоматичного управлшня i регулювання, обчислювально1' технiки. Технiка перетворюеться на нову сферу, в якш зароджуються сощальт зв'язки. Одним iз таких прикладiв е мережа 1нтернет, яка вливае на сощальну структуру суспiльства, зародивши новий вид сустльних вiдносин. Поява нового виду сустльних вщносин призвела до виникнення рiзних питань, виршити якi можливо за допомогою комплексного аналiзу.
Аналiз дослiдження проблеми. Правова природа вщносин, що виникають у зв'язку з функщонуванням та використанням мережi 1нтернет, е предметом багатьох наукових дослщжень В. Б. Авер'янова, Ю. П. Битяка, В. М. Брижко, О. А. Банчука, А. М. Гулемша, С. Ф. Гуцу, С. В. До-дiна, В. Л. Ортинського, О. I. Остапенка, I. М. Пахомова, А. А. Пухтецько1, В. С. Цимбалюка, Ю. С. Шемшученка, Х. П. Ярмаю та iн. Змiни технологiчноï складово1 1нтернету впливають на особливостi вщносин, що виникають у зв'язку iз використанням мережi 1нтернет, становлять теоретичний та практичний iнтерес i потребують подальшого розроблення.
Метою статт е визначення правовоï природи вiдносин, опосередкованих використанням мережi 1нтернет, як об'екта правового регулювання.
Виклад основного мaтерiaлу. Суспiльнi вiдносини - рiзноманiтнi зв'язки мiж iндивiдами та соцiальними групами. Це певний спошб об'еднання нацш, спiльнот у процесi економiчноï, со-цiальноï, полiтичноï культурноï життедiяльностi. Зв'язок - основна складова сустльних вщносин, динамша яких постшно нарощуеться i ускладнюеться в мiру ускладнення та глобалiзацiï со-цiального життя.
Як зазначае С. Ф. Гуцу, 1нтернет варто розглядати одночасно як техтчну i сощальну систему [1, c. 117]. В 1нтернет люди вступають у спшкування однi з одними, незважаючи на вщсташ. Вiдносини в мережi 1нтернет, або iнтернет-вiдносини, - та частина сустльних вщносин, як складаються для реалiзацiï потреб в 1нтернет як вiдокремленому феноменi сощального життя. Цей феномен виокремився завдяки розвитку сустльства та техтчному прогресу. Тому для предметного
аналiзу вщносин у мережi 1нтернет в правовому аспект спочатку треба визначитися з його галузевим подшом та встановити критери вивчення кола правовщносин в сферi 1нтернету певною галуззю права, тобто визначити правовi концепти, на основi яких суспiльнi вщносини в галузi використання 1нтернету повинш бути вивченi у межах чинних галузей права.
Правове регулювання в мережi 1нтернет складаеться з юридичних норм, якi входять до складу декшькох галузей права: конституцiйного, адмшютративного, цившьного, кримiнального, шфор-мацiйного, мiжнародного та деяких iнших. Правове регулювання в мережi 1нтернет застосовуе насамперед загальш концептуальнi положення теорн держави та права, у межах яко! розробляють основнi поняття та положення, важливi для кожно! iз юридичних наук.
В 1нтернет розглядають проблеми правового регулювання вiртуального простору; викорис-товують дефшщи механiзму правового регулювання, його структури (норм права, правовщносин тощо), правопорушень тощо. Водночас правове регулювання в мережi 1нтернет застосовуе розроблеш юридичною наукою дефшщи, уточнюючи категори та розвиваючись як комплексний шститут права. Правове регулювання в мережi 1нтернет або 1нтернет-право взаемопов'язане з низкою галузевих юридичних наук, серед яких:
- мiжнародне право, у межах якого вивчають питання сшвпращ кра!н щодо укладення нових та виконання чинних договорiв i угод, що розробляють з метою забезпечення миру та мiжнародно! безпеки;
- цившьне право, у якому 1нтернет-право оперуе поняттями суб'ектiв i об'ектiв цившьно-правових вiдносин, договорiв купiвлi-продажу, поставки, оренди, виконання зобов'язань тощо;
- фшансове та банювське право. Пщ час здiйснення фiнансових дiй в електроннш формi 1нтернет-право звертаеться до дефшщш клiента, документа щодо угоди, податку з фiзичних осiб, кредиту, позики, електронного цифрового пщпису тощо;
- адмшстративне право, взаемодiя з яким вщбуваеться в разi звернення до правових норм, яю впливають на дiяльнiсть органiв державно! влади;
- кримшальне право. У разi злочину застосовують категори злочину та покарання, досл> джують склади комп'ютерних злочишв: протизаконний доступ до шформаци, поширення шформаци про терористичнi акти або органiзацiю тако! дiяльностi в Iнтернетi тощо;
- шформацшне право, взаемозв'язок i яким проявляеться у використанш категорiального апарату (поняття шформаци, И особливосп, iнформацiйнi системи тощо), а також iз практичними розробками.
Багато вчених розглядають 1нтернетправо як частину шформацшного права. 1нтернет-вщносини е частиною iнформацiйних, що виникають, змшюються та припиняються в шформа-цiйному просторi. На думку О. В. Солдатенко, шформацшний простiр - це сукупнють шформа-цiйних об'екпв, якi поширюють його суб'екти через наявш засоби комунiкацil [2, с. 135].
Об'ектом шформацшних правовiдносин е певна шформащя або безпосередньо пов'язаний iз шформащею результат поведiнки учасника правовiдносин (надання, одержання, нерозголошення шформаци тощо).
Об'ектом шформацшних правовщносин е: програмно-техшчш комплекси, шформацшш системи, шструменти зв'язку i комунiкацiй, завдяки яким вщбуваеться передавання шформаци; шформащя, шформацшш ресурси, шформацшш продукти, iнформацiйнi послуги; доменш iмена; права та свободи в сферi iнформацil; iнтереси особи, суспшьства, держави в iнформацiйнiй сферц iнформацiйна цiлiснiсть та iнформацiйний суверештет держави; iнформацiйна безпека; сукупнiсть техшчних систем i комплексiв, що взаемоддать i складаються iз мiкропроцесорiв, сенсорiв, пристро!в, систем передавання даних, локальних ^або розподiлених обчислювальних ресурсiв i програмних засобiв, зокрема програм штучного штелекту, призначених для здiйснення сусшльних вщносин, зокрема пов'язаних iз наданням послуг i проведенням робiт за безпосередньо! учасп або без учасп суб'ектiв (юридичних або фiзичних ошб) на основi використання мережi 1нтернет [3, с. 33].
Iнформацiя виступае центральним елементом шформацшних правовщносин i е тим, з приводу чого виникають права й обов'язки учасниюв правовщносин.
Людина не просто користусться телекомунiкацiйними мережами, вона вступае в npaBOBi вщносини на пiдставi правового регулювання у вiртуальному просторi. Iнтернет-правовiдносини не можна видшити з-помiж iнформацiйних, тому штернет-право е складовою iнформацiйного права.
Специфша правовiдносин в Iнтернетi полягае у тому, що залежно вщ об'екта, на який спрямоваш iнтереси суб'екпв, дiятимуть норми вiдповiдного права (цившьного, кримiнального, адмiнiстративного, iнформацiйного тощо). Регулювання штернет-вщносин не обмежуеться засо-бами одше1 галузi законодавства, 1'м притаманний комплексний характер. Нормативш положення, що регулюють вiдносини в Iнтернетi, закршлеш у цивiльному, кримiнальному, адмiнiстративному та шших галузях права, мають певш особливостi.
1нтернет-право - мiжгалузевий комплексний правовий шститут, до складу якого входить сукупшсть правових норм, яю взаемодiють, вiдокремлених у системi права i об'еднаних едшстю регулювання вщносин, що вщбуваються у вiртуальному простора Правове регулювання в мережi 1нтернет мае певну специфiку:
- складаеться iз юридичних норм, якi входять до складу декшькох галузей права (консти-туцiйного, адмiнiстративного, цивiльного, кримшального, iнформацiйного, мiжнародного тощо);
- дiя цього комплексу норм спрямована на регулювання сустльних вщносин, що складаються в контекст цифрових технологiй i спрямоваш на реалiзацiю потреб (розмщення iнформацiï в Iнтернетi, укладення договорiв i оформлення угод, надання та отримання послуг на сайтах тощо);
- норми, що входять до складу цього комплексу, зазнають суттевих змш, модифшацш, що свщчить про вщносну самостiйнiсть цього iнституту;
- дiя норм цього комплексного шституту супроводжуеться застосуванням технiчних засобiв (вони можуть дiяти тiльки в ^CT^i "людина - цифрова технолопя");
- застосування норм забезпечуеться додатковими правилами та техшчними стандартами, що регулюють функцюнування цифрових технологш.
Як порiвняно самостiйний напрям юридичноï науки, 1нтернет-право узагальнюе новi рiз-номанiтнi пщходи до проблем, що дае змогу видшити доволi широке коло завдань цього напряму: загальна характеристика штернет-права; дослiдження правових аспектiв регулювання 1нтернету; вивчення актуальних проблем законодавчого масиву в сферi використання цифрових технологш; встановлення специфши вiдносин, що виникають пщ час використання цифрових технологш; аналiз злочинiв та iнших негативних явищ, пов'язаних iз використанням 1нтернету, виявлення способiв боротьби з ними; виршення проблеми мiжнародно-правовоï спiвпрацi у цш сферi тощо.
Можна видшити таю особливосп iнтернет-вiдносин:
- з'являються у зв'язку iз використанням 1нтернету. З розвитком науково-технiчного прогресу суспшьш вiдносини вступають в нову сферу, в 1нтернет, який впливае на вс аспекти соцiального життя. По суп, народжуеться новий вид цившзацшних вiдносин, який трансформуе звичний уклад: змшюеться змiст працi, iстотнi перетворення вщбуваються в культурi й освгги. Простiр 1нтернету змiнюе характер соцiальноï взаемодiï, розширюе кiлькiсний склад учасниюв взаемодiï, звiльняючи вiд географiчноï прихильносп. 1нтернет як вiртуальний простiр переводить традицшш форми взаемодiï iндивiдiв у штерактивний режим, в результатi чого формуються рiзноманiтнi соцiальнi зв'язки мiж учасниками iнформацiйного простору;
- формуються та реалiзуються на основi цифрових технологш. Техшка розширюе людськi можливосп, створюе умови для розвитку творчих здiбностей особи. Вiдносини формуються тшьки в умовах людського спiлкування i шяко1" механiзм не зможе замшити цього;
- створюються для реалiзацiï iнтересiв учасникiв таких вiдносин у вiртуальному просторi. 1нтернет як вiртуальний простiр охоплюе багато соцiальних вщносин з рiзними цiлями. Це можуть бути групи з особливими штересами в галузi освiти, з професшними питаннями та хобi, людей, яю працюють у конкретних напрямах. Тому утвореш в Iнтернетi вiдносини мають змогу "жити та працювати", ця тенденщя тiльки посилюеться. Комерцiйнi, полггичш, науковi спiвтовариства, що виникають у вiртуальному просторi, успiшно iснують i досягають передбачених результата;
- мають шформацшне наповнення. З огляду на дослщження Л. В. Вакарюк, "Основш пщходи до розумшня поняття "шформацшш права людини", змiст будь-яких вщносин становить шфор-мацiя, а зв'язки всередиш суспiльства полягають в обмш iнформацiею" [4, с. 158].
З цього випливае, що Bei суспшьш вiдносини, зокрема в 1нтернеи, е iнформацiйними. Суть полягае у тому, що yei - eKOHOMi4Hi, полггичш, культурнi зв'язки мiж людьми - так чи шакше опосередковуються шформащею.
Можна запропонувати таке визначення штернет-вщносин - це сyспiльнi вiдносини, яю виникають в процесi використання цифрових технологш мiж користувачами 1нтернету, спрямоваш на реалiзацiю iнтересiв його учасниюв. До основних груп iнтернет-вiдносин, що потрапляють у сферу правового регулювання, належать:
- вщносини, пов'язаш 3i створенням, фyнкцiонyванням та розвитком шфраструктури 1нтер-нету краши;
- вщносини, пов'язаш iз забезпеченням безпеки населення та держави стосовно загроз в 1нтернетц
- вщносини, пов'язаш з використанням цифрових технологш 1нтернету в економщц
- вщносини, пов'язаш iз забезпеченням реалiзацiï прав громадян пщ час використання цифрових технологiй в 1нтернетг
Перелiк цих вiдносин не е вичерпним, у мiрy розвитку 1нтернету i його можливостей буде розвиватися та доповнюватися.
Правове регулювання штернет-вщносин можна роздшити на кшька груп: перша - вшьна, людина вiльно перебувае в 1нтернеи, користуеться поштою, спiлкyеться з друзями тощо. Друга група - це блоги та медiа. Блогер, що мае велику аудиторда, вщповщае за шформащю, що мiститься на сторшщ, тобто повинен дотримуватися певних встановлених законом правил. Третя група - дп, пов'язаш з штернет-банкшгом, бронюванням, з фiнансами, з пyблiчними виступами, оскiльки вони можуть завдати шкоди третiм особам.
Звертаючись до системи засобiв правового регулювання штернет-вщносин, вважаемо за можливе видiлити таю:
- нормативш засоби. Ураховуючи значущють сyспiльних вiдносин, що виникають в 1нтернеи, частина з них входять у сферу правового регулювання, в зв'язку з чим 1'х впорядкування покладено на норми права. Особливють дослщження нормативних засобiв у правовому регулюванш штернет-вiдносин полягае в тому, що воно комплексне, оскшьки зачшае питання з рiзних галузей права, можна видшити цивiльно-правовi, кримшально-правов^ адмiнiстративно-правовi та iншi нор-мативш засоби, що упорядковують вiдносини в 1нтернетц
- дiя нормативних засобiв у правовому регyлюваннi iнтернет-вiдносин безпосередньо по-в'язана iз технiчними та програмними засобами, яю дають змогу обмшюватися iнформацiею в Iнтернетi мiж окремими користувачами або групами користyвачiв, обробляти ïï, накопичувати на особистому комп'ютерi або на iнших пристроях. Серед них: сервери оргашзацш, що надають певш послуги в 1нтернет^ мережевi технiчнi засоби, що забезпечують взаемодда всерединi локальноï мережi та декшькох мереж, мережевi адаптери, елементи хмари, що погоджують роботу ком-п'ютерiв з каналами передавання даних. Особливо нормативно-техшчна сyтнiсть засобiв права проявляеться у разi блокування ресуршв, коли, крiм юридичних характеристик (закршлення у законi пiдстав застосування блокування, його порядку, випадюв вiдмiни), завжди проявляеться технiчна сторона: наявнiсть комп'ютера, можливосп пiдключення до 1нтернету, програмного забезпечення для блокування ресурсу, мюця для збертання iнформацiï про заблокований ресурс;
- мiжнароднi. Глобальний характер штернет-вщносин зумовлюе необхщнють використання мiжнародних правових засобiв для впорядкування названих вщносин, серед них: договору (Типовий Закон ЮНС1ТРАЛ про електронш пщписи); конвенцiï; угоди тощо [5; 6].
- регулятивш. Правове впорядкування штернет-вщносин спрямовано на те, щоб сприяти прогресивному розвитку (дозволи, заборони тощо);
- охоронш. Зважаючи на можливi правопорушення в Iнтернетi, наявнiсть охоронних засобiв е обов'язковим елементом правового регулювання. Охоронш юридичш засоби подшяють на засоби забезпечення (засоби-гарантiï), засоби попередження, засоби захисту, засоби покарання. Наприклад, п. 2 статп 212-3 "Порушення права на iнформацiю та права на звернення" Кодексу Украши про адмiнiстративне правопорушення закрiплюе норму, що передбачае необгрунтоване вiднесення
шформацп до шформацп з обмеженим доступом, ненадання вщповда на запит на шформащю, ненадання iнформацiï, неправомiрна вщмова в наданнi iнформацiï, несвоечасне або неповне надання шформацп, надання недостовiрноï шформацп [7; 8, с. 59].
Використання перерахованих засобiв створюе широкий блок регуляторiв, що дае змогу охопити вс прюритетш суспiльнi вщносини, що виникають в 1нтернет й входять у сферу правового регулювання.
Специфшою правового регулювання вщносин е використання правово1' основи механiзмiв державно-приватного партнерства як системи встановлених законодавством форм, видiв i методiв регулювання вiдносин мiж органами публiчноï влади, юридичними або фiзичними особами, iнститутами громадянського сустльства. Можна видшити таю основш ще1' правового регулювання вiдносин:
- правове регулювання у цш сферi е мiжгалузевим, забезпечуеться нормами конституцiйного, цившьного, кримшального, адмшстративного, iнформацiйного законодавства. Предмет правового регулювання розподшений у галузях i залежно вщ сфери суспшьного життя, охоплено1' штернет-технологiями, використовуеться необхщна галузь;
- розвиваються засоби захисту суб'екпв вiд правопорушень (зокрема, з метою захисту вщ незаконного розповсюдження об'екпв авторського права, правовласники можуть встановлювати знаки правово1' охорони; з метою захисту вщ пщробки та запобiгання спотворенню пiдписаного документа за допомогою 1нтернету може бути використано електронний цифровий пщпис; з метою захисту вщ отримання шформацп, заборонено1' до поширення на територи краши (вiдомостi про способи, методи розроблення, виготовлення та використання наркотичних засобiв, психотропних речовин тощо), держава здшснюе блокування ресуршв; з метою самозахисту громадяни можуть самостшно встановлювати на особистий персональний комп'ютер програмш засоби "Батьювський контроль");
- посилюються заходи юридично1' вiдповiдальностi суб'ектiв вщносин (за шахрайство з використанням електронних засобiв платежу правопорушника можуть 1'х позбавити; на орга-нiзаторiв поширення шформацп в 1нтернет покладаеться вщповщальшсть за зберiгання повь домлень, зображень, вщео та iнших електронних повщомлень користувачiв);
- назрiла потреба в розвитку елеменпв державно-приватного партнерства та саморегу-лювання в механiзмi правового регулювання штернет-вщносин;
- зростае значення електронного уряду в здшсненш функцш держави; е одшею iз причин подальшого вiдокремлення у системi права комплексного правового шституту з умовним позначенням "штернет-право".
Правове регулювання штернет-вщносин е спецiалiзованим, спрямоване на впорядкування вщносин, що виникають у зв'язку iз використанням цифрових технологш в 1нтернет^ пов'язаних зк
- створенням, функцюнуванням i розвитком шфраструктури 1нтернету;
- забезпеченням безпеки населення та держави вщ загроз в 1нтернетц
- використанням цифрових технологiй 1нтернету в економiцi;
- iз забезпеченням реалiзацiï прав громадян пiд час використання цифрових технологш в 1нтернет за допомогою рiзних засобiв (нормативних, техшчних, мiжнародних, регулятивних, охоронних тощо) з метою оргашзацп та забезпечення збалансованого розвитку.
До правового регулювання штернет-вщносин необхщно пщходити з ширших позицш. Процес регулювання спрямований на широке коло суб'екпв iнтернет-вiдносин (держава, ïï органи, громадяни, iнститути громадянського сустльства тощо). Правове регулювання можна охаракте-ризувати як особливий формалiзований метод державно1' регламентацiï дiй суб'екпв права з тим, щоб узгодити поведшку в вiртуальному просторi з штересами громадян, суспiльства та держави.
Висновки. Пщсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що правове регулювання штернет-вщносин - це комплексна проблема не тшьки юридично1' науки, а й практики. Не можна погодитися з тими вченими, яю намагаються зарахувати вш питання регулювання розглянутих вщносин лише до шформацшного права, залучаючи за необхщносп деяю галузевi юридичш науки:
конституцшне, цившьне, адмiнiстративне, кримiнальне право тощо. У кожнш iз галузевих юридичних наук закршлено норми, за допомогою яких регулюють штернет-вщносини. У межах кожно1' iз галузевих наук дослщжують тiльки той блок правових норм, що регулюють штернет-вiдносини, пов'язаш з нею. Жодна з галузей права не повинна претендувати на iншi норми. Теорiя права, яка е загальною фундаментальною методолопчною наукою для вшх юридичних наук, вивчае iз загальнотеоретичних позицiй рiзнi аспекти правового регулювання штернет-вщносин, е узагальнювальною юридичною наукою. Сформоваш теоретичш положення дадуть змогу створити певну модель системи, побачити невiдомi зв'язки та закономiрностi, виявити суперечносп в галузях права та визначити вектор правового регулювання штернет-вщносин.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гуцу С. Ф. Правове регулювання мережi 1нтернет: мiжнародний i вiтчизняний досвiд. BicnuK НТУУ "КПГ\ Полiтологiя. Соцiологiя. Право. 2018. Вип. 2 (38). С. 114-118. 2. Солдатенко О. 1нформацшний простiр у мережi 1нтернет: правове регулювання та контроль. Шдприемпицтво, господарство i право. 2018. № 5. С. 134-140. 3. Баранов О. А. 1нтернет речей (1оТ): мета застосування та правовi проблеми. 1пформащя i право. 2018. № 2(25). С. 31-44. 4. Вакарюк Л. Основш пщходи до розумшня поняття "шформацшш права людини" Шдприемпицтво, господарство i право. 2018. № 2. С. 155-159. 5. Типовой закон ЮНСИТРАЛ об электронных подписях. Законодавство Украши. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_937. 6. Фролова О. М. Роль ООН в систсмГ мiжнародноï шформацшно1' безпеки. Мiжnародni вiдnосиnи. Серiя: полггичш науки. 2018. № 18-19. URL. file:///C:/Users/User/Downloads/3468-12756-1-PB.pdf. 7. Кодекс Украши про адмшютративне правопорушення: Закон Украши вщ 07.12.1984 № 8073-Х. Вiдомостi Верховnоï Ради УкрагУськог РСР. 1984, додаток до № 51. Ст. 1122. 8. Мариц Д. О. Поняття та ознаки шформацшних правопорушень. Науковий вiсnик Херсожького державnого утверситету. 2018. Вип. 3. Том 2. С. 57-60.
REFERENCES
1. Hutsu S. F. Pravove rehuliuvannia merezhi Internet: mizhnarodnyi i vitchyznianyi dosvid [Legal regulation of the Internet: international and domestic experience].Visnyk NTUU "KPI". Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo. 2018. Vyp. 2 (38). P. 114-118. 2. Soldatenko O. Informatsiinyiprostir u merezhi Internet: pravove rehuliuvannia ta kontrol [Information space on the Internet: legal regulation and control]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2018. № 5. P. 134-140. 3. Baranov O. A. Internet rechei (IoT): meta zastosuvannia ta pravovi problemy [Internet of Things (IoT): Purpose and Legal Issues]. Informatsiia i pravo. 2018. № 2(25). P. 31-44. 4. Vakariuk L. Osnovnipidkhody do rozuminnia poniattia "informatsiini prava liudyny" [Basic approaches to understanding the concept of"information human rights]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2018. № 2. P. 155-159. 5. Typovoi zakon YuNSYTRAL ob эЬ^гоппы^ podpysiakh [UNCITRAL Model Law on Electronic Signatures]. Zakonodavstvo Ukrainy. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_937. 6. Frolova O. M. Rol OON v systemi mizhnarodnoi informatsiinoi bezpeky [The role of the UN in the international information security system]. Mizhnarodni vidnosyny. Seriia: politychni nauky. 2018. № 18-19. URL. file:///C:/Users/User/Downloads/3468-12756-1-PB.pdf. 7. Kodeks Ukrainy pro administratyvne pravoporushennia [Code of Ukraine on Administrative Offenses]: Zakon Ukrainy vid 07.12.1984 № 8073-Kh.Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR. 1984, dodatok do № 51. P. 1122. 8. Maryts D. O. Poniattia ta oznaky informatsiinykh pravoporushen [Concepts and signs of information offenses]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. 2018. Vyp. 3. Tom 2. P. 57-60.
Дата надходження: 03.05.2019р.
