Особливості правових відносин, які виникають в мережі Інтернет Текст научной статьи по специальности «Право»

Особливост правових вщносин, як виникають в MepeMi 1нтернет Features of Legal Relations that Arise on the Internet

Мирослав Ковалiв Сepгiй Cсiмов Руслан Скриньковський 2, 1ван Красницький 1, Юpiй Мазур 3, Павло Гарасим 4, Святослав Князь 5

Myroslav Kovaliv, Serhii Yesimov, Ruslan Skrynkovskyy, Ivan Krasnytskyi, Yuriy Mazur, Pavlo Harasym, Sviatoslav Kniaz

1 Lviv State University of Internal Affairs

26 Horodotska Street, Lviv, 79007, Ukraine

2 Lviv University of Business and Law

99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine

3 Lviv Regional Council

18 Vynnychenka Street, Lviv, 79008, Ukraine

4 General Directorate of the National Police in the Lviv region 3 General Hryhorenko Square, Lviv, 79007, Ukraine

5 Lviv Polytechnic National University

12 Stepana Bandery Street, Lviv, 79013, Ukraine

Анотащя. У статт на 0CH0Bi методологи системного аналiзу дослщжуються особливост правових вщносин, як виникають в мережi 1нтернет. Зазначено, що Ытернет-правовщносини - це регульован правом сустльн вiдносини, що знаходяться пiд охороною держави, якi виникають на основi цифрових технологiй у вiртуальному просторК Вказано, що в lнтернетi дie безлiч суб'eктiв, якi можна об'еднати в групи: технiчнi суб'екти, вщповщальш особи за роботу 1нтернету; шдивщуальш суб'екти, користувачi; колективнi, серед яких держава, що забезпечують нормативно-правове регулювання вiдносин в lнтернетi, розробку та реалiзацiю полiтики; недержавнi суб'екти - бiзнес; громадянське суспiльство, зацiкавленi особи в розширенн можливостей 1нтернету i розвитку iнфраструктури; мiжнароднi орга^заци, як забезпечують координацiю питань, розробку техшчних i правових стандартiв, пов'язаних з 1нтернетом. Охарактеризовано правосуб'ектнiсть суб'ектiв штернет-вщносин. Зазначено, що суб'екти реалiзують права, як спрямованi на певнi групи штереав: послуги, товари, iнформацiю; специфка iнтернет-правовiдносин полягае в тому, що в залежност вiд об'екта, на який спрямован iнтереси суб'ектiв, будуть дiяти норми права адмiнiстративного, шформацшного, цивiльного, кримiнального тощо.

Ключовi слова: правовi вiдносини; 1нтернет; суб'екти правовщносин; об'екти правовiдносин; правосуб'ектнiсть.

Abstract. Based on the methodology of system analysis, the article examines the features of legal relations that arise on the Internet. It is defined that Internet legal relations are legally regulated public relations under the state's protection, which arise based on digital technologies in cyberspace. It is stated that there are many entities on the Internet which can be grouped into: technical entities, people responsible for the functioning of the Internet; individual subjects and users; collective subjects, among which are the governmental entities, which provide legal regulation of relations on the Internet, policy development and implementation; non-governmental entities - business; civil society, stakeholders in the expansion of the Internet and infrastructure development; international organizations that coordinate issues, develop technical and legal standards related to the Internet. The legal personality of the subjects of Internet relations is described. It is noted that the subjects exercise the rights that are aimed at

DOI: 10.22178/pos.68-4

JEL Classification: K40

Received 20.02.2021 Accepted 26.03.2021 Published online 31.03.2021

Corresponding Author: Myroslav Kovaliv mkovaliv1@ukr.net

© 2021 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License

certain interest groups: services, goods, information. The specifics of the Internet legal relations are that the rules of administrative, informational, civil, criminal law, etc. will be applied, depending on the object to which the subjects' interests are directed.

Keywords: legal relations; the Internet; subjects of legal relations; objects of legal relations; legal personality.

ВСТУП

Поняття «правовi вщносини» виступае одним з найбыьш затребуваних в юридичнш наущ, е вихщним пунктом i об'еднуючою засадою характеристики права у процес реaлiзaщi' його потенщалу. Розвиток сусшльства шщшвав появу нового виду правових вщносин - вщносини у мереж 1нтернет. Укра'на зптснулася з проблемами регулювання штернет-вiдносин порiвняно недавно. В останне деся-тилптя держава активно включилася в про-цеси впливу на вiдносини в сощально-вiртуaльному просторi. Iнтернет-вiдносини мають ключове значення для правознавства, без 'х поглибленого вивчення неможливий перехщ до теорп права XXI столггтя в умовах свпюво' глобaлiзaцГi мехашзму дп права i ро-звитку шформацшних технологiй.

Значний вклад у розвиток теорп' правових вiдносин у мереж 1нтернет внесли тaкi вчеш i практики, як О. Баранов, В. Брижко, О. Голо-буцький, М. Демкова, С. Дубова, О. Смельяне-нко, П. Кшмушина, I. Клименко, I. Колiушко, А. Новицький, I. Куспляк, К. Линьова, Ю. Маш-карова, А. Серенок, О. Орлова, В. Пархоменко, О. Радченко, О. Шевчук та шшь Розвиток i впровадження нових шформацшно-комунiкaцiйних технологiй сприяе виник-ненню правових вiдносин у мереж 1нтернет, що вимагае теоретико-правових дослщжень з метою забезпечення ефективного правого регулювання зазначених сусшльних вщно-син.

Метою статтi е дослщження особливостей правових вiдносин, яю виникають в мережi 1нтернет.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Право як особливий (сощальний) офiцiйний державний регулятор суспiльних вiдносин надае 'м особливу правову форму, завдяки чому таю сощальш зв'язки знаходять новий вид - стають правовими i втiлюються в юри-дичну оболонку. Право - це найбыьш ефек-тивний, владний, примусовий, цивШзований

регулятор. Суспiльнi вiдносини стають пра-вовiдносинaми тiльки за умови формування на бaзi юридичних норм i вiдповiдно до них.

П. Рабшович у прaцi [1] вказуе, що головним в правовщносинах е те, що вони виникають на основi правових норм, 'х учасники фiзичнi i юридичнi особи виступають як носи взаемно кореспондуючих юридичних прав i обов'язкiв. Зв'язок мiж правом i обов'язком, а точшше мiж носiями, е правове вщношення.

Прaвовiдносини можна визначити як суст-льнi вiдносини, врегульовaнi правом, учасники якого виступають ноаями прав i обов'язкiв. Взявши за основу загальнотеоре-тичну дефiнiцiю прaвовiдносин, розглянемо категорш "штернет-правовщносини".

Так, iнтернет-прaвовiдносини виникають, змшюються та припиняються при наявносп певних передумов, серед яких можна видыи-ти зaгaльнi та спещальш. Спiльними переду-мовами виникнення штернет-правовщносин е: нaявнiсть iнтересу у користувaчiв 1нтерне-ту, пiд впливом яких вони вступають у вщпо-вщш прaвовiдносини у вiртуaльному просто-рi i обумовлюють об'ективну необхiднiсть правового регулювання штернет-вщносин; нaявнiсть суб'ектiв штернет-правовщносин; наявшсть об'екта прaвовiдносин, з приводу якого особи вступають в штернет-правовщносини.

До спецiaльних передумов виникнення ште-рнет-прaвовiдносин можна вiднести: наявшсть норм кримшального, цивiльного, адмь нiстрaтивного i iншого права, як поширюють дiю на суб'ектiв правовщносин в Iнтернетi; суб'екти iнтернет-прaвовiдносин мають пра-воздaтнiсть i дiездaтнiсть; наявшсть певних обставин, тобто юридичного факту, у межах якого мiж суб'ектами виникають, змшюються або припиняються штернет-вщносини.

У реальному свт люди вступають у правовь дносини у результат виникнення певного iнтересу, дп в 1нтернет залежать вiд бажань користувaчiв. 1нтерес виступае як первинний елемент будь-яких правовщносин, вщ якого в

подальшому буде залежати об'ект i суб'ект правовiдносин.

Суб'ектами правовiдносин у загальнiй теорГ! права е окремГ фГзичнГ i юридичш особи, якГ на пiдставi юридичних норм можуть бути учасниками правовщносин, носГями суб'ективних прав i обов'язюв. Що стосуеться iнтернет-правовiдносин, то в науковш, на-вчальнiй та спещальнш (довщковш) лГтера-турГ немае едино! думки (точки зору) щодо !х складу. У науковiй лiтературi видГляють три групи суб'ектiв: творцГ програмно-техшчно! частини шформацшно! структури мережi 1н-тернет - розробники мереж, засобiв зв'язку, телекомунiкацiй, програмних засобiв тощо; суб'екти, якГ виробляють i поширюють шфо-рмацiю у мереж 1нтернет, власники шфор-мацiйних ресурсiв, шформацшних продуктГв, власники iнформацiйних систем i засобiв за-безпечення, якГ надають послуги з доступу до мережевих ресурав; споживaчi шформацГ!, iнформaцiйних ресурав, шформацшних продуктГв, шформацшних послуг: фГзичш i юри-дичнГ особи, якГ тдключаються до мережГ 1н-тернет для отримання шформацГ! i ii викори-стання у власнш дГяльностГ.

КрГм наведено!' класифГкацГ!, видГляють провайдера, юридичну особу, у яко! е лГцензГя на надання послуг в 1нтернетГ та користувача вГртуального простору, який звертаеться до 1нтернету у власних Гнтересах.

е. Харитонов i О. Харитонова видГляе наступ-них суб'ектГв Гнтернет-вГдносин: оператори зв'язку, постачальники послуг доступу до 1н-тернету, постачальники ГнформацГ!, користу-вачГ [2, с. 35].

На наш погляд, наведен класифГкацГ! охоп-люють повною мГрою всГх суб'ектГв штернет-правовГдносин. Водночас тут необхщно також зазначити, що управлГння ними включае участь рГзних сторш, якГ мають експертнГ знан-ня з науково! та техшчно! сторш, у тому числГ мГжнароднГ оргашзацп.

ЗагальносвГтова громадська органГзацГя "То-вариство 1нтернету" (Internet Society, ISOC) ввела термш «екосистема 1нтернету», пГд яким розумшть органГзацГ! та спГльноти, якГ допомагають 1нтернету працювати та розви-ватися, серед яких: технологи, архГтектори, Гнженери, винахГдники, органГзацГ!, якГ здшс-нюють загальну координацГю i допомагають впроваджувати вГдкритГ стандарти; глобаль-

Hi та мiсцевi органiзацГi, якi управляють ресурсами, що забезпечують можливосп глобально'' адресацп, наприклад, ICANN, реестри та реестратори доменних гмен; оператори, гнженери i постачальники, якг забезпечують послуги мережево'' шфраструктури, зокрема, такГ як служба Гменування доменГв, мережевГ оператори та точки обмшу трафГком; корис-тувачГ 1нтернету, якГ використовують 1нтер-нет для обмшу шформащею один з одним, а також для надання послуг; заклади освГти, яю навчають i створюють ресурси для розробки та використання штернет-технологш. Кожен з перелГчених учасникГв Гнтернет-вГдносин займае певну шшу, е володарем або носГем певних прав Г обов'язюв в 1нтернетГ

ПодГбний перелГк учасникГв Гнтернет-правовГдносин, що враховуе Гнтереси, прГори-тети та можливосп зацГкавлених сторГн у га-лузГ вирГшення питань управлГння 1нтерне-том, знайшов вГдображення в статт 49 Де-кларацп принцитв "Побудова шформацшно-го суспГльства - глобальне завдання у новому тисячолгтп" [3], в якш передбачено визнача-льну роль для основних сторГн: держави - по-лГтичнГ повноваження, якГ пов'язаш (у сукуп-ностГ) з 1нтернетом Г питаннями державно'' политики, включаючи мГжнароднГ аспекти; приватний сектор - розвиток 1нтернету в те-хнГчнГй Г економГчнГй сферГ; громадянське су-спГльство - його значення у питаннях (вирь шенш проблемних аспектГв або розвитку), якГ пов'язаш з 1нтернетом, особливо на рГвш на-селення; мГжурядовГ органГзацГ' - координа-цГя питань державно'' политики, якГ пов'язанГ з 1нтернетом; мГжнароднГ органГзацГ' - розроб-ка техшчних стандартГв Г пов'язано'' вщповщ-но'' полГтики з 1нтернетом [3].

Таке рГзномашття суб'ектГв Гнтернет-правовГдносин можна об'еднати у групи: тех-шчш, ГндивГдуальнГ, колективнГ, мГжнароднГ.

ТехнГчнГ суб'екти вщповщають за роботу 1н-тернету, Гнфраструктури та компонентГв. До них вщносяться: технологи, архГтектори, Гнженери, органГзацГ', якГ здшснюють загальну координацГю Г допомагають впроваджувати вГдкритГ стандарти тощо. Специфжою ще! групи суб'ектГв е те, що вони не можуть здш-снювати роботу без вГдповщного дозволу ор-ганГв державно'' влади.

До ГндивГдуальних суб'ектГв Гнтернет-правовщносин вГдносяться фГзичнГ особи, ко-ристувачГ 1нтернету.

К. Беляков вводить в o6ir поняття '^ртуаль-но-шформацшш правовi вщносини", пщ яким рекомендуе розумгги "взаемш вiдносини двох чи быьше осiб i3 приводу майнових благ, що породжуються обставинами виникнення та юнування в iнформацiйно-технологiчному простора як результат комушкацп та обмшу даними в електронно-цифровiй формi, що ви-значаеться наднацiональними ознаками на засадах юридичноï рiвностi та автономп волi ïx суб'ектiв" [4, c. 61-62].

Для того, щоб бути суб'ектом штернет-правовiдносин, вони повинш володiти право-здатнiстю. Правоздатнiсть в 1нтернет - це здатнiсть особи мати юридичш права та нести юридичш обов'язки у вiртуальному прос-торi. В процесi дiяльностi в Iнтернетi, люди вступають у рiзнi вiдносини: трудовi, майновi вщносини, пов'язаш з членством у громадсь-кiй органiзацГï та iншi. Звертаючись до право-суб'ектностi в 1нтернет слiд зазначити про ïï особливкть.

Тiльки пiсля отримання провайдером вщпо-вiдноï лiцензГï вiн надiляеться правом дiяль-ностi в Iнтернетi. Даним прикладом пщкрес-люеться специфiка правосуб'ектносп, яка по-лягае в тому, що вс три здaтностi - правозда-тнiсть, дiездaтнiсть i делжтоздатшсть у розг-лянутого суб'екта можуть виникати та при-пинятися одночасно. Дiездaтнiсть е можливь стю учасника штернет-вщносин певними дь ями здшснювати права та виконувати обов'язки.

Залежно вщ тяжкостi вчиненого правопору-шення встановлюеться здaтнiсть особи вщ-повiдaти за дп, якi визначаються поняттям "правопорушення у мереж 1нтернет". У чинному кримшальному зaконодaвствi Украши юридична вiдповiдaльнiсть за кримiнaльнi правопорушення, в тому чи^ i в 1нтернеть настае пiсля досягнення особою 16 роюв, а за нaйбiльш тяжк з 14. Однак, в штернет-правовщносини можуть вступати рiзнi кате-горп громадян, у тому чи^ недiездaтнi, пси-xiчно xворi та шшь Суб'ект прaвовiдносин повинен бути осудним, у той час, коли вiртуa-льний може iмiтувaти таку якiсть.

В Iнтернетi докaзiв присутностi або вщсутно-стi у вiртуaльного суб'екта псиxологiчниx де-фекпв немае, поки людина не буде визначе-на. Тому одним iз важливих питань штернет-прaвовiдносин е щентифжащя суб'екта.

Загальною передумовою правосуб'ектносп е зовнiшня вiдособленiсть, персонiфiкацiя, зда-THicTb виробляти, виражати та здшснювати персошфшовану волю. Законодавство перед-бачае можливкть участi в правовiдносинах, а також може пов'язувати з рiзними якостями: стать, вж, стан здоров'я, мкце роботи, амей-ний стан, громадянство тощо.

При вирiшеннi даного питання в 1нтернет виникае ряд трудношдв, оскiльки суб'екти не перебувають у безпосередньому контактi. Визначення конкретно! особи у вiртуальному просторi, незважаючи на наявнiсть нiка (вiд англ. nick) або псевдошма, можливо лише при штеграцп технiчних i полничних можливос-тей, що е складним завданням.

Питання про щентифжащю користувача на сьогоднiшнiй день е найбыьш актуальним, оскiльки збиток, який може бути заподiяно певними особами, шформащю про яких не-можливо отримати, може бути непоправним. Зазначене питання розглядалось на парламентских слуханнях "Нащональна юбербез-пека та юберзахист Укра!ни, у тому числi у сферi критично! шфраструктури" [5].

Колективш суб'екти iнтернет-правовiдносин представленi юридичними особами. Як суб'екти правовщносин, юридичш особи можуть бути державними та недержавними. До державних вщноситься Мастерство цифро-во! трансформацп Укра!ни, основним завданням якого е вироблення i реалiзацiя державно! полпики та нормативно-правове регулювання у сферi iнформацiйних технологiй, електрозв'язку, масових комушкацш i засобiв масово! шформацп, а також 1нтернету [6]. Ва-жливу роль у розвитку 1нтернету займае гро-мадянське суспГльство, зокрема - науковщ, а також бiзнес-спiвтовариство, зусиллями яких створюеться технологiчна шфраструктура, комп'ютери, мережi, програмне забезпечення тощо. Особливе мкце в штернет-правовщносинах також займають мiжнароднi оргашзацп, серед яких найбыьш значущим е Мiжнародний союз електрозв'язку (International Telecommunication Union, ITU). Його дГяльшсть спрямована на надання до-помоги у розвитку шформацшно-комушкацшно! iнфраструктури та послуг, розвитку людського потенщалу та новптах те-хнологГЙ.

Об'ектом правовщносин виступае те, з приводу чого або заради чого суб'екти правовщ-

носин вступають у правовий зв'язок i реаль зують суб'ективш права i юридичш обов'язки. У науковш лiтерaтурi це питання е дискусшним. П. Рабшович як об'екти правовщносин видыяе явища i предмети навколи-шнього свггу, на якi спрямовaнi суб'ективнi юридичш права i обов'язки. Водночас О. 1оффе дотримуеться думки, що об'ектом правовщносин може виступати тiльки пове-дiнкa його учaсникiв [7, с. 677].

У ст. 177 Цивильного кодексу Украши закрш-лено перелж об'ектiв цивiльних прав, до яких вщносяться: "речь у тому чи^ грошi та цiннi папери, шше майно, мaйновi права, результа-ти робп1, послуги, результати штелектуаль-но'', творчо'' дiяльностi, iнформaцiя, а також iншi мaтерiaльнi i немaтерiaльнi блага" [8].

Об'ектом правовщносин, який пов'язаний з штересом уповноважено'' сторони е блага, що знаходяться у розпорядженш i охоронювaнi державою. Вважаемо за можливе i доцiльне використовувати наведений перелж, який визначений i встановлений законодавством Украши до штернет-правовщносин з ураху-ванням особливостей останшх.

Наприклад, специфжа укладання договорiв в 1нтернет передбачае нaявнiсть: значно быь-ших технiчних зaсобiв, нiж вчинення телефоном; ширших можливостей дискусп i уточ-нення iстотних умов договору; рiзномaнiтних методiв фiксувaння умов договору; рiзнi варь анти виконання договору стороною. В 1нтер-нетi з'являеться можливкть для здiйснення певних дш мiж особами, якi фiзично знаходяться у рiзних кра'нах св^. Однак, багато вчених та практиюв розглядають штернет-прaвовiдносини як рiзновид iнформaцiйних прaвовiдносин.

Ю. Янчук зазначае, що штернет-вщносини е частиною шформацшних вiдносин, що виникають, змшюються i припиняються в юберп-росторi [9, с. 154].

Об'ектом шформацшних правовщносин, на думку О. Сидоренко, е певна шформащя (даш ^або вщомостГ) або безпосередньо пов'язаний з шформащею результат поведш-ки учасника правовщносин [10, с. 175].

Пщ об'ектом шформацшних правовщносин розумшть: програмно-техшчш комплекси, iнформaцiйнi системи, засоби зв'язку i теле-комунiкaцiй; iнформaцiю, шформацшш ресу-рси, iнформaцiйнi послуги; доменш iменa; ш-формaцiйнi права та свободи; штереси особи,

суспiльствa, держави в шформацшнш сферi; iнформaцiйну цШсшсть i iнформaцiйний су-веренiтет держави; шформацшну безпеку.

Iнформaцiя виступае центральним елемен-том iнформaцiйниx прaвовiдносин, i е тим, з приводу чого виникають права i обов'язки учасниюв правовщносин. Тодi як об'ект ште-рнет-правовщносин - мaтерiaльнi блага; не-мaтерiaльнi блага; продукти творчостi; результати дш учaсникiв вiдповiдниx правовщносин; щнш папери i документи тощо.

Коло дш, на яю можуть бути спрямовaнi iнте-реси суб'ек^в iнтернет-прaвовiдносин знач-но ширше. Вони формуються навколо головного елемента 1нтернету, який постае як осо-бливий простiр, мiсце реaлiзaцiï щлей, де ме-режi виступають як зааб для передaчi даних на рiвнi з комп'ютером, телефоном, пошто-вим повiдомленням.

Людина не просто користуеться телекомунi-кaцiйними мережами, вступаючи у прaвовi вiдносини, вiдчувaе правове регулювання у вiртуaльному просторi. 1нтернет-

прaвовiдносини не можна видiлити з числа шформацшних.

Специфжа штернет-правовщносин полягае в тому, що в залежнос^ вщ об'екта, на який спрямоваш штереси суб'ек^в, будуть дiяти норми вщповщного права (цивiльного, кри-мшального, aдмiнiстрaтивного, iнформaцiй-ного). 1х регулювання не обмежуеться засо-бами однiеï гaлузi законодавства, 1м прита-манний комплексний характер.

Регулювання штернет-правовщносин вщбу-ваеться в процеа реaлiзaцiï суб'ективних прав i юридичних обов'язюв. Суб'ективне право е гарантоваш нормою права вид i мiрa можливоï поведiнки, яке надае можливкть носiю вчиняти певнi дП, тодi як юридичний обов'язок - закршлена правовими нормами необxiднiсть, обов'язок виконати певш за-вдання.

Формування прaвовiдносин важливий етап правового регулювання iнтернет-вiдносин, необхщний елемент досягнення юридичних цiлей.

ВИСНОВКИ

1нтернет-правовщносини - це регульовaнi правом сустльш вiдносини, що знаходяться пщ охороною держави, якi виникають на ос-

новГ цифрових технологш у вГртуальному простора мають особливосп:

- 1нтернет не Гснуе сам по собГ, у ньому дГе безлГч суб'ектГв, якГ можна об'еднати в групи: техшчш суб'екти, вщповщальш особи за роботу 1нтернету; ГндивГдуальнГ суб'екти, кори-стувачГ; колективш, серед яких державнГ, що забезпечують нормативно-правове регулю-вання вГдносин в 1нтернетГ, розробку та реа-лГзащю полГтики; недержавнГ суб'екти - бГз-нес; громадянське суспГльство, зацГкавленГ особи в розширенш можливостей 1нтернету i розвитку Гнфраструктури; мГжнароднГ органГзацГ!, якГ забезпечують координацГю питань, розробку техшчних i правових стандар-тГв, пов'язаних з 1нтернетом;

- для вступу у правовГдносини суб'ект повинен володГти правосуб'ектнГстю, що можливо

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

при штеграцп технiчних можливостей, зумо-влених правовим регулюванням;

- формуються за допомогою технiчних суб'ек™, якi обслуговують роботу 1нтернету

- оператори, провайдери i шш^

- вступаючи в правовiдносини в 1нтернетГ суб'екти реалiзують права, якi спрямоваш на певнi групи iнтересiв: послуги, товари, шфо-рмацiю; специфiка штернет-правовщносин полягае в тому, що в залежносп вiд об'екта, на який спрямоваш штереси суб'ектiв, будуть дiяти норми права адмiнiстративного, шфор-мацшного, цивiльного або кримiнального. Регулювання вщносин не обмежуеться засо-бами одше! галузi законодавства, !м прита-манний комплексний характер.

1. Rabinovych, M. P. (2007). Osnovy zahalnoi teorii prava i derzhavy [Fundamentals of the general

theory of law and the state] (9th ed.). Lviv: Krai (in Ukrainian)

[Рабшович, М. П. (2007). Основы загально1'meopiïправа i держави (9-те вид.). ЛьвГв: Край].

2. Kharytonov, Ye. O., & Kharytonova, O. I. (2017). "Internet-vidnosyny" ta "internet-pravovidnosyny":

do vyznachennia poniattia i sutnosti ["Internet relations" and "Internet legal relations": to define the concept and essence]. Universytetski naukovi zapysky, 3, 27-38 (in Ukrainian) [Харитонов, е. О., & Харитонова, О. I. (2017). 'Тнтернет-вщносини" та "штернет-правовщносини": до визначення поняття i сутностГ Утверситетськ HayKoei записки, 3, 27-38].

3. World Summit on the Information Security. (2003, December 12). Declaration of Principles Building

the Information Society: a global challenge in the new Millennium. Retrieved from http://www.itu.int/net/wsis/docs/geneva/official/dop.html

4. Beliakov, K. I. (2016). Poniatiini ta metodolohichni osnovy rehuliuvannia novykh typiv

informatsiinykh vidnosyn: "virtualni pravovidnosyny" [Conceptual and methodological bases of regulation of new types of information relations: "virtual legal relations"]. Lex Portus, 2, 47-63 (in Ukrainian)

[Беляков, К. I. (2016). Понятшш та методолопчш основи регулювання нових тишв шформацшних вщносин: "вГртуальш правовщносини". Lex Portus, 2, 47-63].

5. Komitet z pytan tsyfrovoi transformatsii Ukrainy. (2020, January 15). Rekomendatsiislukhan na

temu: "Natsionalna kiberbezpeka ta kiberzakhyst Ukrainy, u tomu chysli u sferi krytychnoi infrastruktury" [Recommendations of the hearings on the topic: "National cyber security and cyber defense of Ukraine, including in the field of critical infrastructure"]. Retrieved from https://komit.rada.gov.ua/documents/sluank9skl/73807.html (in Ukrainian) [КомГтет з питань цифрово! трансформацГ! Украши. (2020, Очень 15). Рекомендаци слухань на тему: "Нацюнальна юбербезпека та юберзахист Украти, у тому чиcniу сферi критичноïшфраструктури". URL:

https: //komit.rada.gov.ua / documents / sluank9skl/73807.html].

6. Polozhennia pro Ministerstvo tsyfrovoi transformatsii [Regulations on the Ministry of Digital

Transformation] (Ukraine), 18.09.2019, No 856. Retrieved March 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-%D0%BF#Text (in Ukrainian)

[Положення про Мшктерство цифрово'1 трансформацп (Украша), 18.09.2019, № 856. Актуально на 01.03.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-%D0%BF#Text].

7. Ioffe, O. S. (2000). Spornyye voprosy ucheniya o pravootnoshenii. Izbrannyye trudy pograzhdanskomu

pravu [Controversial issues of the doctrine of legal relations. Selected Works on Civil Law]. Moscow: Statut (in Russian)

[Иоффе, О. С. (2000). Спорные вопросы учения о правоотношении. Избранные труды по гражданскому праву. Москва: Статут].

8. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy [The Civil Code of Ukraine] (Ukraine), 16.01.2003, No 435-IV. Retrieved

March 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (in Ukrainian) [Цивыьний кодекс Украши (Украша), 16.01.2003, № 435-IV. Актуально на 01.03.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text].

9. Yanchuk, Yu. V. (2017). Informatsiini vidnosyny u merezhi Internet: teoretyko-pravovyi aspekt

[Information relations on the Internet: theoretical and legal aspect]. Pravo isuspilstvo, 5, 151155 (in Ukrainian)

[Янчук, Ю. В. (2017). 1нформацшш вщносини у мережi 1нтернет: теоретико-правовий аспект. Право i сусплъство, 5, 151-155].

10. Sydorenko, O. (2018). Informatsiini resursy yak ob'iekt informatsiinykh pravovidnosyn

[Information resources as an object of information legal relations]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 4, 173-182 (in Ukrainian)

[Сидоренко, О. (2018). 1нформацшш ресурси як об'ект шформацшних правовщносин. Шдприемництво, господарство i право, 4, 173-182].