CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 2. С. 166-174.
УДК 366.63
ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТУПУ ТА ПОШИРЕННЯ ШФОРМАЦП ЗА ДОПОМОГОЮ
МЕРЕЖ1 1НТЕРНЕТ
Шурупова К. В.
Кривор^зький нащональний утверситет, Кривий Ри, Украта
У дослвдженш автор розглядае актуальшсть проблем правового регулювання доступу та поши-рення шформацй за допомогою мережi 1нтернет, розвиток Iнтернет-вiдносин в Украш та !х вплив на процес становлення нацiонального шформацшного суспшьства в нашгй краiнi. Автор дае визначення таким поняттям, як: „веб", „веб-сторшка", „контент" та „аудiовiзуальний контент". В дослщженш ви-словлюеться думка про те, що дуже скоро сустльство вiдмовиться вiд застосування термшу „засiб масово1 шформацй", оскшьки останшми можна буде вважати широке коло засобш поширення шформацй серед необмежено! аудиторп. Особлива увага придшена дослiдженню сучасного стану i перспектив розвитку регулюванню, доступу та поширення шформацй за допомогою мережi 1нтернет.
Ключовi слова: доступ до шформацй, засоби масово! шформацй, веб, веб-сторшка, веб-сайт, веб-сервер, розподшена система, контент, аудкжзуальний контент.
Постановка завдання. Для Укра1ни проблема правового регулювання доступу та поширення шформацй за допомогою мереж1 1нтернет, розвиток 1нтернет-вщносин е надзвичайно актуальною з огляду на процес становлення нацюнального шформацшного суспшьства в нашш кра!ш, а також визначення шлях1в штеграцп до свггового шформацшного суспшьства.
З метою виршення порушеного питання бшьш глибокого дослщження потре-буе питання вивчення природи зазначених суспшьних вщносин та 1х ч1ткого визначення. Слщ шдкреслити, що саме з ч1ткого визначення основних понять мае здшс-нюватися правове регулювання будь-яких суспшьних вщносин.
Вщповщно до частини четверто! статп 20 Закону Укра1ни „Про шформащю" порядок створення (заснування) та оргашзацп д1яльносп окремих засоб1в масово! шформацй визначаються законодавчими актами про щ засоби.
Сьогодш такими законодавчими актами е Закони Укра1ни „Про друковаш засоби масово! шформацй (пресу) в Украш" та „Про телебачення I радюмовлення".
Так, Законом Укра!ни „Про друковаш засоби масово! шформацй (пресу) в Укра!ш" тд друкованими засобами масово! шформацй (пресою) в Украш розум> ються перюдичш { таю, що продовжуються, видання, яю виходять шд постшною назвою, з перюдичшстю один { бшьше номер1в (випусюв) протягом року на шдстав1 свщоцтва про державну реестращю.
166
Вщповщно до частини третьо! статп 20 Закону Укра!ни „Про шформащю" ау-дiовiзуальними засобами масово! шформацп е: радiомовлення, телебачення, кшо, звукозапис, вiдеозапис тощо.
Зпдно зi статтею 1 Закону Укра!ни „Про телебачення i радюмовлення" аудюв> зуальний (електронний) засiб масово! шформацп - органiзацiя, яка надае для масо-вого приймання споживачами аудiовiзуальну iнформацiю, передану у виглядi елек-тричних сигналiв i прийняту за допомогою побутових електронних пристро!в.
З огляду на наведене, чинним законодавством визначений порядок створення (заснування) та оргашзаци дiяльностi друкованих та аудiовiзуальних (електронних) засобiв масово! iнформацi!.
Проте, суспшьш вiдносини у сферi поширення iнформацi! мають тенденцiю по-стшно змiнюватися. З розвитком науково-технiчного прогресу та мережi 1нтернет виникае потреба у постшному вдосконаленнi чинного законодавства у вщповщнш сферi.
Аналiз останшх дослiджень. Для з'ясування окремих аспектов правового регу-лювання вiдносин в 1нтернет велике значення мають роботи укра!нських учених-правникiв. Зокрема, в Укра!ш деяким питанням регулювання вщносин, пов'язаних дiяльнiстю в 1нтернет, присвячено роботи Дутова М. М (право €С у галузi 1нтер-нет), Мережка О. О. (визначення юрисдикцн в мереж 1нтернет), Гуцалюка М. I. (за-хист персональних даних), Бачила I. Л. (1нформацшне право), Гаенко В. I., Борисово! Л. В., (правове регулювання 1нтернет-технологн в Укра!ш), Макаренко С. А. (поширення в 1нтернет шюдливо! шформаци), Кохановсько! О. В., Виноградово! Г. В. (правове регулювання шформацшних вщносин в Укра!нi), Пазюка А. В. ^жна-родно-правовий захист права людини на приватнють персонiфiковано! iнформацi!) тощо.
Останш дослiдження i публiкацi! вггчизняних фахiвцiв у сферi iнформацiйного права, зокрема, О. Баранова, В. Брижка, В. Горобцова, М. 1ншина свщчать, що вони зробили значний внесок у дослщженш правового регулювання оргашзаци дiяльнос-тi засобiв масово! шформаци. Разом з цим, бшьш глибокого дослщження потребуе питання правового регулювання поширення шформацп засобами масово! шформаци в мережi 1нтернет.
На думку М. 1ншина, до основних переваг у використанш мережi 1нтернет мо-жна вiднести можливiсть ознайомлення з необхiдним друкованим або вщео матерь алом у будь-який день та час, оператившсть отримання шформацп, можливють ознайомлення з додатковою шформащею, суттеве збiльшення аудиторi!, яка виявляе iнтерес до вiдповiдного видання або телерадюканалу; можливiсть оперативного встановлення зворотного зв'язку через мережу 1нтернет [1].
Метою публжацп е розв'язання проблеми визначення масового характеру пу-блiчно поширювано! мережею 1нтернет аудiовiзуально! шформаци, можливосп доступу до не!, визначення порушень у цiй сфер^ а також розробка засад визнання само! мережi 1нтернет засобом масово! шформацп.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Перш за все слщ визначитися з базовими поняттями iншомовного походження, що юнують сьогоднi „де-факто", широко застосовуються, але чiтко не визначенi на законодавчому рiвнi Такими поняттями, зокрема, е: „веб", „веб-сторшка", „вебсайт", „веб-сервер", „розподшена система", „контент" та „аудiовiзуальний контент".
167
Необхщно зазначити, що велика кшьюсть понять, яК сьогоднi широко застосо-вуються, ще не знайшли свого визначення у нормах права. У зв'язку з цим, у данш статп здшснюеться спроба роз'яснити значення деяких з них.
Так, глобальна телекомушкацшна мережа шформацшних та обчислювальних ресуршв, яка служить фiзичною основою для рiзноманiтних розподiлених систем, що надають доступ користувачам мереж 1нтернет до аудiовiзуального контенту мае назву „1нтернет" або „мережа 1нтернет".
Визначення поняття „1нтернет" мiститься у Законi Украши „Про телекомушка-цл" [2], зпдно зi статтею 1 якого 1нтернетом е всесвiтня iнформацiйна система зага-льного доступу, яка логiчно зв'язана глобальним адресним простором та базуеться на 1нтернет-протокол^ визначеному мiжнародними стандартами. 1ншими словами 1нтернет можна розглядати як зашб комушкацн мiж людьми.
Мережа 1нтернет разом з персональними комп'ютерами створюе технологiчну основу для розвитку мiжнародноl концепцн „Всесвггнього шформацшного суспшь-ства".
У зв'язку з цим, тд час правового регулювання сустльних вiдносин, пов'язаних з поширенням шформацп за допомогою мережi 1нтернет, слiд врахову-вати наступне:
- мережа 1нтернет немае власника, оскшьки вона е сукупнiстю мереж, що ма-ють рiзну географiчну приналежнють;
- мережу 1нтернет не можна виключити цiлком, оскiльки маршрутизатори мереж не мають единого зовшшнього управлiння;
- мережа 1нтернет стала надбанням усього людства;
- мережа 1нтернет мае багато як корисних так i шкiдливих властивостей, що використовуються защкавленими особами;
- мережа 1нтернет, перш за все, зашб вiдкритого зберiгання та розповсюджен-ня шформацп, у разi чого в останш роки з'явилися термiни „e-democracy" та „Internet democracy" [3] (електронна демократа та демократiя в мережi 1нтернет);
- мережа 1нтернет може зв'язати кожен комп'ютер з будь-яким шшим, тдк-люченим до мереж 1нтернет, так само, як i телефонна мережа. Якщо телефон мае автовщповщач, вiн здатний поширювати шформащю, записану в ньому, будь-кому хто зателефонуе за даним номером. Сайти в мережi 1нтернет поширюють шформащю за таким же принципом, тобто шдивщуально, з шщативи користувача;
- поширення iнформацil в 1нтернеп мае таку саму природу, як i чутки в соцiа-льному середовищь Якщо до iнформацil е великий штерес, вона швидко поширю-еться широкому колу осiб, немае штересу - немае розповсюдження.
1нтернет складаеться з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових та приватних мереж, а також комп'ютерiв користувачiв. Об'еднання мереж рiзноl архi-тектури та топологи стало можливо завдяки протоколу IP (англ. Internet Protocol) i принципу маршрутизацн пакета даних. Протокол в даному випадку - це, умовно кажучи, „мова", яка використовуеться комп'ютерами для обмшу даними при робоп в мереж 1нтернет. Для того щоб рiзнi комп'ютери в мереж могли взаемодiяти, вони повинш „розмовляти" на однiй „мовi", тобто використовувати один i той же протокол. Простше кажучи, протокол - це правила передачi даних мiж вузлами комп'ютерно! мереж1.
168
Серед велико! кшькосп протоколiв, яю використовуються в мереж 1нтернет [4], найбiльш вiдомим протоколом е HTTP (Hyper Text Transfer Protocol), тобто протокол передачi гiпертексту, який використовуеться пiд час пересилання веб-сторiнок з одного комп'ютера на iнший. Саме цей протокол е базовим для так званого „вебу".
Термши „веб" або „www" або „World Wide Web" або „всесв^ня павутина" пе-реважно означають розподiлену систему, що надае доступ користувачам мережi 1н-тернет до аудiовiзуального контенту, розташованого на рiзних комп'ютерах, шдк-лючених до мережi 1нтернет. Проте, необхщно розумiти, що так званий „веб" - це тшьки один з багатьох вцщв розподiлених систем, що надають можливiсть доступу користувачам мереж 1нтернет до аудiовiзуального контенту.
Будь-яку шформащю, з якою користувач може ознайомитися в мереж 1нтер-нет, умовно прийнято називати „контент", тобто будь-яке шформащйно значуще (змiстовне) наповнення iнформацiйного ресурсу (наприклад, веб-сайту). Якщо ж мова йде про текстову, графiчну, звукову та вiдео шформащю, що входить до складу контенту в будь-якому поеднанш, то говорять про „аудiовiзуальний контент". Для надання можливосп доступу користувачiв мережi 1нтернет до аудiовiзуального контенту використовуються так зваш гiпертекстовi „веб-сторiнки", яю можуть бути об'еднанi та пов'язаш мiж собою спiльною темою, дизайном, посиланнями та ство-рювати так званий „веб-сайт". Розташування веб-сайту в мережi 1нтернет здшсню-еться, як правило, на серверах, тдключених до мереж 1нтернет, тобто на так званих „веб-серверах". Теоретично та практично веб-сервера можуть бути розмщеш у будь-якому мющ планети Земля, тобто як на територи певних краш св^у, так i за !х межами, наприклад, на кораблi в св^овому океанi або в Антарктида
З наведеного вище стае зрозумшим, що у випадку, коли мова йде про шформащю розташовану в мережi 1нтернет, сьогоднi, як правило, замють термiну „шфор-мащя" застосовуються термiни „контент" або „аудiовiзуальний контент".
У будь-якого аудiовiзуального контенту, розмщеного в мереж 1нтернет е ав-тор(и), тобто конкретнi фiзичнi особи. Автор може самостiйно розмютити аудiовiзу-альний контент на ресурсах мереж 1нтернет i стати постачальником контенту кш-цевому споживачевi. Водночас, автор контенту може не тшьки не бути постачальником контенту кшцевому споживачев^ а й навггь не мати прав на його розповсю-дження.
У загальному випадку доставку контенту кшцевому користувачу (споживачу) можна представити у наступному виглядк „автор аудiовiзуального контенту" „спо-живач аудiовiзуального контенту". Термiн „посередники" може „посередники" включати „власникiв прав на аудiовiзуальний контент", „виробникiв аудiовiзуаль-ного контенту", „контент-агрегаторiв" i „контент-провайдерiв". Посередники можуть об'еднуватися один з одним при виршенш питань постачання аудiовiзуально-го контенту споживачам або бути взагалi вiдсутнi (при самостiйному розмщенш та постачаннi автором аудiовiзуального контенту з використанням можливостей мере-жi 1нтернет).
„Власник прав на аудiовiзуальний контент" представляе iнтереси автора аудю-вiзуального контенту на договiрнiй основа „Виробник" бере участь у процес виро-бництва аудiовiзуального контенту. „Контент-агрегатор" здiйснюе накопичення ау-дiовiзуального контенту, а „контент-провайдер" здшснюе розповсюдження аудюв>
169
зуального контенту кшцевим користувачам (споживачам ауд1ов1зуального контенту). Типовими представниками контент-провайдер1в е таю всесвгтньо в1дом1 ресурси мереж! 1нтернет як: „YouTube.com" (США) та „RuTube.ru" (Роая). Типовим пред-ставником контент-агрегатор1в е такий всесв1тньо вщомий ресурс новин в мереж1 1нтернет, як: „Feedzilla.com". Кожний громадянин Укра!ни, який мае доступ до ме-режi 1нтернет, за допомогою персонального комп'ютера або мобшьного телефону, може за л1чеш хвилини розмютити ауд1ов1зуальн1 матер1али на будь-яких 1нтернет ресурсах, аналопчних з вищеназваними.
Враховуючи наведене, „постачальник ауд1ов1зуального контенту" означае авто-ра(1в) контенту, або власника прав на контент, або виробника контенту, або кон-тент-агрегатора, або контент-провайдера, як окремо, так i об'еднаних у будь-яюй комбшацн один з одним з метою здшснення постачання ауд1ов1зуального контенту споживачам [5].
За визначенням, наведеним у юридичнш енциклопедн за редакщею Ю.С. Ше-мшученка та шших, засоби масово! шформацн - матер1альн1 та шш1 носи шформацн, органи та оргашзацп (юридичш особи), зареестроваш у встановленому законом порядку, яю забезпечують публ1чне поширення друковано! та аудюв1зуально! шформацн [6].
Анатзуючи чинне законодавство про шформащю, не можна ч1тко розмежувати таю поняття „зас1б масово! шформацн" та „зас1б масово! комушкащ!".
Проте, чинне законодавство про шформащю не мютить визначення поняття „зашб масово! комушкащ!".
Необхiдно зазначити, що пунктом 2 розпорядженням Кабшету Мшютр!в Укра-!ни вщ 13 ачня 2010 року № 85-р передбачено розробити проект Закону Укра!ни „Про основш засади державно! комушкативно! пол^ики", у якому, зокрема, визна-чити термiни „державна комунiкативна полгтика", „комунiкацiя", „засоби масово! комушкащ!".
Статтею 29 Закону Укра!ни „Про шформащю" поняття „зашб масово! комушкаци" лише застосовуеться, без його визначення. Проте, аналiзуючи положення абзацу третього частини першо! ще! статп Закону, можна дшти висновку, що засоба-ми масово! комушкаци поширюеться iнформацiя.
Водночас, Державним стандартом базово! i повно! середньо! осв!ти, затвердже-ним постановою Кабiнету Мшютр!в Укра!ни вщ 14 ачня 2004 року № 24, до засобiв масово! комушкаци вiднесено телебачення.
У цьому сенс також е цiкавим визначенням поняття „суспшьного телерадюмо-влення" наведене Законом Укра!ни „Про систему Суспшьного телебачення i радю-мовлення Укра!ни", зпдно з яким суспiльне телерадюмовлення - це телерадюорга-нiзацiя з! статусом едино! загальнонащонально! неподшьно! i неприбутково! систе-ми масово! комушкаци, яка е об'ектом права власносп Укра!нського народу i дiе зпдно з единою програмною концепцiею.
У р!зних актах законодавства мова йде про застосування засобiв масово! шформацн та спосо6!в електронно! комушкаци [7], створення комушкацшно! шфра-структури для забезпечення отримання шформацн, налагодження тюних зв'язюв з громадськiстю та засобами масово! шформацн [8], поширення шформацн через засоби масово! комушкаци [9] тощо. Зазначене не вщповщае принципу юридично! визначеностi, як складово! принципу верховенства права.
170
У пункт 3.10. Методичних рекомендацш щодо положень про управлшня (вщ-дiли) з питань взаемодп з засобами масово! шформацп та зв'язюв з громадськiстю апараив центральних i мiсцевих органiв виконавчо! влади, е посилання на засоби комушкацп, до яких, зокрема, вщнесено пpес-конфеpенцiï, бpифiнги, темaтичнi зу-CTpi4i з жуpнaлiстaми, поширення iнфоpмaцiйних мaтеpiaлiв [10] тощо.
На сьогоднi можна констатувати той факт, що немае единого тлумачення, ств-вiдношення та застосування понять „зашб мaсовоï шформацп" та „зашб мaсовоï ко-мушкацп".
Вiдсутнiсть чiтких юридичних визначень понять може створити можливють для протиправних дш i зловживань, що неодмшно призводить до порушення прав i свобод людини.
На нашу думку, не можна ототожнювати поняття „зашб мaсовоï шформацп" та „зашб мaсовоï комунiкaцiï". Виршення ж порушеного питання вбачаеться можли-вим за допомогою перегляду та ч^кого правового визначення таких понять як: ,Дн-фоpмaцiя", „масова шформащя", „засоби масово1' iнфоpмaцiï".
Вживаний сьогодш теpмiн „комушкащя" (англомовний теpмiн "communication") означае виключно процес пеpедaчi шформацп вщ однiеï особи до шшо1' [11], тобто „спшкування" - комушкацшну взaемодiю людей або соцiaльних груп. З огляду на наведене, замють використання теpмiнiв „техшчш засоби комуш-кaцiï" або „електронш комунiкaцiï" краще використовувати теpмiн „телекомушка-цiï", тобто „зв'язок за допомогою технiчних зaсобiв".
Визначення вказаних теpмiнiв мае бути настшьки чiтким, щоб ïx коpистувaчi мали змогу квaлiфiкувaти чи можна вщнести „особу, яка голосно вигукуе в мегафон до необмеженого кола оаб", „оголошення на пapкaнi про продаж квартири", „вебсайт в меpежi 1нтернет, який вiдвiдуе щороку понад мiльйону осiб" до зaсобiв масово!' iнфоpмaцiï.
На пiдстaвi наведеного робимо висновок, що масовою iнфоpмaцiею можна вва-жати шформащю, яка розповсюджуеться серед необмеженого кола ошб (бiльшого за те, що ïï створило). Тому стае зрозумшим, що абсолютно вся шформащя, що роз-мщуеться в меpежi 1нтернет, автоматично стае масовою. Таким чином, будь-яка особа, яка створила веб-сторшку, веб-сайт, блог, форум або будь-який шший ресурс в меpежi 1нтернет, суто теоретично е власником засобу мaсовоï iнфоpмaцiï. Пiдкpе-слимо, що на сьогодш чинним законодавством порушене питання не врегульовано.
Як зазначае В.М. Брижко, 1нтернет створювався як мережа для вшьного поширення й одержання корисних для суспшьства даних з урахуванням норм права та морально-етичних пpинципiв, що забезпечують соцiaльну спpaведливiсть та рух у нaпpямi до свободи [12].
Разом з цим, тд „мережевим засобом мaсовоï iнфоpмaцiï" pозумiеться будь-який веб-сайт в меpежi 1нтернет, зареестрований як зашб мaсовоï iнфоpмaцiï. В свою чергу, питання сумлiнноï добpовiльноï pеестpaцiï у зaконопpоектi не порушу-еться, що не може не викликати побоювань з приводу обмеження свободи 1нтернету у випадку прийняття законопроекту у тaкiй pедaкцiï.
Виникае припущення, що дуже скоро суспшьство вiдмовиться вiд застосування теpмiну „зашб мaсовоï iнфоpмaцiï", оскiльки остaннiми можна буде вважати широке коло зaсобiв поширення iнфоpмaцiï серед необмеженоï аудиторн.
171
Зрозумшо, що ршення щодо розроблення проекту нормативно-правового акта мае прийматися з урахуванням необхвдносп врегулювання суспшьних вщносин, виявлення прогалин i суперечностей у законодавств^ виконання вщповщних м!жна-родних зобов'язань Укра!ни. Правове регулювання певного кола суспшьних вщно-син обов'язково мае бути комплексним. Тобто, якщо ¡з змюту нормативно-правового акта, який приймаеться, випливае необхщнють у внесенш змш до шших чинних нормативно-правових актiв одного з ним р!вня або його скасуванш, одноча-сно мають готуватися проекти вщповщних нормативно-правових актiв.
На замовлення координатора проекту ОБСС в Укра!ш було проведено досл> дження на тему „Регулювання д!яльносп засобiв масово! шформаци шд час вибо-р!в". Зазначеним дослiдженням до категорп „Iнтернет-засобiв масово! шформаци" вiднесено телевiзiйнi канали, радiо та газети, як! розмщуються у мережi 1нтернет, та в яких редакцшш ршення приймаються на основ! традицшних стандарта жур-налютсько! оргашзацп, разом з тим, до не! не входять веб-сайти шшого виду, на-приклад, блоги та партшш сторшки [13]. Водночас, виникае питання стосовно того, чи можна вважати 1нтернет-засобом масово! шформаци веб-сторшку в мереж! 1нте-рнет, власник яко! не е журналютом, проте розмщуе в мереж! 1нтернет р!зномаштш аудю та вщеоматер!али, анаттичш статп тощо.
Потенцшно стрне питання пов'язано з тим, чи можуть бути встановленими для веб-сайта правила, особливо стосовно „перюд!в мовчання" та опитувань громадсь-ко! думки [13]. Тим паче, що як вже було зазначено, ф!зичне (техшчне) розмщення веб-сайту можливо за межами держави. Це питання, на думку Джовани Майола та М!хаель Майер-Резенде, е частиною бшьш широко! дискусп про стушнь свободи, яким мае волод!ти 1нтернет, та того, до яко! м!ри до цього шформацшного засобу можна реально застосувати правила. У цшому спроби контролю над 1нтернетом до-цшьш у тих випадках, коли вони стосуються певного кола питань, наприклад, роз-палювання ворожнеч! та захисту неповнолгтшх, разом з тим шш! методи втручання у свободу 1нтернету мають широко засуджуватися.
На нашу думку, з метою забезпечення ефективного правового регулювання вь дповщного кола суспшьних вщносин мова мае йти про комплексний шдхщ у визна-ченш засад державно! политики у цш сфер! з подальшою шдготовкою единого законопроекту. До ще! роботи обов'язково слщ залучити також Мшстерство транспорту та зв'язку, Нацюнальну комгаю з питань регулювання зв'язку, Державний ком> тет шформатизацн та Державний ком!тет телебачення та радюмовлення.
Зазначеш рекомендацн пропонуемо до розгляду тд час законотворчо! д!яльно-сп, що в подальшому сприятиме вдосконаленню шформацшного законодавства та вщповщному забезпеченню державно! шформацшно! пол^ики.
ВИСНОВКИ
Важливою ознакою сучасних загальносв^ових процешв е розбудова св!тового шформацшного суспшьства. У цьому ушверсальному процес розвитку шформацшного суспшьства залишаеться нерозв'язаним одне з найважливших питань -становлення м!жнародно-правових засад регулювання вщносин, пов'язаних з функ-цюнуванням мереж! 1нтернет, а також дослщження сучасного стану ! перспектив розвитку такого регулювання. Розробка дано! теми насамперед необхщна для таких шститута та галузей м!жнародного права, як м!жнародно-правове регулювання на-уково-техшчно! сшвпращ, м!жнародне шформацшне право, право м!жнародно! без-
172
пеки, мiжнapоднa боротьба зi злочиннiстю, право мiжнapодниx оpгaнiзaцiй, захист прав людини, яю остaннiм часом е досить актуальними для мiжнapодноï спiльноти.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Сучасний стан та шляхи удосконалення взаемовадносин оргашв деpжaвноï влади i засоб1в мaсовоï шформацп: матер1али мiжнapодноï нaуково-пpaктичноï конфеpенцiï [«1нформацшне суспiльство в Украш: шфорамцшно-правова культура, освгга, наука»], (Суми, 2008 р.) / 1ншин М.1. - Суми: Довкш-ля, 2008. - С. 33 - 38.
2. Про телекомунжацп: Закон Украши № 1280-IV.
3. Ильницкий А.В. Internet democracy [Електронний ресурс] /А.В. Ильницкий// Научный блог. Либеральный клуб «Единой России». - 2012. - Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Internet_democracy.
4. Вiкiпедiя. Протоколи пеpедaчi даних [Електронний ресурс] /Мaтеpiaли з ВшпедШ Вiкiпедiя - 2012. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Сетевой_пpотокол
5. Красноступ А.В. Система та споиб доставки ауд^жзуального контенту споживачам. Мiж:нapоднa заявка на патент PCT/UA2009/000022 [Електронний ресурс] / А.В.Красноступ // Центр информационной безопасности. - 2010. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki.
6. Юридична енциклопедш: в 6 т. / [За ред.: Ю.С. Шемшученка, Ф.Г. Бурчак, М.П. Заблюк та ш.] - К.: „Укpaïнськa енциклопедiя", 1998. - (Сеpiя: Юpидичнi науки). Т 4. - 1998. - 741 с.
7. Концепцш Деpжaвноï цiльовоï програми пiдтpимки та розвитку читання на пеpiод до 2015 року, схвалена розпорядженням Кaбiнету Мiнiстpiв Украши вiд 30 вересня 2009 року № 1228-р.
8. Концепцш розвитку системи державного регулювання дшльносп суб'ектiв природних монополiй на ринку комунальних послуг, схвалена розпорядженням Кабшету Мiнiстpiв Укpaïни вiд 9 липня 2008 року № 932-р.
9. Положення про Нацюнальний електронний реестр антропогенних викидiв та абсорбци парникових гaзiв, затверджене постановою Кaбiнету Мiнiстpiв Укpaïни вiд 28 травня 2008 року № 504.
10. Методичш pекомендaцiй щодо положень про упpaвлiння (вiддiли) з питань взaемодiï з засобами мaсовоï шформацп та зв'язюв з гpомaдськiстю шара™ центральних i мiсцевиx оpгaнiв виконaвчоï влади, зaтвеpдженi наказом Державного комитету телебачення i paдiомовлення Укpaïни вщ 26 березня 2003 року № 59, Мшстерства юстицiï Укpaïни вщ 14 квiтня 2003 року № 314/7.
11. Schwartz, Gary E.; Simon, William L.; Carmona, Richard. The Energy Healing Experiments. Simon & Schuster [Електронний ресурс] / Schwartz, Gary E.; Simon, William L.; Carmona, Richard// ,ДИ communication is a process of exchanging energy and exchanging information" p. 129. ISBN 0743292399. -Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Communication
12. Швець М.Я. Е-боротьба в шформацшних вшнах та шформацшне право: монографш / [за ред. М. Я. Швеця]. - К. : НДЦП1 АПрН Укpaïни, 2007. - С. 233.
13. Джована Майола, Мгхаель Майер-Резенде. Регулювання дiяльностi зaсобiв мaсовоï iнфоpмaцiï пiд час вибоpiв / Джована Майола, Мгхаель Майер-Резенде// Дослщження. - К.: „Видавництво „К1М". -2008. - 84 с.
Шурупова К В. Перспективы усовершенствования правового регулирования доступа и распространения информации с помощью сети Интернет / Шурупова К.В. // Ученые записки Тав-рийского национального университета им.В.И.Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2012 - Т. 25(64), №2. - С.166-174.
В исследовании автор рассматривает актуальность проблем правового регулирования доступа и распространения информации с помощью сети Интернет, развитие Интернет-отношений в Украине и их влияние на процесс становления национального информационного общества в нашей стране. Автор дает определение таким понятиям, как: "веб", "веб-страница", "контент" и "аудиовизуальный контент". В исследовании высказывается мысль о том, что очень скоро общество откажется от применения термина "средство массовой информации", поскольку последними можно будет считать широкий круг средств распространения информации среди неограниченной аудитории. Особенное внимание уделено исследованию современного состояния и перспектив развития регулированию, доступу и распространения информации с помощью сети Интернет.
Ключевые слова: доступ к информации, средства массовой информации, веб, веб-страничка, вебсайт, веб-сервер, разделительная система, контент, аудиовизуальный контент.
173
nepcnexmueuydocKonanennn праeоeогорегynweаnnн docmyny...
Shurupova K.V. Prospects of improvement of the legal adjusting of access and distribution of information by means of network the Internet / Shurupova K.V. // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky. Series: Juridical sciences. - 2012 - Vol.25 (64), №2. - P.166-174.
In research an author examines actuality of problems of the legal adjusting of access and distribution of information by means of network the Internet, development of Internet-relations in Ukraine and their influence on becoming of national informative society in our country. An author gives a decision to such concepts, as: "web", web "page", "content" and "audiovisual content". In research an idea speaks out that very soon society will give up application of term "medium of communication", as it will be possible the last to count the wide circle of facilities of distribution of information among an unlimited audience. The special attention is spared to research of the modern state and prospects of development to adjusting, access and distribution of information by means of network the Internet.
Keywords: access to information, mass, web medias, web, web site, server of web, deviational system, content.
174
