CC BY
34
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (31), 2021
УДК 340 + 342.7 Наталiя Лесько
Нацюнальний унiверситет '^bBiBCbKa полтехшка", професор кафедри адмiнiстративного та шформацшного права
доктор юридичних наук Микита Антонов Нацюнальний ушверситет '^bBiBCb^ полтехшка", Навчально-науковий iнститут права, психологи та шновацшно! освiти,
студент
ЦИФРОВ1 ПРАВА ЛЮДИНИ В ЕПОХУ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
http: //doi.org/10.23939/law2021.31.160 © Лесько Н., АнтоновМ., 2021
У cтаттi дослщжено цифров1 права людини в епоху глоб&шзацп. Зауважено, що поява феномену цифрових прав людини пов'язана з виникненням свободи доступу до 1нтернету, а також визначенням потенцшного "right to be forgotten" (права вимагати видалення персональних даних, конфщенцшно'т шформацп про особу з результа^в по-шукових cервiciв). Цi явища е досить новими, i з практичного погляду тх краще розгля-дати не як окрему групу прав людини (наприклад, як пол^ичш, економiчнi, сощальш тощо), а як умовну категорто, яка охоплюе оcобливоcтi реалiзацiт та гаранты захисту фундаментальних прав людини в 1нтернеть Зауважено, що права людини еволюцюну-ють пщ впливом цифрових технологiй. Проблематика прав людини може сприяти вироб-ленню цьшсного уявлення про регулювання нових технологш. Права людини можуть стати "маяками" для регулювання шформацшнно-комушкацшних технологш, вказую-чи цiлi, якi повинн бути доcягнутi, i шкоду, яка повинна бути попереджена вiдповiдно до принципу пропорцшность
Право на доступ до 1нтернету не мае на мет лише фiзичну можливicть доступу до мережi 1нтернет. Воно базуеться на комушкацшнш цiнноcтi 1нтернету, що передбачае зв'язок цього права з шшими правами i свободами людини та необхщшсть доступу до 1нтернету для тх реалiзацiт, зокрема, свободи думки, вираження поглядiв та переконань, права на розвиток, полгтичних прав, еколопчних та iнших основних прав людини.
Пщкреслено, що забезпечення прав людини в онлайн проcторi здшснюеться в основному на мiжнародному р1вш такими структурами як Рада ООН з прав людини, Генеральна Асамблея ООН, Свропейський суд з прав людини тощо. Проте, единого нормативно-правового акту, який би закршлював основн цифров1 права людини, ще не прийнято. Отже, бшьшкть цифрових прав закршлеш у рiзноманiтних резолюцiях Ради ООН з прав людини, i потребують систематизацп у единий кодифжований акт - Декла-рац1ю цифрових прав людини. З кожним днем потреба у такому акт! зростае, а за кшька деcяткiв рокчв без нього важко буде уявити еталон демократичного cуcпiльcтва.
Ключовi слова: права людини, цифровi права, електронна демокра^я, шфор-мац1йн1 технологи, шформацшне cуcпiльcтво, 1нтернет.
Постановка проблеми. Технолопчш шновацп не тiльки вимагають рештерпретацп тради-цiйних прав людини, а й зумовлюють появу нових категорiй, яю можуть бути визначенi як sui generis поколiння цифрових прав [1, с. 226]' Однак суттeвi проблеми виникають з самою назвою цих нових прав. У в^чизнянш лiтературi 1х зазвичай називають iнформацiйними, цифровими, вiртуальними [2, с. 41], в англомовнш лiтературi пишуть про цифровi права (digital rights) [1, с. 223]' штернет-права (Internet rights) [3, с. 10], право на комушкащю (right to communicate ) [4, с. 18] свободу з'еднання з будь-якою особою, в будь-який час, в будь-якому мющ, для будь-яких цiлей (freedom to connect - to anyone, anytime, anywhere, for anything) [5, с. 17]. 1нколи щ термши використовують як синошми.
Саме тому метою щеТ статт е дослiдження цифрових прав людини в епоху глобалiзацil.
Аналiз дослщження проблеми. У вiтчизнянiй науцi варто вирiзнити працi' що присвяченi цш тематицi: К. С. Шахбазяново!, С. П. Литвинова, О. А. Баранова, А. М. Новицького, О. А. При-сяжнюка, А. П. Гетьман, С. В. ГлiбкO' О. А. Гончаренко, О. М. Давидюк, К. В. Сфремова.
Виклад основного матерiалу. Один iз теоретикiв науки про пол^ику, полiтичний мислитель, правознавець, просв^итель, письменник Шарль-Лу! де Монтеск'е вважав, що основою будь-якого демократичного ладу е зафiксований на рiвнi основного закону обов'язок держави закршити та забезпечити права i свободи людини. Вщповщно до ст. 3 Конституцп Укра!ни права i свободи людини та !х гарантп визначають змют i спрямованiсть дiяльностi держави. Утвердження i забезпечення прав i свобод людини е головним обов'язком держави [6].
Зауважимо, що з друго! половини ХХ столотя починають розвиватися технологи, яю дозволяють створити всесв^ню систему сполучених комп'ютерних мереж, що отримае назву 1нтернет (Всесвiтня павутина - World Wide Web). Людство входить в часи, коли реалiзувати власш права стае можливим не тшьки у '^зичному свт", а й в 1нтернет-просторь Галузь е досить новою, тому вщразу постае питання виршення правового регулювання ще! сфери. Актуальною проблемою стае порушення цифрових прав людини та шляхи гарантш захисту.
В бiльшостi випадюв визначення прав людини онлайн зводиться до застосування поняття "цифровi права", але закрiплення в украшському законодавствi цей термiн не отримав. Отже, цифровi права - це система норм i правил поведiнкИ' яка закршлюе права i свободи людини щодо належного доступу i використання електронних пристро1'в, можливостi створення, використання i публiкацiю цифрових творiB' а також комушкацшних мереж, зокрема, мереж 1нтернет [7].
Поява феномену цифрових прав людини пов'язана з виникненням свободи доступу до 1нтернету, а також визначення потенцшного "right to be forgotten" (права вимагати видалення персональних даних, конфщенцшно1 шформацп про особу з результатiв пошукових сервiсiв). Цi явища е досить новими, i з практичного погляду !х краще розглядати не як окрему групу прав людини (наприклад, як пол^ичш, економiчнi' соцiальнi тощо), а як досить умовну категорда, яка б охоплювала особливостi реалiзацil та гарантп захисту фундаментальних прав людини в 1нтернет^ зокрема свободи вираження поглядiв та права на приватшсть онлайн [7].
Отже, важко уявити сучасну епоху без штернет-технологш, якi вiдiграють величезну роль у повсякденному життi. Виокремлення категорп цифрових прав допомагае краще систематизувати та вивчати потреби захисту прав людини в онлайн-середовищ^ правовi гарантп яких сьогоднi "роз-киданi" в резолющях та iнших нормативно-правових актах мiжнародних органiв.
За останнi 10 роюв бiльшiсть цифрових прав та свобод людей уже мають гарантп захисту, яю закршлюються чинними мiжнародними актами, проте науковцi вважають такий захист е не-достатнiй' через брак правозастосовно1 практики, яка б закршлювала правовi гарантil (наприклад ri, що мiстилися б в ршеннях мiжнародних судiв) [7].
Украшська громадська оргашзащя "Лабораторiя цифрово1 безпеки" розробила в рамках проекту Digital Rights Agenda for Ukraine, що фшансуеться Агентством США з мiжнародного розвитку (USAID) через оргашзащю Counterpart International, працю "Права людини онлайн: Порядок денний для Украши". В нш автори сформулювали пропозицп щодо забезпечення права на доступ до 1нтернету, свободи вираження поглядiв, права на приватшсть та захист персональних даних. Також, автори наголосили на окремих загальних рекомендацiях, виконання яких допоможе пщвищити обiзнанiсть представникiв органiв державно1 влади та широко1 громадськостi з особли-востями реалiзацiï прав людини онлайн. Цей перелш мiстить рекомендацп для таких органiв та посадових осiб як: Уповноважений Верховноï Ради Украши з прав людини (з приводу вщсутност системного мошторингу та аналiз дотримання прав людини онлайн в Украш), Верховна Рада Украши, а саме Комтоту з питань гуманiтарноï та iнформацiйноï полiтики, Комтету з питань цифровоï трансформацiï та шшим комiтетам, предмет вiдання яких стосуеться питань державноï полiтики у сферi iнформацiï, iнформацiйноï безпеки та шформацшних технологiй (рекомендацiя стосуеться вимоги щодо старту дiалогу з експертами та правозахисниками щодо законодавчих та шших iнiцiатив з метою регулювання суспшьних вiдносин в Iнтернетi), Кабшет Мiнiстрiв Украши (Мiн'юст, МВС та ш.), Нацiональна школа суддiв Украши, Мшютерство освiти та науки Украши тощо [8].
У контекст нашого дослiдження зауважимо, що з 18 червня по 6 липня 2018 року проходила 38 сешя Ради ООН з прав людини, яка е мiжнародним правозахисним органом в системi ООН (допомiжний орган Генерально1' Асамбле1' ООН), завданням якого е обговорення та мiжнародна спiвпраця у сферi захисту прав людини. На цш сесп було прийнято Резолющю "Заохочення, захист i здiйснення прав людини в 1нтернетГ', в якш, посилаючись на всi вiдповiднi резолюцп Комiсiï з прав людини i Ради з прав людини про право на свободу думок i ix вшьне вираження (зокрема на резолюцп Ради 20/8 вщ 5 липня 2012 року, 26/13 вщ 26 червня 2014 року i 32/13 вщ 1 липня 2016 року про заохочення, захисту i здшснення прав людини в 1нтернет, а також на резолюцп Ради 12/16 вщ 2 жовтня 2009 року щодо свободи думок i ]_х вшьному вираженш, 28/16 вщ 26 березня 2015 року та 34/7 вщ 23 березня 2017 року про право на недоторкантсть приватного життя в цифровому столггп) Рада вкотре наголошуе, що ri ж самi права, якi людина мае в офлайновому середовищ^ повинш також захищатися в онлайновому середовищ^ зокрема свобода вираження думок, яка може бути застосована незалежно вщ кордошв i в рамках будь-яких обирають людиною засобiв масовоï шформацп, вщповщно до статтi 19 Загальноï декларацп прав людини та Мiжнародного пакту про громадянськi та пол^ичш права [8].
Ще одним важливим мiжнародним актом е резолющя Генеральноï Асамблеï ООН вiд 17.12.2018 р. (A/RES/73/179 - Право на недоторкантсть приватного життя в цифрову епоху), у якш, зокрема у частинах 2 i 3, вкотре визнаеться глобальний i вщкритий характер 1нтернету та с^мкий розвиток шформацшно-комушкацшних технологш як однiеï з рушшних сил прискорення прогресу в галузi розвитку та пiдтверджуе, що права, якими люди володдать за межами 1нтернету, включаючи право на недоторкантсть приватного життя, повинш захищатися у тому чи^ й в 1нтернеп [10].
Дослщжуючи тему прав людини онлайн, потрiбно обов'язково дослiдити питання права особи на доступ до 1нтернету. Це право поки що офщшно не визнано правом людини на мiжна-родному рiвнi, хоча мiжнароднi органи постiйно наголошують на важливш ролi, яку вiдiграе 1нтернет у демократичному, громадянському суспiльствi (наприклад, через тi самi резолюцп ООН). Доступшсть 1нтернету розглядаеться як засада сприяння реалiзацiï iншим правам та свободам людини, зокрема свободi вираження поглядiв онлайн [8].
Слщ зауважити, що право на доступ до 1нтернету мае охоплювати наступш два аспекти:
- заборона незаконного обмеження доступу до 1нтернету, зокрема вщключення 1нтернету в усiй краш чи окремих регiонаx.
- закршлений на законодавчому рiвнi обов'язок держави вживати ушх розумно можливих заходiв для забезпечення максимального доступу сво!х громадян до 1нтернету (наприклад, ство-рення спецiалiзованого органу, напрямком функцiонування якого була б розробка та впровадження доступного та вщкритого для населення 1нтернету) [8].
Право на доступ до 1нтернету мае базуватися на кшькох важливих принципах:
- недискримiнацiя та шклюзившсть. Цифровi правовiдносини мають бути позбавлеш дискри-мiнацiйного елементу за критерiями статi, раси, кольору шюри, мови, полiтичних чи релiгiйних переконань тощо. Одним з напрямкiв держави у цш сферi е перспективне сприяння культурно! та мовно! рiзноманiтностi та плюралiзму, а також створення технiчних умов доступу до 1нтернету для вразливих груп, наприклад через шдтримку публiчних мiсць з доступом до мережi (бiблiотеки, навчальнi заклади, школи, лiкарнi тощо).
- онлайн\офлайн нейтральнiсть. Користувачi повиннi мати можливост вiльно обирати систему та програмне забезпечення, якими вони бажають користуватися, без нав'язувань зi сторони держави.
- безпека 1нтернету. Держава повинна гарантувати безпечшсть 1нтернету.
- якiсть сервюу. Вiдповiднi структури мають забезпечити яюсть наданих 1нтернет послуг [8].
Важливим для нацюнального законодавства Укра!ни, яке регулюе сферу цифрових прав, е
затверджене Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни "Положення про Мiнiстерство цифрово! трансформацп Укра!ни" вiд 18.09.2019 р.
Мiнiстерство забезпечуе формування та реалiзацiю державно! пол^ики: у сферах цифро-вiзацн, цифрового розвитку, цифрово! економши, цифрових шновацш та технологiй, електронного урядування та електронно! демократп, розвитку iнформацiйного суспшьства, шформатизацп; у сферi впровадження електронного документооб^у тощо [11]. Отже, це Мшютерство забезпечуе формування та реалiзацiю державно! полiтики у сферi розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян, що визначено як одне з основних завдань структури.
У зв'язку з тим, що ш на мiжнародному, нi на нацюнальному рiвнях не було створено единого кодифшованого акту, який б регулював онлайн правовiдносини, в Iнтернетi користу-вачi спробували створити неофiцiйну Декларащю цифрових прав людини, в якш видiлили наступнi основнi права i свободи:
A) право на доступ до 1нтернету:
Декларацiя мае закршлювати право кожного користувача на рiвний доступ i використання вiльного та безпечного 1нтернету. Цi принципи мали б бiльш детально регулюватися на рiвнi нацiонального законодавства кожно! держави.
Б) свобода вираження поглядiв:
Кожна особа мае право вшьного вираження сво! поглядiв та думок. Ця норма мае забезпе-чувати також право вшьного пошуку, отримування та поширювання будь-яко! незаборонено! iнформацi! онлайн.
B) приватшсть i захист персональних даних:
Як i у реальному житп, в онлайн просторi мае бути забезпечене право на приватшсть та конфщенцшшсть персональних даних, а також !хнш вщповщний правовий захист.
Г) право на свободу та особисту безпеку:
Реалiзацiя цього права потребуе закршлення наступних гарантш:
- захист вщ злочинних дш. Потрiбно створити юридичнi гарантi! захисту вщ фiзичного та психологiчного насильства, дискримшацп за рiзноманiтними критерiями в онлайн середовищь
- полiтика держави у сферi цифрових технологiй та забезпечення прав людей в онлайн просторi мае бути спрямована на розвиток та функцюнування безпечних iнтернет-технологiй.
Г) право на асощацп, 3Î6paHHH мирного характеру та використання електронних шструменпв демократа:
Сьогодш 1нтернет, соцiальнi мережi, а також програми для онлайн конференцш типу ZOOM та Microsoft TEAMS е важливими платформами для сшвпращ, консолiдацiï однодумцiв та участi громадян в управлiннi державними справами (онлайн голосування на виборах, електроннi паспорти тощо). Тому, важливим е закршлення свободи громадян обирати та використовувати будь-яю сервiси, вебсайти, онлайн платформи для мирного об'еднання.
Д) право онлайн самовизначення (можливють вiдмовитися вщ онлайн активностi:
На рiвнi законодавства держави мае бути закршлено право громадянина на доступ до головних державних сервiсiв та сайтiв, а також гарантш захисту вщ дискримшацп на основi своеï активностi чи неактивносп в Iнтернетi.
Е) обмеження цифрових прав:
Дiяльнiсть держави з правового регулювання та законодавчого обмеження цифрових прав людини мае засновуватися на принципах прозоросп та гласносп, також мають бути залучеш у цей процес представники громадянського суспшьства. Заборонена дискримшащя за будь-якою ознакою (раса, вiк, колiр шкiри, стать, пол^ичш або релiгiйнi погляди тощо) [7].
Даш мошторингу порушення цифрових прав в Украïнi, що проводився ГО "Платформа прав людини" за шдтримки Counterpart International показали, що найбшьш розповсюдженими пору-шеннями цифрових прав е [12]:
1) нав'язування особам непотрiбних цифрових послуг, наприклад спаму. Наведемо приклади нормативно-правових актiв, якi забороняють подiбнi дп:
- Будапештська конвенцiя про юберзлочиншсть вiд 23.11.2001 р. Конвенцiя вказуе, що користувачi 1нтернет простору мають бути захищеш вiд несанкцiонованого втручання в електроннi пристроï, зокрема для заволодшня персональними даними, зокрема, а також вщ використання шюдливих кодiв та надсилання великих обсягiв електронних лиспв отримувачу з метою блокування комушкацшних функцiй системи, тобто спаму [13];
- Закон Украши "Про захист прав споживачiв". Частина 1 статп 19 забороняе нечесну тдприемницьку практику, ч. 5 ст. 19 цього Закону як агресивш забороняються такi форми пiдприемницькоï практики, як здшснення постiйних телефонних, факсимiльних, електронних або шших повiдомлень без згоди споживача ( наприклад смс-спам) [14];
2) блокування 240 вебсайпв в Укрш'ш, до яких немае доступу у користувачiв 1нтернету (це стосуеться двох Указiв Президента Украши вщ 15.05.2017 та вiд 14.05.2018 та вщповщних рiшень РНБО). Коалiцiя "За вшьний 1нтернет" проаналiзувала з правово1' сторони цi укази, i дшшла висновку, що дана санкцiя, як спошб обмеження прав i свобод людини не вщповщае консти-туцшним стандартам i вимогам i е проявом необмежено1' дискрецiï державно1' влади [15];
3) збiр та поширення конфiденцiйноï iнформацiï про абонентiв оператором мобшьного зв'язку (вiдомостi щодо вiзитiв тих чи iнших мiсць, шформащя про спосiб життя, звички, рiвень доходiв тощо);
4) надання надмiрного i непропорцiйного доступу до шформацп про споживача послуг з доступу до 1нтернету на пiдставi ршення суду.
Висновки. Забезпечення прав людини в онлайн просторi здiйснюеться в основному на мiжнародному рiвнi такими структурами як Рада ООН з прав людини, Генеральна Асамблея ООН, Свропейський суд з прав людини тощо. Проте, единого нормативно-правового акту, який би закршлював основш цифровi права людини, ще не прийнято. Отже, бшьшють цифрових прав закршлеш у рiзноманiтних резолюцiях Ради ООН з прав людини, яю потребують систематизацiï у
единий кодифшований акт - Декларащю цифрових прав людини. З кожним днем потреба у такому акт зростае, а за кшька десятюв рокiв, без нього важко буде уявити еталон демократичного суспшьства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Coccoli J. (2017). The Challenges of New Technologies in the Implementation of Human Rights: An Analysis of Some Critical Issues in the Digital Era. Peace Human Rights Governance. Vol. 1. Iss. 2. P. 226
2. Талапина Э. В. (2019) Права человека в Интернете. Журнал российского права. № 2. С. 41-54.
3. Penney J. W. (2011) Internet Access Rights: A Brief History and Intellectual Origins. William Mitchell Law Review. Vol. 38. Iss. 1. P. 10-42.
4. Fisher D. (1982) The Right to Communicate: A Status Report. UNESCO Reports and Papers on Mass Communication. No. 94. Paris, 55 p.
5. Conners L. (1997) Freedom to Connect. Wired Magazine. August. P. 106-107; Penney J.W. Op. cit. P. 17-18.
6. Конституцш Украши вщ 28 червня 1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/ 96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 17.03.2021).
7. Гололобова £., Мша А. Цифровi права украшщв або Декларащя цифрових прав людини. URL: https://www.businesslaw.org.ua/digital-rights-t/.
8. Володовська В., Дворовий М. Права людини онлайн: Порядок денний для Украши. URL: https://dslua.org/wp-content/uploads/2019/12/DRA_FINAL_UKR.pdf.
9. Заохочення, захист i здшснення прав людини в 1нтернет1: Резолюция Ради з прав людини ООН. URL: https://undocs.org/ru/A/HRC/38/L. 10/Rev.1.
10. Право на недоторкантсть приватного життя в цифрову епоху: Резолющя Генерально1 Асамбле1 ООН. URL: https://undocs.org/ru/A/RES/73/179.
11. Питання Мшютерства цифрово1 трансформаци : Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 18.09.2019 р. № 856. URL: https://zakonrada.gov.ua/laws/show/856-2019-%D0%BF#Text.
12. Мониторинг порушень цифрових прав в Укршт: Аналггичний звгг за червень 2019. URL: https://www.ppl.org.ua/wp-content/uploads/2019/07/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82% D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82-%D0%B7%D0%B0-%D1% 87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C-2019-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 .pdf.
13. Конвенщя про юберзлочинтсть вщ 23.11.2001 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 994_575.
14. Про захист прав споживач1в: Закон Украши вщ 12.05.1991 № 1023-XII. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1023-12#Text.
15. ГО "Платформа Прав Людини": 5 випадшв коли Ви не здогадувалися, що вашi цифровi права порушуються. URL: https://rpr.org.ua/news/5-vypadkiv-koly-vy-ne-zdohaduvalysya-scho-vashi-tsyfrovi-prava-porushuyutsya.
REFERENCES
1. Coccoli J. (2017). The Challenges of New Technologies in the Implementation of Human Rights: An Analysis of Some Critical Issues in the Digital Era. Peace Human Rights Governance. Vol. 1. Iss. 2. P. 226
2. Talapy na Е. V. (2019) Prava cheloveka v Y^nternete [Human rights on the Internet]. Zhurnal rossy'jskogo prava. # 2. S. 41-54.
3. Penney J.W. (2011) Internet Access Rights: A Brief History and Intellectual Origins. William Mitchell Law Review. Vol. 38. Iss. 1. P. 10-42.
4. Fisher D. (1982) The Right to Communicate: A Status Rep [The Challenges of New Technologies in the Implementation of Human Rights: An Analysis of Some Critical Issues in the Digital Era ] ort. UNESCO Reports and Papers on Mass Communication. No. 94. Paris, 55 p.
5. Conners L. (1997) Freedom to Connect. Wired Magazine. August. P. 106-107; Penney J.W. Op. cit. P. 17-18.
6. Konstytuciya Ukrayiny" [Constitution of Ukraine] vid 28 chervnya 1996 r. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (data zvernennya 17.03.2021).
7. Gololobova Ye., Mina A. Cyfroviprava ukrayinciv abo Deklaraciya cyfrovy^xprav lyudy^ny" [Digital Rights of Ukrainians or the Declaration of Digital Human Rights]. URL: https://www.businesslaw.org.ua/digital-rights-t/.
8. Volodovs ka V., Dvorovyj M. Prava lyudy^ny" on-lajn: Poryadok denny^j dlya Ukrayiny". [Human rights online: Agenda for Ukraine]. URL: https://dslua.org/wp-content/uploads/2019/12/DRA_FINAL_UKR.pdf.
9. Zaohochennya, zahy^st i zdijsnennyaprav lyudy^ny" v Interneti [Promotion, protection and realization of human rights on the Internet]: Rezolyuciya Rady' z prav lyudyny' OON. URL: https://undocs.org/ru/ A/HRC/38/L.10/Rev. 1.
10. Pravo na nedotorkannisf pry\atnogo zhy^ttya v cyfrovu epohu [The right to privacy in the digital age]: Rezolyuciya GeneraTnoyi Asambleyi OON. URL: https://undocs.org/ru/A/RES/73/179.
11. Pytannya Ministerstva cyfrovoyi transformaciyi [Issues of the Ministry of Digital Transformation]: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny' vid 18.09.2019 r. # 856. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-%D0%BF#Text.
12. Monitory ng porushen* cyfrovy^h prav v Ukrayini [Monitoring of digital rights violations in Ukraine]: Anality'chny'j zvit za cherven' 2019. URL: https://www.ppl.org.ua/wp-content/uploads/2019/07/%D0%97%D0% B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%B7%D0%B2% D1%96%D1%82-%D0%B7%D0%B0-%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C-2019-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 .pdf.
13. Konvenciya pro kiberzlochynnisf [Convention on Cybercrime] vid 23.11.2001 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_575.
14. Pro zahy stprav spozhyvachiv [On consumer protection]: Zakon Ukrayiny' vid 12.05.1991 # 1023-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text.
15. GO "Platforma Prav Lyudy^ny"": 5 vy^padkiv koly" Vy" ne zdogaduvaly^sya, shho vashi cyfrovi prava porushuyutsya [NGO "Human Rights Platform": 5 cases when you did not guess that your digital rights are violated]. URL: https://rpr.org.ua/news/5-vypadkiv-koly-vy-ne-zdohaduvalysya-scho-vashi-tsyfrovi-prava-porushuyutsya.
Дата надходження: 24.06.2021 р.
Natalia Lesko
Lviv Polytechnic National University, Associate Professor of Administrative and Information Law, Doctor of Law, Associate Professor, Mikita Antonov Lviv Polytechnic National University Educational and Scientific Institute of Law, psychology and innovative education
student
DIGITAL HUMAN RIGHTS IN THE AGE OF GLOBALIZATION
The article examines digital human rights in the era of globalization. It is noted that the emergence of the phenomenon - digital human rights is associated with the emergence of freedom of access to the Internet, as well as the definition of potential "right to be forgotten" (the right to demand deletion of personal data, confidential information about a person from search services). These phenomena are quite new and from a practical point of view it is better to consider them not as a separate group of human rights (for example as political, economic, social, etc.), but as a conditional category that covers the implementation and guarantees of fundamental human rights on the Internet. It is noted that human rights are evolving under the influence of digital technologies. Human rights issues can help to develop a holistic view of the regulation of new technologies. Human rights can become "beacons" for the regulation of information and communication technologies, indicating the goals that must be achieved and what harm must be prevented in accordance with the principle of proportionality.
The right to access the Internet is not limited to the physical possibility of access to the Internet. It is based on the communicative value of the Internet, which implies the connection of this right with other human rights and freedoms and the need to access the Internet for their implementation, including freedom of thought, expression, belief, development rights, political rights, environmental and other fundamental human rights.
It is emphasized that the provision of human rights in the online space is carried out mainly at the international level by such structures as the UN Human Rights Council, the UN General Assembly, the European Court of Human Rights and others. However, a single legal act that would enshrine basic digital human rights has not yet been adopted. Thus, most digital rights are enshrined in various resolutions of the UN Human Rights Council, which need to be systematized into a single codified act -the Declaration of Digital Human Rights. The need for such an act is growing every day, and in a few decades, without it, it will be difficult to imagine a standard of a democratic society.
Key words: human rights, digital rights, electronic democracy, information technologies, information society, Internet.
