CC BY
8КПК, що розкривае принцип гласностi та вщкрито-CTi судового провадження, та повного фшсування технiчними засобами судового засвдання i процесу-альних дiй.
Список лггератури
1. Кримiнальний процесуальний кодекс. URL: https://zakon.rada.gov.ua.
2. Закон Укра!ни ввд 30.03.2020 № 540-IX « Про внесения змiн до деяких законодавчих акпв Укра!ни, спрямованих на забезпечення додаткових соцiальних та економiчних гарантiй у зв'язку з по-ширенням коронавiрусн [...]». URL: https://zakon.rada.gov.ua.
3. Закон Укра1ни вщ 13.04.2020 № 558-IX «Про внесення змши до пункту 20-5 роздшу XI "Пе-рехiднi положення" Кримшального процесуаль-ного кодексу Укра!ни щодо особливостей судового контролю за [...]». URL: https://zakon.rada.gov.ua.
4. Закон Укра!ни вiд 21.07.2020 № 817-IX «Про внесення змш до Кримiнального процесуаль-ного кодексу Укра!ни щодо здшснення кримшаль-ного провадження в судi першо! шстанцп колегieю суддiв». URL: https://zakon.rada.gov.ua.
5. Прийнято закон, який дозволить розван-тажити суди першо! шстанци URL: https://court.gov.ua.
6. Теремцова Н.В. (2011) Теоретико-npaBOBi проблеми розширення £вропейського Союзу: су-часний стан та перспективи. Юрид. BicH. повггр. i косм. право. 1. 51-53.
7. Теремцова Н.В. (2013) Соцюлопя права: питання правотворчого процесу в Укра!нц проблема та шляхи подолання. OUR LAW 6, 13-18.
8. Теремцова Н.В. (2019) Критери под^ права на приватне i публiчне. Соцiологiя права. 1-2 (26-27). 129-134.
9. Теремцова Н.В. (2014) Теоретичне питання про право та фiзичну недоторкашсть. Ма-терiали доповiдей укладено за матерiалами м1жнародно! науково-практично! конференцй' «Права та свободи людини i громадянина: механiзм !х реалiзацi! та захисту рiзними галузями права». -м. Братислава, Словацька Реcпублiка, 19-20 вересня 2014 р. Вид: Паневропська висока школа, факультет права. - м. Братислава, Словенська Республжа. - С. 110- 112.
10. Teremtsova N. (2017) The main types understanding to legal liability: the theoretical aspect. European Perspectives (Politics, Economics, Law) 1. 1218. Teremtsova, N. (2019). The problem of differentiation between private and public law. Journal Transition Studies Review, 26(2), 15-22. Index Scopus 2019 International ISSN: 1614-4007
УДК: 347.77 / .78
Стройко 1рина Анатоливна
AcnipaHm Кшвського yuieepcumemy права НАН Украти Заступник Генерального директора з юридичних питань ТОВ «КВАРТАЛ 95»
Адвокат
ORCID: 0000-0003-4764-0083 DOI: 10.24412/2520-2480-2020-2880-63-69 СТРОК ДП СУМ1ЖНИХ ПРАВ НА ПРОГРАМУ ОРГАНВАЦП МОВЛЕННЯ У КОНТЕКСТ1 ЦИФРОВВАЦП I РОЗВИТКУ НОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Stroyko I.A.
Ph.D. candidate of the Kyiv University of Law of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy General Director for Legal Matters of Limited Liability Company "KVARTAL 95"
Attorney-at-Law
ORCID: 0000-0003-4764-0083
TERM OF PROTECTION OF RELATED RIGHTS IN THE PROGRAMME OF A BROADCASTING ORGANIZATION IN THE CONTEXT OF DIGITALIZATION AND DEVELOPMENT OF NEW
TEHNOLOGIES
Анотацш.
Метою цiei статтi е виявлення проблемних питань у правовому регулювант строку охорони сyмiж-них прав мовниюв i розробка пропозицт i рекомендацш стосовно модертзацп законодавства у цьому на-прямку на нацiональномy i мiжнародномy рiвнях. Автор аналиуе положення Мiжнародноi конвенци про охорону прав виконавцiв, виробниюв фонограм i оргатзащй мовлення (Римсько'1' конвенци), Угоди про то-рговельнi аспекти прав iнтелектyальноi власностi (Угоди ТР1ПС), Ршення № 351 «Загальш положення про авторське право i сyмiжнi права» Субрегюнально'1' iнтеграцiйноi угоди (Картахенсько'1' угоди), Свро-пейсько '1' угоди про захист телемовлення та Протоколу до цei Угоди у частин регулювання строку охорони сyмiжних прав мовниюв. Вона вiдмiчаe прогресивн норми законодавства Свропейського Союзу у цш сферi. Автор показуер1зну тривалкть строюв охорони сyмiжних прав на программу орган1заци мовлення за нацiональним законодавством Украти i зарyбiжних крат. Вона до^джуе необхiднiсть поширення правово'1' охорони на сигнали до моменту 1'хнього пyблiчного сповщення ("pre-broadcast signals") тауто-чнення моменту, з якого мае вестися обчислення строку охорони. Беручи до уваги процес цифров1зацИ i розвиток новiтнiх технологт, строк охорони сyмiжних прав мовниюв мае бути модершзовано таким чином, щоб врахувати новi способи поширення программ, включаючи, зокрема, у IPTV-мережах i 1нтернет.
64_JURISPRUDENCE /
Автор визнае Heo6xidnicmb встановлення ^фжованого збшьшеного мiнiмального строку охорони сумiж-них прав оргашзацт мовлення у проектi нового Договору ВО1В про охорону оргашзацт мовлення.
Abstract.
The aim of this Article is identification of the problems in the legal regulation of the term of protection of related rights of broadcasters and development ofproposals and recommendations on modernization of the legal framework on this issue at the national and international levels. The author analyzes the provisions of the Convention for the Protection of Performers, Producers of Phonograms and Broadcasting Organizations (the Rome Convention), Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights (the TRIPS Agreement), Decision No. 351 "Common Provisions on Copyright and Neighboring Rights " of Subregional Integration Agreement (Cartagena Agreement), European Agreement on the Protection of Television Broadcasts and Protocol to this Agreement with regard to the term of protection of the related rights of broadcasting organizations. She draws attention to the progressive norms of the legislation of the European Union in this field. The author reveals various duration of the related rights in the broadcaster's programme under the local legislation of Ukraine and foreign countries. She explores the necessity of expansion of legal protection for pre-broadcast signals and clarification ofthe moment, from which the term of the protection is calculated. Taking into account the process of digitalization and development of new technologies, the term of protection of related rights of broadcasters should be adopted to cover new means of dissemination ofprogrammes, including in particular via IPTV networks and Internet. The author recognizes the necessity of determination of the unified enhanced minimum term of the protection ofrelated rights of broadcasters in the new draft WIPO Treaty for the Protection of Broadcasting Organizations.
Ключовi слова: строк охорони, органiзацiя мовлення, публiчне сповiщення, трансляцiя, ретрансляцiя, программа, сумiжнi права, цифровий порядок денний, 1нтернет, сигнал до моменту його публiчного сповi-щення
Key Words: term of protection, broadcasting organization, broadcast, transmission, retransmission, programme, related rights, digital agenda, Internet, pre-broadcast signal
Перехвд на цифров1 стандарта мовлення, ви-найдення телебачення високо! (High Definition Television) i надвисоко! чгткосп (Ultra High Definition Television), триваючi процеси конвергенцп аудювь зуальних медiа, телекомушкацш та IT-сектору спричиняють серйозш змши у способах спожи-вання традицшного телебачення, сприяють виник-ненню i стрiмкому поширенню нових аудiовiзуаль-них медiа-послуг, зокрема послуг ввдео-на-замов-лення ("video-on-demand services"), i призводять до трансформацп бiзнесових моделей в аудiовiзуаль-ному секторi у глобальному вимiрi.
За таких умов особливо! ваги набувае ушфжо-ваний шдхвд до кожного елементу надавано! орга-шзащям мовлення правово! охорони, зокрема строку охорони сумiжних прав мовнишв.
Як зазначае у сво!й доповщ «Майбутне медiа» ("Future of Media") колишнш Вще-Президент Свро-пейсько! Комюп, ввдповвдальна за цифровий порядок денний, Him Кроуз ("Neelie Kroes"), цифровий свгг стирае межi мiж такими секторами, як медiа, телекомушкацп та шформацшно-комушкацшш технологи. За И словами, звичайш люди звикли спо-живати будь-як медiа-сервiси будь-де на будь-якому пристро!. [12, с. 1]
Генеральний директор Всесвiтньо! органiзацi! штелектуально! власностi (ВО1В) представив «Цифровий порядок денний ВО1В» на останнш сесii ор-ганiзовано! ВО1В Мiжнародноi конференцп з елек-тронно! комерцп та штелектуально! власностi ("International Conference on Electronic Commerce and Intellectual Property"), що проходила у men Же-невi з 14 по 16 вересня 1999 року. Вщповвдно до До-датку № 1 до цього документу, ВО1В мае намiр пе-реглянути мiжнародне правове регулювання з метою полегшення здiйснення електронно! торгiвлi
("ecommerce"), зокрема, шляхом адаптаци прав мовнишв до цифрово! ери. [15]
Група розробнишв Зелено! книги Свропейсь-ко! комiсiï «Авторське право i сумiжнi права в ш-формацiйному сусшльствЬ ("Copyright and Related Rights in the Information Society") ввд 19 липня 1995 року виражае впевнешсть, що охорона права ште-лектуально! власностi мае вiдповiдати новим ви-кликам глобалiзацiï та мультимедiа i повинна мати найвищий прiоритет на обох Свропейському i мiж-народному рiвнях. [8, с. 6]
Як зазначаеться у пункп 3.2 «Система медiа у 21 -му столгтп» (" A media framework for the 21st century") Повщомлення Комши для Свропейського парламенту, Ради, Свропейського економiчного i со-щального комiтету i Комiтету регiонiв розвитку «Стратепя Цифрового единого ринку для Свропи» вiд 6 травня 2015 року, аудiовiзуальний ландшафт зазнае впливу через технологiчнi змiни i розвиток нових бiзнесових моделей для дистрибуци контенту. Користувачi отримують доступ до аудiовiзуа-льного контенту за допомогою мережi 1нтернет великою шльшстю способiв, i портативнi пристро! (такi як смартфони) змiнюють глядацьку поведiнку. [1, c. 10]
У пункп 2.4 Повiдомлення Комiсiï визнаеться необхвднють модернiзацiï Директиви СС про супу-тникове i кабельне мовлення 93/83/СЕС вiд 27 вересня 1993 року [3] з тим, щоб оцшити необхiднiсть поширення ïï дй' на трансляцп програм мовнишв онлайн та застосування подальших заходiв для забез-печення удосконаленого транскордонного доступу до програмних послуг мовникiв у Свропi.
Вказаш питання були пiзнiше врегульованi шляхом прийняття Директиви (СС) 2019/789 Свро-пейського парламенту i Ради ввд 17 кштня 2019
року, що встановлюе застосування положень автор-ського права i сумiжних прав щодо окремих онлай-нових трансляцiй органiзацiй мовлення i ретрансля-ци радiо- i телепрограм i доповнюе Директиву Ради 93/83/ееС. [5]
Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни сво!м Розпоряджен-ням вiд 17 счня 2018 року № 67-р схвалив Концеп-цш розвитку цифрово! економiки та суспiльства Укра!ни на 2018-2020 роки, ввдповщно до яко! з метою подолання цифрового розриву, створення основ цифрово! економши, реатзацп нових можливо-стей бiзнесом та громадянами Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни зосереджуеться на розвитку нацюнальних твердих цифрових iнфраструктур, зокрема широко-смугово! фiксовано! телекомунiкацiйно! шфрастру-ктури та мобiльно!' (рухомо!) телекомунiкацiйно!' шфраструктури, iнфраструктури цифрового теле-бачення, радю- та технологiчно!' iнфраструктури для проекпв 1нтернету речей, iнфраструктури об-числень, вiртуалiзацi! та збереження даних (хмар-них та туманних), iнфраструктури шбербезпеки, спецiалiзованих iнфраструктур. [18]
Директива Ради Свропейського Союзу 93/98/СЕС стосовно ушфшацд термiнiв захисту ав-торського права i деяких сум1жних прав вщ 29 жо-втня 1993 року встановлюе у статп 3 мшмальний строк дi! сумiжних прав оргашзацш мовлення. [2]
Однiею з причин прийняття Директиви стало iснування ввдмшностей у строках охорони автор-ського права i сумiжних прав, що гарантувалися вiдповiдно до нацiонального законодавства рiзних кра!н - членiв Свропейського Союзу. З метою забез-печення безперебiйного функцiонування внутрш-нього ринку Свропейського Союзу i недопущення порушення конкуренцi!' Директива встановлюе единi узгоджеш мiнiмальнi строки дi! авторського права i сумiжних прав.
Згiдно зi статтею 11 преамбули Директиви, для того, щоб запровадити високий рiвень захисту, який одночасно вiдповiдав би вимогам внутрш-нього ринку та потребi у встановленш правового середовища, придатного для розвитку процесу створення лтературних та художтх творiв в Св-ропейському Союзi, ^д визначити термiн захисту авторського права, що буде становити 70 роюв т-сля смертi автора або 70 роюв пiсля законного до-ведення до загального вiдома творiв автора, а для сумiжних прав - 50 роюв пiсля дати встановлення строку.
Вперше мшмальний строк, протягом якого на-давалася охорона сумiжним правам телекомпанш, був закршлений у первюнш редакци Свропейсько! угоди про захист телемовлення ^з змшами i допов-неннями), ухвалено! у рамках Ради £вропи, (без урахування шзшше прийнятого Протоколу) i скла-дав всього 10 (десять) роюв з шнця року, коли ввд-булося перша трансляцiя програми. Слад тдкрес-лити, що така охорона на рiвнi регiонально!' £вро-пейсько! угоди стосувалася тiльки телебачення, радюмовлення залишалося поза регулюванням. [6]
Протокол до Свропейсько! угоди вiд 22 счня 1965 року збiльшив мшмальний строк охорони су-
м1жних прав телекомпанiй з 10 (десяти) до 20 (два-дцяти) рошв з шнця року, коли вщбулася перша транслящя програми. [13]
На сьогодшшнш день на мiжнародному рiвнi встановлений мiнiмальний 20-рiчний строк охорони сумiжних прав органiзацiй мовлення.
При цьому кожна окрема кра!на - учасник Мiжнародно! конвенцi! про охорону прав виконав-цiв, виробникiв фонограм i органiзацiй мовлення ввд 26 жовтня 1961 року (Римсько!' конвенцi!) упов-новажена вiдiйти ввд мiнiмально гарантованого те-рмiну дi! сум1жних прав на програму органiзацi!' мовлення i визначити у нацiональному законодавст бiльший строк охорони. [17]
Пункт (с) статп 14 Римсько! конвенци перед-бачае, що строк охорони для мовнишв тривае при-наймш до к1нця двадцятирiчного перiоду, датова-ного з к1нця року, в якому мала мiсце передача в ефiр.
Як бачимо, дане формулювання Римсько! кон-венцi! не враховуе можливють первiсного поши-рення сигналу телемовнишв або радiокомпанiй за допомогою проводiв, будь-якого виду кабелю або мереж 1нтернет, що пояснюеться юнуючим на час прийняття Римсько! конвенци переважно ефiрним способом розповсюдження програм телерадюорга-нiзацiй.
Так, пункт (/) статтi 3 Римсько! конвенцi!' наводить наступне визначення «телерадюмовлення»: це - передача бездротовими засобами звуюв або зо-бражень i звуюв для приймання публiкою.
Тим не менше, наразi юнують радiостанцi! i те-лекомпанi!, якi використовують лише кабельне мовлення або передачу сигналiв за допомогою ОТТ-мереж, тобто взагал1 не використовують ефiрнi за-соби для поширення сво!х сигналiв. Вiдповiдно, Римська конвенцiя, прийнята ще у 1961 роцi, не враховуе сучасш реалi! розвитку сфери телерадю-мовлення - тому юнуе нагальна необхiднiсть прийняти нову мiжнародну угоду для охорони i захисту сум1жних прав мовник1в.
Принапдно зазначимо, що мiнiмальний строк охорони сумiжних прав у 20 (двадцять) рок1в Римська конвенцiя передбачае не тшьки для органiзацiй мовлення, але i для виконавцiв i виробник1в фоно-грам.
На противагу, Угода про торговельш аспекти прав штелектуально! власностi (Угода ТР1ПС) вiд 15 квггня 1994 року (iз змшами), що адмшстру-еться Свiтовою оргашзащею торгiвлi, у пунктi 5 статп 14 встановлюе для виконавщв i виробник1в фонограм мiнiмальний 50-рiчний строк охорони, а для оргашзацш мовлення залишае 20 (двадцять) рошв ди сумiжних прав, починаючи ввд зак1нчення календарного року, коли було здшснене публiчне сповiщення. [19]
В Угодi ТР1ПС не розкриваеться змют термiну «публiчне сповщення», але при цьому не мае прив'язки саме до ефiрного способу передачi сиг-нал1в, як у Римсьшй конвенцi!, тобто можна припу-стити, що публ1чне сповiщення стосуеться вах мо-жливих мереж розповсюдження, як-от: ефiрнi, су-путниковi, кабельнi, 1РТУ i ОТТ мереж1.
Перша редакщя Закону Украши «Про автор-ське право i сумiжнi права» вщ 23 грудня 1993 року № 3792-Х11 в пунктi 3 статп 38 передбачала, що ор-гашзацд мовлення користуються наданими правами протягом 50 (п'ятдесяти) рок1в тсля першо! передачi в ефiр або по проводах. Таким чином, у пе-ршш редакци Закону для обрахунку початку ди су-мiжних прав оргашзаци мовлення прямо заклада-лася залежнiсть в!д способiв здшснення публiчного сповiщення. Причому можна дшти висновку, що перша редакцiя Закону не враховувала можливють обрахунку строку охорони сум1жних прав телерадь ооргашзацш у разi здiйснення передачi сигналу через супутник. Можливiсть охорони сум1жних прав телерадiокомпанiй у випадку 1нтернет-мовлення також залишалася поза увагою, що е зрозумiлим з огляду на тодiшнiй розвиток технологiй i фактичну вiдсутнiсть такого виду мовлення в Укра!ш у той перюд часу.
У чиннiй редакци Закону Украши «Про автор-ське право i сумiжнi права», запровадженiй Законом Украши вщ 11 липня 2001 року № 2627-111 ^з змiнами), передача в ефiр або по проводах не вико-ристовуеться для визначення початку перебiгу строку охорони сум1жних прав мовник1в. [16]
Ввдповщно до пункту 3 статп 44 Закону Украши «Про авторське право i сумiжнi права», строк ди сумiжних прав на програму оргашзаци мовлення становить 50 (п'ятдесят) рошв вiд дати першого пу-блiчного сповiщення програми.
Така тривалiсть термiну охорони сумiжних прав мовнишв в Украíнi вiдповiдае високим стандартам £вропейського Союзу.
Так, пункт 4 статп 3 Директиви Ради £вропей-ського Союзу 93/98/£ЕС стосовно ушфшаци термь нiв захисту авторського права i деяких сумiжних прав в!д 29 жовтня 1993 року встановлюе, що строк ди сумiжних прав органiзацiй мовлення завершу-еться через 50 (п'ятдесят) рошв пiсля першо! тран-сляцii передач^ незалежно в!д того, чи ця трансля-щя здiйснюеться через дротовi канали або переда-еться в ефiр, в тому числi за допомогою супутника або кабельно! мереж! [2]
Згiдно з пунктом 4 статп 164 Угоди про асоць ацiю мiж Украшою, з одше! сторони, та £вропейсь-ким Союзом, £вропейським спiвтовариством з атомно! енергп i !хшми державами-членами, з ш-шо! сторони, строк дii прав оргашзацш мовлення спливае не рашше, нiж через 50 рок1в вщ дати першо! трансляци передач^ незалежно вiд того, чи тра-нслюеться ця передача дротовими, чи ефiрними за-собами, у тому числ! за допомогою кабельно! мереж! або супутника.
Тим не менше, у вищенаведених формулюван-нях щодо строку охорони сум1жних прав не врахо-вуеться можливють поширення радiйного чи теле-в!зшного сигналу у мереж! 1нтернет.
Так само термш «публiчне сповiщення», що використовуеться у статп 1 Закону Укра!ни «Про авторське право i сум!жш права», не передбачае ви-падки розповсюдження програм мовник1в у мереж! 1нтернет.
Вщповвдно, постають питання, як ввдлшову-вати строк охорони сум1жних прав телерадюоргаш-зацiй у випадках, коли первiсна трансляцiя сигналу мала мюце у мереж1 1нтернет, а також, чи взагалi пiдпадае тд охорону сум!жними правами публiчне сповщення у мереж1 1нтернет.
У рамках проекту Договору ВО1В про охорону оргашзацш мовлення наразi дискутуються три р!зш тдходи до визначення строку дп сум!жних прав мовнишв:
1) встановити 50-р!чний строк ди прав з моменту первюного публ!чного сповщення, що буде ввдповщати практищ кра!н £вропейського Союзу;
2) залишити мшмальний 20-р!чний термш охорони, який на сьогодшшнш день передбачено у Римсьшй конвенци ! Угод! ТР1ПС;
3) вказати певну к1льк1сть рошв (X), що ра-хуеться з шнця року, в якому транслювався сигнал, що несе програму.
Пропозишя заново розпочинати строк дп сумь жних прав з моменту кожно! повторно! трансляци (ретрансляци) сигналу створюе безперервний строк охорони, який значно розширить правову охорону сум1жних прав мовник1в, пор!внюючи з власниками авторського права, виконавцями ! виробниками фо-нограм.
Погоджуемося з рядом експерпв, як1 зазнача-ють, що такий шдхвд до вщл!ку строку охорони су-м1жних прав мовнишв не можна вважати обгрунто-ваним ! справедливим ! що строк ди сум!жних прав оргашзацш мовлення мае бути ствставним з термь нами охорони прав виконавшв ! виробник1в фоно-грам.
Зауважимо, що Римська конвенщя не мютить посилання на первюну трансляцш, а говорить про будь-яку, у тому числ!, повторну передачу в еф!р.
Аналопчно Ршення № 351 «Загальш поло-ження про авторське право ! сум!жш права» в!д 17 грудня 1993 року Субрепонально! штеграцшно! угоди (так звано! Картахенсько! угоди), укладено! м1ж Урядами Бол!ви, Колумб!!, Еквадору, Перу ! Венесуели, у пункт! 41 встановлюе мшмальний 50-р!чний строк охорони, що рахуеться з 1 ачня року, який слвдуе за роком, в якому ввдбулася транслящя програми, тобто не мае вказ!вки саме на перше пу-бл!чне сповщення ! таким формулюванням охоп-люеться будь-яка трансляшя, у тому числ! повторна. [4]
На наш погляд, на м!жнародному р!вш потрь бно передбачити, щоб шд час обрахунку строку охорони сум!жних прав мовнишв до уваги брався лише факт первюного використання програми.
Слад звернути увагу на те, що у законодавств! б!льшосп кра!н свггу сум!жш права мовник1в охо-роняються протягом строку в 50 (п'ятдесят) рошв з моменту первюного публ!чного сповщення. Так, на додаток до Украши, 50-р!чний строк охорони су-м1жних прав телерадюоргашзацш передбачено також в Австралп, Барбадос!, Бельги, Ботсваш, Гаш, Гондурас!, Греци, Дан!!, Естони, Замбп, З!мбабве, 1рланд!!, 1сланд!!, 1спани, 1тал!!, Казахстан!, Камерун!, Канад^ Кен!!, Кита!, Коста-Риц!, Латв!!, Лшга,
Лiхтенштейнi, Люксембурзi, Мальп, Намiбi!, Шге-рi!, Нидерландах, Шмеччиш, Новiй Зеландп, Норве-гi!, Панам^ Польщi, Португалп, Республiцi Молдову Республiцi Ель-Сальвадор, Республiцi Кiпр, Республщ Сьерра-Леоне, Росiйськiй Федерацi!, Ру-муни, Сент-Люсп, Сiнгапурi, Словаччинi, Словенп, Сполученому Королiвствi Велико! Британi!' i Швш-чно! 1рландп, Суданi, Пiвденнiй Африщ, Тайландi, Тринiдад i Тобаго, Уганд^ Угорщинi, Фшляндп, Францi!, Чеськ1й Республщ, Чилi, Швейцарi!, Шве-цi!, Ямайщ та Японi!.
Строк дi! сумiжних прав мовник1в у 20 (два-дцять) рок1в, що вiдповiдае мшмальному строку охорони, регламентованому у чинних мiжнародних угодах - Римськ1й конвенци i Угодi ТР1ПС, встано-влено у законодавствi наступних кра!н: Аргентини, Габону, Лесото, Мадагаскару, Малав^ Мавританп, Об'еднано! Республ1ки Танзанiя, Парагваю, Респу-бл1ки Коре! та Уругваю.
Ряд кра!н надають охорону сумiжних прав ор-ганiзацiй мовлення на строк, що перевищуе 20 (два-дцять) рок1в, але е меншим, нгж 50 (п'ятдесят) ро-к1в: це е властивим для Народно! Республжи Бангладеш, Гвше!', Iндi!, Йордани, Колумбп, Лiберi!', Мексики, Монголi!, Шгерп, Пакистану, Руанди, Того i Фшпшн.
Наприклад, стаття 146 Федерального закону про авторське право Мексиканських Сполучених Штатiв, опублiкованого в «Офщшному вюнику Фе-дераци» 24 березня 1997 року, встановлюе термiн дi! сумiжних прав органiзацiй мовлення у 25 (два-дцять п'ять) рок1в з моменту первюного орипналь-ного публ1чного сповiщення програми.
Деяк1 кра!ни передбачають у законодавствi строк охорони сумгжних прав мовник1в, що перевищуе 50 (п'ятдесят) роюв, а саме: Бразилия, Гватемала, Венесуела, Еквадор, Перу i Туреччина.
Так, для прикладу, зпдно з пунктом 102 Роз-дiлу IV «Права оргашзацш мовлення» Закону Боль варсько! Республ1ки Венесуела вiд 14 серпня 1993 року, охорона, що надаеться оргашзащям мовлення, мае становити 60 (шютдесят) рок1в, що раху-ються, починаючи з 1 сiчня року, що слвдуе за пуб-л1чним сповiщенням. 60-рiчний термiн дi!' сумiж-них прав також передбачений для виконавщв (пункт 94 Закону) i виробник1в фонограм (пункт 100 Закону). [9]
Ввдповщно до статтi 82 «Обсяг i строк охорони сумiжних прав» Закону Турецько! Республiки «Про штелектуальш i художнi твори» № 5846 ввд 5 гру-дня 1951 року (iз змiнами), права телерадюоргаш-зацiй повиннi тривати 70 (амдесят) рок1в з дати першого публiчного сповiщення програми. [11]
Принапдно зазначимо, що аналогiчний строк охорони в 70 (амдесят) рошв передбачений у Туре-ччиш для шших власник1в сумгжних прав: виконавщв та виробник1в фонограм i перших запиав фшь-мiв.
Стаття 96 Закону Федеративно! Республ1ки Бразилi! «Про авторське право i сумiжнi права» № 9610 ввд 19 лютого 1998 року встановлюе строк охорони сумiжних прав в 70 (амдесят) рошв, починаючи з 1 ачня року, що слдуе за роком, у якому
ввдбулась фшсащя фонограм, транслящя програм оргашзацш мовлення i публ1чне виконання в шших випадках. [10]
Отже, у Бразилл, як i у Туреччиш, використо-вуеться единий строк в 70 (амдесят) рошв для охорони вах категорш суб'екпв сум1жних прав. При цьому у цих двох юрисдикцгях в1др1зняеться початок в1дл1ку переб1гу строку ди сум1жних прав.
Таким чином, збшьшення строку охорони сумгжних прав мовнишв не можна розглядати у вщ-рив1 в1д зб1льшення строк1в охорони для шших категорш суб'екпв сум1жних прав.
На наш погляд, юнуючий на сьогодшшнш день строк охорони сум1жних прав у 50 (п'ятдесят) рошв, встановлений на р1вш Свропейського Союзу, е достатшм i ввдповвдае потребам телерадюмов-лення. Тим не менше, у випадку збшьшення строку дп сум1жних прав для виконавщв i виробник1в фонограм строк охорони сум1жних прав для оргашзацш мовлення мае бути пропорцшно збшьшений.
Для ушфжацп строк1в охорони сум1жних прав у р1зних кра!нах вважаемо за доцшьне передбачити у новш мгжнароднш угод! про охорону оргашзацш мовлення мшмальний 50-р1чний строк охорони сумгжних прав мовник1в.
Належна увага мае бути придшена порядку ввдл!ку моменту, з якого мае надаватися охорона сумгжним правам мовник1в. Як слдуе з проведе-ного анал1зу, у законодавств1 переважно! бшьшосп кра!н строк охорони сум1жних прав телерадюорга-шзацш починае рахуватися з моменту первюного публ1чного сповщення програми або з 1 ачня року, що слдуе за таким публ1чним сповщенням. Перше публ1чне сповщення програми оргашзащ! мовлення як момент початку ди сум1жних прав мовни-к1в передбачено, зокрема, у законодавств1 наступних кра!нах: Австрали, Грецп, Естонп, 1спанп, 1та-ли, Казахстан!, Латвп, Л1хтенштейну, Люксембургу, Китаю, Монгол!!, Н1гер1!, Шмеччиш, Ново! Зеландп, Норвег1!, Швденно! Африки, Польщ1, Румун1!, Рос1йсько! Федерацп, Сшгапуру, Словаччини, Словенп, Сполученого Корол1вства Велико! Британи i П1вн1чно! 1рланд1!, Туреччини, Укра!ни, Ф1нлянд1!, Франц1! та Швейцар!!.
При цьому не враховуеться сьогодшшнш рево-люц!йний розвиток технолог!й i можлив!сть вико-ристати програму оргашзацп мовлення р!зними способами.
У цифрову еру, коли яюсну цифрову копш програмного продукту можна зробити за л!чеш се-кунди та п!ратство у сфер! 1нтернет i супутникового поширення набирае оберт!в, особливо! ваги мае за-хист не лише вже сповщеного сигналу (так званого "post-broadcast signal"), але i сигналу, що несе програму, до моменту його публ!чного сповщення ("pre-broadcast signal").
Як зазначають експерти, "pre-broadcast signals" являють собою сигнали, що не призначеш для прямого прийому публ!кою. [14, с. 7]
Таю сигнали використовуються для передач! матер!ал!в програми вщ м!сця створення (напри-клад, студ!!' теле- або радюкомпанп, павшьйону,
стадiону, мюця вуличних зйомок, концертного май-данчику, тощо) до мюця, де розташований передавая ефiрного мовлення, станщя шдйому супутнико-вого сигналу ("up-link"), головна станцiя кабельно! або 1РТУ-мереж1, тощо. Згаданi "pre-broadcast signals" можуть, зокрема, використовуватися для передачi програмного контенту мiж рiзними орга-шзащями мовлення, а також з метою здшснення пу-бл1чного сповiщення з певною затримкою або з ре-дагуванням змiсту програми. Розповсюдження таких сигналiв не становить публiчного сповiщення, оск1льки данi сигнали не призначеш для прийому публ1кою, а являють собою передачу сигналiв «точка - у - точку» ("point-to-point").
Вказаш "pre-broadcast signals" досить часто по-ширюються у цифровш формi, що робить IX об'ектом пiратства i може мати наслвдком широке незаконне розповсюдження програм оргашзацш мовлення у мереж! 1нтернет ще до моменту !хнього публ1чного сповщення.
Наприклад, в Укра!ш Товариство з обмеженою вщповвдальшстю «ЗЕОНБУД», провайдер программ! послуги i оператор цифрових багатоканальних мереж, використовуе супутник для техшчно! передач! на передавач! цифрового еф!рного мовлення сигнал!в, що несуть програми основних укра!нсь-ких телеканал!в, з метою подальшого публ1чного сповщення у власних мережах. Тобто тд час тран-спортування сигнал1в через супутник ввдбуваеться використання "pre-broadcast signals" з боку ТОВ «ЗЕОНБУД». Причому досить тривалий час така техшчна передача "pre-broadcast signals" через супутник не кодувалася, що несло серйозш ризики не-санкцюнованого поширення сигнал1в телеканал!в.
Питання "pre-broadcast signals" шдшмалося п!д час обговорень при прийнятп Брюсельсько! конвенций У результат! перемовин догов!рш сторони погодили статтю 2 Брюсельсько! конвенци, вщпо-вщно до яко! кожна з догов!рних держав бере на себе зобов'язання вживати ввдповщних заход!в по запобтанню розповсюдженню на сво!й або з! свое! територп будь-якого сигналу, що несе програми, будь-яким органом-розповсюджувачем, для якого сигнал, що переданий на супутник або проходить через нього, не призначаеться. Зрозумшо, що на рь вт нового мгжнародного документу питання охо-рони "pre-broadcast signals" мае бути визначено б!льш ч!тко ! стосуватися р!зних способ!в поши-рення сигнал!в, не лише через супутник, але !, зок-рема, через IPTV-мереж та 1нтернет.
Краеугольним питанням залишаеться проблема в!дл!ку початку переб!гу строку охорони су-м!жних прав орган!зац!й мовлення таким чином, щоб охопити випадки поширення "pre-broadcast signals".
На наш погляд, за аналог!ею з авторським правом орган!зац!! мовлення повинн! користуватися охороною у в!дношенн! власних програм з моменту !хнього виникнення (створення). Тобто з огляду на значну к!льк!сть способ!в використання програм мовник1в ! необхвднють охорони "pre-broadcast sig-
nals" момент першого публiчного сповiщення у фо-рмулюванш початку nepe6iry строку охорони слад замшити на момент створення програми.
Перелш лiтератури
1. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions "A Digital Single Market Strategy for Europe". - Brussels, 6.5.2015 // https://eur-lex.eu-ropa.eu/legal-con-
tent/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52015DC0192&from =en
2. Council Directive 93/98/EEC of 29 October 1993 harmonizing the term of protection of copyright and certain related rights. - Official Journal of the European Union. - L 290/9. - 24 November 1993 // https://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31993L0098&from= EN
3. Council Directive 93/83/ЕЕС of 27 September 1993 on the coordination of certain rules concerning copyright and rights related to copyright applicable to satellite broadcasting and cable retransmission // https://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31993L0083&from= EN
4. Decision No. 351 "Common Provisions on Copyright and Neighboring Rights" of December 17, 1993 of Subregional Integration Agreement (Cartagena Agreement) // https://www.wipo.int/edocs/lexdocs/laws/en/can/can0 10en.pdf
5. Directive (EU) 2019/789 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 laying down rules on the exercise of copyright and related rights applicable to certain online transmissions of broadcasting organisations and retransmissions of television and radio programmes. and amending Council Directive 93/83/EEC // https://eur-lex.europa.eu/legal-con-
tent/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32019L0789&from= EN
6. European Agreement on the Protection of Television Broadcasts. - Strasbourg, 22.VI.1960 // https://rm.coe.int/CoERMPublicCom-monSearchServices/DisplayDCTMContent?documen-tId=09000016800656d2
7. Federal Law on Copyright of the United Mexican States published in the Official Journal of the Federation on 24 March 1997 // https://www.wipo.int/edocs/lexdocs/laws/en/mx/mx00 3en.pdf
8. Green Paper "Copyright and Related Rights in the Information Society" (presented by the Commission of the European Communities). - COM(95) 382 final. - Brussels, 19.07.1995 // https://eur-lex.eu-ropa. eu/LexUriServ/LexUriS -erv.do?uri=COM:1995:0382:FIN:EN:PDF
9. Law of Bolivarian Republic of Venezuela on Copyright of 14 August 1993 // https://wipolex.wipo.int/en/text/500547
10. Law of Brazil on Copyright and Neighboring Rights No. 9610 of 19 February 1998 // https://wipolex.wipo.int/en/text/490948
11. Law of Turkey on Intellectual and Artistic Works No. 5846 of 5 December 1951 (as further amended) // https://web.ar-chive.org/web/20081002004207/http://www.eurome-daudio-
visuel.net/Files/2007/05/10/1178834218365.pdf
12. Neelie Kroes. The Future of Media. Speech/13/355. - Future Media Lab. Annual Conference by EMMA (European Magazine Media Association). - Brussels, 23 April 2013 // http://commentneelie.eu/speech.php?sp=SPEECH/13/ 355
13. Protocol to the European Agreement on the Protection of Television Broadcasts. - Strasbourg, 22.I.1965 // https://rm.coe.int/CoERMPublicCom-monSearchServices/DisplayDCTMContent?documen-tId=090000168006ff5c
14. The Legal Protection of Broadcast Signals. -European Audiovisual Observatory. - Strasbourg (France), 2004 // https://rm.coe.int/16807833ab
15. WIPO Digital Agenda. Memorandum of the Director General. - Twenty-Fourth (14th Ordinary) Ses-
sion of the WIPO General Assembly. - Geneva, September 20 to 29, 1999 // https://www.wipo.int/edocs/mdocs/govbody/en/wo_ga _24/wo_ga_24_11_rev-main1 .pdf
16. Закон Укра!ни «Про авторське право ! сумь жт права» в!д 23 грудня 1993 року № 3792-XII у редакцп Закону Укра!ни в!д 11 липня 2001 року № 2627-III (!з змшами) // https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/3792-12#Text
17. М!жнародна конвенщя про охорону прав виконавц!в, виробник!в фонограм ! орган!зац!й мо-влення в!д 26 жовтня 1961 року // https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_763#Text
18. Розпорядження Кабшету Мшютр!в Укра-!ни «Про схвалення Концепц!! розвитку цифрово! економ!ки та суспшьства Укра!ни на 2018-2020 роки та затвердження плану заход!в щодо !! реал!-зацп» в!д 17 ачня 2018 р. № 67-р // https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80
19. Угода про торговельн! аспекти прав !нтеле-ктуально! власносп (ТР1ПС) в!д 15 квггня 1994 року (!з зм!нами) // https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/981_018#Text
УДК 343.85
Тагирова Хадижат Абдурахмановна,
Северо-Кавказский институт ВГУЮ (РПА Минюста России) филиал г.Махачкала студентка 2 курса ОЗО по направлению магистратура
Юсупов Магомедгаджи Юсупович к. ю. н., доцент кафедры уголовного процесса Северо-Кавказского института Всероссийского государственного университета юстиции (РПА Минюста России), федеральный судья в отставке.
ОБЩИЕ УСЛОВИЯ СУДЕБНОГО РАЗБИРАТЕЛЬСТВА ПО УСТАВУ УГОЛОВНОГО
СУДОПРОИЗВОДСТВА 1864 ГОДА
Tagirovа Khadizhat Abdurahmanovna
North-Caucasian Institute UGWU (RPA of the Ministry ofjustice of Russia) the branch Makhachkala 2nd-year student of the OZO in the direction of magistracy
Yusupov Magomedgadzhi Yusupovich Ph. D., associate Professor of the Department of criminal procedure of the North Caucasus Institute of the all-Russian state University ofjustice (RPA of the Ministry ofjustice of Russia), retired Federal judge.
GENERAL CONDITIONS FOR TRIAL UNDER THE CRIMINAL PROCEDURE STATUTE OF 1864
Аннотация.
В статье рассмотрены общие условия судебного разбирательства по Уставу уголовного судопроизводства 1864 года. Устав уголовного судопроизводства 1864 г. предусматривает три вида судебного производства по уголовному преследованию: обычное, сокращенное и более сложное -производство в суде первой инстанции с участием присяжных заседателей. Основанием разграничения судебных производств по степени сложности процессуальных форм служат характер и степень тяжести преступления, а также категория дел, рассмотрение которых возможно судом с участием сословных представителей и судом с участием присяжных заседателей..
Abstract.
The article deals with the General conditions of judicial proceedings under the Statute of criminal proceedings of1864. The Statute of criminal proceedings of1864 provides for three types of criminal prosecution proceedings: ordinary, reduced and more complex - proceedings in the court of first instance with the participation ofjurors. The basis of differentiation ofproceedings in complexity procedural forms are the nature and severity of the crime, the category of cases which may by the court with participation of class representatives and the court with participation of jurors.
