CC BY
34УДК: 347.77 / .78
Стройко 1рина Анатоливна
AcnipaHm Кш'вського yuieepcumemy права НАН Украти Заступник Генерального директора з юридичних питань ТОВ «КВАРТАЛ 95»
Адвокат
ORCID: 0000-0003-4764-0083 DOI: 10.24412/2520-2480-2020-2981-67-72 ПОРУШЕННЯ СУМ1ЖНИХ ПРАВ НА ПРОГРАМУ ОРГАШЗАЦП МОВЛЕННЯ У ЦИФРОВУ ЕРУ ЯК П1ДСТАВА ДЛЯ ЦИВШЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ
Stroyko Iryna A.
Ph.D. candidate of the Kyiv University of Law of the National Academy of Sciences of Ukraine Deputy General Director for Legal Matters of Limited Liability Company "KVARTAL 95"
Attorney-at-Law
ORCID: 0000-0003-4764-0083
VIOLATIONS OF THE RELATED RIGHTS IN THE PROGRAMME OF A BROADCASTING
ORGANIZATION IN THE DIGITAL ERA AS GROUNDS FOR THE CIVIL ENFORCEMENT
Анотацiя
У цт статтi автор до^джуе пiдстави для цившьно-правового захисту сyмiжних прав оргашзацт мовлення в укратськш i мiжнароднiй практицi. Вона аналiзyе визначення термiнy «кардшейртг», запро-ваджене Законом Украти «Про державну тдтримку ктематографй в Украт». Автор пропонуе оновити визначення даного термту, доповнивши його дiяльнiстю з поширення реклами та iншоi тформацп, що використовуеться для промотування нелегального обладнання та програмного забезпечення, що надають несанкцiонований доступ до захищених послуг з телерадiомовлення. Вона виокремлюе критери платного телебачення. Автор аналiзyе положення законодавства Свропейського Союзу у сферi правово'1' охорони закодованих аyдiовiзyальних медiа-послyг. Вона приходить до висновку, що термт «тратство», вiдповiдно до украшського законодавства, не поширюеться на випадки незаконних доступу тарозповсюд-ження сигналiв, що несуть програми оргатзацп мовлення, до моменту 1'хнього пyблiчного сповщення ("pre-broadcast signals"). Автор описуеу статтi поточну ситyацiю з несанкцюнованою ретрансляцiею сигналiв, що несуть програми, i доступу до программ оргашзацт мовлення за межами дозволено'1' територи в Укра'ш та за кордоном.
Abstract
In this Article the author explores the grounds of the related rights of broadcasting organizations for the civil enforcement in Ukrainian and international practice. She analyzes the definition of the term "card sharing" as introduced by the Law of Ukraine "On the State Support of Cinematography in Ukraine". The author proposes to amend the definition of this term by adding of the activities on the use of advertisements and other information to promote illicit devices and software, which give unauthorized access to protected broadcasting services. She reveals the criteria of Pay Television. The author analyzes the provisions of the legislation of the European Union in the sphere of legal protection for encrypted audiovisual media services. She draws a conclusion that the term "piracy " under the Ukrainian legislation does not cover cases of illegal access and distribution of pre-broadcast signals. In the Article the author depicts the current situation with unauthorized retransmission of programme-carrying signals and extra-territorial access to programmes of broadcasting organizations in Ukraine and abroad.
Ключовi слова: кардшейртг, 1нтернет-тратство, платне телебачення, фiзичне тратство, не-санкцiонована ретрансляцiя сигналiв, що несуть програми, доступ до програм оргашзацт мовлення за межами дозволено'1' територи
Keywords: card sharing, Internet piracy, Pay Television, physical piracy, unauthorized retransmission of programme-carrying signals, extra-territorial access to programmes of broadcasting organizations
Переход на цифров1 стандарта мовлення, збшь-шення пропускно! здатносп мереж i поширення 1н-тернет, з одного боку, сприяли полшшенню якосп традицшного телерадюмовлення i появi нових послуг у сферi аудiовiзуальних медiа, з шшого, спро-стили здшснення несанкцюнованого доступу i нелегального використання програм оргашзацш мовлення.
Як зазначае Дш С. Марте (Dean S. Marks), Ви-конавчий Вще-Президент Американсько! асощаци шнокомпанш (MPAA), захист авторського права i
сум1жних прав ускладнюе не лише той факт, що 1н-тернет не мае кордошв 1 дозволяе здшснювати до миттево. На сьогодшшнш день у бшьшосп випад-шв основш елементи тратського веб-ресурсу роз-мщеш у дешлькох р1зних кранах. [8, 32]
Центр глобально! шновацшно! полтики Тор-гово! палати США дослщив у 2019 рощ, що онлайн-тратство у сфер1 телебачення ощнюеться в 126,7 мшьярд1в перегляд1в вироблених в США телепро-грам кожного року. Економ1чний вплив тратства у сфер1 цифрового ввдео простягаеться за межами те-левшйно! 1ндустрп. 1нтернет-тратство призводить
до втрати щонайменше 29,2 мiльярдiв доларiв США goxogiB, 230 тисяч робочих мюць i 47,5 мiльярдiв валового внутршнього продукту США. [7, 6]
За ощнкою спецiалiстiв, у Пiвнiчнiй Америщ, Gврoпi та Азiатськo-Тихooкеанськoму регioнi 23,8% пропускно! здатнoстi мереж1 1нтернет вико-ристовуеться у цiлях пiратства. [10]
Переачний 1нтернет-користувач в £вропейсь-кому Сoюзi здiйснював у середньому доступ до шратського контенту 9,7 р^в на мiсяць протягом перших дев'яти тсяцш 2018 року. Телепрограми найчастше стають об'ектом пiратства в £вропейсь-кому Сoюзi, випереджаючи фiльми та музику. [11, 7]
Стосовно Украши, вщповщно до Звiту «2020 Спецiальна доповвдь 301» ("The 2020 Special 301 Report"), що готуеться на щoрiчнiй oснoвi Офiсoм торговельного представника США, у 2020 рощ Укра!на залишаеться крашою прioритетнoгo спо-стереження (е включеною до "Priority Watch List"). [4, 58]
Як зазначаеться у Звт, питання поширення 1н-тернет-тратства та пiратства у сферi телерадюмов-лення на теренах Украши викликають занепо-коення у представник1в США. [4, 6]
Закон Украши «Про державну пiдтримку кше-матографп в УкраМ» вiд 23 березня 2017 року № 1977-VII запровадив революцшш змiни до порядку захисту сумiжних прав oрганiзацiй мовлення, зок-рема було суттево доповнено перелiк тдстав для захисту порушених прав телерадюоргашзацш, у тому числi у судовому порядку. [3]
Так, до правового поля Украши було введене поняття «кардшейршг» (пункт «з» статтi 50 Закону Украши «Про авторське право i сумiжнi права»), яке до того широко застосовувалось у практищ шо-земних краш, зокрема краш - членiв £вропейського Союзу, але не було юридично фoрмалiзoване в УкраМ.
Стаття 1 Закону Украши «Про авторське право i сумiжнi права» вiд 23 грудня 1993 року № 3792-XII (у редакцп Закону Украши № 2627-III ввд 11 ли-пня 2001 року) надае наступне визначення термiну «кардшейрiнг»: це - забезпечення у будь-як1й фо-рмi та в будь-який споаб доступу до програми (передач^ оргашзацп мовлення, доступ до яко! обме-жений суб'ектом авторського права i (або) сум1ж-них прав застосуванням техшчних засoбiв захисту (абонентська карта, код тощо), в обхвд таких техш-чних засoбiв захисту, в результат чого зазначена програма (передача) може бути сприйнята або в ш-ший спoсiб доступна без застосування технiчних засoбiв захисту. [2]
Як правильно вказуе А.С. Штефан, у цш конс-трукци суб'ект авторського права зазначаеться по-милково, оск1льки мова йде про об'ект сумiжних прав, до якого суб'ект авторського права немае сто-сунку. [5, 13]
На сьогодшшнш день iснуе нагальна необхвд-нють привести у вiдпoвiднiсть термiнoлoгiю Закону Украши «Про авторське право i сумiжнi права» i Закону Украши «Про телебачення i радюмовлення»,
встановивши, що об'ектом сумiжних прав е програма оргашзацп мовлення.
Закон Украши «Про державну тдтримку к1не-матoграфil в Украlнi» прямо вщшс кардшейрiнг до пiратства, оновивши визначення цього термiну.
Як зазначив Директор Юридично! фiрми «В1НДЕКС» Павло Миколюк у рамках панельно! дискусп «Боротьба з nipaTCTBOM в 1нтернетЬ> на VIII Щоpiчнiй комферемц1У «Медiаправo», що проводилась 21 листопада 2017 року, «сьогодш змiнюеться вся технолопя кардшейрiнгу. Ранiше система була побудована як мережевий маркетинг iз розповсюдженням кардшейршгових карток спе-цiальними установниками обладнання». [1, 2]
Наразi користувач мае змогу придбати необ-х1дне обладнання через мережу 1нтернет i здшс-нити самoстiйне нелегальне пiдключення до сер-вiсу.
За oцiнкoю експерпв, такий вид пiратства як кардшейршг продовжуе становити основну загрозу для так званого платного телебачення ("Pay TV").
За оцшкою фахiвцiв "Screen Digest Ltd.", до ш-нця 2013 року краши Сходно! i Зах1дно! Свропи зрi-вняються у рiвнi споживання послуг платного телебачення, досягнувши 59 (п'ятдесяти дев'яти) ввдсо-тшв домогосподарств. На сьoгoднi найбiльшoгo поширення платне телебачення набуло у крашах Швшчно! Америки, де лише 10 (десять) вщсотшв домогосподарств користуються безплатним телеба-ченням. [13, 18]
Беручи до уваги те, що нацюнальне законодав-ство бiльшoстi крахн не мютить визначення термiну «платне телебачення» ("Pay Television"), розгля-немо визначення цього термшу, наведене у Зеленш книзi Свропейсько! кoмiсil «Правовий захист кодо-ваних послуг на внутршньому ринку» в1д 6 березня 1996 року. Вщповщно до даного документу, «платне телебачення» - це термш, що використо-вуеться для визначення ситуацп, коли глядач платить за отримання доступу до окремих програм (передач), аудioвiзуальних твoрiв телеканалу шляхом наземних передавальних пристро!в, через супутник та/або кабель. Як можна побачити, дане визначення е досить широким, що допускае рiзнi його тлума-чення. [6]
Але при цьому тут можна видшити 4 критерil визначення поняття «платне телебачення»:
1) обмежешсть доступу телеглядача до окремих програм, аудioвiзуальних твoрiв телеканалу;
2) обов'язкова виплата винагороди за надання доступу до окремих програм, аудioвiзуальних твoрiв телеканалу;
3) виплата винагороди окремим телеглядачем ^ндиввдуальним домогосподарством);
4) мова йде про надання платного доступу до конкретних програм, аудioвiзуальних твoрiв телеканалу, тобто, наприклад, якщо телекомпашя фор-муе пакет програм телеканалiв, за який збирае пла-тежi за пiдписку, то вона повинна чггко визначити вартiсть надання доступу до кожно! телевiзiйнol програми (передач^ у пакетi, яка входить у такий платж.
Тут же наведемо визначення терм^ «кодо-ваш послуги», що надаеться у Зеленiй rami £вро-пейсько! комюи ввд 6 березня 1996 року: «кодоваш послуги» визначаються для цiлей ще! Книги як послуги, сигнал яких кодуеться з тим, щоб гаранту-вати виплату винагороди. У переважнш бiльшостi лiцензiйних договорiв та шших угод на придбання програмного продукту, що використовуються у те-левiзiйнiй прaктицi, наголошуеться, що обов'язко-вою умовою платного телебачення виступае коду-вання телевiзiйного сигналу.
Як зазначають деяш дослiдники, послуги платного телебачення потребують плати за подписку, яка може коливатися вщ суми, що лише покривае видатки на тдтримку з'еднання, до значно! мюяч-но! плати у розмiрi 100 £ВРО або бiльше за доступ до програм ряду телекaнaлiв, включаючи, зокрема, спортивш телеканали та телеканали прем'ерного к1но. Для прикладу, компaнiя "Walt Disney" вико-ристовуе таке визначення «премiaльного платного телебачення» ("Premium Pay Television"): це -споаб дистрибуци програм, за допомогою яко! лшшна премiaльнa платна програмна послуга або телеканал поставляеться способами телевiзiйноl дистрибуци, що може бути отримана за умови здшснення абонентами платежу за тдписку за от-римання тако! послуги або телеканалу i де на по-слугу або телеканал може бути оформлена тдписка на вдивщуальнш основi та/або дана послуга або телеканал включають у себе премiaльний контент, та-кий як спорт i фiльми.
Таким чином, у послугах платного телеба-чення на перше мiсце виступае сам телевiзiйний контент, тобто програма оргашзацп мовлення. На думку переважно! бшьшосп спецiaлiстiв, конвер-генцiя виводить питання охорони контенту на но-вий рiвень. Без належного захисту сyмiжних прав оргaнiзaцiй мовлення не уявляеться можливим скористатися всiмa перевагами послуг платного те-лебачення.
Як вiдмiчaють спещалюти, незаконний доступ до всього сигналу, що несе програму, або певно! ча-стини трансльовано! програми, що базуеться на об-лaднaннi ("hardware-based unauthorized access"), у багатьох кра!нах регулюеться у чинних законах про телерадюмовлення або про авторське право i сумь жнi права. До 28 травня 2000 року держави - члени £вропейського Союзу повиннi були iмплементy-вати у нaцiонaльне законодавство положення Дире-ктиви 98/84/£C £вропейського Парламенту i Ради вiд 20 листопада 1998 року про правову охорону послуг, що базуються або складаються з умовного доступу. [9]
Проте у пункп 21 преамбули до Директиви чь тко зазначаеться, що Директива не стосуеться за-стосування будь-яких положень нaцiонaльного за-конодавства, як1 можуть заборонити приватне во-лодiння незаконними пристроями, що уможливлюють несaнкцiоновaний доступ до об'екпв права шгелектуально! влaсностi. Тому на рiвнi £вропейського Союзу ввдсутня едина практика щодо квал1фжаци таких дiянь. Наприклад, законодавство Дани, Норвегп i Фшляндд мiстить
пряму заборону на використання i володшня згада-ними пристроями у приватних цiлях, але у рядi краш £вропейського Союзу це питання залиша-еться не до кшця врегульованим.
Як зазначають спецiалiсти "Screen Digest", платеж!, яш стягують шрати, що займаються кард-шейрiнгом, з користувачiв, яким пропонуються не-легальш послуги, р!зняться i можуть становити од-норазову оплату за продаж обладнання (модифшо-ваного сет-топ боксу або тратським шляхом отримано! або клоновано! картки доступу до сигналу) або фшсоват платеж1 за надання доступу до контенту i забезпечення регулярного оновлення та функцiонування код!в, що використовуються у сет-топ боксах або картках доступу. Така незаконна дь яльшсть може проводитись через веб-ресурси, що займаються кардшейршгом, або шляхом використання сет-топ бокав з iнтегрованими портами "Ethernet", через яш оновленi коди доступу можуть надсилатися з веб-сайту або серверу оператора, що займаеться кардшейршгом. Так регулярнi неза-конш платеж1 пiратiв можуть складати четверту ча-стину або третину вщ орипнально! цши, яка пропо-нуеться легальним сервюом. За оцшкою £вропей-сько! антишратсь^' асощацп ("European Anti-Piracy Association", або "AEPOC"), бшьше 1 (одного) мшьярду £вро кожного року втрачае платне телебачення в £вропейському Союз! через поши-рення пратських карток i сет-топ бокав. [14, 5]
Слад звернути увагу на пункт «с» статп 4 Директиви £С про правову охорону послуг, що базу-ються або складаються з умовного доступу, який ввдносить до д!яльносп, що здшснюеться правопо-рушником, використання комерцшних поввдом-лень (реклами) для промотування нелегальних при-стро1'в.
Пункт «е» статп 2 Директиви визначае нелега-льний пристрш як будь-яке обладнання або програ-мне забезпечення, призначене або адаптоване для надання доступу до охоронювано! послуги у досту-пнш форм! без дозволу провайдера послуги.
Як бачимо, дефшщя терм!ну «кардшейршг», надана у статп 1 Закону Украши «Про авторське право i сум!жш права», не мютить такого складу правопорушення.
З огляду на вищезазначене, вважаемо за необ-хвдне доповнити визначення поняття «кардшейршг» i викласти його у наступнш редакци:
«кардшейршг - забезпечення у будь-якш форм! та в будь-який споаб доступу до програми (передач!) оргашзацп мовлення i (або) ïï складових час-тин (аудюв!зуальних твор!в, тощо), доступ до яких обмежений суб'ектом авторського права i (або) су-м1жних прав застосуванням техшчних засоб!в захисту (абонентська карта, код тощо), в обхвд таких техшчних засоб!в захисту, в результат! чого зазна-чена програма (передача) i (або) ïï складов! частини можуть бути сприйнят або в шший споаб доступш без застосування техшчних засоб!в захисту, а також д!яльшсть з поширення реклами, промоматер!ал!в та/або шшо1 iнформацiï, призначеноï сформувати або шдтримати об!знашсть трепх оаб щодо неле-
гального обладнання i (або) програмного забезпе-чення, що використовуеться для обходу техшчних засобiв захисту».
KpiM кардшейрiнгу, поняття «шратство» було доповнено також 1нтернет-шратством, пiд яким слад розумiти вчинення будь-яких дiй, як1 вщпо-вщно до статтi 50 Закону Укра!ни «Про авторське право i сумiжнi права» визнаються порушенням ав-торського права i (або) сум1жних прав з викорис-танням мереж 1нтернет.
Ряд фахiвцiв вказали на недосконалють ще! де-фшщи у контекст порушень авторського права i можливосп змiшування поняття «1нтернет-шратс-тво» з шшими порушеннями у цш сфер!, напри-клад, такими як плапат, контрафакцiя, тощо.
З точки зору порушень сум1жних прав оргашзацш мовлення вказане доповнення е вдалим з огляду на обмеженiсть способ!в використання про-грам мовник1в, встановлених у статп 41 Закону.
Наприклад, пункт «в» статтi 50 Закону визна-чае плагiат як оприлюднення (опубл1кування), пов-шстю або частково, чужого твору тд iменем особи, яка не е автором цього твору. Тобто це визначення не стосуеться програми оргашзаци мовлення як об'екту сум!жних прав, а виключно твору - об'екту авторського права. З огляду на те, що програма оргашзаци мовлення являе собою певну впорядко-вану за сикою мовлення або каталогом сукупшсть аудiовiзуальних твор!в та шших об'екпв, пiдстав для поширення визначення «плапат» на програму ми не вбачаемо.
Ввдповщно до пункту «б» статп 50 Закону, ко-нтрафакцiя стосуеться опубл1кування, ввдтворення, ввезення на митну територiю Укра!ни, вивезення з митно! територи Укра!ни i розповсюдження конт-рафактних прим!рнишв твор!в (у тому числ1 комп'ютерних програм i баз даних), фонограм, вь деограм i не стосуеться програми оргашзаци мов-лення.
Таким чином, пратство у сфер! сум!жних прав на програму оргашзаци мовлення, згвдно з пунктом "б" статп 50 Закону Укра!ни «Про авторське право i сум!жш права», складають наступш ди: незаконне оприлюднення програм оргашзацш мовлення, кар-дшейршг, а також 1нтернет-шратство, тобто вчинення будь-яких дш, як1 вщповщно до ще! статп визнаються порушенням сум1жних прав на програму оргашзаци мовлення з використанням мереж! 1нтернет.
З анал!зу поняття «шратство» можна зробити однозначний висновок про те, що визначення цього термшу не охоплюе випадки незаконного поширення сигнал!в до моменту !хнього публ1чного спо-вщення ("pre-broadcast signals"), хоча з огляду на цифров!защю i розвиток нових технологш небез-пека поширення тратства у вщношенш таких сиг-нал!в значно зростае. У рамках роботи Постшного комитету ВО1В з авторського права i сум!жних прав питання охорони i захисту "pre-broadcast signals" залишаеться у центр! уваги. Укра!на повинна взяти до уваги цей досвщ i передбачити належний захист
у ввдношенш сигнал!в, що несуть програму оргашзаци мовлення, до моменту !хнього публ1чного спо-вщення.
У перелшу шдстав для звернення до суду за за-хистом сум!жних прав оргашзацш мовлення можна також видшити:
1) вчинення дш, як1 порушують особист! не-майнов! та майнов! права оргашзаци мовлення, з урахуванням передбачених Законом Укра!ни «Про авторське право i сум!жш права» обмежень майно-вих прав;
2) вчинення дш, що створюють загрозу пору-шення сум!жних прав;
3) будь-як1 ди для сввдомого обходу техшч-них засоб!в захисту сум1жних прав, зокрема вигото-влення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження i застосування засоб!в для такого обходу;
4) шдроблення, змша чи вилучення шформа-ци, зокрема в електроннш форм!, про управлшня правами без дозволу оргашзаци мовлення чи особи, яка здшснюе таке управл1ння;
5) розповсюдження, ввезення на митну тери-торш Укра!ни з метою розповсюдження, публ1чне сповщення програми оргашзаци мовлення, з яких без дозволу оргашзаци мовлення вилучена чи змь нена шформащя про управлшня правами, зокрема в електроннш форм!;
6) ввезення на митну територш Укра!ни без дозволу оаб, як1 мають сум!жш права, прим!рнишв програм мовлення.
У свгговш практищ найбшьш поширеними е наступш правопорушення у сфер! сум1жних прав оргашзацш мовлення:
1) незаконне ввдтворення i розповсюдження запиав програм оргашзацш мовлення на матер!аль-них нос!ях, так зване «ф!зичне п!ратство» ("physical piracy") за термшолопею фах!вщв "Screen Digest";
2) 1нтернет-шратство, що набирае оберпв i становить серйозну загрозу для правовласнишв;
3) кардшейршг;
4) несанкцюнована ретранслящя сигнал1в, що несуть програми, шшими мовниками, а також провайдерами програмно! послуги - операторами ефь рних, кабельних, IPTV, OTT-мереж, операторами DTH-платформ;
5) доступ до програм оргашзацш мовлення за межами дозволено! територи («арий ринок»).
Як зазначають експерти, у «ф!зичному п!ратс-твЬ> можна видшити декшька тишв, базуючись на вигод!, що отримуеться порушником внаслщок ш-ратства.
Так, незаконно ввдтворена програма мовника може використовуватися для домашнього використання i особистого перегляду. Показовим е ршення Верховного Суду Сполучених Штатш Америки у справ! "Sony Corp. of America" проти "Universal City Studios, Inc." (яка ввдома також як справа "Betamax" ("Betamax case") 1984 року, зпдно з яким виготовлення шдиввдуальних копш телев!зшного контенту з метою змщення у час! ("time shifting") для персонального використання не становить по-рушення авторського права та сум!жних прав, е ви-падком вшьного використання ("fair use"), що стало
прецедентом щодо права споживачiв здiйснити за-пис сигналiв мовник1в для особистого викорис-тання. Верховний Суд США також постановив, що виробники приладiв для здшснення запису домаш-нього ввдео, так як "Betamax" та iнших ввдеомагш-тофонiв, не вважаються такими, що вчинили пору-шення авторського права i сумгжних прав. [12]
Найб№ш небезпечним е <^зичне шратство», що здшснюеться порушником з метою отримання комерцiйноï вигоди або винагороди ввд продажу за-писiв програм оргашзацш мовлення.
Несанкцiонована ретрансляцiя (що ввдбува-еться без згоди правовласника або без його ввдома) може бути здшснена у двох формах:
1) коли здшснюеться ретранслящя всiеï про-грами органiзацiï мовлення;
2) коли мае мюце ретрансляцiя частини про-грами, що мiстить певний контент.
Як зазначають експерти, несанкцiонована ретранслящя характерна для краïн, що розвиваються, наприклад, для Африки, Азiатсько-Тихоокеансь-кого регiону, Латинсько1' Америки, Близького Сходу, де ще використовуються застарш техноло-гiï передачi даних (наприклад, аналоговi кабельнi мереж1) i де захист сумiжних прав мовникiв не е жо-рстким. Наприклад, Торгова Асощащя для ввдеош-дустрiï i екосистем Азiатсько-Тихоокеанського ре-гiону ("Trade Association for the Video Industry and Ecosystem in Asia Pacific", або "CASBAA") оцiнюе збитки ввд несанкцiонованоï ретрансляцiï у крашах Азiатсько-Тихоокеанського регiону приблизно в 365 (триста шютдесят п'ять) мiльйонiв на рж. [14,
5]
В Украïнi ретранслящя програм оргашзацш мовлення без згоди правовласника становить ле-вову частку вах порушень у сферi сумiжних прав мовникiв.
Зважаючи на те, що права на контент прода-ються за територiальним принципом i з певними обмеженнями, досить часто трапляються випадки, коли сигнали, що несуть програми органiзацiй мовлення, з шших територiй можуть бути прийнял у тiй чи шшш краïнi, для яко1' вони не призначалися. Як правило, такi випадки здебiльшого стосуються супутникового телебачення, коли супутниковi сигнали не кодуються, а зона покриття супутника е значною i охоплюе кiлька десятшв краш, i лише у деяких випадках це може стосуватися ефiрного телебачення (наприклад, при поширенш сигналiв ефi-рного наземного телебачення у прикордонних областях). Останнiм часом такого роду порушення на-бирають ваги, оскiльки правовласники бiльш прискшливо ставляться до дотримання прав на 1'хш програмнi продукти, здiйснюють мониторинг незаконного використання i шщшють судовi позови щодо захисту порушених прав.
Як вiдомо, у шч з 28 на 29 ачня в Украïнi ввд-булося кодування 23 (двадцяти трьох) супутнико-вих телеканалiв 4 (чотирьох) медiа-груп: «Медiа Група Украша», «1+1 медiа», "StarLightMedia" та "Inter Media Group". Однiею з причин кодування на-зивають необхщшсть дотримання авторського
права i сумгжних прав на трансльований телеканалами медiа-груп контент i виконання ними взятих на себе зобов'язань за угодами Í3 зарубiжними i вь тчизняними правовласниками.
На сьогодшшнш день вiдповiдальнiсть за доступ до програм оргашзацш мовлення за межами дозволено! територп регулюеться неоднаково у рiзних юрисдикщях. Для прикладу, у бшьшосп кра!н Ази i Близького Сходу екстериторiальний доступ до си-гналiв, що несуть програми мовнишв, прямо визна-еться незаконним, а в шших державах вважаеться порушенням взятих договiрних зобов'язань.
Слад звернути увагу на нововведення, запрова-джене Законом Украши «Про ефективне управ-лiння майновими правами правовласнишв у сферi авторського права i (або) сумiжних прав»: до пере-лiку порушень як авторського, так i сумгжних прав, додано зловживання посадовими особами оргашза-цп колективного управлiння службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних ро-зподшу i виплати винагороди правовласникам. Пряме зазначення у статтi 50 Закону такого порушення мае позитивно позначитися на вадповадаль-ному ставленш органiзацiй колективного управ-лшня до виконання сво!х обов'язшв з розподшу i виплати винагороди суб'ектам авторського права i сумгжних прав та посилити гарант захисту правовласнишв.
Встановлений у статтi 50 Закону Украши «Про авторське право i сумГжш права» перелiк дш, яш визнаються порушеннями сумГжних прав оргашзацш мовлення, е вичерпним i розширеному тлума-ченню не шдлягае.
Важливе значення мае норма, що визначае в якосп правопорушення «вчинення дш, що створю-ють загрозу порушення авторського права або сумь жних прав». У даному випадку Закон гарантуе ор-ганiзацii мовлення можливють превентивного захисту належних прав.
У цшому перелiк правопорушень, що мю-тяться у Закош Украши «Про авторське право i су-мгжш права» та дають пiдставу для звернення до суду, охоплюе майже ва види жнорування сумГж-них прав органiзацiй мовлення, що суттево розши-рюе можливосп щодо судового захисту порушених прав, проте розвиток новггшх технологiй диктуе сво! вимоги i призводить до розширення перелiку можливих порушень, яш потрГ6но вiдслiдковувати i враховувати у перспективному законодавсга.
Перелiк лiтератури
1. Денис Григоров. Кардшейршг як рГзновид Iнтернет-niратства: сутнють та засоби боротьби з цим явищем. - Украшське право. - 30 листопада 2017 року // https://ukrainepravo.com/scientific-thought/legal_analyst/kardsheyring-yak-riznovid-internet-piratstva-sutnist-ta-zasobi-borotbi-iz-tsim-yavishchem/
2. Закон Украши «Про авторське право i сум1жш права» ввд 23 грудня 1993 року № 3792-XII (у редакцп Закону Украши № 2627-III ввд 11 липня 2001 року) // https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/3792-12/print
3. Закон Укра!ни «Про державну тдтримку шнематографи в Украш» вщ 23 березня 2017 року № 1977-VII // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text
4. Зви «2017 Спещальна доповвдь 301» ("The 2020 Special 301 Report") - Офю торговельного представника США. - 2020 рж. - 93 c. // https://ustr.gov/sites/default/files/2020_Special_301_ Report.pdf
5. Камкординг, кардшейршг, шратство: зако-нодавч! новели щодо вид!в порушень авторського права i сум!жних прав. Теор!я i практика штелекту-ально! власносп, 2017, випуск 3/2017 // http://www.inprojournal.org/wp-content/uploads/2017/10/Shtefan-A._317.pdf
6. Commission Green Paper "Legal Protection for Encrypted Services in the Internal Market". Consultation on the Need for Community Action. - COM(96) 76 final. - 06 March 1996 // https://eur-lex.eu-ropa.eu/legal-con-
tent/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:51996DC0076&from =EN
7. David Blackburn, Jeffrey A. Eisenach, David Harrison Jr. Impacts of Digital Video Piracy on the U.S. Economy. - NERA Economic Consulting, the Chamber's Global Innovation Policy Center. - June 2019 // https://www.theglobalipcenter.com/wp-content/up-loads/2019/06/Digital-Video-Piracy.pdf
8. Dean S. Marks. Cross-Industry Voluntary Measures to Reduce Online Piracy. Institutional Arrangements concerning Intellectual Property Enforcement Policies and Regimes to Address Online Infringements. - Advisory Committee on Enforcement. -Twelfth Session. - Geneva, September 4 to 6, 2017. -WIPO/ACE/12/10 REV. - July 21, 2017 // https://www.wipo.int/edocs/mdocs/enforce-ment/en/wipo_ace_ 12/wipo_ace_ 12_10. pdf
9. Directive 98/84/EC of the European Parliament and of the Council of 20 November 1998 on the legal
protection of services based on, or consisting of, conditional access. - Official Journal of the European Communities. - L 320/54. - 28 November 1998 // https://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:31998L0084&fro m=PL
10. Jovana Letic. Piracy statistics for 2020 - People would still download a car. - November 14, 2019 // https ://dataprot.net/statistics/piracy-statistics/
11. Online Copyright Infringement in the European Union Music, Films and TV (2017-2018), Trends and Drivers. - European Union Intellectual Property Office, November 2019 // https://euipo.europa.eu/tun-nel-web/secure/webdav/guest/document_library/ob-servatory/documents/quantification-of-ipr-infringe-ment/online-copyright-infringement-in-eu/online_cop-yright_infringement_in_eu_en.pdf
12. Opinion of the Supreme Court of the United States No. 81-1687 decided January 17, 1984 in the case Sony Corp. v. Universal City Studios, 464 U.S. 417 (1984) // https://supreme.justia.com/cases/fed-eral/us/464/417
13. Study on the Socio Economic Dimension of the Unauthorized Dimension of the Unauthorized Use of Signals: Part 1: Current Market and Technology Trends in the Broadcasting Sector. - Screen Digest Ltd, London. - SCCR/19/12. - November 30, 2009. -Standing Committee on Copyright and Related Rights. - Nineteenth Session. - Geneva, December 14 to 18, 2009 // https://www.wipo.int/edocs/mdocs/copy-right/en/sccr_ 19/sccr_ 19_12 .pdf
14. Study on the Socioeconomic Dimension of the Unauthorized Use of Signals - Part II: Unauthorized Access To Broadcast Content - Cause And Effects: A Global Overview. - Screen Digest, London. -SCCR/20/2 REV. - May 10, 2010. - Standing Committee on Copyright and Related Rights. - Twentieth Session. - Geneva, June 21 to 24, 2010 // https://www.wipo.int/edocs/mdocs/copy-right/en/sccr_20/sccr_20_2_rev.pdf
