CC BY
61
Scientific j oumal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Дущенко О.С. Сучасний стан цифровой трансформации oceimu. Фiзико-математична oceima. 2021. Випуск 2(28). С. 40-45.
Dushchenko O. Current state of digital transformation of education. Physical and Mathematical Education. 2021. Issue 2(28). Р. 40-45.
DOI 10.31110/2413-1571-2021-028-2-007 УДК 37+004
О.С. Дущенко
Змальський державний гумаштарний yHieep^mem, Украша
[email protected] ORCID: 0000-0002-7934-0299
СУЧАСНИЙ СТАН ЦИФРОВО1 ТРАНСФОРМАЦИ ОСВ1ТИ
АНОТАЦЯ
Формулювання проблеми. Сусп1льство знаходиться на етап використання найсучасн1ших технолог1й у р1зних напрямах з р'зномаштними потребами: вд використання робот'ю, 3D-друку у медицин¡, технологй обробки великих обсяг'ю даних, хмарних /' безпаперових технологй на пдприемствах, технолог1й в освт (орган1зац1я цифрових ун1верситет1в), квантових технолог1й, штучного ¡нтелекту, робот1в у розробц технки до використання ¡нтернет речей у повсякденному житт1 тощо. Таке використання цифрових технолог1й вимагае, щоб майбутш випускники знали та вмли користуватися ними. Якраз у Концепцп розвитку цифрово) економ'ши та суспльства Украни на 2018-2020 роки наголошено про необх1дн1сть цифров1заци освти. А цифров1зац1я передбачае використання цифрових технолог1й. В1дпов1дно нараз1 виникае запитання «Якою зараз е цифрова трансформац1я осв1ти?», «Чи досягнуто поставлен/' завдання концепцИ' на практиц?».
Матерюли / методи. Анал1з наукових праць щодо стану цифрово) трансформацИ' освти Украни, систематизаця отриманих результатв, пояснення сучасного стану цифрово)трансформацИ'освти.
Результати. Проведений анал'в наукових праць, надав можливсть схарактеризувати ключов! поняття, визначити цифров1 технологи' як найсучасн1ш1 технологи, як поеднують використання технологй (великих обсягв даних, хмарного середовища, ¡нтернет речей, роботизацИ, штучного ¡нтелекту, квантових технологй тощо) /' мереж': 1нтернет, гаджетв, сучасних ПК, а цифров1зац1ю - використання цифрових технолог'ш; цифрову трансформацю. Окреслено напрями цифров1зацИ' освти. Схарактеризовано сучасний стан цифрово) трансформацИ' освти. Видлено ¡снуюч1 проблеми цифрово) трансформацИ' освти.
Висновки. Використання цифрових технолог'ш в освтньому процеа забезпечуе пдготовку спец1алст1в до конкурентоспроможност ': у сучасному свтовому сусп'льств'1. Але необхдним е вир1шення ¡снуючих проблем цифрово) трансформацИ' освти.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: цuфрoвiзaцiя, цифрова трансформа^я, цuфрoвi технологи, цифровий yнiверcumеm, цифрова компетентнсть.
ВСТУП
Постановка проблеми. У свт сучасних технологш освтня сфера потребуе активного впровадження цих технологш в освпнш процес. Так, у Концепцп' розвитку цифрово!' економти та сусптьства Украши на 2018-2020 роки зазначено, що першочерговими завданнями е формування фунтово!' нацюнально!' полтики цифровiзацií освiти як прюритетно!' складово! частини реформи освiти, визначено конкретн шщативи пщключення клаав до широкосмугового 1нтернету, створення та реалiзацiя сучасних моделей забезпечення учыв та навчальних закладiв комп'ютерними засобами, пщготовка, адаптащя та оргаыза^я доступу до мультимедшних технологш та створення вщповщних цифрових освтчнських платформ для використання в освiтньому процеа та управлшня освтою (Концеп^я розвитку цифрово! економти та сусптьства Украши на 2018-2020 роки). Основною метою ^е'! концепцп е «реалiзацiя шщатив «Цифрового порядку денного Украши 2020» (Цифрова адженда Укра'ни-2020) (Про схвалення Концепцп розвитку цифрово' економти та сусптьства Украши на 2018-2020 роки та затвердження плану заходiв щодо и реалiзацií). А у Цифровш аджендi Укра'ни-2020 (Проект «Цифрова адженда Украши - 2020) зазначено, що основними завдання у державному освтчнському сегмент у частин професшних цифрових навичок (програмування тощо) е «впровадження пщходу з урахуванням нас^зно''' (кросплатформово''') цифрово'' компетентности (вивчення предме^в з використанням цифрових технологш);
© О.С. Дущенко, 2021.
збтьшення частки та пiдвищення якост пiдготовки IКТ-спецiалiстiв, упровадження програм профорieнтацií до роботи в IКТ-сферi; розробка системи «сощального лiфту» в IКТ-сферi (проходження стажувань, практики в 1КТ-компаыях); оновлення державного класифiкатору професiй (зокрема «цифрових» професiй). Отже, бачимо, що прiоритетним е використання цифрових технологш в освiтньому процесi з метою пщготовки IКТ-спецiалiстiв. Одразу виникають запитання «Що таке поняття «цифровоí трансформацп освiти?», «Як реалiзуеться ця трансформащя?».
Аналiз останнiх дослiджень. Вивчення наукових праць учених показало, що питання цифрово'|' трансформацп освти знаходиться в полi зору вчених. Зокрема, В. Ю. Биков видiляе проблеми розвитку i впровадження цифрових технологiй в освпу, пропонуе заходи для цифрово' трансформацп освiти; О. П. Буйницька, Л. О. Варченко-Троценко, Б. I. Грицеляк аналiзують цифровiзацiю закладу вищо' освiти, виокремлюють компоненти цифрового кампусу, етапи його впровадження, систематизують мiжнародний досвiд запровадження цифрового кампусу, наводять порiвняльний аналiз iснуючих рiшень за кордоном; С. О. Карплюк розглядае особливост цифровiзацií освiтнього процесу у вищш школi; С. Г. Литвинова дослщжуе iнiцiативи та впровадження цифровiзацií закладiв загально' середньо' освiти; Н. В. Морзе, В. П. Вембер, М. А. Гладун вивчають 3Р картування цифрово' компетентностi в системi освiти Укра'ни; В. В. Сухонос, Ю. В. Гаруст, Я. А. Шевцов розглядають дiджиталiзацiю освiти в Укра'ы; В. М. Бабаев, Г. В. Стадник, Т. В. Момот систематизують стратепчн орiентири розвитку 1КТ та «цифровiзацií» в Украíнi, визначають тренди в сферi цифрових технологш тощо. Але питання сучасного стану цифровоí трансформацп освiти не дослщжено.
Мета статтi. Поставимо за мету проаналiзувати поняття «цифрова трансформацiя освiти», систематизувати досвiд учених щодо використання цифрових технологш в освiтньому процеа, описати сучасний стан цифровоí трансформацп освти.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Використовуються там методи дослщження, як аналiз наукових праць щодо тлумачення ключових понять, систематизащя шформацп щодо використання цифрових технологш в освт, напрямiв цифровiзацií освiти, пояснення сучасного стану цифровоí трансформацп освiти.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вiдповiдно до Концепцп розвитку цифровоí економiки та сусптьства УкраУни на 2018-2020 роки цифрова трансформащя сучасноí повноí загальноí середньоí освiти полягае у використаннi цифрових технолопй: «в^д комп'ютерних класiв до цифрових технологш у кожному учывському портфеле кожному класi, у кожного вчителя, на кожнш партi» (Концепщя розвитку цифровоí економiки та сусптьства Украши на 2018-2020 роки). Цифровi технологи повиннi використовуватися на кожному уроц^ при взаемодп учасникiв освiтнього процесу, реалiзацií iндивiдуального процесу тощо, тобто мати багатоплатформенний нас^зний характер. А цифрова освта визначаеться як «об'еднання рiзних компонентiв i найсучаснших технологiй завдяки використанню цифрових платформ, упровадження нових шформацшних та освт-пх технологiй, застосуванню прогресивних форм оргаызацп освiтнього процесу та активних методiв навчання, а також сучасних навчально-методичних матерiалiв» (Концепцiя розвитку цифровоí економти та суспiльства Укради на 2018-2020 роки).
У контекст дослiдження використовуеться поняття «цифровiзацiя», тому з'ясуемо, що означае це поняття. Так, цифровiзацiя - «насичення фiзичного свiту електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунтацшного обмiну мiж ними, що фактично уможливлюе Ытегральну взаемодiю вiртуального та фiзичного, тобто створюе кiберфiзичний простiр» (Концепцiя розвитку цифровоí економти та суспiльства Укради на 20182020 роки). Цифровiзацiя (з англ. (¡§йа^айоп) - це впровадження цифрових технологш Интернет речей, роботизацiя та юберсистеми, штучний iнтелект, великi даы, безпаперовi технологи, адитивнi технологи (3Р-друк), хмарнi та туманнi обчислення, безптотн та мобiльнi технологи, бiометричнi, кват^ технологи, технологи iдентифiкацií, блокчейн тощо (Украина 2030Е - красна з розвинутою цифровою економiкою) в ус сфери життя: вiд взаемоди мiж людьми до промислових виробництв, вщ предметiв побуту до дитячих ^рашок, одягу тощо. Це перехiд бюлопчних та фiзичних систем у шбербюлопчн та кiберфiзичнi (об'еднання фiзичних та обчислювальних компонентiв). Перехiд дiяльностi з реального свпу у свiт вiртуальний (онлайн) (Украина 2030Е - кра(на з розвинутою цифровою економiкою). До реч^ В. Ю. Биков зазначае, що термши «iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи», «електронн технологи», «цифровi технологи» слiд використовувати як синоыми (Биков, 2017). Натомкть цифрова трансформацiя (цифровiзацiя) - це перетворення наявних аналогових (iнодi електронних) продук^в, процесiв та бiзнес-моделей оргаызаци, у основi якоí лежить ефективне використання цифрових технолопй (Украина 2030Е - краíна з розвинутою цифровою економтою). Отже, бачимо, що цифровiзацiя е цифровою трансформацiею.
Розглянемо думки вчених щодо цифровоí трансформацп освти. На думку В. Ю. Бикова, «цифрова трансформащя суспiльства вiдображае тенденцп розвитку науково-технiчного прогресу в 1КТ-сфер^ серед яких основними е: забезпечення мобтьносп IК-дiяльностi користувачiв у Ыформацшних просторах; розвиток технологiй хмарних обчислень та 1КТчнфаструктур; накопичення та опрацювання значних обсяпв цифрових даних з метою прийняття обфунтованих рiшень; розвиток штернет людей; формування iнтернету речей; розвиток систем електронних комунтацм - розгортання мереж 3С, 4С i 5С; розвиток робототехнiки; розвиток систем захисту даних; забезпечення сумiсностi IКТ-засобiв та 1КТ-додаткiв; розвиток мереж постачальни^в 1КТ-послуг, ринку IКТ-аутсорсерiв (Биков, 2017).
Натомкть С. Г. Литвинова визначае цифрову трансформацп освiтнього процесу як «насичення фiзичного простору освiтньоí установи електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та впровадження педагопчних технологiй на засадах використання Ыформацмно-комунтацмних, хмарно орiентованих технологiй та технологiй доповненоí й вiртуальноí реальностей» (Сучаснi тенденцп розвитку Ыформацмно-комунтацмних технологiй в освiтi, 2020).
Визначено у яких напрямах повинна вщбуватись цифровiзацiя освiти. Вiдповiдно до Концепцп розвитку цифровоí економiки та сусптьства Укра(ни на 2018-2020 роки до основних напрямiв цифровiзацií освiти вiдносяться: створення
освтчнських pecypciB i цифрових платформ з пщтримкою iнтерактивного та мультимедшного KOHTeHTiB для загального доступу закладiв освiти та учыв, зокрема шструметтв автоматизацп головних процeсiв роботи закладiв освiти; розроблення та впровадження Ыновацшних комп'ютерних, мультимeдiйних та комп'ютерно орieнтованих засобiв навчання та обладнання для створення цифрового освiтнього середовища (мультимeдiйнi класи науково-дослiдних STEM-цен^в, лабораторп, iнклюзивнi класи, класи змшаного навчання); органiзацiя широкосмугового доступу до 1нтернету учнiв та студeнтiв у навчальних класах та аудиторiях у закладах освти всiх рiвнiв; розвиток дистанцшно!' форми освiти з використанням когытивних та мультимeдiйних тeхнологiй (Концепщя розвитку цифрово!' eкономiки та сусптьства Украши на 2018-2020 роки).
У Цифровш аджeндi Укра'ши-2020 (Проект «Цифрова адженда Укра'|'ни - 2020) зазначено, що «цифровiзацiя» закладiв загально!' середньо!' освiти повинна рeалiзовуватись у таких напрямах: доступ до технолопй (учыв, учитeлiв, адмiнiстрацiï школи), шкiльний 1нтернет; «цифровий» мультимeдiйний контент; «цифровi» компетенцп та грамотнiсть викладачiв (фасилiтаторiв, коучiв), учнiв.
Дослiдниця С. Г. Литвинова видтяе основнi напрями цифрово!' трансформацп освiтнього процесу закладiв загально!' середньо!' освiти: формування цифрового освiтнього середовища закладiв освiти (подолання цифрового розриву i гeймiфiкацiï); використання хмарних технологш для навчання учыв (забезпечення повсюдного доступу й онлайнова освп^а); розвиток STEM освти (проектний пiдхiд); використання комп'ютерного моделювання для цифрово!' трансформацп навчання; використання доповнено!' рeальностi для цифрово!' трансформацп пiдручникiв; розвиток e-skills учитeлiв для цифрово!' трансформацп (Сучасн тенденцп розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних тeхнологiй в освт, 2020). На думку вчено!', свiтовими освiтнiми трендами iнформацiйно-цифровоï трансформацп е хмарн обчислення, робототeхнiка, цифрова комунтащя, iнтeрнeт речей тощо (Литвинова, 2019). Авторка видтяе таю проблеми процеав цифровiзацiï освiтнього процесу: вщсутысть пiдключeння до 1нтернету у бтьшосп кабiнeтiв; вiдсутнiсть i не унормоваысть використання e-щодeнникiв, e-журналiв, e-докумeнтообiгу; залучення системних адмiнiстраторiв для пiдтримки освтнього процесу з використанням 1КТ; оновлення нормативно!' бази щодо списання комп'ютeрiв, комп'ютерних програм (Литвинова, 2019).
Учен (В. М. Бабаев, Г. В. Стадник, Т. В. Момот) зазначають, що розвиток цифрових технологш та збтьшення попиту на вищу освп^у стимулюе створення нового типу утверсите^в: мега унiвeрситeтiв i мeрeжi утверсите^в без кордонiв (Бабаев, 2019). У свою чергу, деяк дослiдники (В. В. Сухоноса, Ю. В. Гаруста, Я. А. Шевцова) уважають, що «вищим рiвнeм дiджиталiзацiï освiти е створення окремих онлайн-уыверстетв» (Сухонос, 2019). Автори зазначають, що в США початкова i середня освп^а не обмежен лише навчальною програмою, осктьки у навчальних закладах отримувати додаткову освпу можливо засобами цифрових технологш в якост онлайн-курсiв, з ухвали викладачiв (Сухонос, 2019).
На основi мiжнародного досвiду вчeнi (В. М. Бабаев, Г. В. Стадник, Т. В. Момот) пщкреслюють, що найдоцтьышим е змшане навчання iз використанням рiзних форм навчання для пщвищення якостi освiти (Бабаев, 2019). А Ышл вчeнi (В. В. Сухонос, Ю. В. Гаруст, Я. А. Шевцов), аналiзуючи зарубiжний досвiд, роблять висновок про необхщысть дiджиталiзацiï освти, видiляючи такi переваги: «iнновацiйнiсть (новi можливостi для всiх суб'ектiв освiтнього процесу), модeрнiзацiя освiти (пeрeхiд на новий яюсний рiвeнь), доступнiсть (онлайн-школи та унiвeрситeти, доступнi кожному, по всьому свпу, у будь-який час, ям забезпечать якiсною освiтою кожного), сприятливкть iнтeграцiйним процесам та свтовому процесу глобалiзацiï (у випадку Украши це сприяння европейськш iнтeграцiï) (Сухонос, 2019).
Дослщники (О. П. Буйницька, Л. О. Варченко-Троценко, Б. I. Грицеляк) пропонують використовувати поняття «цифровий уыверситет» або «цифровий кампус», визначаючи його як уыверситет, «у якому ва учасники освiтнього процесу отримують пeрсоналiзованi дан про ресурси, пристро!', аудиторп для eфeктивнiшого виконання завдань» (Буйницька&Варченко-Троценко&Грицеляк, 2020). Учeнi видiляють сценарп рeалiзацiï цифрового унiвeрситeту: використання вiртуальноï i доповнено!' реальностей при презентацп закладу; використання штучного iнтeлeкту для вщповщей на онлайн-запити; запровадження електронного навчання (з використанням адаптивних технолопй); використання електронного документооб^у; Ытелектуальы системи прийняття рiшeнь; використання штучного штелекту для управлiння ресурсами закладу тощо (Буйницька&Варченко-Троценко&Грицеляк, 2020). Автори аналiзують можливост платформ для створення цифрового кампусу, зокрема Campus on Cloud, LMS 365, Classter, TESLA EDU, SMART&LMS, ZEROBIT SMART CAMPUS, EXAMUS, видтяючи Classter як найоптимальнший варiант (Буйницька&Варченко-Троценко&Грицеляк, 2020).
На думку С. О. Карплюк, «розвиток 1нтернету i мобтьних комунiкацiй е базовими технолопями цифровiзацiï» (Карплюк, 2019). Цифрова трансформа^я передбачае «упровадження бiльш гнучких процеав, змшу корпоративно!' культури, оптимiзацiю процеав» (Карплюк, 2019).
Отже, цифровiзацiя - використання цифрових технологш. А цифровi технологи - найсучаснш технологи, ям поеднують використання тeхнологiй (великих обсяпв даних, хмарного середовища, iнтeрнeт речей, роботизацп, штучного iнтeлeкту, квантових технолопй тощо) i мeрeжi 1нтернет, гаджет, сучасних ПК.
Учений В. Ю. Биков пiдкрeслюе, що «програмно-апаратну основу цифрово!' трансформацп суспiльства закладе конверген^я найсучаснiших нано-, бiо-, iнформацiйних, когытивних тeхнологiй - НВ1К-технологи (англ., NBIC Technologies), базових технолопй сусптьства знань, а користувально-технолопчну основу - свтова мережа Цeнтрiв опрацювання даних, що побудован на базi хмаро орiентованоï вiртуалiзованоï IКТ-iнфраструктури, та пeрсональнi електронн комунiкатори» (Биков, 2017). Пiд персональним електронним комунтатором розумiеться «портативний, компактний, зручний i безпечний у застосуванш мобтьним користувачем бездротовий електронний цифровий пристрш, у якому сумiщeнi функцм смартфонiв, кишенькових персональних комп'ютeрiв i контролeрiв, а також засобiв радючастотних iдeнтифiкацiй та GPS-позицiювання» (Биков, 2017). Отже, бачимо, що пщтверджуеться наша думка щодо цифрових технологш як найсучасыших технологш.
У Цифровш аджeндi Укра'ши-2020 (Проект «Цифрова адженда Украши - 2020) зазначено, що через стрiмкe розповсюдження цифрових технологш ключовими стають цифровi навички (компетенцп'). Представлено рiвнi DQ (Digital
Quotient) (Проект «Цифрова адженда Украши - 2020) навичкiв щодо цифрових технологш, а саме: «цифрове громадянство» (використання цифрових технологiй у повсякденному житп), «цифрова творчГсть» (використання цифрових технолопй для створення контенту, медiа, застосувань тощо), «цифрове пiдприемництво» (використання цифрових технолопй у рiзних сферах дiяльностi).
Ученi використовують поняття «цифрова компетенцГя». Так, дослiдники (I. Бородина, Г. Бородкiн) визначають цифрову компетенцГю як «здатнiсть користувача впевнено, ефективно та безпечно вибирати i застосовувати шформацшы та комунiкацiйнi технологи в рiзних сферах життя, заснована на безперервному оволодшы новими знаннями та вмшнями» (Бородкша&Бородкш, 2018).
Автори (I. Бородина, Г. Бородкiн) видiляють модель цифрово' компетенцГ'' студентiв, опис яко' наводять у виглядi перелiку знань, умшь, навичок, якi використовуються при оцшюваны рiвня цифрово''' компетенцГ'' студенев: iнформацiйний менеджмент (пошук, перегляд, оцшювання, збереження i вiдтворення iнформацií), спткування в цифрових середовищах (спiлкування за допомогою цифрових засобiв, поширення шформацп та контенту, громадянська активнiсть у мережi 1нтернет, спiвпраця за тдтримки цифрових технологiй, мережний етикет, адмшктрування цифрово' iдентичностi), цифровий контент на творчГсть (створення нового знання, авторське право i захист iнтелектуальноí власносп, програмування), безпека (захист обладнання, персональних даних, здоров'я i навколишнього середовища), вирiшення проблем (рiшення технiчних проблем, з'ясування потреб i пошук шляхiв для 'х вирiшення, творче використання шновацш i технологiй, самооцiнювання цифрово' компетенцГ'') (Бородкша&Бородкш, 2018).
Отже, залишаеться актуальним як покращити рiвень цифрово''' трансформацГ'' освiти. I вiдповiдь на це е думки вчених (пропозицп) вщповщно до дiй на рiвнi держави.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Таким чином, цифрова трансформацГя освiти передбачае активне впровадження цифрових технолопй в освiтнiй процес. Сучасний стан цифрово''' трансформацГ'' освiти вимагае продовження впровадження використання цифрових технолопй, адже, наразi не вс заклади освiти (зокрема, заклади загально' середньо' освiти) мають пiдключення до мережi 1нтернет чи вiдповiдне сучасне комп'ютерне оснащення. Вiдповiдно питання впровадження цифрових технолопй стае неможливим. Тому, у першу чергу, вимагаеться виршення цих питань державою для подальшо''' цифрово''' трансформацГ'' освГти. Наразi вiдбуваеться створення освГтых ресурсiв особливо в умовах пандемп, цифрових платформ з пщтримкою освГтнього контенту, створення цифрового освГтнього контенту (особливо закладами вищо' освГти), органiзацiя доступу до мережi 1нтернет закладами вищо'' освГти, розвиток цифрово''' компетентностi науково-педагогiчних працiвникiв. Отже, необхщно виправляти ГснуючГ проблеми та продовжувати використання цифрових технолопй в освГтых закладах.
Перспективи подальших розробок убачаемо у продовженн вивчення питання цифрово''' трансформацií освГти особливо в аспектГ розвитку i появи нових цифрових технолопй.
Список використаних джерел
1. Бабаев В. М., Стадник Г. В., Момот Т. В. Цифрова трансформацГя в сферГ вищо'' освГти в умовах глобалГзацГ''. Комунальне господарство Micm. Серiя : EKOHOMi4Hi науки. 2019. Вип. 2. С. 2-9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kgm_econ_2019_2_3 (Дата звернення 11.12.2020).
2. Биков В.Ю. СуспГльство знань i освГта 4.0. Oceima для майбутнього у cвimлi виклик'!в ХХ1 cmолimmя (польська, EDUKACJA W KONTEKSCIEZMIAN CYWILIZACYJNYCH). Bydgoszcz : Widawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego, 2017. С. 30-45. URL:
https://lib.iitta.gov.ua/708567/1/%D0%91%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%20%D0%92_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1 %82%D1%82%D1%8F2017.pdf (Дата звернення 11.12.2020).
3. Биков В. Ю. Цифрова трансформацГя сусптьства i розвиток комп'ютерно-технолопчно'Г платформи освГти i науки Украши. 1нформацГйно-цифровий освГтнГй проспр Украши: трансформацГйнГ процеси i перспективи розвитку : методолопчний семГнар НАПН Украши (м. Ки'в, 4 квГтня 2019 р.), 2019. С. 20-26.
4. Бородина I., БородкГн Г. Модель цифрово''' компетенцГ'' студентГв. Цифрова платформа : iнформaцiйнi технологи в cоцiокульmурнiй сфер'1. 2018. Вип. 1. С. 27-41. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dpitsca_2018_1_4 (Дата звернення 10.12.2020).
5. Буйницька О. П., Варченко-Троценко Л. О., Грицеляк Б. I. ЦифровГзацГя закладу вищо'' освГти. Освтолог'чний дискурс : електронне наукове фахове видання. 2020. № 1 (28). С. 64-79.
6. Карплюк С. О. Особливост цифровГзацГ'' освГтнього процесу у вищш школГ. Ыформацшно-цифровий освт-лй проспр Украши: трансформацГйнГ процеси i перспективи розвитку : методолопчний семшар НАПН Украши (м. Ки'в, 4 квГтня 2019 р.), 2019. С. 188-197.
7. КонцепцГ'' розвитку цифрово''' економГки та сусптьства Украши на 2018-2020 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#n13 (Дата звернення 09.12.2020).
8. Литвинова С. Г. ЫформатизацГя i цифровГзацГя загально' середньо' освГти: шщативи й освГтне впровадження. Iнформацiйно-цифровий освГтнш простГр Украши: трансформацГйнГ процеси i перспективи розвитку : методологГчний семшар НАПН Украши (м. Ки'в, 4 квГтня 2019 р.), 2019. С. 130-137.
9. Морзе Н. В., Вембер В. П., Гладун М. А. 3D картування цифрово''' компетентности в системГ освГти Украши. lнформaцiйнi технологиiзасоби навчання. 2019. Том 70 (2). С. 28-42.
10. Про схвалення КонцепцГ'' розвитку цифрово''' економГки та сусптьства Украши на 2018-2020 роки та затвердження плану заходГв щодо и реалГзацГ''. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-ta-suspilstva-ukrayini-na-20182020-roki-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realizaciyi (Дата звернення 09.12.2020).
11. Проект «Цифрова адженда Укра'ни - 2020». URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (Дата звернення 09.12.2020).
12. Сухонос В. В., Гаруст Ю. В., Шевцов Я. А. Дiджиталiзацiя ocBi™ в Укра'шк зарубiжний досвщ та втизняна перспектива впровадження. npaeoei горизонти. 2019. Вип. 19 (32). С. 79-86.
13. Сучасн тенденцп розвитку шформацшно-комунтацмних технологiй в освiтi : зб. матерiалiв II Мiжнародноí науково-практично''' конференцп в рамках Мiжнародного освiтнього форуму «Цифрова трансформацiя освiти». Рiвне : РО1ППО, 2020. 78 с.
14. Укра'на 2030Е - кра'на з розвинутою цифровою економтою. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html (Дата звернення 09.12.2020).
References
1. Babaiev, V. M. & Stadnyk, H. V. & Momot, T. V. (2019). Tsyfrova transformatsiia v sferi vyshchoi osvity v umovakh hlobalizatsii [Digital transformation in higher education in the context of globalization]. Komunalne hospodarstvo mist. Seriia: Ekonomichni nauky, 2, 2-9. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/kgm_econ_2019_2_3 [in Ukrainian].
2. Bykov, V. lu. (2017). Suspilstvo znan i osvita 4.0 [Knowledge Society and Education 4.0]. Osvita dlia maibutnoho u svitli vyklykiv KhKhI stolittia (polska, EDUKACJA W KONTEKSCIEZMIAN CYWILIZACYJNYCH). Bydgoszcz : Widawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego, 30-45. Retrieved from
https://lib.iitta.gov.ua/708567/1/%D0%91%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%20%D0%92_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1 %82%D1%82%D1%8F2017.pdf [in Ukrainian].
3. Bykov, V. Yu. (2019). Tsyfrova transformatsiia suspilstva i rozvytok kompiuterno-tekhnolohichnoi platformy osvity i nauky Ukrainy [Digital transformation of society and development of computer-technological platform of education and science of Ukraine]. Informatsiino-tsyfrovyi osvitnii prostir Ukrainy: transformatsiini protsesy i perspektyvy rozvytku. Proceedings of the methodological seminar of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. (pp. 20-26). Kiev [in Ukrainian].
4. Borodkina, I. & Borodkin, H. (2018). Model tsyfrovoi kompetentsii studentiv [Model of digital competence of students]. Tsyfrova platforma : informatsiini tekhnolohii v sotsiokulturnii sferi, 1, 27-41. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/dpitsca_2018_1_4 [in Ukrainian].
5. Buinytska, O. P. & Varchenko-Trotsenko, L. O. & Hrytseliak, B. I. (2020). Tsyfrovizatsiia zakladu vyshchoi osvity [Digitization of higher education institutions]. Osvitolohichnyi dyskurs : elektronne naukove fakhove vydannia, 1 (28), 64-79 [in Ukrainian].
6. Karpliuk, S. O. (2019). Osoblyvosti tsyfrovizatsii osvitnoho protsesu u vyshchii shkoli [Features of digitalization of the educational process in higher education]. Informatsiino-tsyfrovyi osvitnii prostir Ukrainy: transformatsiini protsesy i perspektyvy rozvytku. Proceedings of the methodological seminar of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. (pp. 188-197). Kiev [in Ukrainian].
7. Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky [Concepts of development of digital economy and society of Ukraine for 2018-2020]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#n13 [in Ukrainian].
8. Lytvynova, S. H. (2019). Informatyzatsiia i tsyfrovizatsiia zahalnoi serednoi osvity: initsiatyvy y osvitnie vprovadzhennia [Informatization and digitalization of general secondary education: initiatives and educational implementation]. Informatsiino-tsyfrovyi osvitnii prostir Ukrainy: transformatsiini protsesy i perspektyvy rozvytku. Proceedings of the methodological seminar of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. (pp. 130-137). Kiev [in Ukrainian].
9. Morze, N. V. & Vember, V. P. & Hladun, M. A. (2019). 3D kartuvannia tsyfrovoi kompetentnosti v systemi osvity Ukrainy [3D mapping of digital competence in the education system of Ukraine]. Informatsiini tekhnolohii izasoby navchannia, 70 (2), 2842 [in Ukrainian].
10. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii [On approval of the Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and approval of the action plan for its implementation]. www.kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-ta-suspilstva-ukrayini-na-20182020-roki-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realizaciyi [in Ukrainian].
11. Proiekt «Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020» [Project "Digital Agenda of Ukraine - 2020"]. ucci.org.ua. Retrieved from https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf [in Ukrainian].
12. Sukhonos, V. V. & Harust, Yu. V. & Shevtsov, Ya. A. (2019). Didzhytalizatsiia osvity v Ukraini: zarubizhnyi dosvid ta vitchyzniana perspektyva vprovadzhennia [Digitalization of education in Ukraine: foreign experience and domestic prospects for implementation]. Pravovi horyzonty, 19 (32), 79-86 [in Ukrainian].
13. Suchasni tendentsii rozvytku informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii v osviti (2020). [Current trends in the development of information and communication technologies in education]. Proceedings of the II International scientific-practical conference within the framework of the International educational forum "Digital transformation of education". Rivne : ROIPPO, 78 [in Ukrainian].
14. Ukraina 2030E - kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu [Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy]. strategy.uifuture.org. Retrieved from https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html [in Ukrainian].
CURRENT STATE OF DIGITAL TRANSFORMATION OF EDUCATION Olha Dushchenko
Izmail State University of Humanities, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. Society is at the stage of using the latest technologies in various fields with different needs: from the use of robots, 3D printing in medicine, large data processing technologies, cloud and paperless technologies in enterprises, technologies in education (digital universities), quantum technologies, artificial intelligence, robots in the development of technology for the use of the Internet of Things in everyday life, etc. Such use of digital technologies requires that future graduates know and be able to use them. The Concept of Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018-2020 emphasizes the need for digitalization of education. And digitalization involves the use of digital technologies. Accordingly, the question now arises: "What is the current digital transformation of education?", "Have the objectives of the concept been achieved in practice?".
Materials and methods. Analysis of scientific works on the state of digital transformation of education in Ukraine, systematization of the results, explanation of the current state of digital transformation of education.
Results. The analysis of scientific works provided an opportunity to characterize key concepts, identify digital technologies as the most modern technologies that combine the use of technology (large amounts of data, cloud environment, Internet of Things, robotics, artificial intelligence, quantum technology, etc.) and the Internet, gadgets, modern PCs, and digitalization - the use of digital technologies; digital transformation. The directions of digitalization of education are outlined. The current state of digital transformation of education is characterized. The existing problems of digital transformation of education are highlighted.
Conclusions. The use of digital technologies in the educational process provides training for competitiveness in today's world society. But it is necessary to solve the existing problems of digital transformation of education.
Key words: digitalization; digital transformation; digital technologies; digital university; digital competence.
This work is licensed under Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
