CC BY
20
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Шукатка О.В. Цифровiзацiя профеайно'! т'дготовки Maü6ymHix фахiвцiв фiзичнoi культури i спорту як законом'ршсть '¡нформатизацП суспшьства. Ф'вико-математична oceima. 2020. Випуск 4(26). С. 141-147.
Shukatka O. Digitalization of professional training of future specialists of physical culture and sport as a regularity of informatization of society. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 4(26). Р. 141-147.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-026-4-023 УДК: 378.1
О.В. Шукатка
Льв'вський на^ональний ушверситет iMeHi 1вана Франка, Украна
shukatka1973@ukr.net ORCID: 0000-0002-2297-4709
ЦИФРОВ1ЗАЦ1Я ПРОФЕС1ЙНОТ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В Ф1ЗИЧНОТ КУЛЬТУРИ I СПОРТУ ЯК ЗАКОНОМ1РН1СТЬ 1НФОРМАТИЗАЦ1Т СУСП1ЛЬСТВА
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Становлення iнфoрмamичнoгo сусптьства е передумовою для еволюц'!йного переходу до наступно)' стадй' розвитку освти загалом та профе^йно)' тдготовки фaxiвцiв зокрема, технолог'мним фундаментом яко)' е iндycmрiя створення, обробки i передачi iнфoрмaцi)'. При цьому держaвi повинна належати прoвiднa роль у цифрoвiзaцi)' освти, держава мае сприяти iнmегрaцi'í цифрових технологий для створення тформацшно-осв'тнього середовища заклад'ю вищо)'освти в умовах iнфoрмaцiйнoгo суспльства, зокрема ЗВО фiзкyльmyрнoгo прoфiлю.
Матер ¡али i методи. Теoреmичнi методи: системний анализ науково), психолого-педагог'мно), методично)' лтератури;
узагальнення та систематизац'я теоретичних в':домостей щодо прoфеciйнo'íтдготовки майбутнх фaxiвцiв фiзичнo)' культури та спорту та цифрoвiзaцi)' )х прoфеciйнo'í тдготовки.
Результати. Загальт тенденцП iнфoрмamизaцi)'суспльства i освти в цлому не могли не вiдбиmиcя i в сферi тдготовки фaxiвцiв з фiзичнo)' культури i спорту в нститутах i на факультетах фiзичнo)' культури, в удосконаленн навчального процесу на основi використання сучасних ЦТ. При aнaлiзi со^ального замовлення на тдготовку i перетдготовку фaxiвця неoбxiднo враховувати значення цифрoвiзaцi)', пов'язано)' з процесом переходу до iнфoрмamичнoгo суспльства, яке характеризуеться перемщенням центру ваги на виробництво, переробку i нaйбiльш повне використання iнфoрмaцi)' в ycix видах людсько)' д'яльностi. Усе це ставить принципово новi завдання перед науково-педагог'мним стилем мислення, перед загальною комун'шативною та iнфoрмaцiйнoю культурою викладача (тренера), форм i метод'в тдготовки i перетдготовки фaxiвцiв з фiзичнo)' кyльmyрi i спорту.
Висновки. Icнyючi мультимед 'шнi ресурси не достатньо використовуються у прoфеciйнiй тдготовц майбутнх фaxiвцiв фiзичнoгo виховання i спорту. Упровадження нов'ттх цифрових технологй i можливостей сучасних комп'ютерних систем в':дкривають необмежений прocmiр для творчостi, дозволяючи модернзувати icнyючi й упроваджувати нoвimнi технологи i форми навчально-тренувального процесу фaxiвцiв ФКС.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: майбутнi фaxiвцi фiзичнo'í культури i спорту, прoфеciйнa пiдгomoвкa, iнфoрмaцiйнa культура, iнфoрмamичне суспльство, iнфoрмamизaцiя, цифрoвiзaцiя, цифрoвi технологи.
ВСТУП
Постановка проблеми. Визнано, що кшець ХХ - початок ХХ1 столггтя е переходом розвинених кра'н вщ шдус^ального сусптьства до шформацмного. Сам термш «шформатичне сустльство» з'явився в другш половин 60-х ро^в ХХ столптя. Поряд з ним використовувалися i використовуються шшм термши: «шформацмна ера», «сустльство знання», «технократичне сустльство», «шфосфера», «постшдус^альне сустльство» i ряд шших, ям багато в чому за сво'м значенням зб^аються з поняттям «шформатичне сустльство», проте не волод^ть його широтою i уыверсальыстю (Лаврухш, 1989). ^м того, в даний час термш «шформатичне сустльство» е найбтьш поширеним. У «шформатичному сустльствЬ> шформащя набувае характеру катталу, стае основою економти, нормальне функцюнування яко'' визначаеться устшним виршенням комплексу проблем, пов'язаних з обробкою шформацмного потоку, розвитком шформацшно''' шдустрп i ринкових шформацмних систем. Таким чином, основою формування «шформатичного сусптьства» е розвиток цифрово' технти, яке визначае змши, як свщчать про настання «епохи шформатичного сусптьства»: шформащя набувае глобального характеру; на рух шформацшних пото^в вже не роблять iстотного впливу державы кордони i рiзнi бар'ери - в кшцевому рахунку спроби обмежити втьне поширення iнформацií завдають шкоди
кра'ш, що прагне ввести такого роду обмеження; значно зросли можливост збору, зберГгання, передачi шформацп i доступу до не''; зростае вплив iнформацií на розвиток рiзних сфер людсько'' дiяльностi; поглиблюеться процес децентралГзацГ' суспiльства; вiдбуваеться перехiд до нових форм зайнятосп; йде процес формування нових трудових ресурав за рахунок збГльшення кiлькостi зайнятих в шформацмнш iндустрií тощо.
Аналiз актуальних дослiджень. Важко назвати iншу сферу людсько''' дiяльностi, яка розвивалася б так стрГмко i породжувала б таке розма''ття проблем, як шформатизащя та цифровiзацiя суспiльства. lсторiя розвитку шформацмних технологiй характеризуеться швидкою змшою концептуальних уявлень, технiчних засобiв, методiв i сфер застосування. У зв'язку з цим вважаеться, що рiвень цифровiзацií суспiльства - один з основних критерГ'в оцiнки ступеня розвитку держави, найважливший фактор його економiчного, полiтичного i вiйськового могутностi. Засновниками концепцГ' «Гнформатичного суспГльства» вважаються Д. Белл (Белл, 1999), А. Тоффлер (Toffler, 1983), Т. Стоунер (Stonier, 1983), Е. Масуда (Masuda, 1980). Безпосередньо поняття «шформатичне суспГльство» було «винайдено» в ЯпонГ'. Японський термш «дзёхока сяка», або «iнформатичне суспГльство», був утворений близько 1966 року групою з наукових, технiчних i економiчних дослiджень, створено'' японським урядом для вироблення рекомендацш з економГчного планування (Youichi, 1981).
Керiвник японсько'' урядово'' програми «1нформатичного суспiльства» Е. Масуда в сво'й книзГ «1нформатичне суспГльство як постГндустрГальне суспГльство» (Masuda, 1980) стверджуе, що «шформатичне суспГльство» е суспГльство, в якому е в надлишку висока за якктю ГнформацГя, а також е вс необхГднГ засоби '''' розподГлу. Ця шформацГя, необхГдна для вирГшення конкретних завдань i досягнення цГлей визначених людей, швидко, легко i ефективно поширюеться i надаеться, причому у виглядГ, зручному для користувача. Виробництво i використання шформацп стае, на його думку, основою економти: значення Шформацп як економГчного продукту буде набагато вище, нГж продукцГ' матерГального виробництва, енергГ', послуг.
Однак думка про те, що виробництво i розподГл ГнформацГ'' являе собою рщ економГчно'' дГяльностГ, що мае велике значення, була вперше висунута i розроблена американським економГстом Ф.Махлуп (Machlup, 1962): уведене ним уявлення про «¡ндустрп знання» може розглядатися як попередник концепцп «дзёхока сяка». Д. Белл (Белл, 1999) ще в кшц 60-х рокГв виступив з теорГею «постГндустрГального суспГльства», в якГй намагався пов'язати технГко-економГчне i соцГальний розвиток. Основний сенс його теорГ'' в тому, що настав перехщ вГд суспГльства, яке виробляе товари, до суспГльства, що проводить послуги. На думку Д. Белла, в постшдустрГальному суспГльствГ домГнуе четвертий сектор економти - ГнформацГйний, до якого вщносяться всГ зайнятГ у виробництвГ, обробцГ та розподГлГ ГнформацГ', а також тГ, хто створюе i пГдтримуе функцГонування шформацшно'' Гнфраструктури. 1нформацГя та знання, а не каттал i праця стають основними змшними, що формують постГндустрГальне суспГльство.
Уявлення про «шформатичне суспГльство» пов'язанГ також з концепцГею «трьох хвиль» А. Тоффлера (Toffler, 1983), вщповщно до яко'' аграрна революцГя, ГндустрГальна революцГя i ГнформацГйна революцГя е трьома хвилями в розвитку людсько''' цивЫзацп.
Т. Стоунер (Stonier, 1983) в роботГ «1нформацГя як благо» стверджував, що ГнформацГю, як i каттал, можна накопичувати i зберГгати для майбутнього використання. У постГндустрГальному суспГльствГ нацГональнГ ГнформацГйнГ ресурси - найбГльший джерело добробуту. ПостГндустрГальна економГка - це економГка, в якГй промисловГсть за показниками зайнятостГ i свое'' частки в нацюнальному продуктГ поступаеться мГсцем сферГ послуг, а сфера послуг е переважно обробка ГнформацГ''.
ТематицГ «Гнформатичного суспГльства» за останнГ роки неодноразово зверталися i вГтчизнянГ вченГ (Шиян, 2001; Морзе, 2006). Основними критерГями Гнформатичного суспГльства е кГльккть i якГсть наявно'' в зверненнГ ГнформацГ', и ефективна передача i переробка. Додатковим критерГем е доступнГсть ГнформацГ' для кожного завдяки вщноснш и дешевизнГ. Це означае, що величезна маса фахГвцГв перемикаеться зГ сфери виробництва промислово'' i сГльськогосподарсько'' продукцГ' в сферу виробництва i розподГлу ГнформацГ'. ВГдповГдно, виникае особлива ГнформацГйна економГка, яка вщГграе все бГльш важливу роль у вах промислово-розвинених кра'нах. У ый видГляються два сектори: перший виробляе ГнформацГйнГ продукти i послуги для безпосереднього споживання, другий - для виробництва шших продуктГв. 1нформатичне суспГльство демонструе такий рГвень розвитку економти, коли ГнформацГйнГ сектора економГки виходять на перше мГсце за кГлькГстю зайнятих у них працГвникГв.
В шформацшному суспГльствГ переважають вГддаленГ комунГкацГ', дистанцГйна робота та дозвГлля; формуються новГ вГдносини мГж людьми в процес виробництва i суспГльно'' дГяльносп; значна частина ВВП виробляеться в шформацшному секторГ, праця здебГльшого людей стае за характером шформацшним; здшснюеться розвиток Гнтерактивних ГнформацГйно-телекомунГкацГйних технологГй, глобальних комп'ютерних мереж, комплексно'' обробки подання ГнформацГ'; представляються новГ комушкацшы можливост для взаемодГ' i вираження полГтично'' волГ суспГльства i соцГальних груп; виростае роль кра'н з потужним шформацшним потенцГалом (Шиян, 2001; Морзе, 2006).
АналГз робГт, присвячених шформатичному суспГльству, дозволяе судити про те, що глобальне шформатичне суспГльство формуеться локально, в рГзних кра'нах цей процес йде з рГзною штенсивыстю i особливостями. З цГе'' причини неможливий як експорт актуальних цГлей i шляхГв реалГзацГ' програм ГнформатизацГ' з одые'' кра'ни в шшу, так i складно говорити про едино'' концепцГ' ГнформатизацГ' цивГлГзацГ' в цГлому, скорГше можна стверджувати про об'ективно Гснуючих загальних тенденцГях ГнформатизацГ' свтэво' спГльноти.
Однак цГлГсного розгляду процесу становлення Гнформатичного суспГльства в едност технологГчних, економГчних, соцГальних, правових i полГтичних чинникГв у вгтчизнянш лГтературГ ще не так багато, що пояснюеться новизною самого об'екта дослщження, контури якого зримо позначилися лише в останнГ роки.
Становлення Гнформатичного суспГльства е передумовою для еволюцГйного переходу до наступно'' стадГ' розвитку освГти загалом та професшно' пГдготовки фахГвцГв зокрема, технологГчним фундаментом яко'' е ГндустрГя створення, обробки i передачГ ГнформацГ'. При цьому державГ повинна належати провГдна роль у цифровГзацГ' освГти, держава мае
координувати дiяльнiсть рiзних cy6'eKTÎB освтнього процесу, сприяти iнтеграцiï цифрових технологш для створення iнформацiйно-освiтнього середовища закладiв вищо' освiти в умовах шформацшного суспiльства, зокрема ЗВО фiзкультурного профтю.
Мета CTaTTi. З огляду на це метою статт е розкрити особливост цифровiзацiï професiйноï пiдготовки майбутых фахiвцiв фiзичноï культури i спорту як закономiрнiсть iнформатизацiï суспiльства.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Теоретичнi методи: системний аналiз науково', психолого-педагогiчноï, методично' лiтератури; узагальнення та систематизацiя теоретичних вiдомостей щодо професiйноï пiдготовки майбутнiх фахiвцiв фiзичноï культури та спорту та цифровiзацiï 'х професiйноï пiдготовки.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Загальнi тенденцп iнформатизацiï суспiльства i освти в цiлому не могли не вщбитися i в сферi пiдготовки фахiвцiв з фiзичноï культури i спорту в шститутах i на факультетах фiзичноï культури, в удосконалены навчального процесу на основi використання сучасних ЦТ. При аналiзi соцiального замовлення на пiдготовку i перепщготовку фахiвця необхiдно враховувати значення цифровiзацiï, пов'язано' з процесом переходу до шформатичного суспiльства, яке характеризуемся перемiщенням центру ваги на виробництво, переробку i найбтьш повне використання шформацп в уах видах людсько' дiяльностi. Не е винятком i область фiзично', культури i спорту. Усе це ставить принципово новi завдання перед науково-педагогiчним стилем мислення, перед загальною комунiкативною та шформацшною культурою викладача (тренера), висувае новi вимоги до iнформацiйних технологш навчання, матерiально-технiчного та методичного забезпечення навчального процесу, форм i методiв пщготовки i перепiдготовки фахiвцiв з фiзичноï культурi i спорту.
Упровадження нових шформацшних технологiй навчання може виршити найрiзноманiтнiшi завдання: повiдомлення знань, контроль за ходом 'х засвоення, демонстращя iлюстративного матерiалу як в статищ, так i в динамц зiставлення бiомеханiчних характеристик еталонного рухового дм з даними бiомеханiчних характеристик рухово' дп, що виконуеться спортсменом (студентом), i вказiвок подальшого навчання в залежност вiд виявлених розбiжностей з еталоном; зберiгання iнформацi', у виглядi банкiв даних з конспектами занять, документами планування, картотек рухливих ^ор, спискiв лiтератури, навчальних та контролюючих програм, курсових та дипломних робп-, комплексiв загальнорозвиваючих вправ; вести контроль, облт i аналiз динамти фiзичного розвитку дiтей; допомогти в математико-статистично' обробки результатiв дослщжень; вести документацiю i обробку результат спортивних змагань; моделювати педагогiчний процес i т. п. Специфта нових шформацшних технологiй навчання передбачае програмно-методичне забезпечення занять (дидактичних матерiалiв нового типу), наявысть сучасних технiчних засобiв (дисплейних класiв, навчальних систем на базi ЕОМ i т. д.), перерозподт функцiй управлiння пiзнавальною дiяльнiстю мiж викладачами, студентами та комп'ютерами.
Усе це вимагае нових пiдходiв до професiйноï пiдготовки студентiв галузi ФКiС.
По-перше, вони у процес навчально-тренувальних занять повиннi бачити i на собi випробувати переваги нових шформацшних технологiй навчання, а для цього дуже важливо мати банк вщповщних дидактичних матерiалiв i квалiфiкованих викладачiв, якi вмiють як створювати подiбнi матерiали, так i використовувати 'х в навчальному процесi.
По-друге, в процеа професшно-педагопчно' пiдготовки необхщно ставити завдання, при вирiшеннi яко' студенти могли б отримати уявлення про основы напрямки застосування цифрових i комушкацшних технологш в навчально-тренувальному процеа, розробляти програмно-педагопчы засоби i використовувати 'х при освоены знань i умшь по циклу загально-професшних дисциплiн. Певний поштовх цифровiзацi', фiзкультурного освiти дав державний освiтнiй стандарт з фiзичноï культури i спорту, законодавчi акти по шформатизацм та модернiзацi', освiти, iнiцiативи окремих вчених i педагопв, якi пщымають питання цифровiзацiï фiзкультурного освiти в науковш пресi. Так, наприклад, в державы вимоги до обов'язкового м^муму змкту та рiвня пiдготовки випускника за фахом <^зична культура i спорт» (квалiфiкацiя -викладач фiзичноï культури i спорту) вперше з'явилися вимоги, що стосуються володiння сучасними методами пошуку, обробки та використання шформацм, вмiння iнтерпретувати i адаптувати шформацп для адресата; а також до знань про шформацшш процеси в природi i суспiльствi, про комп'ютеры технологГ', можливостi цифрових технологш в сферi культури i освти.
Для вирiшення цих питань була введена дисциплша «Математика та шформатика». Однак, на думку П.К. Петрова (Петров, 2000), проблема не була виршена через низку причин, в тому чи^ через низьку матерiально-технiчноï оснащеност iнститутiв i факультетiв фiзичноï культури, вiдсутнiстю комп'ютерно' технiки та телекомуыкацш. Слiд мати на уваз^ що в цей перiод основы зусилля були кинул на пщготовку фахiвцiв з iнформатики, а також на забезпечення в першу чергу дисциплш природничо-математичного циклу, що ж стосуеться гумаытарних дисциплiн, до яких можна вщнести i спортивно-педагогiчнi, то тут фактично використовувався залишковий принцип, що найчаспше привiд до вивчення шформатики без комп'ютерiв. Також стандарти з'явилися тод^ коли iдеологiя шформатизацм суспГльства i освiти була вже досить розроблена i в певнш мiрi пiдкрiплювалася матерiально-технiчним забезпеченням (почали з'являтися комп'ютеры класи, пiдключення окремих ЗВО, особливо класичних унiверситетiв до локальних i глобальних мереж 1нтернету). Вщповщно з'явилася нова дисциплiна «1нформацшы технологГ' у фiзичнiй культурi i спортЬ>. Природно самi стандарти не можуть ще вирiшити проблему цифровiзацi', фiзкультурного освiти без проведення вщповщно' науково-методично' роботи, розробки програмно-педагогiчних засобiв навчання, значного полiпшення матерiально-технiчноï бази.
У даний час розвиток шструментальних засобiв для пiдготовки необхiдних дидактичних матерiалiв значно випереджае 'х використання у викладаны конкретних дисциплiн, в тому чи^ i спортивно-педагогiчних. Разом з тим вивчення сучасного стану використання засобiв ЦТ в процеа освоення спортивно-педагопчних дисциплш на факультетах i шститутах фiзично', культури дозволяе констатувати вiдсутнiсть цiлеспрямованого 'х використання. У кращому випадку
це вщбуваеться за рахунок зусиль викладачiв-ентузiастiв. Це, перш за все, пов'язано 3i складшстю специфiчних для фiзичноï культури i спорту проблем, а також з труднощами, що виникають при розробцi прикладних програм. Ця закономiрнiсть очевидно проявляться i в значне вiдставання наукових дослщжень, в пiдготовцi дисертацiйних робп- з проблем iнформатизацiï фiзкультурноï освiти.
Але, незважаючи на ряд негативних моменпв у процесi цифровiзацiï фiзкультурноï освiти, можна вiдзначити i ряд позитивних сторш. По-перше, нинi активно обговорюються проблеми цифровiзацiï фiзкультурноï освти, що дозволило внести певнi корективи в вимоги до професшно'!' тдготовки нового поколшня фахiвцiв ФКiС i активiзувати роботу в цьому напрямку.
По-друге, роздт, пов'язаний з питаннями розробки i використання 1КТ в навчально-тренувальному процеа, став майже обов'язковим в програмах багатьох всеукра'шських та мiжнародних науково-практичних конференцiях.
Однак активне впровадження сучасних ЦТ в фiзкультурну освпу неможливий без вирiшення наступних проблем.
1. Проблема недостатньоУ шформацшно'!' непiдготовленостi професорсько-викладацького складу iнститутiв i факультет фiзичноï культури. Однieю з проблем тдвищення квалiфiкацiï та безперервно'1' освiти е iнформацiйна культура самих викладачiв факультетiв та iнститутiв фiзичноï культури, |'х готовнiсть до застосування сучасних шформацшних технологiй в системi пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiï фахiвцiв з фiзичноï культури i спорту. Цифровi технологiï не стануть шструментом в дiяльностi майбутнiх фахiвцiв фiзичноï культури i спорту до тих тр, поки викладачi фiзкультурних ЗВО i факульте^в фiзичноï культури не будуть досконало володiти цим шструментом. Тому вмшня використовувати ЦТ при навчанн i в професiйнiй дiяльностi фахiвцiв фiзичноï культури i спорту стае одним з необхщних якостей викладача ЗВО.
2. Проблема програмно-методичного забезпечення навчального процесу i самоспйно'|' роботи. Важливою задачею використання сучасних цифрових технолопй в системi пiдготовки та тдвищення квалiфiкацiï фахiвцiв з фiзичноï культури i спорту е програмно-методичне забезпечення. Нин лише починаеться серйозна робота зi створення та впровадження в навчальний процес дидактичних матерiалiв, тдготовлених на основi сучасних цифрових технолопй. Дуже важливо в системi тдготовки i тдвищення квалiфiкацiï створювати i використовувати едину багатомодульнi систему електронних тдручниюв i довiдникiв, банюв даних та баз знань, розвивати на уыфтовано!' основi електроннi бiблiотеки та забезпечити взаемодiю мiж ними засобами телекомушкацш. Сучаснi iнформацiйнi технологи в системi фiзкультурноï освiти повинн бути опрацьованi з орiентацiею на конкретне застосування в навчально-тренувальному процеа, проведены наукових дослщжень, враховувати специфту окремих видiв спортивно-педагогiчних дисциплiн. Так, наприклад, частина технологiй може тдтримувати лекцiйнi та практичнi заняття - це електронн пiдручники та енциклопедп, навчальнi та контролюючi програми, тдготовлеы на основi технологiй мультимедiа, шша - пошук, обробку та подання науково методично'!' шформацп на основi lнтернет-технологiй, третя може бути орiентована на створення web-сторiнок, презентацiй тощо. Особливу значущiсть цифровi технологи набувають при виконаннi самостiйних завдань на домашньому комп'ютерi, при органiзацiï дистанцшного навчання, проведеннi наукових дослiджень.
3. Проблема створення 1ОС фiзкультурноï освти. Сьогоднi дуже важливим е створення випереджаючого iнформацiйного освiтнього середовища фiзкультурноï освiти, яка могла б дозволити втьно користуватися базами даних i знань, тдготовлених в шститутах i факультетах фiзичноï культури, всiм фахiвцям незалежно вiд мiсця Ух проживання. Сюди, перш за все, можна вщнести бази даних дисертацiй, нових тдручни^в, збiрникiв статей мiжвузiвських наукових збiрникiв i тез доповiдей науково-практичних конференцш, перспективних програмних оболонок з розробки електронних тдручниюв з рiзних спортивно-педагогiчних дисциплiн i оздоровчоУ роботи з населенням, захищених квалiфiкацiйних робп- студентiв, пiдготовлених i використовуваних в навчально-тренувальному процеа мультимедшних видань тощо. Однак виршення даного питання затримуеться через низьку техычну оснащенiсть фiзкультурних ЗВО - основи сучасних цифрових технолопй.
4. Проблема створення матерiально-технiчноï бази шститулв i факультетiв фiзичноï культури. Дана проблема е основоположною i полягае в створеннi i використанн в iнститутах i факультетах фiзичноï культури сучасних комп'ютерних клаав, з'еднаних внутрiшнiми мережами i можлив^ю виходу у всесвiтню мережу 1нтернет.
ОБГОВОРЕННЯ
В основi концепцГ|' шформатизацп лежить передумова, що формування шформатичного сусптьства вщбуваеться пiд впливом нового поколшня цифрових i комунiкацiйних технолопй в поеднанн з глобалiзацiею ринюв i конкуренцiею як усерединi краши, так i на мiжнароднiй ареы. У побудовi iнформатичного суспiльства немае заданих алгорт^в, можуть реалiзуватися рiзнi його моделi, так само зараз кнують рiзнi моделi iндустрiальних товариств. Ц моделi будуть вiдрiзнятися ступенем соцiальноï напруженостi, можливостями, якi надаються тим, хто не зм^ пристосуватися до нових вимог. Тому шформатичне сустльство - сустльство безперервноУ освiти, так як темп змш, що вщбуваються настiльки швидкий, що фахiвцi зможуть адаптуватися до умов шформатичногоо суспiльства тiльки в тому випадку, якщо воно стане сусптьством, в якому навчання вщбуваеться протягом усього життя. Щоб вистояти в конкурентна боротьбi й зберегти сво'|' переваги, необхщно постiйно вдосконалювати сво'|' навички, знання, майстерысть з тим, щоб вщповщати новим вимогам ринку працк Це означае, що освiта i навчання повинн бути доступнi не ттьки на початку життевого шляху, але i на всш його довжиы. Звичайно, системи професiйноï тдготовки самi повиннi вiдповiдати цим зростаючим вимогам.
У зв'язку з цим цифровiзацiя освти розглядаеться як один з головних напрямюв модернiзацiï вае'|' освiтньоï системи, як необхiднa умова i найважливший етап iнформатизацiï краши в цтому. Цифровiзацiя освiти передбачае використання сучасних шформацшних i комушкацшних технологiй, методiв i зaсобiв шформатики для реaлiзaцiï iдей розвиваючого навчання, штенсифтацп всiх рiвнiв навчально-виховного процесу, тдвищення ефективносп та якостi.
Одним з головних шструметчв в освт, що вiдкривaе шлях до нового свп^у, е iнформaцiйнi технолог^. Вони дозволяють змшити системнi влaстивостi найважливших компонентiв нашого буття. Розробка стратеги розвитку та
використання шформацшних технологш в сферi освiти е однiею з ключових проблем стратегiчного планування як на нацюнальному, так i глобальному рiвнi. Темпи та напрямки змiн на ниышньому етапi визначаються вже не обчислювальною технiкою i можливостями телекомуыкацп, що не програмними засобами, а людьми, 'х готовнiстю до змш, |'х запитами i проблемами. Широка шформатиза^я системи освiти в нашш краïнi почалася з середини 80-х ро^в ХХ столiття з концепцп шформатизацм середньо' загальноосвiтньоï школи, створено' авторським колективом пщ керiвництвом академта А.П. бршова (бршов, 1987). Основна щея цього проекту - вщ iнформатизацiï суспiльства до iнформатизацiï освiти. У 1985 роцi в програму навчання середньо' загальноосвiтньоï школи був введений курс «Основи iнформатики та обчислювально' технiки». Цей курс повинен був дати учням фундаментальы знання в галузi iнформатики, сформувати найпроспшп навички використання персонального комп'ютера, дати уявлення про областях застосування i можливост ЕОМ, со^альы наслiдки комп'ютеризацп. При розробцi змiсту розглянутого курсу був зроблений певний ухил в бт розвитку в учыв «алгоритмiчноï культури», умiнь i навичок програмування. Однак час продиктуе необхiднiсть актуалiзацiï концепцп цифровiзацiï освiтньоï галузi.
Ниы з'явилися потужнi мультимедiйнi комп'ютери i комп'ютеры телекомуыкацп, якi стали техычним фундаментом сучасного етапу цифровiзацiï освiти. Бурхливий розвиток 1нтернету зумовив зростання шформацшних ресурав. Серед них помтну роль стали вiдiгравати сервери ЗВО.
Проте виникають там проблеми, пов'язаы з подальшим розвитком iнформатизацiï сфери освiти.
1. lнформатизацiя iстотно впливае на формування свтэгляду пiдростаючого поколшня. У зв'язку з цим доцтьним е випереджальний розвиток цифровiзацiï освiти по вiдношенню до iнших сфер людсько' дiяльностi. Необхiдне створення шформацшного простору в сферi освiти, що вщповщае нацiональним iнтересам i базуеться на традицiях вiтчизняно', культури.
2. Упровадження досягнень цифрових технологш в осв^у мае сприяти еволюцшному розвитку ситуацп, методики освiти за рахунок явних переваг нових технологш (наочысть, можливкть використання рiзних форм представлення шформацп: звук, зображення, вщдалений доступ, обробка та збер^ання великих обсяпв даних i iн.). Це може внести ктоты змiни в структуру i оргаызащю навчального процесу.
3. Цифрове забезпечення освти мае здшснюватися на основi базово' iнформатично', пщготовки, структура яко' визначаеться стандартами.
4. Цифровiзацiя повинна бути спрямована на створення шформацшного середовища освiти, що включае: телекомунiкацiï, iнформацiйнi фонди, науково-методичне забезпечення з предме^в, предметних областях i спещальностями, засоби вiддаленого доступу до шформацшних ресурав, бази даних i знань, що акумулюють досягнення свтэво' цивЫзацп.
Основними завданнями цифровiзацiï освiти е:
- розробка та тиражування сучасних електронних засобiв навчання, штегращя 'х з традицiйними навчальними поабниками, органiзацiя електронних бiблiотек навчальних засобiв i забезпечення доступу до розмЩених в них освiтнiх ресурав, оргаыза^я системи доставки електронних матерiалiв, дистанцiйного навчання i консультування учыв навчальних закладiв рiзного рiвня;
- створення нових освiтнiх програм на основi цифрових технологiй, розвиток мережi електронних бiблiотек, модернiзацiя i розвиток кнуючо' мережево' iнфраструктури та ш .; при цьому однiею з важливих оргаызацшних завдань е забезпечення доступу до ресурав вищо' освти вЫе' сфери освiти;
- створення системи пщвищення квaлiфiкaцiï та професшно' перепiдготовки педагогiчних, адмiнiстративних та шженерно-техычних кaдрiв освiтнiх установ в област телекомунiкaцiйних зaсобiв i нових шформацшних технологш;
- забезпечення освiтнiх установ засобами обчислювально' технiки, сучасними електронними засобами навчання, а також засобами доступу до глобальних шформацшних ресурав;
- створення телекомуыкацшно' освiтньоï мереж^
- створення регюнальних сервiсних служб;
- врахування освiтнiх iнформaцiйних ресурав.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Початок третього тисячолiття - це новий етап розвитку людсько' цивЫзацп - створення глобального шформацшного сусптьства, в якому виробництво i споживання шформацм е найважлившим рiзновидом дiяльностi, а iнформaцiйне середовище разом iз соцiaльним стають новим середовищем кнування людини. Перебудова змiсту освiти рiзних галузей е нагальною проблемою сьогодення та необхщною вимогою сучасного сусптьства. Досягнення у сферi комп'ютерних технологш та телекомуыкацш, масова комп'ютериза^я та розвиток ефективних шформацшних технологш привели до яюсно' змши iнформaцiйноï складово' розвитку сфер виробництва, науки, со^ального життя. lнформaцiя, тiсно пов'язана з управлшням та оргaнiзaцiею, перетворилася в глобальний ресурс людства, багаторазово збтьшуючи його потенцшы можливостi в уах сферах жип^яльносп. Одним iз прюритетних нaпрямкiв iнформaтизaцiï суспiльствa стае процес цифровiзaцi', освiти, який передбачае використання можливостей нових шформацшних технологш для реaлiзaцiï щей розвиваючого навчання, штенсифтацп уах рiвнiв навчально-виховного процесу, пщвищенню його ефективностi i якостi, пщготовку школярiв до комфортного життя в умовах шформатизацп суспiльствa, ведення здорового способу життя. С^мкий стрибок у розвитку цифрових технологш та новт-лх зaсобiв навчання, за остaннi роки зробив 'х бiльш доступними для використання в ЗВО. Тому впровадження в начальний процес можна охарактеризувати як лопчний i необхщний крок у розвитку сучасного шформацшного свпу в цтому. Особливо' уваги набула проблема докоршних змш у системi фiзичного виховання, зокрема використання широкого спектру 1КТ та iнновaцiй в процеа фiзичного виховання. На жаль, ефективысть фiзичного виховання знаходиться в незадовтьному стaнi i не в змозi задовольнити iнтереси й потреби населення. Останым часом ситуaцiя зi здоров'ям наблизилась до критично': пщвищуеться рiвень загально'
захворюваност та поширеысть захворювань окремих opraHiB i систем. Цьому сприяе зростання iнтенсивностi впливу на здоров'я фак1^в екологiчного та медико-социального ризику, погiршення структури харчування, зниження ефективност проведення традицiйних профiлактичних заходiв. Важливою особливiстю сучасностi е с^мке зростання кiлькостi та змiна стввщношення факторiв ризику, що впливають на гомеостатичы, iмунологiчнi показники, розвиток i стан здоров'я. Упровадження новп>лх цифрових технолопй i можливостей сучасних комп'ютерних систем вщкривають необмежений простiр для творчосп, дозволяючи модернiзувати iснуючi й упроваджувати новин технологи i форми навчально-тренувального процесу фахiвцiв ФКС
Список використаних джерел
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования: пер. с англ. Москва : Academia, 1999. 783 с.
2. Ершов А.П. Школьная информатика в СССР : от грамотности к культуре. Информатика и образование. 1987. № 6. С. 311.
3. Лаврухин А.Н. «Информационное общество»: Надежды и результаты информатизации. Информатизация общества; анализ проблем и поиски решений / Ответ. ред. В.С. Толстой. Вып. 12. Москва : Всесоюзный научно-исследовательский институт системных исследований, 1989. С. 42-52.
4. Морзе Н.В. Основи шформацшно-комунтацмних технолопй. Кив : Видавнича група BHV, 2006. 298 с.
5. Петров П.К. Современные информационные технологии в научно-исследовательской работе студентов факультетов физической культуры. Москва - Ижевск : Издательский дом «Удмуртский университет», 2000. 128 с.
6. Шиян Б.М. Пщготовка вчителя фiзичноï культури третього тисячолнтя. Концепц1ярозвитку галузi ф1зичного виховання i спорту в Укра'шг. зб. наук. пр. Рiвне: Принт Пауз. 2001. Вип. 2. С. 371-374.
7. Machlup F. The production and distribution of knowledge in the United States. Princeton : Princeton University Press, 1962. P. 3-10, 348-361.
8. Masuda J. The Information Society as Post-industrial Society. Tokyo, 1980.
9. Stonier T. The Wealth of Information. London, 1983.
10. Toffler A. Previews and premises. NY: Morrov, 1983, 230 p.
11. Youichi I. The "johoka shakai": Approach to the study of communications in Jpan. Mass communication review yearbook. V.2 / Ed. G.C. Wilhout, H. Bock de Beverly Hills, CA: Sage. 1981. P. 671-698.
References
1. Bell, D. (1999). Gryaduschee postindustrialnoe obschestvo: Opyit sotsialnogo prognozirovaniya [The Coming Post-Industrial Society: An Experience of Social Forecasting]: per. s angl. Moskva : Academia, 1999. 783 s. [in Russian]
2. Ershov, A.P. (1987). Shkolnaya informatika v SSSR : ot gramotnosti k culture [School informatics in the USSR: from literacy to culture]. Informatika i obrazovanie [Computer science and education], 6, 3-11. [in Russian]
3. Lavruhin, A.N. (1989). «Informatsionnoe obschestvo»: Nadezhdyi i rezultatyi informatizatsii [Information Society: Hopes and Results of I nformatization]. Informatizatsiya obschestva; analiz problem i poiski resheniy [Informatization of society; analysis of problems and search for solutions], 12, 42-52. [in Russian]
4. Morze, N.V. (2006). Osnovy informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Fundamentals of information and communication technologies]. Kyiv : Vydavnycha hrupa BHV. [in Ukrainian]
5. Petrov, P.K. (2000). Sovremennyie informatsionnyie tehnologii v nauchno-issledovatelskoy rabote studentov fakultetov fizicheskoy kulturyi [Modern information technologies in the research work of students of physical culture faculties]. Moskva - Izhevsk : Izdatelskiy dom «Udmurtskiy universitet». [in Russian]
6. Shyian, B.M. (2001). Pidhotovka vchytelia fizychnoi kultury tretoho tysiacholittia [Training of a physical education teacher of the third millennium]. Kontseptsiia rozvytku haluzi fizychnoho vykhovannia i sportu v Ukraini: zb. nauk. pr [The concept of development of the field of physical education and sports in Ukraine: a collection of scientific works]. Rivne: Prynt Pauz, 2, 371-374. [in Ukrainian]
7. Machlup, F. (1962). The production and distribution of knowledge in the United States. Princeton : Princeton University Press, 3-10, 348-361.
8. Masuda, J. (1980). The Information Society as Post-industrial Society. Tokyo.
9. Stonier, T. (1983). The Wealth of Information. London.
10. Toffler, A. (1983). Previews and premises. NY: Morrov.
11. Youichi, I. (1981). The "johoka shakai": Approach to the study of communications in Jpan. Mass communication review yearbook, 2, 671-698.
DIGITALIZATION OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS OF PHYSICAL CULTURE AND SPORT AS A REGULARITY
OF INFORMATIZATION OF SOCIETY O. Shukatka
Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine
Abstract.
Problem formulation. The formation of the information society is a prerequisite for the evolutionary transition to the next stage of development of education in general and training in particular, the technological foundation of which is the industry of creation, processing and transmission of information. At the same time, the state should play a leading role in the digitalization of education, the state should promote the integration of digital technologies to create an information and educational environment for higher education institutions in the information society, including physical education. Materials and methods. Theoretical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodological literature;
generalization and systematization of theoretical information on professional training of future specialists in physical culture and sports and digitalization of their professional training.
Results. General trends in the informatization of society and education in general could not help but be reflected in the training of specialists in physical culture and sports in institutes and faculties of physical culture, in improving the educational process through the use of modern DT. When analyzing the social order for training and retraining, it is necessary to take into account the importance of digitalization associated with the process of transition to the information society, which is characterized by shifting the focus on production, processing and fullest use of information in all human activities. All this poses fundamentally new challenges to the scientific and pedagogical style of thinking, to the general communicative and information culture of the teacher (coach), forms and methods of training and retraining of specialists in physical culture and sports.
Conclusions. Existing multimedia resources are not sufficiently used in the training of future specialists in physical education and sports. The introduction of the latest digital technologies and the capabilities of modern computer systems open up unlimited space for creativity, allowing to modernize existing and implement the latest technologies and forms of educational and training process of FC&S specialists.
Key words: future specialists of physical culture and sports, professional training, information culture, information society, informatization, digitalization, digital technologies.
