CC BY
17
References
1. Broda, M. (2006). Zmist vykhovannya samostiynosti uchniv u konteksti suchasnoyi osvity. Aktual'ni problemy pedahohiky: metodolohiya, teoriya i praktyka, 3, Part 2, 50-59.
2. Zahvyazyns'kyy, V. I. (2006). Deyaki netradytsiyni pohlyady na tvorchist'. Obdarovana dytyna, 5, 40-43.
3. Kobriy, M. (2005). Vykhovannya samostiynosti osobystosti yak pedahohichna problema. Osobystist' u rozbu-dovi vidkrytoho demokratychnoho suspil'stva v Ukrayini. Drohobych: Kolo, 336-344.
4. Skudnova, T. D. (2006). Samorazvytye kak uslovye professyonal'no-sotsyal'noy adaptatsyy v systeme "lytsey-vuz". Prepodavatel'. KhKhIvek, 3, 55-59.
5. Sukhomlynskyi, V. O. (1976). Problemy vykhovan-nia vsebichno rozvynenoi osobystosti. Vol. 1. Kyiv: Rad. shko-la, 55-206.
6. Ushakova, N. I. (2010). Rozvytok umin samostiinoi diialnosti v pidruchnyku z movy navchannia dlia inozemnykh studentiv. Vykladannia mov u vyshchykh navchalnykh zak-ladakh osvity, 17, 140-149.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Войтович I. С.
Дата надходження рукопису 28.12.2015
Савельев Микола Григорович, астрант, кафедра технолопчно! освгга, Рiвненський державний гумань тарний yнiверситет, вул. С. Бандери, 12, м. PiBre, Украгна, 33028 E-mail: mykola.savelyev@ukr.net
УДК 378
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59143
1КТ - ОСВ1ТА БЕЗ КОРДОН1В. МОДЕРН1ЗАЦ1Я ОСВ1ТИ В УМОВАХ IНФОРМАТИЗАЦIÏ СУСП1ЛЬСТВА
© В. М. Шкляр
В cmammi розглядаються процеси модерн1зацИ' системи oceimu з використанням нових тформацтних комп'ютерних технологт у Hae4aHHi, що вiдбулися врезультатi iнформатизацiï суспшьства та освiти в цшому. Розкрито поняття "тформацтне сустльство" та "тформацтний простiр". Розглянуто спосо-би використання мультимедтних технологт в освiтi на основi SMART-технологИ] як стимулювання творчо'1' активностi та самореалгзаци учасниюв навчально-виховного процесу (зокрема, обдарованих уч-тв). Запропонована поетапна пiдготовка до заняття з навчального предмету у початковт школi з використанням тформацтно-комуткацтних технологт
Ключовi слова: iнформатизацiя освти, iнформацiйнi комп 'ютернi технологи, SMART-технологИ', тфо-рмацiйно-комунiкацiйнi технологи'
The processes of education modernization are considered using new information technologies in education that have occurred as a result of the information society and education in general. The concept of "information society" and "information space" is revealed. The methods of use of multimedia technology in education on the basis of SMART-technologies are considered as promotion of creative activity and self-participants of the educational process (including gifted students). Gradual training for classes in elementary school using information and communication technologies is proposed
Keywords: informatization of education, information computer technology, SMART-technologies, information and communication technologies
1. Вступ
Основою освггаьог системи е високоякгсне i ви-сокотехнолопчне шформацшно-освггае середовище. Його створення i розвиток - техшчно складне завдання. Ознайомившись з понягтями «шформатизацгя сустльства», «шформатизацгя освгга», «комп'ютерт технологи навчання», спробуемо визначити основну мету використання нових шформацшних комп'ютерних технологий у навчанш, а зокрема у робот з обдарованими дгтьми.
1ндивщуальний розвиток особистосп, е голов-ним рушГем прогресу та одним з основних напрямГв процесу шформатизацп, який диктують потреби су-часного суспшьства в умовах шформатизацп освгга. Дуже важливо оргашзувати процес навчання так, щоб обдарована особиспсть активно, з щкавютю i
захопленням працювала над сво1ми щеями, бачила плоди свое1 пращ i могла ïx оцшити [1]. Таким чином, вгдразу постають завдання необхщносп навчити кожну дитину за короткий промiжок часу освоювати, перетворювати i використовувати в практичнш дiя-льносп величезнi масиви iнформацiï.
Використання шформацшних технологш на-дае можливiсть заглянути в сутнiсть науки, оргашзу-вати навчальний процес, орiентований на особиспсть обдаровано1 дитини, з урахуванням ïï iндивiдуальниx особливостей i здiбностей. Новi iнформацiйнi техно-логiï вгдкривають доступ до нетрадицшних джерел iнформацiï, стимулюють самостiйну пiзнавальну дiя-льнiсть та тдвищують ефективнiсть самостiйноï ро-боти обдарованог' особистостi [2].
2. Аналiз та постановка проблеми. Оргашч-на iнтеграцiя шформацшних технологш в ocBiT-ньому процесi
1нформатизащя суспiльства е процесом активного широкого використання шформацшно1 техшкп для виробництва, переробки, збереження й поширен-ня шформацп, особливо знань.
Поняття «шформацшне суспшьство» та «ш-формацшний проспр» пов'язують, здeбiльшого, з новим сустльним станом, який склався внаслвдок розповсюдження персональних комп'ютeрiв та всес-впньо1 мереж1 Internet.
Якщо шформатизащю освiти розглядати як процес забезпечення сфери освiти тeорiею i практикою розробки й використання сучасних шформацш-них технологш, то, реатзащя психолого-педагопчно1 мети освiтнього процесу буде зорiентована на на-вчання та виховання [3-5].
Iнформацiйнi технологи стають потужним ба-гатофункцiональним засобом навчання, особливо в роботi з обдарованими дiтьми. 1х використання прив-чае до життя в iнформацiйному середовищ^ а також сприяе залученню обдарованих до шформацшно! культури.
Основним видом використання комп'ютерно-орiентованиx засобiв навчання та виявлення обдарованих дiтeй, е оргашчна iнтeграцiя застосування цих засобiв при мeтоднчнiй розробцi урокiв. У щкавш, динамiчнiй, iгровiй формi учш молодших класiв опа-новують комп'ютерш засоби, набувають первинних навичок користування пристроями введення-виве-дення, початковими умшнями й навичками управлш-ня комп'ютером та одночасно удосконалюють сво! знання з певних навчальних прeдмeтiв, розвивають пам'ять, просторову уяву, логiчнe мислення, творчi здiбностi [6, 7].
Таким чином, з точки зору дидактики 1КТ до-зволяють:
- забезпечити зворотнш зв'язок в процeсi навчання;
- зробити навчання б№ш штенсивним, головне, ефекттивним за рахунок рeалiзацil можливостей мультимeдiйниx навчальних систем до дiевого i нао-чного подання навчального матeрiалу;
- шдвищиги унаочнeнiсть навчального процесу;
- забезпечити пошук шформацп iз рiзноманiт-них джерел;
- iндивiдуалiзувати навчання для максимально! кiлькостi обдарованих дiтeй з рiзними стилями навчання i рiзними можливостями сприймання;
- моделювати дослвджуваш процеси або явища;
- оргашзувати колективну й групову роботу;
- здшснювати контроль навчальних досягнень обдаровано1 особистостi;
- створювати сприятливу атмосферу для спш-кування [8].
Електронш засоби навчання не повиннi змшю-вати сутнiсть процесу навчання. Застосовуваш в ро-зумних межах, вони зв№няють викладача вiд рутинно! роботи, вивiльняють час для творчосп, створю-ють бiльш спрнятливi умови для засвоення навчального матeрiалу учнями. Але роль i мюце на уроцi
електронних наочних поабнишв, так само як i шших засобiв навчання, повиннi ретельно продумуватися i проектуватися.
3. Розвиток взаемодп i взаeморозумiння у галузi шформатизацп осв^и
Важливiсть розвитку i впровадження 1КТ у систему освiти визнаеться вама державами. Це щдтве-рджуе Програма Ради £вропи на 2010-2014 рр. «Освиа для мiжкультурного взаеморозумшня, права людини i демократична культура», а також Стратепя розвитку кра1н Свропейського Союзу «£С - 2020». Значну роль у розвитку взаемодп i взаеморозумiння у галузi шформатизацп освiти вiдiграв Освiтнiй Всес-впнш Форум (Education World Forum) «Освиа задля eкономiчного зростання», що вщбувся в Лондонi 1012 ачня 2011 року. Досвiд кра1н £вропи, як1 розвивають «eкономiку, побудовану на знаннях», сввдчить, що швестицп в освiту стають визначальними. Саме за рахунок щдвищення рiвня освпи розвинeнi кра1ни отримують майже 50 % нацюнального продукту. На-приклад, Макeдонiя iнвeстувала за останнi роки на шформатизащю освиж близько 30 млн. доларiв. Португалiя (проект «Магеллан») створила понад 1500 робочих мюць, пвдготувала 30 000 вчитeлiв. За останш 20 рок1в в Естони була розроблена i рeалiзо-вана знаменита програма «Стрибок тигра». Як результат - навички спшкування з комп'ютером поши-рилися на вс верстви суспiльства.
Одним iз показник1в стану 1КТ в кра1ш е ш-декс li мережево1 готовностi. Вiн складаеться з бага-тьох чинникiв. До рейтингу 2010 року увшшли 138 кра1н. На жаль, Украша в цьому рейтингу займае 90-е мiсцe [9, 10]. Але сьогодш ситуацiя в Укра'ш змiнюеться. Мiнiстeрство освiти i науки Украни на-разi плануе зосередити увагу на пiдтримцi обдарованих дней i молодi.
Сьогоднi в Укра1ш пiдтриманi освiтнi шщати-ви ввдомих свiтовнx компанш - лiдeрiв на ринку 1КТ. Так, програма «Партнерство у навчанш» корпорацл Microsoft мае на меп допомогти кожному вчителю рeалiзувати свiй творчий потенщал заБдяки доступу до найсучаснiшиx шформацшних технологш. Успiшно рeалiзуються освiтнi програми корпораци Intel Про-грама Intel «Навчання для майбутнього» передбачае навчання педагопв основам 1КТ. За 6 рошв тдготов-лено понад 180000 вчш^в. Проект «1 учень -1 комп'ютер» передбачае забезпечення загального доступу учшв до електронних освiтнix ресурав шляхом використання персональних нетбушв.
Вже дек1лька рок1в компанiя Samsung Electronics проводить конкурс освпшх 1КТ - проeктiв «На-зустрiч знанням» серед учнiв i вчитeлiв з метою по-долання цифровое' нeрiвностi. Для дiтeй громадян Украши, якi проживають за кордоном, з 2007 року працюе «Мiжнародна украшська школа». Навчаль-ний процес у школi здiйснюеться переважно у фор-мi дистанцiйного навчання з використанням IKT [3, 9, 11].
Яскравим прикладом широкого використання 1КТ в освт iнвалiдiв е спeцiальна школа «Надiя» м. Киева. На сайп закладу розмiщeно електронну бiблi-
отеку, вiдeоматeрiали, eлeктроннi ВЕБ-посiбникн. За допомогою сайту забезпечуеться зв'язок з учнями, обмш iнформацiею з пeдагогiчними пращвниками школи, партнерами в Укра1ш та за кордоном.
Враховуючи приоритетш напрямки розвитку сучасно1 освiти, використання сучасних шформацшних технологш в робот освгтян надасть можливiсть вирiшити таш питання, як створення едино1 шформа-цшно1 системи упраБлiння освiтою, використання тестових технологш, створення системи централАзо-ваного комп'ютерного облiку, формування оптимально! модeлi управлiння освiтою, тощо [12-14].
4. Способи використання мультимедшних технологiй в освiтi
На початку ХХ1 столiття в цiлому в робот украшсько1 школи шляхом комп'ютерАзаци упрова-джуються новi форми спшкування: через електронну пошту, ввдеоконференцп, використання засобiв ште-рнет, що потребуе вищого рiвня та якостi запрова-дження iнформацiйно-комунiкацiйниx тexнологiй у навчально-виховний процес i упраБлiнську дгяль-шсть. Iнформацiйнi технологи у нашому сьогоденш розглядаються як необхвдний елемент навчального процесу.
На даний час у сфeрi освiти все частiшe вико-ристовуеться термш «iнформацiйнe суспiльство». Прагнучи вщповвдати вимогам XXI столiття, викла-дачi активно використовують новi iнформацiйнi технологи у процес навчання. НайбАльш поширеними з усього спектру шформацшних технологш, безумов-но, стали технологи з використанням мультимедш-них засобiв навчання. Викладачi сьогоднi розробля-ють i застосовують у змiстi лекци eлeктроннi презентаций вiртуальнi демонстраций, iлюструють лекци та практнчнi заняття наочними матeрiалами, що мю-тяться в рАзних електронних eнциклопeдiяx. Однак далеко не завжди тeрмiн «мультимeдiа-тexнологiя» вживаеться адекватно своему змюту, на жаль, не вс викладачi вивчають правила застосування мультиме-дiа-тexнологiй.
Щд мультимeдiа (вщ лат. Multum - багато i media - medium - зааб вираження) в словниках ро-зумiеться одночасне використання рАзних форм пред-ставлення шформаци. У мультимедшних засобах одночасно використовуеться образотворча, графАчна, аудиальна наочносп [3, 15, 16].
Одшею з нових шформацшних мультимедшних технологш i потужним техшчним засобом навчання е штерактивний програмно-технолопчний навчальний комплекс на основА SMART Board, Раш^ай та ш.
Електронна штерактивна дошка (SMART Board та ш.) - це сенсорна панель, що працюе в комплекс з комп'ютером i проектором. ПершА штерактивт дошки були випущеш фАрмою SMART Technologies в 1991 рощ.
Сьогодш вже очевидно, що викладач, який веде заняття за допомогою мультимедшного проектора, електронно1 дошки та комп'ютера, використовуе на урощ та пвд час пiдготовкн до нього ресурси 1нтер-нет, мае якст переваги перед колегою, який корис-туеться "крейдяною технолопею". Виховання учшв в
школi мае бути спрямоване на розвиток !х як людей сучасного шформацшного суспiльства, i школа мае вчити користуватись необмеженим джерелом шфор-мацй' - 1нтернетом.
Сучасний урок - це поеднання традицiйниx теxнологiй та нових шформацшних джерел, як пе-редбачають використання теле- та радюмовлення, перiодики, арxiвниx матерiалiв, ресурсiв мережi 1нте-рнет тощо. Це використання додаткового матерiалу, який можна знайти для рiзниx категорiй учнiв i для рiзного рiвня пiдготовки.
1снуе два шляхи використання мультимедшних технологш у навчально-виховному процесг
- використання спещальних навчальних про-грам, в яких передбачаються матерiали для рiзниx видiв навчально! дiяльностi, А також пропонуеться методика !хнього використання;
- самостшний вiдбiр окремого матерiалу вщ-поввдно до конкретних цiлей навчання.
Але введення тако! технологи в освггню дгяль-нiсть вимагае не просто навчання педагопв, але й представляе собою комплексну науково-педагогiчну, соцiальну та оргашзацшну проблему, вiд вирiшення яко! залежить iнтелектуальний потенцiал держави у найближчому майбутньому [1, 3, 17].
Використання мультимедшних шформацшних технологш в освт, можливють зберегти й опрацьо-вувати велику кiлькiсть рiзнорiдно! шформацп (зву-ково!, графiчно!, текстово! та вщео) та компонувати ii в зручному видi сприяють:
- розкриттю, збереженню та розвитку шдивь дуальних i творчих здiбностей учнiв;
- формуванню в них пiзнавальниx можливос-тей, прагнення до самовдосконалення;
- забезпеченню комплексностi вивчення явищ дшсносп, безперервностi взаемозв'язку мiж гумаш-тарними, техшчними науками та мистецтвом;
- постшному динамiчному оновленню змiсту, форм та методiв навчання тощо.
Ураховуючи роль мультимедiа у навчаннi, вважаемо за необхщне виокремити такi його основш види, як : апаратш й програмнi засоби.
Так, серед апаратних засобiв розрiзняють ос-новш й спецiальнi. До основних засобiв мультимедiа вiдносимо: комп'ютер, мультимедiа-монiтор, маншу-лятори (миша, клавiатура, графiчний планшет, свгт-лове перо, сенсорний екран, iгровi манiпулятори -джойстик та ш.).
До спецiальниx засобiв належать приводи CD-ROM, TV-тюнери, графiчнi акселератори, звуковi плати, акустичнi системи.
Програмт засоби мультимедiа мiстять мульти-медiйнi додатки й засоби створення мультимедшних додатшв. Так, до мультимедшних додатшв навчального призначення можна вщнести: мультимедiа-презентацiю; слайд-шоу; електронний звiт; мультиме-дiа-доповiдь; електронний журнал; вiртуальний тур; мультимедiа-видання; flash-, shockwave- iгри (навча-льнi iгри, розмщещ як в Iнтернетi (on-line), так i на рiзниx носiяx (off-line); мультимедiа-тренажери; на-вчальнi мультимедiа-системи; лшгвютичш мультиме-дiа-системи; мультимедiйнi Internet-ресурси.
Оскшьки не у кожнiй школi е дорогий проектор чи, тим бшьше, iнтерактивна дошка, вважаемо за доцшьне зупинитися на найпростшому варiантi за-безпечення мультимедiйного супроводу у навчаль-ному процесi (на прикладi навчального предмета у початковш школi).
Найпершою перевагою використання комп'ю-тера е, на нашу думку, можливють збереження великого обсягу текстовоï iнформацiï. Крiм того, такий спо-сiб дае можливiсть швидкого та ефективного пошуку конкретноï шформаци за лiченi секунди. На першому етапi пгдготовки до заняття потрiбно створити базову електронну бiблiотеку з певноï тематики. Для цього достатньо опрацювати дек1лька сайтiв. Для цього мо-жна використати вбудований в браузер (Internet Explorer, Opera, Google Chrome та ш), спещальний шструмент для закачування файлiв, або безкоштовний Download Master (www.westbyte. com/dm). Шсля цього можна створити базу даних за допомогою систематизатора BookSeer (www.msolt.chat.ru), яка дозволяе легко створити систематизовану картотеку видань. На-ступний крок впровадження мультимедiа - це використання енциклопедш та можливостей мереж1 1нтернет як джерела фото-аудiо-вiдеоматерiалiв. Найкращим вирiшенням цiеï проблеми для школи е застосування навчальних програм, як1 перюдично надсилаються Мшютерством освiти i науки у школи Украши, а та-кож утверсальш доввдковГ видання типу «Велико!' енциклопеди Кирила i Мефодя». Остання мютить багатющий матерiал з ус1х галузей науки та мистецтва, безлiч звукових фрагменпв, десятки тисяч iлюстрацiй та фотографш у цифровому форматi. Пошук у нiй та-кож надзвичайно швидкий та багаторiвневий, а штер-фейс - дружнiй. В енциклопедш вбудовано десятки мультимедiйниx додатк1в. Завершальним у процесi формування мультимедшно!' бази школи може бути поступова закутвля дисков (або реестрацiя на вгдповь дних сайтах) з навчальними програмами з певного предмета. Це дае можливють за наявносп всього одного комп'ютера та екрана провести штегрований урок iз застосуванням навчальних програм-тренажерiв, переглядом вгдео.
Варто зазначити, що вчитель використовуе комп'ютер як багатофункцюнальний прийстрiй з не-ск1нченною к1льк1стю аудiо, вгдео та текстовоï шформаци. Тому комп'ютер можна «брати Гз собою» на кожен урок - урок пояснення навчального матерГалу, урок перевГрки отриманих знань i навичок, комбшо-ваний урок. Як засвгдчують експерименти, музика сприяе кращому самовгдчуттю та активГзуе розумову дГяльнГсть учшв. Таким чином, методика написания пгдсумкових атестацш на фош релаксацшно!' чи кла-сичноï музики мае позитивний ефект.
Якщо е можливють провести заняття у ком-п'ютерному класГ, то можливосп подачГ матерГалу значно збГльшуються. Зокрема, зростае роль i вгдпо-вадальнють кожного учня чи групи учшв, яш працю-ють за одним комп'ютером. Урок може проходити у режимГ презентацп, виконано!' у Microsoft PowerPoint, i выправлено!' по мереж1 на монгтори. Так само зруч-шше i переглядати рГзш Глюстрацп, вгдеофрагменти, тощо [15, 18-20].
Незамшним помiчником е комп'ютер при про-веденнi вадкритих урошв. BiH дозволяе запускати музичнi вставки, показувати слайд-шоу.
На сьогодш майже кожна школа навпъ без доступу до 1нтернету може створити власш розроб-ки та методики проведення урокгв гз використанням мультимедга-технологгй. Головне, щоб учител не «боялися» комп'ютера, вбачали в ньому незамшно-го помгчника та ушверсального «демонстратора». Якщо немае можливостг проводити урок у кабгнетг шформатики, можна видглити один ПК, який легко демонтуеться та встановлюеться у будь-якому кла-сному примщенш. 1нший варгант - використання ноутбука. Розвернувши екран до учшв та призна-чивши оператора мультимедшного супроводу, вчи-тель зможе зосередитися на процес викладу мате-ргалу, i, якщо все йтиме «гладко», зробить свгй урок неповторним i цгкавим для абсолютно! бгльшостг учшв [21].
Вважаемо, що мультимедга-технологг!, як най-бгльш ефективний i багатофункцюнальний засгб, що гнтегруе в со6г могутш розподiленi освиш ресурси, може забезпечити формування i прояв ключових компетентностей учня, насамперед, шформацшно! i комушкативно!.
Можна видглити наступнi особливосп ще! технологи:
- якють зображення - яскраве, чггке i кольоро-ве зображення на екранц
- зручне пояснення виду роботи з ргзним при-ладдям;
- легке усунення недолшв i помилок у слайдах;
- детальне пояснення матерiалу або розгляд лише базових питань теми залежно вгд шдготовлено-сп учшв; коригування темпу й обсягу навчального матерiалу;
- достатньо добре освiтлення тд час демон-страцп презентацй' робочого мюця учшв;
- значне шдвищення ргвня використання нао-чносл на уроцц
- зростання продуктивносп уроку;
- встановлення м1жпредметних зв'язк1в;
- змша ставлення до ПК: дти починають сприймати його як ушверсальний iнструмент для роботи в будь-якш галузi людсько! дгяльностг, а не лише як зааб для гри [17-19].
Слгд зазначити, що при проектуванш навчальних занять з використаням технологи SMART Board та ш.варто керуватися такими правилами:
- пвдпорядкування технологй' SMART Board та ш педагогiчному завданню, а не навпаки;
- оптимальне дозування використання технологи SMART Board та ш. у сполученш з традицшни-ми методами навчання;
- поеднання можливостей традицiйних i нових видгв технiчних засобiв, таких як шформацшш ком-п'ютернi технологй';
- ви6гр такого варiанту застосування технологй' SMART Board та ш, завдяки якому пiзнавальна активнють студентiв пiдвищуеться;
- постiйне вдосконалення технологш проекту-вання навчального процесу.
Використання SMART-технологш в початко-вш школ е одшею з вимог сучасного освгтнього про-цесу в умовах шформацшного суспшьства та впрова-дження нового Державного стандарту.
Зокрема рацюнальне використання штеракти-вно! дошки дозволяе залучити дней до колективно1 роботи, сприяе розвитку особистих i сощальних на-вичок. Учш легше сприймають i засвоюють складш питання в результат бАльш ефективно! i динашчш-шо! подачА матерАалу.
Багаточисельш дослщження та поява велико! кшькосл пристро1в, як особистого так i загального використання, пвдтверджують стрАмкий розвиток дотиково! (Touch) технологи. На сьогодш, це най-бшьш простий та шту!тивно зрозумАлий споаб ште-рактивного керування шформащею. На такому принцип побудована i дотикова технолопя штерактивних дошок SMART Board, як вже протягом 20 рошв позитивно впливають на яшсть та розвиток освгга май-же в уах кранах свиу. SMART Technologies Inc. створив ушкальний шструмент аудиторно! роботи для викладача та учшв.
Дотик - це один з найпотужшших канатв сприйняття шформацп. Завдяки штерактивним дошкам SMART Board, сучасна педагопка почала активно впроваджувати дотиковА технологи в навчальний процес. Таким чином, до вАзуального та аудАального каналАв вчитель додав шнестетичний канал, який сут-тево покращив як1сть сприйняття шформацп, за-пам'ятовування та защкавлешсть дней на урощ, в першу чергу у дггей-кшестепв. Мшьйони вчителАв всього свиу зрозумши, що об'еднання цих трьох ка-натв сприймання шформацп тд час уроку приско-рюе засвоення бшьшо! шлькосп шформацп за той самий час.
Переваги в робот з штерактивною дошкою для учшв очевидш, з'являеться можливють моделю-вати урок разом з учнями в режимА «мозкового штурму», демонструвати навчальний матерАал, розташо-вувати письмовА коментарА поверх зображення на екраш. Шд час роботи на штерактивних дошках пок-ращуеться концентрашя уваги учшв, швидше засво-юеться навчальний матерАал i, в результат^ пвдвищу-еться усшшшсть кожного з учшв, що е сввдченням досягнутого рАвня освпи [1-3, 5].
Процеси, що вщбуваються у зв'язку з шформа-тизащею суспшьства, сприяють не лише прискорен-ню науково-техшчного прогресу, штелектуалАзацп уах видАв людсько! дАяльносп, але i створенню яшс-но нового шформацшного середовища, що забезпе-чуе розвиток творчого потенщалу Андивща.
1нтенсивний розвиток процесу шформатизаци освпи спричиняе розширення сфери застосування сучасних шформацшних технологш. Сьогодш можна вже цшком виразно побачити усшшно й активно роз-виваючА напрями використання сучасних шформацшних технологш в освт: реалАзащя можливостей програмних засобАв навчального призначення (про-блемно-орАентованих, об'ектно-орАентованих, пред-метно-орАентованих) як заабу навчання, об'екта ви-вчення, засобу керування, засобу комушкацп, засобу обробки шформацп.
5. Висновки
Як засввдчуе вичизняний 1 заруб1жний досв1д застосування сучасних шформацшних технологш, реал1защя вищевикладених можливостей дозволяе забезпечити:
- надання 1ндиввду шструменту дослщження, конструювання, формал1зацп знань про предметний свп 1 разом з тим активного компонента предметного свиу, шструмента вим1ру, ввдображення 1 впливу на предметний свп;
- розширення сфери самостшно! д1яльносп ш-диввда за рахунок можливосл оргашзацп р1зноманп-них вид1в навчально! д1яльносл (експериментально-дослщницька, навчально-1грова, шформацшно-нав-чальна д1яльшсть, а також д1яльшсть щодо обробки шформацп', зокрема й аудюв1зуально!);
- шдив1дуал1зац1ю 1 диференщацш процесу навчання за рахунок реал1зацп можливостей штерактив-ного д1алогу, самостшного вибору режиму навчально! даяльносп й оргашзацшних форм навчання;
- формування шформацшно! культури, ком-поненти культури шдиввда, члена шформацшного суспшьства, за рахунок здшснення шформацшно-навчально! д1яльност1, роботи з об'ектно-ор1енто-ваними програмними засобами;
- шдвищення мотиваци навчання за рахунок комп'ютерно! в1зуал1зацп дослщжуваних об'ект1в, явищ, управлшня досл1джуваними об'ектами, ситу-ац1ею, можливосп самост1йного вибору форм 1 метод1в навчання, вкраплення 1грових ситуац1й.
Таким чином, вважаемо, що суспшьство, яке дбае про свое майбутне, мае усвщомити безмежн1 можливост1 використання 1КТ та 1нтернет, що забез-печуватиме виявлення 1 п1дтримку перспективних шновацшних осв1тн1х педагог1чних проект1в та шщь атив, стимулування творчо! активност1 та самореаль зац1! учасник1в навчально виховного процесу (зокрема, обдарованих учшв).
Лггература
1. Федорчук, I. I. Створення електронного пос1бни-ка. Вип. 11 [Текст]: зб. наук. пр. / I. I. Федорчук, А. В. Шилов, Л. С. Франчук, С. В. Наливайко; ред. I. А. Зязюн. -К., Вшниця: ДОВ Вшниця, 2006. - С. 399-403.
2. Биков, О. Новпш 1нформац1йн1 технологи в на-вчально-виховному процес1 [Текст] / О. Биков // Школа. -2008. - № 7. - С. 75.
3. Катаева, М. Використання мультимедшних технологш [Текст] / М. Катаева // Початкова освгга. - 2011. -№ 38. - С. 7-9.
4. Мараховський, Л. !ндив1дуальш технологи як психолого-педагопчна проблема [Текст] / Л. Мараховський // Шкшьний свгт - 2001. - № 23. - С. 4.
5. Пидкассистый, П. И. Компьютерные технологии в системе дистанционного обучения [Текст] / П. И. Пидка-ссистый, О. Б. Тищенко // Педагогика. - 2000. - № 5. -С. 7-13.
6. Айзенх, Г. Ю. Проверьте свои способности [Текст] / Г. Ю. Айзенх. - М., 1972. - 177 с.
7. Воробьева, В. В. К вопросу об исследовании комп'ютерных программ в учебно-воспитательном процессе начальной школы [Текст]: конференция / В. В. Воробьева. - Новые подходы к пониманию сущности развивающего начального обучения. - Псков: ПГПИ, 2001.
8. Дворецкая, А. В. Основные типы комп'ютерных средств обучения [Текст] / А. В. Дворецкая // Педагогическая технология. - 2004. - № 2. - С. 38-40.
9. Букач, А. ¡нформацшт та комунжацшт технологи в освгтт системг мгста [Текст] / А. Букач // Школа. -2007. - № 12. - C. 8-16.
10. Новикова, А. А. Медиаоброзование в США: проблемы и тенденции [Текст] / А. А. Новикова // Педагогика. - 2000. - № 3. - С. 68-75.
11. Ткачук, В. Комп'ютеризацгя шкшьно! освпи: переваги та сфери ризику [Текст] / В. Ткачук // Вища освгга Украши. - 2004. - № 4. - С. 77-81.
12. Жалдак, М. I. Державний стандарт загально! серед-ньо! освгти в УкраМ [Текст] / М. I. Жалдак, Ю. C. Рамський. -Освгтня галузь Информатика". - К.: Генеза, 1997. - С. 14-15.
13. Жалдак, М. I. Яким бути шкгльному курсу „Ос-нови шформатики" [Текст] / М. I. Жалдак // Комп'ютер у школг та сгм'!. - 1998. - № 1. - С. 3-8.
14. Программа по информатики для I-IV классов [Текст]. - Информатика и образование. - 2003. - № 6. -С. 97-104.
15. Бешенков, С. А. Гуманитарная информатика в начальном обучении [Текст] / С. А. Бешенков // Информатика и образование. - 1997. - № 4. - С. 62-64.
16. Ривкгнд, Ф. М. Основи комп'ютерно! грамотно-стг [Текст]: посгбник / Ф. М. Ривкгнд. - К.: Гроно, 1998. -С. 16-22.
17. Мельник, Ю. Формування гнтелектуального компонента культури розумово! пращ молодших школяргв засобами шформацшних технологш [Текст] / Ю. Мельник. - Тернопгль, 2002. - С. 50-55.
18. Витуховская, А. А. Комп'ютерная поддержка учебных курсов для начальной школы [Текст] / А. А. Виту-ховская // Информатика в начальном образование: Информатика и образование. - 2001. - № 1.
19. Гевал, М. Д. Загальнг принципи використання комп'ютера на уроках ргзних типгв [Текст] / М. Д. Гевал // Комп'ютер у школг та сгм'!. - 2000. - № 3. - С. 34-34.
20. Пахомов, З. П. Використання комп'ютера в на-вчаннг учшв початкових класгв [Текст] / З. П. Пахомов // Шкгльна освгга. - 1998. - № 4. - С. 28-29.
21. Пгдласий, I. П. Як тдготувати ефективний урок [Текст] / I. П. Пгдласий. - К.: Радянська школ, 1989. - 204 с.
References
1. Fedorchuk, I. I., Shylov, A. V., Franchuk, L. S., Na-lyvajko, S. V.; Zjazjun I. A. (Ed.) (2006). Stvorennja elektronnogo posibnyka. Issue 11. Kyiv, Vinnitsa: DOV Vinnitsa, 399-403.
2. Bykov, O. (2008). Novitni informacijni tehnologii' v navchal'no-vyhovnomu procesi. Shkola, 7, 75.
3. Kitajeva, M. (2011). Vykorystannja mul'tymedijnyh tehnologij. Pochatkova osvita, 38. - S. 7-9.
4. Marahovs'kyj, L. (2001). Indyvidual'ni tehnologii' jak psyhologo-pedagogichna problema. Shkil'nyj svit, 23, 4.
5. Pidkassistyj, P. I., Tishhenko, O. B. (2000). Komp'juternye tehnologii v sisteme distancionnogo obuchenija. Pedagogika, 5, 7-13.
6. Ajzenh, G. Ju. (1972). Prover'te svoi sposobnosti. Moscow, 177.
7. Vorob'eva, V. V. (2001). K voprosu ob issledovanii komp'jutemyh programm v uchebno-vospitatel'nom processe nachal'noj shkoly. Novye podhody k ponimaniju sushhnosti razvivajushhego nachal'nogo obuchenija. Pskov: PGPI.
8. Dvoreckaja, A. V. (2004). Osnovnye tipy komp'ju-ternyh sredstv obuchenija. Pedagogicheskaja tehnologija, 2, 38-40.
9. Bukach, A. (2007). Informacijni ta komunikacijni tehnologii' v osvitni systemi mista. Shkola, 12, 8-16.
10. Novikova, A. A. (2000). Mediaobrozovanie v SShA: problemy i tendencii. Pedagogika, 3, 68-75.
11. Tkachuk, V. (2004). Komp'juteryzacija shkil'noi' osvity: perevagy ta sfery ryzyku. Vyshha osvita Ukrai'ny, 4, 77-81.
12. Zhaldak, M. I., Rams'kyj, Ju. C. (1997). Derzhavnyj standart zagal'noi' seredn'oi' osvity v Ukrai'ni. Osvitnja galuz' "Informatyka". Kyiv: Geneza, 14-15.
13. Zhaldak, M. I. (1998). Jakym buty shkil'nomu kursu „Osnovy informatyky". Komp'juter u shkoli ta sim'i', 1, 3-8.
14. Programma po informatiki dlja I-IV klassov (2003). Informatika i obrazovanie, 6, 97-104.
15. Beshenkov, S. A. (1997). Gumanitarnaja informatika v nachal'nom obuchenii. Informatika i obrazovanie, 4, 62-64.
16. Ryvkind, F. M. (1998). Osnovy komp'juternoi' gramotnosti. Kyiv: Grono, 16-22.
17. Mel'nyk, Ju. (2002). Formuvannja intelektual'nogo komponenta kul'tury rozumovoi' praci molodshyh shkoljariv zasobamy informacijnyh tehnologij. Ternopol, 50-55.
18. Vituhovskaja, A. A. (2001). Komp'juternaja pod-derzhka uchebnyh kursov dlja nachal'noj shkoly. Informatika v nachal'nom obrazovanie: Informatika i obrazovanie, 1.
19. Geval, M. D. (2000). Zagal'ni pryncypy vykorystannja komp'jutera na urokah riznyh typiv. Komp'juter u shkoli ta sim'i', 3, 34-34.
20. Pahomov, Z. P. (1998). Vykorystannja komp'jutera v navchanni uchniv pochatkovyh klasiv. Shkil'na osvita, 4, 28-29.
21. Pidlasyj, I. P. (1989). Jak pidgotuvaty efektyvnyj urok. Kyiv: Radjans'ka shkol, 204.
Рекомендовано до публiкацiï д-р пед. наук, профетр Отuч О. М.
Дата надходження рукопжу 18.11.2015
Шкляр Biiviopiu МиколаТвна, aспipaнт, вiддiл мoнiтopингy oбдapoвaнoстi дiтей тa мoлoдi, Iнститyт Обдapoвaнoï Дитини HАПH Укpaïни, вул. Аpтемa, 52-д, м. Кшв, Укpaïнa, 04053 E-mail: info.shklyar@gmail.com
