CC BY
6
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (27), 2020
УДК 342.7 Ярмол Льшя
Нацюнальний унiверситет "Львiвська полгтехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно! освгги,
доктор юридичних наук, доцент кафедри теори, ютори та фшософи права
уагшо1. lilia@gmail. сот Тимань Марта
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полгтехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно! освiти, студентка 1 курсу другого (мапстерського) рiвня tyшan.шarta363@gшai1.coш
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА 1НФОРМАЦ1Ю В УКРА1Н1: СТАН ТА ПРОПОЗИЦП УДОСКОНАЛЕННЯ
http://doi.org/10.23939/1aw2020.27.244
© Ярмол Л., Тимань М., 2020
Стаття присвячена висвгтленню одного з найважливших конституцiйних прав людини - права на шформащю, реашзащя якого необхiдна для забезпечення основних умов життедяльносл людини.
Пщ час дослiдження використано загальнонауковi (функщональний, аксюло-гiчний, пор1вняльний, логiчний тощо) та спецiально-юридичнi методи (тлумачення юридичних норм, функщонально-правовий, пор1вняльно-правовий тощо).
Вщзначено, що право людини на шформащю проголошене в основних мiжнарод-них документах з прав людини (Загальна декларащя прав людини (ст. 19), Мiжнарод-ний пакт про громадянськ i полiтичнi права (ст. 19), Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод (ст. 10)). Щоправда, вiдповiдно до зазначених мгжнародних актiв, це право виступае складовою частиною свободи вираження поглядiв.
В Укратш на конституцiйному р1вн1 проголошено право кожного "вiльно збирати, збер^ати, використовувати i поширювати шформащю усно, письмово або в шший спо-сiб - на свiй вибiр" (ч. 2 ст. 34 Конституцн Укратни).
Окрiм того, у нас прийнято й чимало нормативно-правових ак^в, присвячених ре&шзацн, охоронi та захисту права на шформащю. Однак вони потребують удоскона-лення, доповнення й узгодження мiж собою, з огляду на змши в суспшьному та, державному житл, а також у зв'язку зi стрiмким розвитком шформацшних в1дносин у свiтi.
Вщтак для покращення механiзму ре&шзацн права на шформащю в Укратш запропоновано:
1) у ч. 2 ст. 34 Конституцн Укратни передбачити i так можливост особи: шукати, одержувати, фжсувати та передавати шформащю;
2) в окремому роздьш Конституцн, присвяченому правам дитини, проголосити так важлив1 можливост дитини: свободу формування та вираження н поглядiв (складовими якот е й шформацшш права), право бути вислуханою пщ час прийняття будь-яких р1шень, що тТ стосуються;
3) у законодавс™ про осв^у конкретизувати можливосл дитини щодо доступу, пошуку, отримання, поширення шформаци в процеа здобуття нею освiти.
Пщтримано пропозицiю вiтчизняних науковцiв щодо кодифжацн iнформацiйного законодавства та прийняття ¡нформацшного кодексу УкраТни, який сприяв би кращому юридичному забезпеченню права на шформащю.
Ключовi слова: право на шформащю, шформащя, нормативне забезпечення, законодавство, мiжнароднi документи, пропозицИ'.
Постановка проблеми. На сьогодш у свiтi с^мко зростае значущiсть шформаци у сферi суспiльних вiдносин, вiдбуваeться перехiд вщ iндустрiального до iнформацiйно-технологiчного суспiльства, збшьшуеться потреба у використаннi засобiв шформацшного прогресу. Одним iз го-ловних засобiв такого розвитку е науково-техшчний прогрес, який допомагае здiйснити пошук iсти-ни та провести самовдосконалення особи.
Iнформацiя е найцiннiшим та найбшьш витребуваним джерелом пiзнання всього навколиш-нього середовища. Власне право на шформащю е фундаментальним та одним iз найважливших конституцiйних прав людини, реалiзацiя якого необхiдна для забезпечення основних умов жит-тедiяльностi людини.
Зараз суспiльнi вiдносини в Украш розвиваються в умовах проголошення курсу на ште-грацiю до Свропейського Союзу, що сприяе системному реформуванню законодавства, зокрема i щодо реатазацп та захисту права на шформащю. Однак аналiз iнформацiйного законодавства дозволяе стверджувати, що воно потребуе удосконалення, доповнення, узгодження, з огляду на змши в суспiльному та, зокрема, державному житп краши.
Аналiз дослщження проблеми. До розпочато! в науковш лiтературi дискуси навколо проблеми вдосконалення шформацшного законодавства ^ зокрема, правового регулювання права на iнформацiю щороку долучаеться дедалi бiльше вчених та експерив. Фахiвцi висловлюють рiзнi мiркування щодо модершзаци украшського законодавства у сферi регулювання реатазаци права громадян на шформащю.
Питанню правового регулювання права на шформащю були присвячеш пращ багатьох вггчизняних дослщниюв, серед яких важливе мюце займають роботи: I. Березовсько!, Д. Бшенсько1, Т. Костецько!, Г. Красноступ, М. Курко, I. Сопiлко, О. Марценюка, С. Петрова, Н. Кушаковоь Костицько!, Н. Ткачука, Л. Вакарюк.
Метою статт е аналiз нормативного забезпечення права на шформащю в Украш та формулювання пропозицш щодо його вдосконалення.
Виклад основного матерiалу. У системi прав людини право на шформащю посщае особливе мiсце. Про це дуже влучно наголошено в Резолюци 59 (I) (1946) Генерально1 Асамбле1 ООН "Скликання мiжнародноl конференци з питання про свободу шформаци". У нш передбачено, що свобода шформаци е не тшьки основним правом людини i громадянина, а й критерiем усiх свобод, якi й захищае ООН.
Дослiдження рiзних правових аспекпв забезпечення права на шформащю привертае увагу багатьох науковщв. Так, Н. Ткачук наголошуе, що "право на шформащю - це своерщна невщ'емна можливiсть особи вчиняти ди щодо забезпечення сво1х основоположних свобод у сферi шфор-мацiйних вщносин" [10, с. 18]. Причому, вш видiляе також категорiю "шформацшна свобода", яку розумiе як вибiр особи щодо можливого вчинення чи, навпаки, утримання вщ вчинення певних дш.
Досить часто в юридичнш лiтературi науковцi використовують поняття "шформацшш права". Так, Н. Кушакова-Костицька до шформацшних прав зараховуе будь-якi права людини та громадянина - особиста, полггичш, соцiально-економiчнi або культурнi, якi так чи шакше пов'язанi з шформащею, iнформацiйним обмiном, iнформацiйною дiяльнiстю [7, с. 30].
Л. Вакарюк вважае, що шформацшш права - це можливють, а не зобов'язання особи, тим самим людина може сама визначати обсяг i Mipy реалiзацiï свого права. Авторка зазначае, що "шформацшш права особи - це своерщна можливють задовольнити своï шформацшш потреби, котрi допомагають розвиватись у суспшьсга поряд iз швидким розвитком шформацшно-кому-нiкацiйних технологш" [3, с. 158].
Право людини на шформащю проголошене в основних мiжнародних документах з прав людини. Щоправда, треба наголосити, що вщповщно до цих акпв розглядуване право виступае складовою частиною свободи вираження поглядiв. Так, у Загальнiй декларацiï прав людини (ООН, 1948) закршлено, що "кожна людина мае право на свободу переконань i на вшьне ïx виявлення; це право передбачае свободу безперешкодно дотримуватися своïx переконань та свободу шукати, одержувати i поширювати iнформацiю та iдеï будь-якими засобами, незалежно вщ державних кордошв" (ст. 19).
У Мiжнародномy пакт про громадянськi i полiтичнi права (ООН, 1966) проголошено, що "кожна людина мае право на вшьне вираження свого погляду; це право включае свободу шукати, отримувати i поширювати будь-яку шформащю та ще1', незалежно вщ державних кордошв, усно, письмово чи за допомогою друку або художшх форм вираження чи шшими способами на свш розсуд" (ч. 2 ст. 19).
У Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод (Рада Свропи, 1950), а саме у ст. 10, вказано таю структурш елементи свободи вираження поглядiв - можливосп людини:
• дотримуватися сво1'х поглядiв;
• одержувати шформащю та щец
• передавати шформащю та щет
Мiжнародний пакт про громадянсью i полггичш права та Конвенцiя про захист прав людини i основоположних свобод е частиною нацюнального законодавства Украши, осюльки наша держава ратифшувала щ мiжнароднi документи. Вiдповiдно, нормативно-правовi акти Украши, зокрема i з питань реалiзацiï права на шформащю, мають з ними узгоджуватися.
Загалом в Украш прийнято чимало нормативно-правових акпв, присвячених реалiзацiï, оxоронi та захисту права на шформащю. Це передуем: Конститущя Украши вiд 28 червня 1996 р. (ст. 34), Закон Украши "Про шформащю" вщ 2 жовтня 1992 р. (у редакци вщ 13 ачня 2011 р.), Закон Украши "Про друковаш засоби масово1' iнформацiï (пресу) в Украш" вiд 16 листопада 1992 р., Закон Украши "Про доступ до пyблiчноï шформацп" вiд 13 ачня 2011 р. тощо.
Правовi засоби охорони i захисту права на шформащю вщображено в Цившьному кодексi Украши (2003), Кримiнальномy кодекс Украши (2001), Кодексi адмiнiстративного судочинства Украши (2005), Кодекс Украши про адмшютративш правопорушення (1984) тощо.
У Конституцн Украши проголошено, що "кожен мае право вшьно збирати, збертати, використовувати i поширювати iнформацiю усно, письмово або в шший спошб - на свш вибiр" (ч. 2 ст. 34). Отже, В Основному Закош Украши закршлено окремi шформацшш права. Пропонуемо положення Конституци Украши доповнити ще й такими можливостями особи: шукати, одержувати, ф1ксувати та передавати тформацт.
У Цившьному кодекс Украши, на вщмшу вщ Конституци Украши, чггко проголошено право фiзичноï особи на шформащю як одне з особистих немайнових прав, що забезпечуе ïï сощальне буття (ст. 302). Право на шформащю охоплюе таю можливосп фiзичноï особи: вiльно збирати, зберiгати, використовувати i поширювати шформащю (ч. 1 ст. 302).
У Закош Украши "Про шформащю" закршлено: "Кожен мае право на шформащю, що передбачае можливють вшьного одержання, використання, поширення, збертання та захисту шформацп, необхщно1' для реалiзацiï сво1'х прав, свобод i законних штерешв" (ч. 1 ст. 5).
Отже, згщно з вищенаведеними нормативно-правовими актами Украши, право на шформащю не входить до складу свободи вираження поглядiв, як це проголошено в основних мiжнародниx документах з прав людини. Таку невщповщнють законодавства Украши з питань реалiзацiï права на шформащю мiжнародним актам потрiбно усунути.
Правом на шформащю володiе i така особлива категорiя суб'екпв як дгги. Реалiзацiя цього права дггьми мае сво1' особливосп, враховуючи ïxнiй фiзiологiчний та псиxологiчний розвиток. У
Закош Украши "Про охорону дитинства" вщ 26 квггая 2001 р. проголошено, що "кожна дитина мае право на вшьне висловлювання особисто1 думки, формування власних поглядiв, розвиток власно1 суспiльноï активностi, отримання шформаци, що вщповщае ïï вiку. Це право включае в себе свободу розшукувати, одержувати, використовувати, поширювати та зберГгати iнформацiю в уснiй, письмовш чи iншiй формi за допомогою творiв мистецтва, лiтератури, ЗМ1, засобiв зв'язку (комп'ютерноï, телефонноï мережi тощо) чи iнших засобiв — на вибiр дитини" (ч. 1 ст. 9). А в ч. 2 ст. 9 розглядуваного Закону також проголошена можливють дитини звертатися до оргашв державно!' влади, оргашв мюцевого самоврядування, пщприемств, установ, оргашзацш, засобiв масовоï iнформацiï та ïx посадових осiб iз зауваженнями та пропозищями стосовно ïхньоï дiяльностi, заявами та клопотаннями щодо реалiзацiï сво1х прав i законних iнтересiв та скаргами про ïx порушення.
Водночас, вважаемо за потрiбне в окремому роздш Конституци Украши, присвяченому правам дитини, проголосити таю важливi можливостi дитини: свободу формування та вираження ïï поглядiв (складовими якоï е й шформацшш права), право бути вислуханою пщ час прийняття будь-яких ршень, що ïï стосуються, вщповщно до статей 12 i 13 Конвенци про права дитини (ООН, 1989).
ОкрГм того, на наше переконання, детальшше мае регламентувати питання реалiзацiï права дитини на шформащю i законодавство Украши про освггу. Потрiбно конкретизувати в освiтньому законодавсга можливостi дитини щодо доступу, пошуку, отримання й поширення iнформацiï у процес здобуття нею освiти.
Так, наприклад, у Закош Украши "Про освггу" вщ 5 вересня 2017 р. в перелшу прав здобувачiв (ст. 53) з iнформацiйниx прав знаходимо тшьки можливють доступу до шформацшних ресурсГв i комунiкацiй, що використовуються в освГтньому процесi та науковш дГяльностг Про шшГ шформацшш права не йдеться.
АналГз чинного законодавства Украши з питань забезпечення права на шформащю дозволяе зробити висновок, що воно не вщповщае сучасному рГвню розвитку шформацшних вщносин, яю дуже стрГмко розвиваються. Нормативно-правовi акти Украïни, спрямованi на забезпечення права на шформащю, стосуються рГзних галузей законодавства. Значна ï^ кшькють не сприяе ефективнiй реалiзацiï, охорош та захисту права на шформащю.
Частково окреслену проблему могла б виршити, на нашу думку, робота зГ систематизаци дослiджуваного законодавства, яка мае на мет стабшзувати шформацшш правовщносини, приве-дення нормативно-правового регулювання до стану, який в змозГ забезпечити належне функщо-нування суспшьного життя, найбшьш ефективне управлшня державними справами в штересах всього суспшьства, фГзичних i юридичних осГб.
Слушною вважаемо пропозищю деяких вгтчизняних учених (Г. Красноступ, О. Марценюка, С. Петрова) щодо кодифшаци шформацшного законодавства та прийняття 1нформацшного кодексу Украши, який сприяв би кращому юридичному забезпеченню права на шформащю.
Наприклад, Г. Красноступ пропонуе прийняти Кодекс Украши про шформащю, який увГбрав би в себе найкращГ европейсью стандарти розвитку шформацшних вщносин [5, с. 82]. О. Марценюк також наголошуе на потребГ систематизаци шформацшного законодавства [8, с. 12].
Пропозищю щодо прийняття 1нформацшного кодексу висловлюе й С. Петров, але наголошуе, що вш мае бути прийнятий на основГ Цившьного кодексу Украши [9, с. 15].
Варто зауважити, що недолГком шформацшного законодавства можна також вважати вщ-сутнють визначення поняття "суспшьно необхщна шформащя", яке вживаеться у ст. 13 Закону Украши "Про доступ до публiчноï шформаци" КатегорГальна чптасть та однозначнють допомогли б коректно застосовувати трискладовий текст, зараховуючи ту чи шшу шформащю до iнформацiï з обмеженим доступом. Також визнання певноï шформаци суспшьно необхщною гарантуе звшьнення вщ вщповщальносп за розголошення iнформацiï з обмеженим доступом i е безперечним юридичним фактом, який дозволяе поставити питання про поширення такоï шформаци без згоди ïï власника.
ПерелГк вщомостей, доступ до яких обмежений, мае бути вичерпно визначений i оприлюд-нений. У цьому разГ потрГбно також дотримуватися двох принцишв. Перший - принцип макси-
мального оприлюднення: вся шформащя, якою володiють державш органи влади, пiдлягаe оприлюдненню; юльюсть виняткiв мае бути обмежена. Другий принцип характеризуе вимоги щодо обмеження: а) винятки повинш бути зрозумшими; б) описуватися вузько; в) пщлягати контролю щодо наявностi "шкоди" i впливу на "суспшьш штереси".
Дос невирiшеною е також проблема забезпечення пасивного доступу громадян до шформацп. Це стосуеться насамперед оприлюднення на офщшних сайтах оргашв публiчноï влади шформацп про прийнят ршення, ухваленi нормативно-правовi акти, оприлюднення системи облшу документiв тощо. Вiдкритiсть та^' iнформацiï не е системною i е радше винятком, нiж по-всякденною нормою [1].
Гарантованiсть права на шформащю е одним i3 законодавчо закршлених принципiв шформацшних вiдносин у державi. Саме тому встановлеш чинним законодавством iнформацiйнi гарантп спрямованi на наповнення декларованих можливостей реальним змютом [4, с. 120]. Гарантп реалiзацiï права на офщшну iнформацiю встановлюють дiалог мiж суб'ектами владних повно-важень i громадянами. Суб'екти владних повноважень для забезпечення комплексу гарантш права громадян на офщшну шформащю реалiзують функцiï, яю дають можливiсть громадянам збирати, створювати, одержувати, поширювати, збертати, використовувати шформащю, яка е вщкритою i перебувае в розпорядженш суб'ектiв владних повноважень.
Також варто наголосити, що з появою i становленням 1нтернету з'явилася нова група шформацшних прав, пов'язаних з 1х реалiзацiею у Мережа Особливостi реалiзацiï iнформацiйних прав в 1нтернет вимагають i наукових обгрунтувань, i правового регулювання [6, с. 10].
Водночас, зауважимо, стушнь розбудови шформацшного суспiльства в Украïнi, якщо порiвнювати зi свiтовими тенденцiями, е недостатшм. Вiн не вiдповiдае потенщалу i можливостям держави, причинами е: вщсутшсть координацiï зусиль державного та приватного секторiв еконо-мiки для ефективного використання наявних ресурсв; низький рiвень iнформацiйного пред-ставлення Украши в штернет-просторц вiдставання держави у впровадженш технологiй електрон-ного бiзнесу, електронних бiрж та аукцiонiв, електронних депозитарий, у використаннi безготв-кових розрахунюв за товари i послуги; недостатня кшьюсть украшськомовних iнформацiйних ресурсв тощо [2, с. 61].
В Украш вже давно назрiла також потреба у прийнятп закону "Про шформацшну безпеку". У ньому потрiбно визначити поняття iнформацiйноï безпеки, правовi засоби ïï забезпечення тощо.
Ще одним шляхом з удосконалення правового забезпечення реалiзацiï права громадян на шформащю е щея прийняття спещальних законiв, якi визначали б доступ до шформацп певного виду, наприклад, закону про доступ до правовоï шформацп, закону про доступ до екологiчноï шформацп, закону про доступ до шформацп персонального характеру.
Висновки. Отже, анатз законодавства Украши з питань реалiзацiï права на шформащю дозволяе стверджувати, що воно не вщповщае сучасному рiвню розвитку шформацшних вщносин та не в змозi адекватно розв'язувати проблеми, що виникають. Бшьшють чинних закошв та шд-законних нормативно-правових акпв, спрямованих на регулювання шформацшних вщносин, були прийнят до набуття чинностi Конституцiею Украши i навггь зi значними змшами й доповненнями е непридатними для задоволення потреб сьогодення.
Тож для пщвищення ефективностi розвитку iнформацiйного суспшьства потрiбно створити в державi цшсну систему iнформацiйного законодавства, гармонiзовану з нормами мiжнародного права.
На нашу думку, одним з основних напрямiв подолання проблем правового регулювання вщносин у сферi шформацп е його оновлення, приведення до вимог сучасносп. Частково окреслену проблему могла б виршити, як ми вважаемо, робота iз систематизацп дослщжуваного законодавства, яка мае на мет стабшзувати шформацшш правовщносини, привести нормативно-правове регулювання до кращого стану. Одним зi шляхiв систематизацiï iнформацiйного законодавства, на нашу думку, е кодифшащя, головним результатом якоï мае стати единий нормативно-правовий документ - !нформацшний кодекс Украши.
Загалом шформацшш права проголошено в Конституци Украши, щеться про можливосп кожного "вшьно збирати, зберГгати, використовувати i поширювати шформащю усно, письмово або в шший спосГб - на свш вибГр" (ч. 2 ст. 34).
Однак для покращення мехашзму реалГзаци права на шформащю запропоновано :
1) в ч. 2 ст. 34 Конституци Украши передбачити таю можливосп особи: шукати, одержувати, фшсувати i передавати шформащю;
2) в окремому роздш, присвяченому правам дитини, проголосити таю важливГ можливосп дитини: свободу формування та вираження ïï поглядГв (складовими якоï е й шформацшш права), право бути вислуханою шд час прийняття будь-яких ршень, що ïï стосуються.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Березовська I. Актуальш питання доступу громадян до публ1чно1 шформаци та проблеми застосування Закону Украши "Про доступ до публ1чно1 шформащГ. 2016. URL: http://ena.lp.edu.ua: 8080/bitstream/ntb/37396/1/5_26-31.pdf (дата звернення: 24.04.2020). 2. Бшенська, Д. О. Шляхи вдосконалення правового регулювання шформацшних правовщносин в Украш. Форум права. 2013. № 1. С. 60-64. 3. Вакарюк, Л. Основш тдходи до розумшня поняття "шформацшш права людини". Шдприемництво, господарство i право. 2018. № 2. С. 155-159. 4. Костецька, Т. А. Конституцшне право на шформащю: Особливосп становлення та сучасний стан правового забезпечення. Держава та регюни. Серiя: Право. 2008. № 4. С. 119-122. 5. Красноступ Г. Оргашзацшно-правов1 аспекти необхщносп реформування сучасного шформацшного законодавства. Право Украши. 2005. № 9. С. 81-83. 6. Курко М. Н., Сопшко, I. М. Проблеми правового регулювання дотримання шформацшних прав у мереж1 1нтернет. Науковi працi МАУП. 2016. № 51 (4). С. 5-14. 7. Кушакова-Костицька Н. В. Визначення зм1сту та складу шформацшних прав людини в Украш: проблемш питання. Наше право. 2004. № 2. С. 30-37. 8. Марценюк, О. Г. Теоретико-методолопчш засади шформацшного права Украши: реалГзащя права на шформащю: автореф. дис.... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 "Адмш1стративне право i процес; фшансове право; шформацшне право". Кшв 2009., 22 с.
9. Петров, С. В. 1нформащя як об'ект цившьно-правових вщносин: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. Харшв 2003., 20 с. 10. Ткачук, Н. I. 1нформацшш права i свободи людини i громадянина в Укршш: визначення термшв, сшвв1дношення понять. 1нформа^я i право. 2018. № 2 (25). С. 17-30.
REFERENCES:
1. Berezovska, I. Aktualni pytannia dostupu hromadian do publichnoi informatsii ta problemy zastosuvannia Zakonu Ukrainy "Pro dostup do publichnoi informatsii" [Topical issues of public access to public information and problems of application of the Law of Ukraine "On Access to Public Information"]. 2016. Retrieved from: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/37396/1/5_26-31.pdf [in Ukrainian]. 2. Bilenska, D. O. Shliakhy vdoskonalennia pravovoho rehuliuvannia informatsiinykh pravovidnosyn v Ukraini [Ways to improve the legal regulation of information relations in Ukraine]. Forum prava. 2013. No. 1. P. 60-64. 3. Vakariuk, L. Osnovni pidkhody do rozuminnia poniattia "informatsiini prava liudyny" [Basic Approaches to Understanding Human Rights Information]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2018. No. 2. P. 155-159. 4. Kostetska, T. A. Konstytutsiine pravo na informatsiiu: Osoblyvosti stanovlennia ta suchasnyi stan pravovoho zabezpechennia [Constitutional Right to Information: Features of formation and current state of legal support]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Pravo. 2008. No. 4. P. 119-122. 5. Krasnostup, H. Orhanizatsiino-pravovi aspekty neobkhidnosti reformuvannia suchasnoho informatsiinoho zakonodavstva [Organizational and legal aspects of the need to reform modern information legislation]. Pravo Ukrainy. 2005. No. 9. P. 81-83. 6. Kurko, M. N., Sopilko, I. M. Problemy pravovoho rehuliuvannia dotrymannia informatsiinykh prav u merezhi Internet [Problems of legal regulation of observance of information rights on the Internet]. Naukovi pratsi MAUP. 2016. No. 51 (4). P. 5-14. 7. Kushakova-Kostytska, N. V. Vyznachennia zmistu ta skladu informatsiinykh prav liudyny v Ukraini: problemni pytannia [Defining the content and composition of human rights information in Ukraine: problematic issues]. Nashe pravo. 2004. No. 2. P. 30-37. 8. Martseniuk, O. H. Teoretyko-metodolohichni zasady informatsiinoho prava Ukrainy: realizatsiia prava na informatsiiu [Theoretical and methodological foundations of the information law of Ukraine: realization of the right to information]. Candidate thesis. Kyiv, 2009. 9. Petrov, Ye. V. Informatsiia yak ob'iekt tsyvilno-pravovykh vidnosyn [Information as an Object of Civil Relations]. Candidate thesis. Kharkiv, 2003.
10. Tkachuk, N. I. Informatsiini prava i svobody liudyny i hromadianyna v Ukraini: vyznachennia terminiv, spivvidnoshennia poniat [Information rights and freedoms of a human and citizen in Ukraine: definition of terms, correlation of concepts]. Informatsiia ipravo. 2018. No. 2 (25). P. 17-30.
Дата надходження: 05.08.2020р.
Yarmol Liliia
Lviv Polytechnic National University, Department of Theory, History and Philosophy of Law, Doctor of Juridical Sciences (J. S. D), Docent, Associate Professor Tyman Marta Lviv Polytechnic National University, student 1 year of the second (master's) level
REGULATORY PROVISION OF THE RIGHT TO INFORMATION IN UKRAINE: THE STATE AND PROPOSALS OF IMPROVEMENT
The article is devoted to the coverage of one of the most important constitutional human rights-the right to information, the realization of which is necessary to ensure the basic conditions of human life.
The purpose of the article is to analyze the normative provision of the right to information in Ukraine and to formulate proposals for its improvement.
The research used general scientific (functional, axiological, comparative, logical, etc.) and special legal methods (interpretation of legal norms, functional law, comparative law, etc.).
It is noted that the human right to information is enshrined in major international human rights instruments (Universal Declaration of Human Rights (Article 19), International Covenant on Civil and Political Rights (Article 19), Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (Article 10). However, according to these international instruments, this right is an integral part of the freedom of expression.
In Ukraine, at the constitutional level, the right of everyone is proclaimed as; "Everyone shall have the right to freely collect, store, use, and disseminate information by oral, written, or other means at his discretion." (Part 2, Art. 34).
In addition, we have adopted many regulations on the implementation, protection and defense of the right to information. However, they need to be improved, complemented and coordinated in the light of changes in public and in particular state life, and in view of the rapid development of information relations in the world.
In order to improve the mechanism for exercising the right to information, the Constitution of Ukraine proposes:
1) in Part 2 of Art. 34 provide for the following capabilities of a person: seek, receive, capture, transmit information;
2) in a separate section on the rights of the child, to proclaim the following important opportunities for the child: freedom of formation and expression of its views (which also includes information rights), the right to be heard when making any decisions concerning it.
3) specify in the legislation on education the possibilities of the child to access, search, receive, disseminate information in the process of obtaining its education.
The proposal of national scientists on the codification of information legislation and adoption of the Information Code of Ukraine, which would contribute to better legal protection of the right to information, was supported.
Key words: right to information, information, regulatory support, legislation, international documents, proposals.
