CC BY
10
Волчкова Е.В., Пак С.Г., Малов В.А., Умбетова К.Т. Динамика уровня белков острой фазы при вирусных поражениях печени. // Терапевтический архив.-2000.-№11.-С. 18-21. Гранитов В.М., Хорошилова И.А., Шабанова С.В. Нарушение микробиоценоза кишечника у больных парентеральными вирусными гепатитами // Эпидемиология и инфекционные болезни.-2002.-№6.-С.30-32.
Дегтярьова I. I., Скрипник I. М., Скоптенко С. В., Селюк М. М. Порушення мкро бюценозу товстоТ кишки \ метаболты аспекти його впливу на формування патогенетичних мехаызмш захво-рювань внутршых оргаыв // Гастроентеролопя: М1жвщомч. зб.-2000.-ВИП.31.-С.88-97.
Иванов К.С., Мурашов Б.Ф., Капустин З.М. Вирусный гепатит А и возможные патогенетические механизмы затянувшейся реко-нвалесценции // Клин. мед.-1992.-№1.-С.70-73. Козько В., Бондаренко А., Дикий I., Бондаренко О., Великода-нов Г. Системна фтокорекцт мкроеколопчних порушень у хво-
10.
11.
12.
рих на гострий в1русний гепатит А //Лки УкраТ'ни.-2004.-№12 (89).-С.98-101.
Минушкин О. Н., Ардатская М. Д., Иконников Н. С. Метаболиты кишечной микрофлоры и печеночная энцефалопатия: использование в диагностике, прогнозировании течения и оценке лечения // РЖГГК.- 2001.- №4.- С.33-40.
Пак С.Г., Волчкова Е.В., Умбетова К.Т. Клинико-патогенетические особенности течения вирусного гепатита А.//Терапевтический архив.-1999.-№11.-С.8-10. Саенко Т. Б. Популяцмний ршень мкрофлори порожнини товстоТ кишки та гуморальний ¡муытет у хворих на гепатит А. /Лнфекцмни хвороби .-2003.-№3.-С.29-32.
Саенко Т. Б., Сидорчук I. Й., Сокол А. М. Видовий склад \ попу-ляцмний ршень мкрофлори порожнини товстоТ кишки у хворих на гепатит А.// 1нфекцмы хвороби .-2002.-№2.-С.60-63. Фадеенко Г. Д. Кишечная микрофлора и ее роль при дислипи-демиях// Мистецтво лкування.-2005.-№3(019).-С.24-29.
Реферат
ОСОБЕНОСТИ МИКРОЭКОЛОГИИ ТОЛСТОЙ КИШКИ У БОЛЬНЫХ В ГА Копийченко Я.И.
Ключевыеслова: вирусный гепатит А, микробиоценоз кишечника, дисбактериоз кишечника.
Работа посвящена изучению особенностей микроэкологии толстого кишечника у больных ВГА. Установлено, что у большинства больных в острый период болезни формируется дисбактериоз 1-3 степеней. Также выявлена взаимозависимость между тяжестью течения ВГА и изменениями микробиоценоза кишечника.
УДК: 616.36-002:616.98
В1ДДАЛЕН1 НАСЛ1ДКИ Г0СТР0Г0 ГЕПАТИТУ В У 0С1Б 3 РЕЦИДИВУЮЧИМ ПРОСТИМ ГЕРПЕСОМ
Котелевська Т.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши
„УкраТнська медична стоматолопчна академ1я", м.Полтава
Анал1з насл1дтв ГГВ у оЫб з рецидивуючим ПГ в анамнез1 показав, що вони е типовими, але частота хротзацп гепатиту у них е вища в 1,7 рази нгж у хворих без ПГ. На тдстав1 отрима-них даних обгрунтована доцшътстъ тдив{дуал1зацп лтувалъно-д1агностичних тдход1в у в1дно-вному пер1од1 ГГВ у оЫб з рецидивуючим ПГ тд час диспансерного нагляду.
Ключов: слова: гострий гепатит В, простий герпес, вщдалеш наслщки.
Гепатит В (ГВ) належить до числа найбтьш цм е герпес-вкусна, обумовлена вкусом прос-
розповсюджених в1русних ¡нфекцм та залиша-сться важливою проблемою охорони здоров'я. Згщно з даними офщмноТ статистики, в Полтав-ськм облаем остаными роками вщмнасться зб1-льшення ктькост1 хворих на хронны гепатити та цироз печнки вкусно!' етюлоги [8].
Вщомо, що частота хроызаци ГВ коливасться в межах вщ 12 до 20% [1], а за даними окремих автора сягае 30-40% [11]. Одысю з причин не-сприятливих наслщюв гострого гепатиту В (ГГВ) може бути фон, на якому в1н розвивасться, зок-рема, наявысть супутньоТ соматичноТ патологи, мкетннфекцм, тощо. Доведений негативний вплив на переб1г та наслщки ГГВ цукрового д1а-бету [2], виразковоТ хвороби шлунка та 12-палоТ кишки [2], хроннного бронх1ту [1], атотчного дерматиту [7] та ¡нших. Остаными роками, увагу дослщниюв привертають мкет-форми ГВ з ¡н-шими в1русними ¡нфекцями: цитомегалов1рус-ною [13], хпамщйною [5,13], В1Л [4] та гепатитом й, С [3].
Одыею з найбтьш поширених в1русних ¡нфек-
того герпесу (ВПГ Характерною особливютю ВПГ^ е здатнють до тривалоТ персистенци в ¡н-фкованому opraHi3Mi та пригннення кттинноТ ланки ¡муытету [6,9]. Доведено, що при мкет-¡нфекцях ВПГ^ може гальмувати процеси елн мшаци патогенних мкрооргаызмв, що в свою чергу сприяе хроызаци ¡нфекцмного процесу [12]. Остаными роками з'явилися роботи про етюлопчну роль ВПГ ЛА у розвитку тяжких фуль-мнантних форм гострого гепатиту [10], а також його вплив на nepe6ir гострих гепатит^ [11]. Од-нак, питання про вщдалеы наслщки ГГВ у oci6 з рецидивуючим простим герпесом (ПГ) е недо-статньо з'ясованим та потребуе подальшого ви-вчення.
Мета роботи - з'ясувати вщдалеы наслщки ГГВ у oci6 з рецидивуючим ПГ.
Матер1али та методи
Пщ спостереженням знаходилося 44 хворих на ГГВ, як1 протягом 2005-2006 p.p. лкувалися в Полтавськм обласнм кпннноТ ¡нфекцмнм лка-
* Фрагмент науковоТ теми УкраГнсько)' медичноУ стоматолог1чноТ академп "BipycHi гепатити В i С сполучен1 з eipycoM простого герпесу: кл\нко-патогенетичн\ особливостi, nidxodu до д/агностики та лкування", № Державноi реестрацп 0103U001313.
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
pHi (жночоТ стат1 - 33 (75,00%), чоловно! - 11 (25,00%)). BiK обстежених - вщ 17 до 55 poKiB. Xßopi були розподтеы на дв1 групи - основну та контрольну, в залежност1 вщ наявност в анамнез! рецидивуючого ПГ. В основну групу включен! 29 oci6 (65,91%), в яких на момент ГГВ кл1-ыко-анамнестично д1агностували ПГ з уражен-ням шфи та слизових оболонок, в контрольну -15 (34,09%), як1 заперечували наявнють KniHin-них прояви ПГ в анамнез1 За вком та статтю пор1внялы-м групи були pißHouiHHi м1ж собою.
Дагноз ГГВ встановлювали на основ! enifleMi-олопчних, кпнко-анамнестичних даних та пщ-тверджували за наявност1 специфнних сероло-г1чних маркер1в (HBsAg, HBeAg, анти-HBcor-igM) i BiflcyTHOCTi маркер1в ¡нших BipycHnx гепатит^ (анти-HAV igM, анти-HCV (cyMapHi), анти-HDV) та ВШчнфекци (анти-HiV), як1 визначали методом ¡муноферментного анал1зу (1ФА) за допомо-гою пщтверджуючих тест-систем НВК "Д1апроф-Мед" (УкраТна), ЗАТ "Вектор-Бест" (Роая), НВК "Диагностические системы" (Роая). flHK-HBV виявляли у пол1меразнм ланцюговм реакцп (ПЛР) (Haöip реагент1в "АмплиСенс HBV", Рост).
Д1агноз ПГ встановлювали на пщстав1 анамне-стичних даних, скарг, об'сктивного обстеження (типова везикульозна висипка, що супроводжу-валася свербнням, вщчуттям печи, характерною динамкою висипних елемент1в з утворенням болючих ерозм, у частини - проявами ¡нтоксика-цп, лихоманкою, л1мфаденопат1сю) та пщтвер-джували визначенням специфнних антитт кла-су igM та igG до HSV % методом 1ФА та видь ленням у 3rnKpi6i ¡з мюць уражень flHK-HSV% методом ПЛР. Клннними формами ПГ в обстежених основно! групи були: герпетичний riHriBOCTOMaTHT, везикульозний дерматит з ура-женням слизових губ, носа та статевих opraHiB. 1нших кпннних прояви герпетичних ¡нфекцм в хворих обох груп не було.
BciM було проведене поглиблене загально-кпннне обстеження, проаналЬоваы дан1 амбу-латорних карт, виконаы додатков1 дослщження у вщповщност1 до д1агностованоТ патологи ¡з залу-ченням консультант^. Лабораторне обстеження включало дослщження загального анал1зу KpoBi та ce4i, 6ioxiMi4HHX показниюв (активнють аланн намшотрансферази (АлАТ), аспартатамшотран-сферази (АсАТ), гамаглютамттранспептидази (ГГТП), лужноТ фосфатази (ЛФ), амтази, BMicT 6inipy6iHy та його фракцм, бтка та бткових фракцм, креатиншу, триглщерид1в, холестерину, 6inKiB гостроТ фази, тимолово! проби.
Обов'язково здмснювали ультразвукове дослщження opraHiB черевноТ порожнини стосовно еталонного середовища на ультразвуковому сканер! "Toshiba SSA-220A" (Япоыя), конвексним датчиком 3,75 МГц. За показаниями - дуодена-льне зондування з проведениям загально-кпннного дослщження дуоденального вмюту.
Хворих на ГГВ обстежували в динамщк при виписц ¡з стацюнару, через 6 та 12 мюяц1в.
Отримаы дан1 пщдавали статистичному аналь зу з використанням t-кpитep¡ю Ст'юдента.
Результати та 1х обговорення
За тяжюстю переб1гу ГГВ обстежеы нами хвор1 на момент виписки ¡з стацюнару розподтилися наступним чином: в основнм - легкий переб1г - 1 (3,45%), середньоТ тяжкост1 - 18 (62,07%), тяжкий - 10 (34,48%), у контрольна -2 (13,33%), 11 (73,34%) \ 2 (13,33%) вщповщно. Тобто, у обстежених основно! групи спостер1гався тяжчий пе-реб1г гепатиту. Слщ вщм1тити, що у бтьшост1 хворих основно! групи порушувалася циклннють переб1гу ГГВ: у 13,04% з них у перюд жовтяниц вщмнали кл1н1чн1, а у 60,87% - ферментативы загострення. В контрольна грут лише у 1 (11,11%) хворого у цей перюд ресстрували хви-лепод1бне пщвищення активное^ АПТ.
Протягом спостереження жоден з обстежених не мав ктнко-лабораторних ознак, як1 б свщчи-ли про первинний ¡мунодефщитний стан.
Анал1з вщновного перюду ГГВ у оаб груп порь вняння показав, що на момент виписки ¡з стацю-нару вважали себе практично здоровими та скарг не пред'являли 5 (17,24%) хворих основно!' та 8 (53,33%) контрольно!' груп (р<0,05). Найчас-т1ше реконвалесценти обох груп вказували на астено-вегетативт порушення, таю як загальна слабость, пщвищена втомлюванють, ттливють -22 особи (75,86%) основноТ та 6 (40,00%) контрольно!; диспепсичы розлади - вщчуття важкост1 чи болю в правому пщребер'!' вщмнали 15 (51,72%) та 5 (33,33%), в л1вому пщребер'!' - 2 (10,35%) та 1 (6,67%) вщповщно до груп. Ц1 ска-рги посднувалися з вщчуттям пркого присмаку та сухост1 в рот1 у 2 (6,90%) хворих основно! та 1 (6,67%) контрольно! груп. Тобто, в основнм грут на момент виписки ¡з стацюнару в 3,1 рази частое збер1галися суб'сктивт ознаки ГГВ, пере-важно у вигляд1 астено-вегетативного синдрому. При об'сктивному обстежент крайова субктери-чысть склер збер1галась у 15 (51,72%) оаб основно! та 7 (46,67%) контрольно! груп; л1мфаде-нопатт - у 3 (10,35%) та 2 (13,33%) реконвалес-цент1в в1дпов1дно. У 13 (44,83%) хворих основно! групи виявили гепато-, а у 2 (6,90%) - спленоме-гал1ю. В контрольн1й груп1 збтьшення розм1р1в печ1нки спостер1гали у 4 (26,67%) реконвалесце-нт1в, селез1нки - у 1 (6,67%). Гепатомегал1я була виражена пом1рно у хворих обох груп. Печнка пальпувалася 1,0-1,5 см нижче реберно! дуги. Край ТТ був гладким, еластично! консистенц1!; безбол1сним при пальпац1! у 61льшост1 хворих основно! (63,63%) та в уах хворих (100,00%) контрольно! групи. Лише у 4 (36,37%) обстежених основно! групи край печнки при пальпаци ви-значався б1льш щтьним та у 1 (3,45%) з них по-м1рно болючим. Б1ль в точц1 проекц1! жовчного м1хура та позитивы "мкуровГ симптоми визна-чалися у 12 (41,38%) реконвалесцент1в основно! та 4 (26,67%) контрольно! груп. При бюхЫчному дослщжены кров1 у 17 (58,62%) хворих основно!
групи виявлено пщвищення р1вня загального бн л1рубну, у 22 (75,86%) - □¡двищення активное^ АЛТ. Показники тимоловоТ проби в основнм гру-т рееструвалось пщвищеними у 17 (58,62%) ре-конвалесцент1в. В контролы-нй груп1 ппербтру-бмем1я визначалась у 10 (66,67%) обстежених, пперферментемт - у 10 (66,67%), показники тимоловоТ проби були пщвищеними у 8 (53,33%). Тобто, кл1н1чн1 ознаки холециститу та дискнези жовчного м1хура (ДЖМ), пщтверджеы при ультразвуковому дослщжены оргатв черевноТ поро-жнини та анал1з1 дуоденального вмюту, виявлено у 17 (58,62%) оаб основноТ та у 5 (33,33%) контрольно!' груп.
Таким чином, на момент виписки ¡з стацюнару у реконвалесцент1в основноТ групи вфогщно частое збер1галися залишков1 явища ГГВ у вигляд1 астено-вегетативних прояви, гепатомегалп та ознак холециститу \ ДЖМ, з однаковою частотою в трупах - субктеричысть склер, л1мфаденопа-т1я, спленомегал1я, а також змшеы 61ох1м1чн1 показники.
На контрольний огляд через 6 м1сяц1в теля виписки ¡з стацюнару з'явилося 20 (68,97%) ре-конвалесцент1в основноТ та 10 (66,67%) контрольно! груп. Серед обстежених не скаржилися та почували себе задовтьно лише 5 (25,00%) оаб основноТ групи, в контрольна таких було вдвн1 бтьше (50,00%). В обстежених основноТ групи в 5,0 раз1в частое ресструвалися астено-вегетативт порушенням - слабость, втомлюва-нють, пщвищена ттливють - 10 (50,00%) оаб основноТ та 1 (10,00%) контрольно'! груп та в 4,0 рази - диспесичы розлади: сухють та г1ркий при-смак в рот1 - 8 (40,00%) оаб основноТ та 1 (10,00%) контрольно'! групи. Переважна бть-шють - 14 (70,00%) обстежених основноТ групи скаржилися на вщчуття важкост1 в правому п1д-ребер'Т, в контролы-нй таких було значно менше
- 4 (40,00%). Вщчуття дискомфорту в етгастра-льнм дтянц, навпаки, частое вщмнали обсте-жеы контрольноТ групи - 3 (30,00%, в основнм -15,00%). В оаб основноТ групи частое виявля-лися субктеричнють склер - 7 (35,00%) (в контрольна - 20,00%), гепатомегалп - 8 (40,00%) (в контрольнм - 20,00%) та "м1хуровГ симптоми - 9 (45,00%) (в контролы-нй - 20,00%). При бюхмн-ному дослщжент кров1 у 6 (30,00%) реконвалес-центв основноТ групи реестрували г1перб1л1руб1-нем1ю (в контрольна - у 2 (20,00%), у 4 (20,00%)
- пперферментем1ю (в контролы-нй - у 1 (10,00%) та у 5 (25,00%) - пщвищення показниюв тимоло-воТ проби (в контрольна - у 2 (20,00%), тобто з однаковою частотою в групах. Кл1н1чн1 ознаки холециститу та ДЖМ д1агностували у 17 (68,00%) реконвалесцент1в основноТ та у 5 (50,00%) контрольноТ груп. Узагальнення результат^ шычних, бюхЫчних та специфнних метод ¡в дослщження дозволило д1агностувати затяжну форму ГГВ у 7 (35,00%) оаб основноТ та у 2 (20,00%) контрольно!' груп.
Загалом наслщки ГГВ через 6 м1сяц1в теля ви-
писки представлен! на рис.1.
форма ГГВ
□ холецистит
□ функцюналша гтербшфубшемш
□ одужання
Рис.1. Наслщки ГГВ у реконвалесцентв через 6 мюяц1в пюля виписки.
На контрольний огляд через 12 мюяц1в теля виписки ¡з стацюнару з'явилося 25 (86,21%) ос1б основноТ та 14 (93,33%) контрольноТ груп. Серед реконвалесцент1в основноТ групи скарги не пред'являли та почували себе задовтьно 4 (16,00%) обстежених, що виявилося в 1,6 рази менше, ыж при огляд1 через твроку теля виписки. В контрольнм грут також спостер1галась аналопчна тенденцт - зменшилася ктькост1 таких оаб до 3 (21,43%), в пороняны з даними огляду через 6 мюяц1в. Частота виявлення асте-но-вегетативних, диспепсичних та больових розлад1в у реконвалесцент1в основноТ групи за-лишалась однаковою на р1вы 6 мюяц1в. В контрольнм груп1 на момент огляду 6 (42,86%) оаб вщмнали астено-вегетативт порушення, що ви-являлися в 4,3 рази частое, ыж через твроку теля виписки, 4 (28,57%) - диспепсичы прояви (в 2,1 рази частое) та 9 (64,29%) - больов1 вщчуття в правому пщребер'Т (в 1,6 рази частое). При об'ективному огляд1 в основнм груп1 частота виявлення ктннних симптом^ (субктеричнють склер, гепато- \ спленомегал1я, "мкуровГ' симптоми) рееструвались на р1вн1 6 мюяц1в. У 5 (35,71%) обстежених контрольноТ групи спосте-р1галась субктеричнють склер та чутливють в точц1 проекцп жовчного м1хура, що в 1,8 раз частое тж через 6 мюяц1в теля виписки ¡з стацю-нару. Гепато- \ спленомегал1я в контролы-нй груп1 визначалися на попередньому р1вн1. При 61ох1м1-чному дослщжены кров1 в обстежених основноТ та контрольноТ груп з однаковою частотою ре-сструвалася помина пперферментемт (8,00% та 7,14% вщповщно), пщвищення показниюв ти-моловоТ проби (16,00% та 14,29% вщповщно) та бтюв гостроТ фази (8,00% та 7,14% вщповщно). В основнм грут визначали ппоальбумнем1ю у 2 (8,00%) та ппергамаглобулшем1ю у 6 (24,00%) реконвалесцент1в, що в 1,8 рази частое тж в контролы-нй. Г1перб1л1руб1нем1я в контролы-нй грут визначалась у 4 (28,57%) оаб, що в 2,4 рази частое ыж в основн1й (12,00%). Кр1м того, в ц1й груп1 у 1 (7,14%) реконвалесцента визнача-вся п1двищений р1вень лужноТ фосфатази. Показники ГГТП, креатин1ну, тригл1церид1в та холес-
120.00%
100,00%
80.00%
60.00%
40.00%
20.00%
BiCHHK Украгнсъког жедичног стожатологгчног акадежШ
терину в обстежених груп пор1вняння визнача-лися на р1вт коливань норми. Кл1н1чн1 ознаки холециститу та ДМЖ д1агностували у 27 (93,10%) оаб основно! та у 12 (80,00%) контрольно!' груп.
Таким чином, загальний стан оаб основно! групи виявився аналопчний такому, що визнача-вся через 6 мюяц1в теля виписки, а в обстежених контрольно! групи збтьшилася частота ви-явлення ознак запальних змЫ в жовчному м1хур1.
Клннне узагальнення отриманого матер1алу дозволило пщсумувати наслщки ГГВ в трупах, обстежених через 12 мюяцв теля виписки ¡з стацюнару (рис.2).
□ хрошчиий гепатит В 3
□ холецистит .
Е фуикцюиальиа пиербшрубшем1я
контрольна
Рис.2. Наслщки ГГВ у реконвалесценлв через 12 мюяц1в глсля виписки.
Висхщ ГГВ у хроннний cnocTepi гався у 10 (34,48%) обстежених основно! та у 3 (20,00%) контрольно! груп. ХГВ рееструвався лише у хво-рих з середньо-тяжким (6 (20,69%) - в основнм, 2 (13,33%) - в контрольна) та тяжким nepeöiroM ГГВ (4 (13,79%) - в основнм, 1 (6,67%) - в контрольна). Слщ вщм1тити, що в yeix (100,00%) хворих основно! групи, в яких д1агностовано ХГВ, середньо-тяжкий nepeöir гострого гепатиту мав хвилепод1бний характер. Bei XBopi (100,0%) контрольно! групи з середньо-тяжким nepeöiroM ГГВ, в яких через 12 мюяцв виявлено ХГВ, у пе-рюд ранньо! реконвалесценцп грубо порушува-ли руховий режим та дюту, чого не вщмнали в основнм rpyni.
Реферат
ОТДАЛЕННЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ ОСТРОГО ГЕПАТИТАВУЛЮДЕЙ С РЕЦИДИВИРУЮЩИМ ПРОСТЫМ ГЕРПЕСОМ
Котелевская T.M.
Ключевые слова: острый гепатит В, простой герпес, отдаленные последствия.
Анализ последствий ОГВ у лиц с рецидивирующим ПГ в анамнезе показал, что исходы гепатита типичны, но частота хронизации гепатита у них выше в 1,7 раза в сравнении с больными без ПГ. На основании полученных данных обоснована целесообразность индивидуализации лечебно-диагностических подходов в восстановительном периоде ОГВ у лиц с рецидивирующим ПГ во время диспансерного учета.
Динамнне спостереження за реконвалесцен-тами тривае.
Таким чином, проведен! дослщження показали, що висхщи ГГВ у хворих рецидивуючим ПГ е типовими: одужання - 3,45%, холецистит з ДЖМ - 55,17% та ХГВ - 34,48%, в контрольнм rpyni -6,67%, 66,67% та 20,00% вщповщно. Тобто, частота хротзаци гепатиту у них в 1,7 рази вища, ыж в oci6 без герпесу.
На niflCTaßi отриманих даних, обгрунтована доцты-мсть ¡ндивщуалЬацп лкувально-д1агностичних пщход1в у вщновному nepiofli ГГВ у oci6 з рецидивуючим ПГ пщ час диспансерного нагляду.
Л1тература:
1. Андрейчин М.А., Баб'як H.I. KniHiHHi аспекти поеднання хронт-ного бронх1ту з HBV-¡нфeкц¡eю // 1нфекцмы хвороби. - 1999. -№2.- С.19-24.
2. Вовк А.Д. Клиническое течение инфекционного гепатита у бо-льых caxapHiM диабетом и язвенной болезнью //
- Дис...канд.мед.наук.- K.-1966.-273 с.
3. Воз1анова Ж.I., Корчинський М.Ч. Проблема BipycHnx мке-гепатитш // Сучасы ¡нфекци .- 2001. - №1.- С.30-33. Зайцев И.А., Заплотная A.A., Домашенко O.H. Вирусный гепатит В у ВИЧ-инфицированных // Сучасы ¡нфекци.- 2005.- №3-4.-С.79-86.
Иванова Е.И. Сочетанное течение вирусного гепатита В с хла-мидийной инфекцией. //Дис...канд.мед.наук //Центр. научно-иссл. инст. эпид. - М., 2002.
Исаков В.А., Архипова Е.И, Исаков Д.В. Герпесвирусные инфекции человека: Руководство для врачей // под ред. Исакова В.А.
- СПб: СпецПит. - 2006. - 303 с.
Ковальчук М.Т. Клшко-патогенетичы особливост1 поеднання гепатиту В з атоптним дерматитом: Матершли Vi з'Тзду ¡нфекцю-HicTiB Украши. - Од., 2002. - С.135-137.
Кузь Т.В. Епщемюлопчна характеристика та профтактика гепатита В ¡С у Полтавськм области Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.02 / 1н-т епщемюлоги та ¡нфекц. хвороб ¡м. Л.В.Громашевського АМН УкраТни. — К., 2007. - 23 с. Куртасова Л.М., Савченко A.A., Рузаева А.Л., Шмидт А.Р. Особенности метаболизма иммунокомпетентных клеток у детей с рецидивирующей герпетической инфекцией. //Вопросы вирусологии. - 2002. - №3-С.45-48.
Маричев 1.Л.. Герпес-в1руси у патологи травного каналу // Су-часна гастроентеролопя.- 2005. - №3.- С.40-43. Майер К-П. Гепатит и последствия гепатита: Практическое руководство - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. - 720 с. Нелюбин B.H., Мудров В.П., Скворцова С.В., Кузнецов E.O. Инфекционная составляющая и иммунопатология при хронических воспалительных заболеваниях слизистой оболочки гастро-дуоденальной области. //Международный медицинский журнал.
- 2005. - №2 - С.128-131.
Ожегов A.M., Мальцев С.И., Мякишева Л.С. и др. Клинико-цитохимическая характеристика и отдаленные последствия гепатита у детей грудного возраста с активной цитомегаловирус-ной инфекцией и сочетанной с ней хламидийной инфекцией. //Педиатрия. - 2000. - №4. - С. 11-15.
10.
11.
12.
13.
120,00%
100,00%
80,00%
60,00%
40,00%
20,00%
0,00%
