CC BY
18
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК: 616.98-06
В1ДДАЛЕН1 НАСЛ1ДКИ 1НФЕКЦ1ЙН0Г0 М0Н0НУКЛЕ03У У Д0Р0СЛИХ
Литвиненко Ю.В.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Простежен eiddaAeni насл1дки iнфекцтного мононуклеозу (IM) у 41 особи einoM eid 16 до 35 ponie, як протягом 2001-2004 роте лтуеалися e Полтаесъкш обласнш клiнiчнiй тфекцтнт лтарт. Проеедеш до^дження показали, що на^дками перенесеного IM у обстежених нами оЫб, за по-передтми оцтками, були наступт: одужання/латентна тфекщя - у 14 (34,1 %), хрошчна ре-цидшуюча Епштейна-Барр eipуснa тфекщя - у 27 (65,8 %), з яких: хрошчна актина - у 8 (19,5 %), стерта - у 19 (46,3 %). Отриман дан дoeeли нeoбхiднiстъ iндиeiдуaлiзaцii стpoкie диспансерного спостереження peкoнeaлeсцeнтie IM з oбoe'язкoeим поглибленим обстеженням з метою сeoeчaснoi дiaгнoстики та лiкуeaння eияeлeних пaтoлoгiчних змт, як нeoбхiднoi умoeи запобi-гання poзeитку хрончних форм Епштейн-Барр eipуснol тфекщг.
Ключов1 слова: ¡нфекцшний мононуклеоз, хрошчна Епштейн-Барр BipycHa ¡нфекц1я, преморбщний фон, наслщки, дороогл.
молекулярно-бюлопчним мар-
Актуальшсть проблеми
Вщомо, що Епштейна-Барр вкусна 1нфекц1я (ЕБВ-1нфекц1я) е найбтьш поширеною герпес-в1русною 1нфекц1сю, серолопчы маркери Епш-тейн-Барр в1русу (ЕБВ) визначаються у 90-100 % населения УкраТни [3, 8]. Характерною ознакою ЕБВ-1нфекц1Т е переважно латентний переб1г ¡з дов1чною персистенц1сю в1русу в орган1зм1, з мо-жлив1стю реактиваци п1д впливом р1зноман1тних ¡муносупресивних фактор1в - загостренн1 хрон1-чних вогнищ запалення, порушены нейро1муно-ендокринноТ регуляци, стресах, ¡нсоляци, тощо [2, 9].
Первинне 1нф1кування ЕБВ част1ше вщбува-еться безеимптомно, р1дше - у вигляд1 ман1фес-тноТ форми 1нфекц1йного мононуклеозу (1М). За даними статистичноТ зв1тноТ документаци облас-но1 сан1тарно-еп1дем1олог1чноТ станци показники захворюваност1 на 1М у Полтавськ1й област1 за останы 10 рок1в зросли б1льше, н1ж у 2,5 рази з 2,52 у 1997 до 5,48 на 100 тис. населения у 2005 роц1.
У науков1й л1тератур1 висловлюеться думка, що 1М е своср1дним маркером 1мунодеф1цитного стану [1]. В свою чергу, п1д впливом ЕБВ, вщбу-ваються виражен1 зм1ни в 1мунн1й систем!, як1 ха-рактеризуються пригн1ченням кп1тинноТ та гумо-ральноТ ланок, I збер1гаються тривалий час -протягом 1-2 рою в I довше [2, 5]. Незважаючи на переважно сприятливий переб1г 1М, питання що-до його насл1дк1в, частоти хрон1заци ЕБВ-¡нфекци п1сля перенесено! гостроТ форми у до-рослих ¡мунокомпетентних ос1б залишасться не-достатньо вивченим.
Мета дослщження - оц1нити стан здоров'я та з'ясувати частоту хрон1заци ЕБВ-1нфекц1Т у доро-слих п1сля перенесеного 1М.
Матер1али 1 методи досл1дження
В1ддален1 наслщки 1М простежили у 41 особи в1ком в1д 16 до 35 рок1в р1зноТ стат1 (чолов1чоТ -26, ж1ночоТ - 15), як1 протягом 2001-2004 рок1в л1кувалися в Полтавськм обласнм кл1н1чн1й ¡н-фекц1йн1й л1карн1 з д1агнозом 1М пщтвердженим
серолопчними i керами. Жоден на момент л1кування не мав Kni-н1ко-лабораторних ознак, як1 б св1дчили про 1му-нодеф1цитний стан. Реконвалесцент1в IM обсте-жили через 1-3 роки п1сля виписки ¡з стацюнару. BciM проводилося поглиблене загально-кл1н1чне обстеження, проанал1зован1 дан1 амбулаторних карт, виконан1 додатков1 обстеження вщповщно д1агностованоТ патологи та з залученням при не-обх1дност1 для консультацм вщповщних фах1в-ц1в. Дан1 оц1нки соматичного статусу реконвале-сцент1в пор1внювали з преморбщним фоном, який визначався при IM. Лабораторне обстеження включало дослщження загального анал1зу kpobi та ce4i, 61ох1м1чних параметр^ (активност1 алан1нам1нотрансферази (АлАТ), аспартатам1-нотрансферази (АсАТ), лужноТ фосфатази (ЛФ), гамаглютамттранспептидази (ГГТП), ам1лази, BMicTy 6mipy6iHy i його фракц1й, б1лка та бткових фракц1й, сечовоТ кислоти, бтюв гостроТ фази), зшкр1бу з мигдалиюв на м1крофлору, а також ви-значення спец1альних серолог1чних (IgM i G до капсидного антигену (VCA) в сироватц1 KpoBi за допомогою тест-системи «Вектор-Бест» (Рос1я) методом ¡муноферментного анал1зу) i молекуля-рно-б1олог1чних маркер1в (ДНК ЕБВ в сироватц1 KpoBi та слин1 методом пол1меразно1 ланцюговоТ реакцИ (ПЛР) за допомогою тест-системи "Амп-л1сенс" (Рос1я).
Для статистичноТ обробки результат1в досл1-дження використовували методи описовоТ статистики ¡з застосуванням непараметричних ме-тод1в анал^у - критер1ю Манна-У1тн1 та Уткок-сона. BiflMiHHOCTi вважали достов1рними при р<0,05. Обчислення проводили на ПЕОМ IBM PC Pentium з використанням програми Statistica for Windows, Release 4.3.
Результати досл1дження та ix обговорення
Проведен1 досл1дження показали, що стан здоров'я обстежених п1сля перенесеного IM по-г1ршився. Б1льш н1ж третина реконвалесцент1в пред'являли скарги, поява яких в1дм1чалася переважно п1сля перенесеного IM: б1ль в горл1 при ковтанн1 - у 15 (36,6 %), пер1одичний ниючий
* Робота е фрагментом НДР академп «BipycHi гепатити В i С сполученi з eipycoM простого герпесу: кл/нжо-патогенетичн1 та еп'&ем'юлогЫнi особливостi, nidxodu до д/агностики та лкування», № державноi реестрацп 0103U001313.
Том 7, Выпуск 3
107
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
бть у правому та л1вому пщребер'ях - у 9 (21,9 %) та 7 (17,0 %) вщповщно, головний бть - у 7 (17,1 %), слабость - у 7 (17,1 %), субфебрильна температура - у 5 (12,2 %). Таких, що вважали себе здоровими \ скарг на момент огляду не пред'являли, було лише 6 (14,6 %).
При об'ективному обстежены привертала ува-гу наявысть ознак тонзилофаринпту ¡з зернистн стютю м'якого пщнебшня та задньоТ стЫки глотки у 33 (80,5 %), як1 поеднувалися з л1мфоаде-нопат1ею у 30 (73,2 %) обстежених. Найчастше рееструвалося збтьшення пщщелепних - у 20 (48,8 %), передньошийних - у 17 (41,5 %) \ зад-ньошийних - у 14 (34,1 %) л1мфатичних вузл1в, рщше - пахових - у 4 (9,8 %) \ пахвинних - у 3 (7,3 %). ГенералЬована л1мфаденопатт визна-чалася у 9 (21,9 %) обстежених. Привертала увагу наявысть крайовоТ субктеричност1 склер -у 11 (26,8 %), гепатомегали - у 10 (24,4 %) \ спленомегали - у 9 (21,9 %) оаб.
При анал1з1 лабораторних показниюв виявля-лися змши р^ного ступеню вираженост1 у пере-важнм бтьшост1 обстежених: у гемограм1 - у 29 (70,7 %), у бюхЫчному анал1з1 кров1 - у 37 (90,2 %). У гемограм1 у 18 (43,9 %) переважали ознаки запального процесу: лейкоцитоз - у 4 (9,8 %), збтьшення ктькост1 папичко-ядерних нейтрофь л1в - у 16 (39,0 %), прискорена ШОЕ - у 7 (17,1 %). Лейкопент ресструвалася в поодиноких ви-падках - у 3 (7,3 %), еозинофтт - у 8 (19,5 %). Збтьшення вщсоткового вмюту л1мфоцит1в у периферичнм кров1 рееструвалося у 9 (22,0 %), моноци^в - у 3 (7,3 %). Плазматичы кттини ви-являлися у 2 (10,5%), атипов1 мононуклеари - у 1 (2,4 %) з обстежених. Анем1я легкого ступеню мала мюце у 2 (4,9 %) оаб.
Змши в бюх1м1чному анал1з1 кров1 характеризу-валися пщвищенням р1вня загального б1л1руб1ну (в1д 24 до 34 мкмоль/л) у 7 (17,1 %), активност1 АлАТ на р1вы 2 показниюв верхньоТ меж1 норми (ВМН) у 2 (4,9 %), ЛФ - 2-4 ВМН у 9 (22,0 %) та ГГТП - 2-10 ВМН у 3 (7,3 %) оаб.
В уах обстежених вмют загального бтка у си-роватц кров1 визначався в межах коливань по-казниюв норми, але спостер1галися змни у ств-вщношены бткових фракцм, а саме: зниження вмюту альбум1ыв - у 19 (46,3 %), пщвищення бета- - у 10 (24,4 %) \ гамаглобулшв - у 30 (73,2 %). Показники амтази виявилися пщвищеними до 236 од/л у 3 (7,3 %) оаб.
Гострофазы бтки сироватки кров1 ресструва-лися пщвищеними у 9 (22,0 %): серомукощ - у 7 (17,1 %), С-реактивний бток - у 2 (4,8 %). Пщ-вищення титру АСЛО вище за 250 ОД вщмна-лося у 15 (36,6 %), ревмофактор був позитивним - у 3 (7,3 %) оаб. Вмют сечовоТ кислоти реестру-вався пщвищеним у 7 (17,1 %).
Проведен! дослщження показали, що сомати-чний статус обстежених теля перенесеного 1М, змЫився (рис. 1).
Рис.1. Частота реестрацпхрон'нних соматичних захворю-вань у обстежених до 1М та в динам/ц/.
Так, при анал1з1 катамнестичних даних встано-влено, що пюля перенесеного 1М майже у вах обстежених частое ресструвалися запальы за-хворювання дихальних шлях1в, переважно про-тягом першого року пюля виписки. Загалом на момент огляду, хронны запальы захворювання дихальних шлях1в ресструвалися у 35 (85,4 %), до 1М - у 25 (60,9 %) обстежених, р„<0,05, \ були представлен! переважно тонзил1том \ тонзило-фаринптом - у 33 (80,5 %) (до 1М - у 17 (41,5 %), ру<0,01.
Бактерюлопчне дослщження з1шкр1бу з мигда-лиюв у оаб з ознаками тонзил1ту виявило високу частоту (72,4 %) видтення патогенно! бактер1а-льноТ флори: стафтокоюв - у 11 (33,3 %), стрептококк - у 7 (21,2 %), нейсерм - у 6 (18,2 %). Частота загострень хроннних вогнищ запалення протягом року п1сля перенесеного 1М збтьши-лася. Так, якщо до 1М ГРЗ з частотою загострень 3-4 рази на рк ресструвалися у 5 (12,2 %), то пь сля хвороби - у 15 (36,6 %) з обстежених (ри<0,05). У 14 (34,1 %) оаб через 3-6 мюяц1в пь сля виписки з1 стацюнару вщмналися гнмно-запалы-м захворювання: гайморит - у 8 (19,5 %), фурункульоз - у 3 (7,3 %), лакунарна анпна - у 2 (4,9 %), абсцес - у 1 (2,4 %).
Первинна кпннна маыфестацт герпетичноТ ¡нфекци протягом року пюля виписки ¡з стацюна-ру заресстрована у 5 (12,2 %) обстежених: лабн альний герпес - у 2 (4,9 %), пнпвостоматит - у 1 (2,4 %), в1тряна вюпа - у 1 (2,4 %), оперЬуючий герпес - у 1 (2,4 %).
Поряд з формуванням пщвищеноТ сприйнят-ливост1 до ¡нфекцмно-запальних захворювань дихальних шлях1в, в1дм1чалося достовфне зб1-льшення к1лькост1 ос1б ¡з патолог1сю шлунково-кишкового тракту - до 32 (78,0 %) (проти 21 (51,2%) до 1М (р„<0,001). Найчаст1ше д1агносту-вали гастродуоден1т - у 19 (46,3 %) (до 1М - 7 (17,1 %), ри<0,01), рщше - панкреатит - у 4 (9,8 %) (до 1М - вщеутнм, ри<0,05).
Частота виявлення патолопчних зм1н сечоста-тевоТ, нервовоТ та ендокринноТ систем п1сля перенесеного 1М визначалася на р1вн1 преморбщ-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
ного фону.
При ¡ндивщуальному анап\з\ з'ясувалося, що, загалом, на момент вступу до стацюнару, таких, що мали необтяжений преморбщний фон було 2 (4,9 %), одне супутне захворювання д1агносту-валося у 10 (31,7 %), бтьше одного - у 26 (63,4 %) з 41 хворого. А на момент обстеження рекон-валесцент1в, таких, що не мали жодного хронн-ного захворювання, було, в 2 рази меншим, ви-явилася ктькють оаб ¡з одним соматичним за-хворюванням - 6 (17,0 %), з двома \ бтьше, на-впаки, - збтьшилася в 1,5 рази - до 35 (85,0 %) (рис. 2).
До IM
В динамщ1
□ Без супутньо!' патологи
□ Одна оупутня патологт
□ Дешька супутн1х захворювань
були наступи!: одужання/латентна ¡нфекцт - у 14 (34,1 %), хроннна рецидивуюча ЕБВннфекця - у 27 (65,8 %), з яких: хроннна активна - у 8 (19,5 %), стерта - у 19 (46,3 %). Спостереження за реконвалесцентами тривае.
Таким чином, проведен! дослщження довели необхщнють ¡ндивщуалЬаци строев диспансерного спостереження реконвалесцент1в IM з обов'язковим поглибленим обстеженням з метою своечасно!' д1агностики та лкування виявле-них патолопчних змш, як необхщно!' умови запо-б1гання розвиткухроннних форм ЕБВннфекци.
Л1тература
1. Ачкасова Т.А., Богадельников И.В, Горишняк Л.Х. 1нфекц1йний мононуклеоз - хвороба чи маркер ¡мунодефщиту //Пед1атр1я, акушерство та г1неколог1я. - 2001. - №4. - С.63-64.
2. Ачкасова Т.А. Стойкость иммунологических нарушений при инфекционном мононуклеозе у детей //Актуальн1 питання ¡нфек-ц1йних захворювань у д1тей: Матер1али наук.-практ. конф. - Оде-са,2001.-С.17-18.
3. Возианова Ж.И. Инфекционный мононуклеоз //Инфекционные и паразитарные болезни. - К.: Здоров'я, 2000. - Т.1. - С.180-198.
4. Д1агностика, терапт та проф1лактика ¡нфекц1йних хвороб в умо-вах пол1кл1н1ки /М.А.Андрейчин, В.П.Борак, Н.А.Васильэва та ¡н. /За ред. М.А.Андрейчина. - Л.: Медична газета Украши, 1996. -352 с.
5. Иванова В.И., Родионова О.В., Железникова Г.Ф. и др. Пролонгированная иммуносупрессия и возможная хронизация инфекции у детей с инфекционным мононуклеозом //Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2003. - №4. - С.50-54.
6. Казмирчук В.Б, Мирошникова M.I. Выявление осложнений Епш-тейн-Барр вирусной инфекции //Актуальн1 питання охорони здоров'я. - 2003. - №3. - С.55-61.
7. Малашенкова И.К., Дидковский H.A., Сарсания Ж.Ш. и др. //Клинические формы хронической Эпштейн-Барр-вирусной инфекции: вопросы диагностики и лечения. - 2003.- №9. - С.32-38.
8. Марков I.C. Кл1н1ка I л1кування хрон1чноТ Эпштейн-Барр в1русноТ (EBV) ¡нфекцп //Д1агностика I л1кування герпетичних 1нфекц1й I токсоплазмозу. - 2002. - С.132-153.
9. Macsween K., Crawford D. Epstein-Barr virus—recent advances //Lancet Infect Dis. - 2003. - V.3 - P.131-140.
Рис. 2. Преморб1дний фон обстежених до IM та в динам/ц/.
На niflCTaBi результат^ загально-кпннного i лабораторного обстеження, з урахуванням се-ролог1чного i молекулярно-б1олог1чних маркер1в ЕБВ у динам1ц1, насл1дками перенесеного IM у обстежених нами oci6, за попередыми оц1нками,
Реферат
ОТДАЛЕННЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ ИНФЕКЦИОННОГО МОНОНУКЛЕОЗА У ВЗРОСЛЫХ Литвиненко Ю.В.
Ключевые слова: инфекционный мононуклеоз, хроническая Эпштейн-Барр вирусная инфекция, преморбидный фон, последствия, взрослые.
Прослежены отдаленные последствия ИМ у 41 больного, возрастом от 16 до 35 лет, которые на протяжении 2001-2004 гг находились на стационарном лечении в Полтавськой обласной клинической инфекционной больнице. Проведенные исследования показали, что последствиями перенесенного ИМ у обследованых, предположительно, были следующие: выздоровление/латентная инфекция - у 14 (34,1 %), хроническая рецидивирующая ЭБВ-инфекцт - у 27 (65,8 %), среди которых: хроническая активная - у 8 (19,5 %), стертая - у 19 (46,3 %). Полученные данные доказали необходимость индивидуализации сроков диспансерного наблюдения реконвалесцентов ИМ с обязательным углубленным обследованием с целью своевременной диагностики и лечения виявленых патологических изменений, как необходимого условия предупреждения развития хронических форм ЭБВ-инфекции.
Summary
REMOTE CONSEQUENCES OF INFECTIOUS MONONUCLEOSIS IN ADULTS Lytvynenko Ju.V.
Key words: infectious mononucleosis, chronic Epstein-Barr viral infection, premorbid background, consequences, adults.
The remote consequences of infectious mononucleosis (IM) in patients aged 16- 35 year old, who underwent the in-patient treatment in the Poltava regional clinical infectious disease hospital for 2001 -2004 have been evaluated. The research carried out have proved that the IM consequences in the test patients were the following: recovery / latent infection was observed in 14 persons (34.1%), chronic recurring Epstein-Barr viral infection - in 27 (65,8 %) persons, and 8 (19,5 %) of them had the chronic active infection, 19 (43.6%) -had vague clinical symptoms. Data obtained are evident to individualise the term of dispensary supervision of IM recovered persons and to introduce obligatory detail inspection for early detection and treatment of pathological changes in order to prevent the development of chronic forms of Epstein-Barr viral infection.
Tom 7, Выпуск 3
109
