CC BY
16
УДК 616.98-036.12-071
КЛ1Н1К0-ЛАБ0РАТ0РНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХР0Н1ЧН01 АКТИВНО! ЕПШТЕЙНА-БАРР В1РУСН01 1НФЕКЦ11 Боднар В.А., Литвиненко Ю.В.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Проведет дослгдження показали, що клгнгчна картина хротчног активног Епштейна-Барр в1ру-сног гнфекцгг характеризуется мангфестним перебиом, полгморфгзмом проявгв, типовими ознаками реактивацгг ЕБВ-тфекцгг, вираженими астено-вегетативним, абдомгнально-больовим, диспепсичним, артралггчним синдромами, можливою генералгзащею процесу та у бшьшостг су-проводжу еться лгмфоцитозом г характерними ознаками диспротегнем1чного, холестатичного та цитолтичного синдромгв.
Ключов1 слова: Епштейна-Барр в1русна ¡нфекц1я, хрошчна, активна форма, клЫка, д1агностика.
Вступ
Епштейна-Барр BipycHa (ЕБВ) ¡нфекця е най-бтьш поширеною з герпес-в1русних ¡нфекцм у евт i в УкраТы зокрема [2,6,7]. Ii епщемюлопчне значения визначаеться захворюванютю перева-жно oci6 працездатного BiKy, а також ризиком виникнення персистентних хроннних форм, що провокують пролонгований ¡мунодефщитний стан [1]. Однак на сьогоды питання про nepeöir саме хроннноТ Епштейна-Барр BipycHoi ¡нфекци залишаеться не повнютю з'ясованим.
Мета дослщження - вивчити кпнко-лабораторы характеристики хроннноТ активно!' Епштейна-Барр BipycHo'i ¡нфекци (ХАЕБВ1).
Матер1али та методи дослвдження
Для реал^аци поставлено!' мети обстежили 35 хворих з реплкативною формою ХАЕБВ1 (чоло-BiKiB - 19, жнок - 16) BiKOM вщ 18 до 48 poKiB (середнм - 38,55 ± 2,25).
Д1агноз ХАЕБВ1 встановлювали на пщстав1 комплексу кпннних, серолопчних i молекуляр-но-бюлопчних дослщжень [3,4,5] та пщтверджу-вали виявленням специфнних серолопчних i молекулярно-бюлопчних маркер^ ЕБВ (anti-VCA IgM, anti-VCA IgG, anti-EA IgG, anti-EBNA IgG) методом 1ФА (тест-системи DSL (США) та ДНК ЕБВ у сироватц1 KpoBi методом ПЛР (тест-системи «Ампли-Сенс TV 9-100», Рост).
BciM проведене ретельне загальнокпшнне об-стеження, проаналЬоваы даы амбулаторних карт, виконаы 6ioxiMi4Hi дослщження, як1 включали визначення активност1 аланн- (АлАТ) i ас-партатамнотрансфераз (АсАТ), гамаглютамтт-ранспептидази (ГГТП), лужноТ фосфатази (ЛФ), BMicTy 6inipy6iHy та його фракцм, загального 6i-лка та бткових фракцм, сечовини, сечовоТ кис-лоти, креатив ну, холестерину та триглщерид1в на автоматичному бюхЫчному анал1затор1 «SUPER Z-818» (Японт) (реактиви компани «HUMAN», Нмеччина).
Ультразвукове дослщження виконувалося сто-совно еталонного середовища на ультразвуковому сканер! «Toshiba SSA-220A» (Япоыя) з ви-
користанням загальноприйнятоТ полтозицмноТ методики огляду.
Для статистичноТ обробки результат^ доелн дження використовували методи описовоТ статистики - t-кpитep¡й Стьюдента. У випадках, коли результати мали дискретний характер розпо-дту, IX анал^ували ¡з застосуванням непараме-тричного методу - критер1ю Манна-Утнк Вщмш-ност1 вважали достов1рними при р <0,05.
Результати дослвдження та обговорення Поглиблений анал1з кпннних характеристик ХАЕБВ1 показав, що и переб1г був маыфестний, з типовим пол1морф1змом прояви та можливою генерал^ацею процесу.
Так, у обстежених виявлялися типов! ознаки реактивацп ЕБВннфекци: лихоманка з явищами ¡нтоксикацп, л1мфаденопатт, тонзилофаринпт, гепато-, спленомегалт або Тх поеднання тощо (табл.1).
Таблиця 1.
Основнi КЛ1Н1ЧН1 симптоми та синдроми у хворих з ХАЕБВ1
Симптоми/синдроми ХАЕБВ1, n=35
абс %
Лихоманка 29 82,8
ГенералЬована л1мфадено- 31 88,5
пат1я
Тонзилофаринпт 23 65,7
Гепатомегалт 28 80,0
Спленомегалт 14 40,0
Астеннний 30 85,7
Диспептичний 20 57,1
АбдомЫально-больовий 20 57,1
Артралпчний 8 22,8
Як видно з даних, наведених у табл.1, лихоманка д1агностована майже у вах хворих з ХАЕБВ1 - у 29 (82,8%) обстежених. Як правило, температура тдвищувалася до субфебрильних цифр (у 77,1%), однак у 2 (5,7%) хворих вона досягала 390С. У вах лихоманка супроводжувалася зага-льною слабкютю, головним болем, попршенням сну, ттливютю, а у хворих з фебрильною тем-
* Робота е фрагментом НДР академи «BipycHi гепатити В \ С сполученi з eipycoM герпесу: кл/н/ко-патогенетичн! особ-ливостi, nidxodu до диагностики талкування». № державно)' реестрацп 0103U001313
Актуальт проблеми сучасно! медицини
пературою - ще й ознобом та вираженими яви-щами ¡нтоксикаци.
ГенералЬована л1мфаденопатт також д1аг-ностована майже у вах обстежених нами хворих - у 31 (88,6%). Частше збтьшеними виявлялися задньо-шийы, передньо-шийы, пщщелепы та пахвины л1мфовузли, розм1рами до 1,5-2,0 см, рухлив1, з незмненою шфою над ними, пальпа-ц1я яких у 4 (11,4%) хворих супроводжувалася болючютю.
Ознаки тонзилофаринпту, як1 характеризу-валися пперем1ею, зернистютю слизовоТ оболо-нки ротоглотки, ппертроф1ею мигдалиюв з1 збн льшеними фолкулами по заднм стнц глотки та супроводжувалися болем у горл1, виявлялися у переважноТ бтьшост1 обстежених (23, або 65,7%) ЗХАЕБВ1.
Гепатомегал1ю д1агностували також у знач-но1 частини хворих - 28 (80%). Край печнки ви-ступав з-пщ реберноТ дуги на 1-2 см у 22 (62,8%) обстежених, на 2-3 см - у 2 (5,7%), бтьше 3 см -у 4 (11,4%) та у переважноТ бтьшост1 пальпато-рно виявлявся щтьним. При цьому у 13 (37,1%) хворих пальпацт печнки супроводжувалася болем. У 14 (36,3%) обстежених гепатомегал1я по-еднувалася з1 спленомегал1сю.
Окр1м наведених вище клУчних ознак, у обстежених виявлеы прояви астено-вегетативного, абдомшально-больового, диспе-псичного та артралпчного синдром^. Астено-вегетативний синдром д1агностували майже в уах хворих з ХАЕБВ1 - у 30 (85,7%). Його основ-ними проявами були: загальна слабость, швид-ка втомлюванють, головний бть, зниження пра-цездатност1, порушення сну, лабтьнють настрою. Абдомнально-больовий синдром з лока-л^ацсю больових вщчутт1в у правому, л1вому пщребер'ях, гастродуоденалы-нй дтянц, за ходом петель кишечника д1агностували у переважноТ бтьшост1 обстежених - у 20 (57,1%). Прояви диспептичного синдрому: зниження апетиту, ну-дота, проноси виявляли у такоТ ж ктькост1 хворих - у 20 (57,1%). Ознаки артралпчного синдрому з залученням у процес як др1бних, так \ великих суглоб1в, д1агностовано у 8 (25%) обстежених.
При поглибленому обстежены та анал1з1 даних амбулаторних карт у обстежених нами хворих зареестрована висока частота супутых соматичних захворювань. Найчаст1ше д1агносту-вали патолопю шлунково-кишкового тракту у ви-гляд1 холециститу, гастродуодеыту, панкреатиту, кол1ту, синдрому подразненого товстого кишечника - у 29 (82,8%) хворих. Хронны запалы-м захворювання дихальних шлях1в (тонзилофари-нпт, трахеТт, бронх^, синусити) також реестру-валися з високою частотою \ загалом д1агносто-ваы у 25 (71,4%) хворих. У значноТ частини обстежених (у 24 (68,5%) виявлена хроннна пато-
лопя сечостатевоТ системи, яка була представлена телонефритом, циститом, аднекситом або простатитом.
В обстежених нами хворих рееструвалися ураження оргаыв \ систем, що вказували на ге-нерал^ований характер ЕБВннфекци. Так, захворювання нервовоТ системи, що свщчили про генерал1зац1ю процесу, д1агностован1 у 14 (40,0%) обстежених \ найчаст1ше проявлялися арахноенцефал1том - у 11 (31,4%) та полнейро-пат1сю - у 3 (8,5%). Ураження серця у вигляд1 мюкардиту виявлено у 2 (5,7%) хворих.
В подальшому представилося за доцтьне проанал^увати лабораторы показники у обстежених нами хворих. За даними гемограми, у хворих з ХАЕБВ1 визначався високий вмют л1м-фоцит1в у периферичый кров1 (табл. 2).
Таблиця 2
Основн/ показники гемограми у хворих на ХАЕБВ1, М ± т
Показники гемограми ХАЕБВ1, п=35
Еритроцити, х 10 |2/л 4,16 ± 0,07
Гемоглоб1н, г/л 120,46 ± 2,14
Лейкоцити, х 109/л 5,01 ± 0,41
Л1мфоцити, % 41,80 ± 1,76
Моноцити, % 8,77 ± 0,94
Тромбоцити, х 109/л 204,97 ± 8,63
ШОЕ, мм/год 11,37 ± 1,32
При анал1з1 ¡ндивщуальних показниюв гемограми з'ясовано, що л1мфоцитоз дмсно виявлявся у бтьшост1 хворих - у 20 (57,1%) \ у 9 (25,7%) поеднувався з моноцитозом. У близько полови-ни обстежених - у 15 (42,8%) виявляли лейко-пеыю, значно рщше (у 5 (14,2%) - лейкоцитоз з прискоренням швидкост1 осщання еритроцит1в (ШОЕ). Зниження вмюту гемоглобну та еритро-цит1в, що дозволило д1агностувати анем1ю легкого ступеню, зафксоване у 8 (22,8%) хворих. Тромбоцитопент ресструвалася бтьш ыж у третини обстежених - у 14 (40%).
При дослужены бюх1мнних показниюв сиро-ватки кров1 з'ясувалося, що у хворих виявляли характеры ознаки цитол1тичного, холестатично-го та диспротешемнно синдрома.
При дослщжены показниюв, що характеризуют синдром цитол^у, встановлено, що актив-нють АлАТ виявилася пщвищеною у 9 (25,7%) хворих з ХАЕБВ1: у переважноТ бтьшост1 - м1ы-мально (6 обстежених (17,1%) та у 3 (8,5%) -пом1рно з середым показником активное^ фермента у цм груп1 - 44,77 ± 4,21 од/л. 3 ¡нших по-казниюв цитол1тичного синдрому, у 5 (14,2%) хворих пщвищеною виявилася й активнють АсАТ ¡з середым р1внем 27,71 ± 2,15 од/л.
Також у хворих з ХАЕБВ1 були виражеы ознаки холестатичного синдрому. При ¡ндивщуальному анал1з1 встановлено, що у 15 (42,8%) обстеже-
Том 8, Выпуск 3
75
них рееструвався пщвищеним до 1,5-2 ВМН BMicT загального 6inipy6iну з середым показни-ком 21,11 ± 1,31 ммоль/л. Активн1сть ГГТП ви-значалася пщвищеною лише в одного хворого, а середнм показник у rpyni склав 25,62 ± 4,54 од/л. Також в окремих хворих виявлялося пщ-вищення р1вня активное^ ЛФ: у 3 (8,5%) обсте-жених.
Привертало увагу, що у переважноТ бтьшост1 хворих з ХАЕБВ1 (19 oci6 (54,2%) спостер1галася виражена диспротеТнемт 3i зниженням альбумн но-глобул1 нового коефщенту та ппергамаглобу-лнем1ею ¡з середым вщеотковим bmIctom гамаг-лобулУв - 20,88 ± 0,40 %.
1нш1 6ioxiMi4Hi показники (вмют холестерину, триглщерид1в, креатиншу, сечовини, сечовоТ ки-слоти, активн1сть амтази) визначалися у межах коливань показниюв норми.
Таким чином, отримаы даы обумовлюють не-обхщнють подальшого дослщження клУко-патогенетичних особливостей ХАЕБВ1 з метою розробки д1агностичних критерпв та ¡ндивщуа-льних niflxofliB до лкування.
Висновки
1. КлУчна картина ХАЕБВ1 характеризуемся маыфестним nepe6iroM, пол1морф1змом прояви, типовими ознаками реактивацп ЕБВчнфекци, вираженими астено-вегетативним, абдомналь-но-больовим, диспептичним та артралпчним си-
Реферат
КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ХРОНИЧЕСКОЙ АКТИВНОЙ ЭПШТЕЙНА-БАРР ВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ Боднарь В.А., Литвиненко Ю.В.
Ключевыеслова: эпштейна-барр вирусная инфекция, хроническая, активная форма, клиника, диагностика.
Проведенные исследования показали, что клиническая картина хронической активной Эпштейна-Барр вирусной инфекции характеризуется манифестным течением, полиморфизмом проявлений, типичными признаками реактивации ЭБВ-инфекции, выраженными астено-вегетативным, абдоминально-болевым, диспептическим, артралгическим синдромами, возможной генерализацией процесса, у большей части больных сопровождается лимфоцитозом и характерными признаками диспротеинемичес-кого, холестатического и цитолитического синдромов.
Summary
CLINICAL AND LABORATORY CHARACTERISTICS OF CHRONIC ACTIVE EPSTEIN-BARR VIRAL INFECTION Bodnar V.A., Lytvynenko Ju.V.
Key words: Epstein-Barr viral infection, chronic, active form, clinic, diagnosis.
The investigations we have carried out show the clinical picture of chronic active Epstein-Barr viral infection is characterized by clinical polymorphism, typical signs of Epstein-Barr viral infection re-activation, represented by asthenovegetative syndrome, abdominal pain syndrome, dyspepsia syndrome, probable generalization of the process, which in the majority of the patients is accompanied with lymphocytosis and typical signs of dysproteinemic, cholestatic and cytolytic syndromes.
ндромами.
2. У хворих з ХАЕБВ1 з високою частотою fliar-ностуються xpoHi4Hi захворювання шлунково-кишкового тракту, дихальних шлях1в, сечостате-во1 системи, а також ураження нервовоТ та сер-цево-судинноТ системи, що евщчить про генера-л1зацю процесу.
3. nepeöir ХАЕБВ1 часто супроводжусться л1-мфоцитозом та характерними ознаками диспро-теТнем1чного, холестатичного i цитол1тичного синдром! в.
Л1тература
1. 1.Веревщиков В. К. Клинико-иммунологическая оценка течения инфекционного мононукпеоза у взрослых: Дис...канд.мед.наук. - СПб, 1999. - 108 с.
2. Волоха А.П., Чернишова Л.1. Епштейна-Барр-в1русна ¡н-фещя у д1тей // Cy4acHi ¡нфекцп. - 2003. - № 4. - С. 7993.
3. Крамарев С.А., Литвиненко Н.Г., Палатная Л.А. Эпштей-на-Барр-вирусная инфекция у детей // Современная педиатрия. - 2004. - № 34 (5). - С.13-18.
4. Литвиненко Н.Г. Епштейна-Барр-в1русна ¡нфекц1я // 1нфе-кц1йн1 хвороби у д1тей (КлУчш лекц^') / За ред. С.О. Крамарова. - К.: MOPIOH, 2003. - С. 56-68.
5. Малашенкова И.К., Дидковский H.A., Сарсания Ж.Ш. и др. Клинические формы хронической Эпштейна-Барр-вирусной инфекции: вопросы диагностики и лечения // Лечащий врач. - 2003. - № 9. - С. 32-38.
6. Марков И.С. Диагностика и лечение герпетических инфекций и токсоплазмоза: Сб. ст. - К.: Издательство «Ар-тЭк», 2002. - 192 с.
7. Cohen J.I. Epstein-Barr virus infection // N. Engl. J. Med. -2000. - V. 343. - P. 481-492.
