CC BY
22
доминирующим увеличением молочной кислоты по сравнению с пируватом. Применение мексидола в комплексном лечении родильниц, перенесших кровотечение в родах, способствует нормализации гликолитической активности и устраняет гиперлактатемию.
Summary
EFFECT OF MEXIDOL UPON GLYCOLYTIC PROCESSES IN WOMEN IN CHILDBIRTH WITH PERINATAL HEMORRHAGE OF VARIOUS SEVERITY Hudyma Ye.A.
Key words: perinatal hemorrhage, hypoxia, glycolys, mexidol
The purpose of the present study was to raise the effectiveness of rehabilitation treatment in women who had perinatal hemorrhages in labors by screening indices of glycolytic activity in postnatal period as well as proving the possibility of mexidol correction. 116 were examined to determine index of glycolytic process activity by lactate / pyruvate ratio. The results have shown that under the increase of blood loss capacity the level of suboxidated substances in the blood of women in childbirth increases as well with dominating increase of lactate in comparison with pyruvate. Mexidol introducing into the complex therapy of women who had perinatal hemorrhages results in normalisation of glycolytic activity and eliminates hyperlactatemia.
УДК: 616.523:612.017
1МУННИЙ СТАТУС 0С1Б13 РЕЦИДИВУЮЧИМ ПРОСТИМ ГЕРПЕСОМ
Дубинська Г.М., 1зюмська О.М., Гртченко Н.В., Ониськгв Т.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
Аналгз показникгв клгтинного та гуморального гмунгтету в осгб з простим герпесом показав, що гмунологгчнг параметри ргзняться залежно вгд клгнгчног форми, стадп та перебггу хвороби. Змгни показникгв гмунгтету рееструються як в ремгсгг, так г при рецидивг простого герпесу, залежать вгд частоти рецидивгв останнього протягом року та найбгльш вираженг при частотг рецидивгв 4 г бгльше за ргк.
Ключов1 слова: простий герпес, латентна форма, рецидивуючий переб1г, ¡мунолопчы показники.
Численыдослщження доводять, що порушення вщ 18 до 52 роюв. Обстежеы були подтеы на
1мунно1 В1ДПОВ1Д1 е пров1дною ланкою патогенезу рецидивуючого простого герпесу (ПГ) [4,7]. 3 огляду на багатофакторысть \ складнють, ¡муноге-нез хвороби представляеться замкнутим колом, в якому ПГ виступае одночасно ¡ндуктором, нас-лщком та маркером ¡мунолопчноТ дисфункцп [1,5,8].
Незважаючи на числены дослщження, ¡муно-лопчы фактори, що впливають на переб1г ПГ, вивчеы недостатньо, а даы щодо характеру, ступеню вираженост1 ¡мунолопчних змЫ, часто роняться \ е неоднозначними. Висловлюсться думка, що ступЫь ¡мунолопчних зрушень при герпетичнш ¡нфекцп залежить в1д частоти рецидив^ та Тх тривалости при р1дких рецидивах вони е слабовираженими \ транзиторними, при частих - бтьш суттсвими й стмкими [3,4]. Але питання про комплексне дослщження ¡мун-них показниюв у оаб з р1зними кпннними формами ПГзалишасться не вивченим.
Мета нашоТ роботи - дослщити ¡мунолопчы показники в оаб з ПГ залежно в1д кпУчноТ форми, стадп та переб1гу хвороби.
Матер1али 1 методи
Для досягнення поставлено!' мети обстежеы 80 оаб (жночоТ стат1 - 46, чоловноТ - 34) вком
групи - основну та контрольну залежно В1Д на-явност1 в анамнез! типових прояви ПГ. В основну включен 48 oci6 (жночоТ CTaTi - 27, чоловноТ - 21), в яких кл1н1ко-анамнестично д1агностували ПГ з ураженням шюри та слизових оболонок, в контрольну - 32 особи (жнок - 19, чоловшв -13), як1 заперечували наявысть клУчних прояви ПГ в анамнезк BiK обстежених основноТ групи -вщ 18 до 48, контрольноТ - вщ 20 до 52 poKiB. В обох трупах переважали особи молодого вку: 72,90% - в основнм i 81,25% - в контрольна. В залежное^ вщ частоти рецидива ПГ за piK об-стежеы основноТ групи були розподтеы на три пщ групи: I - з частотою рецидив^ 1 раз в 2 роки i менше, II - вщ 1-го до 3-х за pi к, III - 4 i бтьше за piK..
Дагноз ПГ встановлювали на пщстав1 анам-нестичних даних, скарг, даних об'ективного об-стеження (типова везикульозна висипка, що су-проводжуеться свербЫням, вщчуттям печи, характерною динамкою висипних елемент1в з утворенням болючих ерозм, ¡нод1 - проявами ¡нтоксикацп, лихоманкою, л1мфаденопат1сю та ¡н.) та пщтверджували даними лабораторних дослщжень: визначенням специфнних антитт класу IgM та IgG до Bipycy простого герпесу
* Фрагмент науково'У теми УкраУнськоУ медично'У стоматолог1чно'У академУУ "BipycHi гепатити В i С сполученi з вирусом простого герпесу: кл/нко-патогенетичн/ особливостi, nidxodu до д/агностики та лкування", № Державно)' реестрацУУ 0103U001313.
(ВПГ методом ¡муноферментного анал1зу (1ФА) за допомогою тест-систем НВК "Дапроф-Мед" (Украша), ЗАТ "Вектор-Бест" (Рост), НВО "Диагностические системы" (Рост) та видтен-ням у з1шкрябах ¡з мюць уражень та KpoBi ДНК ВПГ ЛА методом пол1меразноТ ланцюговоТ реакцп (ПЛР) (Haöip реагент1в "Ампли-Сенс", Рост). За МКХ-10 (ВООЗ, 1985) клннними формами ПГ були: герпетичний пнпвостоматит (В00.2) -4,80%, герпетичний везикульозний дерматит (В00.1) з ураженням слизових оболонок та шкн ри: губ - 93,53%, носа - 10,50%, обличчя -7,40%, герпетична урогеытальна ¡нфекцт (А60.0) - 8,90%, поеднання пнпвостоматиту з урогеытальним герпесом - 4,80% обстежених. Клннних прояви ¡нших герпетичних ¡нфекцм в обстежених нами oci6 не було.
BciM було проведене комплексне загально-кпннне обстеження, проаналЬоваы даы амбу-латорних карт, виконаы лабораторы та додат-KOBi дослщження залежно вщ д1агностованоТ патологи ¡з залученням консультант^. Обстежеы спостер1галися вдинамщ протягом двох poKiB.
Дослщження ¡мунолопчних показниюв проводили за стандартними методиками [6]. Для оцш-ки кттинноТ ланки ¡муытету визначали загальну ктьюсть лейкоцит^, абсолютний та вщносий BMicT л1мфоцит1в та ix субпопуляцм шляхом ¡му-нофенотипування моноклональними антиттами з подальшим анал^ом зразюв на поточному ци-тофлюориметр1 EPIX LX-MCL (Beckman Coulter, США) за допомогою програми System HTM Software з використанням для збудження флюорес-ценцИ аргонового лазеру. Визначали BMicT осно-вних субпопуляцм л1мфоцит1в - CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+, спввщношення CD4+/CD8+ i CD3+/CD/20+. Для визначенння фагоцитарно! активное^ пол ¡морфноядерних нейтрофт1в (ПЯН) використовували метод ¡нку-бацп кттин з часточками латексу. За фагоциту-ючий вважали ПЯН, який захопив одну або 6i-
льше часточок латексу. Кисеньактивуючу здат-нють нейтрофтв визначали за НСТ-тестом. Ак-тивнють л^осомальних катюнних 61лк1в визначали забарвленням у синм кол1р Лаосом ПЯН бромфеноловим сиым. Стан гуморально!' ланки ¡муытету анал^ували за вмютом ¡муноглобулУв кпаав А, М, в у сироватц1, як1 визначали за допомогою специфнних антиглобулЫових кон'югат1в методом 1ФА. Концентрац1ю цирку-люючих ¡мунних комплекс^ (Ц1К) оцнювали спе-ктрофотометрично за змшою оптично!' щтьност1 плазми в реакци прециттаци з 3,75% розчином полютиленглколю з молекулярною масою 6000. Визначення ¡мунолопчних показниюв проводили в динамщ в стади рем1сИ та при рецидив! ПГ. Оаб контрольно!' групи обстежували одночасно з основною. Отримаы даы пщдавали статистич-ному анал^у з використанням параметричного N критер1ю Ст'юдента.
Результати та 1х обговорення
АналЬ показниюв кттинного та гуморального ¡муытету в оаб з ПГ показав, що ¡мунолопчы параметри роняться залежно вщ клннно!' фор-ми, стади та переб1гу хвороби. Серед оаб з ре-цидивуючим ПГ не було жодноТ з незмЫеними ¡мунолопчними показниками. Ця законом!рысть спостер1галася як у перюд ремюи, так \ при рецидив! ПГ.
Так, зютавлення ¡мунних показниюв обстежених основно! та контрольно!' груп показало, що в стади ремюи рецидивуючого ПГ вфогщно вищи-ми, пороняно з патентною формою цс!' ¡нфекци, виявлялися вмют лейкоцит^, л1мфоцит1в, абсолютна ктькють Сй20+ та абсолюты й вщносы показники Сй8+ -л1мфоцит1в у периферичнм кровк При цьому вмют Сй3+л1мфоцит1в, як абсолютний, так \ вщносний, визначався на р1вн1 показниюв контрольно! групи, а вщносний показ-ник Сй4+ ресструвався нижчим (табл. 1).
Таблиця 1
1мунолог1чн1 показники в ос/б з ПГ, М±т
Показники Контрольна група Основна група
peMicifl рецидив
Лейкоцити, тис/мкл 5,10±0,46 6,83±0,7* 8,97±0,78* **
Л1мфоцити, % 30,00±0,30 30,57±3,96 30,00±1,86
Л1мфоцити, тис/мкл 1,45±0,12 1,95±0,12* 2,61±0,21* **
CD3+, % 68,00±4,10 59,14±2,58 54,00±2,08*
CD3+, тис/мкл 1,20±0,20 1,15±0,11 1,37±0,11
CD4+, % 48,00±2,80 39,00±2,10* 32,89±3,20*
CD4+, тис/мкл 0,71±0,09 0,79±0,12 0,82±0,09
CD8+, % 18,40±2,10 24,71±1,76* 21,33±1,81
CD8+, тис/мкл 0,27±0,07 0,64±0,1* 0,55±0,09*
CD16+, % 16,10±2,01 17,71 ±1,94 12,25±1,39**
CD16+, тис/мкп 0,23±0,05 0,34±0,04 0,29±0,07
CD20+, % 14,60±2,40 14,29±1,56 9,11±0,50* **
CD20+, тис/мкп 0,23±0,02 0,28±0,02* 0,17±0,01* **
Прим/тка:* - р<0,05 пор/вняно з контрольною групою! ** - р<0,05 пор/вняно з стад/ею ремюп.
В ос!б основно! групи !мунолог!чн! показники, визначен! в стад!ю рем!с!!' ПГ, р!знилися залежно в1д частоти рецидив!в протягом року. В 1-!й п!д-груп1 переважна б!льш!сть дослщжених параметр^ знаходилася на р!вн! аналопчних показник!в контрольно!' групи. В 11-м - визначалися нижчи-ми загальний вм!ст лейкоцит!в, вищими - вщно-сна та абсолютна к!льк!сть л!мфоцит!в, реестру-валися зм!ни переважно Т-кп!тинно!' ланки !мун!-тету: нижчими визначалися абсолютний \ вщно-сний вм!ст Сй3+ та вщносний вм!ст Сй4+л!мфоцит!в. В обстежених 111-о!' пщгрупи спрямован!сть зм!н !мунолог!чних показник!в ви-явилася ¡ншою: вищими визначалися загальний вм!ст лейкоцит!в, абсолютна к!льк!сть л!мфоци-т1в, Сй16+, вщносний й абсолютний вм!ст Сй8+кп!тин, нижчими - вщносний вм!ст Сй4+л!мфоцит!в.
При рецидив! ПГ !мунолог!чн! показники в!др!-знялися в!д тих, що визначалися в ос!б з латент-ною формою ¡нфекц!!' та ухворих в стад1ю ремн си рецидивуючого герпесу. Так, при рецидив! ПГ вфогщно вищими визначалися вмют лейкоцит^ - в 1,8 та абсолютна ктьюсть л1мфоцит1в - в 1,3 рази. Анал1з вмюту основних субпопуляцм л1м-фоцит1в показав, що вщносна ктькють Сй3+, Сй4+, Сй20+ при рецидив! ПГ ресструвалася нижчою, ыж у оаб контрольно!' групи. Абсолюты величини Сй8+л!мфоцит1в у цих хворих, навпа-ки, визначалися вищими.
При зютавлены ¡мунних показниюв визначе-них у стади рем1сИ та при рецидив! ПГ з'ясувало-ся, що при рецидив! вищими визначалися вм!ст лейкоцит!в та абсолютна к!льк!сть л!мфоцит!в у
периферичн!й кров!, нижчими- вщносна к!льк!сть Сй16+, абсолютний та вщносний вм!ст Сй20+л!мфоцит!в. При анал!з! !ндив!дуальних показник!в вм!сту основних субпопуляц!й л!мфо-цит!в ухворих з рецидивом ПГ встановлено, що, пор!вняно ¡з стад!ею ремга!', сп!вв!дношення п!д-вищених та знижених показник!в протилежно зм!нювалося: п!двищен! - зменшувалися, зниже-н! - зб!льшувалися. При цьому найбтьш суттсво зм!нювалися показники Сй4+, Сй16+ \ Сй20+ л!мфоцит!в. Так, при рецидив! ПГ к!льк!сть хворих !з пщвищеним вм!стом Сй4+л!мфоцит!в ста-новила 14%, а в рем!с!!' визначалася на р!вн! 27%. Низьк! показники вм!сту субпопуляц!!' л!м-фоцит!в при рецидивуючому ПГ також реестру-валися част!ше, н!ж у рем!с!ю: Сй4+ - в 2,8, Сй16+ - в 2,2 ! Сй20+ - в 3,1 рази.
3!ставлення !мунолог!чних показник!в визна-чених при рецидив! \ в рем!с!ю ПГ в обстежених р!зних п!дгруп показало, що в 1-!й - абсолютна к!льк!сть л!мфоцит!в та показники абсолютного \ в!дносного вм!сту Сй3+ визначалися вищими, пор!вняно !з стад!сю ремга!'; в 11-й - вищими визначалися вм!ст Сй3+ \ Сй4+, а абсолютна к!ль-к!сть Сй8+ нижчою; в 111-!й - нижчими реестру-валися в!дносн! показники вс!х дослщжених суб-популяц!й л!мфоцит!в - Сй3+, Сй4+, Сй8+, Сй16+, Сй20+.
Дослщження гуморально!' ланки !мун!тету показало, що в стад!ю рем!с!!' ПГ вм!ст 1дА та 1дМ у сироватц! визначався нижчим, а концентрац!я Ц1К - вищою, н!ж у ос!б з латентною формою ¡нфекц!!' (табл. 2).
Таблиця 2
Вмют ¡муноглобул/н/в та Ц1К в ос/б /з ПГ, М±т
Показники Контрольна група Основна група
рем1с1я рецидив
1муноглобулЫи кл. А, г/л 1,80±0,14 1,36±0,16* 1,52±0,15
1муноглобуглни кл. в, г/л 11,10±2,10 10,40±1,88 11,45±1,23
1муноглобул1ни кл. М, г/л 2,35±0,19 1,82±0,17* 1,22±0,12* **
Ц1К, од.опт. щтьност1 0,06±0,01 0,20±0,06* 0,13±0,03*
Прим/тка:* - р<0,05 пор/вняно з контрольною групою; ** - р<0,05 пор/вняно ¡з стад/ею ремюп.
При цьому показники гуморального !мун!тету р!знилися залежно в!д частоти рецидив!в ПГ (табл.3).
Таблиця 3
Вмют /муноглобул/н/в та Ц1К в ос/б з ПГ в стадн ремюп залежно в'/д частоти рецидивов, М±т
Показники Контрольна група Основна група
1 пщгрупа II п1дгрупа III пщгрупа
1муноглобутн А, г/л 1,80±0,14 1,77±0,12 1,36±0,14* ** 1,39±0,12 * **
1муноглобул1н в, г/л 11,10±2,1 11,40±1,93 12,46±1,06 10,1±0,6***
1муноглобул1н М, г/л 2,35±0,19 2,48±0,21 2,78±0,3 1,48±0,19* ** ***
Ц1К, од.опт. щтьност1 0,06±0,01 0,08±0,02 0,38±0,08* ** 0,11±0,05***
Прим/тка: * - р<0,05 пор/вняно з контрольною групою;
** - р<0,05 пор/вняно з 1-ою п1дгрупою; *** - р<0,05 пор/вняно з 11-ою п1дгрупою.
В рем!с!ю ПГ в ос!б 1-о!' пщгрупи дослщжен! жчими вм!ст 1дА та 1дМ. Найнижч! показники си-
параметри рееструвалися на р!вн! показник!в роваткових !муноглобул!н!в визначалися в ос!б
контрольно! групи, в 11-!й - вм!ст 1дА визначався 111-о!' п!дгрупи. нижчим, а Ц1К - вищим, в Н1-!й - виявлялися ни-
Зютавлення вмюту основних кпаав ¡муногло-бул1н1в у сироватщ оаб з рецидивуючим ПГ показав, що при рецидив! вмют 1дА та 1дС визна-чався на р1вн1 оаб з латентною формою \ в ремн аю ПГ, а вмют 1дМ був нижчим: в 1,9 рази пороняно з латентною формою \ в 1,5 рази - ¡з стадн ею рем1сИ. Концентращя Ц1К при рецидив! ПГ виявилася вищою за показники оаб з латентною
Вм'ют ¡муноглобул/н/в та Ц1К
формою i рееструвалася на piBHi показниюв стади peMiciT.
Анал1з основних кпаав ¡муноглобулУв при рецидив! ПГ у хворих р^них пщгруп показав, що BMicT IgA та IgM в 1-й та 11-й пщгруп мав тенден-щю до зниження, але утримувався на piBHi пока-зник1в стади peMiciT, а в 111-й - концентращя IgA визначалася в1рогщно вищою, IgM - нижчою, ыж у 1-й та 11-й пщгрупах (табл.4).
Таблиця 4
oci63 ПГ в стадп рем ich' залежно eid частота рецидивов, M±m
Показники Рем1с1я Рецидив ПГ
1 пщгрупа II п1дгрупа III п1дгрупа
1муноглобул1н А, г/л 1,36±0,16 1,23±0,12 1,11 ±0,19 1,72±0,20 ** ***
1муноглобул1н G, г/л 10,40±1,88 10,12±1,3 11,03±1,76 11,67±1,44
1муноглобул1н M, г/л 1,82±0,17 1,57±0,18 1,47±0,13 1 10±0 11* ** ***
Ц1К, од.опт. щ1льност1 0,20±0,07 0,08±0,02 0,04±0,005* 0,15±0,02** ***
Прим1тка:* - р<0,05 пор1вняно 3i стад/ею ремюИ;
■ р<0,05 пор1вняно з 1-ою п/дгрупою; *** - р<0,05 пор1вняно з 11-ою п!дгрупою.
Анал1з фагоцитарно!' активност1 ПЯН в оаб з ПГ не виявив вфогщних вщмнностей показниюв в обстежених р^них груп.
Таким чином, ¡мунолопчы показники в оаб з ПГ роняться залежно вщ кл1н1чноТ форми, стади та переб1гу хвороби. Змни показниюв ¡муытету рееструються як в стади ремюп, так \ при рецидив! ПГ та залежать вщ частоти рецидива останнього протягом року. В оаб ¡з рецидивуючим ПГ в стади ремюп рееструються наступи змни ¡мунних показниюв: при частот! рецидив^ 1-3 рази за рк вищим визначаеться вмют л1м-фоцилв у периферичнм кров1, нижчими - показники 0й3+ \ 0й4+, концентращя 1дА у сироватщ; при рецидивах 4 \ бтьше за рк зазначеы змни доповнюються пщвищеним вмютом 0й8+ \ 0й16+ та зниженим - у сироватщ 1дМ. При ре-цид1 ПГ у оаб з IX частотою1 раз за рк \ менше рееструються пщвищеними вмют л1мфоцит1в \ 0й3+-кп1тин; при рецидивах вщ 1 до 3 раз1в за рк виявляються таю ж змни та з'являються ознаки дисбалансу субпопуляцм л1мфоцит1в; при частот! 4 \ бтьше за рк - спостер1гаеться супрест вах субпопуляцм л1мфоцилв та реест-
Л1тература
1. Бутов Ю.С., Малиновская В.В., Полеско И.В. Показатели хемотаксиса и интерферонового статуса у больных герпетической инфекцией в комплексной терапии противовирусными препаратами и иммуномодуляторами // Рос. журн. кожн. и венер. болезней. - 2000. - №6. - С. 32-35.
2. Максимова Т.А. Оптимизация диагностики и иммуноко-рригирующей терапии генитального герпеса II типа у женщин: Автореф. дисс. ...канд. мед. наук: 14.00.01., 14.00.36. - СПб., 2005. - 21 с.
3. Мокеева M.B. Клинико-иммунологическое обоснование применения иммуномодуляторов в комплексной этапной терапии хронического рецидивирующего гениталь-ного герпеса: Автореф. дисс. ...канд. мед. наук: 14.00.10. - СПб., 2003. - 17с.
4. Полеско И.В., Бутов Ю.С., Малиновская В.В., Халдин A.A. Иммунологический статус при простом герпесе // Рос. мед. журнал. - 2001. - №6. - С. 37-38.
5. Поабник з експериментальних дослщжень в 6ioxiMii та медицин!./ Беркало Л.В., Бобович О.В. та ¡н. П1д ред. Кайдашева 1.П.-Полтава, 1997.-103 с.
6. Рабинович О.Ф., Рабинович И.М., Разживина Н.В. Эффективность применения полиоксидония в комплексном лечении герпетических поражений ротовой полости // Иммунология. - 2005.- №4. - С. 211-213.
7. Самгин М.И., Халдин A.A. Простой герпес (Дерматологические аспекты). - М.:МЕДпресс-информ. - 2002. -160 с.
8. Чернишова Л.1. Герпетична ¡нфекщя у д1тей //Пед1атр1я, акуш-во та г1неколог1я. - 1998. - №2. - С. 5-8.
руються низью показники 1дМ усироватщ.
Реферат
ИММУННЫЙ СТАТУСЛИЦ С РЕЦИДИВИРУЮЩИМ ПРОСТЫМ ГЕРПЕСОМ Дубинская Г.М., Изюмская Е.М., Гринченко Н.В., ОныськивТ.М.
Ключевые слова: простой герпес, латентная форма, рецидивирующее течение, иммунологические показатели.
Анализ показателей клеточного и гуморального иммунитета у лиц с простым герпесом показал, что иммунологические параметры отличаются в зависимости от клинической формы, стадии и течения заболевания. Изменения показателей иммунитета регистрируются как в ремиссии, так и при рецидиве простого герпеса, зависят от частоты рецидивов последнего в течение года и максимально выражены при частоте рецидивов 4 и больше за год.
Summary
IMMUNE STATUS OF PERSONS WITH RELAPSING HERPES CATARRHALIS
Dubinskaya G.M., Isiumskaya Ye.M., Hryntchenko N.V., Onys'kiv T.M.
Key words: herpes catarrhalis, latent form, relapsing course, immunological indices.
Analysis of cellular and humoral immunity indices in persons with herpes catarrhalis has revealed that immunological parameters may differ depending on clinical form, stage, and course of the disease. Changes in immunity indices are recorded under the remission and relapse of herpes catarrhalis as well and depend on the frequency of herpes relapses per year and are the most pronounced when the relapse frequency is more then 4 cases per year.
УДК 616.72-002.77:616.33/.34-002.44-085.243
ЕФЕКТИВНЮТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЛАНЗАПУ ДЛЯ Л1КУВАННЯ НПЗП-ГАСТР0ПАТ1Й У РЕВМАТ0Л0Г1ЧНИХ ХВОРИХ
Ждан В.М., Вабатна М.Ю., Ярмола Т.1., Крачек Г.О., Стародубцев С.Г., Кгтура С.М., Гурина Л.1., Жуков В.1.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава Медичний центр «Латона», м. Полтава
Мета роботи - дослгдження ефективностг застосування Ланзапу в комплекснгй терапгг НПЗП-гастропатгй у ревмато-логгчних хворих та його гмуномодулюючог дгг. Прийом препарату дозволяе швидко купувати болъовий та диспепсичний синдроми, сприяе нормалгзацгг гмунорегуляторного гндексу, покращуе показники гуморалъног та клгтинног ланки гмунгтету.
Ключов1 слова: НПЗП-гастропатп, Ланзап, виразкова хвороба, ерозивний гастрит, ¡муномодулююча д1я
За останы роки спостер1гаеться зрют вщсотку хворих ¡з дегенеративно-запальними процесами опорно-рухового апарату [12]. Для лкування ре-вматичних захворювань поширене використання нестерощних протизапальних препарат^ (НПЗП) як в гострий перюд так \ для стабтЬаци досягнутого ефекту [10]. Це зумовлюе не ттьки терапевтичы, але й поб1чн1 ефекти терапи НПЗП. У свт щодня бтя 30 мтьйоыв людей приймають НПЗП [1].
Епщемюлопчы даы свщчать, що 8-16 % пацн ент1в мають поб1чн1 гастроштестналы-м симпто-ми. Серед ревматологииих хворих, що приймають НПЗП, поширенють виразок шлунка складае приблизно 13%, а дуоденальних виразок - бтя 11% [2, 4, 7, 16]. У 1-3% хворих виникають таю важю ускладнення, як перфорацт \ кровотеча. Причому бтя 58% ¡з них не мають попередых гастронтестшальних симптом^ [5, 12].
Антисекреторы препарати е суттевим компонентом сучасних метода патогенетичного лку-вання запальних захворювань гастродуодена-льноТ зони. Вони також використовуються для лкування та профтактики НПЗП-гастропатм [3, 8 , 9, 13, 14]. На УкраТы для лкування НПЗП-гастропатм зареестрований та рекомендований до застосування препарат ЛАНЗАП (д1юча ре-човина ланзопразол) виробництва компани «Д-р РеддГс Лабораторю Лтд» (1нд1я). В1н мае значно менше недолшв пороняно з першими 1ПП та бтьш виразний антисекреторний ефект, пряму антихел1кобактерну активн'ють, тривалше утримуе рН шлунка на р1вы вище 3, забезпечуе
бтьш швидке заживления пептичних виразок, краще переноситься хворими [ 6, 15, 17].
3 ясовано, що лансопразол мае выражений кислото'1нг'1буючий ефект при застосуваны 1 раз на добу незалежно вщ того, приймають препарат уранц1 чи ввечер1 [18]. Остаными роками широко обговорюють кпЫичы можливост1, що визначаються плейотропними властивостями 1ПП та препаратаЛанзап [6, 11, 14].
Важливим ефектом лкування Ланзапом е ре-ал^ацт антиоксидантноТ та ¡муномодулюваль-но1 дм 1ПП, а також цтопротективная д1я на сли-зову оболонку [10]. Поряд ¡з перевагами результат^ прямого призначення, пороняно, напри-клад, з Н2-блокаторами, визначае ¡хне реальне лщерство.
Мета роботи - дослщження ефективност1 застосування Ланзапу для лкування НПЗП-гастропатм у ревматолопчних хворих та його ¡муномодулюючоТ дм.
Матер1ал та методи досл1дження
П1д нашим спостереженням знаходилось 30 хворих : жмок - 21 (70%), чолов^в - 9 (30%), як1 проходили стацюнарне лкування у терапевтич-ному вщдтены ПолтавськоТ вщдтовоТ кпннноТ л1карн1 станци Полтава-твденна з приводу рев-матолопчного захворювання. Вкхворих складав 20-45 роюв. Середнм в1к хворих -32+5 роюв. У вах хворих була зафксована НПЗП-гастропатт теля лкування з приводу ревматолопчних захворювань. 3 них у 9 хворих (30%) виявлена виразкова хвороба 12-палоТ кишки, у 5-ти (16,7%)-виразкова хвороба шлунка, у 7 (23,3%)- ерозив-
